Й. Підвищення інноваційної сприйнятливості підприємства. На основі проведеного в розд. 3.1 дослідження впливу зовнішнього середовища підприємства на його інноваційну сприйнятливість нами були визначені основні складові зовнішнього середовища підприємства, які найбільше впливають на його сприйнятливість. Тому для формування рекомендацій щодо підвищення інноваційної сприйнятливості на рівні підприємства нами пропонується застосовувати виявлені взаємозв’язки між внутрішнім та зовнішнім середовищем і використати вплив таких основних складових зовнішнього середовища, як фаза економічного циклу (макросередовище) та технологічна структура (мезосередовище). Підвищення інноваційної сприйнятливості підприємства пропонується проводити за етапами, які зазначені в табл. 3.19, де визначені відповідні функції менеджменту, які розглянуті в розд. 1.1 та які рекомендується активувати на кожному з етапів.

Умовні позначення:

1 ? поступовий вплив результатів підвищення ІСП шляхом покращення технологічного рівня підприємства (ТРП);

2 ? поступовий вплив результатів покращення ТРП шляхом підвищення ІСП;

3 ? проведення аналізу зовнішнього середовища;

4 ? створення ІСП відповідно до фази циклу М. Кондратьєва та стимулювання визначених типів інновацій шляхом підвищення ІСП.

Рис. 3.14. Рекомендації щодо напрямків розвитку

інноваційної діяльності підприємства

Таблиця 3.19 Рекомендації щодо підвищення інноваційної сприйнятливості підприємства

Етап | Рекомендації | Функції менеджменту

1. Оцінка підготовленості підприємства до інновацій | проведення аналізу середовища підприємства усіх рівнів згідно із запропонованою методикою (розділи 3.1, 3.2);

аналіз наявності в зовнішньому середовищі складових ланцюга «виникнення, формування та активізація інноваційної діяльності підприємства», впливу їх на інноваційну діяльність (розд. 1.1) та виявлення джерел опору;

визначення параметрів змін – формування еталонного образу інноваційної сприйнятливості (запланованого);

аналіз відповідності нового образу інноваційної сприйнятливості стану зовнішнього макро- та мезосередовища (розділи 2.2, 2.3) | Цілополягання;

прогнозування;

планування

2. Розроблення і здіснення програми впровадження інновацій | поширення інформації про переваги нового образу інноваційної сприйнятливості;

перепідготовка працівників і прийняття на роботу нового персоналу;

утворення ефективної системи міжособистісних комунікацій, формування стимулюючої системи використання інновацій;

розроблення проектів і програм НДДКР шляхом використання взаємозв’язку інноваційної та наукової діяльності (розд. 1.1);

упровадження заходів щодо активізації інноваційної діяльності підприємства* | Організація;

координація;

активізація;

стимулювання

3. Контроль за реалізацією програми

впровадження інновацій | оцінка результатів перетворення підприємства шляхом проведення аналізу нового стану середовища підприємства усіх рівнів та відповідності їх до створеного на 1 етапі еталонного образу інноваційної сприйнятливості | Облік;

контроль

4. Методичні рекомендації по формуванню лінії поведінки | регулювання та нормування процесу реалізації програми згідно з отриманими результатами оцінки перетворення та їх відповідності еталонному образу | Регулювання; нормування

Примітка.

* Заходи розглянуті у табл.3.20.

Заходи щодо активізації інноваційної діяльності підприємства (2 етап) сформовані на основі систематизації та аналізу літературних джерел, вітчизняного та закордонного досвіду [6; 29; 24–26; 34; 36; 40; 53–55; 65; 66; 70; 79; 82; 98; 114] подані в табл. 3.20.

ЙІ. Покращення стану середовища через внутрішнє середовище підприємства. Оскільки підприємство здійснює інноваційну діяльність в умовах зовнішнього макро- й мезосередовища та внутрішнього середовища, то існує багатосторонній зв’язок і відповідний вплив між середовищем підприємства усіх рівнів та його інноваційною діяльністю. Пропонується використати цей зв’язок і вплив інноваційної діяльності кожного підприємства на середовище шляхом покращення (або зміни): складових інноваційної діяльності та технологічного рівня підприємства, як це зазначено на рис. 3.15.

Розглянуто три види взаємозв’язку:

1) розрахунок інтегрального показника зовнішнього середовища або його прогнозування за допомогою визначеного в розд. 3.1 тренда;

2) вплив зовнішнього середовища на внутрішнє середовище підприємства;

3) вплив внутрішнього середовища підприємства на зовнішнє середовище шляхом покращення (або зміни) складових інноваційної діяльності та технологічного рівня підприємства.

Відповідно до визначеного взаємозв’язку та можливостей впливу складових інноваційної діяльності та технологічного рівня підприємства на середовище підприємства пропонуються два комплекси відповідних рекомендацій щодо покращення:

1) стану зовнішнього макросередовища підприємства через його внутрішнє середовище;

2) стану зовнішнього мезосередовища через його внутрішнє середовище шляхом покращення технологічного рівня підприємства.

Покращення стану зовнішнього макросередовища підприємства через його внутрішнє середовище наведено у табл. 3.21.

Рекомендації щодо покращення стану макросередовища через внутрішнє середовище кожного окремого підприємства у відповідній фазі економічного циклу зазначені в табл. 3.22.

Таблиця 3.20 Заходи щодо активізації інноваційної діяльності підприємства

№ з/п | Захід | Сутність заходу

1 | Активне впровадження інновацій | 1) значне скорочення періодів між науковими розробками та впровадженням їх у виробництво;

2) щорічне збільшення кількості впроваджених науково-інноваційних розробок до кількості виконаних на 3–5%, а також кількості проданих ліцензій на об'єкти інтелектуальної власності до кількості придбаних;

3) збільшення виробництва та використання інноваційного продукту й стимулювання впровадження нових технологій;

5) щорічне зростання обсягів реалізованої інноваційної продукції в загальному обсягу реалізованої продукції;

6) пошук нових технологій не тільки у виробничому, але й в організаційно-управлінському аспекті (проекти з сертифікації будівельного обладнання й лісових угідь, розробку системи державних закупівель);

7) упровадження виробництва високотехнологічної продукції, зорієнтоване на заміщення імпорту продукції її експортом;

8) підтримка впровадження дифузії інновацій:

сприяння трансферу технологій шляхом безпосередньої передачі не упредметнених технологій (особливо важливі питання передачі промислової власності);

формування здатності до імітації й адаптації чужих технологій (тільки за рахунок власних новацій не можна вирішити завдання переозброєння підприємств та виникнення в них інновацій)

2 | Стимулювання реалізації інновацій | 1) стимулювання виходу на нові ринки й використання власних технологічних, організаційних і економічних інновацій;

2) створення інформаційної бази даних інновацій;

3) розвиток інформаційної інфраструктури й професійного інноваційного менеджменту

3 | Надання інвестиціям інноваційного характеру | 1) імпорт й копіювання технологій (особливо в середньотехнологічних секторах, не обтяжених занадто жорсткими обмеженнями міжнародного режиму захисту інтелектуальної власності й не потребуючих значних початкових інвестицій);

2) експорт технологій, оскільки світовий ринок є кращим індикатором конкурентоспроможності інновацій

4 | Якісне оновлення людського капіталу | 1) підвищення індивідуальної продуктивності праці людини, що робить її здатною виконувати