продукції (це колишні колгоспи, радгоспи, а на даний момент фермерські господарства, агрофірми), так із дрібними (приватними) постачальниками. Одним з найбільших постачальників овочів та, зокрема, столового буряка протягом трьох років був радгосп «Україна» Бориспільського району Київської області. Також, налагоджені комерційні зв’язки з оптового продажу сільськогосподарської продукції й з підприємствами Чернігівської та Житомирської областей. Комерційні зв’язки укладаються з приватними підприємцями, в основному, з Київської області. Найбільше постачають продукцію (серед приватних постачальників) підприємці Бориспільського району Київської області. Частка, яку займають постачання приватних підприємців, складає майже 80%, відповідно, частка, яку займає постачання колективних, фермерських господарств складає 20% (рис.2.2).
Рис. 2.2 Частка постачальників ТОВ "Дніпровська плодоовочева база"
В умовах ринкової економіки характерною рисою комерційних зв'язків незалежно від їх форм і різновидів є те, що вони будуються на засадах пріоритетності економічних інтересів сторін. Додержання цього принципу сприяє створенню економічної зацікавленості сторін у встановленні найбільш ефективних комерційних зв'язків з метою зниження витрат виробництва й обігу, одержання на цій основі найбільшого прибутку кожним учасником ринкового обороту. З цієї причини основними категоріями комерційних зв'язків є ціна, вартість, гроші, кредит. Завдяки цьому зв'язки набувають форму товарних відносин комерційного характеру. Отже, головною суттю системи комерційних зв'язків є принцип обов'язкової взаємної вигоди всіх суб'єктів ринкового обороту, що беруть участь у цих зв'язках. Ніхто, крім безпосередніх учасників – юридичних і фізичних осіб, що ведуть комерційну діяльність, не може встановлювати ці зв'язки і впливати на них з метою одержання своєї вигоди. Під комерційними зв'язками суб'єктів ринку розуміють систему економічних відносин розподілу, обміну і споживання, що виникають між учасниками просування товарів від виробництва до споживання.
На ТОВ “Дніпровська плодоовочева база” налагоджують з постачальниками продукції, в основному, прямі комерційні зв’язки, адже в сучасних умовах основною формою оптових закупівель товарів є оптові закупівлі товарів на основі прямих зв'язків.
На ТОВ “Дніпровська плодоовочева база” щодо організації комерційних зв’язків з оптового продажу сільськогосподарської продукції, то їх заключають як на довгостроковий період, це стосується в основному великих партнерів, та тих хто себе добре зарекомендував, так й на короткостроковий, це стосується дрібних постачальників, ще й комерційні зв’язки можуть носити разовий характер, але такий вид комерційних зв’язків “Плодоовочева база” заключає досить рідко і це стосується, в основному, фізичних осіб.
Оптовий продаж продукції здійснюється відповідно до статуту підприємства та існуючої нормативної бази. ТОВ “Дніпровська плодоовочева база” поставляє свою продукцію до багатьох магазинів міста Києва, але серед загального числа можна виділити найбільших покупців таких, як ЗАТ „Розмарин” із мережею, що складається з п’ятнадцяти плодоовочевих магазинів та чотирьох закладів ресторанного господарства типу „Кафе”. Також, до числа найбільших покупців продукції плодоовочевої бази, слід віднести торговельну мережу супермаркетів „Фуршет” та „Сільпо”.
У минулому році (2008) ТОВ “Дніпровська плодоовочева база” брало участь у торгах, щодо закупівлі продукції сільського господарства і виграло тендер на поставку цієї продукції, тому у поточному році (2009) плодоовочева база являється головним постачальником сільськогосподарської продукції до 75 дитячих садків та 4 інтернатів Дніпровського району м. Києва.
Коротка економічна характеристика ТОВ „Дніпровська плодоовочева база”.
Загальна площа бази складає 80 тис.кв.м., з них приміщення - 45 тис.кв.м (у тому числі сховища - 20 тис.кв.м, офісні, технологічні приміщення, цех переробки, тарний склад - 5 тис.кв.м); автоплощадки, під'їзні колії - 15тис.кв.м.
В оренду здається 7 тис.кв.м сховищ. Орендна плата - 30 грн./кв.м на місяць.
Річний доход від здачі в оренду - близько 2,5 млн грн. Власними силами база заготовляє до 5 тис.т продукції в рік. З них на зберігання закладають 3 тис.т; для літньо-осінньої торгівлі - 2 тис.т. Середні торговельні націнки - 15-20%. Середня роздрібна ціна 1 кг продукції, закладеної на зберігання, - 1,35 грн. Річний доход бази від продажу збереженої продукції - 3,5-4 млн. грн. Середня роздрібна ціна 1 кг продукції, реалізованої в літньо-осінній період, - 1,25 грн. Річний доход бази від продажу “літньо-осінньої” продукції - близько 2,5 млн грн. Сумарний річний доход від торгівлі - 6-6,5 млн грн. Реалізована торговельна націнка за рік - близько 1 млн грн. Витрати (на зберігання продукції, сплата податків, плата за землю й ін.) - 1,5-1,7 млн грн. у рік. Оплата праці персоналу - 0,5-1,0 млн грн. за рік. Доходи, усього - 3,5 млн грн (2,5 млн грн. - від оренд, 1 млн грн. - “маржа” від торгівлі). Витрати, усього - 2-2,7 млн грн. у рік. Чистий прибуток - 0,8-1,5 млн грн. у рік.
Комерційні зв’язки на даному підприємстві укладаються способом підписання єдиного документа: договору, контракту, угоди.
Комерційні зв'язки між сторонами-учасниками процесу товаропросування вважаються встановленими, коли між ними укладено договір.
2.2 Методи оптового продажу на ТОВ “Плодоовочева база”
Невеликі розміри обігу більшості роздрібних підприємств, їх розміщення далеко від промислових підприємств, що випускають товари народного споживання, обумовлюють необхідність організації постачання їх переважно зі складів оптових баз. У цих умовах дуже важливе значення має створення різноманітного асортименту товарів на оптових базах, забезпечення їх продажу в підсортованому вигляді із застосуванням найбільш раціональних і зручних для покупців методів продажу товарів.
Продаж товарів зі складів ТОВ “Дніпровська плодоовочева база” здійснюватися такими методами:
- з особистим відбиранням товарів покупцями;
- за телефонними, письмовими замовленнями;
- через пересувні кімнати товарних зразків;
- через роз'їзних товарознавців;
- через автосклади;
- методом стандартного (нормативного) постачання.
Але більш за все здійснюється продаж товарів за телефонними та письмовими замовленнями. Частка цих замовлень займає більш ніж