5 | Заходи щодо активізації інноваційної діяльності підприємства (табл. 3.21) | 1) активне впровадження інновацій;

2) стимулювання реалізації інновацій;

3) надання інвестиціям інноваційного характеру;

4) якісне оновлення людського капіталу

3 етап. Контроль за реалізацією програми впровадження інновацій

1 | Оцінка результатів перетворення організації шляхом проведення аналізу нового стану середовища підприємства та відповідності їх до створеного на 1 етапі еталонного образу інноваційної сприйнятливості | Проведення аналізу нового стану середовища підприємства згідно з запропонованою методикою (розділи 3.1, 3.2) та оцінка відповідності результатів перетворення еталонному образу

4 етап. Методичні рекомендації по формуванню лінії поведінки

1 | Регулювання та нормування процесу реалізації програми згідно з отриманими результатами перетворення та їх відповідності створеному образу | Коригування процесу реалізації програми відповідно до створеного образу

Тому рекомендована вище послідовність напрямків інноваційної діяльності (табл. 3.26), а саме підвищення інноваційної сприйнятливості підприємства для зміни стану внутрішнього середовища з використанням позитивного впливу зовнішнього середовища, буде проведена в один етап: від байдужості до прогресивного сприйняття.

Еталонні образи ІСП підприємств цих двох груп для проведення визначеної послідовності наведено в табл. 3.27.

Таблиця 3.27 Еталонний образ інноваційної сприйнятливості підприємств

відповідно до стану середовища

Сутність

1 етап підвищення інноваційної ІСП від консервативного сприйняття до байдужості1

1. Упровадження рекомендацій за наступними вхідними даними:

1) запланований образ ІСП має наступні складові характеру:

середня інноваційна сприйнятливість (+/-);

внутрішнє середовище ? байдужість (+/-): для машинобудування ? (0,480; 0,700]; для легкої промисловості ? (0,280; 0,600];

зовнішнє середовище ? сприйнятливість (+) (0,667; 1,000] без змін;

2) інновації не виявляються.

2. Оскільки запланований образ ІСП не співпадає з ІСП, що рекомендується відповідно до фази циклу М. Кондратьєва, то існує необхідність проведення ще одного етапу підвищення ІСП

2 етап підвищення ІСП від байдужості до прогресивного сприйняття2

1. Упровадження рекомендацій за наступними вхідними даними:

1) запланований образ ІСП має наступні складові характеру:

висока інноваційна сприйнятливість (+);

внутрішнє середовище ? прогресивне сприйняття (+): для машинобудування ? (0,700; 1,000]; для легкої промисловості ? (0,600; 1,000];

зовнішнє середовище ? сприйнятливість (+) (0,667; 1,000] без змін;

1) інновації, які рекомендується стимулювати відповідно до фази циклу М. Кондратьєва, які відносяться до наступних типів за такими класифікаційними ознаками:

технологічні параметри: інновації-продукти (нові продукти);

глибина змін, що вносяться: радикальні (піонерні) інновації;

сфера діяльності (характер застосування): продуктові, технологічні, виробничі (технічні) та економічні інновації.

2. Оскільки запланований образ ІСП співпадає з ІСП, що рекомендується відповідно до фази циклу М. Кондратьєва, то необхідність проведення ще одного етапу підвищення ІСП відсутня

Запропоновані напрямки розвитку інноваційної діяльності підприємства з урахуванням стану його середовища дозволять підприємству максимально використати вплив кожного з рівнів його середовища; покращити стан кожного з рівнів середовища підприємства та сформувати найбільш привабливі умови для подальшого розвитку інноваційної діяльності підприємства й створити високу інноваційну сприйнятливість на підприємстві.

ВИСНОВКИ

Реальний стан справ з реалізацією стратегічного вектора розвитку економіки України шляхом упровадження інноваційно-інвестиційної моделі свідчить, що активізація та розвиток інноваційної діяльності кожного окремого підприємства України і господарської системи в цілому постає актуальною проблемою на сучасному етапі. В країнах світу використовуються різноманітні моделі інноваційного розвитку. Для України найбільш актуальним є стимулювання інноваційної діяльності саме на рівні підприємства, оскільки позитивним фактором при цьому виступає фаза пожвавлення п’ятого циклу М. Кондратьєва, як найбільш сприйнятлива умова активізації інноваційної діяльності.

1. У роботі рекомендується розглядати інноваційну діяльність як систему, яка формується під впливом факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства. Так, інноваційна діяльність – складна динамічна система заходів щодо використання результатів закінчених науково-технологічних досліджень, організаційно-економічних розробок, або інших науково-технічних досягнень, яка функціонує під впливом факторів середовища усіх рівнів (зовнішнього та внутрішнього) з метою задоволення постійно мінливого індивідуального попиту і потреб суспільства в цілому в конкурентоспроможній продукції (товарах, роботах, послугах). Уточнено поняття «інноваційна сприйнятливість підприємства» як ступеня готовності, зацікавленості та можливості підприємства постійно оновлювати фактори внутрішнього середовища шляхом виявлення інновацій, їх розрізнення за визначеними ознаками та оцінки необхідності їх впровадження з метою підвищення конкурентоспроможності. Важливим фактором, який визначає інноваційну діяльність кожного окремого підприємства, є його інноваційне середовище. На основі досліджень пропонується під інноваційним середовищем вважати визначену і сформовану систему факторів: політичних, правових, економічних, виробничо-технологічних, демографічних, географічних, ринкових, соціокультурних, природних, екологічних, міжнародних, що забезпечує (прискорює чи гальмує) розвиток інноваційної діяльності підприємства.

2. Сутність розвитку сучасної економіки проявляється через її циклічний характер, головною метою якого є досягнення макроекономічної рівноваги. Пропонується розглядати циклічність як форму розвитку економіки, що становить загальну форму руху національної економіки й світового господарства в цілому та припускає зміну революційних і еволюційних стадій розвитку економіки, економічного прогресу, відображає нерівномірність функціонування різних елементів національного господарства (безперервне коливання ділової активності й падіння ринкової кон'юнктури, чергування екстенсивного та інтенсивного типів економічного зростання).

3. Цикл є складовою циклічності та вміщує чотири фази, а саме: пожвавлення, підйом, падіння й депресія, яким притаманні унікальність і певні особливості. В результаті дослідження було визначено вплив кожної фази економічного циклу на інноваційну діяльність підприємств.

На основі дослідження та аналізу теорій циклів К. Маркса, М. Туган-Барановського, М. Кондратьєва, Й. Шумпетера та ін. було встановлено, що існують різні причини виникнення циклів різної амплітуди за відповідні періоди часу. Найбільш важливими та практично значущими серед економічних циклів є цикли М. Кондратьєва. Ґрунтуючись на аналізі теорій циклів, притаманних різним періодам розвитку економіки, було виявлено, що причини, які формують чергову хвилю розвитку економіки на різних етапах (доіндустріальному, індустріальному та постіндустріальному), пояснюються різноманітністю причин циклічності відповідного етапу.

4. Виходячи з аналізу сучасної концепції економічних циклів, був виявлений