2.3 Класифікація товарів

Класифікація товарів за сферами виробництва:

§ матеріальні;

§ нематеріальні.

Матеріальні, в свою чергу, за терміном їх використання поділяються на:

- товари тривалого користування (використовуються багаторазово протягом значного періоду: автомобілі, телевізори, холодильники, комп’ютери, пральні машини, пилососи, меблі тощо);

- товари короткочасового користування (використовуються за один раз або протягом незначного періоду: продукти харчування, одяг, взуття, мийні засоби, мило тощо);

Нематеріальні товари виступають у вигляді послуг. Послуги можуть бути у вигляді певного виду діяльності (ремонту телевізорів, побутової техніки та ін.) або у вигляді ідеї або консультації (юриста, лікаря, економіста, вчителя та ін.).

Класифікація товарів за способом призначення:

v товари широкого вжитк:

- основні товари щоденного вжитку- продукти харчування, одяг, взуття, побутова техніка,меблі, книги, газети, косметика, мийні засоби тощо;

- послуги постійного характеру-за обслуговування житла, водозабезпечення, електрозабезпечення, театр, кінотеатр, перукарня тощо;

- інші послуги- юриста, репетитора, страхування життя тощо.

v товари виробничого призначення:

- матеріали і деталі- сировина (сільськогосподарська продукція, природні продукти); напівфабрикати (компоненти виробництва); деталі (частина якогось виробу);

- капітальне майно – споруди (виробничі будівлі, приміщення); обладнання ( комплект машин, верстати); допоміжне обладнання (транспорт на підприємстві, тара, все, що сприяє процесу виробництва);

- ділові послуги, послуги з технічного обслуговування обладнання і послуги консультативного характеру (юриста, економіста, посередника тощо).

Споживна вартість властива не лише товарам, які набувають ре-чової форми — хустка, чоботи, сало тощо, а й послугам — вчителя, лікаря, перукаря, актора.

Як споживні вартості товари надто різноманітні й мають задо-вольняти різні потреби: хліб — продукт харчування, велосипед — засіб пересування. Однак при всій відмінності цих товарів вони, як і всі інші товари, можуть і обмінюються один на одного (2).

Якщо різні товари обмінюються у певних пропорціях, це озна-чає, що між ними є щось спільне, яке робить їх співмірними, а саме: вони є продуктами праці. Саме та обставина, що різні споживні вар-тості є результатом праці взагалі, незалежно від її конкретної форми, тобто витрат енергії розуму, нервів тощо формує вартість товару. Остання виявляється при обміні.

З цього можна зробити висновок, що в умовах суспільного по-ділу праці люди, займаючись певним видом діяльності (землероб, лікар, будівник, слюсар), для того щоб задовольнити свої різнобічні потреби, мають прирівнювати між собою різні види праці та обміню-ватися товарами. Суспільна праця, яка втілена в товарах і виявляє себе через обмін їх, є вартістю товару. Вартість — внутрішня влас-тивість товару. Мінова вартість є зовнішнім виявом вартості, який здійснюється через обмін одного товару на інший.

2.4 Вибір товару споживачем

Теорія граничної корисності. На думку прихильників теорії граничної корисності, споживач купує товар тому, що у ньому міститься певний корисний ефект, який він цінує. До речі, термін "вартість" точніше перекладається українською мовою як цінність. Як економічна категорія, "цінність" має лише те, що цінується в очах покупця, а отже є суб'єктивною, а не об'єктивною властивістю. Товари і послуги цінуються людьми не тому, що на них затрачений суспільно необхідний робочий час, а тому, що вони корисні. Більше того, корисність товару, згідно з теорією граничної корисності, надає витратам праці суспільно необхідного характеру. Це означає, що вартість (цінність) є передусім категорією обміну, а не безпосереднього виробництва. Такий підхід отримав назву "суб'єктивної революції" в економічній теорії.

Граничну корисність розглядають як задоволення, яке отримує окрема людина від споживання однієї додаткової одиниці товару. Те саме стосується й послуг. Отже, ціна окремого товару, згідно з цією теорією, безпосередньо залежить від ступеня насиченості потреби в ньому. Таким чином, за вихідний пункт визначення вартості товару беруть суб'єктивну мотивацію, суб'єктивну оцінку економічної поведінки індивідів, а не об'єктивні фактори, тобто суспільно необхідні затрати праці.

Синтез двох теорій. Трудова теорія вартості та теорія граничної корисності — це дві окремі ланки економічної теорії. Тому їх не слід протиставляти, а треба взяти з них усе раціональне і поєднати в цілісну органічну концепцію вартості товарів. Необхідно зіставляти корисний ефект товарів із суспільними витратами, розглядати об'єктивність останніх разом із суб'єктивною споживною оцінкою конкретного економічного блага споживачем або створити спільну теорію результатів і витрат. Вартість з якісного боку означає економічні відносини між людьми з приводу суспільного поділу праці при виготовленні товарів та їх обміні. З кількісного боку — вираження величини втіленої у товарі у певних кількісних пропорціях.

В основі споживної вартості та вартості лежать відповідно конкретна та абстрактна праця. Конкретна праця — корисна праця, яка витрачається в особливій і доцільній формі з використанням певних засобів виробництва суспільно необхідної праці товаровиробників та суспільної корисності цього товару. Формою прояву вартості є мінова вартість — тобто здатність товару обмінюватися на інші товари і виступає в умовах товарного виробництва у формі приватної праці. Абстрактна праця — затрата робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми. Суперечність між приватною і суспільною працею — основна суперечність товарного виробництва.

Продуктивність праці — кількість продукції, яка виробляється за одиницю часу. При її зростанні вартість одиниці товару зменшується в оберненопропорційній залежності, а при зростанні інтенсивності праці (затрати праці за одиницю часу) — зростає у прямопропорційній залежності.

При виборі товару або послуги споживачем діє такий закон: із збільшенням кількості окремого блага, яке знаходиться у розпорядженні окремої людини у даний період часу, його гранична корисність зменшується. Закон вартості виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв'язки між суспільно необхідною працею і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту і