Основними негативами у розвитку кредитних спілок є: якість руху (наявність „сірого сектору”, велика кількість „жевріючих” кредитних спілок, порушення кооперативних принципів у діяльності значної кількості кредитних спілок); ринкове позиціонування (структура кредитного портфеля, процентні ставки, політика формування та управління активами та пасивами, впровадження нових видів послуг та ринкових інструментів, наявність узгодженої довготермінової ринкової стратегії); системна завершеність (доступ до дешевих та довгих ресурсів, необхідне сервісне супроводження, наявність механізмів підтримання фінансової стабільності кредитних спілок та гарантування вкладів їх членів, ступінь системної інтеграції кредитних спілок в режимі саморегулювання).

Для комплексного вирішення питань, що гостро постали перед кредитними спілками необхідно:

- впровадити на державному та регіональному рівнях системи стабілізації та фінансового оздоровлення кредитних спілок;

- створити систему страхування/гарантування вкладів від фінансових ризиків;

- ініціювати створення бюро кредитних історій для формування єдиної бази позичальників, що дасть можливість знизити частку прострочених та неповернених позик;

- прискорити процес формування потужних асоціацій (ОАКС), діяльність яких сприятиме розробленню та запровадженню єдиних правил поведінки на ринку кооперативного кредитування, професійних і технологічних стандартів діяльності кредитних спілок, підняття іміджу та довіри до кредитних спілок;

- поставити одним з пріоритетних напрямів розвитку організаційної інтеграції формування єдиної саморегулятивної організації кредитних спілок у формі всеукраїнської асоціації спілок;

- запровадити більш жорсткішу систему нагляду та контролю за дотриманням та виконанням основних показників діяльності кредитних спілок, у разі невиконання встановлених нормативів та небажанні усунути недоліки, запроваджувати санкції і відкривати процедуру поглинання більш потужними спілками, що призведе до природного укрупнення спілок та збільшення конкурентоспроможності у майбутньому;

- активізувати впровадження новітніх фінансових інструментів, зокрема таких як ощадні сертифікати. Кредитним спілкам необхідно дозволити залучати кошти на депозитні рахунки шляхом продажу ощадних сертифікатів. Такі сертифікати видаються фізичним особам, як на фіксований термін, так і до запитання. Вони можуть бути іменними або на пред’явника. Право на отримання вкладу за сертифікатом може бути передано іншій особі без доручення;

- дозволити кредитним спілкам виконувати зобов’язання перед третіми особами не лише в межах наданого кредиту, а й в межах залучених коштів на вкладні рахунки членів, що розширить спектр фінансових послуг для членів спілки;

- відкрити доступ спілкам до операцій з іноземною валютою, що сприятиме нагромадженню додаткових активів;

- сприяти входженню спілок через асоціації та об’єднані кредитні спілки в платіжні системи;

- сформувати установи сервісної інфраструктури, які повинні надавати послуги кредитним спілкам та об’єднаним кредитним спілкам у сфері навчання, консультаційного супроводження, інформаційних технологій, організації доступу до кредитних історій позичальників, мінімізації фінансових ризиків, аудиту, управління ліквідністю.

Підводячи підсумок, можна стверджувати, що одним із основних пріоритетів розвитку кредитної кооперації в Україні є завоювання конкурентних позицій на ринку фінансових послуг та забезпечення якісного обслуговування членів фінансових кооперативів через розширення спектру фінансових послуг.

Небанківським фінансово-кредитним кооперативам необхідно активно шукати можливості та шляхи зміцнення фінансових результатів, запроваджувати набутий світовий досвід щодо становлення, розвитку та діяльності кредитної кооперації, впроваджувати та надавати нові й перспективні послуги для своїх членів, орієнтуючись на операції щодо залучення вкладів для формування активів з подальшим їх розміщенням з оптимальною дохідністю та низьким ризиком.

У повсякденній практиці діяльності кредитних спілок, як фінансових кооперативів, управлінська діяльність повинна бути зорієнтована на зміцнення довіри інвесторів та клієнтів, збереження і примноження залучених коштів, задоволення інтересів позичальників і отримання максимального доходу.

Вирішити ці завдання, безперечно, доволі нелегко. Проте, досягнення успіху в діяльності небанківських фінансових установ значною мірою залежить від ефективності управління нею та репутації яку вони самі собі створили.

ВИСНОВОК

Як свідчить власна історія України та міжнародна практика, кредитні спілки завжди виникали там і тоді, коли людям були необхідні певні фінансові послуги, але їх не надавала жодна фінансова інституція в силу непривабливості даного сектору фінансового ринку з точки зору можливості отримання прибутку (сучасні комерційні банки в Україні), або ж такі послуги пропонувались на невигідних умовах користуючись монополією та неможливістю іншим чином задовольнити свої потреби в дрібному кредитуванні широким верстам населення (сучасні ломбарди в Україні). Іншими словами, кредитні спілки – це фінансовий механізм, завдяки якому люди шляхом кооперування своїх зусиль, ідей та коштів можуть отримати необхідні послуги значно дешевше, ніж в тому випадку, коли кожний з них намагався би діяти самостійно.

Не дивлячись на те, що історичний розвиток кредитних спілок зароджується у другій половині XIX століття, правове регулювання відповідні відносини отримають значно пізніше, зокрема це стосується України. Розвиток українського законодавства з питань діяльності кредитних спілок, як і в цілому у інших сферах суспільних відносин, починається з юридичного факту отримання Україною статусу незалежної держави.

Правова основа функціонування кредитних спілок почала формуватись у 1993 р. 20 вересня 1993 року було прийнято “Тимчасове положення про кредитні спілки в Україні”, затверджене Указом Президента України №377/93. Воно визначало кредитні спілки як громадську організацію, головною метою якої є фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування.

Важливим питанням, яке заслуговує на увагу, є організаційні засади створення кредитних спілок. Державна реєстрація кредитних спілок провадиться за наявністю всіх необхідних документів протягом одного календарного місяця. Реєстрація кредитних спілок здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ. Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про державну реєстрацію за формою, встановленою Уповноваженим органом.

Законодавством України встановлюються чіткі вимоги з визначенням певного часового періоду для організації роботи у самій