ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМ.С.З.ГЖИЦЬКОГО

ПАВКОВИЧ СЕРГІЙ ЯРОСЛАВОВИЧ

УДК 636.084.52

ІНТЕНСИВНІСТЬ РОСТУ БИЧКІВ ТА ЗМІНИ В ОКРЕМИХ ЛАНКАХ

МЕТАБОЛІЗМУ ЛІПІДІВ ПРИ ДОДАВАННІ РОСЛИННОГО

І ТВАРИННОГО ЖИРУ ДО РАЦІОНУ

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Львів – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Львівському державному аграрному університеті

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

ВОВК СТАХ ОСИПОВИЧ

Львівський державний аграрний університет

завідувач кафедри тваринництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

член-кореспондент УААН

КУЛИК МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ

Інститут кормів УААН

заступник директора з наукової роботи

доктор сільськогосподарських наук, професор

КВАША ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

Тернопільський державний педагогічний університет ім В.Гнатюка

завідувач кафедри зоології

Провідна установа: Інститут тваринництва УААН

Захист відбудеться 11.07.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького за адресою: 79010, м .Львів, вул. Пекарська, 50

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького

Автореферат розісланий 10.06.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Слобода О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки рядом вітчизняних і зарубіжних дослідників встановлено позитивну дію жирових добавок при включенні їх до раціонів різних вікових і продуктивних груп великої рогатої худоби на інтенсивність росту тварин, оплату корму, забійний вихід, харчову і біологічну цінність молока і яловичини [Алиев, 1980; Вовк, 1991; 1996; Ментух, 2000]. Це пояснюється в першу чергу високоенергетичною цінністю жирів, а також їх азотзберігаючою дією в органах і тканинах тварин при використанні їх добавок до раціонів [Янович,1991; Вовк, 1991, Куртяк, 1998; Ментух, 1999].

Відомо, що підвищений рівень рослинних і тваринних жирів у раціонах великої рогатої худоби в період активного функціонування передшлунків негативно впливає на життєдіяльність рубцевої мікрофлори [Янович, 2000]. Встановлено також, що внаслідок надмірної гідрогенізації ліпідних компонентів у передшлунках великої рогатої худоби, під дією симбіотичної мікрофлори, деградується значна частина наявних у них жирних кислот і в першу чергу таких незамінних як лінолева і ліноленова [Doreau, 1994], що значно знижує поступлення їх у органи й тканини і тим самим погіршує харчову і біологічну якість яловичини [Poncet, 1995]. У зв'язку з цим, в останні роки у ряді країн з розвинутим скотарством ведуться пошуки ефективних методів “захисту” згодовуваних тваринам жирів з метою зменшення їх негативної дії як на метаболічну активність мікрофлори рубця, так і на зниження рівня розщеплення аліментарних жирів і гідрогенізації наявних у них ненасичених жирних кислот мікроорганізмами передшлунків [Banks, 1990; Stevens, 1990].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною плану науково-дослідних робіт кафедри тваринництва Львівського державного аграрного університету на 1998-2000 роки за темою: “Розробити та впровадити у практику живлення сільськогосподарських тварин і птиці високоефективні екологічно чисті кормові засоби з підвищеним вмістом протеїну і енергії”, яка є одним із підрозділів загальної теми науково-дослідних робіт агрономічного факультету Львівського державного аграрного університету і затверджена Міністерством аграрної політики України № держреєстрації 0100U002334.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи було з'ясування продуктивної і метаболічної дії використання добавок нативного і “захищеного” хімічним методом тваринного і рослинного жиру при згодовуванні їх у раціонах відгодівельних бичків.

У задачі дисертаційної роботи входили дослідження:

·

· впливу згодовування бичкам на заключному етапі відгодівлі у складі комбікорму вказаних жирових добавок на інтенсивність росту тварин, забійні показники та якість яловичини;

· змін вмісту ліпідів та їх жирнокислотного складу у рубцевій рідині й хімусі дванадцятипалої кишки при інтрарумінальному введенні бичкам волового жиру і ріпакової олії та виготовлених на їх основі кальцієвих мил і амідів жирних кислот;

· економічної ефективності використання у складі раціонів для відгодівельних бичків досліджуваних нативних і “захищених” жирових добавок.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльне дослідження впливу згодовування у складі раціонів відгодівельних бичків добавок кальцієвих мил і амідів жирних кислот, виготовлених на основі волового жиру та ріпакової олії, на інтенсивність росту тварин, рівень метаболітів ліпідного обміну в органах і тканинах, забійні характеристики туш, якість яловичини.

Вперше також проведено порівняльне дослідження впливу інтрарумінального введення відгодівельним бичкам нативного рослинного і тваринного жиру, та виготовлених хімічним способом на їх основі кальцієвих мил і амідів жирних кислот на зміни жирнокислотного складу ліпідів рубцевої рідини і хімусу дванадцятипалої кишки.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати розширюють і поглиблюють сучасні уявлення про метаболічну і продуктивну дію нативних і підданих хімічному “захисту” рослинного і тваринного жиру при використанні їх добавок у раціонах відгодівельної худоби.

На основі одержаних результатів рекомендується, з метою підвищення ефективності відгодівлі великої рогатої худоби, прискорення росту і розвитку тварин, покращення перебігу метаболічних процесів та поліпшення якості яловичини, на заключних етапах відгодівлі великої рогатої худоби використовувати взамін частини концентратів кальцієві мила або аміди жирних кислот, виготовлених на основі волового кормового жиру чи канолової ріпакової олії, у кількості 5% від маси комбікорму.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто підготував обгрунтування теми дисертації, провів підбір і опрацювання літератури за темою дисертаційної роботи, розробив методичні підходи до вирішення поставлених завдань, освоїв необхідні методи досліджень, виконав експериментальну частину роботи, провів аналіз одержаних результатів, написав і підготовив до захисту дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на:

·

· звітних наукових конференціях аспірантів та здобувачів Львівського державного аграрного університету (м.Дубляни, 1999-2000 рр.);

· міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті професора Є.Храпливого (м.Львів, 1999);

· третій міжнародній конференції “Актуальные проблемы биологии в животноводстве” (м.Боровск, 2000);

· дванадцятій науковій сесії наукового товариства ім. Шевченка (м.Львів, 2001р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт, в тому числі 2 тези, з них 6 статей - у фахових виданнях ВАК України.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, списку використаних джерел літератури і додатків. Об'єм дисертації – 128 сторінок, у тому числі 32 таблиці і 6 рисунків. Список використаних джерел охоплює 282 публікації, у тому числі 185 зарубіжних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальна і науково-виробнича частина дисертаційної роботи виконані в умовах кафедри тваринництва і навчально-дослідного господарства “Дублянське” Львівського державного аграрного університету (м.Дубляни, Жовківський район, Львівська область), спілки власників селянських господарств “Колбаєвицька” (с.Колбаєвичі, Самбірський район, Львівська область) та науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок (м.Львів) впродовж 1998-2000 років.

З цією метою проведено два науково-виробничі і один науково-пошуковий дослід на відгодівельних бичках чорно-рябої породи різних вікових груп.

У якості добавок до раціонів піддослідних тварин та інтрарумінального введення бичкам, використовували яловичий кормовий жир виробництва Львівського м'ясокомбінату й олію із насіння ріпака озимого сорту “Тисменицький” і виготовлені на основі вказаних жирів кальцієві мила і аміди жирних кислот. Кальцієві мила жирних кислот одержували шляхом омилення триацилгліцеролів ріпакової олії і яловичого жиру гідроксидом кальцію [Маньковская. 1976]. Аміди жирних кислот отримували при обробці ріпакової олії аміаком [Тютюнник, 1987].

У першому досліді, в якому вивчалась продуктивна і метаболічна дія використання добавок тваринних і рослинних жирів у раціонах бичків, проведено два експерименти.

У першому експерименті дослідження проводились на некастрованих бичках чорно-рябої породи 6-10-місячного віку, розділених у три групи за принципом аналогів по 5 голів у кожній в осінньо-зимовий період. Тварини контрольної групи впродовж вказаного періоду отримували типовий основний раціон, згідно норм, який складався із сіна, кормового буряка, кукурудзяного силосу і зернової суміші [Столярчук, 1989]. Бички 1-ої (дослідної) групи отримували аналогічний раціон, у якому частину зернової основи раціону заміняли нативним яловичим кормовим жиром (5% від маси комбікорму), а тварини 2-ої (дослідної) групи – такий же раціон, у якому частину зернової основи раціону заміняли кальцієвими милами, виготовленими на основі яловичого жиру (5% від маси комбікорму), при збережені ізокалорійності раціону.

У другому експерименті дослідження проводились на чотирьох групах бичків-аналогів чорно-рябої породи 6-10-місячного віку по 5 голів у кожній. Тварини контрольної групи отримували такий же раціон як і бички контрольної групи першого експерименту. Бички 1-ої (дослідної) групи отримували аналогічний раціон, у якому частину зернової основи раціону заміняли нативною ріпаковою олією (5% від маси комбікорму), тварини 2-ої (дослідної) групи – такий же раціон, у якому частину зернової основи раціону заміняли кальцієвими милами, виготовленими на основі ріпакової олії (5% від маси комбікорму), а бички 3-ої (дослідної) групи – аналогічний раціон, у якому частину зернової основи раціону заміняли амідами жирних кислот, виготовленими на основі ріпакової олії (5% від маси комбікорму), при збереженні ізокалорійності раціону.

З метою контролю за інтенсивністю росту і розвитку, тварин щомісячно зважували. У кінці дослідного періоду (по досягненні бичками 10-місячного віку) у плазмі крові, отриманої із яремної вени, визначали вміст загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестеролу, ефірів холестеролу, диацилгліцеролів, триацилгліцеролів і неетерифікованих жирних кислот, а також їх жирнокислотний склад за методами описаними нижче.

Загальний вміст ліпідів визначали за допомогою набору реактивів фірми СПОФА на спектрофотометрі VSU 2-P при довжині хвилі 680 нм. Визначення вмісту окремих класів ліпідів у плазмі крові тварин проводили за допомогою тонкошарової хроматографії на силікагелі [Шталь, 1965

З метою визначення жирнокислотного складу загальних ліпідів їх метилювали шляхом прямої переетерифікації жирних кислот [Курко,1965]. Для цього досліджувані ліпіди в кількості 10-20 мг переносили в скляні ампули, випарювали розчинник, додавали до залишку 1 мл бензолу і 2 мл 5-7% НСl в абсолютному метанолі. Ампули запаювали і поміщали в термостат на 48 годин при температурі 720С. Очистку метилових ефірів проводили шляхом тонкошарової хроматографії, використовуючи як рухому фазу бензол. Очищені метилові ефіри жирних кислот екстрагували хлороформом, після випарювання якого розчиняли їх в гексані і визначали їх вміст на газовому хроматографі Хром – 5. Одержані в процесі аналізу піки жирних кислот на хроматограмах ідентифікували за допомогою стандартів метилових ефірів жирних кислот і за логарифмічною залежністю для гомологічних рядів.

У другому досліді, в якому вивчався вплив використання у складі раціонів бичків на заключному етапі відгодівлі тваринного і рослинного жиру на м'ясні якості туш, жирнокислотний склад м'язової і жирової тканин та економічну ефективність відгодівлі, дослідження проводились у двох окремих експериментах, аналогічних до першого досліду. Різниця полягала лише в тому, що експерименти проводились на некастрованих бичках чорно-рябої породи 16-18-місячного віку, які формувались у групи по 10 голів.

З метою контролю за ростом, тварин зважували при досягненні ними 16-17- і 18-місячного віку. Після забою тварин, по завершенні досліду, у 18-місячному віці визначали м'ясні якості туш: маса парної туші, вихід туші, забійний вихід, вихід м'якоті, індекс м'ясності. Із туш відбирали зразки найдовшого м'язу спини, для визначення вмісту ліпідних компонентів і їх жирнокислотного складу, підшкірного і біляниркового жиру для визначення жирнокислотного складу ліпідів. З цією метою ліпіди з тканин, які до початку досліджень зберігали у замороженому в рідкому азоті стані, екстрагували хлороформ-метаноловою сумішшю у співвідношенні 2:1 [Folch, 1957].

Водорозчинні неліпідні домішки з екстракту видаляли шляхом добавки до нього 0,74 М розчину KCl. Після утворення двофазової системи для досліджень використовували нижній хлороформний шар. Визначення вмісту загальних ліпідів, їх класів та жирнокислотного складу проводили за методами описаними вище. Економічну ефективність використання добавок тваринного і рослинного жиру у раціонах піддослідних тварин вираховували за методикою Резникова Ф.І. (1977).

В окремому досліді вивчався вплив інтрарумінального введення бичкам нативного рослинного і тваринного жиру та їх хімічно “захищених” форм на зміни жирнокислотного спектру ліпідів рубцевої рідини і хімусу дванадцятипалої кишки. З цією метою було проведено два експерименти.

У першому із них дослідження проводили на 3-х групах фістульованих в рубець і дистальну частину дванадцятипалої кишки некастрованих бичках-аналогах чорно-рябої породи 5-місячного віку в осінній період. Добовий раціон тварин складався із сіна, кормового буряка, кукурудзяного силосу і зернової суміші згідно норм живлення [Столярчук,1989]. Бичкам контрольної групи внутрішньорубцево вводили 60 г води. Тваринам 1-ої (дослідної) групи через рубцеві фістули вводили 60 г нативного волового жиру, а бичкам 2-ої (дослідної) групи – кальцієві мила, виготовлені на основі 60 г волового жиру.

У другому експерименті аналогічні дослідження проводили на чотирьох групах фістульованих в рубець і дистальну частину дванадцятипалої кишки 5-місячних бичках. Бички отримували такий же раціон як і тварини першого експерименту. Бичкам контрольної групи внутрішньорубцево вводили 60 г води. Тваринам 1-ої (дослідної) групи через рубцеві фістули вводили 60 г нативної ріпакової олії, бичкам 2-ої (дослідної) групи – кальцієві мила, виготовлені на основі 60 г ріпакової олії, а тваринам 3-ої (дослідної) групи – таку ж кількість амідів жирних кислот. Через 24 години після внутрішньорубцевого введення тваринам жирових добавок, відбирали рубцеву рідину і хімус дванадцятипалої кишки для визначення вмісту ліпідних компонентів і їх жирнокислотного складу.

Екстракцію ліпідів із рубцевої рідини і хімусу дванадцятипалої кишки проводили системою розчинників (хлороформ : метанол : вода у співвідношенні як 1,0 : 2,0 : 0,8). Після 12-ти годинного екстрагування до екстракту додавали 0,1 М розчин КCl в кількості 1/5 його об'єму. Для досліджень використовували хлороформну фазу екстракту. Вміст окремих класів ліпідів і жирнокислотний спектр загальних ліпідів у вказаних екстрактах визначали за методами, описаними вище.

Одержані цифрові дані дисертаційної роботи опрацьовували статистично за критерієм Стьюдента, використовуючи стандартні комп'ютерні програми.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Жирнокислотний спектр ліпідів плазми крові піддослідних бичків

В результаті проведення досліду нами виявлений суттєвий вплив згодовування відгодівельним бичкам кальцієвих мил і, особливо, амідів жирних кислот, отриманих на основі ріпакової олії, на зміни жирнокислотного спектру загальних ліпідів плазми крові тварин (табл. 1). Згодовування у складі раціону бичкам кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, зменшує рівень стеаринової кислоти (Р<0,025) і збільшує вміст лінолевої і ліноленової (Р<0,05) жирних кислот у плазмі крові, порівняно до тварин контрольної групи.

Використання у раціоні відгодівельних бичків амідів жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, у більшій мірі знижує вміст стеаринової (Р<0,001), і підвищує рівень лінолевої (Р<0,001) та ліноленової (Р<0,002) жирних кислот у плазмі крові, порівняно з тваринами контрольної групи (див. табл.1). Наведені дані вказують на ефективний “захист” полієнових жирних кислот у передшлунках жуйних, при згодовуванні їх у формі кальцієвих мил і амідів жирних кислот.

Таблиця 1

Жирнокислотний спектр ліпідів плазми крові піддослідних

бичків (M±m, n=5, %)

Жирна кислота Шифр жирної кислоти Група тварин

1 2 3 4

Міристинова 14:0 1,33±0,05 1,26±0,06 1,21±0,05 1,24±0,04

Пентадеканова 15:0 1,26±0,04 1,41±0,03 1,18±0,06 1,16±0,03

Пальмітинова 16:0 20,85±0,45 20,39±0,48 20,13±0,36 18,94±0,93

Пальмітоолеїнова 16:1 2,96±0,03 3,03±0,06 3,06±0,04 3,16±0,05***

Стеаринова 18:0 24,20±0,38 23,82±0,29 22,72±0,30** 19,69±0,46*****

Олеїнова 18:1 25,36±0,41 26,41±0,40 26,18±0,42 27,16±0,32***

Лінолева 18:2 20,03±0,52 19,84±0,43 21,49±0,51 24,48±0,65*****

Ліноленова 18:3 2,58±0,06 2,51±0,07 2,83±0,08* 3,09±0,09****

Арахінова 20:0 1,43±0,04 1,33±0,05 1,20±0,05*** 1,08±0,03*****

Примітка. У цій і наступних таблицях *достовірні різниці показника між контролем і дослідом – P<0,05; **P<0,025; ***P<0,001; ****P<0,002; *****P<0,001.

Інтенсивність росту бичків

Із даних, приведених на рис.1 (1 дослід) видно, що інтенсивність росту бичків, яким протягом двохмісячного періоду згодовували нативний воловий жир і кальцієві мила, виготовлені на його основі, була відповідно на 9,1 (Р<0,01) і 14,3% (Р<0,001) вищою, в порівнянні з тваринами контрольної групи які не одержували тваринних жирів у складі раціонів.

Інтенсивність росту бичків, яким протягом двохмісячного періоду згодовували нативну ріпакову олію та кальцієві мила й аміди жирних кислот виготовлені на її основі, була відповідно на 4,9; 8,8 (P<0,05) та 7,3% (P<0,05) вищою, в порівнянні з тваринами контрольної групи які не отримували жирових добавок у складі раціонів (див. рис.1, 2-й дослід).

Отже, згодовування як нативної так і “захищеної” жирової добавки, у формі кальцієвих солей й амідів жирних кислот, виготовлених на основі яловичого жиру і ріпакової олії, відгодівельним бичкам, суттєво підвищує інтенсивність росту і розвитку тварин. Ці дані вказують на те, що використання у раціонах великої рогатої худоби “захищених” форм жирів зменшує їх негативну дію як на метаболічну активність мікрофлори рубця, так і на перетравність органічної речовини, особливо клітковини [Jenkins, 1996].

Якісна характеристика туш тварин

Нами також встановлено, що введення до раціону відгодівельних бичків жирових добавок, виявляє виражений вплив на якісну характеристику яловичини. Так, результати наведені в табл. 2 свідчать про те, що згодовування бичкам у складі комбікормів яловичого жиру і виготовлених на його основі кальцієвих мил, підвищує масу парної туші, вихід туші і забійний вихід у тварин третьої і четвертої груп відповідно на 3,3 і 6,5% (Р<0,05), 0,5 і 1,4% та 0,7 і 1,6% у порівнянні з бичками контрольної групи. У тварин третьої і четвертої груп нами також виявлено підвищення виходу м'якоті на 0,7 і 1,4% та зниження виходу кісток у тушах на 0,6 і 1,3% й сухожиль і зв'язок – на 0,1%, у порівнянні з тваринами контрольної групи. При цьому у бичків дослідних груп підвищувався індекс м'ясності (див. табл. 2).

Нами також показано (табл. 3), що використання в складі раціонів бичків нативної ріпакової олії та кальцієвих солей і амідів жирних кислот, виготовлених на її основі, покращує забійні показники тварин.

Таблиця 2

Якісна характеристика туш піддослідних бичків (M±m, n=10)

Показник Група тварин

1 2 3

Жива маса, кг 393±7 401±7 405±8

Передзабійна маса, кг 384±6 393±8 398±7

Маса парної туші, кг 195,1±3,8 201,6±3,2 207,8±3,6*

Вихід туші, % 50,8±1,0 51,3±0,8 52,2±1,1

Маса внутрішнього сала, кг 11,1±0,9 12,2±0,7 12,3±0,9

Вихід сала, % 2,9±0,2 3,1±0,2 3,1±0,3

Забійний вихід, % 53,7±1,2 54,4±1,0 55,3±1,2

Отримано при оббілуванні, % м'якоті 75,2±2,0 75,9±1,4 76,6±1,8

кісток 21,0±0,6 20,4±0,3 19,7±0,5

сухожиль і зв'язок 3,8±0,2 3,7±0,1 3,7±0,1

Індекс м'ясності 3,6±0,1 3,7±0,1 3,9±0,2

Таблиця 3

Якісна характеристика туш піддослідних бичків (M±m, n=10)

Показник Група тварин

1 2 3 4

Жива маса, кг 394±5 395±9 402±6 403±8

Передзабійна маса, кг 386±7 386±6 394±6 394±9

Маса парної туші, кг 196,5±3,2 198,0±2,8 203,7±3,7 202,5±3,4

Вихід туші, % 50,9±0,8 51,3±0,7 51,7±0,9 51,4±0,9

Маса внутрішнього сала, кг 11,2±0,7 11,6±0,5 12,2±0,6 12,2±0,9

Вихід сала, % 2,9±0,2 3,0±0,2 3,1±0,1 3,1±0,2

Забійний вихід, % 53,8±1,0 54,3±0,9 54,8±1,0 54,5±1,2

Отримано при оббілуванні, % м'якоті 75,3±1,3 75,5±1,8 75,9±1,6 75,8±1,9

кісток 20,9±0,3 20,7±0,6 20,4±0,4 20,5±0,4

сухожиль і зв'язок 3,8±0,1 3,8±0,2 3,7±0,1 3,7±0,2

Індекс м'ясності 3,6±0,2 3,6±0,1 3,7±0,1 3,7±0,1

Зокрема, маса парної туші, вихід туші та забійний вихід у бичків яким згодовували ріпакову олію, кальцієві мила та аміди жирних кислот були відповідно на 0,8; 3,7 і 3,0%; 0,4; 0,8 та 0,5%; 0,5; 1,0 і 0,7% вищими, в порівнянні з тваринами контрольної групи. При цьому вихід м'якоті у другій, третій і четвертій дослідних групах був вищим на 0,2; 0,6 та 0,5%, в той час вихід кісток у тушах зменшувався відповідно на 0,2; 0,5 та 0,4%, а сухожиль і зв'язок у третій і четвертій дослідних групах – на 0,1% порівняно з контрольною групою тварин. Індекс м'ясності був вищим у бичків, яким згодовували кальцієві мила та аміди жирних кислот, виготовлені на основі ріпакової олії, порівняно з тваринами першої і другої груп.

Жирнокислотний склад тканин піддослідних тварин

Нами не виявлено суттєвого впливу на зміни жирнокислотного спектру ліпідів найдовшого м'язу спини, підшкірного і біляниркового жиру при згодовуванні відгодівельним бичкам як нативного, так і “захищеного”, у формі кальцієвих мил, яловичого жиру. Введення ж до складу комбікорму для бичків кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, знижує вміст стеаринової і збільшує вміст лінолевої і ліноленової (у білянирковій жировій тканині Р<0,05) жирних кислот у досліджуваних тканинах, тоді як згодовування дослідним тваринам амідів жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, знижує рівень стеаринової (у білянирковій жировій тканині Р<0,05) та збільшує вміст лінолевої й ліноленової (у білянирковій жировій тканині Р<0,025; у підшкірній - Р<0,05) жирних кислот, порівняно до тварин контрольної групи (табл. 4).

Підвищення вмісту лінолевої і ліноленової жирних кислот у складі загальних ліпідів найдовшого м'язу спини, біляниркової і підшкірної жирових тканинах тварин дослідних груп, очевидно, можна пояснити ефективним їх “захистом” у передшлунках, внаслідок чого ступінь їх гідрогенізації рубцевою мікрофлорою зменшується.

Жирнокислотний склад ліпідів рубцевої рідини

Проведеними нами дослідженнями не виявлено істотних змін у жирнокислотному спектрі ліпідів рубцевої рідини, при внутрішньорубцевому введенні бичкам як яловичого кормового жиру, так і кальцієвих мил, виготовлених на його основі.

Інтрарумінальне введення піддослідним бичкам “захищених” олій у вигляді кальцієвих мил знижує вміст стеаринової і підвищує рівень лінолевої та ліноленової жирних кислот у складі ліпідів рубцевої рідини, порівняно з контрольними тваринами (табл.5). Внутрішньорубцеве введення амідів жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, у більшій мірі зменшує рівень стеаринової і збільшує вміст лінолевої та ліноленової жирних кислот у рубцевій рідині, порівняно з бичками контрольної групи.

Ці дані вказують на суттєве інгібування процесів гідрогенізації полієнових жирних кислот наявних у ріпаковій олії рубцевими мікроорганізмами при використанні їх у формі кальцієвих мил і, особливо, амідів жирних кислот [Klusmeyer, 1991].

Економічна ефективність результатів досліджень

Окремим аспектом наших досліджень було вивчення економічної ефективності використання жирових добавок у раціонах відгодівельної великої рогатої худоби. Нами

Таблиця 4

Жирнокислотний спектр ліпідів найдовшого м'язу спини, підшкірної і біляниркової жирових тканин

піддослідних тварин ( M±m, n=5, %)

Жирна кислота 1-ша група 2-га група 3-тя група

найдовший м'яз спини білянирко-вий жир підшкірний жир найдовший м'яз спини білянирко-вий жир підшкірний жир найдовший м'яз спини білянирковий жир підшкірний жир

Міристинова 2,97±0,19 3,49±0,22 4,49±0,29 2,64±0,12 3,32±0,24 4,29±0,32 2,39±0,24 2,75±0,19* 3,36±0,30*

Пентадеканова 2,34±0,16 2,62±0,18 2,58±0,27 2,05±0,14 2,19±0,13 1,95±0,14 1,94±0,13 2,16±0,14 1,71±0,28

Пальмітинова 32,64±1,84 27,49±1,18 35,46±1,82 32,31±1,63 26,11±0,97 34,83±1,76 31,84±1,71 25,90±1,28 34,58±1,93

Стеаринова 21,86±1,08 26,42±0,52 14,38±0,51 21,54±1,02 25,24±0,96 13,92±0,58 21,28±1,13 24,32±0,61* 13,17±0,64

Олеїнова 30,47±1,66 35,14±1,06 39,14±1,42 31,42±1,60 38,08±1,24 41,18±1,47 32,19±1,78 39,75±1,35* 43,34±1,51

Лінолева 6,89±0,32 2,63±0,15 1,64±0,09 7,42±0,35 2,90±0,17 1,79±0,14 7,86±0,41 3,47±0,23** 2,05±0,13*

Ліноленова 1,09±0,06 0,72±0,05 0,71±0,06 1,18±0,07 0,91±0,06* 0,86±0,05 1,32±0,09 1,01±0,08** 0,98±0,08*

Арахінова 1,74±0,22 1,49±0,19 1,60±0,20 1,44±0,13 1,25±0,18 1,18±0,11 1,18±0,19 0,62±0,17*** 0,81±0,14**

Таблиця 5

Жирнокислотний спектр ліпідів рубцевої рідини піддослідних бичків (M±m, n=3, % )

Жирна кислота Шифр жирної кислоти Група тварин

1 2 3 4

Міристинова 14:0 1,88±0,31 0,82±0,18* 1,27±0,15 1,84±0,37

Пентадеканова 15:0 1,72±0,14 1,42±0,06 1,34±0,06 1,63±0,09

Пальмітинова 16:0 14,76±0,26 15,06±0,34 16,10±0,41 15,19±0,38

Пальмітоолеїнова 16:1 2,03±0,11 2,14±0,08 2,21±0,07 2,43±0,12

Стеаринова 18:0 40,89±2,81 33,83±2,94 23,97±2,85** 18,68±1,72***

Олеїнова 18:1 21,32±2,06 26,39±1,62 30,27±1,82* 28,86±1,71*

Лінолева 18:2 10,73±2,33 13,26±0,89 17,84±1,01* 23,99±2,02**

Ліноленова 18:3 1,57±0,14 2,21±0,19 2,99±0,28** 3,03±0,21***

Арахінова 20:0 5,10±0,31 4,87±0,34 4,01±0,26 4,35±0,20

встановлено, що використання у годівлі бичків на заключному етапі відгодівлі 5% від маси комбікорму тваринного кормового жиру та кальцієвих мил, виготовлених на основі яловичого жиру, взамін частини концентратів, має позитивний вплив на такі економічні показники як чистий прибуток, рентабельність, економічну ефективність. Зокрема, згодовування нативного і “захищеного” кормового жиру у складі раціонів для бичків на заключному етапі відгодівлі підвищує чистий прибуток відповідно на 5,3 і 7,9 грн, рівень рентабельності - на 5,7 і 8,5%, а економічну ефективність – на 5,3 і 7,9 грн, порівняно з тваринами які не отримували жирових добавок у складі раціонів (табл.6).

Таблиця 6

Економічна ефективність використання тваринних жирів в раціонах

піддослідних бичків (n=10)

Показник Група тварин

1 2 3

1 2 3 4

Одержано приросту, кг 45,6 49,8 52,1

Всього витрат, грн 83,4 90,6 92,4

в т.ч. вартість кормів 45,0 52,2 54,0

Вартість побічної продукції, грн 4,8 4,8 4,8

Витрати на основну продукцію, грн 78,6 85,8 87,6

Собівартість 1ц приросту, грн 172,4 172,3 168,1

Продовження табл. 6

1 2 3 4

Виручка від реалізації продукції, грн 82,1 94,6 99,0

Чистий прибуток, грн 3,5 8,8 11,4

Рентабельність, % 4,5 10,2 13,0

Економічна ефективність, грн - 5,3 7,9

Примітка. Розрахунки в цінах 4 кварталу 1999 року.

Нами також виявлено, що введення до складу комбікорму, взамін частини концентратів, 5% від його маси нативної ріпакової олії та виготовлених на її основі кальцієвих мил і амідів жирних кислот, також покращує економічну ефективність відгодівлі тварин (табл. 7). Так, згодовування бичкам у складі раціону нативної і “захищеної” ріпакової олії, у формі кальцієвих мил і амідів жирних кислот, збільшує рівень рентабельності у другій, третій і четвертій дослідних групах відповідно на 1,5; 8,0 і 0,8% та підвищує економічну ефективність відгодівлі на 1,5; 7,1 та 1,3 грн, порівняно з тваринами контрольної групи.

Таблиця 7

Економічна ефективність використання рослинних жирів у раціонах

піддослідних бичків (n=10)

Показники Група тварин

1 2 3 4

Одержано приросту, кг 46,4 48,7 50,5 49,8

Всього витрат, грн 84,2 87,8 89,6 94,0

в т.ч. вартість кормів 45,5 49,1 50,9 55,3

Вартість побічної продукції, грн 4,8 4,8 4,8 4,8

Витрати на основну продукцію, грн 79,4 83,0 84,8 89,2

Собівартість 1ц приросту, грн 171,1 170,4 167,9 179,1

Виручка від реалізації продукції, грн 83,5 87,7 96,0 94,6

Чистий прибуток, грн 4,1 5,6 11,2 5,4

Рентабельність, % 5,2 6,7 13,2 6,0

Економічна ефективність, грн - 1,5 7,1 1,3

В цілому, на основі результатів досліджень отриманих нами випливає, що використання у раціонах відгодівельної великої рогатої худоби добавок нативних і особливо “захищених”, у формі кальцієвих солей і амідів жирних кислот, жирів тваринного і рослинного походження проявляє виражений метаболічний, продуктивний і економічний ефект.

ВИСНОВКИ

1. Використання у складі раціонів відгодівельних бичків, взамін частини концентратів, яловичого кормового жиру, ріпакової олії та кальцієвих мил і амідів жирних кислот, виготовлених на їх основі, у кількості 5% від зернової основи раціону за масою, підвищує ефективність відгодівлі тварин та виявляє позитивну продуктивну і метаболічну дію.

2. Згодовування тваринам 6-10-місячного віку добавок кальцієвих мил, виготовлених на основі волового жиру, підвищує середньодобові прирости живої маси тварин на 5,3%, порівняно з використанням нативного тваринного жиру.

3. Використання у складі раціонів відгодівельних бичків 6-10-місячного віку кальцієвих мил і амідів жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, підвищує інтенсивність росту тварин відповідно на 4,1 і 3,0% порівняно з використанням у раціонах нативної ріпакової олії.

4. Згодовування бичкам 6-10-місячного віку яловичого жиру та кальцієвих мил, виготовлених на його основі, оптимізує рівень ліпідних метаболітів у крові тварин, а використання у раціонах кальцієвих мил і амідів жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, підвищує вміст лінолевої і ліноленової жирних кислот у триацилгліцеролах плазми крові на 0,25-4,45%, у порівнянні з тваринами, яким не згодовували жирових добавок.

5. Використання у стандартних раціонах тварин на заключному етапі відгодівлі бичків добавок нативного яловичого жиру та кальцієвих мил, виготовлених на його основі, підвищує середньодобові прирости відповідно на 9,1 і 14,3%.

6. Введення до раціонів бичків на заключному етапі відгодівлі ріпакової олії та кальцієвих мил і амідів жирних кислот, виготовлених на її основі, підвищує середньодобові прирости відповідно на 4,9; 8,8 і 7,3%, порівняно з тваринами які не отримували жирової добавки у складі раціонів.

7. Згодовування бичкам на заключному етапі відгодівлі добавок кальцієвих мил і амідів жирних кислот, отриманих на основі ріпакової олії, покращує харчову якість яловичини за рахунок підвищення на 0,09-0,97% вмісту лінолевої і ліноленової жирних кислот у складі ліпідів скелетної мускулатури.

8. Внутрішньорубцеве введення бичкам 5-місячного віку кальцієвих мил і амідів жирних кислот, отриманих на основі ріпакової олії, відповідно у 1,4 і 2 рази підвищує вміст лінолевої та у 1,7 і 1,5 рази - вміст ліноленової жирних кислот у складі ліпідів хімусу дванадцятипалої кишки, порівняно із інтрарумінальним введенням тваринам натуральної ріпакової олії, тоді як внутрішньорубцеве введення волового жиру і кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на його основі, суттєво не впливає на зміни вмісту жирних кислот ліпідів хімусу дванадцятипалої кишки.

9. Використання у раціонах бичків на заключному етапі відгодівлі як добавок волового жиру так і ріпакової олії та кальцієвих мил і амідів жирних кислот, виготовлених на їх основі, підвищує забійний вихід тварин на 0,5-1,6%, а індекс м'ясності – на 0,1-0,3%.

10. Додавання до раціонів бичків на заключному етапі відгодівлі добавок волового жиру і ріпакової олії та кальцієвих мил і амідів жирних кислот, виготовлених на їх основі, підвищує рентабельність на 0,8-8,5% та економічну ефективність відгодівлі на 1,3-7,9 грн, в розрахунку на 1 голову, порівняно з тваринами контрольної групи.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення ефективності виробництва яловичини та покращення її якості, рекомендується використовувати у живленні великої рогатої худоби на заключному етапі відгодівлі, взамін частини концентратів, кальцієві мила або аміди жирних кислот, виготовлені на основі ріпакової олії канолових сортів, у кількості 5% від маси комбікорму.

2. З метою підвищення інтенсивності росту тварин та зниження собівартості яловичини, рекомендується використовувати у живленні великої рогатої худоби на заключному етапі відгодівлі, взамін частини концентратів, кальцієві мила жирних кислот, виготовлені на основі волового кормового жиру, в кількості 5% від маси комбікорму.

СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вовк С.О., Харів О.Р., Павкович С.Я. Продуктивна і метаболічна дія високопротеїнових і жирових добавок у раціонах відгодівельних бичків //Тези міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті Є.Храпливого “Теорія і практика розвитку АПК”. – Львів. – 1999. – С.271-272. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

2. Павкович С.Я., Вовк С.О. Зміни вмісту ліпідів у плазмі крові та інтенсивність росту бичків при використанні у раціонах жирових добавок //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів. – 1999. – вип.3 част.1. – С.81-82. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

3. Павкович С.Я., Вовк С.О. Жирнокислотний спектр ліпідів хімусу дванадцятипалої кишки при внутрірубцевому введенні бичкам ріпакової олії //Вісник Львівського державного аграрного університету. – Агрономія №4. – Львів. – 1999. – С.40-42. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

4. Вовк С.О., Павкович С.Я., Вантух А.Є. Продуктивное и метаболическое действие продуктов переработки семян рапса при добавке их в рационы крупного рогатого скота //Актуальные проблемы биологии в животноводстве. Тезисы докладов. – Боровск. – 2000. – С.54-56. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

5. Вовк С.О., Павкович С.Я. Жирнокислотний профіль ліпідів рубцевої рідини і хімусу дванадцятипалої кишки за інтрарумінального введення бичкам хімічно оброблених жирів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького. – Львів. – 2000. – Т.2 част.2. – С.214-215. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

6. Павкович С.Я., Вовк С.О. Жирові добавки у раціонах великої рогатої худоби // Вісник аграрної науки. – 2001. - №4. – С.77-78.

7. Павкович С.Я., Вовк С.О. Інтенсивність росту та жирнокислотний спектр ліпідів м'язової і жирової тканин у бичків при згодовуванні “захищених” жирів //Вісник Львівського державного аграрного університету. – Агрономія №5. – Львів. – 2001. – С.539-545. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

8. Вовк С.О., Павкович С.Я. Економічна ефективність відгодівлі та якісна характеристика туш при використанні жирових добавок у раціонах бичків //Вісник Львівського державного аграрного університету. – Економіка АПК №8. – Львів. – 2001. – С.142-147. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

Павкович С.Я. Інтенсивність росту бичків та зміни в окремих ланках метаболізму ліпідів при додаванні рослинного і тваринного жиру до раціону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів. – Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Львів 2002.

У дисертації представлено результати досліджень з впливу використання нативних та “захищених” жирових добавок (кальцієві мила й аміди жирних кислот), виготовлених на основі яловичого жиру і ріпакової олії, у складі комбікорму для відгодівельних бичків на перебіг обмінних процесів в організмі, продуктивність тварин та економічну ефективність відгодівлі.

Встановлено, що заміна частини концентратів кальцієвими милами або амідами жирних кислот, виготовленими на основі волового жиру і ріпакової олії (5% від маси комбікорму), підвищує інтенсивність росту бичків, економічну ефективність відгодівлі, покращує забійні якості туш, позитивно впливає на перебіг метаболічних процесів в організмі. Показано також, що введення в рубець кальцієвих мил і, особливо, амідів жирних кислот, виготовлених на основі канолової ріпакової олії, підвищує вміст лінолевої і ліноленової жирних кислот у складі загальних ліпідів рубцевої рідини і хімусу дванадцятипалої кишки бичків.

Ключові слова: бички, відгодівля, яловичий жир, ріпакова олія, продуктивність, якість яловичини.

Павкович С.Я. Интенсивность роста бычков и изменения в некоторых звеньях метаболизма липидов при использовании растительного и животного жира в рационе. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 – кормление животных и технология кормов. – Львовская государственная академия ветеринарной медицины им. С.З.Гжицкого, Львов 2002.

В диссертации представлены результаты исследований влияния использования нативных и "защищенных" жировых добавок (кальциевых мыл и амидов жирных кислот), полученные из говяжьего жира и рапсового масла, в составе комбикорма для откармливаемых бычков на течение обменных процессов в организме, продуктивность и экономическую эффективность откорма животных.

Установлено, что использование в составе рациона 6-10-месячного возраста добавок кальциевых мыл, изготовленных на основе говяжьего жира, повышает среднесуточные привесы живой массы на 5,3% по сравнению с использованием в составе рациона нативного жира. Введение в состав концентрированных кормов бычкам того же возраста кальциевых мыл и амидов жирных кислот, изготовленных на основе рапсового масла, повышает интенсивность роста животных соответственно на 4,1 и 3,0%, по сравнению с использованием в рационе нативного растительного масла.

Скармливание откормочным бычкам кальциевых мыл и амидов жирных кислот, изготовленных на основе рапсового масла, снижает содержание стеариновой кислоты и повышает уровень линолевой и линоленовой жирных кислот в составе общих липидов плазмы крови животных. Потребление в составе рациона "защищенного" рапсового масла также увеличивает уровень общих липидов в плазме крови опытных бычков.

Использование на заключительном этапе откорма бычков в составе рациона добавок натурального говяжьего жира и кальциевых мыл, изготовленных на его основе, повышает среднесуточные привесы соответственно на 9,1 и 14,3%. Включение на заключительном этапе откорма бычков в составе рациона нативного рапсового масла и, особенно, кальциевых мыл и амидов жирных кислот, изготовленных на его основе, повышает интенсивность роста животных на 4,9; 8,8 и 7,3% соответственно.

Добавка к рациону откармливаемых бычков кальциевых мыл и амидов жирных кислот, изготовленных на основе рапсового масла, улучшает качество говядины за счет увеличения содержания в составе липидов длиннейшей мышце спины, подкожной и околопочечной жировой ткани линолевой и линоленовой жирных кислот, с одновременным снижением уровня стеариновой кислоты.

Показано также, что скармливание взамен части концентратов нативного и "защищенного", в форме кальциевых мыл, говяжьего жира повышает убойный выход соответственно на 0,7 и 1,3%, выход мякоти – на 0,7 и 1,4%, снижает выход костей на 0,6 и 1,7%. При этом индекс мясности увеличивается соответственно на 0,1 и 0,3%. Использование в составе комбикормов для откармливаемых бычков нативного рапсового масла, а также кальциевых мыл и амидов жирных кислот, изготовленных на его основе, повышает убойный выход животных соответственно на 0,5; 1 и 0,7%, выход мякоти – на 0,2; 0,6 и 0,5%, и снижает выход костей на 0,2; 0,5 и 0,4%.

Скармливание на заключительном этапе откорма бычков в составе рациона говяжьего жира и изготовленных на его основе кальциевых мыл, увеличивает уровень рентабельности соответственно на 5,7 и 8,5%, и экономическую эффективность откорма – на 5,3 и 7,9 грн, в расчете на одну голову.

Использование в составе комбикорма на заключительном этапе откорма бычков добавок нативного рапсового масла, а также кальциевых мыл и амидов жирных кислот, изготовленных на его основе, снижает себестоимость 1ц привеса, увеличивает уровень рентабельности соответственно на 1,5; 8,0 и 0,8%, и