Подальше зростання долі контейнерних вантажів у загальному обсязі залізничних перевезень зумовлює розробки вагонобудівників продукції по цьому напрямку. Зараз на ВАТ "Дніпровагонмаш" активно йдуть роботи по випробуванню дослідного зразка нової контейнерної платформи моделі 13-4117. Особливістю платформи є знижена до 20 тонн маса тари, що дозволяє перевозити контейнери в різній комбінації з максимально допустимим їх завантаженням. При створенні цієї конструкції були використані нові матеріали, що дозволяють при збереженні міцностних параметрів конструкції забезпечити зниження її матеріаломісткості.

ВАТ"Дніпровагонмаш" пропонує замовникам дуже великий спектр спеціалізованих вантажних вагонів для різноманітних вантажів і багатьох галузей виробництва.

Серед розробок цього напрямку діяльності підприємства слід відзначити платформу моделі 13-4108 для транспортування труб великого діаметру. У порівнянні з аналогами платформа моделі 13-4108 має ряд переваг: підвищену вантажопідйомність, меншу масу тари, збільшені розміри вантажного отвору, наявність в конструкції ложементів-елементів, що забезпечують правильне формування штабелю труб.

В 2008 році ВАТ «Дніпровагонмаш» розширює перелік своєї продукції для перевезення металургійних вантажів.

Підприємством виготовлена платформа моделі 13-4107 для широкоформатного листового прокату. Вона призначена для перевезення листового прокату від металургійних комбінатів до заводів по виробництву труб великого діаметру. Використання платформи моделі 13-4107 дозволить розв'язати проблему транспортування широкоформатного прокату в габариті рухомого складу залізниць країн СНД і Балтії.

Ще одною розробкою ВАТ "Дніпровагонмаш" 2008 року для металургійної галузі є платформа моделі 23-4118, призначена для транспортування сортової заготовки з температурою до 500?С. Конструкція забезпечує надійне кріплення і компактність розміщення вантажу на трьох вантажних майданчиках загальним розміром 12500х750 мм при максимальному використанні вантажопідйомності вагону.

В 2004 році на підприємстві приступили к виготовленню платформи для перевезення сталевого листа в рулонах моделі 13-4094-01. Внутрішнє устаткування вагону забезпечує надійне кріплення вантажу від подовжніх і поперечних зсувів під час перевезення. Наявність переставних опор дозволяє проводити завантаження рулонів в різних комбінаціях з надійним закріпленням вантажу як від подовжніх, так і поперечних зсувів.

Також в минулому році розширен модельний ряд критих хоперів - створена конструкція хопера для мінеральних добрив і сировини моделі 19-4109-03. Все сімейство критих хоперів має нову конструкцію кузову і створюється за модульним принципом проектування, що робить виріб більш ехнологічним і прискорює процес підготовки пакету технічної документації і освоєння виробництва.

ВАТ "Дніпровагонмаш" належить до галузі вагонобудування.

На сьогоднішній день ситуація у галузі вагонобудування виглядає наступним чином.

Парк власного рухомого складу в країнах СНД і Балтії нараховує близько 371 тисяч одиниць (з них - 224,9 тисяч одиниць - Росія; 38,0 тисяч одиниць - Україна).

При цьому останніми роками сформувалася стійка тенденція покупки підприємствами вагонів. Так у 20048році парк власного рухомого складу країн СНД збільшився на 40 тисяч одиниць, а за 11 місяців 2008 року - на 42 тисячі одиниць. Також необхідно відзначити, що інвентарний парк списується в значно великих кількостях. Сьогодні в країнах СНД і Балтії в цілому 150 тисяч вагонів працюють з простроченим терміном служби.

З метою поліпшення ситуації в Україні Державною адміністрацією залізничного транспорту України ("Укрзалізниця") розробляється інвестиційна програма, що має на меті заповнення дефіциту вантажного вагонного парку.

Згідно проекту, передбачено придбання вантажних вагонів при пайовій участі "Укрзалізниці" і приватних перевізників у співвідношенні 50% до 50%.

Орієнтовний обсяг інвестування - 0,6 млрд. дол.; кількість придбаного вагонного парку - 16 тисяч одиниць. Термін реалізації програми - 2 роки.

Відповідно до цієї програми 50% інвестицій на її реалізацію виділить «Укрзалізниця», ще 50% - приватні перевізники. Ними стануть дві компанії, які протягом двох років повинні придбати по 4 тисячі вагонів кожна.

Приватні перевізники згодні брати участь в програмі по придбанню і експлуатації вантажних вагонів тільки у разі надання їм 40%-вої знижки на перевезення вантажів новими вагонами. В цьому випадку бізнес стане рентабельним і можна буде за п'ять років окупити вкладені у вагони кошти.

Основними ринками збуту продукції ВАТ «Дніпровагонмаш» є Росія , Україна, Іран.

Найкрупнішими споживачами продукції підприємства є операторські компанії, підприємства гірничодобувних і металургійних комплексів: Новолипецький, Дніпровський, Виксунський меткомбінати, Меткомбінат ім. ілліча в Маріуполі. Компанії-оператори: "Євросіб" і "іR-транс", "Нова перевізна", "Континент-лоджистикс", "Транс-гарант", "Красопергруз", "Севтехнотранс", "Актор-транс", "НТК-транс", "Фосагротранс".

Підприємство використовує прямий канал збуту, тобто реалізує свою продукцію безпосередньо покупцям.

Основними конкурентами ВАТ "Дніпровагонмаш" є ФДУП «Виробничне об'єднання «Уралвагонзавод», ВАТ «Алтайвагон», ВАТ «Крюковський вагонобудівний завод».

Для підвищення конкурентоспроможності своєї продукції та збільшення обсягів продажу фірми-конкуренти використовують наступні заходи:

- створюють нові форми організації виробництва (створення спільних підприємств);

- об'єднуються в холдінги;

- створюють та проводять випробування вагонів нового покоління;

- оновлюють техніку та технології виробництва;

- використовують нові форми збуту (аукціонний продаж, лізингові схеми).

Оскільки ціни на рухомий склад нееластичні, підвищується нецінова конкуренція за рахунок підвищення надійності, довговічності, зручності експлуатації та інших техніко-економічних показників.

Істотні проблеми, які впливають на діяльність це - політичні, фінансово-економічні, виробничо-технологічні та соціальні фактори мають певний вплив на діяльність ВАТ «Дніпровагонмаш».

Значний вплив на діяльність підприємства мають фінансово-економічні фактори, до яких належить ріст цін на матеріально-технічні ресурси, енергоносії, тарифи на перевезення. інфляційні процеси призвели до зміни цінової політики підприємства (збільшення вартості рухомого складу).

Разом з цим, ріст виробництва вантажоутворюючих галузей, збільшення обсягів перевезень в країнах на території пострадянського простору сприяло росту обсягів виробництва рухомого складу на ВАТ