Харківський національний університет

ім. В.Н. Каразіна

УДК 338.242

ЛИСАК ПИЛИП ПИЛИПОВИЧ

Інформаційне забезпечення прийняття рішень в управлінні підприємствами в період становлення ринкових відносин

Спеціальність 08.02.03 — "Організація управління, планування і регулювання економікою"

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків 2002Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник — доктор економічних наук, професор Ареф`єва Олена Володимирівна Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, завідувач кафедри економіки, м. Київ

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Єрмошенко Микола Миколайович, Національна академія управління Міністерства освіти і науки України, проректор з наукової роботи, м. Київ

кандидат економічних наук, професор Домбровська Галина Петрівна Українська інженерно-педагогічна академія, Міністерство освіти і науки України, кафедра підприємств та менеджменту, м. Харків

Провідна установа — Донецька державна академія управління, Міністерство освіти і науки України, кафедра менеджменту у невиробничій сфері

Захист відбудеться 2 липня 2002 р. о 1500 на засіданні спеціалізованої вченої ради, Д.64.051.05 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 3-23.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий 1 червня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ф. Пуртов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин в Україні об'єктивно потребує пожвавлення діяльності підприємств, формування ефективних управлінських рішень. Серед важливих факторів розвитку ринкових відносин істотне місце займає інформаційне забезпечення управління.

Ринкові відносини характеризуються різноманіттям суб'єктів господарювання; складових інфраструктури; продуктів і технологічних процесів. Тому регулювання ринкових процесів активізує проблему інформаційного забезпечення управління як на макрорівні, так і на всіх рівнях ієрархії народного господарства. Виявлення і використання інформації про закономірності розвитку ринку, який функціонує на основі дії об'єктивних економічних законів, визначають ступінь свободи і відповідності їм дії усіх господарських суб'єктів, у тому числі й держави. Тому перехід до ринку можливий при забезпеченні всіх процесів перетворення необхідною інформацією. Реалізація такого підходу спрямована на створення і розвиток єдиного механізму, який містив би у собі елементи нових інформаційних технологій, інформаційних структур та інфраструктури, а також умов, які сприяли б виникненню, існуванню і взаємодії складових елементів ринкових перетворень як джерел і споживачів інформації.

Широке коло питань, пов'язаних з дослідженнями у цій галузі знайшли відображення у роботах відомих вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів: И. Ансоффа, В. Бабича, М. Ермошенка, М. Слободяника, А. Медведєва, Т. Виниград, Е.В. Поспєлової, М. Цаленка, Ю. Шабанова-Кушнаренка, М. Бондаренка, С. Медника, М. Сігела, Р. Ванга та ін.

Актуальність проблем, пов'язаних з формуванням інформаційного забезпечення управління підприємством, визначила вибір теми, мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри економіки і менеджменту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна "Розробка методологічних підходів трансформації системи соціально-економічних відносин в Україні" (номер державної реєстрації 0199U004423).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в уточненні теоретичних положень, розробці напрямків удосконалення інформаційного забезпечення управління підприємством, підготовці практичних рекомендацій з формування його інституціональної складової.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:

- визначено роль і місце інформаційного забезпечення у системі управління підприємством;

- проаналізовано теоретичні розробки і практичний досвід з питань формування інформаційного забезпечення на сучасному етапі;

- розроблено методичні рекомендації з аналізу і виявлення основних показників, що визначають прийняття управлінського рішення;

- зформовано концептуальні основи інформаційної інфраструктури прийняття управлінських рішень;

- визначено сутність, основи побудови інформаційного середовища галузі;

- розроблено підхід щодо створення міжрегіональної мережі як інституціональної складової інформаційного забезпечення прийняття рішень.

Об'єктом дослідження в роботі є процес інформаційного забезпечення управління підприємством.

Предметом дослідження є теоретичні і прикладні проблеми формування системи інформаційного забезпечення прийняття рішення в управлінні підприємством у період становлення ринкових відносин.

Методологія та методика дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становлять роботи вітчизняних і зарубіжних провідних вчених та фахівців у галузі комплексного формування інформаційного забезпечення управління і теорії прийняття управлінських рішень. В роботі використано закони України, нормативні акти державних установ України та машинобудівної галузі промисловості, дані статистичної та оперативної звітності, результати спеціальних досліджень і спостережень автора. Методологічною основою досліджень є філософські принципи пізнання, діалектичний, логічний та системний підходи до розгляду процесів і явищ в економіці. У процесі дослідження використані загальнонаукові методи: спостереження, порівняння, вимірювання, узагальнення, абстрагування, формалізації. З числа спеціальних методів використовувались: економіко-математичні, зокрема метод головних компонент для встановлення зв'язків між показниками господарської діяльності підприємств, а також регресійний аналіз для визначення резервів функціональних напрямків управління; графічний метод – для наочного зображення викладених положень.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у такому:

вперше запропоновано:

- концепцію інформаційного забезпечення прийняття рішень в управлінні підприємством, що побудована на засадах виділення специфіки управління із запровадженням логістичного підходу;

- комплексну систему багатопозиційного пошуку контрагентів на підставі розробленого інформаційного базису підприємств за типами ринків, галузями підприємницької діяльності, функціями управління та іншими напрямками;.

удосконалено:

- методичні й організаційні основи формування системи інформаційного середовища галузі, що забезпечує відновлення зв'язків окремих підприємств у єдиному полі;

дістало подальший розвиток:

- уточнено сутність, особливості інформаційного забезпечення управління на основі логістичного, потокового підходу;

- методичні рекомендації визначення резервів за функціональними напрямками управління з урахуванням рівня їхнього інформаційного забезпечення, що дає можливість встановити основні показники, на яких ґрунтується прийняття управлінських рішень;

- визначено напрямки удосконалення інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень як засобу запобігання кризовим явищам на основі своєчасного аналізу стану підприємства.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що на основі теоретичних положень і досліджень автора запропоновано комплекс методичних рекомендацій щодо формування системи ефективного інформаційного забезпечення прийняття рішень в управлінні підприємствами, який забезпечуватиме їхнє функціонування у нестабільному економічному середовищі, нарощення обсягів виробництва продукції, оперативний пошук постачальників і споживачів.

Практичне значення результатів дослідження та їхнє використання у господарській практиці підтверджено відповідними довідками. Впровадження викладених у дисертації розробок знайшло застосування у навчальному процесі Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід щодо розв'язання завдань, спрямованих на підвищення рівня інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень; удосконалення теоретичних основ побудови інституціональної складової і розробки методичних підходів до виявлення та використання резервів за функціональними напрямками управління промислових підприємств; розробку концепції інформаційного забезпечення прийняття рішень, а також методологічних і організаційних аспектів інформаційного середовища галузі.

Особистий внесок автора відображений у публікаціях у співавторстві (№1 і 2 за списком робіт, який подано в авторефераті); у статті №1 – автором безпосередньо визначено види сфер, які є сучасним інформаційним забезпеченням; у статті №2 – основні характеристики інформаційного ресурсу як складової потенціалу підприємства.

Апробація результатів роботи. Основні результати проведених досліджень і рекомендацій дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися і були схвалені на науково-практичних конференціях: “Економічна оцінка конкурентоспроможності продукції (послуг)” (25-26 травня 1998р., м. Харків); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Методологія і методика наукових досліджень реструктуризації промисловості в Україні” (16 червня 2000 р., м. Харків); VII Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти” (6-7 грудня 2001р., м. Київ); ІІ Міжнародному конгресі “Розвиток інформаційного суспільства в Україні” (грудень 2001 р., м. Київ).

Публікації. Основні положення дисертації відображені у 6 наукових працях. Загальний обсяг опублікованих робіт 2,6 друк. арк. Особисто авторові належать, 1,7 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків, 168 сторінок машинописного тексту, у тому числі 14 таблиць, 18 рисунків, 149 найменувань використаної літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформульовано основну мету і завдання дослідження, наведено відомості про зв'язки обраного напрямку досліджень із планами організації, де виконана робота. Надано стислу анотацію висновків дисертації та пропозицій, показано їхню практичну цінність, наведені дані про використання результатів проведених досліджень у народному господарстві.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи управління промисловим виробництвом” уточнено сутність, місце та роль інформаційного забезпечення управління підприємством. Визначено особливості інформаційного продукту, основні поля і фактори, що впливають на формування інформаційного забезпечення прийняття рішень в управлінні підприємствами.

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що при переході до ринкових відносин зростає складність і динамічність трансформаційних процесів як у суспільстві в цілому, так і в окремих його елементах-підприємствах. Наявність багаторівневої структури управління, що містить розгалужену систему зв'язків і взаємодій між підрозділами, з одного боку, і зовнішнім середовищем, - з іншого, засновано на необхідності виробництва, поширення і споживання інформації.

Узагальнення теоретичних і методичних аспектів сучасного етапу розвитку процесу управління підприємством дали підставу для висновку про те, що управління характеризується такими визначальними факторами: 1) скороченням проміжних ланок передачі інформації; 2) зменшенням часу між виникненням інформації та її практичною реалізацією у вигляді управлінського рішення; 3) інтенсифікацією інформатизації суспільства в цілому; 4) існуванням глобальних інформаційних мереж при відсутності територіальних обмежень; 5) зрощуванням і переплетенням промислового, фінансового та інтелектуального капіталів; 6) створенням і використанням телекомунікаційних комп'ютерних систем; 7) всезростаючою міжнародною інтеграцією; 8) нарощуванням ускладненням продукції, що випускається і, відповідно, інформації, яка її відображає; 9) якісно новим характером зв'язків між підприємствами і зовнішнім середовищем.

У роботі зазначається, що системна трансформація суспільства, перехід до ринкових відносин потребують обґрунтування прийняття рішень в умовах розширення обсягів ринку, товарів, послуг, капіталів. При цьому процес прийняття управлінських рішень має спиратися на більш розгалужену інформаційну базу, сприяючи розвитку тенденцій не стиску, а розширення інформації. Все це обумовлює реструктуризацію бачення всієї системи інформаційного забезпечення.

Вивчення інформаційно-технологічної складової сучасних тенденцій управління свідчить, що вже зараз так звана нова економіка інформації викликає структурні трансформації цілих галузей виробництва, спричиняє зміну способів конкуренції, що у свою чергу створює передумови для перегляду стратегії бізнесу.

Узагальнення показали, що основним ресурсом при управлінні підприємством стає інформація, яка, перетворюючись на інформаційний ресурс, виконує інтегруючу функцію. У сучасних умовах вона є визначальною складовою при використанні всіх інших ресурсів є інформаційним середовищем підприємства, дає змогу через інформаційних посередників здійснювати обмін і відшкодування відсутніх елементів інформації для ухвалення рішень.

В дисертації обґрунтовано, що інформація, перетворюючись на інформаційний ресурс стає частиною потенціалу підприємства за таких умов: 1) її відповідність за якістю і кількістю рівням управління підприємством, 2) достатній агрегації чи декомпозиції, які забезпечують сумісність і погодженість використання інформаційного ресурсу для вироблення управлінських рішень. З іншого боку, інформація в ринкових відносинах стає товаром, а отже, набуває ще й споживчої вартості.

У цьому контексті виділено ряд специфічних властивостей інформації: можливість багаторазового споживання; незнищуваність у процесі споживання; споживання багатьма користувачами в тому самому вигляді. До традиційних характеристик слід віднести: вірогідність, надійність і доступність, суб'єктивність корисності інформації; невизначеність попиту на неї. Тому відсутня можливість попередньо чітко визначити вартість виробленого обсягу інформації.

Встановлено, що основною метою інформаційного забезпечення управління підприємством є наявність необхідної кількості та якості інформації, тобто недопущення її дефіциту. Для цього можливе як вироблення, так і придбання інформаційного ресурсу у конкретний момент часу. Це досягається цілеспрямованим підбором системи показників, що забезпечують визначення потреби у виробничій, економічній інформації, використовувати оптимізаційні методи для раціоналізації її структури і потоків.

У цілому будь-який бізнес можна вважати інформаційним. Для побудови інформаційного простору необхідна зміна бачення внутрішнього змісту інформації, її потокової сутності як умови існування. Як безперервним є процес матеріального виробництва, так безупинним є і процес інформаційного виробництва, що йому передує і є процесом створення інформаційного продукту.

Визначено, що інформаційний продукт має деякі особливості: він може бути використаний кількома виробничими процесами у різних місцях; створення вартості продукту відображає не тільки послідовність матеріальних перетворень, а й включає всю інформацію, що обертається як усередині підприємства, так і в зовнішньому середовищі з контрагентами. Інформація, що визначає ці відносини, вже не є тільки пасивним відбиттям процесів, вона стає активною складовою, яка сигналізує про можливі розриви зв'язку і необхідність корекції ситуації, що склалася.

У роботі встановлено, що існуючий рівень електронного зв'язку, наявність глобальних інформаційних мереж призвели до розриву між потоками інформації і потоками самих продуктів. Традиційний зв'язок і традиційний розгляд тільки їхньої взаємної обумовленості у певний час не відповідає дійсності, тому що руйнується зв'язок між економікою інформації й економікою матеріальних факторів. Це потребує реструктуризації інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень на підприємстві.

Результати теоретичних досліджень стали підґрунтям для тлумачення прояву сучасного інформаційного забезпечення через охоплення ним економічного, техніко-технологічного, соціального, сутнісного полів, кожне з яких визначає відповідні фактори. Аналіз схеми взаємодії даних і інформації у процесі прийняття рішень, показав, що керівник як особа, уповноважена приймати управлінські рішення, у своїй діяльності спирається на інформацію про стан керованого ним об'єкта і створює управлінську інформацію як результат виконання покладених на нього функцій. Метою використання управлінської інформації є переведення керованого об'єкта з фактичного стану у бажаний.

У другому розділі “Дослідження організаційно-економічних чинників та резервів підвищення ефективності управління” досліджені значення та ролі інформації в процесі управління, виявлено особливості і джерела формування управлінської інформації на машинобудівних підприємствах, визначено основні показники, які найбільше використовуються при прийнятті рішень.

На цей момент основними інструментами формування інформації для процесу прийняття рішень є системи обліку й аналізу господарської діяльності. Однак, дані системи не спроможні забезпечити достатній обсяг інформації, необхідний для процесу прийняття управлінських рішень, через відсутність в основному зовнішньої складової.

З метою усунення зазначених недоліків у роботі запропоновано для управління інформаційними потоками систематизувати їх за низкою загальних критеріїв, властивих більшості досліджуваних підприємств: по-перше, за внутрішнім і зовнішнім середовищем, по-друге, за споживачами, по-третє, за функціональними напрямками.

У результаті дослідження зроблено висновок, що оперативний аналіз має охоплювати окремі взаємозалежні показники діяльності підприємства і його підрозділів, вибір яких залежить від цілей і завдань системи управління, тобто має забезпечити систему управління об'єктивною інформацією про поточні результати діяльності підприємства і його структурних елементів у процесі прийняття ефективних управлінських рішень.

Налагоджений оперативний економічний аналіз забезпечує своєчасне виявлення внутрішньогосподарських резервів. Такий аналіз допомагає визначити прогнозні величини результатів діяльності підприємств і їхніх підрозділів, оперативно впливати на господарські процеси, раціонально використовувати матеріальні, трудові і фінансові ресурси, поліпшувати якість вироблених продукції та послуг.

З метою визначення вагомості окремих показників для ухвалення управлінського рішення у дисертаційному дослідженні використано метод головних компонент. У результаті розрахунків для двох основних функціональних напрямків управління, а саме маркетингу і менеджменту підприємства, були визначені основні показники (рис.1), які використовуються найчастіше для ухвалення рішень, оскільки вони найбільшою мірою визначають кінцевий результат господарської діяльності підприємства. Отже, саме за ними необхідно визначати резерви і розробляти заходи щодо забезпечення їхньої оптимальної величини.

Рис. 1. Технологія агрегації системи показників у функціональному напрямку управління підприємством

Результати аналізу діяльності підприємства у сфері інформатизації показують, що в умовах ринкових відносин постійний рух грошових потоків, який активізує діяльність усіх підсистем підприємства, є важливим чинником, що впливає на ефективність діяльності підприємства, його конкурентоздатність, імідж. Водночас аналіз інформаційної діяльності підприємства, орієнтованої в зовнішнє середовище, свідчить про недостатню гнучкість організації інформаційного забезпечення, що в свою чергу перешкоджає вчасному оновленню елементів, дослідженню ринку наявної інформації, вибору найперспективніших контрагентів. Виявлені тенденції показали відсутність ефективної стратегії формування інформаційного забезпечення управлінських рішень, що відповідає сучасним вимогам.

У третьому розділі “Організаційно-методологічні підходи до вдосконалення інформаційної інфраструктури управлінських систем” сформульовано основи інформаційної логістики, розроблено складові інформаційного середовища галузі, запропоновано створення міжрегіональної мережі з метою формування інформаційного забезпечення для прийняття управлінських рішень.

Вирішення цієї проблеми запропоновано в дисертації на основі розробленої концепції інформаційного забезпечення ухвалення рішення в управлінні підприємством. Вона ґрунтується на взаємозв'язку інформаційних потоків внутрішньої і зовнішньої спрямованості. При цьому враховуються фактори, що впливають на процес і умови, у яких функціонує підприємство. Концепція заснована на логістичному підході.

Застосування інформаційної логістики під якою розуміється організація і використання систем інформаційного забезпечення виробничо-господарських процесів на підприємстві, базується на системному баченні, що охоплює усі види діяльності, пов'язані з плануванням та управлінням господарськими процесами, націлені на забезпечення підприємства релевантною інформацією.

На відміну від загальноприйнятого розуміння інформаційного менеджменту, в інформаційній логістиці пріоритетними є інформаційні потоки між діями (операціями) для внутрішньої і міжфірмової координації (трансакціями).

Цільові настанови створення системи інформаційного забезпечення, побудованої на менеджменті потоку робіт, досягаються лише за умови докорінних змін існуючої організації виробничих процесів. Зміни в більшості випадків пов'язані із спрощенням і уніфікацією цих процесів, що обумовлює зниження витрат, робить доступнішим для огляду весь трудовий процес.

Організація і застосування комп'ютеризованої інформаційної політики є наступним базовим положенням розробленої концепції. Цьому сприяє можливість об'єднання технологічних аспектів використання інформації і комп'ютеризації, яка ґрунтується на впровадженні автоматизованих робочих місць (АРМ) керівників і фахівців підприємств.

У дисертації розроблено і запропоновано методологічні й організаційні аспекти інформаційного середовища галузі: визначені його сутність та складові.

Сутність інформаційного середовища як поняття визначається комплексом факторів, що впливають на інформаційні процеси і системи. До них віднесено сукупність знань і інформації, а також об'єкти інформаційної інфраструктури та організаційно-економічних умов їхнього створення і використання (апаратні засоби, програмне забезпечення, телекомунікації, рівень підготовки фахівців і користувачів, форми стимулювання, контролю, методи і форми керування, процедури, регламенти, юридичні норми).

Інформаційне середовище будь якої галузі чи підгалузі вкрай неоднорідне, воно має як регіональну, так і виробничу специфіку залежно від типу регіону, стану накопиченого науково-технічного потенціалу. Це визначає його кількісні та якісні характеристики, ступінь його впливу і участі у міжгалузевому обміні знаннями й інформацією, можливості реалізації інноваційних стратегій та інформаційного обслуговування потенційних інвесторів.

Інформаційне середовище є обов'язковим елементом міжгалузевого управління в сучасній ринковій економіці. Тільки з його використанням можна досить оперативно вирішувати питання підвищення ефективності науково-технічного потенціалу, забезпечення відтворювальних процесів. У зв'язку з цим потрібно здійснювати комплексний підхід до виділення функцій інформаційного середовища.

До останнього часу інформаційне середовище галузі не розглядалося як один з основних елементів відтворювального процесу. Процес його формування практично здійснювався без участі міністерства, суб'єктів господарювання і управління в ринковій економіці. Нами запропонований новий підхід до формування інформаційного середовища, який відбивав би роль суб'єктів — виробників і споживачів інформації, економічний механізм їхньої взаємодії, особливості створення нових організаційних структур для виробництва і тиражування інформації, рівень науково-технічного потенціалу.

Підвищення ефективності виробництва багато в чому залежить від якості побудови сучасної інформаційної технології як частини інформаційного середовища галузі.

У роботі розроблено рекомендації щодо створення міжрегіональної мережі системи інформаційного забезпечення як інституціональної основи, яка є важливою складовою використання достовірної інформації, що неможливо без створення баз даних про суб'єктів ринку і господарських процесів.

Організаційно склад міжрегіональної мережі можна представити у вигляді таких груп елементів: джерела інформаційних і фінансових ресурсів (учасники, спонсори, представництва, ЗМІ, органи управління); база проектів ("Експортери України", "Підприємства Харківщини пропонують співробітництво"; "Золота Книга Українського підприємництва", "Ділова еліта України" та ін.); центр-офіс (бази даних) (рис.2).

Рис. 2. Організаційна модель функціонування міжрегіональної мережі

Міжрегіональна мережа здійснює свої функції у межах, встановлених концепцією її створення і визначених в установчих документах, а також у межах добровільно делегованих їй повноважень з боку контрагентів. Склад підрозділів формується залежно від масштабів діяльності учасників на внутрішньому і зовнішньому ринках і потреб користувачів в інформації. Можливості такої мережі можуть бути не обмежені завдяки її модульній конфігурації.

Автором встановлено, що функціональною основою міжрегіональної мережі може бути комплекс інформаційних послуг. Сформовано складові керованої і керуючої систем. До керованої системи належать: бази даних (їхня побудова); технологія інформаційної логістики; методики збору і відновлення інформації; програмний комплекс. До керуючої системи відносяться: структурні (регіональні) підрозділу; споживачі; учасники, спонсори, органи управління, що координують діяльність.

У дисертації визначено інформаційний базис, який покладено в основу роботи міжрегіональної мережі. Він складається (рис. 3) з типу ринку і галузі підприємницької діяльності, функцій, що виконуються в ході реалізації управлінських рішень. На цій основі проводиться багатопозиційний пошук відповідно до проблем визначених у заявці, запиті.

Рис. 3. Схема автоматизованої системи багатопозиційного пошуку підприємств, товарів та послуг.

На першому етапі здійснюється декомпозиція інформації відповідно до поточного пошуку. Після завершення багатопозиційного пошуку отримана інформація агрегується, після чого на основі затребуваної інформації і паспорта підприємства розраховуються можливі вихідні варіанти. Ці розрахунки визначають показники, які може досягти підприємство відповідно до запиту при існуючому ринку та організаційно-економічному стані. Показники варіантів порівнюються з відповідними критеріями, на підставі чого обирається кінцевий варіант відповіді.

У цілому запропонована конфігурація міжрегіональної мережі дає можливість домогтися найповнішого охоплення елементів інформації про виробничо-господарські сфери, відпрацювати методичні підходи до пошуку контрагентів, оцінити рівень витрат на збір інформації з кожного напрямку. Це у свою чергу забезпечує обґрунтування управлінських рішень щодо вибору господарських партнерів, виявлення недоліків і мобілізацію резервів. Усунення недоліків дозволить підвищити ефективність зовнішніх зв'язків підприємства.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, пов'язаного з інформаційним забезпеченням прийняття рішень в управлінні підприємствами у період становлення ринкових відносин. Основні наукові і практичні результати виконаного дисертаційного дослідження зводяться до наступного.

В результаті конструктивного аналізу наукових розробок і практики господарювання виявлено, що основною метою інформаційного забезпечення управління підприємством є наявність необхідної кількості та якості інформації. Інформаційний ресурс у конкретний момент часу можна розробити або купити, цілеспрямовано підібравши систему показників, на основі яких буде визначена потреба у виробничій і економічній інформації, та застосувавши оптимізаційні методи для раціоналізації її структури і потоків.

Сучасне інформаційне забезпечення охоплює економічне, техніко-технологічне, соціальне та сутнісне поля, кожен з яких визначають ті чи інші фактори. Аналізуючи схему взаємодії даних і інформації у процесі прийняття рішень. Зазначено, що керівник як особа, уповноважена приймати управлінські рішення, у своїй діяльності спирається на інформацію про стан керованого ним об'єкта і збирає управлінську інформацію як результат виконання покладених на нього функцій. Метою використання управлінської інформації є переведення керованого об'єкта з фактичного стану в бажаний.

Доведено, що аналіз діяльності підприємства у сфері інформатизації показує, що в умовах ринкових відносин постійний рух грошових потоків, який активізує діяльність усіх підсистем підприємства є важливим чинником, що обумовлює на ефективність діяльності підприємства, його конкурентноздатність, імідж. Одночасно аналіз інформаційної діяльності підприємства, орієнтованої в зовнішнє середовище, свідчить про те, що організація, інформаційного забезпечення не достатньо гнучка і не здатна вчасно обновляти свої елементи, що в свою чергу перешкоджає дослідженню ринка наявної інформації, вибору найперспективнніших контрагентів. Виявлені тенденції показали відсутність ефективної стратегії формування сучасного інформаційного забезпечення управлінських рішень.

Визначено, що інтенсивність відновлення економічного потенціалу галузей залежить переважно від налагодженості підприємствами надійної системи взаємозв'язків і взаємовигідного співробітництва, з одного боку, та можливостей оцінки рівня продукції, що випускається - з другого. Для цього їм необхідне інформаційне середовище у межах якого можна було б реалізовувати якісне обслуговування взаємодії з зовнішнім середовищем.

Зроблено висновок, що інформаційне середовище покликане забезпечити як моніторинг, діагностику, так і необхідну інформацію для здійснення індикативного планування і прогнозування розвитку галузі. Важливою його складовою є забезпечення і підтримка зовнішніх і міжнародних економічних зв'язків, суб'єктів господарювання, однак інформаційне середовище повинне також виступати середовищем їхньої діяльності у сегменті чи у регіоні в умовах переходу до ринку на основі досить повного набору ринково-орієнтованої інформації.

Дослідження структури і складових інформаційного забезпечення показало, що інформаційне середовище є обов'язковим елементом міжгалузевого управління в сучасній ринковій економіці. Тільки завдяки йому можна досить оперативно вирішувати питання підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу, забезпечення відтворювальних процесів. У зв'язку з цим потрібен комплексний підхід до встановлення функцій інформаційного середовища.

Розроблені рекомендації щодо створення міжрегіональної мережі інформаційного забезпечення як інституціональної основи, яка є важливою складовою використання достовірної інформації, що неможлива без створення баз даних про суб'єктів ринку і господарські процеси.

Мережа функціонує у межах, встановлених концепцією її створення, установчих документів і добровільно делегованих їй повноважень. Склад підрозділів формується залежно від масштабів діяльності учасників на внутрішньому і зовнішньому ринках і потреб у ній користувачів. Можливості її можуть бути необмеженими завдяки модульній конфігурації.

У дисертації визначено інформаційний базис роботи міжрегіональної мережі. Він складається з типу ринку і галузі підприємницької діяльності, функцій, що виконуються в ході виконання управлінських рішень. На цій основі проводиться багатопозиційний пошук відповідно до проблем, визначених у заявці, запиті. На першому етапі здійснюється декомпозиція інформації відповідно до поточної сутності пошуку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Арефьева Е.В., Лысак Ф.Ф. Концепция информационного обеспечения принятия решений в управлении предприятием // ІІ Міжнародний конгрес “Розвиток інформаційного суспільства в Україні”. Матеріали конгресу. – Київ, НТУУ “КПІ”, 2002. - С. 158-161 (особистий внесок: автором безпосередньо визначено види сфер, які є сучасним інформаційним забезпеченням).

2. Арефьева Е.В., Лысак Ф.Ф. Информационный ресурс в системе менеджмента предприятия // Реструктуризація підприємств України в умовах конкурентного середовища: теорія і практика. Вісник ХНУ. Серія економічна. – Харків: Основа. – 2000. - № 479. – С. 146-152 (особистий внесок: основні характеристики інформаційного ресурсу як складової потенціалу підприємства).

3. Лысак Ф.Ф. Институциональное обеспечение движения информационных продуктов // Соціально-економічне забезпечення розвитку економічної системи: проблеми і перспективи. Вісник ХНУ. Серія економічна. – Харків: ХНУ. – 2000. - № 480. – С.49-55.

4. Лысак Ф.Ф. Информационная составляющая принятия управленческого решения // Организационно-экономические условия и механизмы развития экономики Украины. Вестник ХНУ. Серия экономическая. – Харьков: Основа. – 1999. - № 451. – С.178-183.

5. Лысак Ф.Ф. Проблемы формирования информационной среды отрасли // Экономическая оценка конкурентоспособности продукции (услуг). Материалы научн.практ.конф. 25-26 мая 1998 г. – Харьков: Основа, 1998. – С. 77-81.

6. Лысак Ф.Ф. Проблемы информационного обеспечения предприятия //Проблемы регулирования рыночных отношений в Украине. Вестник ХГУ. Серия экономическая. – Харьков: Основа. – 1997. - № 401. – С. .

АНОТАЦІЯ

Лисак П.П. Інформаційне забезпечення прийняття рішень в управлінні підприємствами в період становлення ринкових відносин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 — організація управління, планування і регулювання економіки. - Харківський національний університет, Харків, 2002.

Дисертаційне дослідження присвячене аналізу існуючих та обґрунтуванню нових підходів до визначення сутності, складових інформаційного забезпечення прийняття рішень в управлінні підприємствами.

На основі змістовного дослідження існуючої системи інформаційного забезпечення визначено закономірності формування соціально-інформаційного моніторингу організації управління; ряд особливостей інформаційного продукту; склад полів, що охоплює інформаційне забезпечення, фактори, які їх визначають.

Запропоновано на основі розробленої концепції інформаційного забезпечення вирішити проблеми щодо прийняття адекватних рішень в управлінні підприємством, яка побудована на взаємозв'язку інформаційних потоків внутрішньої і зовнішньої спрямованості враховує фактори, що впливають на процес і умови у яких функціонує підприємство. Концепція заснована на логістичному підході.

Розроблено основи побудови міжрегіональної мережі як інституційної основи інформаційного забезпечення менеджменту господарюючих суб'єктів, визначено її інформаційний базис, що покладено в основу її роботи.

Ключові слова: інформаційне забезпечення, прийняття рішень, управління підприємствами, інформаційне середовище галузі, міжрегіональна мережа, інформаційний базис.

АННОТАЦИЯ

Лысак Ф.Ф. Информационное обеспечение принятия решений в управлении предприятиями в период становления рыночных отношений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03  — организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Харьковский национальный университет, Харьков, 2002.

Диссертационное исследование посвящено анализу существующих и обоснованию новых подходов к определению сущности и составляющих информационного обеспечения принятия решений в управлении предприятиями.

На основе содержательного исследования существующей системы информационного обеспечения определены закономерности формирования социально-информационного мониторинга организации управления; ряд особенностей информационного продукта; состав полей, которые охватывает информационное обеспечение и факторы, их определяющие.

Обобщение теоретических аспектов современного развития процесса управления предприятием, позволило выделить ряд основных его характеристик: сокращение промежуточных звеньев передачи информации; уменьшением времени между возникновением информации и ее практическим использованием для принятия решения, существованием глобальных сетей и отсутствием территориальных ограничений; сращивание промышленного, финансового, интеллектуального капитала; нарастание сложности выпускаемой продукции и соответственно отображающей ее информации и др.

В диссертации обосновано, что преобразуясь информация становится частью потенциала предприятия если имеет место: 1) ее соответствие по качеству и количеству уровням управления предприятием, 2) достаточной агрегации или декомпозиции, которые обеспечивают совместимость и согласованность использования информационного ресурса для принятия управленческих решений. С другой стороны, информация в рыночных отношениях становится товаром, а значит, приобретает еще и потребительскую стоимость.

Налаженный оперативный экономический анализ обеспечивает своевременное выявление внутрихозяйственных резервов. Такой анализ помогает определить прогнозные величины результатов деятельности предприятий и их подразделений, оперативно влиять на хозяйственные процессы, рационально использовать материальные, трудовые и финансовые ресурсы, улучшать качество произведенных продукции и услуг.

С целью определения весомости отдельных показателей для принятия управленческого решения в диссертационном исследовании использован метод главных компонент. В результате расчетов для двух основных функциональных направлений управления, а именно маркетинга и менеджмента предприятия, были определены основные показатели, которые используются наиболее часто для принятия решений, поскольку они наибольшей мерой определяют конечный результат хозяйственной деятельности предприятия. Значит, именно по ним необходимо определять резервы и разрабатывать мероприятия по обеспечению их оптимальной величины.

На основе разработанной концепции информационного обеспечения, которая построена на взаимосвязи информационных потоков внутренней и внешней направленности с учетом факторов, влияющих на процесс и условия функционирования предприятия предложен подход к решению проблемы принятия адекватных решений в управлении предприятием. Концепция базируется на логистическом подходе.

Разработаны основы построения межрегиональной сети как институциональной основы информационного обеспечения менеджмента хозяйствующих субъектов, определен ее информационный базис, состоящий из типа рынка, области предпринимательской деятельности, функций, которые осуществляются в процессе выполнения управленческих решений.

Межрегиональная сеть осуществляет свои функции в границах, установленных концепцией ее создания и определенных учредительными документами, а также в границах добровольно делегированных ей полномочий со стороны контрагентов. Состав подразделений формируется в зависимости от масштабов деятельности участников на внутреннем и внешнем рынках и потребностей пользователей в информации. Возможности такой сети могут быть не ограничены благодаря ее модульной конфигурации.

В целом предложенная конфигурация межрегиональной сети дает возможность добиться наиполнейшего охвата элементов информации о производственно-хозяйственных сферах, отработать методические подходы к поиску контрагентов, оценить уровень затрат на сбор информации от каждого направления. Это в свою очередь обеспечивает обоснование управленческих решений относительно выбора хозяйственных партнеров, выявление недостатков и мобилизацию резервов. Устранение недостатков разрешит повысить эффективность внешних связей предприятия.

Ключевые слова: информационное обеспечение, принятие решений, управление предприятиями, информационная среда отрасли, межрегиональная сеть, информационный базис.

THE SUMMARY

Lisak F.F. Information maintenance of a decision making in management of the enterprises during becoming the market attitudes. - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.02.03 - organisation of management, planning and regulation by economy. - Kharkov national university, Kharkov, 2002.

Dissertation the research is devoted to the analysis existing and substantiation of the new approaches to definition of an essence decision making, component information maintenance, in management of the enterprises.

Because of inclusive research of an existing system of information maintenance the regularities of shaping social - information monitoring of organisations of management are certain; a number of features of an information product; structure of fields, which envelops information maintenance, factors, their defining.

The approach to a solution of a problem of acceptance of adequate solutions in operation of business is offered because of developed concept of information maintenance which is constructed on correlation of information streams of an internal and external directness. For want of it the factors influencing to process and a condition of operation of the enterprise are taken into account. The concept is based on the logistics approach.

Are developed by a fundamentals of construction of an interregional web as institutionalnoy a fundamentals of information maintenance of management of the managing subjects, the information base is certain which is fixed in a basis of its work. It consists of a type of the market and area of enterprise activity, functions, which are carried out during fulfilment of administrative solutions. On this basis the multiitem search on problems certain in the application, request is carried out.

Key word: information maintenance, decision making, management of the enterprises, information medium of branch, interregional web, information base.

Підписано до друку 31 травня 2002 р. Формат 60ґ84 1/16

Ум.-друк.арк. 1,0 Обл.-вид.арк. 1,0. Тираж 100 прим.

АТЗТ “Самміт Харків”, 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 86 Свідоцтво ДК № 133 від 01.08.2000 р.