ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. Каразіна

АРХІЄРЕЄВ Сергій Ігоревич

УДК 330.837: 338.58

ТРАНСАКЦІЙНІ ВИТРАТИ В УМОВАХ
РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Харків - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті
ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант:

доктор економічних наук, професор Воробйов Євген Михайлович -

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна,

завідувач кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Гуревічов Маркс Михайлович -
Національний технічний університет “Харківський політехнічний
інститут”, завідувач кафедри загальної економічної теорії;

доктор економічних наук, професор Тарасенко Галина Дем’янівна -
Донецький національний технічний університет,
завідувач кафедри економічної теорії;

доктор економічних наук, доцент Яременко Олег Леонідович -
Харківський гуманітарний інститут “Народна українська академія”,
завідувач кафедри виробничого і фінансового менеджменту.

Провідна установа:

Донецький національний університет Міністерства освіти і науки
України, кафедра економічної теорії (м. Донецьк).

Захист відбудеться " 29 " березня 2002 р. о 15.15 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд.5-67.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці
Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою:
310077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий " 18 "лютого 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Соболєв

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблеми ринкової трансформації широко досліджуються економістами країн як з трансформаційною, так і з розвиненою ринковою економікою, серед яких, не претендуючи на повноту списку, можна назвати: Л.Абалкіна, Х.Альбаха, Л.Бальцеровича, М.Бернштама, А.Бузгаліна, С.Глазьєва, Д.Еллермана, А.Ілларіонова, М.Інтриллігатора, Гж.Колодко, Я.Корнаі, В.Мау, Б.Мільнера, М.Олсона, А.Ослунда, В.Полтеровича, Дж.Сакса, И.Сегварі, Дж.Стігліца, С.Фішера. Значний вклад у дослідження проблем ринкової трансформації внесли українські економісти Д.Богиня, О.Власюк, Г.Волинський, А.Гальчинський, В.Геєць, А.Гриценко, М.Гуревічов, Б.Кваснюк, І.Лукінов, С.Мочерний, М.Павловського, О.Пивоварський, А.Покритан, Б.Савчук, Г.Тарасенко, В.Черняк, А.Чухно, О.Яременко та ін.

Однак не всі проблеми перехідної економіки досліджені вітчизняними економістами в повній мірі. Серед напрямків, які ще недостатньо розроблені українською економічною наукою, можна назвати теорію трансакційних витрат. Із робіт, присвячених проблемі трансакційних витрат (ТВ), виділяється дослідження трансакційного сектора України, що проведене за оригінальною методикою І.-С.Коропецьким. Водночас за кордоном у другій половині 90-х років над цією проблемою активно працювали досить багато економістів (Р.Капелюшников, В.Кокорев, С.Малахов, В.Радаєв, В.Тамбовцев, А.Шастітко та ін.), які досліджували проблеми ТВ в умовах ринкової трансформації на основі класичних робіт з теорії трансакційних витрат А.Алчіана, Й.Барзеля, О.Вільямсона, Х.Демсітца, Дж.Коммонса, Р.Коуза, К.Менара, П.Мілгрома, Д.Норта, Дж.Робертса, Дж.Уолліса, С.Чунга.

В основі ринкової економіки лежать процеси здійснення трансакцій. Великий прогрес економічної науки у свій час полягав у визнанні факту, що трансакції супроводжуються специфічними ТВ. Ринкова трансформація передбачає налагодження системи відносин, які забезпечують здійснення трансакцій, і тому супроводжується ростом ТВ. Хоча ця проблема була предметом певної уваги дослідників, вона ще залишається маловивченою, а усвідомлення важливості її вирішення в умовах ринкової трансформації - неповним. З поля зору дослідників випав важливий макроекономічний аспект цієї проблеми, що пов'язано з аналізом теорією ТВ переважно їх впливу на поведінку суб'єктів ринку. Зустрічаються окремі згадки про те, що ТВ є витратами експлуатації економічної системи, але в цілому ця сторона проблеми на сьогодні не досліджена. Крім того, в економічній літературі відсутнє розуміння факту, що ТВ є витратами експлуатації перехідної економічної системи і тому мають безпосереднє відношення до витрат ринкової трансформації, виявляються невід'ємною та суттєвою характеристикою цього найактуальнішого для сучасної України процесу.

Дослідники, зосереджуючи увагу на впливі ТВ на поведінку агентів ринку, упускають розбіжність у величині приватних та суспільних ТВ. Тому поза їх увагою залишаються інституційні витрати, які переважно припадають на державу. Між іншим саме інституційна діяльність держави є тією ланкою, що може бути використана для вагомого скорочення ТВ. Для цього на основі глибокого наукового вивчення механізму утворення та зміни величини ТВ потрібно розробити відповідні рекомендації.

Продуктивність проведених у роботі досліджень та можливість пояснення теорією ТВ багатьох феноменів ринкової трансформації (які слабко піддаються аналізу методами неокласичної економічної теорії) є вагомими аргументами на користь необхідності розвитку теорії ТВ у вітчизняній економічній науці. Використовування цієї теорії при дослідженні специфічних явищ перехідної економіки дозволить вагомо доповнити новими важливими положеннями теорію ринкової трансформації, яку плодотворно розробляють українські вчені.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась в межах планових тем науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна “Формування ринкових відносин в аграрно-промисловому виробництві України” (ДР № 0197U016650), “Підприємництво в системі аграрної економіки” (ДР № 0199U604425), “Інституційна складова ринкових перетворень” (ДР № 0101U002797), співвиконавцем яких у 1998-2001 рр. був дисертант.

Мета і задачі дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є процеси ринкової трансформації в постсоціалістичних країнах. У межах обраного об'єкта предметом дослідження стали трансакційні витрати трансформаційної економіки.

Основною метою дисертації є комплексний економіко-теоретичний аналіз сутності, атрибутів, видів і факторів формування трансакційних витрат, їх особливостей та наслідків, до яких вони призводять в умовах ринкової трансформації.

Для досягнення поставленої мети у ході дослідження необхідно було поставити і вирішити такі конкретні задачі:–

уточнити визначення та класифікацію трансакційних витрат для відображення особливостей трансакційних витрат в умовах ринкової трансформації;–

виявити характер впливу трансакційних витрат на ринкову рівновагу та соціально-економічну ефективність в умовах перехідної економіки;–

встановити взаємов'язок трансакційних витрат з іншими видами витрат (перш за все, інституційними) завдяки виходу за межі зв'язку трансакційних витрат із трансформаційними витратами, який традиційно знаходиться у центрі уваги дослідників;–

визначити вплив інституційних особливостей здійснення товарних трансакцій на величину витрат ринкової трансформації та специфіку оцінки національного капіталу в цих умовах;–

розкрити роль трансакційних витрат у підсиленні економічної нерівності в умовах трансформаційної економіки.

Методи дослідження. В цілому робота виконана в руслі неоінституційного напрямку економічної теорії, у зв'язку з чим в основу дослідження покладено методику неоінституціоналізму. Поряд з цим, завдяки більшому у порівняні з іншими напрямками інституціоналізму зв'язку теорії трансакційних витрат з неокласичною економічною теорією, широко використана методика цього напрямку (перш за все, парадигма рівноваги в її різноманітних аспектах).

Поєднання методів двох теорій, які у певному розумінні знаходяться на різних полюсах економічної науки, дозволило одержати наведені нижче елементи наукової новизни. У той же час це потребувало суттєвої корекції широко застосованих у дослідженні концепцій раціональності та рівноваги, принципів індивідуалізму та максимізації, підходів граничного аналізу і Парето-ефективності. Разом з тим за методичну основу кількісного аналізу піднятих у дисертації проблем були прийняті окремі принципи методу аналізу витрат і вигод.

Для аналізу проблеми ринкової рівноваги в умовах існування трансакційних витрат використано графічний метод (підрозділ 2.1). Його було також застосовано і в суміжних питаннях: рівноваги фірми (підрозділ 2.2), вибору між ефективністю та справедливістю (підрозділ 7.4) та ін.

Дослідження проблеми трансакційних витрат у широкому контексті ринкової трансформації потребувало застосування методу порівняльного аналізу для з'ясування закономірностей переходу до ринку різних груп країн і виявлення існуючих типів трансформації. За допомогою цього методу також було проведено оцінку процесу трансформації в Україні порівняно з іншими перехідними економіками.

Для аналізу деяких прикладних питань – визначення величини національного гудвіла, трансакційних витрат грошового накопичення та інших використано економіко-математичні методи, тому що ці явища і процеси завдяки застосуванню методу абстракції порівняно добре піддаються математичному моделюванню.

У деяких випадках, зокрема при дослідженні рентоорієнтованої поведінки, виникла необхідність застосування методу Лагранжа для дослідження функцій з декількома змінними. Були застосовані статистичні методи аналізу не тільки у сенсі широкого використування статистичних даних, але й завдяки власним розрахункам автора, наведеним в дисертації.

Дослідження більшості проблем здійснювалося не одним будь-яким методом, а за допомогою комплексного (системного) підходу, який поєднує різноманітні методи аналізу. Це сприяло успішному досягненню мети дослідження та вирішенню поставлених задач.

Наукова новизна отриманих результатів визначається дослідженням ТВ у специфічних умовах ринкової трансформації, розробкою актуальних для цих умов нових інституційного і макроекономічного аспектів проблеми ТВ на основі застосування до них підходу як до витрат експлуатації економічної системи і полягає у наступному.

1. На основі підходу до трансакційних витрат як до економічних витрат, що включають неявні витрати (втрати), які визначаються за альтернативним принципом, запропоновано визначення трансакційних витрат як сукупності втрат, що виникають при обміні правами власності, і затрат, призначених для зменшення цих втрат. Це дозволило виділити типи ТВ (трансакційні затрати і трансакційні втрати) і відповідно систематизувати види ТВ.

2. Уперше розроблена модель максимізуючої поведінки виробника з урахуванням ТВ, і на її основі встановлено, що при високих граничних ТВ оптимальними для окремого виробника виявляються обсяги виробництва значно менші, а ціни більші, ніж за умов відсутності ТВ. За допомогою методів графічного моделювання доведено, що аналогічні зміни положення ринкової рівноваги на конкурентних та монопольних ринках викликає оплата трансакційних послуг (на відміну від неявних ТВ).

3. Вперше побудовано модель поведінки конкурентних виробників, що приймають ціновий інтервал, і модель цінової диференціації споживачів, і на цій основі розкрита роль ТВ як немонетарного фактора інфляції . Запропоновано спосіб розрахунку трансакційних витрат і виграшів від використовування іноземної валюти як засобу грошового накопичення.

4. Доведено, що недосконалість ринку не тотожна недосконалій конкуренції і може обумовлюватись також наявністю ТВ. Для оцінки ступеня досконалості ринку запропоновано показник трансакційної ефективності, що визначається як відношення реального обсягу реалізації товарів на ринку до потенційно можливого, і аргументована необхідність використовування цього показника для оцінки ефективності оподаткування. Доведена ефективність змішаного, що включає елементи трансакційного та адміністративного механізмів, способу регулювання екстерналій для формування досконалого ринку.

5. Уперше в науковий обіг впроваджені поняття інтеракційних витрат, властивих внутрішньофірмовому способу координації, та трансфертних витрат, викликаних втратами від перерозподілу товарів державою, і доведено, що вони є витратами експлуатації економічної системи, але не відносяться до ТВ. На основі запропонованої графічної моделі доведено, що приватний та суспільний способи забезпечення соціально-значущими товарами (послугами) менш ефективні, ніж змішана система.

6. Доведено, що ТВ не зводяться до витрат товарних трансакцій, а у відповідності з розробленим категоріальним апаратом включають витрати інституційних трансакцій – частину інституційних витрат суспільства (затрати на досягнення угод між суб'єктами щодо необхідних суспільних інститутів і на їх створення). Уперше запропоновано підрозділити інституційні трансакції на креативні, пов'язані зі створенням нових інститутів, та репродуктивні, які відтворюють існуючі інститути, і розглядати структуру ТВ як сукупність витрат товарних трансакцій, витрат підтримки інституційних норм (репродуктивних трансакцій) і витрат інституційних трансакцій (креативних).

7. Уведене нове поняття ринкової трансформації суспільства, яка відрізняється від ринкової трансформації економіки тим, що вирішує завдання затвердження властивих ринку норм поведінки. Обгрунтовано необхідність виділення ринкової трансформації країн Східної Європи (СЄ) у самостійний тип трансформації, що характеризується розповсюдженістю опортуністичної поведінки, ростом ТВ, носить розривно-інверсійний характер і породжує трофейну економіку, якій властиво присвоєння об'єктів власності позаекономічним шляхом.

8. Доведена необхідність розмежування інституцій (правил і норм) та інститутів (установ і організацій), на цій підставі введені поняття інституційної структури (сукупності інституцій) і інституційної інфраструктури (сукупності інститутів) та запропоновані показники ефективності їх функціонування, що розраховуються на основі відношення числа трансакцій, в яких виконуються інституційні обмеження, до загального числа трансакцій, що підпадають під їх дію. Розкрито механізм економії на ТВ в умовах росту витрат підтримки інституційних норм, викликаного розвитком нових інститутів.

9. Обгрунтовано висновок, що видатки на оплату ренти входять до складу ТВ, і доведена наявність в країнах СЄ рентних деформацій ТВ, внаслідок яких величина ТВ суттєво зростає, а економіка цих країн опиняється у рентній пастці. Побудована двофакторна модель мінімізації ТВ в умовах залежності обсягу виробництва від величини ренти та альтернативних витрат колективних дій, спрямованих на боротьбу з нею. Доведено, що скорочення ренти та вихід з рентної пастки можливі завдяки збільшенню числа учасників колективних дій, яке призводить до скорочення витрат кожного учасника.

10. Уперше виділено за функціональною ознакою трансакційний вид капіталу та доведено, що основні трансакційні функції виконує капітал, що складається із сукупності інститутів та інституцій і визначений як інституційний. Доведено, що його основна частина - соціальний капітал, який складається з норм, звичаїв, правил поведінки, внаслідок їх нерозривного зв'язку з носіями цих інституцій - людьми, є одночасно частиною людського капіталу.

11. Уведено в науковий обіг категорію “корисність трансакції”, показано її відмінність від корисності товару, і на цій основі розроблено нову концепцію раціонального трансакційного вибору, у відповідності до якої індивіди при прийнятті рішення про трансакцію керуються її корисністю. Ця концепція дозволяє у межах принципу раціональності пояснити добровільне дотримання інституційних норм, коли порушення норм приносить більшу матеріальну корисність.

12. Уперше обгрунтовано існування національного гудвіла як економічної реальності, що відбиває величину невідчутних активів суспільства, і виявляється у різниці ринкової і балансової вартості національних фірм. Введено показники для оцінки величини гудвіла: абсолютний, відносний і питомий гудвіл та установлено, що вони придатні для аналізу національного гудвіла. Запропоновано графічну інтерпретацію показників гудвіла фірми та національного гудвіла.

13. Для макроекономічного аналізу ТВ поняття витрат експлуатації економічної системи доповнено новою категорією витрат трансформації економічної системи, які на сучасному етапі економічного розвитку України виступають у формі витрат ринкової трансформації, носять переважно трансакційний характер і можуть бути розраховані за альтернативним принципом.

14. Розроблено комплексну модель залежності між ефективністю та справедливістю в умовах дії припущення про вплив розподільних відносин на обсяг виробництва, виявлено і пояснено існування в умовах ринкової трансформації прямої залежності між справедливістю та ефективністю, що не характерна розвиненій ринковій економіці.

15. Для визначення витрат експлуатації трансформаційної економіки критерій Парето доповнено вперше розробленим подвійним критерієм суспільної ефективності, який передбачає, що при однаковому ступені нерівності з двох способів розподілу продукту має бути обраним варіант, що забезпечує для суспільства більшу величину виробленого продукту, а з двох способів розподілу однакової величини продукту – варіант, що забезпечує більш рівномірний розподіл. Потрійний критерій, що утворюється в результаті, зберігає переваги критерію Парето, усуваючи його недоліки.

Результати наукового дослідження, відображені в пп. 2, 3, 5, 6, 8, 10, 12, 15, отримані вперше і є новими, а в пп. 1, 4, 7, 9, 11, 13, 14 суттєво удосконалюють наявні положення і вносять у них елементи наукової новизни.

Практична вагомість отриманих результатів. Теоретичні результати дослідження мають широкі можливості для практичного застосування. Проміжні висновки дослідження використовуються у практиці викладання дисертантом курсу економічної теорії та спецкурсів з цієї дисципліни у Харківському національному університеті. Нові висновки, що містяться в дисертації, важливі для викладання спецкурсів “Теорія трансакційних витрат” і “Трансакційні витрати в трансформаційній економіці”. Висновки дисертації були використані дисертантом як ведучим науковим співробітником Наукового інституту стратегічних досліджень (Харківська філія) при складанні аналітичних записок і пропозицій до удосконалення концепції програми роботи уряду.

Розкриття в дисертації механізму економії на трансакційних витратах завдяки скороченню трансакційних втрат внаслідок здійснення доцільних трансакційних затрат являє собою надійну методологічну основу для проведення подальших інституційних перетворень трансформаційної економіки. Дисертантом наведено приклад практичного використування цієї методології стосовно скорочення трансакційних витрат фондового ринку. Запропонована методологія може бути використаною дослідниками, які ведуть розробку проблем різноманітних економічних сфер перехідної економіки. Вироблені критерії ефективності інституційних змін можуть бути використані в законодавчому та нормотворчому процесі. У зв'язку з цим їх опис і основні висновки, зроблені в дисертації, доцільно направити до Верховної Ради, Кабінету міністрів, Національної академії наук, Міністерства освіти і науки, Київського національного університету ім. Т.Шевченко, Донецького національного університету, Харківського державного економічного університету.

Особистий внесок здобувача. Усі відображені в дисертації висновки та положення наукової новизни одержані автором самостійно. У дисертації не були використані ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці. Із таких праць дисертантом були використані лише положення, які становлять його особистий внесок, визначений у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та висновки проведеного дослідження доповідались на 26 наукових і науково-практичних конференціях, у тому числі: “Самоуправление и управленческий персонал в реализации стратегии перестройки и ускорения” (Всесоюзна, Владимир, 1989); “Человеческий фактор в ускорении социального и научно-технического прогресса” (Всесоюзна, Новосибірськ, 1989); “План и рынок в современных экономических условиях” (Ленінград, 1990); “Радикальная хозяйственная реформа. Опыт, проблемы, перспективы” (Ростов-на-Дону, 1990); “Теоретические и практические проблемы перехода республик на экономическую самостоятельность в условиях рыночной экономики” (Всесоюзна, Ташкент, 1990); “Экономическое развитие: переломный период” (Всесоюзна, Москва,1990); “Хозяйственный расчет, самофинансирование и самоуправление города, района” (Всесоюзна, Кутаїсі, 1990); “Современное общество: вопросы теории, методологии, методы социальных исследований (Файнбургские чтения)” (Перм, 1992); “Социальное поведение: решения и проблемы” (Іжевськ, 1992); “Харьков – ХХІ век” (міська, Харків, 1993); “Проблемы создания и функционирования специальных (свободных) экономических зон в Харькове” (міжнародна, Харків, 1993); “Проблеми формування й розвитку регіональних механізмів господарювання” (Харків, 1994); “Развитие экономической теории в условиях трансформационного кризиса” (Харків, 1996 г.); “Социальные движения: истоки, проблемы, перспективы” (Шахти, 1996); “Проблеми реформування економіки України в умовах транзиції” (міжнародна, Харків, 1998); “Економічна безпека: проблеми і стратегія забезпечення в Україні” (Всеукраїнська, Харків, 1998); “Проблемы стабилизации и экономического развития” (міжнародна, Харьков, 1998); “Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть” (Всеукраїнська, Київ, 1999); “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки” (міжнародна, Харків, 1999); “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (міжнародна, Дніпропетровськ, 1999); “Стратегія розвитку Україні до 2010 року” (міжрегіональна, Харків, 2000); “Исследование и оптимизация экономических процессов (Оптимум - 2000)” (міжнародна, Харків, 2000); “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах” (міжвузівська, Дніпропетровськ, 2000); “Стратегія економічного розвитку регіонів в умовах адміністративної реформи в Україні” (Харків, 2000); “Наука і соціальні проблеми суспільства: людина, техніка, технологія, довкілля” (міжнародна, Харків, 2001); на міжнародному конгресі “Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2001).

Публікації. Основні положення, проміжні та кінцеві результати дисертації опубліковані в 61 роботі загальним обсягом 42,8 а.а. із загального числа 89 наукових публікацій обсягом 60,9 а.а., надрукованих дисертантом після захисту кандидатської дисертації в 1988 році. Основні висновки дисертації містяться в індивідуальній монографії “Трансакционные издержки и неравенство в условиях рыночной трансформациии” обсягом 20,8 а.а. Дисертант також є автором розділу колективної монографії. За темою дисертації опубліковано 33 наукових статті в фахових виданнях у відповідності переліку ВАК, із яких 28 статей загальним обсягом 12,6 а.а. містять основні наукові висновки дисертації, а 23 статті обсягом 10,25 а.а. написані без співавторів. Таким чином, основні наукові публікації (монографії та статті в фахових виданнях), в яких повністю розкриваються основні положення дисертації, складають 30 одиниць, загальним обсягом 33,9 а.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 7 розділів (23 підрозділів) та висновків. Її основний обсяг становить 392 сторінки. Список використаних джерел містить 417 назв. Дисертація має 4 додатки на 77 сторінках. Дисертація містить 69 таблиць і 93 рисунки.

Зміст дисертаційної роботи включає:

Вступ

Розділ 1. Сутність та класифікація трансакційних витрат

1.1. Сутність трансакційних витрат

1.2. Типи трансакційних витрат

1.3. Види трансакційних втрат

1.4. Види трансакційних затрат

Розділ 2. Трансакційні витрати, економічна рівновага та ефективність

2.1. Трансакційні витрати та ринкова рівновага

2.2. Трансакційні витрати та економічна ефективність

2.3. Інформаційні витрати та досконалий ринок

Розділ 3. Системні взаємозв'язки трансакційних витрат та трансакційний сектор економіки

3.1. Трансакційні та інтеракційні витрати

3.2. Трансакційні та трансфертні витрати

3.3. Витрати захисту прав власності та величина трансакційного сектора

Розділ 4. Витрати інституційних трансакцій

4.1. Сутність інституційних трансакцій та їх види

4.2. Інституційний фактор динаміки трансакційних витрат

4.3. Трансакційні витрати в умовах трансформації розривно-інверсійного типу

Розділ 5. Витрати підтримки інституційних норм

5.1. Взаємозв’язок інституцій та інститутів у процесі трансформації

5.2. Роль інститутів у підтримці інституційних норм

5.3. Рентні деформації трансакційних витрат та витрати колективних дій

Розділ 6. Трансакційний капітал та національний гудвіл

6.1. Трансакційний капітал як елемент капіталу суспільства

6.2. Концепція раціонального трансакційного вибору

6.3. Національний гудвіл як оцінка трансакційного капіталу

Розділ 7. Витрати ринкової трансформації та економічна нерівність

7.1. Витрати ринкової трансформації

7.2. Вплив фактору взаємозв'язку трансакцій на величину витрат

7.3. Розподіл витрат трансформації та нерівність

7.4. Трансформаційна нерівність та економічна ефективність

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Додаток А. Вплив трансакційних витрат на розвиток процесів інфляції

Додаток Б. Розвиток трансакційного сектора України в умовах ринкової трансформації

Додаток В. Трансакційні витрати грошового накопичення

Додаток Г. Нерівномірність розподілу витрат ринкової трансформації

Основний зміст роботи

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, його мета та завдання, визначається наукова новизна, показано теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробація.

У першому розділі “Сутність та класифікація трансакційних витрат” розкривається сутність ТВ та розглядається взаємозв'язок теорії ТВ із різними напрямками сучасної економічної теорії, вводиться нове уточнене визначення ТВ та їх класифікація.

Поняття ТВ до сьогодні ще чітко не визначене. Економісти констатують надзвичайну важливість цього виду витрат, однак уподібнюють їх силі тертя, тобто оцінюють негативно. Уже в цьому є помилка, тому що ТВ дозволяють використовувати продуктивну силу суспільно-поділеної праці й у цьому значенні є продуктивними затратами. Але не всі ТВ є затратами, що породжують додаткову продуктивну силу. Запропонований в дисертації підхід до ТВ як економічних витрат дозволяє подолати їх ототожнення з трансакційними затратами, тобто фактичними витратами. До складу ТВ повинні включатись і неявні витрати, тобто трансакційні втрати, які визначаються за альтернативним принципом. Відносно них домінуюча в економічній літературі негативна оцінка ТВ в цілому справедлива. З урахуванням існування трансакційних втрат доцільно визначити ТВ товарних трансакцій як сукупність втрат, що виникають при обміні правами власності, й затрат, спрямованих на зменшення цих втрат.

Виходячи з цього визначення введено відмінну від традиційного поділу ТВ тільки на види нову класифікацію ТВ, яка включає також їх типи: трансакційні втрати і трансакційні затрати. Види ТВ є у порівнянні з типами нижчою таксономічною одиницею. Відповідно до уведених типів ТВ їх види підрозділені на дві групи. У першу входять: витрати непередбачених подій; витрати непередбачених дій контрагентів; витрати, пов'язані із можливим різночитанням положень контракту; витрати неузгодженості законодавства та інших нормативних актів; витрати через відсутність дійового контролю та примусу до дотримання законодавчих норм; витрати опортуністичної поведінки. В другу групу входять: інформаційні витрати; витрати специфікації та захисту прав власності; витрати здійснення розрахунків; витрати укладання контрактів. У роботі показано, що економія на останніх, завдяки якій існують фірми, більше, ніж звичайно припускається, через зниження вартості операцій з до внаслідок їх концентрації. В цілому ця економія становить

де n - кількість контрагентів, для яких внутрішньофірмові відношення замінюють ринкові угоди.

Як для загальної величини ТВ, так і для співвідношення в їх структурі втрат і затрат найважливішу роль відіграють так звані атрибути трансакцій, серед яких звичайно виділяють специфічність активів, частоту здійснення трансакцій, складність вимірювання результатів угоди, взаємозв'язок з іншими трансакціями. До них в роботі додано потенційний опортунізм учасників угоди, як зовсім самостійний атрибут, що суттєво впливає на рівень ТВ. Цей атрибут висувається до центру трансакційного аналізу, якщо порівнюються суспільства, де відмінності рівню опортунізму пов'язані з культурними й історичними особливостями. Якщо трансакційні затрати - це безпосередні наслідки дій сторін у ході трансакцій, то трансакційні втрати являють собою побічні ефекти трансакцій, які не передбачені в угодах про трансакції і є здебільшого наслідком опортуністичної поведінки.

У другому розділі “Трансакційні витрати, економічна рівновага та ефективність” розглядається вплив ТВ на ринкову рівновагу та економічну ефективність, аналізується вплив інформаційних витрат на ступінь досконалості ринку, зв'язок ТВ з інфляційними процесами в перехідній економіці.

Домінуюча думка про неможливість перекладення тягаря ТВ на контрагентів звичайно змушує економістів заперечувати вплив ТВ на ринкову рівновагу. Це заперечення справедливо тільки для випадку, коли ТВ являються внутрішніми і не враховуються ринковими суб'єктами. У розділі доведено, що зовнішні ТВ, наприклад, плата за трансакційні послуги третіх осіб, навпаки, впливають на ринкову рівновагу. Використовування для дослідження ринкової рівноваги графічних методів дозволило зробити нові висновки про характер впливу на неї ТВ. Доведено, що для об'єктивно-необхідних ТВ, наприклад, пов'язаних із звичайною процедурою оформлення договору, незалежно від того, на якого суб'єкта - покупця чи продавця будуть покладені ТВ, результат їх існування для суспільства буде однаковим: обсяги реалізації продукту зменшаться, а ціни зростуть.

У результаті дослідження динамічних процесів установлення ринкової рівноваги виявлено, що кінцевий результат покладання ТВ як на покупця, так і на продавця також буде однаковим. При цьому оплата ТВ споживачем викликає тимчасовий антиінфляційний ефект, що має велике значення для трансформаційної економіки. Встановлено також, що виникнення ТВ само по собі є достатнім для переходу економіки з хитливої рівноваги до нерівноважного стану.

Дослідження ринкової рівноваги в умовах існування монополії на прикладах лінійної моделі попиту та моделі попиту з постійною еластичністю показало, що в обох моделях результат виникнення ТВ не залежить від суб'єкта, на якого вони покладаються. В останній моделі монополія може призводити до зростання цін, більшого, ніж ТВ, тобто одержувати трансакційний виграш за рахунок трансакційного програшу покупців. Цей факт дає важливе з погляду теорії ТВ підтвердження, що в трансформаційних процесах демонополізація повинна передувати лібералізації цін.

Аналіз взаємозв'язку інфляції - однієї з основних форм економічної нестабільності з ТВ показує, що зростання ТВ є одним із немонетарних факторів інфляції, що добре вписується в теорію інфляції як багатофакторного процесу. Основою запропонованої моделі являються припущення про неповну інформованість покупців, про їх різний економічний стан та поведінку. Зазначені передумови створюють можливість розбіжності цін, що визначається в роботі як цінова диференціація, що носить на відміну від добре відомої цінової дискримінації добровільний характер. Ця особливість пов'язана з тим, що деякі покупці згодні придбати товар по першій ціні, що попалася, і нести при цьому ТВ в грошовій формі, у той час як інші покупці згодні нести альтернативні ТВ (витрати пошуку), щоб придбати товар за нижчою ціною. Графічна модель, що ілюструє випадок безперервної зміни цін, показує, що продавець виступає суб'єктом, що приймає інтервал цін (price-interval-taker). Диференціація цін за цієї передумови створює в економіці інфляційний потенціал.

Зв’язок ТВ з економічною ефективністю у випадку зовнішніх ТВ виявляється дуже просто, тому що вони безпосередньо враховуються при формуванні прибутку. Запропонований в роботі метод аналізу впливу на економічну ефективність внутрішніх ТВ, що є неявними, але враховуються виробником шляхом порівняння граничної корисності прибутку MU і альтернативної граничної корисності трансакційних витрат MUТ, дозволив встановити, що виробник максимізує прибуток за умови MU = MUТ.

Графічна модель, подана на рис.1, ілюструє наслідки дотримування такої стратегії. Для цього на рис.1б побудовані криві прибутку (?1, р2 і ?3), що відповідають цінам продукту Р1, Р2 і Р3 (рис.1а). На рис.1в шляхом порівняння кутів нахилу кривих загальної корисності прибутку TU1, TU2 і TU3 та кривої альтернативних загальних трансакційних витрат TUT2, що побудована за умов істотного зростання їх граничної величини, одержані рішення виробника про обсяги виробництва Q', Q'',Q'''. Вони виявляються меншими обсягів Q1, Q2, Q3, які могла виробити фірма при відсутності ТВ. Порівняння отриманих рішень з вихідною величиною цін дає можливість одержати точки E, F, H, що відображають положення графіка ST пропозиції фірми з урахуванням трансакційних витрат. При відсутності ТВ короткостроковий графік пропозиції збігається з кривою граничних витрат MC (рис.1а). Зіставляючи старе і нове положення графіка пропозиції, можна спостерігати його характерне переміщення вліво і вгору, яке звичайно призводить до скорочення обсягів виробництва і збільшення ціни, що у цьому випадку є наслідком існування значних граничних ТВ.

Внаслідок існування ТВ в галузі виникають так звані безповоротні втрати суспільного добробуту і втрати від рентоорієнтованої поведінки. Це однозначно свідчить про зниження економічної ефективності внаслідок існування надмірних ТВ. Наслідки наявності ТВ навіть в умовах досконалої конкуренції схожі до наслідків існування монополії. Це порушує питання про можливість розгляду цих різноманітних явищ за допомогою однієї моделі. Для цього може бути використана концепція “досконалого ринку” засновника досліджень інформаційних витрат Дж.Стіглера. В роботі доведено, що досконалий ринок передбачає максимальну трансакційну ефективність, яку можна оцінити за відношенням реального обсягу реалізації товарів на ринку до потенційно можливого обсягу. У наступному розділі доведена доцільність його використовування для оцінки ефективності оподаткування.

У третьому розділі “Системні взаємозв'язки трансакційних витрат та трансакційний сектор економіки” з метою уточнення змісту ТВ розглянуто їх співвідношення з деякими іншими видами витрат експлуатації економічної системи.

На цей час найбільшою мірою досліджено взаємозв'язок трансакційних і виробничих витрат, у той час як інші взаємозв’язки ТВ розглядалися значно менше. Питання про віднесення того або іншого виду витрат до трансакційних має не тільки велике теоретичне значення, але є практично важливим для з'ясування розмірів трансакційного сектора економіки. На нашу думку, вони суттєво завищені у зв'язку з пануванням в економічній літературі надто широкого розуміння ТВ, за якого до їх складу включаються витрати, що не відповідають точному визначенню ТВ. Трансакційні витрати характеризують винятково ринкові відносини, тому для опису витрат, що властиві внутрішньофірмовому способу координації, у роботі введено термін інтеракційні витрати.

У ході інтеракцій, які здійснюються в межах фірми, обмін правами власності не відбувається, і виходить, що їх не можна віднести до трансакцій. Через це витрати експлуатації економічної системи не зводяться лише до ТВ у точному розумінні, а включають у себе також інтеракційні витрати. Тому при аналізі ефективності економічної системи треба враховувати не тільки величину ТВ, а суму трансакційних і інтеракційних витрат.

Крім того, наявність суспільного способу забезпечення товарами породжує відмінні від ТВ витрати, визначені у дисертації як трансфертні, які теж необхідно враховувати. У випадках, коли витрати усунення від користування приватними товарами перевищують трансфертні витрати, існування суспільних товарів виявляється економічно вигідним. Прикладом випадку, коли приватний спосіб забезпечення товарами породжує альтернативні ТВ, тобто втрати у порівнянні із суспільним способом забезпечення товарами, є освіта. Затрати на освіту фактично являють вкладення в людський капітал як особливий фактор виробництва. Приймаючи величину решти факторів виробництва постійною, можна припустити, що діє закон спадної віддачі, і визначити, чи є ефективним надання послуг освіти як приватного товару.

Для цього в дисертації запропонована графічна модель, подана на рис.2, де графік D показує попит на освітні послуги, а лінія граничних витрат MC визначає їх пропозицію. Припустимо, що середня продуктивність людського капіталу AP (рис.2в) максимізується при обсязі наданих освітніх послуг QM, дорівнює APM і забезпечує загальний продукт TPM (рис.2б). За приватного способу забезпечення освітніми послугами вони будуть надані в обсязі Qpr за ціною Ppr, що відповідають точці рівноваги E. При цьому середня продуктивність людського капіталу APpr не зможе досягти максимально можливої середньої величини APM. При наданні освітніх послуг як суспільного товару їх ціна дорівнює нулю, а обсяг становить Qpu. У цьому випадку очікується “перевиробництво” людського капіталу, що може свідчити про його нераціональну, зміщену вбік фахівців вищої кваліфікації структуру. Загальний продукт TPpu перевищить величину TPM, але середня продуктивність цього фактора впаде (APpu<APM). Отже, якби вкладені в нього надлишкові кошти були альтернативно використані на розвиток інших факторів виробництва найбільш ефективним способом, крива TP змістилась би в положення TP1, а загальний продукт зріс би до більшого альтернативного значення TPa.

Таким чином, як приватний, так і суспільний способи забезпечення освітніми послугами внаслідок використовування ресурсів властивим кожному з них способом породжують альтернативні витрати, які відповідно віднесені у дисертації до трансакційних і трансфертних. Найбільш вигідною економічно є змішана система забезпечення соціально-значимими товарами, тому що вона дозволяє звести до мінімуму альтернативні витрати, а в ідеальному випадку взагалі їх уникнути.

Інтеракційні витрати, які виникають при виробництві приватних товарів, і трансфертні витрати, пов'язані з забезпеченням суспільними товарами, належать до витрат експлуатації економічної системи. Але, як інтеракційні, так і трансфертні витрати не належать до трансакційних, тому що не є витратами обміну прав власності. Цей момент є важливим для розуміння трансакційного сектора економіки, який визначено в дисертації як особливий інституційний сектор, що забезпечує здійснення трансакцій. На цій основі з нього повинен бути вилучений так званий внутрішньофірмовий трансакційний сектор, тим більш, що значна його частина пов'язана не з власне трансакційними витратами, а здебільшого з інтеракційними витратами. Державний трансакційний сектор також виявляється меншим за наявні оцінки, тому що з нього необхідно вилучити інтеракційні витрати, пов'язані з розподілом трансфертів, трансфертні витрати, а також витрати захисту прав власності в усіх випадках, коли вони не пов'язані з трансакціями.

Оскільки розміри державного трансакційного сектора можуть відбивати нераціональне розширення бюрократичного апарату, вони не є показовими. Для оцінки ринкової трансформації більш вагома величина приватного трансакційного сектора, до якого у дисертації віднесені сектор фінансових корпорацій і частина сектора нефінансових корпорацій, пов’язана з проведенням товарних трансакцій. У розділі запропоновано визначати розмір трансакційного сектора показником частки зайнятих у ньому, який у 1999 р. складав 7,8% від зайнятих в економіці. Оцінка цього сектора за вартісними показниками показує його дещо більше значення в економіці. Стисло трансакційний сектор України характеризують дані, наведені у табл.1. Проте точно визначити його місце у системі національних рахунків по секторах не можливо через нестачу інформації. У роботі запропоновано розглядати трансакційний сектор як особливий інституційний сектор економіки, що дозволить більш коректно відображати економічні процеси, які відбуваються в умовах ринкової трансформації.

Таблиця 1

Частка приватного трансакційного сектора в економіці України (%) |

1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999

у фонді оплати праці найманих працівників | 8,5 | 8,6 | 10,4 | 10,9 | 11,0

у валовому прибутку, змішаному доході | 14,2 | 13,8 | 15,9 | 12,1 | 9,1

у валовій доданій вартості | 10,8 | 10,4 | 12,8 | 12,2 | 11,4

в інших податках за виключенням субсидій на виробництво | 7,7 | 8,7 | 15,8 | 28,8 | 81,2

у чистому прибутку, змішаному доході | 23,9 | 26,5 | … | … | …

у чистій доданій вартості | 12,5 | 11,8 | … | … | …

у числі зайнятих в економіці | 7,6 | 7,3 | 7,5 | 7,6 | 7,8

Розраховано за випусками Статистичного щорічника України: за 1996 р. (С.29,30, 37,38), 1997р.(С.25,26,33,34), 1998 р. (С.46,47,52,53.), 1999 р. (С.47,54,55); Україна у цифрах у 2000році (С.20,34,35,42,43,187).

Четвертий розділ “Витрати інституційних трансакцій” присвячено дослідженню інституційних трансакцій і відповідних їм витрат, особливостям інституційної трансформації в різних регіонах.

Інституційні зміни, у всякому разі, їх частина, що відбувається в економіці та пов’язана зі зміною умов протікання товарних трансакцій, можуть розглядатися як інституційні трансакції, що теж породжують ТВ. Тобто ТВ можуть виникати як у рамках товарних, так й інституційних трансакцій. Інституційна трансакція визначена в роботі як обмін правами на здійснення товарних трансакцій, обмін правилами, за якими вони відбуваються. Наслідком інституційних трансакцій є визначення прав або забезпечення механізму їх реалізації. Інституційні трансакції підрозділені в дисертації на два види - креативні, спрямовані на створення нових інститутів та інституцій, і репродуктивні, завдяки яким відтворюються існуючі інститути та інституції. Відповідно до структури трансакцій ТВ підрозділені на витрати товарних трансакцій (ТВ у вузькому сенсі), витрати інституційних трансакцій у вузькому значенні (креативних) та витрати підтримки інституційних норм (репродуктивних трансакцій).

Інституційні трансакції супроводжуються змінами величини ТВ, але напрямок цих змін залежить від характеру реформ. У роботі відзначено, що специфікація (закріплення за власниками) прав власності в процесі приватизації всупереч розповсюдженій думці не призводить до однозначного зниження ТВ. У процесі перетворень власності у країнах СЄ спостерігається етап, коли її межі остаточно втрачаються, і ТВ зростають. У результаті утворюється