Національна академія наук України
Інститут регіональних досліджень
Жулканич Олександр Михайлович
УДК 339.9:332.1 (477.87)
Територіальні фактори розвитку
зовнішньоекономічних зв’язків
(на прикладі Закарпатської області)
Спеціальність: 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
академік НАН України Долішній Мар’ян Іванович
Інститут регіональних досліджень НАН України,
директор
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Макогон Юрій Володимирович,
Донецький національний університет,
завідувач кафедри “Міжнародна економіка”
кандидат економічних наук
Мікула Надія Анатоліївна,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
старший науковий співробітник
Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут
Міністерства економіки України,
відділ проблем регіональної економіки м. Київ
Захист відбудеться 25 січня 2002 р. о 11 год. на засіданні вченої ради Д. 35. 154. 01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою:
290026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України.
Автореферат розісланий 25 грудня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук В. І. Жовтанецький
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Період 90-х років ХХ століття позначений докорінними змінами, що вже відбулися і нині відбуваються в країнах Східної і Центральної Європи, в тому числі й Україні, яка стала на шлях формування ринкової економіки. Молода суверенна держава з великими труднощами розбудовує свою економіку, проте інтеграція України в міжнародну економічну систему через різні форми господарювання і форми співробітництва із зарубіжними партнерами посилюється.
Особливе місце в переході країни до ринкової економіки, у прискоренні виходу її з економічної кризи належить зовнішньоекономічним зв’язкам. Нині зовнішньоекономічна діяльність формується і функціонує на рівнях: міждержавному, міжрегіональному, регіональному та на рівні підприємств, об’єднань, організацій, фізичних осіб.
Україна після проголошення незалежності в 1991 році досягла чимало щодо демонтування старої системи зовнішньоекономічної діяльності і впровадження нової проринкової. Практично усунуто кількісне обмеження експорту, режим імпорту став ліберальним, склалася нова модель зовнішньоекономічних зв’язків – виробничо-інвестиційна.
Активізувалися зовнішньоекономічні зв’язки на рівні регіонів, особливо в прикордонних територіях. Тому подальший розвиток зовнішньоекономічних зв’язків регіонів потребує визначити пріоритети і орієнтири відносин із зарубіжними партнерами на рівні господарської діяльності суб’єктів підприємництва суміжних територій, спільних підприємств і т.п.
Передумовами розвитку зовнішньоекономічної діяльності України є : освічене населення і висококваліфіковані кадри фахівців, компактна і добре освоєна територія, промисловий виробничий та природно-ресурсний потенціал, відлагоджений механізм багатовекторної зовнішньої політики.
Важливим є раціоналізація розміщення продуктивних сил прикордонних регіонів, використання переваг геополітичного і економіко-географічного розташування територій, формування розбудови і підвищення ефективності функціонування прикордонної інфраструктури, функціонування спеціальних (вільних) економічних зон та субрегіональних об’єднань, їх ролі в зовнішньоекономічній діяльності регіону і країни в цілому.
Названі та ряд інших питань активізації зовнішньоекономічної діяльності і розвитку прикордонних територій висвітлені в наукових працях вітчизняних вчених В.Г. Андрійчука, П.Ю.Бєлєнького, В.С.Будкіна, М.І.Долішнього, С.І.Дорогунцова, Б.І. Дяченка, Г.С.Ємця, О.Є.Кузьміна, М.А.Лендєла, Ю.В.Макогона, М.З.Мальського, В.П.Мікловди, А.І.Мокія, В.І.Пили, С.М.Писаренко, П.Ю.Студеняка, А.С.Філіпенка, О.С.Чмир та інших. Питання вдосконалення механізмів управління соціально-економічним розвитком регіонів розглядаються у роботах Є.І.Бойка, С.М.Злупка, І.І.Лукінова, І.Р.Михасюка, М.А.Козоріз, С.І. Пирожкова, М.І.Пітюлича, В.І.Поповкіна, М.І.Чумаченка, В.І.Шаблія, І.М.Школи.
Незважаючи на високий загальний науковий рівень дослідження вказаних вище проблем, існує необхідність поглибленого вивчення регіональних аспектів зовнішньоекономічної діяльності в контексті сучасних трансформаційних перетворень в економіці країни. Усе це обумовило актуальність вибору теми даної дисертаційної роботи, визначило основні цілі, структуру та зміст дослідження.
В центрі уваги дисертаційної роботи є методологічні та методичні проблеми розвитку напрямів і регіональних форм активізації зовнішньоекономічної діяльності.
Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з державними і регіональними програмами проведення наукових досліджень з проблем зовнішньоекономічної діяльності Карпатського регіону в рамках наукових тем Інституту регіональних досліджень НАН України “Теоретичні засади регіональної політики”, (номер державної реєстрації 0197U012834), “Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки”, (номер державної реєстрації 0100U002572).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні шляхів активізації зовнішньоекономічних зв’язків і їх ролі в раціональному розміщенні продуктивних сил регіону, розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення зовнішньоекономічної діяльності.
Досягнення мети зумовило постановку і важливість вирішення наступних завдань:
§
визначення концептуальних основ розвитку регіональних зовнішньоекономічних зв’язків;
§
обґрунтування ролі виробничого і природно-ресурсного потенціалів в процесі структурної перебудови економіки регіону стосовно вимог зовнішнього ринку;
§
аналіз тенденцій та розкриття стану зовнішньоекономічної діяльності в регіоні;
§
дослідження формування і функціонування суб’єктів прикордонної інфраструктури, як фактору розвитку і підвищення ефективності регіональної економіки;
§
обґрунтування основних напрямків і регіональних форм зовнішньоекономічної діяльності, визначення ролі в їх активізації спеціальних (вільних) економічних зон та субрегіональних об’єднань;
§
розкриття суті еколого-економічних аспектів транскордонного співробітництва.
Предмет, об’єкт і методологія дослідження. Предметом дослідження є напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності регіону. Об’єкт дослідження – прикордонні території та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності Закарпатської області.
Методологічну і методичну основу дослідження становлять сучасні теорії ринкової економіки, системний підхід до вивчення проблем зовнішньоекономічних відносин регіону. Інформаційною базою дисертації є законодавчі та нормативні акти України з питань зовнішньоекономічної діяльності, міжрегіонального і транскордонного співробітництва, матеріали органів державної статистики України, засади формування і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон та субрегіональних об’єднань, публікації вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем зовнішньоекономічної політики та розвитку регіонів.
Наукова новизна одержаних результатів. Зміст наукової новизни дисертаційного дослідження полягає в наступному:
§
поглиблено науково-методичні положення щодо концептуальних основ розвитку регіональних зовнішньоекономічних зв’язків, шляхом забезпечення структурної перебудови економіки регіону та раціонального використання і розвитку продуктивних сил стосовно вимог зовнішнього ринку;
§
на підставі проведеного аналізу тенденцій розвитку зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних територій виділено основні проблемні напрями пріоритетного розміщення і розвитку народного господарства регіону, їх ролі у вдосконаленні регіональних форм і напрямів зовнішньоекономічної діяльності;
§
вперше розкрито доцільність створення і ефективність функціонування спеціальної (вільної) економічної зони “Закарпаття”, як складової розвитку території та зовнішньоекономічних зв’язків регіону, в основу яких покладено нарощування виробничого потенціалу області, розвиток підприємництва, малого і середнього бізнесу, трансформації економіки прикордонних територій;
§
обґрунтовано механізм активізації регіонального співробітництва, співпрацю із зарубіжними партнерами, можливості залучення інвестиційних коштів, вирішення проблем раціоналізації зайнятості населення;
§
окреслено, з врахуванням регіональних особливостей, роль прикордонної інфраструктури, як фактору розвитку транскордонного співробітництва суміжних територій, підвищення ефективності регіональної економіки;
§
розроблено і запропоновано Концептуальну модель зовнішньоекономічної діяльності і перспектив регіональної економічної інтеграції прикордонних територій України в європейський економічний простір;
§
обґрунтовано роль субрегіональних об’єднань, зокрема Карпатського єврорегіону, в питаннях формування шляхів розвитку зовнішньоекономічних відносин, перспектив співпраці прикордонних територій, і як структури входження України в Європейське співтовариство;
§
виявлено характерні особливості еколого-економічних проблем в формуванні системи транскордонного співробітництва, обґрунтовано їх вплив на зовнішньоекономічну діяльність, запропоновано напрямки поліпшення екологічної безпеки прикордонних територій, дотримання соціально-економічних та санітарно-гігієнічних вимог в процесі багатогранної зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання межуючих країн.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційній роботі теоретичні положення і практичні рекомендації мають важливе значення для підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання прикордонних територій. Ряд пропозицій автора використано при розробці Програм економічного і соціального розвитку Закарпатської області “Закарпаття – 2010” та “Закарпаття – 2004. Поступ у ХХІ століття”, Концепції розвитку прикордонних регіонів України та Угорщини, техніко-економічного обґрунтування засад створення та функціонування спеціальної економічної зони “Закарпаття”, (довідки про впровадження додаються).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на Міжнародній науково-практичній конференції “Механізм створення та функціонування спеціальної економічної зони “Закарпаття”, (Ужгород, 1999р.), Міжнародному регіональному семінарі “Охорона довкілля: сучасні дослідження в екології і мікробіології”, (Ужгород, 1997 р.), регіональних науково-практичних конференціях “Економіка Закарпаття сьогодні і завтра: шляхи виходу з кризи”, (Ужгород, 1997 р.), “Дослідження історії соціально-економічного розвитку країн Центральної та Південно-Східної Європи: сучасний стан, проблеми, перспективи”, (Ужгород, 1998р.), “Сучасний стан, напрями відновлення та перспективи розвитку харчової і переробної промисловості Закарпаття”, (Ужгород, 1998 р.), “Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі”, (Ужгород, 2001 р.).
Публікації. Наукові результати, висновки і пропозиції дисертаційної роботи опубліковані автором у монографії “Регіон в системі зовнішньоекономічних відносин”, (Ужгород: Видавництво “Мистецька лінія”, 2001р., - 11,6 умовн. друк. арк.) та 17 наукових статтях обсягом 7,0 друк. арк. Матеріали дисертаційного дослідження висвітлено в 18,6 друкованих аркушах, в тому числі 15,7 друк. арк. належить особисто автору.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (152 позиції), загальним обсягом 210 сторінок комп’ютерного тексту.
Основний зміст дисертаційної роботи.
У першому розділі "Зовнішньоекономічна діяльність в умовах трансформації економіки Карпатського регіону" досліджуються проблеми струк-турної перебудови економіки регіону стосовно вимог зовнішнього ринку та розвитку регіональних зовнішньоекономічних зв’язків.
Серед комплексу невідкладних завдань щодо забезпечення ефективного включення України у світове господарство і міжнародне співробітництво, першочергове значення має формування механізму зовнішньоекономічних зв’язків, тобто його теоретична розробка та практичне втілення в життя.
Дослідження показали, що для розвитку зовнішньоекономічних відно-син та інтеграції України у світогосподарські зв’язки, склались необхідні політико-правові основи, економічні та інфраструктурні передумови. Серед політико-правових передумов виділено і політичне визнання України, забезпечення територіальної цілісності і створення адек-ватної системи національної безпеки, будівництво демократичної держави, безумовне виконання міжнародних зобов'язань, перегляд існуючої практики політичних зв’язків з державами колишнього Радянського Союзу, пряма участь у регіональних і глобальних політичних процесах, формування відповідного законодавства і вироблення ефективних ме-тодів, механізмів та інструментарію його виконання.
Стосовно економічних передумов важливого значення набувають оцінка економічного та експортного потенціалу, напрямів структурної пере-будови та вироблення експортно-імпортної стратегії і адекватного ме-ханізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності. В межах інфраструктурних передумов завданням є розвиток транспортних кому-нікацій (морських, наземних, повітряних та сучасних інформаційно-комунікаційних систем з їх включенням у міжнародні системи).
Однак, як обґрунтовано у дисертації, активізація зовнішньоекономічних зв’язків на рівні регіо-нів, особливо в прикордонних територіях і їх подальший розвиток, потребує поряд із зміна-ми в економіці держави, змінити докорінно передумови і підходи формування останніх, визначити пріоритети і орієнтири взаємовідносин із зарубіжними партнерами на рів-ні господарської діяльності суб'єктів підприємництва суміжних терито-рій, спільних підприємств і т.п.
Узагальнення теоретичних положень та сучасної практики зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання області засвідчили, що в цьому відношенні важливим є питання раціоналізації розміщення продуктивних сил прикордонних регіонів в контексті стабілізації і розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, зокрема, шляхом використання переваг геополітичного і економіко-географічного розташування тери-торій, формування, розбудови і підвищення ефективності функціонуванні прикордонної інфраструктури, діяльності спеціальних /вільних/ еконо-мічних зон та субрегіональних об'єднань, підвищення їх ролі в зов-нішньоекономічній діяльності регіону і країни в цілому.
З огляду на сказане, автор переконаний, що зовнішньоекономічні зв'язки регіону, в тому числі і Закарпатської області, доцільно нарощувати за рахунок експортного потенціалу від пе-реробки мінерально-сировинних ресурсів на основі сучасних технологій, нових форм господарювання з обов'язковим збереженням та посиленням високого наукового, виробничо-технологічного потенціалу, забезпечення екологічності виробництва при умові максимальної адаптації до вимог внутрішнього та зовнішнього ринків, структурної перебудови економіки регіону.
В контексті стратегії структурної та промислово-інноваційної полі-тики особливої уваги набуває питання забезпечення інтеграції української економіки в міжнародний поділ праці. Тому, на думку автора зовнішньоекономічна діяльність України має залишатись багатовекторною через стимулювання поглиблення економічних зв’язків як з Російською Федерацією, так і з країнами СНД, а також посилення західноєвропейської орієнтації.
На основі узагальнення вітчизняних теоретичних досягнень з цих питань, розроблена Концептуальна модель зовнішньоекономічної діяльності і перспектив регіональної еконо-мічної інтеграції прикордонних територій України (рис. 1).
Модель передбачає напрями підвищення ефективності управління зов-нішньоекономічною діяльністю, враховує параметри макросередовища та дію факторів, які впливають на активізацію зовнішньоекономічних відносин регіону.
Практика міжрегіонального співробітництва прикордонних територій підтвердила необхідність розробки і реалізації міждержавних двосторонніх Концепцій зовнішньоекономічної діяльності, які базуються на використанні комплексного ситуаційного, нормативного, маркетингового та правового підходів. Мова йде про поглиблений моніторинг зовнішньоекономічної діяльності регіону, і на основі якого слід забезпечити сис-темний та комплексний підходи до активізації зовнішньоекономічних зв’язків суб'єктів господарювання прикордонних територій суміжних країн.
На особливу увагу і аналіз заслуговують фактори впливу на процеси зовнішньоекономічної діяльності, які характеризують параметри макросередовища - економічні, соціальні, політичні. Серед економічних факторів - вигідне геополітичне і геоекономічне розташування регіонів. Завдяки, йому Україна володіє значними потенційними можливостями розвитку зовнішньоекономічної діяльності та міжнародного регіонального співробітництва, зокрема з ближчими сусідами - Росією, Білорусією, Молдовою, Словаччиною, Румунію, Угорщиною, Польщею, Болгарію, Туреччиною та Грузією.
Для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності актуальними є питання наявності ресурсів, ступінь структурної перебудови економіки та розвитку ринкового середовища, інвестиційна політика в регіонах. Особливе місце в цьому процесі займає ступінь розвитку прикордонної інфраструктури.
Для прикордонних регіонів характерними є питання вибору пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності, які б забезпечили від-повідний соціально-економічний розвиток регіонів. Соціальна спрямованість такої діяльності передбачає використання менталітету населення, підвищення рівня людського розвитку, забезпечення екологічних норм транскордонного співробітництва.
Особливий вплив на активізацію зовнішньоекономічних зв’язків мають політичні фактори. Зокрема, це стосується ідеології Уряду та наявності законодавчих та правових актів щодо зовнішньоекономічної діяль-ності. Саме на основі політичних факторів здійснюється процес інтернаціоналізації господарювання і зокрема, поступова трансформація національних, регіонально-господарських комплексів у просторовий інтернаціональний комплекс. Останнє стосується входження України, через інтеграцію регіонів, у економічні структури як країн СНД так і ЄС. Економічна регіональна інтеграція, з врахуванням політично-правових засад, може поступово трансформуватися через випробувані на даний час форми інтеграції: зони вільної торгівлі, митні союзи, спільний ринок, економічні союзи і, на кінець, через повну економічну інтеграцію. Характерно що, процес активізації зовнішньоекономічної діяльності не допускає будь-яких проявів дискримінації партнерів і повинен забезпечувати спільні інтереси суміжних прикордонних територій в різних сферах життєдіяльності.
Проведений в процесі дисертаційного дослідження аналіз підтверджує, що реалізація складових концептуальної моделі зовнішньоекономічної діяльності і перспектив регіональної економічної інтег-рації формує становлення суттєво нової партнерської зовнішньоеконо-мічної політики, і на певному етапі, при нормативній взаємодії територіально-господарських структур сусідніх держав, забезпечить зростання соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів і країн в цілому.
Реалізація викладених концептуальних основ розвитку зовнішньо- економічних зв’язків актуальна і для інших прикордонних регіонів України.
У другому розділі “Зовнішньоекономічні зв’язки в пріоритетному розміщенні і розвитку продуктивних сил регіону” зроблено аналіз су-часного стану зовнішньоекономічних зв’язків у регіоні, розглядаються прикордонна інфраструктура як фактор розвитку і підвищення ефективності регіональної економіки.
Сучасний розвиток зовнішньоекономічних відносин східноєвропейсь-ких країн започатковано наприкінці 80 - початку 90 - х років, коли ці країни приступили до корінних ринкових реформ національних економік. Зміна моделі соціально-економічного розвитку, істотна трансформація в відносинах власності, рішучий поворот до формування ринкових основ господарювання зумовили кардинальну зміну зовнішньоекономічної політи-ки країн регіону. У процесі дослідження встановлено, що першою і головною особливістю сучасного етапу розвитку зовнішньоекономічних відносин східноєвропейських держав є відмова від державної монополії на формування зовнішньоекономічних зв’язків, демонтаж планово-адміністративної, централізованої системи управління зовнішньоекономічною діяльністю. Другою характерною рисою зовнішньоекономічних відносин країн регіону на сучасному етапі є перехід від планово-адміністра-тивних форм протекціонізму до лібералізації зовнішньої діяль-ності. І ще одна характерна особливість сучасних зовнішньоекономіч-них відносин східноєвропейських країн полягає у зміні пріоритетів розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, різкому зменшенню ролі і значення взаємної торгівлі, та істотному збільшенню зовнішньоторговельного обміну передусім з розвиненими країнами Заходу.
В дисертаційній роботі проаналізовано роль в зовнішньоекономічній діяльності одного з найбільших економічних районів України — Західного. Особлива роль Західноукра-їнського регіону в системі зовнішньоекономічних та соціально-економічних пріоритетів зумовлена низкою важливих факторів, серед яких провідним виступає його геополітичне положення, що дає змогу досить чітко індивідуалізувати роль і функції регіону в державній політиці, виступати своєрідною історико-географічною основою її послідовності і наступності.
З точки зору загальнодержавного підходу у виборі зовнішньоекономічних пріоритетів України геополітичне положення Карпатського регіону завжди виступатиме сприятливим фактором входження України у різноманітні європейські економічні та суспільно-політичні струк-тури. Географічне сусідство регіону з розвинутими європейськими державами і тими сусідами, які прискорено інтегруються у європейську спільноту, створюють багаточисельні міждержавні взаємозв'язки політичного, економічного, соціально-культурного характеру, на основі організації ефективного субрегіонального співробітництва. Через територію Карпатського регіону проходить 12 залізничних сполучень з п’ятьма сусідніми європейськими державами, пролягає три залізничні колії міжнародного значення та чотири транспортні автомагістралі, нафто-газопроводи “Братерство”, “Прогрес”, “Уренгой - ІІомари – Ужгород”, “Дружба”, мережа ліній електропередач (ЛЕП) й високої напруги енергосистеми “Мир”. В межах регіону проходить потужний етиленопровід з Калуша в Угорщину, по якому транспортуються продукти переробки з Прикарпаття.
Отже, вигоди транспортного положення регіону визначальною мірою орієнтують Україну на співробітництво з державами Центральної, Західної та Східної Європи, хоча і тут є, багато нерозв'язаних проблем.
Що стосується переваг геополітичного положення Карпатського регі-ону в його загальноєвропейському вимірі, то вони є реальними, прак-тично здійсненими вже на теперішньому етапі і оглядовому майбутньому, зокрема, це чітко проявилося в реалізації ідеї створення асоціації транскордонного співробітництва “Карпатський Єврорегіон”. В Карпатському регіоні України існують об’єктивні передумови для створення регіональних об'єднань і утворень транскордонного співробітництва. Особливо зримі вигоди геополітичного положення Закарпатської області України, яка першою ввійшла в “Карпатський Єврорегіон”, тут ініціюються ряд реальних пропозицій, щодо більш повного включення суб’єктів господарювання області у зовнішньоекономічну діяльність, вико-ристання переваг прикордонності території.
Зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг порівняно з 1994 р. зріс у 5,7 разів і склав у 2000 році 415,6 мільйонів доларів США. Зовнішньоекономічні зв’язки здійснювали 1,3 тисячі суб'єктів господарювання, або кожне третє діюче підприємство (організація) в області. Середньорічні обсяги приросту зовнішньої торгівлі за чотири останні роки склали 15,5 відсотка, у тому числі у 2000 році - 21,6 відсотка. В результаті більш високих темпів приросту експорту /21,1 відсотка/ порівняно з імпортом /10,9 відсотка/ у 1999 році вперше досягнуто позитивного експортного балансу, його обсяги збільшено у 2000 році до 38,7 мільйонів доларів США.
Поширеного характеру набуло виробництво продукції з давальницької сировини. В загальному обсязі імпорту її питома вага зросла з 44,9 у 1996 до 63,5 відсотка у 2000 році, а частка експорту продукції виготовленої з неї - з 52,3 до 58,7 відсотка, хоча порівняно з 1999 роком відбулося зменшення на 2,6 відсоткового пункту.
Підприємства співпрацюють із партнерами 83 країн світу. На європейські країни припадає 93 відсотки зовнішньоекономічного обороту, у тому числі 26 - на прикордонні держави. Порівняно з 1996 роком обсяги експорту збільшено майже в два рази.
Найбільш вагомі зовнішньоекономічні зв’язки встановились з суб'єктами Австрії, Німеччини, Угорщини, Італії, Словаччини, Чеської Республіки. В Закарпатській області зареєстровано і діють понад тисячу спільних підприємств /СП/, в тому числі 322 із зарубіжними інвестиціями. В роботі обгрунтовано роль факторів, які мають суттєвий вплив на активізацію зовнішньоекономічної діяльності. Дослідження свідчать, що державні органи регіонального управлі-ння і органи місцевого самоврядування, мають у своєму розпорядженні досить вагому законодавчу базу здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Автор вважає, що серед важливіших факторів інтенсифікації зовніш-ньоекономічної діяльності на прикордонних територіях, в процесі здійснення Концепції та програм співробітництва із зарубіжними парт-нерами, є створення підсистем незалежної прикордонної інфраструктури, передусім транспортної, сервісного обслуговування, митного та інфор-маційного забезпечення. Нині в Закарпатській області облаштовано і функціонують 17 пунк-тів пропуску через кордон – залізничні, автомобільні, успішно діють ВАТ "Закарпатінтерпорт" та ВАТ " Автопорт - Чоп".
В процесі дисертаційного дослідження автором проаналізовано господарську діяльність Ужгородського відділу Львівської залізниці, який здійснює значний обсяг вантажно-розвантажувальних робіт експортно-імпортних вантажів та міжнародних перевезень. У дисертації запропо-новано рекомендації щодо поліпшення його діяльності в процесі трансформування системи транспортних комунікацій, шляхом надання відділкам прикордонних терито-рій більшої господарської та економічної самостійності в рамках "Укрзалізниці". Проведений аналіз свідчить, що транспортний комплекс в цілому, стає дедалі вагомішим об’єктом ринкової прикордонної інфраструктури. В той же час, створення комплексів об'єктів ринкової інфра-структури вимагає значних інвестицій, як внутрішніх інвесторів так і зарубіжних, оскільки бюджетне фінансування знаходиться в скрутному становищі, і розраховувати на виділення державних коштів в найближчу перспективу не доводиться.
Проведений комплексний аналіз зовнішньоекономічної діяльності Закарпатської області свідчить, що розширюється географія зв’язків в галузі інвестиційного співробітництва. Цьому сприяють Закони України “Про спеціальну економічну зону Закарпаття" /березень 2001 року/ та "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській обла-сті /грудень 1998 року/".
За період з 1996 - 2000 роки в економіку області залучено 92,2 мільйонів доларів США зарубіжних інвестицій, з яких 99,6 відсотка спрямовано у виробничу сферу. У відповідності до спеціального режиму інвестиційної діяльності укладено 49 договорів на здійснення інвестиційних проектів на 195,1 мільйонів доларів США, з них два на 1,8 мільйонів доларів США у спеціальній економічній зоні "Закарпаття". Проектами передбачено створити 6,9 тисяч нових та зберегти 5,3 тисячі робочих місць. Практика підтверджує, що при відповідному підході до залучення інвестицій, зокрема зарубіжних, в розвиток економіки регі-онів, створення належної виробничої і соціальної інфраструктури на прикордонних територіях, створюються передумови налагодження багатосторонніх і щільних зовнішньоекономічних зв’язків.
Третій розділ дисертаційного дослідження "Напрями і регіональні форми активізації зовнішньоекономічної діяльності". Обгрунтовано доцільність створення і функціонування спе-ціальної /вільної/ економічної зони в Закарпатській області і її практичну значимість. Аналіз перших років функціонування суб'єктів господарської діяльності спеціальної економічної зони “Закарпаття”, створеної на виконання Указу Президента України "Про спеціальну економічну зону Закарпаття" в грудні 1998 року, підтвердив переваги згаданого утворення, його ролі у становленні соціально-економічного поступу Закарпаття через меxанізм залучення інвестицій, в першу чергу зарубіжних, для більш повного використання внутрішнього потенціалу регіону, послідовного, сталого розвитку економіки області, з формуванням якісно нових господарських систем малого та середнього підприємництва, забезпечення додаткових надходжень до бюджету, вирішення проблем зайнятості тощо.
Дослідження показують, що суб'єкти господарювання СЕЗ "Закарпат-тя" успішно використовують низку переваг, які гарантують країнам, приналежним до Європейського Союзу: спільний ринок і участь у зоні вільної торгівлі, вільне пересування товарів, праці і капіталів, ліквідацію митних бар'єрів, взаємний захист інвестицій, режим найбільшого сприяння торгівлі, можливість отримання значних інвестицій із Західної Європи. Активізації діяльності господар-ських суб'єктів сприятиме і прийнятий у березні 2001 року Закон "Про спеціальну економічну зону Закарпаття". Активізація і розгортання діяльності саме зовнішньоторговельного та транспортно-експеди-ційного функціонально-галузевого комплексу спеціальної зони "Закарпаття", в першу чергу, створює найбільш сприятливі і взаємо-вигідні умови партнерам для вільного зовнішнього товарообігу, подальшого виходу суб'єктів господарювання СЕЗ "Закарпаття" на зарубіжні ринки, а в перспективі забезпечить розширення експортно-імпортних можливостей і створення конкурентоспроможного експортного потенціалу.
Серед пріоритетних напрямів реалізації економічних інтересів регі-ону в процесі господарської діяльності суб’єктів СЕЗ “Закарпаття” важливе місце займають питання інвестиційної і інноваційної діяльності. Через засади функціонування СЕЗ зростають можливості використання потенціалу пріоритетних для області аграрного, лісопромислового та рекраційно- туристичного комплексів. Постає, також, завдання поєдна-ти інтереси функціонуючої СЕЗ "Закарпаття" з інтересами всього регі-ону, шляхом спільної реалізації вже розроблених програм: регіонального соціально-економічного розвитку “Закарпаття - 2004 рік. Поступ у XXI століття” та “Регіональної програми розвитку малого підприєм-ництва в Закарпатській області на 2001 - 2002 роки”.
В дисертаційній роботі проаналізовано і висвітлено роль субрегіональних об'єднань у розвитку зовнішньоекономічних відносин. Важливим фактором активізації зовнішньоекономічної діяльності України і її регіонів є створення Карпатського Єврорегіону, в який увійшли прикордонні райони Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та України. Доцільною, необхідно вважати, більш активну участь прикордонних областей України у створенні названого та інших єврорегіонів на кордонах із сусідніми східноєвропейськими державами. По-перше, це один із конк-ретних шляхів інтеграції в загальноєвропейський процес і реальна участь у реалізації концепції “Європа регіонів”. По-друге, регіональна взаємодія прикордонних областей сприяє об'єднанню наявних місце-вих ресурсів та більш ефективному їх спільному використанню. Під проекти конкретних єврорегіонів можливе отримання валютно-фінансової допомоги ЄС. По-третє, в рамках єврорегіонів посилюються економіч-ні, політичні та гуманітарні зв’язки, активізується взаємообмін в сфері науки, культури, освіти, створюються тісні контакти в формуванні сприятливих умов для активізації зовнішньоекономічної діяльності.
В дисертаційній роботі запропоновано рекомендації щодо розробки спільної концепції транс-кордонного співробітництва, в тому числі і в сфері екології, розширення і поглиблення взає-модії україн-ських служб і суб’єктів, із спорідненими екологічними організація-ми, фондами еко-логічної безпеки суміжних країн, членів єврорегіону в справі охорони прикордонного дов-кіл-ля. Актуальним стає питання розроблення спільних заходів щодо виконання вимог вже діючих міжнародних конвенцій у сфері охорони навколишнього середовища, зокрема, в запобіганні локальним, регіональним та транскордонним забрудненням атмосферного повітря і води.
Проведене дисертаційне дослідження, аналіз результатів, практика господарювання останніх років яскраво підтверджують, що із зміною геополітичного положення України, з утвердженням незалежності та прискоренням трансформаційних процесів в економіці суттєво підвищується роль зовнішньоекономічних відносин у розвитку країни. Йдеться насамперед про здійснення дієвої і ефективної стратегії інтеграції України у світову економіку, і в першу чергу через європейське спів-робітництво. В цьому відношенні важливим є розширення міжнародного регіонального співробітництва шляхом прискореного розвитку господарства в прикор-донних регіонах. Саме західні та південно-західні прикордонні регіо-ни України, які межують з шістьма європейськими країнами, є прикла-дом багатогранного міжнародного співробітництва. Саме через ці регі-они Україна перетворюється в дійовий фактор європейського розвитку. До вищевикладеного слід додати, що для розвитку транзитно-комуні-каційних систем, і в цілому для розвитку зовнішньоекономічних відносин Закарпаття має виключно сприятливі умови: освічене населення і висококваліфіковані кадри фахівців, ком-пактну і добре освоєну територію, значний промисловий та продоволь-чий потенціал, сусідство з чотирма європейськими країнами.
ВИСНОВКИ
І. Здійснення на регіональному рівні зовнішньоекономічних зв’язків упродовж останнього десятиліття засвідчили доцільність і ефективність взаємодії суб'єктів господарської діяльності прикор-донних суміжних територій в різних сферах народного господарства, і перш за все в аграрній, рекреаційно-туристичній, культурно-освітній та екологізації розвитку народного господарства Карпатського регіону.
2. Участь окремих регіонів у зовнішньоекономічних зв’язках, їх особливість позначились на формах і напрямках співробітництва із партнерами суміжних держав. Зокрема, в прикордонних регіонах сформу-валися специфічні для цих територій форми зв’язків: прикордонна тор-гівля, спільне використання прикордонної інфраструктури, створення спільних підприємств, обмін досвідом роботи, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
Диверсифікація форм взаємозв'язків із закордоном залежить від багатьох факторів, в тому числі від ролі і місця регіонів у розвитку економіки держави, наявності правової бази та чинного механізму регулювання в питаннях зовнішньоекономічних зв’язків, децентралізації управління і здійснення адміністративної реформи, чіткого визначення функцій держави і регіонів в формуванні дієвої зовнішньоекономічної політики.
3. Ефективними формами зовнішньоекономічних зв’язків на регіональному рівні є перш за все спільна підприємницька діяльність. Це передусім спільні підприємства за участю зарубіжного партнера, по виробництву товарів народного споживання, переробці сільськогосподарської продукції, консалтингові фірми, торгові представництва, тощо. Особливо плідною спільна підприємницька діяльність виявила себе в легкій, лісовій і деревообробній промисловості. Розширюється міжнародна кооперація підприємств машинобудування і металообробки. Завдяки активній зовнішньоекономічній діяльності підприємств провідних галузей промисловості Закарпатської області істотно нарощено обсяги експортного виробництва, реконструйовано і оновлено потуж-ності багатьох підприємств, створено нові робочі місця, збільшено зайнятість спеціалістів провідних професій.
4. Через різноманітність форм зв'язків, та завдяки використанню переваг прикордонного розташування території, досягається залучення в економіку регіону значних іноземних інвестицій. Як правило, капі-таловкладення іноземних інвесторів спрямовуються на створення нових виробничих потужностей з урахуванням поглибленої переробки місцевих природно-сировинних ресурсів. Такий підхід до використання зарубіжних інвестицій забезпечує стабільність і перс-пективу розвитку регіону, зорієнтовує діяльність підприємств і організацій, комерційних структур на задоволення попиту внутрішнього ринку і імпортозаміщення, і одночасно створює передумови для експорту вітчизняної продукції.
5. В межах своєї компетенції місцевим органам влади прикордонних областей України доцільно розробити спеціальні комплексні програми економічної, куль-турної та гуманітарної взаємодії, конкретні транскордонні економічні проекти, вирішувати проблеми раціонального використання природних і трудових ресурсів, розвитку інфраструктури, забезпечення екологічних вимог функціонування території.
6. Оцінюючи нинішній стан виробничої інфраструктури прикордонних територій, зокрема, Закарпатської області, можна констатувати: тут сформований комплекс, який посідає особливе місце в загальній системі національної інфраструктури України і суміжних країн Центральної та Південно-Східної Європи. Як свідчать наукові дослідження, успіх прикордонного співробітництва, ефективність регіональної економіки багато в чому залежить від формування і розбудови прикордонної, митної та сервісної інфраструктури, більш чіткої взаємодії між її складовими елементами, дальшого підвищення рівня забезпечення різними видами послуг з врахуванням європейських стандартів.
7. Участь прикордонних територій в діяльності Карпатського Єврорегіону - один із конкретних шляхів інтеграції в загальноєвропейський процес, додатковий імпульс для прикордонного економічного співробітництва, ефективні форми і основні напрямки якого можливо планувати, прогнозувати та стимулю-вати спільно із закордонними партнерами. При створенні таких умов прикордонні території зможуть найближчим часом перетвори-тися у кон’юктуроутворюючий фактор міжнародних економічних зв’язків, а функціонуючі Єврорегіони створять мультиплікаційний ефект активі-зації зовнішньоекономічних зв’язків і раціонального використання продуктивних сил та природно-економічних ресурсів прикордонних територій.
8. Аналіз існуючого досвіду прикордонного співробітництва свідчить про значні упущення в створенні законодавчого поля в діяльності прикордонних територій. Тому, важливим є розробка і затвердження Верховною Радою України відповідного Закону про прикордонне співробітництво, адаптованого до вимог Європейського співтовариства з врахуванням національних умов державотворення.
Список
опублікованих праць за темою дисертації
І. Монографія: Жулканич О.М. Регіон в системі зовнішньоекономічних відносин. Монографія. ІРД НАН України. – Ужгород: "Мистецька лінія", 2001. -11,6 друк. арк.
ІІ. Публікації у фахових виданнях.
1.
Жулканич О. М. Зовнішньоекономічні зв'язки - основа раціонального розвитку продуктивних сил прикордонного регіону. // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія “Економіка”, № 6, 2000 - 0.5 друк. арк.
2.
Жулканич О.М. Спеціальна економічна зона “Закарпаття” і асоціація “Карпатський Єврорегіон”: перспективи співпраці. // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія “Економіка”, №4, 2000. - 0.25 друк. арк.
3.
Лендєл М.А., Жулканич О.М. Досвід функціонування субрегіональних об'єднань і можливості його трансформації в Україні. // Регіональна економіка, №3, 2000. - 0.8 друк. арк. Особистий внесок автора: охарактеризовано становлення субрегіональних об’єднань країн центральної та південно-східної Європи. Здобувачу належить – 0,4 друк. арк.
4.
Лендєл М., Жулканич О. Реалізація економічних інтересів регіону в процесі господарської діяльності суб'єктів СЕЗ “Закарпаття”. // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія “Економіка”, №4, 2000. - 0.5 - друк. арк. Особистий внесок автора: обгрунтовано організаційно-технічні засади функціонування спеціальної економічної зони “Закарпаття”. Здобувачу належить – 0,25 друк. арк.
5.
Чучка І, Жулканич О. Проблеми взаємодії України з Європейським союзом. // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія “Економіка”, № 2,1999. - 0.4 друк. арк. Особистий внесок автора: розкрито значення створення нових інтегральних утворень в процесі інтернаціоналізації економік суміжних країн. Здобувачу належить – 0,2 друк. арк.
6.
Студеняк П., Жулканич О. Регіональні інтереси створення спеціальних економічних зон в Україні. // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія “Економіка”, № 4, 2000. – 0,4 друк. арк. Особистий внесок автора: проаналізовано доцільність створення СЕЗ “Закарпаття”. Здобувачу належить 0,2 друк. арк.
7.
Жулканич О.М., Лендєл М.А. Концептуальні основи розвитку регіональних зовнішньоекономічних зв’язків. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ”Економіка”, №8, 2001. – 1,1 друк. арк. Особистий внесок автора: охарактеризовано можливості експортного потенціалу галузевих комплексів Закарпатської області, особисто розроблено Концептуальну модель зовнішньоекономічної діяльності та перспектив регіональної економічної інтеграції. Здобувачу належить – 0,5 друк. арк.
8.
Студеняк П. Ю., Дяченко Б. І., Жулканич О. М., Кальницький А. Є. Економічні інтереси прикордонного співробітництва. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”, № 9, 2001. – 0,5 друк. арк. Особистий внесок автора: викладено етапи прикордонного співробітництва на прикладі Закарпатської області. Здобувачу належить 0,2 друк. арк.
ІІІ. Додаткові публікації.
9. Жулканич О.М Екологічні аспекти транскордонних зв'язків регіону. // "Охорона довкілля": сучасні дослідження в екології і мікробіології. Матеріали міжнародного регіонального семінару. Ужгород, 1997. - 0.23 друк арк.
10. Жулканич О.М Місце транскордонного співробітництва в розвитку зовнішньоекономічних відносин. // Проблеми економічного та соціального розвитку регіону і практика наукового експерименту. Науково-технічний збірник. Випуск 14. – Київ - Ужгород: УжДУ, 1998. - 0.2 друк. арк.
11. Жулканич О.М. Розвиток прикордонної інфраструктури - фактор підвищення ефективності регіональної економіки. // Проблеми економічного та соціального розвитку регіону і практика наукового експерименту. Випуск 14. – Київ - Ужгород: УжДУ, 1998.- 0.2 друк. арк.
12. Студеняк П., Жулканич О. Прикордонне співробітництво - важливий фактор розвитку економіки області. // Наукові доповіді та матеріали науково-практичної конференції “Економіка Закарпаття, сьогодні і завтра: шляхи виходу з кризи”. - Ужгород: УжДУ, Інститут регіональних досліджень НАН України, 1997. - 0.31 друк. арк. Особистий внесок автора: обгрунтовано переваги прикордонного співробітництва, визначено основні шляхи активізації розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. 3добувачу належить - 0.15 друк. арк..
13. Студеняк П., Жулканич О. Прикордонні зовнішньоекономічні зв'язки та розвиток харчової промисловості. // Наукові доповіді та матеріали регіональної науково-практичної конференції “Сучасний стан, напрями відновлення та перспективи розвитку харчової і переробної промисловості Закарпаття”. - Ужгород: УжДУ, 1998. - 0.31 друк. арк. Особистий внесок автора: визначено особливості нарощування експорту та імпорту продовольчої продукції в рамках зовнішньоекономічних зв’язків Закарпатської області. 3добувачу належить - 0.15 друк. арк.
14. Устич І., Чучка І., Жулканич О. Інтеграційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи. // Доповіді та матеріали наукової конференції “Дослідження історії соціально-економічного розвитку країн Центральної та Південно-Східної Європи: сучасний стан, проблеми, перспективи”. -Ужгород: УжДУ, 1998. - 0.5 друк. арк. Особистий внесок автора: сформульовано основні аспекти інтеграційних процесів в окремих країнах Центрально-Східної Європи. Здобувачу належить - 0.2 друк. арк.
15. Лендєл М., Жулканич О. Проблеми формування і розбудови прикордонної, митної і сервісної інфраструктур регіону. // Проблеми економічного та соціального розвитку регіону і практика наукового експерименту. Науково-технічний збірник. Випуск 13. – Київ - Ужгород: УжДУ, 1997. -0.26 друк. арк. Особистий внесок автора: викладено основні напрямки розбудови прикордонної митної та сервісної інфраструктури. 3добувачу належить - 0.15 друк. арк.
16. Студеняк П., Устич І., Жулканич О. Мотиваційні аспекти прикордонного співробітництва у Центрально-Східній Європі. //Доповіді та матеріали наукової конференції “Дослідження історії соціально-економічного розвитку країн Центральної та Південно-Східної Європи: сучасний стан, проблеми, перспективи”. - Ужгород: УжДУ, 1998. - 0.27 друк. арк. Особистий внесок автора: проаналізовано законодавчу базу прикордонного співробітництва суміжних країн Центрально-Східної Європи. 3добувачу належить -0.1 друк. арк.
17. Студеняк П., Устич І., Жулканич О. Питання регіональної економічної ефективності прикордонних територій. // Проблеми економічного та соціального розвитку регіону і практика наукового експерименту. Науково-технічний збірник. Випуск 13. – Київ - Ужгород: УжДУ, 1997. -0.23 друк. арк. Особистий внесок автора: розглянуто існуючі концептуальні підходи до визначення економічної ефективності господарювання на прикордонних територіях. 3добувачу належить - 0.1 друк. арк.
Анотація
Жулканич О. М. Територіальні фактори розвитку зовнішньоекономічних зв’язків (на прикладі Закарпатської області). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01. – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2002.
У дисертації досліджуються питання аналізу, розвитку і підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв’язків та їх ролі в раціональному розміщенні продуктивних сил прикордонного регіону на прикладі Закарпатської області. Запропоновано перспективні напрями і регіональні форми активізації зовнішньоекономічних відносин. Розроблено концептуальну модель зовнішньоекономічної діяльності і перспектив регіональної економічної інтеграції. Обгрунтовано роль спеціальних (вільних) економічних зон та субрегіональних об’єднань у системі зовнішньоекономічних зв’язків.
Ключові слова: зовнішньоекономічні зв’язки, зовнішньоекономічна діяльність, спеціальна економічна зона, субрегіональне об’єднання, інфраструктура, транскордонне співробітництво.
Аннотация
Жулканич О.М. Территориальные факторы развития внешнеэкономических связей (на примере Закарпатской области). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01. – Размещение производительных сил и региональная экономика. – Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2002.
В диссертации исследованы вопросы анализа, развития и повышения эффективности внешнеэкономических связей и их роли в рациональном размещении производительных сил приграничного региона на примере Закарпатской области. Предложено перспективные направления и региональные формы активизации внешнеэкономических связей. Разработано концептуальную модель внешнеэкономической деятельности и перспектив региональной экономической интеграции. Обосновано роль специальных (вольных) экономических зон и субрегиональных объединений в системе внешнеэкономических связей.
Ключевые слова: внешнеэкономические связи, внешнеэкономическая деятельность, специальная экономическая зона, субрегиональное объединение, инфраструктура, транскордонное
