Отже, середня продуктивність праці одного працюючого до-рівнюватиме добутку таких факторів:

РВц = ПВр · Д · Т · ГВр, (2.3)

Розрахунок впливу даних факторів на зміну рівня середньої продуктивності праці одного працюючого (ПОД) проводиться ме-тодом абсолютних різниць:

1. Зміна питомої ваги робітників у складі ПОД:

?РВп = [?ПВр · РВр] : 100, тобто (+1) · 472,2 : 100 = 4,72 грн.

2. Зміна середнього виробітку одного робітника:

?РВп = [?РВр · РВр]: 100, тобто -21,9 · 78,3 : 100 = -17,15 грн.

Усього -12,43 грн.

Аналогічно аналізується зміна середнього виробітку одного робітника, яка залежить від кількості відпрацьованих днів у звіт-ному періоді, середньої тривалості робочого дня і середнього-динного виробітку

ДРВр = Д * Т * ГВр, (2.4)

- зміна кількості відпрацьованих одним робітником днів:

?РВр= ?Д * Тпд * ГВр.пл., (2.5)

тобто (-17,82) * 8 * 4,794 = -683,4 грн.;

- зміна тривалості робочого дня:

?РВр= ?Т * Дф * ГВр.пл., (2.6)

тобто (-0,4) * 210 * 4,794 = -403 грн.

- зміна середньогодинного виробітку одного робітника:

?РВр= ?ГВр.- Дф * Тф , (2.7)

тобто 0,765 * 210 * 7,6 = + 1220 грн.

Усього + 133 грн.

За даними аналізу середній виробіток одного працюючого ни-жчий від планового на 12,3 грн. (369,5 – 381,8). Він збільшився за рахунок зростання середньогодинного виробітку одного робітника на 1220 грн.

Негативно вплинули понадпланові цілоденні та внутрішньозмінні втрати робочого часу в зв’язку з несвоєчасним постачанням матеріалів для основного виробництва. У результаті середньогодинний виробіток одного робітника зменшився.

Для прогнозування кількості персоналу на наступний рік використовуємо наступну таблицю.

Таблиця 2.14 Розрахунок прогнозованої чисельності персоналу

Роки | Значення | t | t2 | t*у | t4 | t2*у | Вирівняне значення

по прямій | по параболі

2007 | 23 | -1 | 1 | -23 | 1 | 23 | 22,3 | 22,8

2008 | 22 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 23,3 | 22,4

2009 | 25 | 1 | 1 | 25 | 1 | 25 | 24,3 | 24,8

Сума | 70 | 0 | 2 | 2 | 2 | 48 | Х | Х

Прогнозування може здійснюватись за прямою, або за параболою.

Рівняння прямої виглядає наведено в розділі 2.4, а саме формула (2.26).

Рівняння параболи наведено у формулі 2.28виглядає так:

Коефіцієнти рівняння прямої рівні: а = 23,33; b = 1,00

Коефіцієнти рівняння параболи рівні: a = 22,44; b = 37,44; с = 1,33.

Тому рівняння прямої буде виглядати так:

у = 23,33 + 1,00*t

Рівняння параболи буде таким:

у = 22,44 + 37,44*t + 1,33*t2

Далі визначаємо дисперсію:

Оскільки дисперсія по прямій більша за дисперсію по параболі, то прогнозувати чисельність персоналу ми будемо по рівнянню параболи:

У2009= 22,44 + 37,44*2 – 1,33*4 = 35 (чол.)

Доцільним для оглядності зробити графік, який показує всі значення чисельності персоналу і прогнозоване значення.

У 2010 році на ТзОВ “Західресурс” прогнозується зростання чисельності персоналу, яке в загальному становитиме 47 чоловік.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Методика визначення впливу зовнішнього середовища підприємства на його інноваційну сприйнятливість

Встановлення рівня й ступеня впливу факторів зовнішнього середовища на інноваційну діяльність та інноваційну сприятливість підприємства є одним з основних аспектів теорії нерівномірності інноваційної активності. На підставі проведених досліджень (розд. 1.1) були визначені фактори зовнішнього макросередовища, які найбільш суттєво впливають на інноваційну сприйнятливість підприємства а саме: 1) політичні; 2) макроекономічні; 3) соціокультурні; 4) виробничо-технологічні; 5) географічні; 6) демографічні; 7) ринкові; 8) природні й екологічні; 9) міжнародні.

Група макроекономічних факторів, на нашу думку (розд. 1.1), є однією зі найзначущих за впливом груп. До цієї групи запропоновано включити такі важливі макроекономічні фактори: фазу економічного циклу як основну характеристику зовнішнього макросередовища підприємства; технологічну структуру господарської системи як основну характеристику зовнішнього мезосередовища. Проведені дослідження особливостей проходження Україною та країнами Заходу великих циклів М. Кондратьєва, які висвітлені в роботах [13; 17; 19; 21;], підтвердили наявність безпосереднього взаємозв’язку між створенням та використанням інновацій, фазами циклу М. Кондратьєва, технологічною структурою господарської системи, інноваційною сприйнятливістю та технологічним рівнем кожного окремого підприємства.

Послідовність формування груп показників для визначення впливу зовнішнього середовища (макро- та мезосередовища) підприємства на його інноваційну сприйнятливість наведено на рис. 3.1.

На першому етапі, на основі аналізу точок зору провідних учених, нами були сформульовані макроекономічні фактори зовнішнього середовища. На другому етапі були визначені, детально проаналізовані й узгоджені із статистичними даними та їх наявністю відповідні макроекономічні показники, які характеризують фактори зовнішнього середовища.

Рис. 3.1. Послідовність формування груп показників для визначення впливу зовнішнього середовища підприємства

на його інноваційну сприйнятливість

В результаті запропоновано 22 групи макроекономічних показників, які були скореговані з урахуванням наступних уточнень (третій етап):

1. Об’єднання груп показників (група 2 об’єднується з групою 19; група 4 ? з групою 13; група 16 ? з групою 17).

2. Уточнення назви групи на основі її сутності (група 1, 3, 8, 18).

3. Зміна послідовності груп на основі рівня їх впливу на інноваційну сприйнятливість підприємства.

4. Введення групи: стан навколишнього середовища.

Сутність цього коригування груп макроекономічних показників зовнішнього середовища наведено в додатку Ж (рис. Ж.1), а його результати зазначено в додатку Ж (табл. Ж.2).

З урахуванням вказаного вище в табл. 3.1 подані групи показників, які рекомендуються для визначення впливу зовнішнього середовища підприємства на його інноваційну сприйнятливість. Що стосується нових груп показників, які запропоновано,