період (табл. 2.11).
Таблиця 2.11 Використання робочого часу на ТзОВ “Західресурс”
Показник | Минулий період | Звітний період |
Відхилення (±) |
Умовні позначення
план |
факт | від плану | від минулого періоду
1. Середньооблікова чисе-льність робітників, осіб |
16 | 17 | 18 | +1 | +2 | ЧР
2. Відпрацьовано
одним робітником:
а) днів
б) годин (рад. 2а * ряд. 3) |
219
1730,1 |
219
1752 |
210
1596 |
-9
+21,9 |
-9
-156 |
Д
ЛГр
3. Середня тривалість ро-бочого дня, год. |
7,9 | 8,0 | 7,6 | -0,4 | -0,3 | Т
4. Фонд робочого часу,
тис. год. (ряд. 1 * ряд. 26)
у т. ч.:
надурочно відпрацьова-ний час, тис. год. |
27,7
3,876 |
29,8— |
28,7
3,448 |
-1,1
+3,448 |
+1
-0,428 |
Фрч
Як свідчать дані таблиці 2.11, загальний фактичний фонд ро-бочого часу на підприємстві спав на 1,1 тис. год. Розрахуємо вплив факторів на зниження фонду робочого часу у звітному періоді.
Величина фонду робочого часу (Фр.ч) залежить від чисельності робітників ЧР, кількості відпрацьованих одним робітником днів (Д) у середньому за звітний період та середньої тривалості (Т) робочого дня (зміни). Ця залежність виражається формулою:
Фр.ч. = ЧР · Д · Т , (2.1)
Методом ланцюгових підстановок встановлюється вплив цих факторів на величину фонду робочого часу:
?Ф р.ч.р. = (ЧРф - ЧРпл) · Дпл · Тпл; (18 - 17) · 219 · 8 = 1 год.
?Ф р.ч.р. = (Дф - Дпл) · ЧРф · Тпл; (210 - 219) · 18 · 8 = - 1 296 год.
?Ф р.ч.т = (Тф - Тпл) · ЧРф · Дф; (7,6 - 8) · 18 · 210 = - 1 512 год.
Усього: - 1056 год.
Таким чином, фонд робочого часу зменшився проти планово-го у звітному періоді на 1,1 тис. годин, у тому числі за рахунок невідпрацьованих днів (цілоденних втрат робочого часу) - на 1 296 год. і за рахунок зменшення тривалості робочого дня (внутрішньозмінних втрат робочого часу) - на 1 512 годин.
Розрахунок показав, що трудові ресурси підприємства вико-ристовувались недостатньо ефективно. У середньому одним ро-бітником відпрацьовано 210 днів замість 219, у зв'язку з цим втрати робочого часу на одного робітника становили 9 днів, а на всіх робітників — 162 (9 · 18).
Внутрішньозмінні втрати робочого часу за один день (зміну) становили 0,4 год. (7,6 - 8), а за всі відпрацьовані робітниками дні — 1 512 год. (-0,4 · 210 · 18). Загальні втрати часу станови-ли 1 674 год. (162 + 1 512).
У загальну кількість відпрацьованих робітниками годин вклю-чають і години, відпрацьовані надурочно. Якщо їх виключити, то фактична кількість годин роботи в середньому на одного робіт-ника буде меншою, а розмір втрат відповідно зросте. Якщо на підприємстві відпрацьовано за звітний період 3448 годин надурочно, то це значить, що втрати робочого часу стали ще більшими й досягли 5 122 год. (1 674 + 3 448).
Наявність надурочних годин роботи певною мірою компенсує втрати робочого часу, оскільки випуск продукції збільшується. Але це не впливає на показник годинної продуктивності праці, бо одноча-сно зі збільшенням випуску продукції збільшуються й затрати праці.
Конкретні причини втрат робочого часу можна встановити, порівнюючи плановий і фактичний баланс робочого часу у звіт-ному періоді (табл. 2.12).
Таблиця 2.12 Аналіз балансу робочого часу
Показники | На одного робітника | Відхилення (±)
за пла-ном | фактич-но | на одно-го робіт-ника | на всіх робітників
(18 осіб)
Календарний фонд часу, днів |
365 |
365——
ут. ч.:—
святкові |
9 |
9———
вихідні |
104 |
104——
Кількість робочих днів |
252 |
252——
Невиходи на роботу, днів |
33 |
42 |
+9 |
+162
у т. ч. з поважних причин: |
33 |
37 |
+4 |
+72—
чергові відпустки |
22,4 |
21,6 |
-0,8 |
-14,4—
відпустки на навчання |
2 |
3 |
+1 |
+18—
декретні відпустки |
4 |
2 |
-1 |
-18—
хвороби |
3 |
8 |
+5 |
+90—
виконання громадських обов'язків |
1,6 |
2.4 |
+0,8 |
+14,4
Втрати робочого часу, год.— |
5 |
+5 |
+4790
У т. ч. днів.:—
простої— |
2 |
+2 |
+36—
прогули— |
1 |
+1 |
+18—
невиходи з дозволу адміністрації— |
2 |
+2 |
+36
із них з ініціативи адміністрації—————
масові невиходи на роботу (страйки)————
Відпрацьовано, днів |
219 |
210 |
-9 |
-162
Тривалість робочого дня, год. |
8 |
7,6 |
-0,4 |
-7,2
Усього тривалість робочого часу, год. |
1752 |
1596 |
-156 |
-2808
Надурочно відпрацьований час, год.— |
3,6 |
+3,6 |
+64,8
Невиробничі витрати часу, год.— |
104,4 |
+104,4 |
+1879,2
Аналіз планового і фактичного балансу робочого часу пока-зує, що цілоденні втрати вищі за планові на 9 днів (42 - 33). Це перевищення сталося за рахунок збільшення простоїв, прогулів, невиходів з дозволу адміністрації, а також невиходів на роботу через тимчасову непрацездатність.
Дані табл. 2.12 свідчать, що на збільшення цілоденних втрат робочого часу вплинули:
- підвищення планової величини відпусток на навчання – 1,1 днів;
- хвороби – 5 днів;
- виконання громадських і державних обов'язків 0,8 дня;
- простої – 2 дня;
- прогули – 1 день;
- невиходи з дозволу адміністрації – 2 дня;
Разом +11,9 дні.
Цілоденні втрати робочого дня було частково компенсовано скороченням тривалості:
Усього невиходів на роботу [11,8 + (-2,8)] = +9 днів.
За лікарняними листками вивчають причини захворювань і розробляють заходи щодо поліпшення умов праці, профілактики захворювань. Потрібно перевірити, з яких причин надавались ад-міністративні відпустки. Кількість днів, утрачених у зв'язку з ними, становить у розрахунку на всіх робітників - 36 днів (2 * 18).
Під час проведення аналізу слід звертається увага на внутрішньозмінні простої. Вони спричиняються недоліками в ор-ганізації виробництва й управління, простоями обладнання, ма-шин і механізмів, браком сировини і матеріалів, низькою трудо-вою дисципліною.
Належить зазначити, що розрахунок втрат робочого часу не повністю відображає реальну картину, оскільки до розрахунку не потрапляють втрати робочого часу тривалістю 15 - 20 хвилин з