Завдяки біологічній особливості ріпаку — формувати на зріджених посівах багато бічних пагонів, а на загущених — підвищену кількість стручків у верхній частині рослини — норми висіву його значно менше, ніж в інших культур, впливають на врожайність. Канадські вчені встановили, що збільшення норми висіву насіння майже вп’ятеро (з 2 до 11,2 ц/га) не мало істотного впливу на врожайність посівів. Вона коливалася в межах від 12,4 до 13,7 ц/га. Шведські дослідники, висіявши від 5 до 20 кг/га насіння, отримали майже однакову кількість олії. Оптимальною в цій країні вважається густота 200–300 рослин на 1 м2. За 90% схожості та за ширини міжрядь 12–24 см норма висіву становить 9–12 кг/га. Але за несприятливих умов її можна дещо збільшити. У Данії, Франції, Англії на сівбу витрачають 5–7 кг/га насіння, що відповідає 120–150 рослинам на 1 м2. За технологією фірми “Лембке” при вузькорядній сівбі рекомендовано висівати 80–120 рослин на 1 м2. Внесення 80–120 кг/га азоту, 30–60 — фосфору, 90–190 — калію та 25–55 — магнію є гарантією отримання 25 ц/га насіння. Попередній досвід як учених, так і виробничників колишнього Союзу, свідчить, що це — досить реальні цифри. В умовах Московської області при вузькорядній сівбі і за норми висіву 12 кг/га отримали від 16,8 до 23,4 ц/га насіння. У Білорусі за норми висіву 12 кг/га отримали 20 ц/га насіння ярого ріпаку сорту Ольга. У Липецькій області той самий сорт за тієї самої норми висіву і за додаткового запилення бджолами (3 бджолосім’ї на 1 га) забезпечив збір насіння 25 ц/га. Оптимальна норма висіву становить 2,5 млн насінин на 1 га. Збільшення чи зменшення її призводить до втрат 1–1,4 ц насіння з одиниці площі. У НВО “Ріпак” за такої ж норми і ширини міжрядь 12,5–15 см отримали до 20,1 ц/га насіння. А.В.Шевченко (1993) встановив математичну залежність формування врожаю насіння від норм азотних добрив та густоти посівів: У густота = 1,42 - 0,04N, де N — норма азотних добрив. Колектив Інституту хрестоцвітих культур — провідної установи з питань ріпаківництва — вважає, що за міжряддя 15 см оптимальним є висів 4–6 кг/га насіння для отримання 120–140 шт. сходів на 1 м2. Це те, що стосується норми висіву ріпаку озимого. Водночас не рекомендовано висівати більш як 5–5,5 кг/га насіння, через те що у разі раннього висівання посилюється загроза передчасного стеблування, а пізнього — виникає ризик зниження зимостійкості рослин. Якщо господарство використовує гібридне насіння фірми “Лембке”, то достатньо висівати 40–60 насінин на 1 м2. Отже, для підрахунку норми висіву треба встановити схожість 100 насінин, а потім за формулою, наведеною нижче, розрахувати необхідну кількість насіння: Проте у виробничих умовах треба зважати не тільки на цей показник, а й на загальну культуру землеробства, стан грунту та ретельність дотримання технологічних вимог у процесі підготовки посівних площ. Ріпаківництво — це передусім точний розрахунок та спроможність оцінити всі умови навколишнього середовища одночасно: й агрометеорологічні умови місяця, і стан грунту та запаси вологи в орному шарі, і забезпечення елементами живлення, і засміченість насінням бур’янів тощо. [19]

Ріпак озимий є досить вимогливою культурою до умов живлення і технології вирощування. Із олійних культур родини капустяних ця культура найбільш чутлива до добрив. Високі і сталі врожаї він забезпечує за умови, коли ґрунт добре забезпечений органічними і мінеральними добривами.

За результатами польових досліджень встановлено, що застосування добрив сприяє збільшенню врожайності в середньому до 70%, решту приросту отримують за рахунок інших агротехнічних засобів. Елементи живлення добрив надходять в ґрунт, потім в рослини і використовуються паралельно з продуктами фотосинтезу, в процесах обміну речовин, тим самим визначаючи умови формування майбутнього врожаю маючи вплив на його якість.

Обробіток грунту. Традиційний включає – лущення стерні, оранку на глибину 25- 27 см, вирівнювання грунту, пошарову культивацію в двох напрямках з боронуванням, або обробіток Європак, Компактор, Синхрожер та іншими. Передпосівний обробіток в день посіву включає культивацію на глибину 3- 5 см, шлейфування, боронування коткування.

Раціональний спосіб обробітку грунту - це такий при якому після посіву поверхність грунту покрите щонайменше на 30% рослинними рештками – це безорний спосіб обробки грунту. При якому грунт залишається недоторканим від жнив до посіву і від посіву до жнив. Єдиним втручанням в стан грунту є прорізання вузької борозки дисковими ножами диском або сошниками та культиваторами прикріпленими до сівалки, при цьому залишається велика кількість рослинних рештків, які обробляють “Фурором” (5-10л/га). Знищення бур’янів базується на використанні гербіцидів в період, передуючий посіву або після нього. Різновидність і число використаня гербіцидів залежить від кліматичних умов і щільності бур’янів.

Посів. Дуже важливо вірно вибрати насіння. Неправильна сівба, вільний вибір насіння може призвести до значних збитків – необхідно провести вибір сортів з характеристиками, які дозволяли б рослинам добре пристосовуватися до оточуючого середовища і до даної технології вирощування культури. Як для безорного обробітку грунту так і традиційного, сорти повинні мати відповідні характеристики:

· добре проростати в холодному мокрому грунті;

· дружні всходи;

· стійкість до існуючих захворювань корневої системи;

· тенденція росту з показниками по висоті або швидкості.

Всі ці складові є однаковими як для традиційної технології вирощування так і