МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АМОНС Сергій Едуардович

УДК 633.32:.631.53.048

ПРОДУКТИВНІСТЬ ВЕСНЯНИХ ПІДПОКРИВНИХ ТА БЕЗПОКРИВНИХ ПОСІВІВ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ НА КОРМ ЗА РІЗНИХ НОРМ ВИСІВУ НАСІННЯ ПРИ ЗРОШЕННІ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ

06.01.12 – кормовиробницво і луківництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ВІННИЦЯ-2002

Дисертацією є рукопис .

Робота виконана в лабораторії інтенсивного кормовиробництва на зрошуваних і осушуваних землях Інституту кормів Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Підпалий Іван Федорович,

завідувач кафедри кормовиробництва, луківництва і

сільськогосподарської меліорації Вінницького

державного аграрного університету

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Дзюбайло Андрій Григорович,

завідувач кафедри агрохімії та ґрунтознавства

Львівського державного аграрного університету

кандидат сільськогосподарських наук

Козяр Олександр Михайлович,

доцент кафедри кормовиробництва і

сільськогосподарської меліорації

Національного аграрного університету

Провідна установа: Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН

Захист дисертації відбудеться "__4__" липня 2002 р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д. 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, корпус 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету.

Автореферат розісланий "__1_" ___липня________________2002 р.

Відзиви надсилати за адресою на ім'я вченого секретаря Спеціалізованої ради

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук, доцент В. І. Янчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Високі кормові якості та агротехнічне значення конюшини лучної в землеробстві дають підстави для широкого використання її в кормових сівозмінах. Важливим при цьому є удосконалення технологічних прийомів з метою підвищення врожайності культури і якості вирощеного корму та розробка на цій основі зональних технологій її вирощування. Стосовно до зони Лісостепу визначальними елементами такої технології є спосіб створення травостою – безпокривний чи підпокривний, підбір покривних культур, встановлення оптимальних норм висіву покривних культур і конюшини, які б в найбільшій мірі сприяли реалізації її потенційних можливостей за продуктивністю та довговічністю посіву.

Продуктивність підпокривних та безпокривних посівів конюшини лучної за різних норм висіву покривної і підсівної культур в зоні Лісостепу залишається недостатньо вивченою, а на зрошуваних землях цієї зони такі дослідження не проводились взагалі.

В умовах енергетичної кризи актуальним є встановлення економічної ефективності витрат коштів і енергії на впровадження у виробництво удосконаленої технології вирощування конюшини лучної в умовах зрошення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконувалась у лабораторії інтенсивного кормовиробництва на зрошуваних та осушуваних землях і є складовою частиною тематичного плану Інституту кормів УААН по виконанню НТП "Кормовиробництво" підпрограми "Розробити зональні екологічно безпечні системи виробництва високобілкових кормів, які забезпечать одержання з 1 га 1,0-1,4 т білка на 1996-2000 рр". Номер державної реєстрації 0196U18128.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було удосконалити технологію вирощування конюшини лучної в підпокривних і безпокривних посівах шляхом оптимізації норм висіву насіння при зрошенні.

Завданням цієї наукової роботи було:

·

·

· встановити оптимальні норми висіву насіння покривних культур та конюшини лучної;

· дослідити особливості ботанічного складу зеленого корму конюшини лучної, натуральної продукції покривних культур за різних норм висіву компонентів;

·

· дати економічну та біоенергетичну оцінку технології вирощування конюшини лучної в підпокривних та безпокривних посівах при зрошенні за різної густоти посіву.

Об'єкт дослідження. Формування продуктивності та якісних показників урожаю конюшини лучної в безпокривних та підпокривних посівах, вибір покривних культур, норм їх висіву та регулювання водного режиму ґрунту.

Предмет дослідження. Конюшина лучна, покривні культури, запаси вологи в грунті, продуктивність посівів, показники хімічного складу і кормової маси, економічна та енергетична ефективність застосування безпокривних і підпокривних посівів, норм висіву насіння конюшини лучної при зрошенні.

Методи дослідження. Польові досліди із спостереженнями та обліками включали такі методи:

·

· лабораторно-хімічний - для визначення вмісту в кормі основних поживних речовин та зольних елементів, а також для отримання вихідних даних для енергетичної оцінки корму;

· математико-статистичний - для встановлення достовірності змін в продуктивності посівів, економічних та біоенергетичних показників виробництва корму.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у:

·

· визначенні величини фотосинтетичного потенціалу конюшини лучної за роками використання травостою в умовах зрошення залежно від густоти посіву та доведенні можливості підвищення коефіцієнта використання ФАР;

· встановленні якісних показників корму залежно від умов створення агрофітоценозів.

· проведенні економічного та біоенергетичного аналізу, обгрунтуванні доцільності застосування удосконаленої технології вирощування конюшини лучної при зрошенні на сірих лісових ґрунтах правобережного Лісостепу;

Практична цінність роботи. Одержані результати досліджень покладені в основу ресурсоощадної технології вирощування конюшини

лучної на кормові цілі з елементами оптимізації густоти рослин при зрошенні в правобережному Лісостепу. Це дає можливість забезпечити вищу продуктивність при менших витратах енергії на одиницю виробленої продукції та сприяє вирішенню проблеми забезпечення тваринництва високоякісними і дешевими кормами.

Наукові розробки пройшли виробничу перевірку в 1999-2000 рр. в агроформуванні "Бохоницьке" Вінницького району Вінницької області і впроваджені на площі 60 га.

Особистий внесок здобувача полягає у розробці програми і безпосередній участі у проведенні польових досліджень, виконанні біометричних спостережень, лабораторних та аналітичних робіт, узагальненні результатів досліджень за даними світової та вітчизняної літератури. Основні наукові залежності по дисертаційній роботі виявлені та проаналізовані автором самостійно. Публікації підготовлено особисто та у співавторстві. Права співавторів не порушені.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені і обговорені на Республіканській координаційно-методичній раді з проблем кормових ресурсів: "Кормовиробництво. Зернофуражні, зернобобові і кормові культури" (Вінниця, 1997 р.), на першій міжвузівській конференції аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи" (Вінниця, 2001 р.), засіданнях атестаційної та методичної комісій з питань кормовиробництва і луківництва Інституту кормів УААН (1996-1999 рр.).

Публікація результатів досліджень. За темою дисертаційної роботи опубліковано три наукових статті в фахових журналах і збірниках зареєстрованих ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків та пропозицій виробництву, списку використаної літератури та 15 додатків. Робота викладена на 180 сторінках комп'ютерної верстки, що включає 31 таблицю, 4 рисунки. Список використаної літератури містить 229 джерел, 21 з яких – латиницею.

ЗМІСТ РОБОТИ

ВПЛИВ СПОСОБУ СІВБИ, ПОКРИВНИХ КУЛЬТУР

ТА ЗРОШЕННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ

(Огляд літератури)

У вступній частині обґрунтована необхідність і актуальність роботи, наукова новизна і практична цінність одержаних результатів, наведено обсяг публікацій та декларовано особистий внесок автора в роботу.

В огляді досліджень викладені результати вивчення ролі основних факторів зовнішнього середовища і технологічних заходів на продуктив-ність конюшини лучної, доведена доцільність вивчення способів сівби конюшини, норм її висіву та підбору покривних культур при зрошенні.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились протягом 1996-1999 рр. в Інституті кормів УААН на базі дослідного господарства "Бохоницьке".

Ґрунт дослідних ділянок сірий лісовий середньосуглинковий. Орний шар характеризується такими агрохімічними показниками: вміст гумусу (за Тюріним) – 1,92%, азоту, що легко гідролізується (за Корнфілдом) – 6,15 мг, обмінного калію і рухомого фосфору (за Чириковим) відповідно 8,0 і 14,5 мг/100 г ґрунту, рН сольове – 6,5, найменша вологоємність в шарі 0,3, 0,5, 0,7, і 1 м відповідно: 20,1, 20,6, 21,0 і 21,4 %.

Погодні умови в роки проведення досліджень в основному були сприятливими для росту і розвитку конюшини лучної. 1996 і 1999 рр. виявилися досить теплими, а в окремі періоди досить спекотними, коли середньомісячна температура повітря переважала її багаторічні показники на 2,8-3,6 єС. Кількість атмосферних опадів в роки проведення досліджень також була різною. Найбільше опадів протягом вегетації випало в 1997 році і найменше в 1999 р. – 385 мм.

Дослід двофакторний. Площа облікової ділянки – 25 м2, повторність чотириразова. Дослід закладено в 1996 році, а в 1997 проведено його перезакладку за тією ж схемою. Були висіяні сорти та гібриди включені до Державного реєстру сортів Лісостепової зони України: конюшини лучної – Дарунок, ярого ячменю – Рось, проса – Сяйво і кукурудзи – Колективний 210 АСВ.

Технологія вирощування загальноприйнята для зони. Поливи проводили дощувальним агрегатом ДДА 100 МА при зниженні вологості 50-см розрахункового шару ґрунту до 75 % НВ.

Під ранньовесняну культивацію вносили мінеральні добрива диференційовано по культурах: під конюшину лучну безпокривного посіву – Р60К90, під ячмінь N45Р45К60, під просо – N60Р45К60 і під кукурудзу - N90Р60К90. Конюшину, що вийшла з-під покриву і посіви її другого, третього років життя підживлювали фосфором і калієм в дозах Р60К90.

Протягом вегетаційного періоду визначали: висоту рослин, площу листкової поверхні (методом висічок), чисту продуктивність фотосинтезу за Ничипоровичем, фотосинтетичний потенціал посівів, наростання сирої та сухої маси покривних культур та конюшини лучної.

Облік урожаю, визначення ботанічного складу корму і супутні

дослідження проводили за методиками ВНДІ кормів ім. В.Р. Вільямса (1983), Інституту кормів УААН (1994). Кореневу масу визначали шляхом відбору монолітів буром Шаїна на глибину 20 см в 4-х разовій повторності з наступним відмиванням на ситах і зважуванням у повітряно-сухому стані.

Вміст сухої речовини в рослинах визначали по кожному варіанту досліду шляхом висушування паралельних наважок до постійної маси при температурі 105єС.

Поживність натурального корму покривних культур і зеленого корму конюшини лучної розраховували в кормових одиницях за вмістом білка, жиру, клітковини і БЕР з врахуванням коефіцієнтів їх перетравності.

Економічну ефективність технології вирощування конюшини лучної залежно від норм висіву покривної і підсівної культур визначали розрахунковим методом з використанням технологічних карт і користувались цінами 2002р.

Біоенергетичну оцінку взятих для вивчення технологічних прийомів проводили за методикою ВАСГНІЛ (1989). Дані урожайності обробляли методом дисперсійного аналізу за Р.А. Фішером (Б. А. Доспєхов, 1979).

ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ

В ТРАВОСТОЯХ РІЗНОЇ ГУСТОТИ

Динаміка запасів вологи в ґрунті. Вміст вологи в ґрунті впливає на його повітряний, поживний і тепловий режими. При надмірному зволоженні кореневі системи потерпають від нестачі повітря, рослини призупиняють ріст і гинуть. Регулювання зволоження ґрунту відповідно до потреб рослин в воді і повітрі за фазами розвитку є одним з основних напрямків підвищення продуктивності конюшини лучної.

Проведені нами спостереження показали, що на дату сівби запаси продуктивної вологи у шарі ґрунту 0-50 см в 1996 та 1997 рр. були достатніми і становили відповідно 987 і 1032 м3/га.

Під травостоями другого року життя запаси продуктивної вологи в цьому ж шарі під час відновлення вегетації дорівнювали 854 м3/га.

На третьому році життя травостої конюшини лучної були в достатній мірі забезпечені вологою. Станом на 15.04 1998 р. продуктивної вологи в шарі 0-50 см містилося 1141 м3/га. Під час вегетації цей показник знаходився в межах 1302-1162 м3/га. Добре зволоження ґрунту, завдяки опадам і поливам, сприяло формуванню високого урожаю. З покривними культурами по більшості дат визначення найменшими запаси води були під ячменем та найбільшими під кукурудзою.

В 1996 році, коли коренева система конюшини і покривних культур була ще слабкою, поливні норми зменшували до 250 м3/га, а в послідуючому збільшували до 350-400 м3/га. Дефіцит опадів, високий показник евапотранспірації (5942 м3/га) зумовили необхідність проведення в цьому році 3-х поливів зрошувальною нормою 1050 м3/га.

Достатні осінньо-весняні запаси вологи в ґрунті, відносно рівномірне випадання опадів протягом літа і невисока температура повітря сприяли кращому забезпеченню вологою посівів конюшини лучної другого року життя. В дослідах 1996 і 1997 рр. посіву проведено два поливи.

На третьому році життя в зв'язку із зрідженням посівів сумарні витрати вологи зменшувалися (3662, 4117 м3/га). Рівень зволоження завдяки опадам і поливам практично не опускався нижче 75 % НВ. Зрошувальна норма становила 650 м3/га.

Щільність травостоїв конюшини лучної в безпокривних та підпокривних посівах. Як показали результати спостережень за динамікою густоти рослин на першому році життя, найбільш зрідженими були посіви конюшини, що вийшли з-під покриву ячменю на зерно. При цьому загинуло 16,8-39,7 % рослин від числа сходів, тоді як на ділянках з просом і кукурудзою на зелений корм ці показники становили 9,4-32,7 та 6,6-36,2 %.

Проведеними дослідженнями встановлено обернену залежність, між врожаєм покривної культури і густотою стояння рослин конюшини лучної.

На другому і, особливо, третьому роках життя травостої конюшини лучної продовжували зріджуватись. Найбільший відсоток рослин від сходів до другого укосу (третій рік життя) залишився при максимальних нормах висіву конюшини в безпокривних посівах та середніх, максимальних нормах покривних культур і конюшини при підпокривному вирощуванні, відповідно 21,9; 18,2-18,7 та 18,5-20,3 %.

Дослідженнями встановлено, що при підсіві конюшини лучної під покрив однорічних культур, кращі умови для виживання рослин створюються при використанні як покривних культур проса і кукурудзи на зелений корм при мінімальній (2,5 і 0,2) та середній (3,8 і 0,3 млн/га схожих насінин) нормах їх висіву.

Формування асиміляційної поверхні травостоїв конюшини лучної. Розміри і темпи наростання площі листкової поверхні конюшини лучної першого та другого років використання значно залежали від норм висіву культур та років використання.

За величиною площі листкової поверхні безпокривний посів другого року використання порівняно з сформованими за підсівною технологією посівами першого року використання переваг не мав. В сумі за два укоси найбільшу площу листя, в середньому по двох закладках, сформував

травостій на ділянках з підсівом конюшини лучної під просо з нормами

висіву конюшини 7,5 і проса 2,5 млн/га – 72,9 тис. м2/га. Близьким цей показник був в аналогічних варіантах з ячменем і кукурудзою, відповідно 70,6 і 70,3 тис.м2/га. Подібна тенденція спостерігалась і на другому році використання травостоїв.

В безпокривних посівах конюшини при збільшенні норми висіву з 5,0 до

10,0 млн шт./га площа листкової поверхні зросла з 94,9 до 112,4 тис.м2/га.

Ботанічний склад травостою залежно від норм висіву. Кормова цінність різнотрав'я, як компонента зеленого корму, як правило нижча, ніж сіяної культури, тому за вмістом його можна судити про якість вирощеної продукції.

В наших дослідженнях найбільш забур'яненим був зелений корм конюшини лучної першого укосу в безпокривних посівах, коли частка різнотрав'я в ньому становила в посушливому 1996 р. 14,1 – 23,9, а у вологому 1997 р. – 10,9-31,8%. З підвищенням норми висіву конюшини частка різнотрав'я зменшувалася майже в два рази.

На другому році життя ботанічний склад зеленого корму за різної густоти виявився близьким і на 90,4-99,0 % був представлений конюшиною.

Аналіз ботанічного складу кормової маси травостоїв конюшини третього року життя показав, що відсоток різнотрав'я значно зріс, особливо до часу другого укосу на чистих посівах та при підсіві конюшини під ячмінь, коли частка різнотрав'я в загальному врожаї становила відповідно 20,6-24,1 та 18,0-22,5 %.

Структура урожаю конюшини лучної як функція густоти посіву.

Густотою посіву можна впливати на співвідношення стебел і листків у вирощеному кормі.

На сірих лісових опідзолених ґрунтах при зрошенні спосіб створення травостою та густота рослин суттєво впливають на структурні елементи врожайності конюшини лучної. Від густоти рослин залежить також їх вологозабезпеченість. Як показав аналіз структури рослин (табл. 1) функцією густоти посіву є вміст в кормовій масі листя і суцвіть.

На першому році життя загальна залежність полягала в тому, що з підвищенням норм висіву конюшини, як в безпокривних так і в підпокривних посівах, облистяність рослин зростає.

При безпокривному вирощуванні найбільше листя містилося в зеленому кормі з ділянок, де норма висіву становила 10,0 млн шт./га, відповідно 38,9, 31,7 і 35,6% по роках користування.

В підпокривних посівах в середньому по двох закладках найбільшу облистяність в рік посіву мали рослини конюшини при підсіві її під просо – 44,4-51,4%, тоді як під ячменем – 34,5-41,3 та під кукурудзою - 36,7-44,4%. При збільшенні норм висіву насіння конюшини і покривних культур облистяність рослин зростала головним чином за рахунок формування в посіві рослин з тонкими стеблами.

На другому році життя в середньому по укосах найбільшою облистяністю відзначалися безпокривні посіви конюшини та сформовані при підсіві під просо на зелений корм. Облистяність на цих варіантах знаходилася в межах 30,5-31,7 та 28,8-32,0%.

Аналіз структури врожаю зеленого корму конюшини третього року життя в середньому по двох закладках показав, що облистяність рослин була вищою, ніж на другому році життя на 11-15%. Якщо прийняти до уваги, що в зріджених посівах вміст листя як правило менший ніж в загущених, то зростання цього показника в посівах третього року життя було пов'язане із збільшенням частки суцвіть, які обліковувались разом з листям. Чіткої залежності між нормами висіву покривної культури та облистяністю рослин не виявлено.

В середньому по двох закладках найбільша частка листя і суцвіть (в середньому за три роки) відмічена на ділянках з підсівом конюшини лучної під просо з середніми та максимальними нормами її висіву – 38,2-39,2%.

Таблиця 1

Частка листя і суцвіть в зеленому кормі конюшини лучної залежно від способів сівби і норм висіву насіння покривної і підсівної культур, % (середнє за 1996 - 1999 рр.)

Спосіб створення травостою Норма висіву, млн шт./га Роки користування травостоєм

покривна культура конюшина лучна перший* другий третій

Безпокривний посів – 5,0 34,1 30,5 30,8 –

7,5 36,0 31,3 33,2 –

10,0 38,9 31,7 35,6

Підсів під покрив ярого ячменю на зерно 2,5 5,0 34,5 30,2 36,9

3,8 5,0 36,3 30,1 37,1

5,0 5,0 35,6 30,0 35,1

2,5 7,5 34,8 32,2 34,4

3,8 7,5 36,3 29,7 33,0

5,0 7,5 36,5 30,5 31,6

2,5 10,0 39,4 31,5 33,5

3,8 10,0 40,8 31,2 35,2

5,0 10,0 41,3 32,0 34,4

Підсів під покрив проса на зелений корм 2,5 5,0 44,4 30,4 37,5

3,8 5,0 45,2 30,9 37,8

5,0 5,0 46,4 28,8 36,3

2,5 7,5 45,2 30,7 36,7

3,8 7,5 49,7 30,0 37,0

5,0 7,5 50,1 30,0 34,5

2,5 10,0 46,7 31,6 35,8

3,8 10,0 48,9 31,8 36,6

5,0 10,0 51,4 31 33,8

Підсів під покрив кукурудзи на зелений корм 0,2 5,0 36,7 28,4 33,5

0,3 5,0 39,2 29,5 33,8

0,4 5,0 39,9 29,7 33,5

0,2 7,5 37,8 30,4 34,1

0,3 7,5 39,8 29,4 34,8

0,4 7,5 40,3 29,7 33,5

0,2 10,0 41,2 31,6 35,7

0,3 10,0 42,6 30,2 35,3

0,4 10,0 44,4 31,5 34,9

*Примітка: У варіантах з підсівом під покрив – облистяність рослин конюшини визначена при виході її з-під покриву.

ВПЛИВ НОРМ ВИСІВУ ПОКРИВНИХ І ПІДСІВНОЇ КУЛЬТУР

НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ

Дослідженнями встановлено, що продуктивність травостоїв конюшини лучної, створених за технологіями безпокривного та підпокривного вирощування, залежала від погодних умов, року користування, способу сівби та норм висіву покривної та підсівної культур.

На першому році життя при безпокривному вирощуванні за виходом кормових одиниць найбільшою продуктивністю відзначалися посіви з мінімальною нормою висіву – 100,4 ц/га. При максимальному загущенні (10,0 млн шт./га) вихід кормових одиниць з гектара знизився на 14,8 ц/га кормових одиниць (табл. 2).

В підпокривних посівах максимальний вихід кормових одиниць з гектара забезпечив підсів конюшини лучної під ячмінь на зерно - 115,5-142,2 ц/га. Найбільшим він був при висіві 5,0 млн шт./га конюшини та 3,8 млн ячменю. При підсіві конюшини лучної під просо на зелений корм, в рік сівби спостерігалася стійка тенденція до зниження сумарної продуктивності покривної і підсівної культур, при збільшенні норми висіву до максимальної у покривної та незмінній нормі висіву у конюшини. Зниження збору корму тут становило 3,0-2,3 ц/га. Виключення складали ділянки з максимальною нормою висіву насіння проса і середньою нормою конюшини.

Якщо на першому році використання безпокривний посів був найбільш продуктивний при нормі висіву 5,0 млн шт./га, то в послідуючі два роки травостій на цих ділянках був найбільш зріджений та засмічений бур'янами, зниження його продуктивності (порівняно з такою ж першого року використання) було найбільш помітним.

В підпокривних посівах конюшини лучної максимальний вихід кормових одиниць забезпечила середня норма висіву конюшини та мінімальна, середня ячменю, і мінімальна проса. При посіві під ячмінь одержано відповідно 158,6 і 148,1 ц, під просо – 155,5ц/га.

На другому році користування травостоями при підпокривному посіві вищою продуктивністю відзначалися варіанти з нормою висіву 10,0 млн шт./га насіння: при підсіві під ячмінь - 53,9-41,8, під просо 55,1-51,7 та під кукурудзу 52,1-49,6 ц/га. Різниця між зборами корму при максимальних нормах висіву конюшини лучної порівняно з мінімальними знаходилась в межах 15,3-17,1 ц/га.В безпокривному посіві збір кормових одиниць був найвищий при нормі висіву 7,5 млн/га і становив 145,5 ц/га.

В середньому за 1996-1999 рр. найбільший вихід кормових одиниць по ланці сівозміни покривна культура – конюшина дворічного використання забезпечив травостій конюшини підсіяної під покрив ячменю на зерно при нормі висіву насіння конюшини 7,5 та ячменю 2,5 млн шт./га – 113,8

Таблиця 2

Продуктивність ланки сівозміни покривна культура – конюшина дворічного використання залежно від способів сівби і норм висіву насіння, ц/га кормових одиниць (середнє за 1996-1999 рр.)

Спосіб створення травостою Норма висіву, млн шт./га Покривна культура+ конюшина Роки використання Середнє по ланці сівозміни

покривна культура конюшина лучна перший другий

Безпокривний* посів – 5,0 100,4 137,3 30,5 89,7 –

7,5 93,9 145,5 51,4 96,9 –

10,0 85,6 141,6 53,7 96,3

Підсів під покрив ярого ячменю на зерно 2,5 5,0 128,2 138,7 40,9 102,6

3,8 5,0 142,2 130,7 39,1 104,0

5,0 5,0 129,5 128,7 36,8 98,3

2,5 7,5 129,8 158,6 53,1 113,8

3,8 7,5 135,4 148,1 49,1 110,9

5,0 7,5 129,6 136,7 45,6 104,0

2,5 10,0 115,5 135,6 53,9 101,7

3,8 10,0 119,7 132,4 41,8 98,0

5,0 10,0 124,1 130,9 50,5 101,8

Підсів під покрив проса на зелений корм 2,5 5,0 78,8 154,5 42,9 92,0

3,8 5,0 77,2 152,1 39,8 89,7

5,0 5,0 75,9 139,2 37,5 84,2

2,5 7,5 74,2 155,5 53,0 94,0

3,8 7,5 73,9 151,5 51,3 92,2

5,0 7,5 79,4 145,3 47,7 90,8

2,5 10,0 76,2 134,4 55,1 88,6

3,8 10,0 74,3 138,6 52,9 88,6

5,0 10,0 73,9 138,2 51,7 87,9

Підсів під покрив кукурудзи на зелений корм 0,2 5,0 97,1 140,8 40,3 92,7

0,3 5,0 110,4 135,1 37,2 94,2

0,4 5,0 113,1 133,1 36,3 94,2

0,2 7,5 89,3 141,2 46,7 92,4

0,3 7,5 95,2 135,7 43,7 91,5

0,4 7,5 99,3 138,6 42,5 93,5

0,2 10,0 90,7 141,1 52,1 94,6

0,3 10,0 87,5 137,7 50,6 91,9

0,4 10,0 86,4 140,4 49,6 92,1

НСР0,05, ц/га АВ 11,10 12,35 5,04

*Продуктивність безпокривних посівів в ланці сівозміни конюшина першого-третього років використання

ХІМІЧНИЙ СКЛАД ТА ПОЖИВНІСТЬ ЗЕЛЕНОГО КОРМУ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ

Весняні безпокривні посіви порівняно з підпокривними мали більший вміст протеїну в зеленому кормі. Дослідженнями встановлено, що із зменшенням норми висіву конюшини, при висіві її під покрив, знижується вміст протеїну в послідуючі роки користування травостоєм. В безпокривних посівах на другому році життя найбільший вміст протеїну та жиру – 22,31 і 3,46% в сухій речовині зеленої маси мали ділянки з середньою (7,5 млн/га) нормою висіву конюшини лучної.

Аналіз поживності зеленого корму конюшини лучної показав, що безпокривні посіви, при дещо меншому вмісті в кілограмі сухої речовини, обмінної енергії та кормових одиниць, порівняно з підпокривними, переважали останні за вмістом перетравного протеїну в кілограмі сухого корму та в одній кормовій одиниці (табл. 3).

Найвищою поживністю при безпокривному посіві відзначалися травостої з середньою (7,5 млн шт./га) нормою висіву конюшини, де в 1 кг сухої речовини містилося: обмінної енергії – 10,5 МДж, перетравного протеїну в 1 кг сухої речовини – 160,4 та в кормовій одиниці – 146 г. В підпокривних посівах більш оптимальні умови для формування високопоживного корму складалися при мінімальних і середніх нормах висіву покривних культур та середніх і максимальних конюшини лучної.

Вміст перетравного протеїну в сухій речовині в цих варіантах становив: під ячменем 148,4 і 151,8; під просом 146,8 і 148,6 та під кукурудзою – 144 г. Якщо порівняти за поживністю корм, отриманий в рік сівби і в послідуючі роки використання травостою, то помітна перевага другого року за такими показниками як вміст протеїну в сухій речовині та в кормовій одиниці – 19,9-28,8 та 22,0-27,0 г. Це пояснюється більшою облистяністю рослин наступних років життя та використання, а листя нагромаджує більшу кількість протеїну порівняно з іншими органами рослин. Також на поживність кормової маси значно впливає його ботанічний склад.

На першому і третьому роках життя посіви конюшини були більш забур'яненими, що також вплинуло на їхню поживну цінність.

Таблиця 3

Поживність зеленої маси конюшини лучної другого та третього років життя залежно від способів сівби і норм висіву насіння, (середнє за 1997-1999 рр.)

Спосіб створення травостою Норма висіву, млн шт./га Суха речовина Вміст в 1 кг сухої речовини Вміст перетравного протеїну в 1 к. од, г

покривна культура конюшина лучна вміст, % збір, ц/га валової енергії, МДж обмінної енергії, МДж перетравного протеїну, г

Безпокривний посів – 5,0 19,5 77,1 18,6 10,4 158,0 146 –

7,5 19,2 90,2 18,6 10,4 160,4 146

10,0 18,8 90,9 18,4 10,3 149,5 139

Підсів під покрив ячменю на зерно 2,5 5,0 18,9 83,5 18,3 10,2 139,8 129

3,8 5,0 18,7 78,5 18,4 10,2 143,3 132

5,0 5,0 19,2 75,9 18,5 10,3 146,1 134

2,5 7,5 19,2 94,9 18,7 10,6 148,4 133

3,8 7,5 19,0 89,1 18,4 10,5 138,0 125

5,0 7,5 18,6 85,1 18,2 10,1 136,8 127

2,5 10,0 19,1 88,6 18,2 10,1 145,2 135

3,8 10,0 18,0 78,9 18,5 10,3 151,8 138

5,0 10,0 18,5 83,1 18,3 10,3 145,9 133

Підсів під покрив проса на зелений корм 2,5 5,0 19,6 90,0 18,4 10,4 141,8 129

3,8 5,0 19,4 87,0 18,5 10,5 147,9 134

5,0 5,0 19,4 80,5 18,5 10,4 143,0 130

2,5 7,5 19,5 96,4 18,6 10,5 148,9 134

3,8 7,5 18,9 92,4 18,5 10,4 148,6 135

5,0 7,5 19,2 89,1 18,4 10,3 147,4 136

2,5 10,0 19,1 89,5 18,2 10,1 140,5 132

3,8 10,0 18,9 87,7 18,5 10,4 148,4 136

5,0 10,0 19,0 86,5 18,5 10,4 151,2 138

Підсів під покрив кукурудзи на зелений корм 0,2 5,0 19,2 84,5 18,2 10,4 150,4 141

0,3 5,0 19,1 79,7 18,5 10,3 153,1 141

0,4 5,0 18,9 77,5 18,5 10,4 154,3 140

0,2 7,5 18,4 85,8 18,7 10,4 157,6 144

0,3 7,5 18,5 84,8 18,3 10,1 152,5 143

0,4 7,5 18,7 84,9 18,5 10,3 155,0 143

0,2 10,0 18,5 88,8 18,4 10,3 157,7 144

0,3 10,0 18,3 86,8 18,3 10,3 137,9 127

БІОЕНЕРГЕТИЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ

Розрахунки показали, що витрати сукупної енергії по варіантах досліду помітно різняться і становлять: для безпокривних посівів 25,3-25,9 ГДж/га, при підсіві під ячмінь на зерно – 32,1-37,2, під просо – 31,1-32,7 та під кукурудзу 32,4-35,3 ГДж/га (табл. 4).

Кращий результат за виходом валової енергії забезпечили безпокривні посіви з нормою висіву конюшини 7,5 млн/га та при підсіві конюшини під покрив проса на зелений корм із мінімальною нормою його висіву і середньою конюшини – 163,8 і 162,9 ГДж/га.

За енергоємністю 1 ц перетравного протеїну безпокривні посіви значно переважали підпокривні, тут цей показник становив 6,1 – 6,4 проти 3,7 – 4,7 при підсіві під ячмінь, 4,6 – 5,1 під просо та 4,3 – 4,8 під кукурудзу. Безпокривні посіви за енергоємністю 1 ц сухої речовини та кормових одиниць також переважали підпокривні, так як валові витрати енергії були відносно низькими, а продуктивність посівів по цих показниках переважала підсівні варіанти за виключенням варіантів з ячменем.

За величиною коефіцієнта енергетичної ефективності безпокривні посіви також вигідно відрізнялися від підпокривних. Цей показник становив в них 3,3-3,6, тоді як при підсіві під ячмінь – 2,0-2,6, під просо – 2,5-2,8 та під кукурудзу – 2,4-2,7. Розрахунки показників економічної ефективності технології вирощування конюшини лучної свідчать про перевагу створення травостою при підсіві її під покрив ячменю на зерно із мінімальною (2,5 млн) нормою висіву ячменю та середньою (7,5 млн/га) конюшини. Цей варіант забезпечив найбільший вихід кормових одиниць з гектара, найбільший умовно чистий дохід – 2234 грн/га і найнижчу собівартість 1 ц кормових одиниць – 10,4 грн/ц.

Найнижчі прямі витрати на гектар посіву відмічено при весняному безпокривному вирощуванні конюшини – 1141-1180 грн та при підсіві конюшини під просо на зелений корм – 1137-1198 грн/га.

Посів конюшини лучної під покрив ячменю на зерно забезпечив найвищий рівень рентабельності. Весняні безпокривні посіви за цим показником переваг над підпокривними посівами не мали. Проте, слід зазначити, що такі посіви забезпечили найвищий вихід перетравного протеїну при найменшій його собівартості, відповідно12,2-13,3 ц/га та 87,2-93,5 грн/ц.

При збільшенні норм висіву покривних культур і конюшини лучної рівень рентабельності технології знижується, оскільки це призводить до збільшення прямих витрат, що в свою чергу не завжди еквівалентно виходу кормових одиниць і перетравного протеїну.

Таблиця 4

Біоенергетична ефективність вирощування конюшини лучної залежно від способів сівби і норм

висіву насіння (середнє за 1996-1999 рр.)

Спосіб створення травостою Норма висіву, млн шт./га Витрати сукупної енергії, ГДж/га Вихід валової енергії, ГДж/га Вихід обмінної енергії, ГДж/га Енергоємність 1 ц, МДж Енергетичний коефіцієнт Коефіцієнт енергетичної ефективності

покривна культура конюшина лучна

сухої речовини кормових одиниць перетравного протеїну

Безпокривний посів – 5,0 25,3 151,4 84,4 311 282 2072 6,0 3,3 –

7,5 25,8 163,8 91,9 292 266 1938 6,4 3,6 –

10,0 25,9 158,5 88,5 300 276 2038 6,1 3,4

Підсів під покрив ярого ячменю на зерно 2,5 5,0 32,1 138,7 74,7 415 313 3737 4,3 2,3

3,8 5,0 33,5 136,9 74,4 440 322 3898 4,1 2,2

5,0 5,0 35,5 131,0 71,1 491 361 4229 3,7 2,0

2,5 7,5 32,6 154,8 84,7 384 287 3079 4,7 2,6

3,8 7,5 34,9 148,6 81,5 424 315 3798 4,3 2,3

5,0 7,5 37,2 140,2 76,3 474 358 4274 3,8 2,1

2,5 10,0 32,6 139,5 75,9 416 321 3509 4,3 2,3

3,8 10,0 35,0 132,3 70,5 477 358 3937 3,8 2,0

5,0 10,0 37,0 136,9 74,8 484 363 4108 3,7 2,0

Підсів під покрив проса на зелений корм 2,5 5,0 31,5 137,7 85,8 362 343 3153 5,0 2,7

3,8 5,0 31,7 153,4 83,9 376 353 3139 4,8 2,6

5,0 5,0 31,1 144,2 78,6 392 370 3421 4,6 2,5

2,5 7,5 31,7 162,9 88,0 353 338 2884 5,1 2,8

3,8 7,5 32,2 157,8 85,9 370 349 3039 4,9 2,7

5,0 7,5 32,7 153,8 83,3 383 360 3233 4,7 2,5

2,5 10,0 31,7 153,8 83,0 369 358 3172 4,8 2,6

3,8 10,0 32,3 152,4 82,7 384 365 3168 4,7 2,6

5,0 10,0 32,4 150,1 82,4 388 368 3203 4,6 2,5

Підсів під покрив кукурудзи на зелений корм 0,2 5,0 33,3 158,9 87,8 392 359 3295 4,8 2,6

0,3 5,0 33,0 157,0 88,2 385 350 3301 4,8 2,7

0,4 5,0 33,8 156,3 88,2 398 359 3483 4,6 2,6

0,2 7,5 32,4 154,1 86,6 388 350 30,82 4,8 2,7

0,3 7,5 33,1 154,1 85,8 390 362 3311 4,7 2,6

0,4 7,5 34,9 157,8 88,4 406 373 3456 4,5 2,5

0,2 10,0 33,9 157,1 88,4 395 358 3423 4,6 2,6

0,3 10,0 34,6 152,4 88,6 413 377 3765 4,4 2,6

0,4 10,0 35,3 153,0 82,8 422 383 3756 4,3 2,4

ВИСНОВКИ

1. Дисертаційна робота містить теоретичне узагальнення і експериментальне вирішення практичного завдання, що полягало у встановленні особливостей формування урожаю конюшини лучної у весняних підпокривних та безпокривних посівах за різних норм висіву покривної і підсівної культур, удосконаленні технологій її вирощування при різних способах формування травостоїв на зрошуваних землях правобережного Лісостепу.

2. В правобережному Лісостепу при вирощуванні гарантованих врожаїв зеленого корму конюшини лучної важливе місце займає зрошення, оскільки природне зволоження в цій зоні не завжди забезпечує потребу рослин в воді. В рік сівби запаси продуктивної вологи на ділянках з безпокривними посівами конюшини були як правило, вищими, ніж при підсіві її під покрив однорічних культур. Вегетаційними поливами зволоження грунту підтримувалося на рівні практично не нижче 75 %.

3. При входженні в першу зиму найбільшу густоту мала конюшина безпокривного посіву з підвищеною та середньою нормами висіву насіння (10,0 і 7,5 млн/га) – 560 та 484 рослин на 1м2, при посіві під покрив - на ділянках з висівом 5 млн/га ячменю та 10 млн конюшини – 480 шт./м2.

На другому році життя найбільш зрідженими були травостої, сформовані при підсіві конюшини під ячмінь, коли випало 38,0-52,7 % рослин від числа сходів. На третьому році густота рослин в безпокривних посівах на час проведення останнього (сьомого) укосу за період використання становила – 72-84 шт./м2, тоді як в підпокривних на час останнього (п'ятого укосу) – 84-113 шт./м2.

4. Сформовані за різних технологій створення і норм висіву травостої конюшини різнилися за висотою. При виході з-під покриву більшу висоту мали рослини на ділянках з ячменем і кукурудзою – 39,8 і 49,4 і найменшу - з просом – 33,6-42,5 см. Чітка закономірність полягала в тому, що висота рослин конюшини зменшувалася як при збільшенні норми висіву покривних, так і підсівної культур. На другому році життя середня по укосах висота рослин конюшини була близькою і дорівнювала 65,0-70,8 см на ділянках з підсівом її під ячмінь, 68,2-69,9 – в безпокривних посівах, 66,3 – 70,6 при підсіві під просо і 67,1-72,4 см під кукурудзу.

5. На час першого укосу найбільшу площу листя – 53,4 тис.м2/га мав травостій, сформований при підсіві конюшини під просо з нормами висіву насіння відповідно 7,5 та 2,5 млн/га. Близькою вона була в аналогічних за нормами висіву варіантах з ячменем і кукурудзою – 55,2 і 52,8 тис.м2/га. В безпокривному посіві найбільшу площу асиміляційної поверхні забезпечила максимальна норма висіву (10,0 млн /га) – 48,9 тис.м2/га, зі збільшенням норми висіву насіння площа листкової поверхні зростала. В усіх випадках підвищення норми висіву покривних культур знижувало площу листкової поверхні конюшини лучної другого року життя.

6. Найбільш ефективно акумулюють сонячну енергію травостої конюшини лучної першого року використання. Коефіцієнт використання ФАР знаходився при цьому в межах 1,66-2,01%. Максимальне його значення відмічено у варіанті з підсівом конюшини під просо з мінімальною нормою його висіву (2,5 млн) та середньою (7,5 млн/га) конюшини лучної.

7. Найбільш забур'яненим був травостій конюшини лучної першого укосу безпокривних посівів. Частка різнотрав'я в зеленій масі становила тут 12,5-27,8 %. Під час збирання покривних культур найбільше різнотрав'я містилося в зеленому кормі проса, де на бур'яни припадало 11,9-29,5 %. З покривних культур максимальний вміст конюшини був в соломі ячменю – 17,7-28,8 %. З підвищенням норми висіву покривних культур при незмінній нормі висіву конюшини лучної частка останньої в урожаї покривної культури зменшувалась, тоді як з підвищенням норми висіву конюшини при незмінній нормі покривної культури – збільшувалась.

8. Найбільша частка листя і суцвіть в зеленому кормі конюшини– 38,2 і 39,2 % відмічена на ділянках з підсівом її під покрив проса з нормами висіву конюшини відповідно 5,0 і 7,5 млн/га.

9. Максимальний середньорічний вихід сухої речовини по ланці сівозміни покривна культура – конюшина одержано при підсіві її під просо на зелений корм з нормами висіву покривної і підсівної культур відповідно 2,5 і 7,5 млн/га – 90,0 ц/га. В безпокривних посівах

максимальний збір сухої речовини становив 88,2 ц/га при висіві 7,5 млн/га

схожого насіння. Збільшення норми висіву до 10,0 млн, або зменшення її до 5,0 млн/га, було неефективним.

За виходом кормових одиниць перевагу мали варіанти з підсівом конюшини під ячмінь на зерно – 98,0-113,8 ц/га. Дещо нижчою була середньорічна продуктивність гектара при підсіві її під просо і кукурудзу – 84,2-94,0 та 91,9-94,6 ц/га кормових одиниць.

10. Безпокривні посіви при нормі висіву 7,5 млн/га забезпечили найбільший вихід перетравного протеїну з гектара – 13,3 ц в середньому по ланці сівозміни. Серед підпокривних посівів перевагу за цим показником мали варіанти з підсівом конюшини під просо з нормою висіву покривної культури 2,5 і 3,8 млн та конюшини 7,5 млн шт./га - 11,0 та 10,6 ц/га.

11. Економічні показники вирощування конюшини лучної на корм свідчать