Висновки

Проаналізувавши дану курсову роботу, можна відмітити, що суть проблеми підвищення продуктивності виробничого процесу (діяльності) як аналіз собівартості полягає в тому, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) - трудових, матеріальних і фінансових - досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва (доходу, прибутку). Виходячи з цього, єдиним макроекономічним критерієм продуктивності виробничого процесу (діяльності) стає зростання продуктивності суспільної (живої та уречевленої) праці. Кількісна визначеність і зміст критерію відображаються в конкретних показниках ефективності виробничо-господарської та іншої діяльності суб'єктів господарювання.

Формуючи систему показників ефективності діяльності суб'єктів господарювання, доцільно дотримуватися певних принципів, а саме:

забезпечення органічного взаємозв'язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;

відображення ефективності використання всіх видів застосовуваних ресурсів;

можливості застосування показників ефективності до управління різними ланками виробництва на підприємстві (діяльності в організації);

виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання продуктивності виробничого процесу (діяльності).

Отже, покращення та удосконалення виробничого процесу на підприємстві несе за собою зниження собівартості продукції та ефективність підприємства як такого.

Щоб виміряти продуктивність виробничого процесу потрібно зіставити кількість виробленої продукції із витратами на їх виготовлення. Пошук і аналіз резервів підвищення продуктивності ґрунтується на порівнянні інформації, одержаної в ході вимірювання і оцінки досягнутого рівня продуктивності на підприємстві в цілому і за окремими видами праці зокрема, з наявною інформацією про максимально можливий рівень продуктивності праці. Для пошуку резервів продуктивності праці слід заохочувати висококваліфікованих представників різних спеціальностей.

Розробляючи план використання резервів підвищення продуктивності праці, слід забезпечити узгодження цілей та завдань програми.

Список використаної літератури

1. Андрушкін Б.М.Основи менеджменту.-Львів,1995.

2. Белінський Л.В., Довгань Л.Є. Менеджмент виробництва та

операцій: Підручник.- К.: 2005

3. Василенко В.О. Виробничий (операційний) менеджмент: Навч. посіб.

К.: ЦУЛ, 2003

4. Виноградський М.Д. та ін. Менеджмент організацій: навч.посіб.для

вузів/М.Д.Виноградський, А.М.Виноградська, О.М.Шкапова,-2-е

изд.-К.:Кондор,2002,-654с.

5. Глухов В.В. Менеджмент:Учебник для вузов.-СПб.:Лань,2002.-258с.

6. Козловський В.О. Виробничий і операційний менеджмент: Практикум. - Спб.: "Спеціальна Література", 1998

4. Математичні моделі в економіці. / Просвітів Г.И. - РДЛ, 2005

5. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.:

Издательство «Дело», 2002

6. Мошек Г.Е.та ін. Менеджмент підприємства: Підручник/Г.Е. Мошек,

Л.Д. Готба, Л.П.Піддубна.-К.:КНТЕУ,2002.-371с.

7. Операционный менеджмент / Ильдеменов С.В., Ильдеменов А.С, Лобов С.В. - М.: Инфра-М, 2007

8. Операционный менеджмент. / Гэлловэй Л. - СПб: Питер, 2002

9. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч.посібник.-К.:Кондор,2003.-556с.