ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Г. С. СКОВОРОДИ

ЧЕРНЕЦЬ АЛЛА МИКОЛАЇВНА

УДК 811.161.1’42

ЧЛЕНОВАНІ СТРУКТУРИ В ПОЕЗІЇ М. І. ЦВЄТАЄВОЇ

10.02.02 – російська мова

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Скоробогатова Олена Олександрівна, завідувач кафедри російської мови та загального мовознавства Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Столярова Любов Прохорівна, завідувач кафедри лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського націо-нального університету;

кандидат філологічних наук, доцент Прилуцька Яна Миколаївна, завідувач кафедри російської мови як іноземної Харківської державної академії міського господарства.

Провідна установа Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.К. Винниченка, кафедра загального та російського мовознавства, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться 11 квітня 2002 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.03 Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Міністерства освіти і науки України за адресою: 61168, Харків, вул. Блюхера, 2 (зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Міністерства освіти і науки України (61168, Харків, вул. Блюхера, 2).

Автореферат розіслано 6 березня 2002 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.А. Олексенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Розчленованість у тексті знаходить прояв на усіх лінгвістичних рівнях, що пов’язано з реалізацією текстової категорії членованості, яка виділяється на основі протиставлення когезії. Розчленованість також пов'язана з реалізацією такої категорії тексту, як категорія виділення, до одного з засобів формування якої належать членовані структури.

Предметом вивчення мовознавців є визначення сутності явища розчленованості (роботи Н.К. Філонової, А.Ф. Шильникової), співвідношення окремих типів розчленованих структур, зокрема парцельованих та сегментованих (роботи М.В. Панова), класифікаційний опис еліптичних та парцельованих структур як експресивних синтаксем, що активно функціонують (роботи О.П. Сковородникова).

Розчленованість як специфічний засіб організації тексту викликає особливий інтерес у лінгвістів завдяки високому потенціалу її виразності (праці Ю.В. Ванникова, Є. А. Іванчикової, Г. Я. Солганика, Л.М. Каліниної та ін.). Експресивний ефект конструкцій розчленованої побудови зумовлено специфікою їх структурної організації. З'ясування характерологічних властивостей членованих структур потребує глибокого лінгвостилістичного аналізу у тексті, зокрема, поетичному, тому що всі зображувальні засоби в поезії спрямовані на ефект максимальної деавтоматизації сприйняття ліричного повідомлення.

Слід зазначити, що такі розчленовані синтаксичні структури, як парцеляція, сегментація, конструкції зі звертаннями, вивчалися у мовознавстві або на структурно-семантичному, або на комунікативному рівнях. Проте теоретичного осмислення потребує проблема розчленованості як комплексного явища. Питання типології розчленованих структур ще не привертало увагу дослідників. Особливо виразно полімерний характер розчленованості демонструється у поезії М. І. Цвєтаєвої, де розчленовані структури виступають у ролі структуро-організаційного елементу не тільки в окремому поетичному тексті, а й в усій ідіосистемі автора, що дає підставу розглядати розчленованість як ідіостильову рису.

Актуальність теми дослідження визначається відсутністю загальної теорії розчленованості та необхідністю вивчення розчленованості у системі опису поетичного ідіостилю як складного явища, наділеного специфічними структурними характеристиками. Крім цього, актуальною є і необхідність виявлення закономірностей функціонування членованих структур у поетичній ідіостильовій системі, зокрема, у поетичній системі М.І. Цвєтаєвої, в якій розчленованість виступає як один із головних принципів організації текстів.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Кандидатська дисертація є частиною державного плану науково-дослідної роботи, що ведеться на кафедрі російської мови та загального мовознавства Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – дати комплексну характеристику явища розчленованості у поетичному ідіостилі, а також встановити особливості функціонування різноманітних типів розчленованих конструкцій у поетичних творах М.І Цвєтаєвої. Реалізація мети передбачала вирішення таких завдань:–

визначити теоретичні підвалини дослідження поетичного мовлення у лінгвістиці;–

розглянути розчленованість у системі опису поетичної ідіосистеми;–

дослідити структурно-функціональні риси членованості як особливого засобу організації поетичного тексту;–

розробити класифікацію структурних типів розчленованих конструкцій у поетичних творах М. І. Цвєтаєвої;–

виявити функціональний статус членованих структур як ідіостильової риси поетичної системи М. І. Цвєтаєвої;–

встановити лінгвостилістичні функції розчленованих конструкцій на матеріалі поетичних текстів М. І. Цвєтаєвої.

Об’єктом пропонованого дослідження є корпус текстів, представлених віршованими творами М. І. Цвєтаєвої.

Предметом дослідження послужили типи розчленованих конструкцій у поетичному ідіостилі М. І. Цвєтаєвої.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що в ньому вперше пропонується аналіз членованих структур у межах опису поетичної ідіостильової системи. У роботі вперше піддано систематичному та різнобічному аналізу членовані структури, продемонстровано взаємодію різних типів членованості у поетичному тексті з виявленням контекстуальних функціональних характеристик розчленованих структур різного типу. Запропонована класифікація структурних типів розчленованості, які представлено у поетичних творах М. І. Цвєтаєвої.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертації є мовознавчі праці та критичні роботи дослідників творчості М. І. Цвєтаєвої. Метою та завданнями дослідження зумовлено його методи. Для безпосереднього спостереження за явищем членованості використовується метод лінгвістичного опису. Для встановлення конструктивно-функціональних особливостей різноманітних типів членованих структур застосовуються функтивний та репрезентативний методи, а також метод контекстуально-стилістичного аналізу.

Матеріалом дослідження послужили коло 3000 прикладів, що були отримані внаслідок суцільної вибірки з віршованих творів М. І. Цвєтаєвої. Усього було опрацьовано і проаналізовано 405 віршів, поем, поетичних драматичних творів М. І. Цвєтаєвої.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали та положення дисертації можуть знайти практичне застосування у наукових дослідженнях синтаксичного аспекту поетичного ідіостилю, у лекційних та практичних вузівських курсах стилістики російської мови та загального мовознавства, при проведенні спецкурсів та спецсемінарів, присвячених питанням лінгвістичних особливостей поетичних творів.

Теоретичне значення роботи полягає у визначенні підходів комплексного дослідження явища розчленованості як прояву текстової категорії дискретності та створенні класифікації розчленованих конструкцій. Матеріал дослідження може бути застосований при розгляді питання про взаємодію розчленованості та зв’язності у поетичному тексті.

Дисертація представляє теоретичний інтерес для виявлення функціонального статусу членованих структур при описі поетичного ідіостилю.

Апробація матеріалів роботи відбулася на VIII Міжнародній науковій конференції з актуальних проблем семантичних досліджень “Функціональний аспект семантики мовних одиниць” (Харків, 1997), на других та четвертих Читаннях молодих учених пам’яті Л.Я. Лівшиця (Харків, 1997, 1999), на Республіканській науковій конференції “Лексична та граматична семантика” (Росія, Бєлгород, 1998) та на Міжвузівській науковій конференції молодих учених та спеціалістів, що працюють у галузі дослідження російської мови “Актуальні проблеми тексту та його одиниці” (Харків, 2000).

Публікації. Результати роботи викладено у шести публікаціях, п’ять з яких надруковано у провідних наукових фахових виданнях (загальний обсяг 1,27 друк. арк.). Особистий внесок у статтях, надрукованих у співавторстві, полягає у розробці ідеї класифікації рівнів розчленованих структур та визначенні типів розчленованих конструкцій, що функціонують в ідіостильовій поетичній системі М. І. Цвєтаєвої.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та реєстру літератури. Обсяг тексту дисертації – 171 сторінка. Повний обсяг – 187 сторінок. Список використаної літератури містить 199 найменувань, джерел – 8.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються його мета та завдання, окреслюються методи дослідження, предмет та об’єкт дослідження, визначається матеріал дослідження, новизна роботи. Розкрито практичну та теоретичну значущість дисертаційного дослідження. З'ясовано стан розробки наукової проблеми розгляду розчленованості в поезії М. І. Цвєтаєвої.

У розділі першому “Теоретичні основи вивчення поетичного мовлення в лінгвістиці” викладаються теоретичні підвалини дослідження явища членованості, встановлюється місце зазначеного явища у поетичному ідіостилі, який розглядається як сукупність засобів виразності, застосованих автором у поетичних текстах.

У сучасному мовознавстві встановлено, що відчленованою організацією повідомлення характеризуються такі явища, як парцеляція, сегментація, еліпсис та ін.

Структурна специфіка членованих конструкцій (парцельованих, сегментованих, еліптичних та ін.) зумовлює високий експресивний потенціал зазначених лінгвостилістичних явищ. Ефект виразності членованих структур пов’язаний з високою здатністю актуалізації компонентів тексту, яка спостерігається при розчленованій організації тексту.

У вирішенні зазначених вище завдань використовуємо поняття поетичного мовлення та поетичного стилю, що були розроблені у лінгвістиці вченими різних теоретичних шкіл та напрямків. Вивченню питань функціональної специфіки мови поетичних творів свої праці присвячували вчені “формальної” школи, Празького лінгвістичного ґуртка, акад. В. В. Виноградов, проф. Г.О. Винокур, вчені тартусько-московської семіотичної школи, представники московської школи лінгвопоетики (зокрема, В. П. Григор’єв, І.І. Ковтунова та ін.).

Зіставлення існуючих у мовознавстві концепцій у історичній перспективі дозволяє припустити можливість синтезованого підходу до питань термінологічних дефініцій поетичного мовлення та поетичного стилю. Поняття стилю охоплює всі засоби вираження індивідуальної системи, яка може бути зіставлена з іншими індивідуально-авторськими системами. На наш погляд, індивідуальний стиль поета визначають особливості реалізації естетичних принципів зображення та моделювання художньої авторської думки. До визначення індивідуальних рис авторського стилю може бути застосовано метод аспектного лінгвістичного опису.

Вивчення розчленованості як характеристики ідіостилю вважається доцільним у межах рівневої класифікації поетичних текстів, яка передбачає дотримання такого важливого принципу лінгвостилістичного аналізу, як принцип системності. Згідно з рівневою класифікацією структури поетичного тексту, яку може бути розповсюджено на опис організації поетичного стилю, виділяємо ритмічний, звуковий, лексичний та граматичний рівні організації поетичного тексту та поетичного ідіостилю.

Особливо важливим для опису принципів моделювання поетичної системи на усіх рівнях вважається питання про взаємодію ритмічних, звукописних, лексичних засобів організації поетичного твору з засобами морфосинтаксичного рівня.

Вивчення синтаксичного рівня організації поетичного тексту вважаємо найбільш актуальним через недостатню вивченість проблеми .

функціонування граматичних компонентів у структурі ідіостильової системи. Крім цього, як відомо, синтаксис є найбільш складним ярусом в ієрархії рівнів поетичного тексту.

Комплиментарність синтаксису виявляється у тому, що фонологічні, лексичні та морфологічні елементи повною мірою знаходять свій структурно-функціональний потенціал саме у синтаксичній конструкції.

Відомо, що синтаксису поетичного мовлення властиві такі риси, зумовлені специфікою віршової організації, як структурно-семантична ускладненість, актуалізація графіки, інверсивність, підвищена асоціативність, змістова компресія, еліптичність, синтаксичні повтори, графічна, звукова та пунктуаційна упорядкованість, міжвіршеві та міжстрофні переноси.

Метою аналізу у межах опису граматичного аспекту поетичного стилю автора є встановлення переліку конотативо збагачених елементів морфосинтаксичної організації вірша. На рівні синтаксису, зокрема, послідовно спостерігається така специфічна характеристика структури поетичного тексту, як розчленованість.

Розчленованість та зв’язність, що утворюють діалектичну єдність, є іманентними характеристиками тексту і можуть бути визначені як текстові категорії. Членованість тексту реалізується у процесі його лінійного розгортання; структурно-змістова зв’язність, виникаючи між дистантно розташованими сегментами тексту, проявляється образно-асоціативними відносинами. Форми зв’язності структурують елементи системи художньої єдності у синтагматичному ланцюгу.

Одночасова репрезентація у тексті членованого та нечленованого (зв’язаного) часо-вимірного руху зумовлена діалектичною єдністю безперервності-дискретності, властивих процесу організації художнього цілого.

Існує і більш вузьке розуміння розчленованісті як специфічного засобу текстової організації, що сприяє створенню у контексті ефекту виразності. Розчленованими вважаємо такі конструкції, які, виступаючи поряд з можливими нерозчленованими структурами та характеризуючись у порівнянні з ними додатковими рівнями членування, мають інтонаційний та пунктуаційний маркери актуалізованих компонентів слова, фрази, висловлювання, тексту.

Типологічний опис розчленованості досі не був предметом комплексного вивчення. Між тим важливість такого опису безумовна, тому що розчленовані конструкції можуть бути класифіковані за формальними ознаками.

Тенденція диференціювати інформацію за ступенем емоційної та змістової значущості, апріорно закладена у людській мовленнєвій діяльності, виражається у розчленованій побудові повідомлення, забезпечуючи можливість утворення необхідного рівня виразності завдяки актуалізації відчленованих компонентів. Розкриття експресивного потенціалу .

розчленованості як засобу організації поетичного тексту дозволяє визначити специфічні характеристики авторської художньої системи.

У розділі другому “Структурні характеристики типів розчленованості в поезії М. І. Цвєтаєвої” були розглянуті питання про конструктивно-.комунікативні характеристики основних типів розчленованих структур у поетичних творах М.І. Цвєтаєвої.

Для визначення статусу розчленованості у поетичній системі М. І. Цвєтаєвої необхідно визначити місце розчленованості у системі структурних зв’язків тексту.

Як зазначалося вище, членування у мовленні охоплює усі тексти, що зумовлено діалектичною взаємодією дискретності – зв’язності в організації художнього тексту. Розчленованість у такому розумінні пов’язана з комунікативною функцією мови та реалізується як категорія тексту у вигляді членування його на дискретні фрагменти, надфразні єдності, окремі висловлювання та ін.

Водночас із широким розумінням розчленованості існує і більш вузьке її тлумачення як специфічної побудови тексту, що характеризується позиційним та інтонаційним виділенням структурних компонентів тексту. Вичленовані елементи тексту актуалізуються. Розчленованість у поетичних текстах М. І. Цвєтаєвої представлена явищами внутрішньослівного членування, еліпсісу, парцеляції, сегментації, а також функціонуванням звертань.

Формально-семантичними показниками розчленованості/зв’язності у розчленованих конструкціях можна вважати такі: при внутрішньослівному членуванні розчленованість виявляється у комунікативно-семантичному порушенні слівної єдності, а зв’язність – встановленням синтаксичних відношень лексикалізованого словокомпонента з іншими елементами тексту.

При парцеляції ми спостерігаємо руйнування комунікативно-семантичного зв’язку парцелята та базової частини на фоні збереження синтаксичних зв’язків мовної моделі. Еліпсис характеризується формально-комунікативним проявом розчленованості, зв’язність виявляє семантичний характер. При сегментуванні структури розчленованість виявляється на пунктуаційному, інтонаційному та комунікативному рівнях, зв’язність спостерігається на семантичному рівні.

Конструкціям зі звертанням також властивий формально-синтаксичний прояв розчленованості при наявності комунікативної зв’язності частин структури.

З числа конструкцій зі звертаннями для аналізу їх структури та функціональних особливостей була відібрана група конструкцій зі звертаннями-повторами, що дозволило прослідкувати складний діалектичний характер єдності розчленованості та зв'язності у поетичному тексті. Повтор як традиційний засіб організації поетичного тексту виявляє високу здатність взаємодії з іншими засобами виразності у поетичному ідіостилі М. І. Цвєтаєвої. Крім цього, повтор як системне явище поетичного.

мовлення бере участь у забезпеченні зв’язку елементів ліричного тексту на усіх рівнях його організації.

Вивчення ідіостильових властивостей поетичних творів М. І. Цвєтаєвої свідчить про те, що “стилістичне ядро” поетичних текстів автора складають елементи, які характеризуються розчленованою побудовою.Поетична манера “перервності” ліричного повідомлення у зазначеного автора визначається особливими ідіостильовими властивостями на усіх лінгвістичних ярусах її поетичної індивідуально-авторської системи. Розчленована організація віршованого твору сприяє ритмізації. На рівнях звукової, лексичної, граматичної та пунктуаційної організації ідіостилю М. І. Цвєтаєвої спостерігається функціонування явищ, по відношенню до яких розчленована побудова вірша виступає як підсилювальний фактор ритміки твору. Так, на звуковому рівні поетичної системи активно функціонуючим виявляється засіб паронімічної атракції. Спостереження частотності звукових збігів (наприклад, Элоим! Элоим! В мире/ Полночь, и ветры стихли.// Цитується за виданням: Цветаева М. Собрание сочинений: в 7 т. – М.: Эллис Лак, 1994. ), на наш погляд, є важливим для дослідження розчленованості тому, що наявна звукова близькість “оголює” процес семантизації синтаксично зв’язаних одиниць, внаслідок чого встановлюються нові смислові відношення.

Лексичний рівень поетичних творів М. І. Цвєтаєвої відрізняється внутрішньою ускладненістю і є окремим об’єктом вивчення. За нашими спостереженнями, ідіомоделювання поетичного слововживання (зіткнення стилістично різнорідних одиниць, велика кількість оказіоналізмів та ін.) пов’язане з загальним принципом організації аналізованої поетичної системи – “роздрібненим” структуруванням вірша.

Поетичні тексти М. І. Цвєтаєвої демонструють стилістично значущі експерименти в галузі функціонування граматичних категорій (граматичні протиставлення іменникових та дієслівних категорій за формами роду, числа, відмінка, часу, актуалізація дейктичних засобів та ін.).

Пунктуаційна схема цвєтаєвських текстів також часто є порушенням норм (двокрапка між однорідними членами, тире між прийменником та відмінковою формою, підметом та присудком і т.д.). Ускладненість пунктуаційного малюнку сприяє актуалізації тих елементів контексту, які характеризуються особливою змістовою значущістю.

Перелічені вище лінгвістичні особливості поетичного ідіостилю М. І. Цвєтаєвої повною мірою виявляють свій експресивний потенціал у складі синтаксичних конструкцій.

Синтаксична стилістика поезії М. І. Цвєтаєвої визначається такими принципами організації текстів, як конструктивна ускладненість, навмисна “роздрібненість” віршового ряду, що підтверджується частотним функціонуванням розчленованих конструкцій різного типу.

Аналіз комунікативних властивостей та встановлення конструктивних характеристик видів розчленованих структур виявилися можливими у системі рівневого опису.

Вивчення поетичних текстів М. І. Цвєтаєвої продемонструвало, що розчленованість спостерігається на рівні слова, висловлювання та тексту.

У термінологічному визначенні висловлювання дотримуємося точки зору Ю. В. Ванникова, який зазначав, що висловлюванню як самостійній одиниці спілкування властива “єдність формальної організації та мовленнєвої конкретності, єдність інваріантного та варіативного, реляційного та субстанціонального, закономірного та випадкового”.11 Ванников Ю. В. Синтаксис речи и синтаксические особенности русской речи. – М.: Русский язык,

1979. – С. 34

Поняття тексту, згідно з енциклопедичним визначенням, це “об’єднана смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць, головними властивостями якої є зв’язність та цільність…”.22 Лингвистический энциклопедический словарь/ Гл. ред. В. Н. Ярцева. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – С.507

Типи розчленованості визначаються в залежності від рівня її прояву і можуть бути класифіковані таким чином:

Внутрішньослівне розчленування – це модіфікуюче розчленування слова на складовому або морфемному рівнях з метою актуалізації словокомпонента. Пунктуаційно межі членування визначаються тире або дефісом, у результаті розчленування слова спостерігається актуалізація складу або морфеми. Наприклад, Как из моря из Каспий – / ского – синего плаща,/ Стрела свистнула за…//. Вивчення конструктивних особливостей розчленованих слів демонструє, що у аналізованій поетичній системі внутрішньо- слівне членування представлено підтипами повного та неповного.

складового розчленування, розчленування зі вставкою, морфемне розчленування з метою актуалізації префіксу та ін.

Еліпсис як тип синтаксичного розчленування спостерігається на рівні висловлювання та визначається інтонаційним та пунктуаційним (регулярно) пропуском контекстуально компенсованого члена речення, що не є необхідним у змістовому відношенні: Над источником/ Слушай – слушай, Адам,/ Что проточные/ Жилы рек – берегам…<…>. Еліпсис утворюється пропуском члена речення, визначеним пунктуаційним знаком тире. Особливістю комунікативного моделювання зазначеного типу розчленованості є те, що еліпсис регулярно функціонує як засіб створення семантичної невизначеності.

Парцеляція також презентує розчленованість на рівні висловлювання. Парцелююче розчленування має певні інтонаційні та пунктуаційні індикатори, які визначають межу базової частини конструкції та парцеляту. Результатом розчленування при парцеляції є актуалізація компонентів висловлювання: Так по земной пустыне,/ Кинув земную пажить/ И сторонясь жилья,/ Нищенствуют и княжат –/ Каторжные княгини./ Каторжные князья.//.

На рівні тексту розчленованість пов’язана з функціонуванням сегментації та звертань у складі конструкцій. Сегментовані структури відрізняє від парцельованих двочленність, забезпечена окремою локалізацією теми повідомлення (звідси, термін “називний теми” як визначник цього структурного типу). Наприклад, Доблесть и девственность! Сей союз/ Древен и дивен, как смерть и слава.//. Спостерігається відчленована локалізація теми повідомленя, у результаті чого сегментована тема актуалізується.

Конструкції зі звертанням також відносяться до типу синтаксичної розчленованості на рівні тексту; звертання виражає вокативне значення і реалізує у поетичному тексті комунікативний жест ліричної адресації. Наприклад, Я вижу тебя черноокой, – разлука!/ Высокой, –разлука! – Одинокой, – разлука!/ С улыбкой, сверкнувшей, как ножик, – разлука!/ Совсем на меня не похожей, – разлука!// У конструкціях зі звертанням пунктуаційні маркери межі розчленованості відрізняються різноманітністю. Повтор звертання функціонує як структурно-організуючий компонент тексту та має різноманітні граматичні форми, представлені іменниками (Лорд Байрон, Дон Жуан, разлука, тощо), субстантивованими формами (прохожий і т.д.), займенниками (ты і т.д.), атрибутивними словосполученнями (туманный Альбион, юная бабушка) та складними словосполученнями (единодержцы грошей и часа і т.д.).

Визначення структурних особливостей конструкцій розчленованої побудови свідчить, що усім типам розчленованості властива пунктуаційна індикація. Формально-семантична специфіка членованих структур пов'язана з їх комунікативними характеристиками.

У розділі третьому “Функціонування розчленованих конструкцій у поетичних творах М. І. Цвєтаєвої” визначаються універсальні та специфічні функції різних типів розчленованості на матеріалі віршованих творів М. І. Цвєтаєвої.

Встановлено, що універсальною функцією розчленованості є позиційне та інтонаційне виділення компонента слова, висловлювання, тексту, яке визначається як актуалізація. Завдяки актуалізації компонент тексту набуває особливої інформативної та емоційної значущості. Універсальність зазначеної функції для дослідженого явища розчленованості полягає у тому, що актуалізація детермінує характер специфічних функціональних проявів розчленованих конструкцій. Внутрішньослівне розчленування у поетичних текстах М. І. Цвєтаєвої відрізняється поліваріативністю функцій: Выше! Выше! Лови летчицу! / Не спросившись лозы отеческой, –/ Нереидою по-лощется <…>// (перша строфа); Полыхая и пля-ша, /Шестикрылая, ра-душная, / Между мнимыми – ниц! – сущая, / Не задушена вашими тушами, / Ду-ша!// (заключна строфа). Розчленовані слова беруть активну участь у створенні звукописного малюнку поетичного тексту. Повтор складу –ша у розчленованих словах “пля-ша”, “ду-ша” утворює певний фоносемантичний ефект.

У результаті розчленування слова спостерігається лексикалізація словокомпонента, внаслідок чого вичленований склад або морфема семантизуються, що сприяє створенню поліваріативного читання. Наприклад, Не – поздно еще!/В рас-светные щели/ (Не поздно!) – еще/ Нам птицы не пели.//. Членування на морфемному рівні у даному випадку розглядається нами як засіб реалізації ритміко-інтонаційної та семантичної інтенції. В актуалізованій позиції опиняється префікс рас– у значенні “відмежування”.

Зафіксовані також приклади функціонування внутрішньослівного членування як засобу створення семантичної невизначеності, стилізації розмовної мови. Крім цього, внутрішньослівне членування виступає і як засіб створення вертикального ряду. Наприклад, Кача – "живет с сестрой" –/ ются – "убил отца"–/ Качаются – тщетой/ Накачиваются.//. Неповне складове членування комбінується у цьому випадку зі вставкою, що являє собою уривок газетної статті. Шокуючі факти презентовано додатково. Повна поліфонічна картина (рівномірний рух потягу, читання газети, оцінка подій автором) виникає при вертикальному читанні вірша. Слід зазначити, що часто функції виявляються комплексно. Наприклад, Так падает тело/ Бой-ца и быка.//. Крім лексикалізації словокомпонента “бой”, спостерігається його участь у створенні звукописного малюнку твору.

Розчленування висловлювань з парцеляцією розповсюджується на моделі, побудовані як на базі простого, так і складного речень.

Синтаксичний прийом парцелюючого членування функціонує як засіб створення максимально ритмізованого інтонаційного малюнку віршованого контексту. Наприклад, Деревья, как взломщики, лезут!/ И выше! За крышу! За тучу!//. У наведеному прикладі спостерігається також функціонування парцелятів як учасників утворення звукопису (паронімічна атракція слів зі звуками [вз] та [ш, ч’]).

Серед парцельованих конструкцій, побудованих на основі складного речення, у поетичних творах М. І. Цвєтаєвої ми знаходимо висловлювання на базі елементарного складного речення, а також багатокомпонентного складного речення. Наприклад, Мне нравится еще, что Вы при мне/ Спокойно обнимаете другую,/ Не прочите мне в адовом огне/ Гореть за то, что я не Вас целую./ Что имя нежное мое, мой нежный, не/ Упоминаете ни днем, ни ночью – всуе…/ Что никогда в церковной тишине/ Не пропоют над нами: Аллилуйя!//. Даний приклад демонструє випадок парцелюючого членування на лінії підрядних зв’язківу поліпредикативному висловлюванні. Парцелююче членування виступає своєрідним засобом “симетризації” строфи, що забезпечує полегшення сприйняття ліричного повідомлення.

Аналіз поетичних текстів М. І. Цвєтаєвої свідчить, що парцеляція може виступати структуроорганізуючим компонентом ліричного сюжету, засобом створення блокової інформативної презентації, виконувати функцію полегшення сприйняття висловлювань великого обсягу, створювати ефект семантичної компресії.

Синтаксичний еліпсис широко використовується у поезії М. І. Цвєтаєвої як засіб виразу семантичної невизначеності. Наприклад, Глыбами – лбу/ Лавры похвал.//. Слід зазначити, що відтворення відсутнього компонента висловлювання в окремих випадках неможливе, а подекуди небажане, тому що неозначено багатозначна семантика більшою мірою відповідає реалізації авторського задуму, ніж вузько конкретна семантика, присутня у названому дієслові або іменниковій формі. Наприклад, Не возьмешь мою душу живу:/ так на полном скаку погонь – / Пригибающийся – и жилу/ Перекусывающий конь/ Аравийский.//. Варіативність присудка на місці пропуску контекстуально обмежена.

Сегментація – це прийом експресивного синтаксису, що характеризується відчленованою локалізацією теми повідомлення та інтонаційним її виділенням. Морфологічною ознакою теми сегментованої конструкції є називний відмінок іменника або сполучення слів із зазначеною формою стрижневого слова.

Структурна статичність, властива називному теми, може створювати поліваріативність читання поетичного контексту або служити своєрідним “трампліном” для розвитку асоціативно збагаченої думки: Челюскинцы. Звук –/ Как сжатые челюсти.//. Сегментовані конструкції функціонують як засіб звукопису (челюскинцы – челюсти). У деяких випадках сегментовані конструкції виконують текстоутворюючу роль. Аналіз поетичних текстів М. І. Цвєтаєвої свідчить, що сегмент здатний виступати як один із варіантів синтаксичної багатозначності. Крім цього, конструкції з називним теми можуть виступати, як засіб динамізації та інтенсифікації розповіді (у .

випадку повтору займенникового кореляту теми у базовій частині). Наприклад, уривок із вірша “Дом”: Из-под нахмуренных бровей –/ О, зелень юности моей!/ Та – риз моих, та – бус моих,/ Та – глаз моих, та – слез моих…//. Займенниковий корелят “та” до стрижневого слова “зелень” у сегменті диференцує такі семантичні варіанти, як “колір” (одягу, очей), “початок” (юність), “наївність”. Багатократний повтор займенника “та” у базовій частині конструкції сприяє підсиленню мовленнєвої виразності: сила ностальгії героїні настільки велика, що минуле сприймається читачем як головний план зображення.

Вивчення поетики звертань-повторів займає важливе місце в описі розчленованості як ідіостильової особливості поетичних текстів М. І. Цвєтаєвої. Звертання, опиняючись в актуалізованій позиції, виконують важливу текстоутворюючу роль у поетичних текстах М. І. Цвєтаєвої. Індикатором межі розчленування є інтонаційна пауза та пунктуаційний знак/ комбінація знаків.

Вокативне значення у формі звертання передає комунікативний жест, ускладнений в умовах поетичного тексту комплексом предикативних та атрибутивних значень.

Звертання-повтори в залежності від локалізації у тексті можуть бути розділені на дві підгрупи: дистантно розташовані та контактно розташовані звертання-повтори. Зазначені типи звертань-повторів, що функціонують самостійно або у складі конструкції, представлені простим лексичним повтором та варіативним повтором. Приклад простого лексичного повтору: На заре морозной/ Под шестой березой/ За углом у церкви/ Ждите, Дон-Жуан!// (строфа перша). Ах, в дохе медвежьей/ И узнать вас трудно,/ Если бы не губы/ Ваши, Дон-Жуан!// (строфа шоста). Повтор у цьому випадку виконує функцію композиційного прийому організації поетичного твору.

Прикладом контекстуально-синонімічного варіативного повтору звертання може бути такий уривок: Молодость! Моя чужая/ Молодость!<…>. Варіативний повтор звертання є засобом автохарактеризації адресату.

Окрім вокативного навантаження, звертання-повтори характеризують адресата мовлення. Крім цього, звертання-повтори функціонують як композиційний прийом, як засіб реалізації авторського стилістичного задуму, а також використовуються як ефективний засіб створення звукописного малюнку твору.

ВИСНОВКИ

Вивчення членованих структур у поетичних творах М. І. Цвєтаєвої дозволяє зробити висновки, що стосуються як питання специфіки функціонування розчленованих конструкцій різного типу, так і .

питання особливостей структурної організації індивідуально-авторської системи зазначеного поета, пов’язаних з використанням розчленованості.

Поняття ідіостильової системи як сукупності виразних засобів мовлення поета передбачає вирішення питань про параметри опису ідіостилю.

Згідно лінгвістичної традиції, найбільш ефективним у вивченні особливостей індивідуально-авторського поетичного стилю є системний підхід.

Лінгвостилістичне дослідження поетичного мовлення визначає таку характеристику останнього у аспекті структурної організації, як конструктивно пунктуаційну ускладненість, що зумовлена багатомірною взаємодією елементів поетичного тексту. Однією з найважливіших характеристик синтаксичних структур у поетичному тексті є їх здатність передавати інформацію у межах локалізованих форм, а також детермінованість синтаксичного членування ритмом.

Віршовані твори М.І. Цвєтаєвої розглядалися у лингвопоетиці, але аспект структурної організації поетичного ідіостилю М.І. Цвєтаєвої виявляється недостатньо вивченим.

Поетичні тексти М.І. Цвєтаєвої характеризуються такими властивостями, як заданість синтаксичного членування ритмом, еліптичність, ускладненість пунктуаційної організації, частотність сегментації, що детермінується естетичними принципами ідіомоделювання поетичного стилю автора.

Вивчення поетичних творів М.І. Цвєтаєвої у синтаксичному аспекті демонструє, що активними засобами створення “ліричної формульності” та виразності художньої структури тексту є розчленовані конструкції.

Дослідження розчленованості у системі поетичного тексту виявляється найбільш доцільним у співвідношенні з текстовою категорією членування. Розчленована організація тексту є одним з засобів диференційованої презентації повідомлення за критерієм інформативно-емоційної значущості.

Розчленованість як іманентна властивість тексту в ідіостильовій системі М.І. Цвєтаєвої виявляє комплексний характер. Типологія розчленованих структур представлена у її поезії такими типами: внутрішньослівним членуванням, еліпсисом, парцеляцією, сегментацією, конструкціями зі звертаннями.

Перелічені вище типи розчленованості мають особливі комунікативні та структурні риси. Комунікативна побудова розчленованих конструкцій пов’язана з реалізацією їх основної функції, функції актуалізації словокомпонента, компонента висловлювання або компонента тексту.

Структурна специфіка розчленованої побудови повідомлення у ліричному тексті детермінується рівневим типом прояву розчленованості.

Розчленовані конструкції мають специфічні формально-семантичні властивості, які детермінують прояв зв’язності/членування: так, явище .

внутрішньослівного членування характеризується порушенням внутрішньослівних зв’язків на комунікативному рівні, водночас на семантичному рівні зберігається зв’язність.

При парцеляції спостерігається формальний прояв розчленованості поряд з проявом зв’язності на рівні збереження зв’язку базової частини та парцеляту.

Сегментовані структури та конструкції зі звертаннями також характеризуються формальними ознаками розчленованості; зв’язність виявляється на семантичному рівні.

Спектр функцій розчленованих конструкцій у поетичних текстах М. І. Цвєтаєвої характеризується великою різноманітністю. Універсальною функцією розчленованості є експресивне підкреслювання, яке пов’язане з актуалізованою позицією компонента слова, висловлювання або тексту.

У віршованих творах М. І. Цвєтаєвої спострерігається регулярний збіг схеми синтаксичного членування та фонетичних повторів, що пов’язано з реалізацією звукописної функції розчленованих конструкцій. Крім цього, розчленовані конструкції можуть виступати як засіб створення ритмічного малюнку поетичного тексту. У деяких випадках типи розчленованості виступають у функції текстоутворення, тобто розчленованість виявляється головним принципом структурної організації цілісного поетичного тексту.

При розчленованій побудові повідомлення у ліричному тексті може спостерігатися симетризація граматичної структури, що зумовлює полегшення сприйняття висловлювань великого обсягу (вказана функція притаманна конструкціям з парцелюючим членуванням).

Розчленування сприяє утворенню вертикального ряду поетичного тексту (спостерігається у випадках внутрішньослівного членування).

Функціонування розчленованих конструкцій (зокрема, еліптичних) пов’язане з реалізацією загального принципу невизначеності в організації поетичного мовлення, що виявляється у створенні семантичної багатозначності поетичного контексту.

Нарешті, розчленованість регулярно функціонує як засіб семантизації формальних елементів.

Одним з перспективних напрямків дослідження вважається вивчення особливостей актуального членування конструкцій розчленованої побудови.

У реферованій роботі зроблено спробу розглянути проблему розчленованості у системі опису поетичного ідіостилю, що може прислужитися у подальшому лінгвістичному дослідженні розчленованих структур.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

АНОТАЦІЇ

Чернець А. М. Членовані структури в поезії М. І. Цвєтаєвої. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 – російська мова. – Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, Харків, 2001.

Дисертаційне дослідження присвячено розгляду актуальних проблем лінгвістики поетичного тексту.

У дисертації вперше запропоновано типологічний опис розчленованих структур на матеріалі поетичних творів М. І. Цвєтаєвої. Визначено місце розчленованості як потенційно експресивного явища в описі поетичного тексту. Розглядаються питання про функціонування розчленованості як ідіостильової ознаки поезії М. І. Цвєтаєвої. Прослідковано типи розчленованих конструкцій та їх комунікативно-семантичні властивості.

Розроблена класифікація типів членованих структур, представлених внутрішньослівним членуванням, еліпсисом, парцеляцією, сегментацією та конструкціями зі звертаннями. Визначені характерологічні ознаки структур розчленованої побудови у віршованих творах М. І. Цвєтаєвої, а також особливості функціонування розчленованих конструкцій у поетичних творах зазначеного автора. Встановлено, що однією з головних функцій розчленованих структур в поезії М. І. Цвєтаєвої є актуалізація вичленованого текстового компонента.

Результати роботи мають теоретичне значення у дослідженні проблеми розчленованості як структурно-функціонального компоненту поетичного ідіостилю.

Ключові слова: поетичний текст, поетичний стиль, розчленованість, внутрішньослівне розчленування, еліпсис, парцеляція, сегментація, звертання-повтори.

Чернец А. Н. Расчлененные структуры в поэзии М. И. Цветаевой. –Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 – русский язык. – Харьковский государственный педагогический университет им. Г. С. Сковороды, Харьков, 2001.

Диссертационное исследование посвящено рассмотрению актуальных проблем лингвистики поэтического текста. В диссертации впервые предлагается научный анализ расчлененных структур в поэзии .

М. И. Цветаевой, представляющих одну из идиостилевых характеристик индивидуально-авторской поэтической системы указанного автора. Рассматриваются вопросы функционирования расчлененности как специфического способа организации поэтического текста, определяются типы расчлененных структур и их коммуникативно-семантические свойства, устанавливаются особенности функционирования расчлененных конструкций как характеризующих поэтический идиостиль М. И. Цветаевой.

Активное функционирование расчлененных конструкций в поэтическом тексте обусловлено высоким потенциалом их экспрессивности. Поэтический идиостиль автора, представленный совокупностью выразительных средств произведений автора, характеризуется частотностью использования расчлененных структур, что отвечает одному из общих эстетических принципов организации поэтической системы М. И. Цветаевой, принципу “раздробленного” строения стиха.

Типологическое описание расчлененных структур представлено явлениями внутрисловного членения, эллипсиса, парцелляции, сегментации, а также конструкциями с обращениями. Указанные типы расчлененности обнаруживаются на таких уровнях организации поэтического произведения, как уровень слова, высказывания и уровень текста.

Внутрисловное членение регулярно наблюдается в произведениях М. И. Цветаевой и представляет один из типов расчлененности, расчлененность на уровне слова. Расчленение слова сопровождается процессами семантической модификации и характеризуется широким спектром функций в поэтическом тексте.

Парцелляция представляет тип расчлененности на уровне высказывания. Парцеллирующее расчленение обладает экспрессивным потенциалом как следствие несовпадения синтагматического и метрического членения и создания синтаксической паузы вопреки законам структурирования языковой модели. Пауза имеет пунктуационный маркер.

Расчлененность на уровне высказывания также представлена явлением эллипсиса. Эллиптические конструкции – это особый структурно-семантический тип, специфической характеристикой которого считается отсутствие члена предложения, не являющегося необходимым в смысловом отношении. Семантика восполнимого пропуска, как правило, ограничена контекстом. Однако в поэтических текстах М. И. Цветаевой наблюдаются случаи неопределенной многозначности в восполнении пропущенного члена предложения, что отвечает одному из общих принципов организации лирической поэзии – принципу семантической неопределенности. Расчлененность на уровне текста представлена явлением сегментации. Сегментированные конструкции характеризуются локализацией темы высказывания в независимую синтаксическую позицию. Данный тип расчлененности характеризуется отчетливой двучленностью, граница сегментирующего членения маркируется на интонационном уровне паузой, а на пунктуационном – знаком либо комбинацией пунктуационных знаков.

Обращения (адресат речи) функционируют в составе конструкций или самостоятельно. Они представляют расчлененность на уровне текста. Характерологическими свойствами обращений являются их отчлененная локализация и интонационно-пунктуационная индикация. Специфика коммуникативной нагрузки обращений в поэтическом тексте связана с принципами моделирования внутреннего диалога. Функциональная нагрузка конструкций с обращениями отличается усложненностью, определяемой неоднозначностью адресации, включая признаки автоадресации. Для анализа особенностей структурирования и функционирования обращений в поэзии М. И. Цветаевой была отобрана группа обращений-повторов, являющихся важным текстоорганизующим средством. Критерием отбора повторяющихся обращений дистантной и контактной локализации послужил тот факт, что анализ функционирования указанной группы обращений позволяет особенно наглядно продемонстрировать диалектический характер связи расчлененности и связности в организации текста.

В результате отчлененной локализации компонента слова, высказывания или текста наблюдается актуализация элемента расчлененной структуры, что свидетельствует о функционировании расчлененности как о средстве создания выразительности контекста. Помимо указанной универсальной функции актуализации, свойственной расчлененным конструкциям, в поэтических текстах М. И. Цветаевой обнаруживаются частные функциональные проявления расчлененности, детерминируемые структурным типом расчлененности и контекстуальным фоном: участие расчлененных конструкций в создании ритмического рисунка произведения, звукописная функция, функция облегчения восприятия высказываний большой протяженности, функция создания семантической неопределенности, функция характеризации адресата речи, функция создания поливариативности прочтения поэтического контекста. Ключевые слова: поэтический текст, поэтический стиль, расчлененность, внутрисловное членение, эллипсис, парцелляция, сегментация, обращения-повторы.

Chernets A. N. Disintegrated structures in M. I. Tsvetaeva’s poetry. – Manuscript.

Thesis to gain scientific degree candidate of Philological Sciences on speciality 10.02.02. – Russian language. – Kharkiv State Pedagogical University named after G. S. Skovoroda, Kharkiv, 2001.

The thesis is defended in research of the problems of lingopoetics which are observed through functioning of disintegration