МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

КОТУЗА Андрій Степанович

УДК 613. 693:355 (61:355)

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ МЕДИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНИХ

ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ

ЛЬОТНОГО СКЛАДУ ВІЙСЬКОВО-ПОВІТРЯНИХ СИЛ УКРАЇНИ

14.02.03 - соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській військово-медичній академії.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Пасько Володимир Васильович, Українська військово-медична академія, начальник Української військово-медичної академії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Нагорна Антоніна Максимівна, Інститут медицини праці АМН України, завідувач відділом епідеміологічних досліджень;

доктор медичних наук, професор Шелюженко Анатолій Олексійович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор-консультант кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я №2.

Провідна установа: Український інститут громадського здоров’я, відділ медико-санітарної допомоги населенню та управління охороною здоров’я, МОЗ України.

Захист відбудеться “ 31 ” жовтня 2002 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за адресою: м. Київ, пр. Перемоги 34, медико-профілактичний корпус НМУ, аудиторія №2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий “ 16 ” вересня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор О.П. Яворовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В програмі розвитку Військово-Повітряних Сил України (ВПС) значне місце належить структурно-функціональним перетворенням медичної служби як одній з важливих складових частин у забезпеченні високої надійності льотної професійної діяльності. ВПС володіють сучасними літаками 4-го покоління, в яких захищеність пілота від дії несприятливих факторів польоту складає від 20 до 82% [Г.П. Ступаков, О.А., В.А. Бодров, 1994].

Наявні в літературі дані свідчать, що зростання комплексного впливу екстремальних, фізико-хімічних та психічних факторів польоту, які перевищують гігієнічні нормативи в 5 і більше разів та обумовлюють передчасне виникнення хронічних неінфекційних захворювань і призводять до скорочення професійного довголіття льотного складу (ЛС) [Г.П. Ступаков, 1997; В.В. Лапа, 1999; І.Б. Ушаков та ін., 1999].

Із всієї кількості військових льотчиків 33% мають хронічні неінфекційні захворювання, а у віковій групі 35-45 років тільки - 10% льотчиків зберігають належний стан здоров'я [А.Ворона, 1995; Б.С. Калініченко, 1996; Н.А. Рассолов, 1997]. Середній вік закінчення професійної діяльності для ЛС становить 32-34 роки, тобто льотчик після закінчення навчального закладу працює за фахом лише протягом 10-12 років.

На теперішній час у ВПС України функціонує система медичного забезпечення ЛС, проте вона недостатньо ефективна щодо якісного лікувально-профілактичного забезпечення, яке є надто дороге та недосконале, що певною мірою сприяє зростанню захворюваності та дискваліфікації ЛС. Тому пріоритетний напрямок діяльності медичної служби ВПС - збереження та зміцнення здоров’я ЛС, який полягає в удосконаленні існуючої системи медичного забезпечення ЛС на основі контролю за рівнем фізіологічних та психофізіологічних резервів організму та пошук можливостей компенсації негативного впливу на організм факторів професійної діяльності.

Вищенаведене свідчить про наявність проблеми щодо ефективного функціонування системи надання медичної допомоги ЛС ВПС, що і визначило актуальність теми та необхідність проведення дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційну роботу виконано за програмою наукових досліджень Української військово-медичної академії відповідно до плану науково-дослідної роботи “Розробка та наукове обґрунтування комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження захворюваності льотного складу Військово-Повітряних Сил України”, шифр “Літовище”, № держреєстрації 0101U003886.

Мета роботи - наукове обґрунтування системи медико-організаційних заходів, спрямованих на зменшення захворюваності льотного складу Військово-Повітряних Сил України.

Задачі дослідження:

1. Вивчення особливостей стану здоров’я ЛС за показниками захворюваності, працевтрат з приводу захворюваності, придатності до льотної роботи та професійної дискваліфікації за медичними показаннями.

2. Соціально-гігієнічна характеристика комплексу факторів, що формують спосіб життя та особливості професійної діяльності, з оцінкою їх впливу на стан здоров’я ЛС.

3. Аналіз стану медичного забезпечення ЛС у взаємозв’язку з особливостями способу життя та професійної діяльності.

4. Обґрунтування та впровадження в практичну діяльність удосконаленої системи медичного забезпечення ЛС та комплексу лікувально-профілактичних і відновлювальних заходів, спрямованих на зменшення захворювань, які є найбільш частою причиною дискваліфікації ЛС.

5. Оцінка ефективності запропонованої системи медичного забезпечення ЛС і комплексу лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів.

Об’єкт дослідження – стан здоров’я льотного складу та організація надання їм медичної допомоги.

Предмет дослідження – формування стану здоров’я ЛС під впливом комплексу медико-соціальних факторів в умовах професійної діяльності.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в Україні: виявлені закономірності формування стану здоров’я ЛС в динаміці з 1992 по 2000 рр. у взаємозв’язку з особливостями способу життя; встановлено особливості формування рівня та структури захворювань, які спричиняють дискваліфікацію ЛС; визначено перелік професійних та соціально-побутових факторів, що суттєво впливають на захворюваність та дискваліфікацію ЛС; створено комплекс заходів для удосконалення системи медичного забезпечення ЛС; науково обґрунтовані технології лікувально-профілактичного та відновлювального впливу на організм льотчиків з метою попередження виникнення та прогресування хронічних неінфекційних захворювань.

Практична значення та впровадження одержаних результатів. На підставі виконаних досліджень встановлено особливості стану здоров’я і захворюваності, які спричинюють дискваліфікацію ЛС, обґрунтовані методичні особливості удосконалення системи медичного забезпечення ЛС, опрацьовано комплекс лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів, спрямованих на зниження їх захворюваності, які впроваджено в практичну діяльність медичної служби ВПС та у роботу Державного медичного і сертифікаційного центру цивільної авіації України. Розроблені методичні рекомендації по удосконаленню системи медичного забезпечення ЛС “Збереження й зміцнення здоров’я та продовження льотного професійного довголіття авіаційних спеціалістів“ і “Методичні рекомендації по веденню журналу медичного контролю за станом здоров’я льотчика”, затверджені начальником Головного військово-медичного управління МО України.

Декларація особистого внеску здобувача. Автором проведено патентно-інформаційний пошук, визначена мета, актуальність проблеми та методичне забезпечення, відповідно до якого на основі широкого комплексу фізіологічних, гігієнічних досліджень, порівняльного аналізу психофізіологічних функцій, фізичної працездатності, змін у стані здоров’я здійснена соціально-гігієнічна оцінка способу життя та умов професійної діяльності ЛС. Результати аналізу отриманих даних дали автору можливість удосконалити систему медичного забезпечення ЛС (запропонувати більш досконалий динамічний лікарський контроль за станом здоров’я ЛС; деталізувати градації груп здоров’я ЛС; опрацювати та впровадити комплекс лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів).

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались: на розширених засіданнях кафедри організації медичного забезпечення збройних сил Української військово-медичної академії і на науково-практичних конференціях молодих науковців Української військово-медичної академії (Київ, 2001 та 2002 рр.) та на засіданні Апробаційної ради “Соціальна медицина” Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, з них 3 - одноосібних.

Обсяг і структура і дисертації. Основний текст роботи викладено на 148 сторінках. Структура роботи складається зі вступу, 6 розділів особистих досліджень, висновків, списку використаних науково-інформаційних джерел (156 українсько-російськомовних та 46 іноземних) та додатків. Робота ілюстрована 50 таблицями і 29 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяг та методи дослідження. Досягнення заданої мети вимагало створення спеціальної програми (рис. 1), характерною ознакою якої було базування на сучасних положеннях соціальної медицини, з одночасним критичним співставленням матеріалів власних досліджень та особистих науково-практичних розробок, з досвідом науковців, праці яких стосувалися досліджуваних в даній роботі різноаспектних питань.

Рис. 1. Програма та методичне забезпечення наукового дослідження

Програма дослідження включала п’ять етапів: перший - вивчення стану здоров’я ЛС; другий - вивчення факторів, які впливають на стан здоров’я; третій - вивчення та аналіз медичного забезпечення ЛС; четвертий - удосконалення системи медичного забезпечення та впровадження комплексу лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів; п’ятий - оцінка ефективності удосконаленої системи медичного забезпечення ЛС.

Дослідження стану здоров’я ЛС проводилось під час стаціонарної та виїзної лікарсько-льотної комісії за даними експертних висновків про придатність до льотної роботи та за даними звернень за медичною допомогою. Функціональний стан ЛС досліджували із застосуванням комплексу психологічних, інструментальних і лабораторних методик. Для оцінки якості професійної діяльності вивчались льотні та медичні характеристики, оцінки інструкторів. Психологічне дослідження ЛС поєднувало вивчення індивідуальних психологічних особливостей та сенсомоторних реакцій. Функціональний стан серцево-судинної системи та вегетативний гомеостаз вивчався за допомогою пульсометрії на приладі ПАВ – 01, тонометрії за методикою Короткова, рівень функціональних резервів серцево-судинної системи за модифікованою формулою Старра та математичною моделлю Войтенко В.П., (1986), рівень фізичного здоров’я визначався на методикою Пирогової Е.А., (1994), стан фізичної тренованості - на основі результатів 12 - хвилинного бігового тесту.

З метою вивчення впливу факторів ризику професійної діяльності, соціально-побутових умов та способу життя на стан здоров’я ЛС проводились соціологічні дослідження за спеціальною програмою. Соціологічним опитуванням охоплено 37% ЛС, його складовими були: формування анкети за призначенням; інтерв’ювання; зведення і групування зібраних анкетних даних; відповідний статистичний аналіз.

Стан медичного забезпечення ЛС вивчався шляхом аналізу звітної документації медичної служби про забезпеченість медичним персоналом, ліжковим фондом, медичним майном, лікувально-профілактичним та санаторно-курортним лікуванням ЛС.

Статистична обробка даних здійснювалась методами варіаційної статистики з отриманням середньої арифметичної, середньої похибки, вірогідності різниці середніх значень, а також кореляційного аналізу.

Після встановлення взаємозв’язку між показниками стану здоров’я, функціонального стану та резервних можливостей організму з віком, тривалістю професійної діяльності, загальним нальотом годин, особливостями способу життя визначались показання для проведення лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів, проведено наукове обґрунтування системи медико-організаційних заходів в удосконаленій системі медичного забезпечення ЛС: а саме запропоновано більш досконалий динамічний лікарський контроль за станом здоров’я; деталізовано градації груп здоров’я ЛС; опрацьовано та впроваджено комплекс лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів. Який поєднував в собі: психосоматичну саморегуляцію та аутогенне тренування, електростимуляцію нервово-м’язового апарату, релаксаційно-лікувальні та фізичні вправи, ручний масаж з елементами біодинамічної корекції (за показаннями).

Ефективність удосконаленої системи медичного забезпечення ЛС оцінювалась в динаміці після кожного проведення комплексу лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів і через 12 місяців після впровадження.

Результати дослідження та їх обговорення. Рівень захворюваності ЛС за даними звернень за медичною допомогою протягом 1992-2000 рр. вірогідно зріс на 22,03,7%, сягаючи 645,414,2‰, а рівень первинної захворюваності – на 17,22,2% - 197,44,3‰ (р<0,001).

За результатами поглиблених медичних обстежень виявлено, що в рівень захворюваності протягом 1992-2000 рр. коливався у льотчиків від 312,26,7 до 460,211,7‰, штурманів – від 298,37,8 до 411,16,5‰. Рівень загальної захворюваності та за окремими класами хвороб станом на 2000 р. наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Поширеність захворювань льотного складу ВПС у 2000 р., (‰), (Рm)

Класи хвороб | Льотчики | Штурмани

Хвороби системи кровообігу (IX) | 158,68,5 | 135,68,2

Хвороби ока та його придаткового апарату (VII) | 14,83,1 | 24,42,3

Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини (XIII) | 107,57,0 | 71,15,9

Хвороби нервової системи (VI) | 17,83,1 | 17,82,3

Хвороби вуха та соскоподібного відростка (VIII) | 27,43,9 | 31,12,8

Хвороби органів травлення (XI) | 16,33,0 | 17,81,3

Хвороби сечостатевої системи (XIV) | 4,41,4 | -

Інші класи | 113,47,5 | 111,17,8

Всього | 460,211,7 | 408,912

Узагальнюючи матеріали вивчення динаміки захворюваності ЛС за 1992-2000 рр., можна відзначити вірогідне зростання її загального рівня у льотчиків (р<0,001) та незмінний рівень у штурманів. Однак, поширеність захворювань за окремими класами хвороб вірогідно зростала: кістково-м’язової системи та сполучної тканини – в 3,45 разу у льотчиків і в 1,58 разу у штурманів, органів травлення – відповідно в 2,8 і 2,02 разу; у льотчиків – системи кровообігу – в 1,5 разу, штурманів – нервової системи – в 1,4 разу. В структурі розподілу класів захворювань за віковими групами ЛС характерно зростання (р<0,001) їх частки серед вікових груп 31-35 та 36-40 років, сталі показники у віковій групі 26-30 років та зменшення серед вікової категорії 21-25 років.

Показник госпіталізації ЛС у середньому за 1992-2000 рр. складав 34,70,85 випадків на 100 осіб. Структура госпіталізації ЛС була наступною за класами хвороб: інфекційні і паразитарні хвороби – 42%, органі дихання – 21%, системи кровообігу – 16%, нервової системи – 10%, органів травлення – 7%, інші – 4%. За досліджений період рівень госпіталізація підвищився у льотчиків з приводу хвороб органів травлення на 44%, інфекційних і паразитарних – на 28%, системи кровообігу – на 25%, органів дихання – на 17%; у штурманів – тільки з приводу хвороб нервової системи – на 28%. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності за середньорічними рівнями протягом 1992-2000 рр. становила 52,42,6 випадків і 406,19,8 днів на 100 осіб ЛС.

Встановлено, що головною причиною дискваліфікації ЛС в період з 1992 по 2000 рр. - зростання захворювань кістково-м’язової та сполучної тканини і хвороб органів травлення (p<0,05). Структура захворювань, які спричинили дискваліфікацію ЛС, показана на рис. 2.

- Хвороби системи кровообігу | - Хвороби нервової системи

- Хвороби кістково-м’язової системи | - Інші класи хвороб.

- Хвороби органів травлення

Рис. 2. Структура захворювань, які спричинили дискваліфікацію льотчиків та штурманів ВПС України в 1992 та 2000 рр., (%)

Вивчаючи динаміку показників придатності до льотної роботи на підставі аналізу звітних документів військово-медичного центру ВПС встановлено, що вона коливалась у межах 90,90,7 – 97,00,3% у льотчиків і 94,70,9 – 97,50,5% у штурманів, маючи негативну тенденцію до зростання кількості осіб ЛС непридатних до льотної роботи. Зростає дискваліфікація ЛС серед осіб віком 21-25 та 26-30 років і старше 40 років у льотчиків, 26-30 та 31-35 років – у штурманів (p<0,05).

Наступним етапом досліджень було вивчення впливу професійної діяльності та особливостей способу життя на стан здоров’я обстеженого контингенту. Умови праці під час експлуатації сучасних літаків характеризуються впливом комплексу фізичних і хімічних факторів: гравітаційне перевантаження 4-6g при градієнті їх зростання в межах 1-1,5 од/с, вібрація при величині віброшвидкостей в кабіні літака в межах 0,7х10-2 – 3х10-2 м/с та частотному діапазоні 95-165 Гц, що перевищує нормативи в 2-4 рази (ГОСТ 23718-79 і СН №3644-84); шум, рівень якого в кабіні літака коливався в межах 91-102 дБ (перевищує нормативи на 31%, ГОСТ 20296-81 і СН №3223-85); хімічні сполуки – окисли вуглецю 8-12 мг/м3 та азоту 0,7-2,3 мг/м3 (перевищують нормативи в 2-5 рази ГОСТ 12.1.007-76).

Вивчення впливу особливостей професійної діяльності на стан здоров’я ЛС проводилось також за показниками інтенсивності пілотування. Встановлено, що серед ЛС з порушенням в стані здоров’я (група “практично здорові”) були вірогідно вищі коефіцієнти інтенсивності пілотування, гірші умови професійної діяльності (кількісні характеристики польотів в складних метеорологічних умовах, несення бойових чергувань, висотних польотів), вірогідно вищі показники загального нальоту в годинах, кількість парашутних стрибків, катапультувань тощо, ніж у осіб контрольної групи (“здорові”). При цьому встановлено, що серед ЛС з порушенням в стані здоров’я переважали спеціалісти І класу (42% проти 18% в контрольній групі) і ІІ класу (відповідно 18% і 9%), вірогідно менше (р<0,001) було спеціалістів, які не мали відповідної атестації по класу (15 % проти 43%). Вищенаведені дані свідчать про тісний взаємозв’язок між інтенсивністю професійної діяльності та станом здоров’я.

Соціально-гігієнічне дослідження умов побуту виявило, що 65% обстежених не мають власного житла, на фоні недостатнього матеріального забезпечення сімей ЛС, що певною мірою обумовлює значну розповсюдженість шкідливих звичок (паління – 47%, вживання алкоголю – 78%). Встановлено, що чверть осіб з ЛС має надлишкову вагу, що пов’язано із зниженою фізичною активністю – 81% та нераціональним харчуванням – 64%.

Соціально-гігієнічна оцінка організації медичного забезпечення за даними анкетного опитування наступна. Більшість обстежених (78,8% льотчиків та 82,4% штурманів) оцінюють своє здоров’я як задовільне та добре, але протягом року, який передував опитуванню, хворіли гострими захворюваннями 65,5 - 58,4% відповідно; 72% льотчиків і 69% штурманів мають хронічні захворювання (вірогідно частіше, ніж в контрольній групі), при цьому за медичною допомогою не звертались, відповідно 67,9 та 64%; 18,4% з числа льотчиків та 25% штурманів не охоплені динамічним лікарським спостереженням, 76,4 - 82,2% - не дотримуються термінів профілактичного лікування.

Для встановлення залежності захворюваності обстеженого ЛС від віку, стажу професійної діяльності, виробничих та соціально-гігієнічних факторів використаний метод множинного кореляційно-регресійного аналізу. Нами було виділено чотири групи факторів, які впливають на здоров’я: умови побуту; способу життя; умови професійної діяльності та організація медичного забезпечення. Встановлено досить сильний зв’язок з вказаними факторами; коефіцієнти множинної кореляції з наведеними групами факторів складали для льотчиків - 0,8; для штурманів - 0,7. Залежність між рівнем захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (випадків на 1000 спеціалістів (У)) та комплексом соціально-гігієнічних факторів може бути виражена у вигляді рівнянь регресії, наведених в табл. 2.

Таблиця 2

Рівняння регресійної залежності захворюваності з тимчасовою втратою працездатності ЛС від соціально-гігієнічних факторів

Професійна група | Рівняння

Вплив способу життя

Льотчики | У=0,272+0,201 Х1+0,341 Х2+0,127 Х3+0,275 Х4+0,07 Х5

Штурмани | У=0,164+0,181 Х1+0,287 Х2+0,111 Х3+0,253 Х4+0,04 Х5

Х1 – взаємовідносини в сім’ї, Х2 – тривалість нічного сну, Х3 – заняття фізкультурою та спортом, Х4 – вживання алкоголю, Х5 – паління

Вплив професійної діяльності

Льотчики | У=0,057+0,077 Х1+0,345 Х2+0,018 Х3+0,119 Х4+0,155 Х5

Штурмани | У=0,044+0,068 Х1+0,321 Х2+0,016 Х3+0,153 Х4+0,159 Х5

Х1 – напруженість праці, Х2 – складність праці, Х3 – шум, Х4 – ефективність засобів захисту, Х5 – організації навчально-бойової діяльності та відпочинку

Організація та структура медичної служби ВПС створюють умови доступності як амбулаторно-поліклінічної, так і стаціонарної медичної допомоги для ЛС, однак має місце недостатньо ефективне лікувально-профілактичне забезпечення ЛС, головними причинами якого є неукомплектованість лікарями медичної служби авіаційних частин на 18%. Одночасно спостерігається недостатнє забезпечення (68%) медичним обладнанням спеціального та загального призначення. Аналізуючи дані забезпеченості санаторно-курортним лікуванням, в період з 1992-2000 рр., встановлено, що в 2000 р. ним скористалось 371,2% кількості ЛС, яким це було необхідно.

В результаті аналізу вказаних даних та виконання відповідних наукових розробок запропоновано удосконалену систему медичного забезпечення ЛС, в основу якої покладено постійний моніторинг за показниками стану здоров’я ЛС, організаційно-методичну схему наведено в табл. 3.

Реалізацію головних завдань удосконаленої системи медичного забезпечення ЛС передбачається проводити на трьох етапах: амбулаторно-поліклінічному, госпітальному і санаторно-курортному.

Таблиця 3.

Організаційно-методична схема удосконаленої системи медичного забезпечення льотного складу ВПС України

Етап | Амбулаторно-поліклінічний | Госпітальний | Санаторно-курортний | Амбулаторно-поліклінічний

Напрямок | Профілактичний | Відновлювальний

первинна профілактика та корекція | лікування та реабілітація | вторинна профілактика

Мета | 1.Збереження та зміцнення професійного здоров’я.

2. Корекція функціональних порушень.

3. Мінімізація негативного впливу на організм факторів польоту.

4. Попередження функціональних порушень в процесі бойової підготовки | 1. Відновлення соматичного здоров’я до клінічної норми.

2. Відновлення соматичного здоров’я до функціональної норми .

3. Медична реабілітація | Професійна, фізична, та психологічна реабілітація.

Відновлення професійно важливих навичок, втрачених внаслідок погіршення стану здоров’я | Підтримання професійного здоров’я.

Зміцнення здоров’я та попередження подальшого розвитку хвороби, запобігання появі ускладнень та запобігання інвалідності

Контингент | 1. Здорові льотчики.

2..Льотчики з функціональними порушеннями та з явищами десинхронозу | 1. Хворі з органічними ураженнями організму.

2. Особи з функціональними порушеннями організму | Практично здорові льотчики та особи, які мають хронічні неінфекційні захворювання

Місце проведення | Авіаційні частини (відновлювальний комплекс), профілакторії, спеціальні відновлювальні центри льотного складу, санаторії | 1. Лікувальні та реабілітаційні відділення госпіталю.

2. Військові санаторії, відділення ВЛЕС госпіталю | Військові санаторії та спеціальні відновлювальні центри.

Центри бойового перенавчання | Авіаційні частини (відновлювальний комплекс)

Методи та засоби | Захист від впливу факторів польоту (медичного та немедичного спрямування). Режим праці, відпочинку та харчування. Педагогічні. Фізичні. Психотерапевтичні. Соціальний захист. Спеціальна фізична та психологічна підготовки. Індивідуально сформований комплекс лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів | 1.Медикаментозна терапія. Психотерапія. Фізіотерапія.

2.Комплекс лікувально-оздоровчих методів. Бальнеологічні та інші курортні фактори. ЛФК. Психічна саморегуляція | Комплекс лікувально-оздоровчих методів. Спеціальна фізична підготовка. Психотерапія, в тому числі польотна. Спеціальна льотна тренажерна підготовка. Психофізіологічна підготовка | Медичне супроводження БП. Психофізіологічна підготовка. Фізична підготовка з елементами ЛФК. Психічна саморегуляція. Раціональна психотерапія. Спеціальна корекція. Індивідуально сформований комплекс лікувально-профілактичних заходів

Удосконалення системи медичного забезпечення ЛС полягало в створенні більш досконалого медичного контролю за станом здоров’я ЛС з використанням сучасних методів визначення рівня фізичного та функціонального стану, встановленні рівня функціональних резервів організму, що призвело до деталізації градації груп здоров’я ЛС та створення індивідуальних комплексів лікувально-профілактичних і відновлювальних заходів.

Відповідно до якісно нового динамічного лікарського контролю за станом здоров’я ЛС запропоновано деталізацію градацій груп здоров’я ЛС на основі результатів моніторингу за функціональним та фізичним станом і рівнем функціональних резервів організму (табл. 4).

Таблиця 4

Деталізація градацій груп здоров’я ЛС

Групи здоров’я | Критерії встановлення групи здоров’я | Методи профілактики, лікування та відновлення

І | Здоровий | А | РФізС – високий, вищий за середній

РФС – високий

СФР – оптимальний

ФР ССС - високі | Загальне та спеціальне фізичне й психологічне тренування, спрямоване на підтримання належного стану здоров’я та спеціальних навичок

В | РФізС – вищий за середній, середній

РФС – високий

СФР – оптимальний

ФР ССС - високі | Загальне та спеціальне фізичне й психологічне тренування, спрямоване на досягнення належного стану здоров’я та спеціальних навичок

С | РФізС – нижче за середній

РФС – середній

СФР – напруження

ФР ССС - задовільні | Загальне та спеціальне фізичне й психологічне тренування спрямоване на досягнення належного стану здоров’я та спеціальних навичок.

Програми оздоровлення не медикаментозними засобами

ІІ | Практично здоровий | А | РФізС – нижчий за середній, низький

РФС – середній

СФР – виснаження

ФР ССС – задовільні, знижені | Лікувально-оздоровчі (реабілітаційні) програми

В | РФізС – нижчий за середній, низький

РФС – недостатній

СФР – виснаження

ФР ССС – задовільні, знижені | Медикаментозна терапія, фізіотерапія, психотерапія, ЛФК, психічна саморегуляція, реабілітаційні програми

Примітки:

РФізС – рівень фізичного стану (високий, вищий за середній, середній, нижчий за середній, низький); РФС – рівень функціонального стану (високий, середній, недостатній); СФР – стан функціональних резервів організму (оптимальний, напруження, виснаження); ФР ССС – функціональні резерви серцево-судинної системи (високі, задовільні, знижені).

Алгоритм діагностичної та лікувально-профілактичної діяльності в удосконаленій системі медичного забезпечення ЛС зображено на рис. 3.

-

Рис. 3. Алгоритм діагностичної та лікувально-профілактичної діяльності в удосконаленій системі медичного забезпечення ЛС ВПС

Удосконалення системи медичного забезпечення ЛС вимагало створення та запровадження інтегральної технології реабілітації зазначеного контингенту, яка передбачала: - інтегральну оцінку стану здоров’я (за показниками: групи здоров’я, психосоматичного стану, ризик-факторів способу життя, особливостей системогенезу хронічних неінфекційних захворювань); - планування лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів (базується на принципах: превентивності, індивідуалізації, пріоритетності, системності, етапності, неперервності, спадкоємності, доступності та законності); - контроль реабілітаційного стандарту (на основі аналізу: адекватності, достатності, послідовності, повноти, технологічної дисципліни, економічності, інформативності); - оцінка ефективності (за медичними, спеціальними, технологічними та економічними критеріями).

Інтегральна технологія реабілітації ЛС в удосконаленій системі медичного забезпечення передбачає систематичне та цілеспрямоване проведення (за результатами динамічного медичного контролю за станом здоров’я) індивідуально сформованих комплексів лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів.

З метою визначення ефективності удосконаленої системи медичного забезпечення та комплексу лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів, що проводились в процесі повсякденної професійної діяльності ЛС, було сформовано репрезентативну вибірку з 265 осіб, яких розділили на дві групи. В основну групу ввійшли 211 чол. (з них 118 здорові, 93 з частковою недостатністю в стані здоров’я, серед них із хворобами системи кровообігу (нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу) – 41 чол., органів травлення (виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки) – 17 чол., кістково-м’язової та сполучної тканини (остеохондроз та деформуючий спондильоз) – 34 чол.). Контрольну групу склали 54 пілотів.

Під впливом комплексу лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів покращилися показники рівня фізичного здоров’я: збільшилася питома частка осіб з високим, вище середнього і середнім рівнем фізичного здоров’я серед здорових на 42%, у осіб з хворобами системи кровообігу – на 61%, з хворобами органів травлення – на 40%, кістково-м’язової системи та сполучної тканини – на 12%.

Встановлено, що впровадження в практичну діяльність на рівні авіаційної частини заходів медичного та немедичного характеру (використання удосконаленого режиму праці та відпочинку, визначення та регламентація обсягу професійного навантаження) та застосування елементів удосконаленої системи медичного забезпечення, сприяло зменшенню рівня загальної захворюваності ЛС на 25,12,3% (з 621‰ до 465‰) та працевтрат на 26,33,7% (з 680 до 501 днів). Причому значне зменшення рівня захворюваності відбулось переважно за рахунок класу хвороб органів дихання на 27,62,1% (з 16311‰ до 1188‰).

Виявлено значні зміни в класах захворювань, які є найбільш частою причиною дискваліфікації ЛС: зменшились рівні захворюваності кістково-м’язової та сполучної тканини на 24,42,4% (з 867‰ до 654‰), системи органів кровообігу на 211,8% (з 1389‰ до 1095‰) та органів травлення на 15,83,1% (з 194‰ до 162‰).

Одним з найменш вирішених питань організації медичного забезпечення льотного складу ВПС є питання збереження та зміцнення здоров’я та продовження їх професійного довголіття на фоні обмеженого фінансування, недостатнього матеріального та кадрового забезпечення медичної служби ВПС. Нами розроблені пропозиції удосконалення існуючої системи медичного забезпечення ЛС на основі якісно нових медико-організаційних заходів. Доповнено заходи медичного контролю за станом здоров’я ЛС з деталізацією градацій груп здоров’я. Визначені показання до проведення та зміст лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів при донозологічних порушеннях стану здоров’я ЛС та при захворюваннях, які є найбільш частою причиною їх дискваліфікації.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нові різноаспектні вирішення актуальної військово-медичної задачі, яка полягає у обґрунтуванні системи медико-організаційних заходів, спрямованих на зменшення захворюваності льотного складу Військово-Повітряних Сил України.

1.

2.

3.

4.

Умови мікроклімату робочих приміщень як оптимальні суб’єктивно оцінюють дві третини осіб льотного складу. На шум, вібрацію та недостатність освітлення робочих місць як на несприятливі фактори професійної діяльності частіше вказують льотчики (р<0,05).

Хронічні захворювання спостерігаються серед льотчиків – у 72,0% випадків, проти 69,3% - у штурманів (р<0,05). Серед причин виникнення захворювань льотчики та штурмани вказують на соціально-побутові умови та особливості професійної діяльності.

5.

6.

7.

8.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пасько В.В., Левченко Ф.М., Котуза А.С. Проблема тривалості льотного професійного довголіття та шляхи її вирішення // Зб. наук. пр. Української військово-медичної академії – К.: - 2001 – С. 38-46.

2. Левченко Ф.М., Котуза А.С., Третьяков В.В. Модель алгоритмізації лікарського нагляду за льотним складом ВПС ЗС України // Військ. медицина України. - 2001. - №2. - С. 32-37.

3. Котуза А.С. Особливості та тенденції захворюваності та дискваліфікації льотного складу Військово-Повітряних Сил України // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. - 2001. - №4. – С. 35-38.

4. Котуза А.С. Особливості та тенденції зміни стану здоров’я льотчиків та штурманів ВПС ЗС України // Сучасні аспекти військової медицини (Зб. наук. пр. ГВКГ) – 2001. - С. 51-56.

5. Котуза А.С. Медико-соціальна характеристика факторів способу життя та професійної діяльності льотного складу ВПС ЗС України // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. – 2002. - №1. – С. 42-58.

Анотація

Котуза А.С. Наукове обґрунтування системи медико-організаційних заходів, спрямованих на зниження рівня захворюваності льотного складу Військово-Повітряних Сил України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено соціально-гігієнічному обґрунтуванню удосконалення існуючої системи медичного забезпечення льотного складу на основі якісно нових медико-організаційних заходів, спрямованих на зниження рівня захворюваності льотного складу в умовах медичної служби авіаційних частин на основі встановлення особливостей працездатності, рівня фізичного та функціонального стану, і стану функціональних резервів організму.

Розроблені та апробовані експериментально, більш досконалий режим динамічного медичного контролю, доповнення до градацій груп здоров’я ЛС, запропоновані орієнтовані на індивідуум комплекс лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів. Їх апробація показала позитивний вплив на стан здоров’я, рівень фізичного та функціонального стану та рівень функціональних резервів ЛС.

Ключові слова: медичне забезпечення льотного складу, захворюваність льотного складу, стан здоров’я льотного складу, комплекс лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів.

Аннотация

Котуза А.С. Научное обоснование системы медико-организационных мероприятий, направленных на снижение уровня заболеваемости лётного состава Военно-Воздушных Сил Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2002.

Диссертация посвящена изучению состояния здоровья лётного состава Военно-Воздушных Сил во взаимосвязи с влияющими на него факторами.

Актуальность темы обусловлена значительной распространённостью заболеваний системы кровообращения, костно-мышечной системы и соединительной ткани и заболеваний системы пищеварения среди лётного состава.

Автором используются и логически чередуются традиционные (статистический, исторический, социологический) методы научных исследований с современными экспериментальными методами. Доказано, что в период с 1992 - 2000 гг. среди летного состава, имело место повышение первичной заболеваемости и распространенности заболеваний на 17,22,2% и 223,7% соответственно. Распространенность болезней костно-мышечной системы и соединительной ткани выросла в 3,45 раза, органов пищеварения - в 2,81 раза, системы кровообращения - на 44,6%. Выявлены возрастные особенности распространенности заболеваемости среди лётного состава, а именно ее повышение в возрасте от 31 до 40 лет, и уменьшения в группе 21-25 лет (p<0,05).

В исследуемый период, имело место возрастание уровня дисквалификации летного состава по состоянию здоровья - на 33,7% (среди летчиков - на 31,9%, штурманов - на 39,5%). Причинами дисквалификации были болезни костно-мышечной системы и соединительной ткани – 42,1%, системы кровообращения – 22,8%, болезни органов пищеварения и нервной системы – соответственно 8,8%. Определены возрастания уровня дисквалификации в возрастных группах 21-25 лет, 26-30 лет и старше 40 лет, тенденция к возрастанию - в группе 31-35 лет и снижения в 36-40-летних (p<0,05).

Результаты социально-гигиеничных исследований свидетельствуют, что летный состав пребывает в сложных условиях в результате недостаточного финансирования и неудовлетворительных бытовых условий - 65% лиц лётного состава не обеспеченны квартирами, что в определенной мере способствует распространению вредных привычек (курение – 47%, употребление алкоголя – 78%). Установлено, что четверть лиц из числа летчиков и штурманов имеет избыточный вес, который связан со сниженной физической активностью – 81%, и нерациональным питанием – 64%.

На основании анализа состояния здоровья по результатам общей и первичной заболеваемости, и заболеваемости, которая приводит к дисквалификации ЛС, а также исследований особенностей образа жизни лётного состава делается вывод о необходимости усовершенствования системы медицинского обеспечения лётного состава Военно-Воздушных Сил Вооружённых Сил Украины. Усовершенствование системы медицинского обеспечения проведено на основании качественно нового медицинского контроля за состоянием здоровья ЛС, детализации градаций групп здоровья ЛС и использовании комплекса лечебно-профилактических и восстановительных мероприятий. Внедрение в практику усовершенствованной системы медицинского обеспечения лётного состава позволило снизить уровень общей заболеваемости - на 25,12,3% (с 621‰ до 465‰), трудопотерь - на 26,33,7% (с 680 до 501 дня). По отдельным классам заболеваний констатировано снижение уровня заболеваемости по классу органов дыхания - на 27,62,1%, костно-мышечной системы и соединительной