Київський національний економічний університет

МАХАНЕЦЬ Любов Леонідівна

УДК 519.866:339.9

МОДЕЛЮВАННЯ РИЗИКУ

В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність 08.03.02 – економіко-математичне моделювання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2002

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі економіко-математичних методів Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Вітлінський Вальдемар Володимирович,
Київський національний економічний університет,

професор кафедри економіко-математичних методів.

Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор
Ткаченко Іван Семенович,

Тернопільська академія народного господарства,

завідувач кафедри економіко-математичних

методів і моделей;

кандидат економічних наук, доцент
Дубровіна Надія Анатоліївна,

Харківський державний економічний університет,

доцент кафедри економічної кібернетики.

Провідна установа – Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної кібернетики, м. Львів

Захист відбудеться “ 25 ” листопада 2002 року о 16-00 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .006.01 Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “ 22 ” жовтня 2002 року

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат технічних наук, професор Шарапов О.Д.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах переходу україни до ринкових відносин нового змісту набуває зовнішньоекономічна діяльність (зед). Перш за все вона стимулює структурну перебудову в економіці та сприяє входженню її в світове господарство. Під час проведення зовнішньоекономічної операції здійснюється складний процес руху значної маси грошових коштів, товарних, матеріальних засобів, обіг юридичних документів й інформаційних потоків. Ефективне функціонування зовнішньоекономічної діяльності залежить від багатьох факторів, серед яких чільне місце займає вміння українського агента враховувати ризик, яким обтяжена зед.

Проведення трансформаційних економічних перетворень, інтеграція України у світову економічну систему, вихід на міжнародні фінансові ринки обтяжені високим ступенем невизначеності, конфліктності та зумовленим ними ризиком. У процесі здійснення ЗЕД суб'єкти економічної діяльності зіштовхуються з конкуренцією, неспівпаданням інтересів контрагентів, асиметрією інформації, що також породжують ризик.

Проблема урахування ризику в зовнішньоекономічній діяльності є актуальною для України як для країни з перехідною економікою, що характеризується нестабільністю економічного та політичного середовища, нестачею або недостовірністю статистичної інформації, прискореною трансформацією соціально-економічних процесів тощо.

Останнім часом теоретико–методологічні та прикладні аспекти оцінки та урахування ризику в зовнішньоекономічній діяльності знаходять своє відображення в низці робіт багатьох українських та зарубіжних вчених. Серед них необхідно виділити праці Ч. Кеннеді, Ж. де ла Торре, Д. Некара, М. Фіцпатріка, В. Ашера, Т. Брювера, А. Циганка, В. Бочарнікова, Р. Юмаєва, В. Забродського, Т. Шарової, С. Кошечкіна, В. Вітлінського, С. Наконечного, В. Ситника, О. Ястремського, Т. Клебанової, І. Школи, В. Ющенка та інших.

Переважна більшість праць вітчизняних дослідників–ризикологів присвячена питанням економічного ризику, зокрема, валютного ризику. Проблема врахування ризиків в ЗЕД та їхнього зв’язку з основними макроекономічними показниками зовнішньоекономічної діяльності країни вимагає додаткових досліджень, створення нових потужних методів аналізу та управління зовнішньоекономічними ризиками, що використовували б елементи кількісного аналізу, економіко-математичного моделювання та інформаційних систем і технологій.

Недостатня дослідженість даної проблеми в умовах перехідної економіки України зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили її предмет, об’єкт і мету роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри економіко–математичних методів Київського національного університету в межах держбюджетної теми: “Теоретичні та практичні аспекти математичного моделювання економічних об’єктів і процесів” (державний реєстраційний номер 0101V009214). Внесок автора полягає у розробці моделей розрахунку залежності зовнішньої заборгованості від ступеня політичного ризику та рівня зміни валового внутрішнього продукту.

Мета і задачі дослідження. Метою наукового дослідження є узагальнення концептуальних підходів щодо раціонального функціонування сфери зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням ризику на підґрунті побудови комплексу економіко-математичних моделей аналізу та управління ризиком ЗЕД.

Для реалізації зазначеної мети в роботі поставлені та розв’язуються такі завдання:

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність в умовах перехідної економіки.

Предметом дослідження є методологічні, методичні аспекти та інструментарій кількісного аналізу, математичного моделювання та управління ризиком ЗЕД.

Методи дослідження – системний аналіз, економіко–математичні методи та моделі, концепція та інструментарій сучасної теорії економічного ризику, концепція теорії гри.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні основних напрямків щодо урахування та моделювання ризиків ЗЕД. Отримані наступні положення, що відображають особистий внесок дисертанта у розробку даної теми і виносяться на захист:

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів полягає в наступному:

-

-

-

Методика розрахунку оптимальної умови постачання INCOTERMS впроваджена в практику діяльності МПП “Еліт–Транс” (довідка № 23 від 12.03.2002), імітаційна модель розрахунку ризику інвестиційних проектів впроваджена в практику АКБ “Укрсоцбанк” (довідка № від 18.06.2001).

Результати дослідження використовуються також у навчальному процесі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича при викладанні дисциплін “Міжнародні економічні відносини”, “Світова економіка” та “Економічний ризик та методи його вимірювання” (довідка № 23–06.10/865 від 17.06.2002). Результати наукового дослідження впроваджуються в учбовому процесі при викладанні дисциплін “Міжнародні економічні відносини”, “Зовнішньоекономічна діяльність підприємств” та “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” у Чернівецькому торгово–економічному інституті Київського національного торгово–економічного університету (довідка № /15.29 від 17.06.2002).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо проблем урахування ризику зовнішньоекономічної діяльності, що служить основою для побудови комплексу економіко-математичних моделей аналізу та управління ризиком ЗЕД. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, котрі отримані автором особисто.

Апробація роботи. Результати досліджень оприлюднено на восьми науково–практичних конференціях, в тому числі:

шести міжнародних науково–практичних конференціях, серед яких: ІІ міжнародна науково–практична конференція “Маркетинг: теорія і практика” (Київ, 1998); міжнародна науково–практична конференція “Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні” (Чернівці, 1998); Х міжнародна науково–практична конференція “Сучасна інноваційно–промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (Чернівці, 1999); ХІ міжнародна науково–практична конференція “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” (Чернівці, 2000); ХІІ міжнародна науково–практична конференція “Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні” (Чернівці, 2001); міжнародна науково–практична конференція “Ризикологія в економіці та підприємництві” (Київ, 2001);

на першій всеукраїнській науково–практичній конференції “Проблеми економічного ризику: аналіз та управління” (Київ, 1998) та V міжнародному конгресі українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (Львів, 2000).

Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у 14 наукових публікаціях, з них 4 – у наукових фахових виданнях, 10 – матеріали науково–практичних конференцій, загальним обсягом 3,83 д.а., з них особисто автора 2,81 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи – 200 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 14 таблиць (викладені на 8 сторінках), 34 рисунки (викладені на 12 сторінках) та 4 додатки (викладені на 33 сторінках). Список використаних джерел нараховує 110 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь її розробленості в економічній літературі, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, сформульовані мета та задачі дослідження, визначені предмет, об’єкт та методи дослідження, викладені наукова новизна, практичне значення і апробація одержаних результатів дослідження.

У розділі 1 “Теоретичні аспекти зовнішньоекономічної діяльності та необхідність урахування ризику” поглиблено теоретичний аналіз сутності зовнішньоекономічної діяльності та політики держави.

Показано, що зовнішньоекономічна діяльність країни здійснюється згідно загальних, специфічних і національних принципів. Загальні принципи зовнішньоекономічної діяльності – це невелика кількість загальновизнаних у всьому світі правил, що стали своєрідними загальновідомими істинами (аксіомами), яких дотримуються всі учасники міжнародних ділових операцій. Специфічні принципи ЗЕД закріплені у відповідних міжнародних правових актах і є обов’язковими для виконання всіма державами, що підписали той або інший акт. Значна частина специфічних принципів діє на регіональному рівні. Це так звані національні принципи. Для України особливий інтерес мають принципи ЗЕД у Європейському союзі. Найбільш повний перелік принципів щодо зовнішньоекономічної діяльності міститься в “Хартії економічних прав і обов’язків держав”, Статуті ООН та Білій книзі Європейського Союзу.

До складу зовнішньоекономічної діяльності держави входить міжнародна торгівля, інвестиційна, валютна та митна політика. Спектр ризиків зовнішньоекономічної діяльності різноманітний, однак, виходячи з поділу зовнішньоекономічної діяльності на види, можна стверджувати, що кожен вид зовнішньоекономічної діяльності обтяжений певною структурою ризиків.

Зазначено, що інструменти зовнішньоекономічної діяльності досить різноманітні і використання їх залежить від цілей, яких прагнуть досягти держава, підприємства, компанії тощо при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Необхідно наголосити, що ЗЕД здійснюється в умовах невизначеності, конфліктів, неспівпадання інтересів та мети зацікавлених сторін.

Моделюванням зовнішньоекономічних процесів економісти займаються вже тривалий час, намагаючись пояснити і передбачити динаміку макроекономічних змінних. На підґрунті проведеного аналізу існуючих економіко-математичних моделей, які описують ЗЕД, показано, що більшість із розроблених моделей у недостатній мірі враховують об’єктивно існуючу невизначеність, конфлікт та зумовлений ними ризик у даній сфері економічної діяльності.

Обґрунтовано роль і необхідність урахування невизначеності та конфліктності а також зумовленого ними ризику при прийнятті рішень у зовнішньоекономічній діяльності. Доведено, що однією із сфер, яка найбільше підлягає впливу ризику і в якій найчастіше виникає невизначеність та конфлікт є зовнішньоекономічна діяльність. Це зумовлено тим, що в даній сфері економічної діяльності потрібно здійснювати прогноз та оцінку складного процесу руху грошових коштів, товарних, матеріальних цінностей та інформаційних потоків. Невизначеність також зумовлюється незнанням партнера, торговельних звичаїв і традицій в країні–партнері тощо. Все це разом створює критично ризикове поле діяльності.

Зазначено, що множинність, різнобічність інтересів і наявність протидіючих сторін є однією з основних рис зовнішньоекономічної діяльності та зумовлюють ситуацію конфліктності в даній економічній сфері.

Ризик – невід’ємний атрибут зовнішньоекономічної діяльності, а розвиток ризикології стосовно ЗЕД є важливою задачею, оскільки в даній сфері економічної діяльності потрібно здійснювати прогноз та оцінку складного процесу руху грошових коштів, товарних, матеріальних цінностей та інформаційних потоків в умовах постійних зрушень, неповної інформації та неспівпадання інтересів контрагентів.

У розділі 2 “Ризик-менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” висвітлений концептуальний аналіз основних ризиків, що виникають у ЗЕД, досліджені закордонні методики якісної і кількісної оцінки політичного ризику.

У процесі своєї зовнішньоекономічної діяльності підприємці зіштовхуються зі сукупністю різних видів ризиків, які відрізняються між собою за місцем і часом виникнення, множиною внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на їх рівень, і, відповідно за способом їх аналізу і методом опису. Виявлено, що, як правило, всі види ризиків ЗЕД взаємопов’язані. Ця обставина ускладнює прийняття раціонального рішення стосовно оптимізації ризику і вимагає поглибленого аналізу структури ризиків, а також причин і факторів їх виникнення.

Поняття ризику охоплює практично всю зовнішньоекономічну діяльність економічного суб’єкта. Дослідження показало, що близько 80% комерційних структур та підприємств більшості країн займається проведенням зовнішньоекономічних операцій. Вони часто зіштовхуються з ризикованими ситуаціями на зовнішньоекономічному рівні.

З аналітичної оцінки випливає, що спектр ризиків зовнішньоекономічної діяльності досить широкий і нараховує близько 150 видів. Питання класифікації цих ризиків є досить складною проблемою.

Проведений аналіз показує, що основними ризиками при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності виступають інвестиційні, валютні, кредитні, лізингові та відсоткові.

Зазначено, що ризики ЗЕД можна поділити на чотири великих групи за ознаками: щодо договірного процесу; щодо можливості управління ризиком; щодо територіального місцезнаходження (за кордоном, на границі, у своїй державі); щодо етапу угоди. В свою чергу в цих групах ризики поділяються на підгрупи.

На нашу думку, в ЗЕД доцільно виділити метасистемний ризик, яким обтяжені (безпосередньо чи опосередковано) усі рівні ієрархії управління. Його можна деталізувати наступним чином: політичний, макроекономічний та валютний ризики. У кожному з видів ЗЕД (зовнішньоторговельна, фінансова, виробнича та інвестиційна діяльності) можна виокремити ризики, які притаманні даному виду діяльності. Разом з тим, всі види ЗЕД обтяжені виокремленим нами метасистемним ризиком.

Визначено, що ризик інвестиційних проектів – це система чинників, що можуть проявитися у вигляді комплексу ризиків (загроз), індивідуальних для кожного учасника інвестиційного проекту. Систему інвестиційних ризиків у науковій літературі подають як:

,

де n – кількість виокремлених складових компонентів ризику інвестиційного проекту.

Учасники інвестиційних проектів при аналізі структури можливого ризику не завжди мають можливість проаналізувати та враховувати більш-менш вичерпний спектр інвестиційних ризиків, а враховують тільки найбільш важливіші види та типи даних ризиків. Тому вважаємо за доцільне запропонувати таку структуру векторної оцінки інвестиційних ризиків з урахуванням пріоритетів іноземного інвестора:

,

де – вагові коефіцієнти пріоритету ризиків з точки зору інвестора, ;  – кількість ризиків, які на думку інвестора є важливими стосовно даного проекту.

На нашу думку, оцінюючи інвестиційний клімат України слід виокремлювати країнний ризик, що складається з політичного і макроекономічного ризиків.

Термін окупності є важливим для іноземного інвестора в умовах ринку України, оскільки чим менший термін окупності, тим менша ймовірність зміни законодавства, ліквідності тощо. Виходить, що ризик іноземного інвестора, який вкладає кошти в підприємства України зростає з ростом терміну окупності проекту. Виходячи з цього можна дійти висновку, що одним з важливих показників привабливості для іноземних інвесторів служить термін окупності (), котрий, у силу своєї специфічної наочності, можна використовувати як ключовий показник, а семіквадратичне відхилення від обраної бази (математичного сподівання, моди, медіани) як оцінку ступеня ризику, пов’язаного з іноземним інвестуванням. Більше того, в умовах дефіциту інвестиційних ресурсів (наприклад, на початковій стадії розвитку бізнесу або в критичних ситуаціях) саме термін окупності може виявитися найбільш значущим для ухвалення рішення про здійснення капіталовкладень.

Запропоновано здійснювати відбір інвестиційного проекту з множини альтернативних варіантів за допомогою процедури їх послідовного багатокрокового відбору за трьома показниками , та , що дозволяє враховувати інтереси зацікавлених сторін та їх ставлення до ризику.

У межах транспортних ризиків, з метою їх зниження, доцільно здійснювати вибір раціональної умови постачання INCOTERMS.

Вибір умови постачання з множини INCOTERMS при укладанні зовнішньоторговельних контрактів можна інтерпретувати як позиційну гру з двома гравцями: експортер та імпортер. Вибір здійснюється на підґрунті мінімізації транспортного ризику (Rt), яким обтяжені як експортер так й імпортер, оскільки всі інші умови можливо легко визначити, виходячи з тлумачення INCOTERMS.

Мінімізувати ризик прагне як експортер, так і імпортер. Дерево рішень для експортера матиме вигляд, представлений на рис. 1. Дерево рішень імпортера є дзеркальним відображення дерева рішень експортера.

За допомогою теоретико-ігрового підходу доведено, що при виході на зарубіжний ринок та укладанні контракту як експортеру, так й імпортеру з метою мінімізації ризику втрат необхідно користуватися такими умовами постачання: CPT, CFR, FOB, FCA, CIP, CIF, FAS.

Рис. 1. Дерево рішень для експортера.

У розділі 3 “Аналіз та моделювання політичного ризику” пропонується вектор кількісної міри ризику економічної безпеки країни та наводиться аргументація щодо доцільності оцінки політичного ризику разом з одними із основних макроекономічних показників економічного стану держави – експорту, зовнішньої заборгованості та здатності її обслуговувати і погашати.

Показано, що поняття економічної безпеки тісно пов’язане з поняттям зовнішньоекономічних ризиків. Безумовно, коло таких ризиків дуже широке і та їхня частина, що не виходить за рамки традиційних ризиків окремих експортерів і імпортерів, тобто пов'язана лише з можливими коливаннями курсів валют, можливою несумлінністю окремих партнерів в окремих угодах, збоями в товаропровідній мережі при русі окремих товарів тощо, не обов'язково створюють загрозу національній економічній безпеці.

Поняття економічної безпеки містить всю сукупність факторів і показників, що характеризують соціально-економічний та техніко-економічний аспекти розвитку держави. Тому при аналізі стану економічної безпеки необхідно спочатку вибрати ті показники, які відображають основні тенденції розвитку суспільства. Існує багато підходів до формування системи показників економічної безпеки. Нами запропоновано така система показників для визначення ризику економічної безпеки та їхні граничні інтервали (табл. 1).

На нашу думку, для економічної безпеки значення мають не самі показники, а їхні граничні значення. Граничні значення – це найменші чи найбільші граничні величини, недотримання значень яких перешкоджає нормальному ходу розвитку різних елементів відтворення, приводить до формування негативних, руйнівних тенденцій в області економічної безпеки. З погляду зовнішніх загроз як індикатори ризику настання економічної небезпеки можуть виступати гранично допустимий рівень державного боргу, збереження чи втрата позицій на світовому ринку, залежність національної економіки та її найважливіших секторів (включаючи оборонну промисловість) від імпорту закордонної техніки, комплектуючих виробів або сировини.

Таблиця 1

Граничні значення показників настання економічної небезпеки

Показник | Граничний інтервал | Зниження обсягу ВВП | [20%; 30%] | Обсяг ВВП на душу населення | [45; 55] | Частка інвестицій у ВВП | [20%; 30%] | Рівень інфляції | [15%; 25%] | Частка обсягу зовнішнього боргу в ВВП | [20%; 30%] | Частка зовнішніх запозичень у покритті бюджетного дефіциту | [25%; 35%] | Частка дефіциту бюджету в ВВП | [1%; 10%] | Показник політичного ризику (індекс BERI – від 0 до 100) | [60; 70] |

Виходячи із запропонованої системи показників, розраховано інтегральний показник ризику економічної безпеки та визначаються області стійкості економічного становища країни.

Аналіз методик якісної та кількісної оцінки політичного ризику показав, що в основному політичний ризик класифікується суто вербальними поняттями: низький, високий, середній тощо. Запропоновано кількісна інтервальна оцінка політичного ризику на підґрунті індексу BERI та дев’яти ступенів прояву даного ризику, що описані Шаровою Т. Виділені дев’ять інтервалів значень кількісної оцінки політичного ризику.

0 Rp1 Rp2 ...... Rp8 Rp9 100

Запропонована модель залежності експорту від політичного ризику дозволяє розрахувати максимально можливий обсяг зовнішнього боргу держави для певного значення кількісної оцінки показника політичного ризику. Доведено, що кожному значенню величини політичного ризику відповідають оцінки певних обсягів експорту та зовнішнього боргу. Спрощено оцінку залежності зовнішнього боргу від експорту можна подати так:

,

де Іm – імпорт; Е – експорт; DB=(T-G): Т – доходи держави, в тому числі зовнішні; G – видатки держави.

У свою чергу, залежність експорту від політичного ризику можна подати наступним чином:

,

де ki – вагові коефіцієнти невиробничого споживання, валових інвестицій, державних закупок у валовому внутрішньому продукті (Y), – індекс інфляції (Р – рівень цін), – індекс приросту грошової маси (М – грошова маса), – індекс збільшення швидкості обігу грошей (V – швидкість обігу грошей), M[Y(Rp)] та M[Im(Rp)] – математичне сподівання залежності валового внутрішнього продукту та імпорту (відповідно) від політичного ризику (Rp), М [·] – оператор математичного сподівання.

Використовуючи кількісну оцінку (рейтинг) політичного ризику можна знайти його кореляційно-регресійний зв’язок із зовнішнім боргом країни. На підґрунті аналізу відповідних даних легко дійти висновку, що модель, яка має вигляд:

,

опише цей зв’язок досить адекватно, де Rр – ступінь політичного ризику; В – рівень зовнішньої заборгованості, б і в – коефіцієнти регресії; u – випадкова величина.

Виходячи із дев’яти ступенів прояву політичного ризику(Rр1, …, Rр9) та кореляційно-регресійного зв’язку політичного ризику із зовнішнім боргом країни, припускаючи, що за Rр1 борг становить В1; Rр2 – В2; …, Rр9 – В9 (причому В1<B2<…<B9 та Rр1<Rр2<…<Rр9), проведено оцінку обсягу зовнішнього боргу в залежності від оцінки ступеня політичного ризику.

Представлене на рис. сімейство кривих є критично допустимим рівнем обсягу зовнішнього боргу держави, при заданому (бажаному) ступені політичного ризику. Точка вище однієї з сімейства кривих відповідає стану країни з високим політичним ризиком і, як наслідок, стану політичної та економічної кризи (відсутність необхідного обсягу інвестицій, несприятлива асиметрія торговельних стосунків з іншими країнами тощо). Дане твердження є слушним у разі справедливості гіпотези, що решта важливих макроекономічних показників є сталими.

Для економіки України знайдено кореляційну залежність ступеня політичного ризику від зміни ВВП, яку можна подати як:

де Rр – оцінка ступеню політичного ризику, Y – зміна обсягу ВВП, u – випадкова величина.

Після проведеного аналізу, легко отримати оцінку залежності ступеня політичного ризику від двох чинників: зміни ВВП та зовнішньої заборгованості, яка матиме вигляд:

.

Рис. 2. Сімейство кривих обсягу зовнішнього боргу щодо ступеня політичного ризику

Знаючи оцінку залежності зміни обсягу валового внутрішнього продукту від ступеня політичного ризику та умову платоспроможності (фіксуючи решту інших показників), можна побудувати графік залежності ступеня політичного ризику від зміни ВВП і зовнішнього боргу (рис. ).

Оцінка залежності ступеня політичного ризику від зміни обсягів ВВП та зовнішнього боргу представлена поверхнею (затемнена частина). З рис. видно, що під час зростання зовнішнього боргу (B) відбувається зростання ступеня політичного ризику (Rр). Водночас, зі зростанням ВВП () ступінь політичного ризику знижується. Визначивши цю залежність, можна прогнозувати гранично допустиму величину зовнішнього боргу при бажаному (прогнозованому) рівні ВВП і заданому ступені політичного ризику. Для цього оцінювання та аналізу доречно використовувати, як один із варіантів, запропоновану вище модель залежності ступеня політичного ризику від двох чинників та беручи відповідну поверхню. Рівень зовнішньої заборгованості, який держава матиме за бажаного ступеня політичного ризику та прогнозованої зміни ВВП знаходиться на затемненій поверхні (рис. ). Зазначимо, що для підвищення рейтингу на міжнародній арені держава прагне знизити ступінь свого політичного ризику. З рисунка випливає, що при великих значеннях (це означає економічне зростання) країна може допустити і відносно великий зовнішній борг за відносно малого ступеня політичного ризику (у світовій практиці це характерно для США). При від’ємному та низькому рівні зовнішньої заборгованості ступінь політичного ризику є достатньо високим (згідно нашої моделі від 50 і вище). При зростанні зовнішніх кредитів (позичок) (для ), політичний ризик різко зростає.

Рис. 3. Оцінка залежності ступеня політичного ризику від зміни обсягу ВВП та зовнішнього боргу

З врахуванням оцінки залежності (взаємозв’язку) ступеня політичного ризику від двох чинників (зміни ВВП та зовнішньої заборгованості) можна побудувати ізокванти ризику при (R=const=С):

Або, після певних перетворень

.

Слід зауважити, що необхідно приймати:

Карта ізоквант ризику (рис. ) дозволяє прогнозувати зміну зовнішнього боргу при бажаному ступені політичного ризику та прогнозованій зміні ВВП.

Рис. 4. Карта ізоквант ризику

Таким чином, запропонована модель дає можливість визначити інтервал зміни рівня зовнішньої заборгованості, який не приводить державу до боргової кризи.

Прогнозуючи рівень соціального стану, стабільність політичного курсу, ступінь конфліктності між гілками влади, індекс інфляції тощо, тобто ступінь політичного ризику, а також прогнозуючи обсяг приросту ВВП, можна прогнозувати і раціональний рівень зовнішньої заборгованості, який відповідає значенням прогнозованих чинників і який може собі дозволити уряд. Більший обсяг зовнішніх боргів приводить до зростання ступеня політичного ризику (щодо прогнозованого, бажаного), зниження рейтингу держави на міжнародній арені та до пов’язаної з цим низки негативних явищ (наприклад, зниження інвестиційної привабливості).

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо моделювання ризику зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз теоретичних концепцій ризику дозволив зробити узагальнюючі висновки щодо вдосконалення методики, оцінки, урахування та ефективного управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності в умовах економіки України. Результати проведеного наукового дослідження дають можливість зробити наступні висновки:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

В наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

В інших виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

АНОТАЦІЯ

Маханець Л.Л. Моделювання ризику в зовнішньоекономічній діяльності.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02-економіко-математичне моделювання.-Київський національний економічний університет, Київ, 2002.

Дисертація містить результати дослідження ризику в зовнішньоекономічній сфері засобами економіко-математичного моделювання. У роботі проведено порівняльний аналіз існуючих класифікацій ризиків та економіко-математичних моделей зовнішньоекономічної діяльності. Запропонована власна класифікація ризиків ЗЕД.

З метою врахування ризиків, пов’язаних з управлінськими рішеннями щодо зовнішньоекономічної діяльності, побудовано теоретико–ігрову модель вибору раціональної умови постачання з множини INCOTERMS та запропоновано багатокроковий алгоритм вибору інвестиційного проекту з врахуванням ставлення іноземного інвестора до ризику. На основі розрахованого показника економічної безпеки, визначені області стійкості економічного стану країни. Розроблена методика дозволяє встановити області стійкості економіки.

Крім того, побудована та розрахована модель залежності політичного ризику від зміни валового внутрішнього продукту та зовнішньої заборгованості, що дозволяє визначати за заданого ступеня політичного ризику бажаний рівень зовнішнього боргу. Виходячи з даної моделі, побудована карта ізоквант міри політичного ризику, яка дає можливість прогнозувати зміну зовнішнього боргу при бажаному ступені політичного ризику і прогнозованій зміні ВВП. Проведена числова апробація запропонованих моделей дозволяє зробити висновок про доцільність та ефективність їх застосування у зовнішньоекономічній діяльності України.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, теоретико-ігрова модель, політичний ризик, ризик економічної безпеки, інвестиційний ризик, транспортний ризик, карта ізоквант політичного ризику.

АННОТАЦИЯ

Маханец Л.Л. Моделирование риска во внешнеэкономической деятельности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02-экономико-математическое моделирование. – Киевский национальный экономический университет, Киев, 2002.

Диссертация содержит результаты исследования риска во внешнеэкономической сфере средствами экономико-математического моделирования. В работе проведен сравнительный анализ уже существующих классификаций рисков и экономико-математических моделей внешнеэкономической деятельности. Предложена собственная классификация рисков внешнеэкономической деятельности.

С целью учета рисков, связанных с управленческими решениями относительно внешнеэкономической деятельности, построена теоретико-игровая модель выбора рационального условия поставки из множества INCOTERMS, показатель эффективности которой – степень транспортного риска. Предложен многошаговый алгоритм выбора инвестиционного проекта с учетом отношения иностранного инвестора к риску.

Модель выбора рационального условия поставки разрешает установить, что при выходе на зарубежный рынок и заключении контракта как экспортеру, так и импортеру с целью минимизации риска потерь необходимо использовать такие условия поставки: CPT, CFR, FOB, FCA, CIP, CIF, FAS. Для выбора конкретного, оптимального для определенного контракта, условия поставки из выше перечисленных, необходимо сформулировать игру с заданным показателем эффективности и привлечением дополнительной информации.

Для оценки инвестиционного климата Украины предлагается выделить страновой риск, который состоит из политического и макроэкономического рисков. Исходя из этого, предлагается, как один из важных показателей привлекательности проекта для иностранных инвесторов, срок окупаемости (), который, в силу своей специфической наглядности, можно использовать как метод оценки риска, связанного с инвестированием. Больше того, в условиях дефицита инвестиционных ресурсов именно этот показатель может оказаться наиболее значимым для принятия решения об осуществлении капиталовложений.

Предложена система количественной оценки степени риска, которая учитывает отношение иностранного инвестора к неопределенности, конфликтности, отягощающими инвестиционный проект. Обоснована целесообразность учета моды и медианы , и термина окупаемости. Сформированная система количественных показателей степени инвестиционного риска и предложенный многошаговый алгоритм выбора инвестиционного проекта дают возможность оценить отношение иностранного инвестора к риску и позволяют учитывать интересы заинтересованных сторон, в частности, привлекательность проекта для иностранного инвестора.

Учитывая вычисленный интегральный показатель риска экономической безопасности, определены области устойчивости экономического состояния страны. Разработанная методика разрешает не только оценить показатели риска, которые угрожают экономической безопасности страны на общегосударственном уровне, но и установить области устойчивости экономики.

Кроме того, построена и рассчитана модель зависимости политического риска от изменения валового внутреннего продукта и внешней задолженности, которая позвоялет определять при заданной степени политического риска желаемый уровень внешнего долга. Проведенная числовая апробация предложенных моделей разрешает сделать вывод о целесообразности и эффективности их применения во внешнеэкономической деятельности Украины.

Исходя из оценки зависимости изменения объема валового внутреннего продукта от степени политического риска и условия платежеспособности (фиксируя остальные показатели) построен график зависимости степени политического риска от изменения валового внутреннего продукта и внешнего долга. Учитывая эту зависимость, определена предельно допустимая величина внешнего долга при желаемом (прогнозируемом) уровне ВВП и заданной степени политического риска. Уровень внешней задолженности государства при желаемой степени политического риска и прогнозируемом изменении валового внутреннего продукта находится на затемненной поверхности графика зависимости степени политического риска от изменения ВВП и внешнего долга. Отметим, что для повышения рейтинга на международной арене, государство стремится снизить степень своего политического риска.

Исходя из модели зависимости политического риска от изменения валового внутреннего продукта и внешней задолженности, построена карта изоквант меры политического риска. Карта изоквант риска позволяет прогнозировать изменение внешнего долга при желаемой степени политического риска и прогнозируемом изменении ВВП. Таким образом, предложенная модель дает возможность определить интервал изменения уровня внешней задолженности, которая не приводит государство к долговому кризису. Разработанная модель может быть применена органами государственного управления для оценки рационального уровня внешней задолженности государства, исходя из желаемой степени политического риска и оценки объема изменения валового внутреннего продукта.

Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, теоретико-игровая модель, политический риск, риск экономической безопасности, инвестиционный риск, транспортный риск,