За даними балансу визначається вартість усього майна підприємства (підсумок активу балансу) і сума джерел утворення цього балансу (підсумок пасиву балансу) на звітний період.

Далі визначаємо відхилення за кожним видом майна і джерела його утворення через порівняння даних на кінець і початок звітного періоду. Для вивчення структурних змін необхідно додатково визначити питому частку кожного виду майна в загальній валюті балансу.

Таблиця 3.3

Аналіз активів підприємства

№ | Показники | На поч. року | На кін. року | Відхилення

1. | Усього активів, тис.грн. | 233063,60 | 283206,70 | 50143,10

2. | Необоротні активи (основний капітал):

- в тисячах гривень | 41039,20 | 44236,90 | 3197,70

- в % до всіх активів | 17,61 | 15,62 | -1,99

3. | Оборотні активи (оборотний капітал)

- в тисячах гривень | 188701,30 | 237301,90 | 48600,60

- в % до всіх активів | 80,96 | 83,79 | 2,83

3.1 | Матеріальні оборотні засоби:

- в тисячах гривень | 46766,80 | 57444,60 | 10677,80

- в % до оборотного капіталу | 24,78 | 24,21 | -0,57

3.2 | Грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції:

- в тисячах гривень | 2038,50 | 5140,80 | 3102,30

- в % до оборотного капіталу | 1,08 | 2,17 | 1,09

3.3 | Дебіторська заборгованість:

- в тисячах гривень | 67154,00 | 81433,00 | 14279,00

- в % до оборотного капіталу | 35,59 | 34,32 | -1,27

Отже, за даними аналітичної таблиці 3.3 можна зробити висновок, що на кінець року вартість майна ВАТ «Дніпровагонмаш» становить – 283206,70 тис. грн., тобто за звітній період майно підприємства збільшилось на 50143,10 тис. грн. через збільшення основних коштів. У загальній вартості активів 80,96% становлять оборотні активи, які збільшились на кінець звітного періоду на 2,83%, це свідчить про збільшення інвестиційної діяльності підприємства.

Оборотні активи збільшилися на 48600,60 тис. грн., і в загальній вартості активів їх питома частка збільшилася, за рахунок збільшення матеріальних оборотних засобів на 10677,80 тис. грн. Ця ситуація виникла за рахунок того, що за даними Балансу, збільшилася закупівля виробничих запасів і товарів на виготовлення продукції. Причинами такої ситуації, на мою думку, є раціональне використання запасів, збільшення купівельної спроможності суб’єктів господарювання і населення, висока собівартість продукції, неритмічність випуску та відвантаження.

Я вважаю, ВАТ «Дніпровагонмаш», необхідно ефективніше розпоряджатися матеріальними активами, та надалі не допускати утворення наднормативних запасів. Хоча з другої сторони, збільшення запасів, можна розглядати позитивним, як намагання підприємства закупити додаткових запасів у зв’язку з очікуванням зростання інфляції. Необхідно детально встановити, які види продукції користуються меншим попитом і піддаються більшому ризику незатребуваності, щоб проаналізувавши прийняти рішення для швидкого продажу. Для цього випадку можна запропонувати знижки на продукцію. Також потрібно зайнятися пошуком і розширенням ринку збуту, шляхом зниження собівартості продукції, підвищенням якості і конкурентоспроможності, організувати ефективну рекламу продукції.

3.2 Аналіз джерел фінансування та складання бюджету на 2009 рік

Самофінансування - обов'язкова умова успішної господарської діяльності підприємств в умовах ринкової економіки. Цей принцип базується на повній окупності витрат по виробництву продукції і розширенню виробничо-технічної бази підприємства, він означає, що кожне підприємство покриває свої поточні і капітальні витрати за рахунок власних джерел .

Зміст інвестування засобів у виробництво продукції складається в одержанні чистого доходу, і якщо виторг перевищує собівартість, то підприємство одержує його у виді прибутку. Прибуток і амортизаційні відрахування є результатом кругообігу засобів, вкладених у виробництво, і відносяться до власних фінансових ресурсів підприємства, якими вони розпоряджаються самостійно. Оптимальне використання амортизаційних відрахувань і прибутку по цільовому призначенню дозволяє відновити виробництво продукції на розширеній основі.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства - це багатоцільове джерело фінансування його потреб, але основні напрямки її використання можна визначити як нагромадження і споживання. Пропорції розподілу прибутку на нагромадження і споживання визначають перспективи розвитку підприємства.

Амортизаційні відрахування і частина прибутку, що направляється на нагромадження, складають грошові ресурси підприємства, використовувані на його виробниче і науково - технічний розвиток, формування фінансових активів - придбання цінних паперів, внески в статутний капітал інших підприємств і т.п. Інша частина прибутку, використовуваний на нагромадження, направляється на соціальний розвиток підприємства. Частина прибутку використовується на споживання, у результаті чого виникають фінансові відносини між підприємством і обличчями, як зайнятими, так і не зайнятими на підприємстві.

У сучасних умовах господарювання розподіл і використання амортизаційних відрахувань і прибутку на підприємствах не завжди супроводжується створенням відособлених грошових фондів. Амортизаційний фонд як такий не формується, а рішення питання про розподіл прибутку у фонди спеціального призначення залишено в компетенції підприємства, але це не змінює сутності розподільних процесів, що відбивають використання фінансових ресурсів підприємства.

Оскільки фінанси підприємства як відносини є частиною економічних відносин, що виникають у процесі господарської діяльності, принципи їхньої організації визначаються основами господарської діяльності підприємств. Виходячи їх цього, принципи організації фінансів можна сформулювати в такий спосіб: самостійність в області фінансової діяльності, самофінансування, зацікавленість у підсумках фінансово - господарської діяльності, відповідальність за її результати, контроль за фінансово - господарською діяльністю підприємства.

Цільові фонди, звичайно створювані підприємством з нерозподіленого чистого прибутку.

Цей фонд являє собою джерело засобів суб'єкта, що хазяює, що акумулює прибуток і інші джерела для створення нового майна, придбання основних фондів, оборотних коштів і т.п. Фонд нагромадження показує ріст майнового стану суб'єкта, що хазяює, збільшення власних його засобів. Разом з тим операції по придбанню і створенню нового майна суб'єкта, що хазяює,