заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним – дебіторською заборгованістю).
Значне збільшення обсягів дебіторської заборгованості протягом року призвело до зменшення оборотності оборотних активів. А це явище, як правило негативно впливає на структуру капіталу підприємства.
Аналіз складу і структури джерел фінансових ресурсів по підприємству показав, що найбільшу частку джерел займає позиковий капітал у відношенні до всього активу балансу. Отже, підприємство залежне у своїй діяльності від зовнішніх джерел фінансування, і з точки зору інвесторів та кредиторів його можна віднести до ризикових. Тому, існує ймовірність, що надалі підприємству буде все складніше отримати кредити.
Про низьку платоспроможність підприємства свідчить і розраховані коефіцієнти абсолютної ліквідності (який на кінець 2001 року становить 0), коефіцієнт поточної ліквідності ( на кін 2001р. становив 0,92 , що не відповідає нормативному значенню, і вказує на необхідність скорочення суми кредиторської заборгованості, як джерела формування оборотних активів).
Керівництво підприємства повинно серйозно замислитись про способи підвищення фінансової стійкості і заходи для відновлення платоспроможності підприємства, а вирішення цих завдань полягає в професійному управлінні оборотними ресурсами.
Безумовно, існують заходи, які в принципі можна застосувати для відновлення платоспроможності підприємства, проте їх реалізація займає чимало часу:
1. Продаж частини основних засобів, як спосіб розрахунку із кредиторами за поточними зобов’язаннями.
2. Збільшення розміру статутного капіталу. Даний процес тривалий за часом і нерідко супроводжується певними витратами ( додаткова емісія акцій - дорогий процес ).
3. Одержання довгострокової чи короткострокової позики, але тут існує умовність: якщо отримана позика носить цільовий характер, то поліпшення платоспроможності за формальними критеріями насправді є фіктивним. Але дана міра відновлення платоспроможності пов'язана з виконанням ряду умов: наявність плану фінансового оздоровлення; безумовним дотриманням цільового характеру використання раніше наданої державної фінансової підтримки.
4. Впровадження нових форм і методів керування;
5. Конверсія, перехід на реалізацію нової продукції, з іншими якісними характеристиками;
6. Підвищення ефективності маркетингу;
7.Зниження витрат на збут ;
8. Скорочення дебіторсько - кредиторської заборгованості;
9. Підвищення частки власних засобів в оборотних активах за рахунок частини фонду споживання і реалізації короткострокових фінансових вкладень;
10. Продаж зайвого устаткування, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції на основі інвентаризації;
11.Конверсія боргів шляхом перетворення короткострокової заборгованості в довгострокову;
12.Скорочення чисельності зайнятих;
13.Зменшення дебіторської заборгованості і ін.
Щодо управління дебіторською заборгованістю, то найбільш ефективними будуть такі шляхи:
1)
визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;
2)
періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;
3)
якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;
4)
використання арбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;
5)
продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;
6)
при продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунку покупцю;
7)
використання циклічної виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;
8)
відправлення поштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;
9)
страхування кредитів для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;
10) обминання дебіторів з високим ризиком, наприклад, якщо покупці належать до країни чи галузі, що переживають істотні фінансові труднощі.
Стосовно скорочення поточних зобов’язань підприємства, то:
§ По-перше, необхідний базовий запас коштів для виконання поточних розрахунків.
§ По-друге, необхідні визначені кошти для покриття непередбачених витрат.
§ По-третє, доцільно мати визначену величину вільних коштів для забезпечення можливого чи прогнозованого розширення діяльності.
Список використаної літератури:
1. Амуржиев О.В., Дорогавцев А.Е. Неплатежі: способи запобігання і скорочення – М.: Аркаюр, 1994.
2. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Фінансовий аналіз – М.: ДИС, 1997.
3. Абрютина М.С. Грачев А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. Учебно-практическое пособие. – М.: «Дело и сервис», 1998.
4. Баканів М.И., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу – М.: Фінанси і статистика, 1993.
5. Балабонов И.Т. Аналіз і планування фінансів діючого суб'єкта. – М.: Фінанси і статистика, 1994.
6.
7. Бандурка О.М., Коробів М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства – К.: ЛИБІДЬ, 1998.Баканів М.И., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу – М.: Фінанси і статистика, 1993.
8. Бланк И.А. Фінансовий менеджмент: Навчальний курс – К.: НИКА-ЦЕНТР, 2001.
9. Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту – К.: Молодь, 1994.
10. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті – К.: ТОВ "БОРИСФЕН-М", 1996.
11. Вожжов А.П., Новикова Р.О. “Фінансові методи забезпечення економічного зростання.” // Фінанси України. 2001. №3.
12. Закон України “Про господарські товариства” 1991 р. – http//www.rada.kiev.ua/.
13. Зятковський І. В. “Бюджет підприємства, як інструмент управління фінансовими ресурсами”// “Фінанси України”, №7, 2001 р. – ст. 75-80.
14. Едронова В.Н., Мизиковский Е.А. Облік і аналіз фінансових активів. М.: "Фінанси і статистика", 1995 р.
15. Коласс Б. Керування фінансовою діяльністю підприємства: проблеми, концепції і методи – М.: Фінанси, 1997
16. Криворучко М.І., Петровський В.В. Облік та аналіз фінансових активів – К.: "Фенікс", 1997.
17. Крейнина М.Н. Фінансове становище підприємства. Методи й оцінки. — М.: ИКЦ "Дис". - 1998.
18. Ковальов Д., Сухорукова Т. “Економічна безпека підприємства” // Економіка підприємства. -2001.- №4 .
19. Ковалев В.В., Патров В.В. Как читать баланс. – М.: Финансы и статистика, 1998.
20. Крейнина М.Н. Фінансове становище підприємства. Методи й оцінки. — М.: "Дис". - 1998.
21. Любушин М.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. Учебное пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.
22. Національні стандарти бухгалтерського обліку // Усі про бухгалтерський облік – 2001. №37.
23. Родіонова Н. В. “Антикризовий менеджмент” Навч.