УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Бородай Віталій Петрович

УДК 636.52/58.082

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМ УДОСКОНАЛЕННЯ ПТИЦІ М'ЯСНИХ КРОСІВ

06.02.01 – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

с. Чубинське Київської області

2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Науковий консультант — доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Зубець Михайло Васильович, президент УААН

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Бесулін Віктор Іванович, завідувач кафедри дрібного тваринництва Білоцерківського аграрного університету;

доктор сільськогосподарських наук, професор Дуюнов Едугарт Андрійович, завідувач лабораторії м’ясної птиці Інституту птахівництва УААН;

доктор сільськогосподарських наук Подоба Борис Євгенович, завідувач лабораторії генетичних основ селекції Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Провідна установа — Харківський зооветеринарний інститут Міністерства аграрної політики України, м. Харків.

Захист дисертації відбудеться “ 24 ” лютого 2000 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН, 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий 23 січня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Ю.В.Мільченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі основним напрямком селекції в птахівництві є розробка нових методів удосконалення існуючих і створення нових перспективних кросів птиці. Особливо актуальне це питання в селекції м’ясних курей, де необхідно досягти високих показників енергії росту та життєздатності при порівняно помірних показниках приросту живої маси птиці батьківських форм.

Основним напрямком селекції на підвищення м’ясної продук-тив-ності на перспективу залишається переважний відбір особин в лініях та родинних формах за обмеженим числом ознак, поєднання яких відбувається у фінальному гібриді. Тому лінійно-породна та міжлінійна гібридизація і надалі буде магістральним шляхом розвитку птахівництва (Сергеев В.О., 1980; Лукьянова В.Д., 1993; Шахнова Л.В., 1993; Гальперн І.Л., 1994; Фісінін В.І., 1996; Єлізаров Є.С., 1997; Коваленко В.П., 1998).

Аналіз бройлерного виробництва в Україні вказує на необхідність створення нових вихідних ліній м’ясних кросів, які були б спеціалізовані за основними ознаками продуктивності і забезпечували прояв гетерозис-ного ефекту за відтворювальними якостями в межах 5-7%, та м’ясними – в межах 7-9%.

Для успішного вирішення проблеми удосконалення птиці м'ясних кро-сів необхідне вирішення цілого комплексу питань, зокрема обгрун-ту-вання найбільш ефективних селекційних програм, що дозволяють підви-щи-ти ефективність селекції в лініях за репродуктивними та продук-тив-ними ознаками. Необхідна також розробка методів комплексної оцінки ліній та родинних форм за відтворювальними ознаками та рівнем загаль-ної і специфічної комбінаційної здатності в структурі кросу.

Поряд з цим у птахівництві останнім часом набувають широкого розвитку дослідження щодо розробки інтегральних методів оцінки генотипу за комплексом ознак і моделювання селекційних ознак для вивчення їх вікової динаміки та прогнозування кінцевої продуктивності, виходячи з даних отриманих в ранньому онтогенезі. Актуальними є розробка моделей основних селекційних ознак птиці та визначення їх компонентів для підвищення ефективності селекційної роботи.

Виходячи з цього, слід вважати актуальними дослідження, спрямо-вані на розробку і обгрунтування селекційних програм створення нових і удосконалення існуючих кросів м’ясної птиці, комплексну оцінку родинних форм за відтворювальними якостями, розробку моделей основних селек-цій-них ознак м'ясної птиці, вивчення реакції “генотип х середовище” та створення організаційно-технологічних передумов розвитку бройлерного виробництва в Україні на перспективу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота ви-конана згідно з програмами і планами науково-дослідних робіт Інсти-ту-ту розведення і генетики тварин УААН “ Розробка принципово нових методів створення консолідованих порід, ліній та гібридів тварин ” 1991-1995 рр. (№ держ-реєстрації UA01001477Р), “Консолідація новостворених та виведення нових високопродуктивних порід і типів сільськогосподарських тварин з використанням світового генофонду на основі сучасних досягнень генетики і біотехнології” 1996–2000 рр. (№ держреєстрації 0196U016325).

Мета і задачі досліджень. Мета роботи – теоретичне обгрун-тування, роз-робка і реалізація комплексних селекційних програм та вдоскона-лення організаційних форм виробництва м’яса бройлерів в птахівництві України. Відповідно до цього вирішувались такі завдання:

·

· узагальнити теоретичні і методичні підходи до застосування між-лінійної гібридизації в тваринництві, визначити основні напрям-ки племінної роботи та обгрунтувати селек-ційні програми створення нових кросів;

· провести комплексний аналіз генофонду м’ясних курей в Україні і визначити перспективи його використання для розвитку бройлерного виробництва;

· удосконалити систему селекції на комбінаційну здатність шляхом ство-рення спеціалізованих батьківських і материнських ліній, встановити еколого-генетичні параметри кросу “Смєна” в різних типах птахів-ницьких господарств;

· розробити принципи моделювання основних ознак продуктивності м’яс-ної птиці, методи прогнозування енергії росту бройлерів і вико-ристання показників індивідуального розвитку молодняку курей м’яс-них кросів в селекційних програмах;

· вдосконалити організаційно-технологічні основи системи племінної роботи в м’ясному птахівництві.

Наукова новизна результатів досліджень. Вперше проведене комплексне вивчення потенціалу перспективного і резервного генофонду м’ясних курей в Україні.

Теоретично обгрунтовано і практично реалізовано поєднання селекцій-них і технологічних принципів міжлінійної гібридизації при виробництві про-дук-ції птахівництва та свинарства в умовах спеціа-лізованих промислових комплексів.

Розроблено ефективну систему племінної роботи із застосуванням ме-тодів міжлінійної гібридизації в м’ясному птахівництві на основі ви-сокої інтенсивності добору за ознаками з низькою успадковуваністю та поєднання спрямованого відбору за енергією росту із стабілізуючим до-бо-ром за відтворювальними якостями. Розроблені принципи і методи моделювання процесів росту лінійного і гібридного молодняку, прове-дене моделювання росту птиці з використанням моделі Т.Бріджеса і вста-новлено високу прогнозну точність її використання.

Визначені основні шляхи використання принципів еволюційної селекції в племінній роботі з м’ясною птицею і на цій основі розроблена система вирощування молодняку в рівновагових угрупуваннях.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослід-жень по-кладені в основу розроблення концепції розвитку м’ясного птахів-ництва України. На основі розроблених організаційно-техно-логічних еле-мен-тів племінної роботи в м’ясному птахівництві створена перша в Україні науково-виробнича бройлерна система “Дніпро” в складі 22 брой-лерних птахофабрик та селекційно-генетичного центру м’ясних курей “Оріана”.

Використання птиці прабатьківських і батьківських стад селекції СГЦ “Оріана” забезпечує в оптимальних умовах годівлі та утримання підвищення живої маси гібридного молодняку на 5-7%. При досягненні в 49-денному віці середньої живої маси бройлерів в господарствах України 1,5-1,7 кг.

На основі генофонду 4-х провідних бройлерних кросів (Смєна, Авіан-Фармз, Конкурент, Росс-308) у племзаводі "Поліський" створене батьківське стадо з несучістю 193,3-221 шт. яєць, з виходом племінних яєць 83,2-86,5%, збереженістю птиці до 96,2% при витратах корму на 1000 шт. яєць 3,1-3,9 ц корм.од.

Матеріали дисертаційної роботи використані в підручнику “Розве-дення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії” (розділ “Птахівництво”), та монографії “Теорія і практика удосконалення птиці м'ясних кросів”, 1998.

Матеріали впровадження результатів досліджень розглянуті і схвалені на науково-технічній раді ВНО птахівничої промисловості “Укрптахопром” (протокол № 3 від 15 липня 1999 року).

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо дисертантом органі-зовані і проведені дослідження, теоретично обгрунтовані, розроблені і реалізовані програма селекції птиці м'ясних кросів. Разом з спеціалістами галузі і науковцями Інституту птахівництва УААН обгрун-тована концепція розвитку м’ясного птахівництва в Україні. Експериментальний матеріал одержано і проаналізовано автором або під його керівництвом, його обробка здійснена за участю дисертанта в обчислювальному центрі СГЦ “Оріана”. Дисертанту спільно з науковим консультантом належить постановка проблеми, розроблення методичних підходів до її вирішення, аналіз і узагальнення результатів досліджень, впровадження їх у виробництво.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукових до-сліджень доповідались на міжнародних конференціях з проблем м'ясного птахівництва у фірмах “Авіан-Фармз” (США, м. Мейн, 1994), “Баболна” (Угорщина, 1995), “Росс” (Шотландія, м. Едінбург), на курсах навчання за програмою Міжнародної Агротехнічної Школи Енсмінгера (Універ-ситет штату Айова). Результати досліджень доповідались на засіданнях Вченої Ради Всесоюзного науково-дослідного і технологічного інституту птахівництва (1991, 1992) та Інституту птахівництва УААН (щорічно), на Радах ВНО “Укрптахопрому” та наукових конференціях відділу тварин-ництва УААН (1996, 1997), VI Всесоюзній науково-технічній конференції “Електрофізичні методи обробки харчових продуктів” (м. Москва, Росія, 1989, 1990), на другій Українській конференції з птахівництва (м. Борки, 1996), виробничій конференції “Нові методи селекції відтворення високо-продуктивних порід і типів тварин” (м.Київ, 1996), міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан і перспективи розвитку селекції сільськогосподарських тварин” (м. Київ, 1999р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 34 роботи, в тому числі 6 монографій і книг, 22 статті в наукових виданнях, 2 брошури, 4 статті в матеріалах наукових і науково-виробничих конференцій.

В спільних публікаціях з В.П.Коваленком, С.Ю.Болілою дисер-тан-том підготовлений, проаналізований і узагальнений експери-мен-тальний матеріал. В брошурах і статтях з іншими співавторами дисертанту належить постановка і вирішення висвітлюваних питань, матеріали по племінних господарствах, свинокомплексах і птахо-комп-лексах м’ясної птиці, їх аналіз та узагальнення результатів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, загальної методики, 4 розділів власних досліджень, їх аналізу і узагальнення, висновків, бібліографічного списку. Обсяг дисертації 251 сторінок, в тому числі рисунків 20, таблиць 57. Список літератури містить 332 джерел, в тому числі 52 іноземними мовами.

Загальна методика і основНі методи досліджень

Дослідження виконувались в процесі практичної роботи в умовах спеціалізованих промислових комплексів з 1977 по 1998 рр в радгоспі-комбінаті “Калитянський” Броварського району, у держплем-птахо-заводі “Поліський”, селекційно-генетичному центрі м’ясних курей “Оріана”, Київського філіалу Інституту птахівництва УААН та ЗАТ “Гаврилівський птахівничий комплекс” Вишгородського району Київ-ської області, згідно загальної схеми (рис. 1).

Концептуальні і методичні принципи оптимізації селекційних програм розроблялись на основі узагальнення аналітичних матеріалів і власного досвіду щодо результатів застосування міжлінійної гібриди-зації в птахівництві і свинарстві.

Матеріалом для досліджень були вихідні лінії, родинні форми і гіб-риди кросів “Гібро-6”, “Бройлер-6”, “Смєна”, “Конкурент” (Росія), “Аві-ан-Фармз” (США) і “Росс“ (Англія). Птиця цих кросів була вико-рис-тана в селекційній роботі по створенню вітчизняного кросу з високи-ми репро-дуктивними якостями родинних форм і підвищеною енергією росту гібридного молодняку.

Основні етапи досліджень наведені в табл. 1.

1. Етапи експериментальних досліджень

№ п/п | Назва етапу | Об'єкт і обсяг досліджень

1. |

1. |

1. |

1. |

1. |

В селекційно-генетичному центрі м'ясних курей “Оріана” Київ-ського філіалу Інституту птахівництва УААН здійснювалась репро-дукція прародин-них, родинних форм і фінального гібрида. Продук-тивність кросів за енергією росту потомства окремих плідників вивчали шляхом індивідуального парування вихідних форм в контрольних гніздах.

Оцінка генетичного потенціалу птиці найбільш поширених в Україні бройлерних кросів здійснювалась у період 1992-1996 рр. шляхом конкурсного випробування (табл. 2).

2. Схема випробовування кросів

Кроси | Родинні форми | Фінальний гібрид

Батьківська | Материнська

“Смєна” | 200 | 400 | 600

“Конкурент” | 300 | 600 | 1200

“Росс-208” | 200 | 600 | 800

Враховували живу масу бройлерів в 49- і 56-денному віці, а родинні форми оцінювали за несучістю і виходом добового молодняку.

При щорічному випробуванні (протягом 6 циклів) враховували кількість інкубаційних яєць і отриманих бройлерів, розраховували інтегральний показник виходу м'яса на одну голову родинного стада.

При комплексній оцінці материнських і батьківських форм за продуктивністю використані різні їх поєднання (табл. 3).

3. Структура кросів

Кроси | Родинні форми

Материнські | Батьківські

“Смєна” | С3 х С4 | С1 х С2

“Конкурент” | К4 х К5 | К1 х К2

“Бройлер-6” | Б8 х Б9 | Б6 х Б7

“Авіан-Фармз” | С х Д | А х В

Міжкросові поєднання | К4 х С3 | К1 х С1

-“- | К5 х С4 | К2 х С2

-“- | С4 х К4 | С2 х К1

Селекційну роботу по створенню м'ясного кросу птиці проводили відповідно до “Рекомендацій по племінній роботі у птахівництві” [1980]. Всі технологічні параметри і рівень годівлі птиці відповідали нормативам, рекомендованим Всеросійським інститутом птахівництва.

В усіх селекційних дослідженнях здійснювався контроль за ростом і розвитком птиці шляхом щотижневого визначення живої маси, контролю оперення молодняку та його відповідності стандарту для ліній і родинних форм. Основними показниками були жива маса у віці початку обмеження у кормах і в 17-19-тижневому віці. Поряд з живою масою визначали однорідність птиці за даною ознакою.

Числовий матеріал статистично оброблений на персональному комп'ютері ІВМ РС в обчислювальному центрі Інституту птахівництва та СГЦ “Оріана” УААН за спеціально розробленими програмами.

Генофонд м’ясних курей в Україні і перспективи

його використання

Сучасний генофонд м’ясної птиці має високі показники продуктивності. Вважається, що маса бройлерів досягла своєї межі і селекційна робота в найближчі часи має проводитись не на збільшення маси, а на скорочення терміну вирощування та поліпшення оплати корму. За 70 років жива маса бройлерів збільшилась у два рази при скороченні тривалості вирощування з 16 до 7 тижнів. Розрахунки показують, що оптимальними показниками продуктивності бройлерів до 2005 року будуть такі: жива маса при реалізації 1,8-2,0 кг, вік реалізації 6-7 тижнів, витрати корму на 1 кг приросту 1,6-1,7 кг.

На контрольно-випробувальних станціях Німеччини і Голландії бройлери найкращих м’ясних кросів вже досягли цих показників у віці забою 47 діб, за винятком витрати корму, які становлять 1,84-1,90 кг.

В Україні серед перспективного генофонду м’ясної птиці найбільшого поширення набули кроси “Росс”, “Арбор-Ейкерз, “Авіан-Фармз” селекції провідних селекційних фірм Америки і Англії, та кроси “Бройлер-6”, “Смєна” і “Конкурент”, з якими працюють племзаводи Росії та України. За останні роки в Україні збільшились генетичні ресурси за рахунок імпорту ліній кросу “Ломан міт ”, нових кросів селекції фірми “Єврібрид” і “Росс”.

В селекційно-генетичному центрі “Оріана” використовується чотирьохлінійний бройлерний крос, створений в результаті селекційної роботи в період 1991-1998 рр.(табл.4).

4. Схема схрещування ліній для одержання гібридів кросу “Смєна”

Лінії і стада | Порода корніш | Порода плімутрок

Вихідні лінії | С1 С1

С2 С2 | С3 С3

С4 С4

Прабатьківське стадо | С1 С2 | С3 С4

Батьківське стадо | С1С2 С3С4

Промислове стадо | С1С2С3С4, С1С2 С3С4

Птиця даного кросу характеризується високими продуктивними якостями (табл. 5).

5.Продуктивність курей кросу “Смєна”

Показники | Прабатьківське

стадо | Батьківське стадо

С2 | С4 | С3С4

Несучість на початкову несучку за 60 тижнів життя, шт. | 115 | 160 |

165

Вихід інкубаційних яєць, % | 98 | 90 | 92

Заплідненість яєць, % | 86 | 90 | 92

Маса яєць у 34-тижневому віці курей, г | 60 | 58 | 58

Кількість курчат від однієї початкової несучки, голів |

100 |

115 |

125

Збереженість молодняку, % | 96-98 | 97-98 | 97-98

Збереженість дорослої птиці, % | 97-98 | 97-98 | 98-98,5

Жива маса бройлерів досягає 1950 - 2050 г у 7-тижневому віці при витратах корму на 1 кг приросту 2,15-2,25 кг. Птицею даного кросу були укомплектовані господарства, які входили в науково-виробничі системи “Смєна” (Росія) і “Дніпро” (Україна).

Практика двох десятиліть показала, що систематичне завезення птиці хоча і вносило певний позитивний вклад у підвищення продуктивності, але не вирішувало проблем щодо забезпечення промислових підприємств високопродуктивними і життєздатними гібридами. Основними причинами низької ефективності імпортованих кросів, на наш погляд, були: відсутність генеалогії завезених ліній і кросів, а внаслідок цього труднощі в підтриманні структури кросів; відсутність чітких методичних рекомендацій щодо підтримуючої селекції у лініях з врахуванням їх спеціалізації та призначення в кросі, бо закуповувались прабатьківські і батьківські форми без одержання селекційної програми роботи з кросом; низька пристосованість і підвищена реакція на взаємодію “генотип х середовище”, що призводить до втрат специфічної комбінаційної здатності; невідповідність умов годівлі і утримання для реалізації високого генетичного потенціалу імпортованих ліній, які входять в конкретні кроси.

Цим обумовлена необхідність створення вітчизняного кросу м’ясних курей з використанням перспективного генофонду, який є в Україні: резервного генофонду птиці м’ясо-яєчного типу і генетичної колекції птиці із специфічними маркерними ознаками.

МІЖЛІНІЙНА ГІБРИДИЗАЦІЯ В ТВАРИННИЦТВІ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОГРАМ СЕЛЕКЦІЇ

Інтенсивні технології виробництва м’яса бройлерів базуються на одержанні гарантованих показників як при вирощуванні птиці, так і при її відтворенні, що досягається використанням сучасних прогресивних селекційних програм, в основі яких лежать методи міжлінійної гібридизації.

Необхідні параметри на всіх етапах технологічних циклів бройлерного виробництва досягаються завдяки використанню методів міжлінійної гібридизації, яка забезпечує стабільне відтворення стандартного товарного поголів'я з високими м'ясними якостями.

За своєю генетичною сутністю міжлінійна гібридизація пов'язана з методами виробництва гібридної кукурудзи і передбачає підвищення ефективності використання гетерозису методами селекції за комбінаційною здатністю родинних форм. В той же час суттєвими елементами міжлінійної гібридизації виступають технологічні вимоги до материнської і батьківської форм, які мають багато спільних рис при виробництві м'ясної продукції як в свинарстві, так і в м'ясному птахівництві. Зокрема, батьківська форма забезпечує стабільний і високий рівень використання корму, енергії росту, м'ясних якостей, а материнська - запліднюваність, багатоплідність, життєздатність, конституційну міцність, резистентність і стресостійкість. Необхідною умовою міжлінійної гібридизації є диференціація батьківських і материнських родинних форм, які найчастіше належать до різних порід при створенні комерційних кросів. При цьому батьківська форма повинна бути висококонсолідованою за основними ознаками, що досягається застосуванням спрямованого підбору з інбридингами на кращих тварин- представників спеціалізованих ліній. Для материнських форм бажано використовувати більш гетерозиготні породи, типи, лінії або їх поєднання. Слід відзначити, що вибір материнських форм в свинарстві і м'ясному птахівництві передбачає їх високу адаптаційну здатність, добрі відтворювальні якості, пластичність. Цим вимогам в свинарстві відповідає велика біла порода, а у м'ясних курей - плімутрок. Материнські форми повинні забезпечити стабільне відтворення, високу життєздатність, для чого вони селекціонуються в напрямку підтримання достатньо високої гетерозиготності. Батьківська форма у свинарстві і в птахівництві - це переважно високоспеціалізована порода, що забезпечує високу якість м'ясної продукції. Класичними батьківськими формами є: в свинарстві - ландрас, дюрок; в птахівництві - корніш. Батьківські форми селекціонуються з застосуванням гомогенного добору і переважно мають високий рівень гомозиготності.

Отже, міжлінійну гібридизацію в тваринництві доцільно розглядати не тільки як метод племінної роботи, а і як елемент технології виробництва продукції на промисловій основі. Це стосується виробниц-тва м’яса свиней, птиці різних видів, кролів.

Ефективність міжлінійної гібридизації визначається органічним поєднанням відповідних програм селекції з технологічними циклами виробництва. Важливою умовою одержання товар-них гібридів з запланованими параметрами виявляється вибір вихідного селекційного матеріалу і спрямований підбір родинних форм.

Теоретично обгрунтовані три основні концепції добору при створенні селекційно-вагомих форм (табл. 6).

6. Концепції підбору батьківських форм

Концепція | Ознаки добору на комбінаційну здатність і формування структури кросу

Лінії (порода) | Середнє значення і мінливість ознак, варіанти і ефекти загальної та специфічної комбінаційної здатності (ЗКЗ, СКЗ).

Ознаки | Середнє значення і мінливість ознак, варіанти (адитивне, домінування, наддомінування), спадко-вість, мінливість, екологічна пластичність і стабільність.

Гени | Частота гена в лінії (популяції), його взаємодія з алельними і неалельними генами, локалізація гена на карті хромосом. Експресія і пенетрантність при гібридизації.

Найбільш доцільною на сучасному етапі селекційних робіт в тваринництві є концепція лінії. Поряд з цим при роботі з маркерними ознаками перевагу слід надавати концепції гена. При виборі методу схрещування перевага надається дивергентним методам, за допомогою яких лінії, що генетично відрізняються між собою, використовують для рекомбінації генів і одержання кросів з новими ознаками.

Це методи простих схрещувань (А х В), потрійних - (А х В х С), ступінчастих - (А х В х С х D), парних чотирилінійних (А х В) х (С х D) і діалельних з числом варіантів (n - 1) : 2, де n - кількість ліній.

В останні роки більш ефективною стає вибіркова селекція, яка передбачає добір з популяції при вільному схрещуванні, або конвергентна селекція з включенням генів, які контролюють невелику кількість ознак (1 - 3) в існуючих високопродуктивних кросах. До методів конвергентних схрещувань відносять зворотні та рекомбінантні схрещування. При зворотному схрещуванні протягом кількох поколінь можна досягти збільшення кровності найкращого батька до 98,4%, а рекомбінантне схрещування дає змогу варіювати кровністю поліпшуючого (рекурентного) батька гібридного потомства від 12,5 до 93,7 %. При цьому передбачено збереження вибраної долі кровності в нових лініях. Оскільки існуючі високопродуктивні кроси птиці потребують поліпшення окремих ознак, потрібно більш широко використовувати зворотні схрещування з лініями інших кросів, що важливо при роботі з птицею м’ясного типу, яка має недостатньо високу яєчну продуктивність, а також потребує поліпшення якісних показників м’ясної продуктивності.

У зв’язку з порушенням горизонтальних і вертикальних зв’язків між господарствами, об’єднаннями і виробничими системами з поставок племінної продукції, виникли значні труднощі в організації селекційно-племінної роботи. Виявилось, що орієнтація на комплектування племінних господарств з використанням кросів зарубіжної селекції не виправдала себе в умовах ринку.

На першому етапі створення нового кросу м’ясних курей в селекційно-генетичному центрі “Оріана” був розроблений цільовий стандарт по продуктивності вихідних ліній (прабатьківських форм) і батьківських форм (табл. 7).

7. Цільовий стандарт нового кросу м’ясних курей

Показники | Прабатьківські форми | Материнська

форма П3П4

К1 | К2 | К3П3 | К4П4

Несучість за 60 тижнів, шт. | 100 | 110 | 140 | 160 | 165

Вихід інкубаційних яєць, % | 85 | 90 | 90 | 93 | 93

Заплідненість яєць, % | 83 | 85 | 90 | 93 | 95

Вивід курчат, % | 74 | 79 | 78 | 80 | 80

Збереженість молодняку до 6-тижневого віку, % | 95,0 | 96,5 | 96,5 | 97,0 | 98,0

Збереженість дорослих курей, % | 91 | 92 | 93 | 94 | 95

Продуктивність фінального гібрида у 49-добовому віці становила 1,7-1,9 кг живої маси, витрати корму на 1 кг приросту 2,1-2,3 корм. од. Зазначені стандарти було покладено в основу оцінки лінійної птиці, батьківських форм і фінального гібриду.

При розробці селекційної програми створення нового кросу в СГЦ “Оріана” основними методичними передумовами були переважаюча селекція в лініях за обмеженим числом ознак у поєднанні з елементами еволюційної селекції, обліком пристосованості та адаптивної норми окремих генотипів, груп у популяціях, лініях. Основна увага звернена на збереження спеціалізації ліній, підвищення їх загальної і специфічної комбінаційної здатності, а також розроблено ряд методичних підходів, які грунтуються на фенотиповій оцінці птиці.

Нами розроблені основні теоретичні положення методики створення і удосконалення кросів, а саме:

1. Використання конвергентних схрещувань ліній відповідних кросів в межах їх спеціалізації. Це забезпечує створення нового кросу в межах існуючого призначення ліній.

2. На відміну від всіх існуючих кросів передбачена аутосексність (розділення за статтю в добовому віці) не тільки фінального гібриду, а також вихідних ліній і родинних форм.

3. При селекції вихідних ліній використані методи консолідації їх структури за принципами стабілізуючого добору особин модальних класів, що дозволяє досягти оптимальної гетерозиготності ліній і підвищити їх відтворні якості і життєздатність молодняка.

4. Широке тестове випробування вихідних ліній різних кросів на загальну та специфічну комбінаційну здатність з можливістю формування структури кросу на міжкросовій основі – із ліній кросів, що використовуються. Подальша робота при виявленні оптимальних поєднань полягала в селекції їх на підвищення гетерозисного ефекту за енергією росту і конверсією корму.

5. Використання елементів “нетрадиційної гібридизації”, при якій передбачається ротаційна зміна ліній відповідно до їх призначення. Визначення кращих поєднань ліній відбувається в селекційно-генетичному центрі, а виявлені варіанти гібридизації впроваджуються в товарних господарствах для отримання фінальних гібридів.

6. Максимальне врахування взаємодії “генотип х середовище” шляхом випробування ліній кросу в різних умовах середовища та визначення еколого-генетичних параметрів популяції, пластичності і стабільності. Це дозволяє поєднати генотипи з високою нормою реакції на зміну умов середовища з більш консолідованими на заключному етапі створення кросу.

7. Моделювання складних полігенних ознак для вивчення закономірностей їх зміни в онтогенезі, прогнозування фінальної продуктивності за даними раннього онтогенезу на основі найбільш адекватних моделей росту Т. Бріджеса та несучості Мак-Міллана і гамма-функція.

Теоретично обгрунтовано 5 селекційних програм удосконалення існуючих і створення нового кросу м'ясних курей, що забезпечують високу живу масу фінального гібриду у 49 добовому віці.

Було розглянуто такі модифікації селекційних програм (табл. 8):

8. Програми селекції птиці бройлерних кросів

№ п/п | Назва програми | Оцінка особин, сімейств | Вид добору

1 | non-stop | Фенотипова | Масовий, стабілізуючий

2 | Модальна селекція | Фенотипова, розподіл на класи М–, М0, М+ | Масовий при комбіно-ва-ному доборі між класами

3 | Конвергентні схрещування | Генотипова, беккроси | За рівнем статевого диморфізму

4 | “Нетрадиційна гібридизація” | Фенотипова, генотипова | Ротаційний добір ліній за оцінками комбінаційної здатності

5 | Реверсійна | Генотипова | На підставі відтворення кращих варіантів добору родинних пар

Використання принципів системи “non-stop” для підвищення ефективності добору за ознаками, які мають високу успадковуваність (жива маса, енергія росту). Ця система передбачає утримання птиці ліній батьківської форми (К1) від добового до 52-60 - тижневого віку без пересадок при високій початковій щільності посадки (до 20 голів на 1 м2 площі підлоги). У цьому варіанті проводиться поетапний добір молодняку за живою масою у віці 6 і 18-20 тижнів з метою одержання максимального селекційного прогресу за даною ознакою. До віку статевого дозрівання інтенсивність селекції за живою масою для курочок становитиме 1:50, а для півників 1:200-300. Можлива і більш висока інтенсивність селекції.

Програмою передбачена селекція материнської лінії К2 в напрямку вибору оптимальної живої маси птиці, яка забезпечує підвищення несучості і маси яєць у початковий період продуктивності, індексу форми яєць.

Основним напрямом селекції батьківської лінії материнської форми (С3) є добір за середніми значеннями живої маси шляхом обліку значень нормованих відхилень 0,67. В лінії С3 також проведено добір особин з швидким типом формування для забезпечення високих показників енергії росту і живої маси до 20 тижневого віку з наступним його сповільненням. В материнській лінії С4 здійснено добір і оцінка півників за конверсією корму з використанням як прямого обліку витрат, так і відносних показників (принцип залишкової годівлі - за різницею між фактичним споживанням корму і визначеним за рівнянням регресії з врахуванням приросту живої маси за період вирощування).

Реалізація даної програми відбувалась на початкових етапах створення кросу із застосуванням масового добору. Проте це забезпечує при оптимальних умовах вирощування молодняку і використання курок-несучок досягнення високих показників живої маси потомства. Цінність даного варіанту селекційної програми може бути значно підвищена шляхом використання для одержання наступних генерацій переярої птиці і кращих плідників на середньому потомстві з метою консолідації ліній. Теоретичні розрахунки показують, що при цьому коефіцієнт інбридингу в популяції при розмірі групи множника 250-300 курей збільшується всього на 0,5-1,2% за генерацію. В даному випадку реалізується найбільш оптимальний варіант селекції - використання оцінених плідників, які мають високий спадковий потенціал, на молодих самках з високою відтворною здатністю.

Модальна селекція з виділенням функціональних груп за класами розподілу мірних ознак. У сучасній селекції розроблено техніку розподілу птиці на функціональні групи в лінії, стаді, які відрізняються за напрямом продуктивності, екстер’єрно-конституційними особливостями. Завдяки гнучкій системі управління селекційними і технологічними процесами у тваринництві ці групи можна вважати основними елементами для створення багатоцільових батьківських стад, тому що з їх допомогою можна перекомбінувати генотиповий склад популяції на одержання тієї чи іншої продуктивності залежно від кон’юнктури ринку.

Програмою передбачене виділення в межах кожної лінії різних функціональних (типологічних) груп з наступним схрещуванням їх з певною метою: —

збереження вихідних ліній в межах їх цільових стандартів;—

шляхом перекомбінації виділених груп одержати прабатьківські і батьків-ські стада різного призначення (високі показники живої маси, відтворної здатності, маси яєць, скоростиглості, резистентності). З цією метою на основі показників живої маси, довжини плесна, довжини тулуба визначають індекс пристосованості (за Коваленком В.П., Хорунжим І.В., 1989):

(1)

де: ІП - індекс пристосованості; X1 - індивідуальне значення даної ознаки в групі особин; - середнє значення даної ознаки в групі особин; ? - стандартне відхилення; n - число ознак.

При значенні ІП в межах 4,5-5,5 балів особини відносяться до класу М0, нижче цих значень до класу М, а вище - М.

Такий розподіл здійснюється у всіх лініях, які входять до структури кросу. Потім в межах ліній породи корніш проводиться підбір півнів найкращого класу (наприклад, М в лінії К1 до курей оптимального класу лінії К2, наприклад, М) і таким чином утворюється батьківська форма Мх М. Аналогічно формується батьківська форма в породі плімутрок (наприклад, М+ х М). Таким чином обгрунтовується структура перспективного кросу. При цьому постійно проводиться добір найкраще поєднуваних генотипів для одержання кросу з високою енергією росту гібридного молодняку. Провадиться також оцінка показників загальної і специфічної комбінаційної здатності. В повному варіанті схрещування для виявлення найкращого варіанту кросу необхідно провести 81 схрещування в прямих і реципрокних варіантах, або 36 варіантів прямих схрещувань.

Конвергентні схрещування. Програма створення кросу при ввідному схрещуванні і беккросах на поліпшуючі лінії із інших кросів грунтується на використанні найкращого світового генофонду для поліпшення ліній базового кросу і селекції їх на комбінаційну здатність.

Даний варіант програми здійснюється також в двох модифікаціях з використанням масової і родинної селекції. У першій модифікації проводиться схрещування вихідних ліній з відповідними прабатьків-ськими формами в лініях порід корніш і плімутрок. Одержані синтетичні форми випробують на комбінаційну здатність і найкращий варіант використовують для репродукції. При недостатньому рівні прояву гетерозисного ефекту проводяться зворотні схрещування (беккроси) на кращу лінію.

Ефективним може бути також випробування на материнській батьківській формі (П3 х П4) за типом топкросу різних ліній і синтетичних форм породи корніш. При цьому для оцінки специфічної комбінаційної здатності доцільно проводити випробування гібридного потомства в різних умовах середовища.

“Нетрадиційна гібридизація”. Програма розрахована на регіональ-ну схему нетрадиційної гібридизації у бройлерному птахівництві, з вико-ристанням генофонду ліній перспективних кросів, які є в Україні.

У селекційному центрі проводять тестові схрещування на одне покоління вперед, щоб відтворити найкращий варіант у плем-репро-дукторах. Згідно даної схеми материнські і батьківські форми збільшуються з кожним циклом на одну породу (лінію). Це дає змогу запобігати спорідненому паруванню, відмовитись від трудомісткого обліку походження, підвищити відтворну здатність птиці всіх вихідних ліній кросу за рахунок підвищення гетерозиготності.

Реверсійна програма. Вона передбачає одержання фінального гібрида з врахуванням походження кожної особини і відповідно батьків, які приймали участь в її створенні, на основі оцінки продуктивності бройлерів. Відбирають і розмножують тих батьків, потомство яких показало максимальний прояв гетерозису. Такий підхід сприяє накопиченню цінних генотипів у лініях. Ця програма має суто теоретичне значення. Проте в майбутньому може бути достатньо ефективною, якщо враховувати, що в класичній генетиці під схрещуванням розуміють парування двох батьків, які відрізняються хоча б за одним геном.

МОДЕЛЮВАННЯ СЕЛЕКЦІЙНИХ ОЗНАК ПРИ РОЗВЕДЕННІ М’ЯСНИХ КУРЕЙ

Одним з шляхів прискорення селекційного процесу є добір за елементами складних полігенних ознак, до яких відносять більшу частину селекційно-значущих ознак сільськогосподарської птиці. Одним із головних підходів у цьому плані може бути визначення параметрів росту птиці, за допомогою математичних моделей.

На птиці бройлерного кросу “Смєна” встановлено, що найбільш висока точність опису емпіричних значень живої маси досягається при використанні моделі Бріджеса та її модифікації, яка має такий вигляд:

(2)

де Wt–жива маса в віці t; W0 - початкова жива маса; Wf - жива маса в зрілому віці; t - вік птиці, тижнів; k, - параметри росту.

Нами проведена порівняльна оцінка різних підходів щодо оцінки інтенсивності формоутворюючих процесів у птиці в ранньому онтогенезі. Вперше обгрунтування різної інтенсивності формоутворюючих процесів в онтогенезі тварин було дано в роботах Ю.К. Свєчіна (1979, 1985). Запропонований ним коефіцієнт інтенсивності формування при модифікації стосовно бройлерів матиме вигляд:

(3)

де t - зниження інтенсивності росту, інтенсивності формування; W1 –маса в однотижневому віці; W2 - проміжна жива маса у 2-тижневому віці; W3 - кінцева маса початкового періоду онтогенезу – маса в 3 тижні.

На основі значень можна класифікувати особин на тих, що швид-ко формуються (при ), помірно формуються () і повільно формуються (). Ідея методу полягає у тому, що особини, які швидко формуються, мають переваги по відносній швидкості росту в перший період (W2–W1 ), ті що помірно формуються – з приблизно рівною відносною швидкістю росту в обидва періоди і ті, що повільно формуються – з переважаючою швидкістю росту в другий період онтогенезу.

Крім коефіцієнта інтенсивності формування використали нові критерії оцінки динаміки живої маси – індекси рівномірності (Ір) і напруги росту (Ін), а також виходячи з модифікації моделі Бріджеса, коефіцієнт напруги росту:

- індекс рівномірності росту (4)

- індекс напруги росту (5)

де ВП - відносний приріст за період t3-t1; СП - середньодобовий приріст за період t3-t1.

Нами доведена доцільність використання моделі Бріджеса і нового критерія – напруги росту для прогнозування живої маси бройлерів виходячи з даних за початковий період випробування. Прогнозування живої маси птиці (у віці 35-49 діб) на основі показників за 14-28 діб показало велику відповідність прогнозованих показників емпіричним даним (табл. 9).

9. Дослідні і прогнозовані значення живої маси |

Кроси

Вік, тижнів | Гідро-6 | Бройлер-6 | Ломан м'ясний | Смєна

Дос-лідні | Прогно-зовані | Дос-лідні | Прогно-зовані | Дос-лідні | Прогно-зовані | Дос-лідні | Прогно-зовані

3 | 470 | 470 | 419 | 419 | 650 | 650 | 430 | 430

4 | 750 | 750 | 646 | 646 | 1010 | 1010 | 650 | 650

5 | 1070 | 1064 | 907 | 894 | 1420 | 1402 | 927 | 853

6 | 1380 | 1403 | 1190 | 1156 | 1840 | 1817 | 1187 | 1125

7 | 1700 | 1762 | 1482 | 1430 | 2270 | 2249 | 1417 | 1373

Відхи-лення, % |

1,18 |

1,56 |

0,69 |

2,62

Cереднiй вiдсоток вiдхилень даних живої маси птицi рiзних кросiв знаходиться в межах 0,69 - 2,62%

Загалом проведенi дослiдження показали доцiльнiсть використання вивченої моделi росту для прогнозування майбутньої продуктивностi птицi. Виявлено також на птицi кращих свiтових бройлерних кросiв, якi пройшли контрольне випробовування в селекцiйних фiрмах Росс, Ломан, Домiнант, держплемзаводах "Cмена", "Конкурент", "Полiський", що запропонованi критерiї мають високу кореляцiйну залежнiсть з живою масою птицi (табл. 10).

10. Коефіцієнти кореляції живої маси та показників росту

Показники прогнозу | Жива маса у віці, тижнів

7 | 8 | 9

Жива маса у 3 тижні | 0,526 | 0,460 | 0,346

Інтенсивність формування, ІФ | 0,502 | 0,505 | 0,524

Індекс рівномірності росту, ІР | 0,946 | 0,939 | 0,941

Найбiльший взаємозв'язок має iндекс рiвномiрностi росту. Вiд 0,939 до 0,946. Рiзниця вiрогiдна, Р<0,001. Слiд зазначити, що традицiйно застосовувана оцiнка птицi за живою масою в 3-тижневому вiцi має невисоку кореляцiю з показниками кiнцевої маси птицi (r=0,346-0,526). Коефiцiєнт напруженостi росту має криволiнiйну залежнiсть з величиною живої маси в бiльш пiзньому вiцi. Тому по ньому доцiльно встановлювати оптимальнi значення, якi забезпечують максимальну живу масу. Так, в межах 1,311 до 1,610 маси бройлерiв в 8 тижнiв складала 1890,0 г при менших значеннях лише 1360 г, при бiльших - до 1567,5. Рiзниця достовiрна Р<0,05.

Для обгрунтування застосування розроблених критерiїв при селекцiї птицi м'ясних кросiв методом однофакторного дисперсiйного аналiзу вивчено рiвень їх успадковуваностi. Встановлено достатньо високi величини успадковуванностi iнтенсивностi формування - h2 дорiвнює 0,63, рiвномiрностi росту 0,54 i коефiцiєнта напруженостi росту 0,80. Враховуючи, що коефiцiєнт успадковуваностi, визначений за генетичними вiдмiнностями плiдникiв, в основному вказує на адитивну компоненту, варто припустити що добiр за запропонованими критерiями буде ефективнiшим нiж за складною полiгенною ознакою - живою масою, коефiцiєнт успадковуваностi якої складає