Комерційні зв'язки можна також класифікувати за географічним розташуванням підприємств, визначивши зв'язки між підприємствами, розташованими в одному населеному пункті, й зв'язки між підприємствами, розташованими в різних населених пунктах. Географічне розташування підприємств суттєво впливає на транспортні витрати, пов'язані з доставкою товарів. Питома вага транспортних витрат у загальній сумі валових витрат підприємства велика. А крім того, на витрати на доставку товарів впливають і значні регіональні диспропорції розташування виробництва товарів.

Таким чином, класифікація комерційних зв'язків за географічним розміщенням підприємств дає змогу більш повно враховувати вплив на формування прибутку та рівня рентабельності валових витрат обігу, пов'язаних із дотриманням відповідних комерційних угод.

Комерційні зв'язки доцільно класифікувати за їх тривалістю: короткострокові, середньострокові та довгострокові. До короткострокових комерційних зв'язків можна віднести такі з них, що охоплюють період до 3 місяців [13, 274]. До середньострокових - зв'язки, що охоплюють період до одного року. Довгостроковими комерційними зв'язками можуть бути зв'язки, що охоплюють період понад один рік. Класифікаційна ознака, що розглядається, впливає на асортимент, обсяг закупівлі, упаковку й розфасовку товарів, їх оптову й роздрібну ціну, вибір видів та умов надання оптових знижок, обсяги та періодичність поставки товарів, асортимент товарів, що постав-ляються у різні періоди, умови надання товарного кредиту, базисні умови поставки товарів, комерційний ризик та інші умови комерційних угод і, зрештою, на ефективність комерційних зв'язків.

Комерційні зв'язки можна диференціювати на ефективні та неефективні. Класифікація комерційних зв'язків за рівнем їх ефективності має велике практичне значення. Воно полягає у покращанні можливостей порівняльного аналізу ефективності передбачуваних або потенційно можливих комерційних зв'язків. Комерційні зв'язки можна ранжувати за інтегральними показниками їх ефективності й вибрати з них такі, які найбільш відповідають цілям та реальним можливостям формування комерційних зв'язків підприємства.

Залежно від особливостей умов комерційних угод, що укладаються між підприємствами, комерційні зв'язки між ними можна поділити на такі види:

- зв'язки, що базуються на комерційних угодах з авансовим платежем;

- зв'язки, що базуються на комерційних угодах з платежем за фактом надходження товару;

- зв'язки з наданням товарного кредиту підприємству [13, 276].

За умов дефіциту оборотних активів підприємству у багатьох випадках вигідно одержати товарний кредит, укласти комерційну угоду, яка сприяє зменшенню (за інших рівних умов) витрат щодо обслуговування банківського кредиту. Важливо зазначити, що чим більше строк товарного кредиту, тим менше коштів необхідно вкладати підприємству в товари.

1.2 Основні принципи формування комерційних зв'язків

Необхідна умова формування ефективних комерційних зв'язків підприємств – дотримування принципів, що відбивають дію відповідних економічних законів. Розглянемо ці принципи.

У дотриманні комерційних зв'язків підприємств реалізуються економічні відносини суб'єктів споживчого ринку, кожен з яких має і реалізує певні інтереси. Незбалансованість цих інтересів призводить до зниження ефективності комерційних зв'язків. З іншого боку, ефективність цих зв'язків залежить від ступеня задоволення попиту населення в товарах, а також від ступеня впливу діяльності підприємств на якість життя населення. Тому комерційні зв'язки підприємств мають формуватися згідно з принципом пріоритету інтересів покупців та продавця товарів [15, 94].

Важливе практичне значення для формування ефективних комерційних зв'язків має системний підхід. Формування комерційних зв'язків складається з різних етапів і взаємодіючих елементів, тобто є системою. Ця система взаємодіє із зовнішнім середовищем діяльності підприємства. Отже, комерційні зв'язки необхідно формувати з позиції системного підходу.

У формуванні комерційних зв'язків важливе значення має дотримання принципу використання дії універсального закону причини та наслідків. Цей принцип полягає в об'єктивній необхідності відповідності наслідку до кожної дії. І кожний наслідок, у свою чергу, стає причиною інших наслідків. Наслідки можуть бути як позитивні, так і негативні як для самого підприємства, так і для його зовнішнього середовища, тобто виникає об'єктивна необхідність формування умов, які б давали позитивні наслідки, для чого необхідно вивчати й врахувати фактори та елементи, які впливають на ефективність комерційних зв'язків підприємств [15, 96].

Принцип співпраці у формуванні комерційних зв'язків полягає в необхідності скоординованих спільних дій підприємств, спрямованих на найбільш повне задоволення попиту та досягнення можливого чистого прибутку за найменший час з найменшими витратами різних ресурсів. Програмою сумісних дій може передбачатися вивчення, прогнозування та формування попиту населення на товари; вивчення та прогнозування товарної пропозиції; розробка та впровадження сучасних торговельно-технологічних і виробничих процесів; спільне фінансування маркетингових та інших досліджень; здійснення допомоги підприємствами промисловості підприємствам торгівлі щодо розвитку їх матеріально-технічної бази й інше [20, 19]. Підприємства можуть укладати й здійснювати, крім угоди куплі-продажу товарів угоди про спільну комерційну діяльність.

Принцип співпраці у формуванні комерційних зв'язків полягає в об'єктивній необхідності співпраці підприємств щодо вирішення завдань підвищення якості життя населення України. Дотримання принципу співпраці щодо формування комерційних зв'язків позитивно вплине на розвиток вітчизняних підприємств, підвищить їх конкурентоспроможність і дасть змогу краще задовольнити попит населення України на якісні товари вітчизняного виробництва.

Практичне значення у формуванні комерційних зв'язків підприємств має принцип гармонізації їх інтересів. Підприємства зацікавлені в одержанні максимального чистого прибутку від дотримання комерційних зв'язків за мінімально можливий період з найменшими витратами трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Серед них важливе значення має оптова ціна закупівлі товарів та їх роздрібна ціна. На перший погляд, підприємству-постачальнику товару було б вигідно продавати свої товари за максимально можливою ціною. Але в такому випадку частка оптової ціни товару в його роздрібній ціні може бути такою, що не дасть змоги підприємству роздрібної торгівлі одержати необхідний