Цей механізм зміни РФД дуже добре “вмонтований” в життєвий цикл підприємства, доповнює його, підтверджує його реальність і об’єктивність. Таким чином, на фазі залучення позикових коштів РФД стає додатнім, на фазі відмови від залучення позикових коштів РФД стає від’ємним.

РГД потрібен для виявлення величини і динаміки грошових засобів підприємства в результаті його інвестиційно-господарської діяльності. РФД потрібен для виявлення величини і динаміки грошових засобів підприємства в результаті його фінансової діяльності. Таким чином, результат фінансово-господарської діяльності (РФГД) показує величину і динаміку грошових засобів підприємства після здійснення всього комплексу інвестиційно-виробничої і фінансової діяльності.

Додатня величина результату фінансово-господарської діяльності дає змогу стверджувати, що в діяльності підприємства має місце перевищення доходів підприємства над його витратами. При цьому цей висновок може бути зроблений не тільки на сьогоднішній день, а й, принаймні, на майбутній короткостроковий період. Тому для підприємства бажано щоб РФГД був додатнім. Але явно, що сам життєвий цикл підприємства не дозволяє стверджувати, що підприємства завжди може мати таке значення РФГД (наприклад, в період реалізації інвестиційного проекту з обов’язковим приростом постійних витрат і зниженням прибутку). Динаміка РФГД якраз вписується в цей життєвий цикл підприємства. Період додатнього РФГД змінюється періодом від’ємного РФГД і так далі (при умові, що підприємство нормально розвивається). Підприємство не може довгий час мати від’ємне РФГД. Це призведе до банкрутства. РФГД стабільно працюючого підприємства може коливатися в рамках життєвого циклу між 0% і 10% доданої вартості (в обидві сторони). Це — безпечна зона для підприємства. Але ідеальний варіант — це коливання з ще меншою амплітудою.

Розглянуте вище дозволяє побачити асинхронність в поведінці РФД и РГД в рамках життєвого циклу підприємства, при чому ця асинхронність посилюється тим, що вона не накладається на циклічні коливання виробництва підприємства (випуск ним продукції).

Матриця фінансових стратегій дозволить фінансовому менеджеру зняти більшість тих питань, які були поставлені вище (у зв’язку з досягненням РФГД оптимальної величини). Данні цієї матриці були рекомендовані французькими вченими Ж. Франшоном і И. Романе.

Таблиця №1

Матриця фінансових стратегій.  |

РФД < або = 0 | РФД = 0 | РФД > або = 0

РГД > або = 0 | 1 РФГД = 0 | 4 РФГД > 0 | 8 РФГД > або = 0

РГД = 0 | 7 РФГД < 0 | 2 РФГД = 0 | 5 РФГД > 0

РГД < або = 0 | 9 РФГД < або = 0 | 6 РФГД < 0 | 3 РФГД = 0

Квадранти 4, 8, 5 пов’язані зі створенням ліквідних засобів підприємством . Квадранти 7, 6, 9 пов’язані зі споживанням ліквідних засобів підприємством (дефіцит обігових засобів).По горизонталі РФД пов’язан зі зростанням позикових коштів підприємства. МИ йдемо від від’ємного значення РФД до додатнього.По вертикалі РГД пов’язан з реалізацією підприємством інвестиційного проекту. Тільки цим можливо пояснити перехід від додатнього РГД до від’ємного РГД.

Проаналізуємо тепер кожний з можливих станів (1-9) та ті види фінансової стратегії, які можуть бути використані підприємством.

Почнемо з першого квадранту. Він характеризується станом, коли РФГД наближається до нуля. Можливі, по меншій мірі, три варіанти фінансового розвитку: а) перехід до квадранту 4; б) перехід до квадранту 7; в) перехід до квадранту 2. Розглянемо всі три можливі сценарії.

Перш за все, знаходячись в квадранті 1, підприємство має всі можливості для початку реалізації інвестиційного проекту (РГД >> 0). З іншого боку, дане підприємство з фінансової точки зору (з точки зору фінансової діяльності) знаходиться на стадії відмови від позикових коштів, коли наростають фінансові витрати, пов’язані з оплатою поточної заборгованості, збільшуються виплати податку на прибуток та дивідендів (запас фінансової стійкості у підприємства недостатній. Але у підприємства ще зберігається можливість нарощувати запас фінансової стійкості за рахунок мобілізації ефекту фінансового важеля. Це дає змогу підтримувати темпи зростання виробництва. При цьому підприємство переходить в квадрант 4.

Але все ж таки найбільш прийнятний сценарій — це перехід в квадрант 2 або 7 (в залежності від темпів зростання обороту). При більш високих темпах зростання — перехід в квадрант 2. При більш низьких - підприємство буде переміщуватись в квадрант 7.

Тепер розглянемо підприємство яке опинилось в квадранті 2. Знаходячись в такому стані, підприємство перебуває в положенні фінансової рівноваги. Діяльність підприємства може “перевести” його в один з шести квадрантів: 1, 4, 7, 5, 3, 6. В результаті реалізації інвестиційного проекту в залежності від темпів зростання виробництва підприємство може опинитися в квадрантах 6 (невисокі темпи зростання) і 3 (достатні темпи зростання). В залежності від прийнятого рішення в області використання позикових коштів підприємство може перейти в квадрант 5 (нарощування використання позикових коштів, активне використання ефекту фінансового важеля) або в квадрант 7 (відмова від використання позикових коштів та послаблення дії фінансового важеля). При скороченні фінансово-експлуатаційних потреб підприємства можливий перехід в квадрант 4 (при достатньому темпі росту) або в квадрант 1 (при помірних темпах зростання обороту).

Підприємство знаходиться