вини робітників, які не документуються. Тому фактично завищується відпрацьований час. Величину таких втрат визначають способом вибіркових спостережень і опитувань робітників, фотографією робочого дня тощо.
На підприємстві мають місце й приховані втрати робочого ча-су, пов'язані з виготовленням бракованої продукції, виправлен-ням браку, порушенням нормальних умов праці або з потребою додаткових затрат праці через використання нестандартних мате-ріалів. Величину цих втрат можна визначити за доплатними лис-тками, що їх виписують робітникам за виконання таких робіт, або за кількістю забракованих виробів, а також за нарядами на оплату з відмітною діагональною рискою, за актами, повідомленнями, відомостями про браковану продукцію.
Втрати робочого часу на підприємстві через суб'єктивні при-чини (прогули, простої, додаткові відпустки з дозволу адмініст-рації) у розрахунку на одного робітника становили 40,4 год. [(2 + 1 + 2) * 8 + 0,4], а на всіх робітників - 727,2 год. (40,4 * 18). Ці втрати можна вважати невикористаними резервами збільшен-ня фонду робочого часу.
Вплив цілоденних, внутрішньозмінних і невиробничих втрат робочого часу на середньогодинну продуктивність праці одного робітника розраховується множенням цих втрат на планову ден-ну (годинну) продуктивність праці: (1596 - 1752) * 4,794 : 1000 = 0,748 тис. грн., а на всіх робітників - 13,4 тис. грн. (0,748 * 18).
Отже, у зв'язку з погіршанням фактичних показників проти пла-нових втрачено понад 2,8 тис. робочих годин [(1596 - 1752) * 18 = 2 808], що спричинило необхідність утримувати 2 фактично зайнятих робітників (2808 : 1752) і призвело до зменшення випуску продукції на 13,4 тис. грн.
Проте втрати робочого часу не завжди призводять до змен-шення випуску продукції. Ці втрати можуть компенсуватися під-вищенням продуктивності праці робітників підприємства.
Вивчення конкретних причин втрат і непродуктивних витрат робочого часу дадуть можливість вжити необхідних заходів для їх усунення.
Перейдемо до аналізу продуктивності праці. Продуктивність праці - найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підпри-ємства і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції.
Аналіз продуктивності праці розпочинається з вивчення її рів-ня, динаміки та загальної оцінки виконання плану (завдання).
Для аналізу продуктивності праці використовують дані форм ста-тистичної звітності 2-ПВ і звіту з продукції 1-п, звіти підрозділів під-приємства про виконання завдань з продуктивності праці (табл. 2.13).
Таблиця 2.13 Дані для аналізу продуктивності праці
№ | Показник | Позначення | Ми-нулий пері-од | Звітний період | Відхилення від плану (±)
за пла-ном | фак-тично | абсол. | %
1 |
Товарна продукція, тис.грн.. |
тп |
8000 |
8400 |
8500 |
+100 |
+1,19
2 |
Чисельність працівників, осіб | чп |
20 |
22 |
23 |
+1 |
+4,5
3 |
з них робітників |
ЧР |
16 |
17 |
18 | +1 |
+5,8
3а |
Питома вага робітників у загальній чисельності працівників, % |
ПВр |
80 | 77,3 | 78,3 | +1 | 1,3
4а |
Кількість відпрацьованих робітниками: людино-днів |
ЛДр |
221,19 | 219,00 | 201,1 | -17,82 | -8,14
4б |
Людино-годин, тис. | ЛГр |
1747 |
1752 |
1529 |
-223 |
-12,73
5 |
Кількість днів, відпра-цьованих одним робіт-ником: (ряд. 4а : ряд. 3) |
д |
13,8 | 12,9 | 11,2 | -1,7 | -13,2
6 |
Середня тривалість ро-бочого дня [(ряд. 4б: ряд.4а х 1000)],год. |
Тс |
7.90 | 8,0 | 7.6 | -0,4 | -5
7 |
Середня кількість годин, відпрацьованих одним робітником (ряд. 4б : ряд. 3) х 1000] |
Ге |
1730 | 1752 | 1596 | -156 | -8,9
8 |
Середня продуктивність праці одного працівника (ряд.1 : ряд. 2),грн. |
РВп |
400 | 381,8 | 369,5 | -12,3 | -3,22
9 |
Середня продуктивність праці одного робітника (ряд.1 : ряд.3), грн. |
РВр |
500 | 494,1 | 472,2 | -21,9 | -4,4
10 |
Середньоденна продук-тивність праці одного ро-бітника (ряд. 1 : ряд. 4а), грн. |
ДВр |
36,17 | 38,4 | 42,25 | 3,85 | +10,02
11 | Середньогодинна продуктивність праці одного робітника
(ряд.1 : ряд.4б),грн. | ГВр | 4,578 | 4,794 | 5,559 | +0,765 | +16,0
12 | Витрати людино-годин
на виробництво
1 тис. грн. продукції | тм | 218.42 | 208.57 | 179,8 | -28,69 | -13,76
13 | Економія часу за рахунок
впровадження нової тех-ніки, технології, органі-зації праці, тис. люд.-год. | ЛГе—— | 48,1 | -48,1—
14 | Невиробничі витрати ча-су, тис. люд.-год. |
ЛГ—— |
100,0 | 100,0—
15 | Зміни вартості товарної
продукції в результаті
структурних змін, тис. грн | ДТП—— |
190 |
+190—
Наведені в табл. 3.12 дані свідчать про те, що підприємство недовиконало план за всіма показниками продуктивності. Серед-ня продуктивність одного працюючого спала у звітному періоді проти планової на 3,22 %, а одного робітника - на 4,4 %.
Найбільш узагальненим показником продуктивності праці є се-редня продуктивність праці одного працюючого (ПОД). Величина його залежить від продуктивності праці робітників, їхньої питомої ваги в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, а також від кількості відпрацьованих ними днів та тривалості робочо-го дня. Отже, середня продуктивність праці одного працюючого до-рівнюватиме добутку таких факторів:
РВц = ПВр · Д · Т · ГВр, (2.2)
1. Зміна питомої ваги робітників у складі ПОД:
?РВп = [?ПВр · РВр] : 100, тобто (+1) · 472,2 : 100 = 4,72 грн.
2. Зміна середнього виробітку одного робітника:
?РВп = [?РВр · РВр]: 100, тобто -21,9 · 78,3 : 100 = -17,15 грн.
Усього -12,43 грн.
Наведені в табл. 3.13 дані свідчать про те, що підприємство недовиконало план за всіма показниками продуктивності. Серед-ня продуктивність одного працюючого спала у звітному періоді проти планової на 3,22 %, а одного робітника - на 4,4 %.
Найбільш узагальненим показником продуктивності праці є се-редня продуктивність праці одного працюючого (ПОД). Величина його залежить від продуктивності праці