типу;
право власників феодальних посесійних мануфактур закривати свої збиткові підприємства;
розквіт капіталізму;
промисловість досягла свого найбільшого рівня розвитку;
будівництво мережі залізничних шляхів;
відкриття великої кількості нових підприємств;
збільшення концентрації робітників;
приток іноземних інвестицій
Низхідна хвиля
індустріалізація різних галузей;
поява перших криз: в Англії в 1825 році, потім в Англії й США в 1836 році, в Англії, США, Франції й Німеччині – в 1841 році | мінімальні негативні наслідки;
криза в промисловості
Другий | 1845 – 1894 | 1896 – 1930
Висхідна хвиля
промисловий переворот у більшості країн континентальної Європи;
подальший розвиток шляхів сполучення (будівництво залізниць, розвиток морського транспорту);
механізація виробництва у всіх галузях на основі парового двигуна;
відкриття золотих розсипів у Каліфорнії й Австралії, зростання видобутку золота;
період вільної конкуренції | поразка в Кримській війні;
перевага добувних і текстильних галузей, що зупиняло розвиток;
затяжна депресія;
відставання індустріального сектору від сільськогосподарського за обсягами виробництва;
відсутність ключових технологій циклу;
активний процес створення підприємств (на рівні нульових будівельних циклів) третього циклу;
бурхлива «хімізація» Донбасу;
потужні потоки іноземних інвестицій
Низхідна хвиля
Продовження додатка Д
Продовж. табл. Д. 3
Цикл | Країни Заходу, роки | Україна, роки
зниження норм прибутку, пов’язане з залишками феодалізму;
необхідність структурної перебудови економіки;
перша світова циклічна криза в 1857 році;
кризи 1873, 1882, 1890 років | поразка в Японській і Першій світовій війні;
революція 1917 року;
інтервенція й громадянська війна;
гіперінфляція;
затяжна депресія;
товарний дефіцит;
НЕП, 1921 – 1927 роки;
прискорена індустріалізація;
співробітництво з іноземними фірмами дало можливість створити на території СРСР низку підприємств, що належать до третього циклу
Третій | 1894 – 1937 | 1930 – 1950
Висхідна хвиля
використання електроенергії в промисловому виробництві;
розвиток важкого машинобудування й електротехнічної промисловості на базі використання сталевого прокату, нових відкриттів в області хімії;
використання радіозв'язку, двигунів внутрішнього згоряння, кольорових металів, алюмінію, пластичних мас;
механізація сільського господарства;
розквіт енергетики й основної хімії;
конвеєрне виробництво;
поява великих фірм, картелів, трестів;
початок концентрації банківського й фінансового капіталів;
формування й розквіт багатогалузевих монополістичних структур;
конкуренція регульована, монополістична;
введення золотого грошового обігу;
залучення нових країн в економічні відносини;
криза 1900 – 1901 років, яка почалася одночасно в США й Росії; | створення за допомогою іноземних фахівців новітніх капіталомістких галузей авіаційного, автомобільного, тракторного, хімічного, машинобудівного, електротехнічного й суміжного виробництв;
голодомор1932-1933 років;
сталінські репресії та голодомор 1937-1938 років;
СРСР став однією з найбільших індустріальних країн;
масова індустріалізація;
значний розвиток тяжкої промисловості в Україні (реконструкція металургійних заводів, будівництво тракторного заводу);
будівництво електростанцій;
створення легкої промисловості (крупні добувні фабрики з конвеєрним виробництвом, трикотажні фабрики);
елементи стратегії «доганяючого» розвитку;
створення колгоспів.
Низхідна хвиля
Продовження додатка Д
Продовж. табл. Д. 3
Цикл | Країни Заходу, роки | Україна, роки
світова криза 1929 – 1933 років;
розробка державних антикризових програм | Друга світова війна;
перебудова народного господарства на воєнний лад;
евакуація устаткування та людей у тил;
значні втрати під час окупації;
швидкі темпи відновлення та розвитку усього народного господарства після війни;
освоєння нових видів сировини, техніки й технології;
виробництво нових видів продукції;
будівництво нових підприємств;
створення нових галузей промисловості
Четвертий | 1937 – 1977 | 1950 – 2000
Висхідна хвиля
розвиток електроніки, використання нафти й нафтопродуктів, газу, засобів зв'язку, нових синтетичних матеріалів;
масове виробництво автомобілів, тракторів, літаків, різних видів озброєння, товарів народного споживання;
поява й широке поширення комп'ютерів і програмних продуктів до них, радарів, використання атома (у військових і мирних цілях);
масове виробництво на основі конвеєрної технології;
олігопольна конкуренція;
поява конгломератів, транснаціональних й міжнародних компанії, що здійснювали прямі інвестиції на ринках різних країн;
значне державне регулювання економіки;
розвиток нових виробничих та ресурсозберігаючих технологій;
значні втрати від участі в Другій світовій війні | початок модернізації в лідируючих галузях четвертого циклу практично одночасно із провідними індустріально розвиненими країнами;
індустріалізація України, перетворення її у великий індустріальний сектор СРСР;
створення умов переходу до постіндустріальної фази розвитку;
створення єдиного народногосподарського комплексу;
швидкий і всебічний розвиток виробничих сил усієї країни;
збільшення технічної оснащеності промисловості й сільського господарства;
зростання продуктивності праці;
зростання матеріального та культурного рівня життя населення;
підвищення ефективності виробництва;
перехід до галузевого принципу управління промисловістю;
підвищення якості керівництва сільським господарством;
зростання ролі науки;
поширення економічних (госпрозрахункових) методів управління
Низхідна хвиля
енергетична криза 1974 – 1975 років;
руйнівна криза 1970-80-х років. | екстенсивний шлях розвитку використав свої можливості і був не в змозі забезпечувати необхідні темпи виробництва;
криза радянської економіки в 1980-х роках;
війна в Афганістані;
застій у суспільному житті;
Продовження додатка Д
Продовж. табл. Д. 3
Цикл | Країни Заходу, роки | Україна, роки
- фаза спаду протягом восьми років, починаючи з 1991 року;
- глибока криза 1991 – 1999 років;
- період трансформації економіки;
- загострення соціальної кризи
1977 – 2016 | 2000 – 2048
Висхідна хвиля
П’ятий | зміцнення економічного потенціалу розвинутих країн на основі глибоких структурних зрушень (реіндустріалізації);
раціоналізація виробництва на базі впровадження нової техніки і технології, посилення його конкурентоспроможності;
три системні кризи індустріального типу: криза 1979 – 1982 років перехід до п'ятого циклу; криза 1987 року – початку 1990 років виникла після розвалу світової соціалістичної системи, азіатська криза 1997 року;
світова фінансова криза 1997 – 1998 років;
формування єдиної мережі великих та дрібних фірм, з'єднаних Інтернет;
використання системної автоматизації;
комп'ютерна революція;
формування науково-дослідних мереж;
використання інтелектуального й інноваційного ресурсів;
медична революція, що веде до зниження рівня смертності;
інформаційно-комунікаційні технології;
розширення глобальної економічно-екологічної, техногенної, інноваційної та інформаційної стратифікації, посилення глобальної економічної стратифікації;
прискорення розробки, впровадження базових і покращуючих інновацій (технологій) та їх синтез і мутація;
значні зміни в кредитно-грошовій системі;
розвиток нових виробничих і ресурсозберігаючих технологій.
Висхідна хвиля п'ятого циклу закінчилася в 2003 році | економічне зростання протягом 2000-2004 років, пов’язане з адаптацією підприємств до нових умов економіки;
зниження темпів економічного зростання починаючи з 2005 року;
Україна перебуває лише на початковій стадії зростання п'ятого циклу й має багатий потенціал
Продовження додатка Д
Таблиця Д.4
Причини відставання України в проходженні циклів М. Кондратьєва
Цикл | Причина | Зміст | Відставання, років
Перший |