МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

Близнюк Анатолій Михайлович

УДК: 332.1+658.567

СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ

ІНДУСТРІЇ ПЕРЕРОБКИ ВІДХОДІВ В

УПРАВЛІННІ ЕКОКРИЗОВИМИ ПРОМИСЛОВИМИ РЕГІОНАМИ

Спеціальність 25.00.04 – Регіональне управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Донецьк – 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м.Донецьк).

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Коніщева Наталія Йосипівна,

Інститут економіки промисловості НАН України (м.Донецьк), завідуюча сектором економічних проблем природокористування відділу проблем управління виробництвом

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук Данилишин Богдан Михайлович, Рада по вив-ченню продуктивних сил України НАН України (м.Київ), заступник Голови Ради з наукової роботи;

кандидат наук з державного управління Долгальова Олена Вячеславівна, Донбаська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України (м.Макіївка), старший викладач кафедри менеджменту організацій і права

Провідна установа – Хмельницький інститут регіонального управління та права (м.Хмельницький), кафедра регіонального та муніципального управління

Захист відбудеться “12” липня о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.107.01 Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий “10“ червня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим напрямом прискорення економічного і соці-ального розвитку України згідно з Концепцією держаної регіональної політики є поліпшення структури господарського комплексу кожного регіону на основі ефективного використання його природно-ресурсного, економічного, науково-технічного та іншого потенціалу в контексті інноваційної моделі економічного зростання.

Одним з пріоритетних напрямів сучасного науково-технологічного та інноваційного розвитку є створення регіональних систем ресурсозбереження на основі формування індустрії переробки та утилізації відходів. Досвід розвинутих країн світу свідчить про можливість досягнення значного економічного, екологічного та соціального ефекту за рахунок формування індустрії використання відходів і перетворення її у невід’ємний елемент соціально-економічної інфраструктури господарства регіонів. В країнах Європейського економічного співтовариства рівень використання відходів ще на початку 90-х років сягнув за 60% щорічних обсягів утворення.

В Україні, в результаті переважного розвитку галузей важкої промисловості, які є основними постачальниками відходів, накопичено 25-28 млрд. т відходів. Вони займають більш ніж 180 тис. га. Наприкінці 90-х років, в результаті спаду вироб-ництва, обсяг їх утворення знизився на 35-40%, але щорічні обсяги складування не скоротилися. Це обумовлено прогресуючою тенденцією зменшення обсягів перероб-ки та утилізації відходів. У 2000 р. у порівнянні з 1990 р. рівень використання відходів вуглевидобутку і вуглезбагачення склав 25,5%, деревини – 7,8, склобою – 33,5, макулатури – 45,7, шин зношених – 20,6, вторинної сировини полімерної – 10,6%.

Поглиблення розриву між обсягами утворення та переробки відходів обумов-лює загострення екологічних проблем, особливо в таких екокризових промислових регіонах як Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька, Харківська області, де сконцентровано більш ніж 75% загального обсягу відходів, накопичених в Україні. У той же час відходи, як якісна техногенна сировина, мають значний енергетичний та ресурсний потенціал. Його ефективне використання за рахунок впровадження нових технологій сприятиме вирішенню проблем екологічної реструктуризації господарського комплексу цих регіонів.

Виходячи з цього, в умовах ринкової трансформації економіки особливу актуальність набуває проблема розробки регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів в контексті інноваційної моделі економічного зростання як пріоритетної складової управління екокризовими промисловими регіонами. Надзвичайна актуальність і масштабність проблеми, яка досліджується, відсутність достатнього вітчизняного досвіду її наукового та практичного рішення в умовах трансформування економічних відносин, обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету і задачі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів наукових досліджень в Інституті економіки промисловості НАН України (м.Донецьк) за безпосередньою участю здобувача по темах: 171097 (N держреєстрації 0198U002555) – “Дослідження та розробка наукових основ регіональної промислової політики” (1997 – 2000 рр.); 101020 (N держреєстрації 0101U001125) – “Наукові основи управління державним сектором промисловості” (2000 – 2003 рр.).

У рамках цих тем автором досліджено теоретичні та практичні основи державного регіонального управління у сфері використання відходів, обґрунтовано необхідність розробки регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів, розроблено концептуальні основи стратегічного управління її розвитком в екокризових промислових регіонах, які знайшли втілення у сформованій в Донецькій області регіональній системі безперервного програмування і управління в сфері поводження з відходами. Розроблено пропозиції по удосконаленню законодав-чої бази та організаційно-економічних механізмів підвищення ефективності вико-рис-тання відходів в контексті інноваційної моделі економічного зростання.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичних основ регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів у контексті інноваційної моделі економічного зростання та організаційно-економічних механізмів її реалізації як пріоритетного напряму підвищення ефективності управління екокризовими промисловими регіонами.

Для реалізації мети дослідження було поставлено та вирішено такі задачі:

виконано комплексний аналіз сучасного стану сфери переробки та утилізації відходів, а також системи регіонального управління цим процесом;

сформульовано поняття індустрії переробки та утилізації відходів в контексті інноваційної моделі економічного зростання;

розроблено концептуальні основи регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів в екокризових промислових регіонах в контексті інноваційної моделі економічного зростання;

обґрунтовано пропозиції з правового, організаційно-економічного та фінансового забезпечення заходів щодо розвитку індустрії переробки та утилізації відходів;

запропоновано економіко-математичну модель оптимізації системи управління переробкою та утилізацією відходів в регіоні;

розроблено пропозиції щодо активізації регіональної інноваційної діяльності в сфері переробки та утилізації відходів на основі створення технопарку.

Об’єктом дослідження є регіональна стратегія формування індустрії пере-роб-ки і утилізації відходів в контексті інноваційної моделі економічного зростання, правові та організаційно-економічні механізми забезпечення її розвитку в системі управління екокризовими промисловими регіонами.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні питання, основопо-лож-ні принципи, методологія і методи розробки регіональної стратегії та організаційно-економічного забезпечення формування індустрії переробки та утилізації відходів, що адекватні інноваційній моделі економічного зростання.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, які використано при розробці концептуальних основ регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів в управлінні екокризовими промисловими регіонами в контексті інноваційної моделі економічного зростання.

З метою забезпечення достовірності і обґрунтованості одержаних результа-тів дисертаційного дослідження застосовувався широкий спектр наукових мето-дів до-слідження: статистичного і техніко-економічного аналізу, анкетного обстеження та експертних оцінок – для аналізу сучасного стану сфери переробки та утилізації відходів; системного підходу, програмно-цільового методу, стратегічного та регіонального ме-нед-жменту – для виявлення тенденцій та обґрунтування стратегічних напрямів формування індустрії переробки та утилізації відходів в управлінні екокризовими промисловими регіонами, при роз-роб-ці цілей та пріоритетів регіональних науково-технічних програм, обґрунтуванні доцільності ство-рен-ня технопарку по ресурсозбереженню, переробці та утилізації відходів; еко-номіко-математичні методи емпіричної оптимізації цільової функції використано при моделюванні оптимальної системи управління переробкою та утилізацією відходів в регіоні.

Основними джерелами інформації є законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та відповідних міністерств, рішення місцевих органів влади, офіційні статистичні та інформаційно-аналітичні матеріали, публікації науково-дослідних інститутів, матеріали міжнародних і регіональних науково-практичних конференцій, наукові праці вітчиз-няних і зарубіжних вчених та фахівців з питань управління економічним і соціальним розвитком регіонів.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційного дослідження полягає в розробці науково-методичних основ регіо-нальної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів в контексті інноваційної моделі економічного зростання, а також правових і організаційно-еко-но-міч-них механізмів її реалізації як пріоритетного напряму підвищення ефектив-нос-ті управління екокризовими промисловими регіонами.

До найбільш суттєвих результатів, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи, відносяться такі ідеї, положення і розробки:

розкрито роль відходів не тільки як важливого резерву енерго- та ре-сур-со-збереження і значного стратегічного джерела соціально-економічного розвитку екокризових промислових регіонів, але вперше – як об’єкта інноваційної діяльності; сформовано поняття “індустрія переробки та утилізації відходів в контексті інноваційної моделі економічного зростання”;

визначено, що в екокризових промислових регіонах пріоритетними цілями стратегічного управління регіональним соціально-економічним розвитком є формування індустрії переробки та утилізації відходів в контексті інноваційної моделі економічного зростання та створення сприятливих правових і організаційно-економічних умов для їх реалізації;

розроблено концептуальні основи регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів, що базуються на результатах пошуку оптимальних варіантів її розвитку, які знайшли втілення у формуванні регіональної системи безперервного програмування і управління відходами у Донецькій області;

обґрунтовано економічну доцільність і можливість залучення іноземних інвесторів до реалізації стратегічних завдань індустріалізації переробки та утилізації відходів; розроблено варіанти фінансування заводу по переробці твердих побутових відходів; запропоновано пропозиції щодо удосконалення механізму фінансування науково-тех-ніч-них проектів; розроблено економіко-математичну модель оптимізації системи управління переробкою відходів в регіоні;

встановлено, що пріоритетним напрямом формування індустрії використання відходів в екокризових промислових регіонах є створення таких інноваційних струк-тур як технополіси, інноваційні центри, бізнес-інкубатори та технопарки;

розроблено науково-методичне та нормативно-правове забезпечення Донецького технопарку “Ресурсозбереження, переробка та утилізація відходів”, обґрунтовано його організаційно-функціональну структуру та етапи створення, основні пріоритетні напрями діяльності та перелік заходів з формування.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що науково-методичні рекомендації щодо формування регіональної стратегії розвитку індустрії переробки та утилізації відходів, правових та організаційно-еко-но-міч-них механізмів їх реалізації доведено до рівня конкретних пропозицій та впроваджено у Донецькій області. Вони можуть бути використані також в інших екокризових промислових регіонах України. Застосування цих рекомендацій на практиці сприятиме підвищенню ефективності суспільного господарства, досягненню суттєвих економічних, екологічних та соціальних ефектів.

Результати досліджень знайшли практичну реалізацію при розробці та впровадженні заходів державної Програми використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 р. (затверджена постановами Кабінету Міністрів України N668 від 28.06.1997 р. і N1033 від 15.06.1999 р.); при підготовці відповідних рішень уряду та інших розпорядчих документів щодо забезпечення практичної реалізації Законів України “Про відходи” та “Про загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами”; при розробці та реалізації Програми використання відходів виробництва і споживання в Донецькій області на період до 2005 р. (затверджена рішенням обласної Ради від 24.03.2000 р.), Програми розвитку житлово-комунального господарства Донецької області на період до 2005 р. (затверджена рішенням обласної Ради від 29.02.2000 р.), Програми “Донецька область-2010”, Прог-рами науково-технічного розвитку Донецької області до 2020 року, Стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку Донецької області до 2020 року “Донбас у ХХI столітті. Уроки реформ. Стратегія розвитку”.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження та їх використання в господарській практиці підтверджено відповідними актами та довідками: Верховної Ради України (N 06-15/12-1668 від 14.02.2001 р.), Міністерства екології та природних ресурсів України (N 08-4/427 від 05.05.2001 р.), Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (лист №15-24/124 від 18.02.2002 р.), Президії НАН України (лист Президента НАН України Б.Є.Патона №2П/14-3 від 11.01.2002 р.), промислових підприємств. В результаті впровадження наукових розробок та практичних пропозицій автора отримано фактичний економічний ефект в обсязі 955,24 тис.грн.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано автором самостійно. Результати проведених здобувачем досліджень знайшли відображення в наукових роботах, опублікованих без співавторів. Внесок автора в опубліковані ко-лективні роботи конкретизовано в списку публікацій.

Дисертант є ініціатором, керівником і безпосереднім учасником практичного впровадження отриманих наукових і прикладних результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і результати дисертації було обговорено та схвалено на регіональній науково-практичній конференції “Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область-2010)” (Донецьк, 28-30 вересня 1999 р.), міжнародній виставці-конференції “Продукція, технології і обладнання переробки відходів виробництва та споживання” (Київ, 9-12 листопада 1999 р.), III міжнародній науковій конференції “Экономика третьего тысячелетия” (Донецьк, 7-9 квітня 2000 р.), міжнародній виставці та науково-практичній конференції з питань управління відходами “ТЕХНОРЕСУРС-2000” (Київ, 17-20 жовтня 2000 р.), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы сбора, переработки, утилизации отходов” (Одеса, 28-30 березня 2001 р.), Донецькій обласній науково-практичній конференції “Состояние выполнения “Программы использования отходов производства и потребления в Донецкой области на период до 2005 года", нормативно-правовые, организационные, экономические и научно-техни-чес-кие аспекты ее реализации” (Донецьк, 18 квітня 2001 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції "Теорія та практика управління у трансформаційний період" (4-6 жовтня 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы обеспечения экологической безопас-нос-ти” (Донецьк, 23-24 листопада 2001 р.), науково-практичній конференції “Донбас-2020: охорона довкілля та екологічна безпека” (Донецьк, 21-22 листопада 2001 р.), семінарі “Основы менеджмента окружающей среды: ISO 14000, экологи-ческие аспекты и практические вопросы” (Донецьк, 18-19 грудня, 2001 р.).

Публікації. Основні ідеї, положення і результати виконаного дисертаційного дослідження опубліковано у 16 наукових працях загальним обсягом 13,47 д.а., з них 12,89 д.а. підготовлено особисто автором. В їх числі 1 монографія, 10 статей у наукових журналах та збірниках наукових праць, 5 тез конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Повний обсяг дисертації 253 сторінки, містить 25 таблиць (23 сторінки), 25 рисунків (25 сторінок), і 18 додатків (54 сторінки), список ви-користаних джерел із 223 найменувань (21 сторінка).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Формування індустрії переробки та утилізації відходів у системі регіонального управління економічним зростанням. На сучасному етапі інноваційна діяльність є одним з найважливіших системних факторів економічного зрос-тання, формування конкурентних переваг вітчизняної економіки, зміцнення національної безпеки. Виведення економіки на траєкторію стійкого зростання потребує розробки регіональних стратегій соціально-економічного розвитку, спрямованих на посилення ролі регіонів у прискоренні позитивних тенденцій розвитку національної економіки у напрямку підвищення її конкурентоспроможності.

Це обумовлює необхідність пошуку якісно нових джерел економічного зростання, вибору інноваційних пріоритетів. За умов, що склалися в економіці, найбільш значущими з точки зору проблем національної безпеки та здійснення якісних зрушень в зростанні ефективності суспільного виробництва є такі напрями підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва як енергозбереження, ресурсозбереження та екологічна ефективність. Вони є і головними критеріями ефективності використання інноваційних технологій.

З цієї точки зору значущим резервом підвищення ефективності виробництва, особливо в екокризових промислових регіонах, є інноваційний потенціал сфери переробки та утилізації відходів. Це обумовлено значними обсягами відходів, накопичених за роки індустріального розвитку, великим енергетичним та ресурсним потен-ціалом відходів як техногенної сировини, науково-технічним та кадровим потенціалом та іншими особливостями екокризових промислових регіонів. Підвищення рівня та ефективності використання відходів є порівняно найменш капіталоємним шляхом розвитку промисловості, який має значну енерго-, ресурсо- та екологічну ефективність, сприяє економії витрат на розширення сировинної бази, транспортування відходів та сировини, імпортозаміщенню і, завдяки цьому, зниженню факторів ризику господарської діяльності.

В умовах гострого дефіциту палива, сировини, матеріалів, постійного збільшення витрат на енергетичне забезпечення та транспортні послуги зростає актуальність підвищення рівня і ефективності використання відходів. Особливо це харак-тер-но для екокризових промислових регіонів, де накопичено і щорічно утворюються великі обсяги відходів. Проблеми поводження з ними в цих регіонах постійно за-гост-рюються [1, 6, 14, 15]. Це не тільки значна екологічна шкода, але й істотні економічні витрати, обумовлені необхідністю транспортування, зберігання, знешкод-ження відходів, ліквідації наслідків техногенних аварій.

Аналіз статистичних даних показує, що в останні роки превалює тенденція скорочення обсягів утилізації та переробки відходів. Наприклад, у Донецькій області за 1990-1999 рр. обсяги використання відходів вуглевидобутку і вуглезбагачення змен-шилися на 63,5%, шлаків доменного виробництва – на 43,3%, шлаків сталеплавильного виробництва – на 21,0%, золи та золошлакових відходів – на 29,1%, а в цілому по області – на 45,5 %. В 2000 р. вони зменшились ще майже на 5% (рис. 1).

Рис. 1. Використання відходів у Донецькій області, тис. т

Як показали дослідження, низький рівень використання відходів зумовлений обмеженістю фінансових ресурсів для створення та розвитку спеціалізованих вироб-ництв з утилізації та переробки відходів, недосконалістю регіональної системи стратегічного та оперативного управління у цій сфері. Так, у Донецькій області, за даними облстатуправління, за 1996-2000 рр. інвестиції в охорону навколишнього середовища зменшилися на 38,2%, з них в установки з утилізації і переробки відходів виробництва, знешкодження та захоронення токсичних, промислових та побутових відходів – на 54,8%, або з 6861 до 3101 тис.грн.

Про відсутність належної регіональної стратегії розвитку індустрії переробки відходів свідчить стрибкоподібний характер змінення фактичних обсягів вищезгаданих інвестицій. Якщо у 1996 р. їх доля в загальному обсязі інвестицій в охорону навколишнього середовища Донецької області складала 16,1%, то у 1997 р. – 1,86, у 1998 р. – 7,3, у 2000 р. – 11,7% (табл. 1).

В результаті спеціального обстеження підприємств, що переробляють відходи у Донецькій області, наочно показано, що внаслідок відсутності сучасних технологій переробки та утилізації відходів спостерігається переважно неефективне використання відходів, насамперед, у якості будівельних матеріалів. Низький технічний рівень обладнання та технологій у цій сфері, обмаль спеціалізованих потужностей в значній мірі обумовлено недостатністю фінансового забезпечення і недосконалістю організаційно-економічного механізму реалізації заходів по залученню відходів в господарській обіг, а також системи стратегічного управління у цій сфері.

Таблиця 1

Динаміка інвестицій в об’єкти переробки відходів

у Донецькій області у порівняних цінах 1996 р., тис. грн.

Напрями інвестування | Р о к и

1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

В охорону навколишнього середовища, всього | 42 737 | 37 546 | 28 811 | 22 071 | 26 422

% до 1996 р. | 100,00 | 87,85 | 67,41 | 51,64 | 61,82

У будівництво установок (виробництва) для утилізації і переробки відходів виробництва, на будівництво підприємств і полігонів з утилізації, знешкодження і захоронення токсичних промислових, побутових та інших відходів | 6 861 | 697 | 2 112 | 2 538 | 3 101

% до 1996 р. | 100,00 | 10,16 | 30,78 | 36,99 | 45,20

Питома вага у загальному обсязі інвестицій в охорону навколишнього середовища, % | 16,05 | 1,86 | 7,33 | 11,50 | 11,74

Тому суттєвим напрямом комплексного вирішення екологічних, економічних і соціальних проблем структурної перебудови господарства екокризових промислових регіонів є формування індустрії використання відходів. Розроблено науково-методичні основи регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів [2, 3, 5, 13]. Виведено поняття “індустрія переробки та утилізації відходів в контексті інноваційної моделі економічного зростання” як системи науково-технічної, виробничої та обслуговуючої діяльності, що спрямована на зменшення обсягів утворення і підвищення рівня використання відходів на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, формування інноваційних структур та інфраструктури поводження з ними (рис. 2). Доведено, що головними критеріями сформованої індустрії переробки та утилізації відходів є наявність тенденцій зменшення обсягів їх утворення, а також підвищення рівня та ефективності використання в результаті впровадження науково-технічних досягнень [2, 3, 7].

Рис. 2. Складові поняття “індустрія переробки та утилізації відходів в контексті інноваційної моделі економічного зростання”

Аналіз досвіду переробки та утилізації відходів свідчить про її значний інвес-тиційний та інноваційний потенціал, який може бути реалізовано в найближчі роки. Але для того, щоб ефективно використовувати енергетичний та ресурсний потенціал накопичених відходів виробництва та побуту, потрібна якісно нова регіональна стратегія розвитку цієї сфери.

Розділ 2. Науково-методичні основи стратегічного управління розвитком сфери використання відходів у регіоні. Для реалізації потенційних можливостей використання резервів структурної перебудови господарського комплексу екокризових промислових регіонів на основі індустрії переробки та утилізації відходів, необхідна дійова державна та регіональна стратегія, її формування в контексті інноваційної моделі економічного зростання як пріоритетного напряму підвищення ефективності управління екокризовими промисловими регіонами. Стратегічне управління – це безперервний процес вибору оптимального варіанту стратегії розвитку, який дозволяє з високим рівнем надійності досягти поставлені цілі, виходячи з власних ресурсів і можливостей з урахуванням перспектив внутрішнього та зовнішнього рин-ків та факторів невизначеності економічного середовища.

Розкрито зміст поняття регіональна стратегія формування індустрії переробки та утилізації відходів, його принципові відмінності від традиційної системи формування довгострокових програм. Вона повинна базуватися на результатах пошуку оптимальних варіантів розвитку; включати довготермінові настанови та програми державних та регіональних органів управління по формуванню системи ресурсозбереження, переробки та утилізації відходів на основі впровадження досягнень науки, техніки та прогресивних технологій, створення інноваційних структур та інфра-струк-тури поводження з відходами; мати скоординовану сукупність пріоритетних напрямів, цілей, ресурсів і учасників, а також засобів досягнення цілей.

Головною відмінністю розробки регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів в сучасних умовах є її багатоваріантність внаслідок багатоваріантності основних засад, на яких вона будується. Для кожного екокризового промислового регіону треба розробляти таку стратегію, яка б в максимальному ступені ураховувала його особливості, можливості, ресурсний потенціал і була б зорієнтована на проривні напрямки підвищення конкурентоспроможності економіки.

В результаті виконаних досліджень доведено, що формування індустрії переробки відходів є стратегічним резервом екологічної реструктуризації екокризових промислових регіонів за рахунок подолання енергетичного та ресурсного дефіциту, технологічного відставання промисловості, розвитку комплексу послуг з сервісного обслуговування підприємств з переробки відходів, підвищення рівня зайнятості населення, виробництва конкурентоспроможної продукції та спеціалізованого обладнання по переробці та утилізації відходів. Дуже важливо, що регіони мають можливості спиратися на власні стратегічні ресурси та резерви економічного зростання.

Автором обґрунтовано, що інноваційним пріоритетом підвищення конкурентоспроможності господарського комплексу Донецької області є формування індустрії переробки та утилізації відходів і створення сприятливих організаційно-економічних умов для її реалізації. Це знайшло втілення у формуванні регіональної системи безперервного програмування і управління в сфері поводження з відходами у Донецькій області [5, 6, 7, 14].

Сформовані концептуальні основи регіонального стратегічного управління в сфері поводження з відходами знайшли втілення при розробці і реалізації “Програми використання відходів виробництва та споживання у Донецькій області на період до 2005 року”, яка розроблялась під керівництвом та за участю автора. Програма стала якісно новим етапом у розв’язанні проблем підвищення ефективності перероб-ки відходів. Реалізація Програми сприяє створенню економічних, організаційних, нормативно-правових та інформаційних передумов для підвищення рівня використання відходів; зменшенню ресурсної залежності регіону за рахунок залучення відходів в господарський обіг та зниження попиту на первинну сировину, особливо імпортну; координації науково-дослідних та конструкторських розробок перспективних ресурсозберігаючих технологій з утилізації відходів; стимулюванню розробки інноваційних проектів з виробництва продукції з використанням відходів; забезпеченню сприятливих законодавчих та економічних умов для діяльності суб’єктів підприємництва у сфері використання відходів [7, 8, 14].

Розроблено пропозиції щодо удосконалення організаційної структури управління відходами в екокризовому промисловому регіоні [9], на основі яких в Донецькій області вперше в Україні створено систему регіонального управління у сфері поводження з відходами на чолі з робочою групою при облдержадміністрації з питань науково-методичного забезпечення, координації та контролю реалізації програмних заходів. Вона здійснює координацію діяльності регіональних та місцевих органів влади; моніторинг виконання заходів по використанню відходів; науково-ме-то-дич-не забезпечення і організацію проведення науково-технічної, економічної та еколо-гіч-ної експертизи запропонованих варіантів науково-технічних рішень.

Виходячи з актуальності координації наукових досліджень та зусиль екокризових промислових регіонів у вирішенні проблем поводження з відходами, обґрунтовано можливі напрямки співпраці у цій сфері: створення міжобласної експертної ради з питань ресурсозбереження та залучення відходів у господарський обіг; розробка каталогу пропозицій щодо впровадження ефективних технологій переробки та утилізації відходів; формування еко-но-міч-них механізмів підвищення зацікавленості суб’єктів господарювання у використанні відходів; проведення еколого-еконо-міч-но-го форуму щодо обміну досвідом управління використанням відходів та розвитку інноваційного підприємництва у цій сфері [11].

Розробка регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів виробництва і споживання дозволяє переорієнтувати експортно-сировинну модель розвитку області на розгортання експортно-орієнтованих виробництв високотехнологічної продукції: обладнання, прилади, послуги, програмне забезпечення, науково-дослідні розробки, патенти, сервісне обслуговування.

Для пошуку оптимальних варіантів стратегії розвитку індустрії переробки та утилізації відходів розроблено лінійну емпіричну економіко-математичну модель регіональної системи управління переробкою побутових відходів:

де А – різниця між прибутками та витратами регіональної системи управління переробкою відходів (тобто величина цільової функції), тис.грн.;

Z – множина заводів з переробки сміття;

S – множина звалищ та проміжних складів;

Q – множина джерел відходів;

yab – кількість відходів, що транспортуються з пункту а у пункт b, т;

tab(ах) – вартість транспортування 1 т відходів між пунктами a і b, тис.грн.;

pb – вартість переробки 1 т відходів на заводі b (без урахування транспортних витрат), тис.грн.;

fb – фіксовані річні витрати на заводі b, тис.грн;

Db – фактична або очікувана виручка від продажу продукції, виробленої з 1 т відходів на заводі b, тис.грн.;

cb – дорівнює 1, якщо завод b вже існує, або, якщо його треба буде побудувати, та 0, якщо відходи складаються на звалищах;

Застосування методів емпіричної оптимізації цільової функції при моделюванні створення і функціонування оптимальної регіональної системи управління переробкою та утилізацією відходів дозволяє використовувати в якості основного критерію оптимізації загальний прибуток від продажу вторинної сировини і продуктів переробки відходів. На параметри цільової функції можуть накладатися обмеження, що обумовлені екологічними, соціальними та іншими факторами. Наукова новизна розробленої економіко-математичної моделі полягає в можливості спроектувати сис-тему управління переробкою відходів, яка в найбільш повній мірі дозволяє врахувати специфіку кожного конкретного регіону та найбільш ефективно вирішувати проблему оптимізації системи переробки та утилізації відходів, що утворюються в цьому регіоні.

При побудові такого роду емпіричних моделей оптимізації систем управління велике значення мають методичні підходи до оцінки ефективності впровадження заходів науково-технічного прогресу у сфері використання відходів. Автором обґрунтовано, що вони повинні базуватися на необхідності урахування економічного, екологічного та соціального ефекту від реалізації науково-технічних розробок в сфері використання ресурсного та енергетичного потенціалу відходів.

Розділ 3. Регіональне організаційно-економічне забезпечення розвитку індустрії переробки та утилізації відходів. Дослідженням встановлено, що пріоритетним напрямом регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів є розвиток таких інноваційних структур як тех-нопарки. Вони сприяють ін-тег-рації наукового та виробничого потенціалу для ство-рення нових видів високоякісної і конкурентоспроможної продукції, яка виробля-ється з використанням відходів. Впровадження новацій у сферу ресурсо-збе-ре-жен-ня, переробки та утилізації відходів дає можливість розвивати наукоємні виробництва, що базуються на глибокій та комп-лексній переробці сировини, сприятиме під-ви-щен-ню паливно-енергетичного та ресурсного потенціалу регіону, виробництву конку-рентоспроможної продукції, зменшенню забруднення довкілля. Оскільки сфера роз-повсюдження інноваційної продукції має міжгалузевий характер, технологічні пар-ки по переробці відходів можуть бути як галузевого, так і міжгалузевого характеру.

Враховуючи екокризову ситуацію, що склалася в Донецькій області стосовно проблеми накопичення та використання відходів, наявність значного науково-технічного потенціалу, кваліфікованих кадрів та вільних виробничих площ, обґрунтовано доцільність створення Донецького технологічного парку “Ресурсозбереження, переробка та утилізація відходів” [2, 3, 4]. Метою його створення є розробка та впровадження нових технологій та обладнання з переробки, утилізації і знешкод-ження відходів; створення нових виробництв по випуску техніки і прогресивних технологій та розвиток на цій основі індустрії переробки та утилізації відходів; комерціалізація результатів наукових досліджень і розробок; покращення екологічної ситуації; створення нових робочих місць як у сфері науки, так і виробництва. Об-ґрун-товано організаційно-функціональну структуру, етапи створення, основні нап-рями діяльності та перелік заходів з формування Донецького технопарку “Ресурсозбереження, перероб-ка та утилізація відходів” [4, 16] (рис. 3).

Створення технопарку дає можливість втілити в життя принципи і методи взаємодії академічної, галузевої, вузівської науки, виробництва і органів влади. З цього приводу визначено місце науково-технічної ради технопарку як консультатив-ного органу в сфері науково-технічного розвитку регіону. На основі проведеного обстеження наукових установ і виробничих підприємств Донецької області обґрунтовано такі пріоритетні напрями діяльності технопарку: переробка та утилізація відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення, металургійної, хімічної та нафтохімічної промисловості; переробка та використання побутових відходів; будівництво сміттєпереробних заводів; переробка відходів деревини, макулатури; організаційне, інфор-маційне та методичне обслуговування функціонування технологічного парку.

Рис. 3. Організаційна структура Донецького технологічного парку

“Ресурсозбереження, переробка та утилізація відходів”

Аналіз стану фінансування заходів по використанню відходів свідчить, що вони здійснюються переважно за рахунок коштів підприємств та зарубіжних інвестицій, а кошти державних і регіональних бюджетів та екологічних фондів незначні. Аналіз показує, що фінансування заходів щодо використання відходів і надалі буде відбуватися переважно за рахунок підприємницьких структур. Запропоновано рекомендації щодо підвищення зацікавленості в інвестуванні сфери їх переробки та утилізації. Розроблено варіанти фінансування будівництва заводу по переробці побутових відходів в різних режимах інвестиційної діяльності. Розглянуто можливі на-прям-ки удосконалення механізму фінансування природоохоронних проектів [10].

Впровадження запропонованих у дисертації рекомендацій по удосконаленню регіональної системи управління використанням відходів має значну економічну, екологічну і соціальну ефективність за рахунок поширення обсягів виробництва продукції з відходів і зростання прибутку внаслідок її реалізації; економії первинної сировини; створення нових робочих місць; нарощування потужностей по переробці та утилізації відходів; збільшення експорту та скорочення імпорту внаслідок реалізації відходів та продукції з їх використанням; зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище за рахунок запобігання екологічної шкоди. Доведено, що формування індустрії переробки та утилізації відходів є ефективним шляхом трансформації економіки екокризових промислових регіонів. Так, у Донецькій області за 1996-2000 рр. в результаті впровадження заходів з переробки і утилізації відходів додатково виготовлено продукції майже на 40,2 млн.грн., заощаджено первинної сировини на 2,7 млн.т, отримано прибутку 4,2 млн.грн., перероблено 4,4 млн.т різних відходів, використано 25,5 млн.куб.м газу метану, зменшено обсяг екологічних платежів на 25,5 тис.грн. При цьому створено 725 нових і збережено 798 діючих робочих місць. Радою з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності Донецької області схвалено до реалізації 16 проектів, пов’язаних з переробкою відходів, загальною вартістю 27,6 млн.дол.США. У рамках цих проектів буде збережено 415 робочих місць і створено 272 нових.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено науково-прикладну задачу – здійснено розробку науково-методичних основ регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів в умовах переходу на інноваційну модель економічного зростання та організаційно-економічних механізмів її реалізації в екокризових промислових регіонах. Основні висновки виконаного дисертаційного дослідження зводяться до такого:

1. Розкрито роль відходів не тільки як важливого резерву енерго- та ресурсозбереження і стратегічного джерела соціально-економічного розвитку еко-кризових промислових регіонів, але вперше – як об’єкта регіональної інноваційної діяльності.

2. Показано, що найбільш ефективний шлях вирішення проблем поводження з відходами – це підвищення рівня та ефективності їх використання на основі формування індустрії переробки та утилізації в контексті інноваційної моделі економіч-ного зростання. Вперше доведено, що її формування є пріоритетним напрямом стратегічного управління екокризовими промисловими регіонами та інноваційним пріоритетом підвищення конкурентоспроможності їх економіки, соціальної стабілізації та екологічної реструктуризації.

3. Сформовано поняття “індустрія переробки та утилізації відходів в контексті інноваційної моделі економічного зростання” як системи науково-технічної, виробничої та обслуговуючої діяльності, що спрямована на зменшення обсягів утворення і підвищення рівня їх використання на основі науково-технічного прогресу, формування інноваційних структур та інфраструктури поводження з відходами. Обґрунтовано, що головними критеріями сформованої індустрії є наявність тенденцій зменшення обсягів їх утворення, а також підвищення рівня використання за рахунок широкомасштабного впровадження науково-технічних досягнень.

4. Для реалізації потенційних можливостей використання резервів структурної перебудови екокризових промислових регіонів на основі формування індустрії переробки та утилізації відходів необхідна дійова державна та регіональна стратегія її розвитку. Обґрунтовано необхідність розробки регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів у контексті інноваційної моделі економічного зростання, яка базується на пошуку оптимальних варіантів її розвитку та містить довготермінові найбільш важливі настанови та програми державних і регіо-наль-них органів управління по формуванню системи ресур-со-збереження, переробки та утилізації відходів на основі впровадження досягнень науки і техніки, створення інноваційних структур та інфраструктури повод-жен-ня з відходами.

5. Якісно нові методологічні і методичні підходи до розробки регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів знайшли втілення у формуванні регіональної системи безперервного програмування і управління в сфері поводження з відходами у Донецькій області.

6. Розроблено економіко-математичну модель створення і функціонування оптимальної регіональної системи управління переробкою та утилізацією відходів, застосування якої дає можливість спроектувати систему управління переробкою відходів, яка в найбільш повній мірі дозволяє врахувати специфіку кожного кон-крет-ного регіону та вирішити проблему оптимізації управління системою переробки та утилізації відходів.

7. Запропоновано напрямки удосконалення механізму фінансування науково-технічних екологічно орієнтованих проектів; обґрунтовано економічну доцільність і можливість залучення іноземних інвесторів до реалізації стратегічних завдань ін-дустріалізації переробки та утилізації відходів; розроблено варіанти фінансування заводу по переробці твердих побутових відходів у різних інвестиційних режимах.

8. Обґрунтовано необхідність ство-рення Донецького технопарку по ресурсозбереженню, переробці та утилізації від-ходів, розроблено його організаційно-функ-ціональну структуру, етапи створення, основні пріоритетні напрями діяльності, пе-релік заходів щодо формування, нормативно-правове забезпечення функціонування.

9. Розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства у сфері поводження з відходами, а також пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічних механізмів реалізації стратегії розвитку індустрії переробки та утилізації відходів в екокризових промислових регіонах, інформаційного, науково-технічного, нормативно-правового і науково-методичного забезпечення.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Близнюк А.М. Региональные проблемы развития экономики Украины (на примере Донецкой области). – Донецк: Донецкий государственный университет экономики и торговли им. М. Туган-Барановского, 2001. – 86 с.

2. Близнюк А.М. Концептуальні напрями розробки стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів в еко-кризових промислових регіонах // Економіст. – 2001. – №12. – С. 16-23.

3. Близнюк А.М. Стратегія формування індустрії переробки та утилізації відходів в екокризових промислових регіонах // Економіка промисловості. – 2001. – №1 – С. 115-124.

4. Близнюк А.М. Науково-методичні засади створення технопарку по ресурсозбереженню та переробці відходів в Донецькій області // Схід. – 2001. – №3. – С. 3-9.

5. Близнюк А.М. Управління використанням відходів на основі програмно-цільового методу // Управление экономикой переходного периода. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. – С. 44-51.

6. Близнюк А.М. Стратегічні напрями використовування відходів у Донецькій області // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу. – 2000. – N4. – С.172-176.

7. Близнюк А.М. Концептуальные основы формирования долгосрочной программы использования отходов производства и потребления в Донецкой области // Рыночное реформирование управления экономикой: серия “Экономика”. – Т. І. – Вып. 1. – Донецк: Донецкая государственная академия управления. – 2000. – С. 30-38.

8. Близнюк А.М. Пропозиції щодо підвищення ефективності управ-лін-ня використанням відходів у Донецькій області відповідно до законодавства України// Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Т.I. – Донецк: ИЭП НАН Украины. 1999. – С.7-12.

9. Близнюк А.М. Совершенствование организационной структуры управления использованием отходов // Управление экономикой переходного периода. – Донецк: ИЭП НАН Украины. 1999. – С.151-163.

10. Близнюк А.М., Конищева Н.И. Фінансове забезпечення Програми використання відходів виробництва та споживання в Донецькій області // Финансы, учет, банки. – Донецк: ДонГУ. – 2000. – С. 92-97.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано пропозиції щодо шляхів фінансового забезпечення заходів програми використання відходів у Донецькій області.

11. Близнюк А.М., Конищева Н.И. Формирование инфраструктуры управ-ления индустрией переработки отходов (опыт Донецкой и Днепропетровской области) // Механізм регулювання економіки, економіка природо-ко-рис-ту-ван-ня, економіка підприємства та організація виробництва. – Випуск 1. – 2000. – Суми: Сумський державний університет. – 2000. – С.155-159.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано шляхи підвищення ефективності управління відходами та можливі напрями координації зусиль екокризових промислових регіонів у вирішенні проблем поводження з відходами.

12. Близнюк А.М. О некоторых аспектах системного подхода к управлению регионом // Матер. регион. науч.-практ. конф. “Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года”. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины. – 1999. – С.11-15.

13. Близнюк А.М., Конищева Н.И. Региональная стратегия развития индустрии переработки отходов в Донецкой области // Матер. регион. науч.- практ. конф. “Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область – 2010)”. Секция “Повышение эффективности использования при-родно-ре-сур-с-ного и энергетического потенциала области, защита окружающей среды”. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины. – 1999. – С.35-41.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано пріоритетні напрями розвитку індустрії переробки та утилізації відходів в Донецькій області.

14. Близнюк А.М. Состояние и перспективы решения проблем в сфере обращения с отходами в Донецкой области // Матер. Донецкой обл. науч.-практ. конф. “Состояние выполнения “Программы использования отходов производства и потребления в Донецкой области на период до 2005 года”, нормативно-правовые, организационные, экономические и научно-тех-ничес-кие аспекты ее реализации”. – Донецк: ООО Фирма “ДРУК-ИНФО”.