ранг катего-ричного імперативу. Отже, вимога того, щоб фізичні та юридичні особи набували цивільних прав і здійснювали обов'язки під своїм ім'ям - загальне правило, яке не потре-бує дублювання.
У той самий час складність вироблення єдиних підходів зумовлена різною природою учасників цивільних правовідносин: людина як фізична особа - природного походження, воло-діє психікою і волею, всі інші - штучні утворен-ня, зумовлені потребою обслуговування взає-модії людей і їх співтовариств. Отже, ознаки індивідуалізації можуть і повинні проявлятися по-різному. Так, згідно з «Технічним описом і зразком бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон» до паспорта вно-сяться дані про громадянина України в машиночитаємій, візуальній формі, зокрема відциф-роване зображення особи, її підпис, громадян-ство, дата народження, персональний номер, місце народження, стать, інші дані. Основною ознакою особи все ж таки є її ім'я. У Законі України «Про банки і банківську діяльність» ідентифікація особи визначена як встановлення на підставі засвідчуючих особу власника документів зафіксованих у письмо-вій формі прізвища та імені, дати народження і адреси особи, яка укладає угоду, а також най-менування, номера і дати видачі поданого до-кумента, найменування установи, що видала його. Отже, йдеться про встановлення як ін-дивідуальних ознак особи, так і автентичності й легітимності документа. Індивідуальних ідентифікаційних ознак фізичної особи через її природність значно більше, ніж у юридігчної особи. У неї є прізви-ще, ім'я, звання, чини і класи, псевдонім інше. До оз-нак індивідуалізації фізичної особи за похо-дженням і призначенням: природні, побутові, психолого-характеризуючі, тери-торіальні, формальні (зазначені в офіційних Документах), соціальні, особисті, професійні, фахові й освітні, медичні, юридичні, публічні, комунікаційні, корпоративні, ділові, релігійні тощо. Ці ознаки можуть детермінувати як саме право на заняття підприємницькою діяльніс-тю, так і її вид, особливо у тих випадках, коли це право пов'язане з імперативними вимогами в актах чинного законодавства як умови його здійснення.Індивідуальні ознаки особи можуть бути постійними (незмінні і стабільні) і змінними (місцепроживання), їх можна також визначи-ти як варіативні і неваріативні.
Засоби індивідуалізації набуваються та-кож через певні реєстраційні або інші процеду-ри і призначені для того, щоб відрізняти одних учасників правовідносин від інших; вони виз-начають індивідуальне правове положення особи, можливість участі у певних правовідно-синах приватного характеру (вид дієздатності, положення в суспільстві, професія тощо); ма-ють розрізняльну здатність; підлягають пра-вовій охороні, а права на них захищаються при порушенні. Отже, індивідуалізація - це наді-лення особи певними ідентифікаційними оз-наками, що відрізняють її з-поміж інших осіб, з якими вона бере участь у правовідносинах від свого імені, є умовою чи запорукою набут-тя інших суб'єктивних прав і юридичних обов'язків та підлягають правовій охороні.
Засоби індивідуалізації можуть бути не-обхідними і додатковими (факультативними). Перші - на рівні категоричного імперативу встановлені чинним законодавством для учас-ті в даних правовідносинах, іноді як істотна їх умова. Другі є уточнюючими і іноді забезпечу-ють зобов'язання, що виникає. Засоби індивідуалізації постійно розвива-ються, що пов'язано зі змінами людини, техно-логій, законодавства.
Вже понад 100 країн ввели або вводять циф-рові ідентифікатори особи, у вигляді електронної картки, і замінюють нею паспорт. Проти цього з релігійних мотивів виступає церква, і віруючі від них відмовляються. Проте така відмова обмежує можливість участі особи у певних правовідноси-нах, де законом передбачена індивідуалізація особи як імператив. Наприклад, якщо особа відмовилася від ідентифікаційного коду платни-ка подате}', то вона не може реалізувати своє пра-во на заняття підприємницькою чи іншими вида-ми діяльності. З часом удосконалення засобів індивідуалізації слугуватиме спрощенню поряд-ку реалізації права на підприємництво [11, с.7-9].
Відповідно до статті 28 Цивільного кодексу України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національних меншини, до якої вона належить. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції. У разі перекручення імені фізичної особи во-має бути виправлене. Якщо перекручення імені здійснене у засобах масової інформації, воно має бути виправ-лене у тих самих засобах масової інформації.
При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповід-но до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім'я) або діяти без зазначення імені. Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.
Ім'я фізичної особи є її особистим немайновим правом і засобом її індивідуалізації як учасника будь-яких відносин, у тому числі цивільно-правових. Фізична особа має право використовувати своє ім'я у всіх сферах своєї діяльності.
Фізична особа, яка досягла 16 років, має право змінити своє прізвище та ім'я у порядку, встановленому законом. Фізична особа, яка досягла 14 років, має право у порядку, встановленому законом, за згодою батьків або одного з батьків, з ким вона проживає, чи піклувальника змінити своє прізвище та ім'я. По батькові фізичної особи може бути змінено у разі зміни її батьком свого імені. Прізви-ще, ім'я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі усиновлення відповідно до закону. Прізвище фізичної особи мо» бути змінене відповідно до закону у разі реєстрації шлюбу, розірваї ня шлюбу або визнання його недійсним. Вільний вибір місця проживання є одним з основних конституційних прав людини та особистим їі майновим правом, що охороняється законодавством. Дієздатна особа на свій розсуд обирає місце свого проживання. Визначення місця проживання особи має суттєве значення для забезпечення правові охорони прав і інтересів суб'єктів цивільних