ВСТУП
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПАВКІН Дмитро Михайлович
УДК 801.73 + 801.82 = 111
ОБРАЗ ЧАРІВНОЇ КРАЇНИ
В РОМАНАХ ДЖ. Р. Р. ТОЛКІЄНА:
ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі практики англійської мови Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник доктор філологічних наук, професор
ЖАБОТИНСЬКА Світлана Анатоліївна,
Черкаський державний університет
імені Богдана Хмельницького,
кафедра англійської філології,
професор
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
КОЛЕГАЄВА Ірина Михайлівна,
Одеський національний університет
ім. І.І. Мечникова, кафедра лексикології
та стилістики англійської мови,
завідувач кафедри
кандидат філологічних наук, доцент
ІНОЗЕМЦЕВА Ірина Олександрівна,
Київський національний лінгвістичний
університет, кафедра лексикології та
стилістики англійської мови, доцент
Провідна установа Ужгородський державний університет,
кафедра англійської філології,
Міністерство освіти і науки України,
м. Ужгород
Захист дисертації відбудеться “12“ червня_ 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73)
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету
Автореферат розісланий “_11_ “ травня_ 2002 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.А. Калита
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
У реферованій дисертації, яка належить до робіт у галузі семантики художнього тексту, запропоновано лінгвокогнітивний аналіз образу Чарівної Країни у творах Дж.Р.Р. Толкієна, засновника жанру “фентезі”. Чарівна Країна це уявний, вигаданий автором географічний простір (топофон), у межах якого відбуваються сюжетні події.
Дослідження, присвячені семантиці художнього тексту (Ю.М. Лотман, О.П. Воробйова, І.М. Колегаєва, Г.Г. Молчанова, М.Я. Поляков та ін.), наголошують на тому, що художній текст відрізняється від інших текстів експресивністю та розмаїттям способів своєї змістової організації. Важливою складовою семантики таких текстів є представлена мовними засобами система образів, які виконують свою роль у формуванні загального змісту тексту як єдиного цілого (І.В. Арнольд). Відповідно до одного з визначень художнього образу, він є самостійним складним інформаційним фрагментом, у якому поєднані зміст та естетична виразність. Це факт ідеального буття, що зрощений зі своїм матеріальним субстратом, але не збігається з ним (Дж. Міллер, І.Б. Роднянська). З огляду на інформаційну складність художніх образів, опосередкованих мовним “субстратом”, питання щодо їх змісту, призначення в тексті та засобів мовного втілення потребують подальшого дослідження.
Важливу роль у системі образів художнього твору відіграє топофон, або простір (І.Р. Гальперін), який розглядається у ряді лінгвістичних робіт (А.Ф. Немировська, Т.В. Немировська, Н.М. Новикова, О.Є. Фролова). Водночас топофон у текстах “фентезі” залишається поза увагою дослідників. Аналогічно, залишається маловивченим і сам цей порівняно молодий художній жанр, якому поки щоприсвячені поодинокі праці переважно літературознавчого (В.В. Бойніцький, Р.І. Кабасов, О.В. Тихомирова) та філософського (С.Л.Кошелєв) плану. Лінгвістичний аналіз образу Чарівної Країни у творах Толкієна є доцільним у зв’язку з тим, що жанроутворюючу функцію в тексті виконує саме топофон. Образ Чарівної Країни, який зумовлює прагматичну спрямованість тексту, є специфічним за своїм онтологічним і аксіологічним змістом. В дисертації аналіз змісту образу Чарівної Країни здійснено з позицій когнітивної лінгвістики, де досліджуються вербалізовані концептуальні, або мисленнєві, структури. Застосування таких структур для аналізу текстів різних жанрів набуває всебільшого поширення в когнітивній поетиці (M. Freeman, О.П. Воробйова) та текстуальній лінгвістиці останніх років (див., наприклад, Т. ван Дейк, О.В. Анопіна, Л.В. Барба, Н.Ф. Єремеєва, Л.В.Короткова, Н.А. Чабан, Т.І. Ямчинська).
Актуальність нашого дослідження полягає у зверненні до питання про те, які саме структури мислення забезпечують організацію інформації у художньому образі і як така інформація передається мовними засобами. Відповідь на це питання пов’язана з вирішенням ширшої проблеми – з’ясуванням лінгвокогнітивних механізмів художньої творчості. Ця проблема є ключовою для такого нового напряму лінгвістичних досліджень, як когнітивна семантика художнього тексту, або когнітивна поетика. Лінгвокогнітивний аналіз образу Чарівної Країни – топофону, який стає жанроутворюючим фактором у текстах “фентезі”, – необхідний як для виявлення концептуальних основ семантики цих текстів, так і для чіткішого визначення характерних ознак самого жанру.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах наукової теми “Когнітивні дослідження мови та мовлення”, яка розробляється на факультеті романо-германської філології Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького (тема затверджена радою ЧДУ, протокол № 3 від 22 грудня 1994 року).
Мета нашого дослідження полягає у виявленні концептуальних структур, які зумовлюють формування змісту образу Чарівної Країни в романах Толкієна, а також у з’ясуванні того, як цей зміст відтворюється за допомогою мовних засобів, зокрема тропів. Досягненню мети сприяє вирішення таких конкретних завдань:
· розробка теоретичного апарату дослідження, який поєднує основні положення семантики художнього тексту з доробками в галузі когнітивної лінгвістики;
· аналіз змісту тексту та побудова концептуальної моделі, що пов’язана з онтологією образу, тобто відбиває принципи організації Чарівної Країни як уявного простору, де відбуваються описані в романах події;
· аналіз змісту тексту та реконструкція концептуальної моделі, яка демонструє аксіологічний ракурс Чарівної Країни, зокрема принципи формування емотивної оцінки образу, що залежить від його онтологічних характеристик;
· виявлення окремих складових в онтологічній моделі образу та розгляд їх емотивної спрямованості, яка, у свою чергу, зумовлює загальну емотивну оцінку образу;
· встановлення взаємозв’язку між емотивною оцінкою топофону в текстах “фентезі” та їх прагматичною орієнтацією;
· порівняння топофону в романах Толкієна з образом простору, представленим у міфах народів світу;
· розгляд мовних засобів – епітетів, метонімій і метафор, – використаних автором для створення емотивно навантаженого образу Чарівної Країни.
Таким чином, об’єктом аналізу в дисертації є зміст образу Чарівної Країни (топофону) в романах Толкієна. Предметом дослідження стають концептуальні структури, на підставі яких формується цей зміст, втілений за допомогою мовних засобів.
Матеріал дослідження складають 11885 фрагментів тексту, що містять пропозиції, які характеризують Чарівну Країну. Емпіричні дані одержано шляхом наскрізної вибірки з романів Толкієна “The Silmarillion”, “The Hobbit” та “The Lord of the Rings” (загальний обсяг – 1904 сторінки).
При аналізі мовного матеріалу було використано методи концептуального аналізу, запропоновані в когнітивній лінгвістиці. Зокрема, для побудови онтологічної концептуальної моделі образу Чарівної Країни залучено пропозиційні та фреймові структури, інтегровані в модель концептуальної мережі. При виявленні окремих онтологічних складових образу ми спираємось на положення теорії ментальних просторів (G. Fauconnier), згідно з якими такі складові визначаються як “ролі”, або узагальнені концепти, що мають у тексті різні “наповнювачі”. Побудова аксіологічної (емотивної) моделі образу здійснюється на підставі категоріальної структури, відомої як квадрат, або решітка, Греймаса (A. Greimas). Розгляд емотивної спрямованості ролей, що конституюють образ Чарівної Країни, а також емотивної спрямованості образу як цілого дано в термінах теорії прототипів (E. Rosch, J. Taylor, A. Wierzbicka). Аналіз мовних засобів, які об’єктивують образ, включає методи семантичного та концептуального моделювання, запропоновані в рамках теорії концептуальної інтеграції (G. Fauconnier) та теорії концептуальної метафори (G. Lakoff, M. Johnson). Висновки про типовість тих чи інших емотивних оцінок, які супроводжують образ, а також про типовість певного змісту, що передається за допомогою тропів, ґрунтуються на даних кількісного аналізу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше запропонований лінгвокогнітивний аналіз образу Чарівної Країни, який є провідним для порівняно нового жанру “фентезі”, що залишається дотепер маловивченим. У роботі застосовано нові методики, розроблені у когнітивній лінгвістиці протягом останніх років. Дослідження дозволило отримати результати, які є новими для теорії тексту в цілому та теорії англомовного тексту зокрема: 1) виявлено концептуальну структуру образу простору у творах Толкієна; 2) встановлено зв’язок між концептуальними структурами, що впорядковують представлений у досліджуваному образі зміст онтологічного та аксіологічного (емотивного) планів; 3) визначено роль оцінки топофону як підстави для формування прагматики художнього тексту; 4) виявлено спільні риси між топофоном у творах Толкієна та топофоном у міфах народів світу; 5) продемонстровано роль тропів як цілісного комплексу мовних засобів для формування емотивної оцінності художнього образу.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що запропонований у ній підхід до аналізу художнього тексту має безпосередній вихід у сферу когнітивної семантики, де на сучасному етапі однією з нагальних проблем є розробка формального апарату моделювання вербалізованих знань. Проведене дослідження сприяє з’ясуванню принципів організації інформації у художньому тексті та способів передачі цієї інформації мовними засобами. Результати роботи є внеском у вирішення актуальних питань, поставлених як у традиційній семантиці художнього тексту, так і в когнітивній лінгвістиці, де в центрі уваги перебуває проблема зв’язку між мовою та мисленням.
Практичне значення дисертації зумовлене доцільністю використання її основних положень та висновків у теоретичному курсі стилістики англійської мови (розділи “Інтерпретація художнього тексту” та “Стилістична семасіологія”). Крім того, результати дослідження можуть бути використані при створенні спецкурсів із когнітивної лінгвістики (розділи “Концептуальні моделі”, “Фреймова семантика”, “Прототипна семантика”, “Концептуальна інтеграція у мові та мовленні” тощо). Запропонована нами методика аналізу художнього образу може бути використана для розгляду інших образів художнього тексту при написанні магістерських та дисертаційних праць. Положення даної дисертації щодо концептуальної структури художнього образу мають безпосередній вихід у практику викладання англійської мови, де нині розробляється такий новий для вітчизняних університетів курс, як навчання побудові текстів різних жанрів (Teaching Writing).
Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дослідження були предметом обговорення на Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні проблеми металінгвістики” (Черкаси, 1999), Міжнародній науковій конференції “Cognitive/Communicative Aspects of English” (Черкаси, 1999), Восьмій Міжнародній науковій конференції “Мова і культура” (Київ, 1999), Другій Всеукраїнській конференції молодих учених “Інформаційні технології в науці й освіті” (Черкаси, 2000) і на Всеукраїнській науковій конференції “Семантика мовних одиниць: теоретичний і прагматичний аспекти” (Херсон, 2001).
Публікації. Методика дослідження та його основні результати висвітлено в 4 статтях і 4 тезах згаданих конференцій.
Структура дисертації. Дисертація містить вступ, три розділи з висновками до кожного з них, загальні висновки, список використаної літератури, список джерел фактичного матеріалу та додатки. До тексту дисертації включено 6 таблиць і 15 схем. Загальний обсяг роботи – 215 сторінок. Обсяг тексту дисертації – 165 сторінок.
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, формулюються мета та завдання дослідження, визначаються його об’єкт і предмет, фактичний матеріал та застосовані методи аналізу, дається перелік положень, що виносяться на захист, з’ясовуються новизна, теоретичне й практичне значення отриманих даних.
У першому розділі викладено основні положення щодо семантики художнього тексту взагалі, та семантики тексту “фентезі” зокрема, а також накреслено шляхи концептуального аналізу образу Чарівної Країни.
У другому розділі запропоновано опис концептуальної моделі, яка впорядковує інформацію онтологічного та аксіологічного (емотивного) планів, представлену в образі Чарівної Країни. Тут також йдеться про взаємозв’язок між емотивною оцінкою образу та його прагматичною спрямованістю. Окремий параграф присвячено зіставленню топофону в текстах “фентезі” з образом простору в міфах народів світу.
У третьому розділі досліджуються тропи (епітет, метонімія та метафора) як спеціальні мовні засоби створення аксіології образу Чарівної Країни. Безпосередньому аналізу фактичного матеріалу передує розгляд когнітивного аспекту тропів: визначаються ознакові поняття, позначені тропами, а також роль цих понять у відповідних концептуальних структурах. Також показано, яким саме чином поняття, представлені в епітетах, акцентуються, поширюються та уточнюються завдяки метонімії та метафорі.
У загальних висновках підсумовуються результати роботи та окреслюються перспективи подальших досліджень.
Додатки містять 12 таблиць та 14 схем, у яких узагальнюються дані аналізу мовного матеріалу.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ I. Концептуальний ракурс семантики художнього тексту. Сучасні лінгвістичні студії постулюють наявність текстових типів, які об’єднують тексти, побудовані за специфічними формально-семантичними схемами, або моделями (W. Dressler). Такі моделі можуть бути жорсткими (клішованими) та гнучкими. Останні, у свою чергу, можуть бути узуальними, регламентованими, а також вільними – такими, що мають орієнтаційний характер (Х. Ізенберг, С.І. Гіндін, К. Кожевникова). За моделями вільного типу будується, зокрема, художній текст, що інтегрує предметно-логічну, оціночну, емоційну та естетичну інформацію (І.В. Арнольд). У такому тексті автор передає своє уявлення про дійсність за допомогою свідомого вибору засобів художнього впливу на читача. Поєднання відображення об’єктивної реальності та фантазії, правди і вимислу перетворює художній текст у “вторинну моделюючу систему” (Ю.М. Лотман, З.Я. Тураєва).
Кожний тип тексту, художній текст зокрема, має свої різновиди, або жанри, які об’єднуються у групи. Специфіка жанру виявляється у змісті та композиційній побудові тексту, а також у його мовному оформленні. Одним із жанрів художнього прозового тексту є жанр “фентезі”, який за змістом належить до міфологічної жанрової групи. Саме твори в жанрі “фентезі”, написані його засновником – Дж.Р.Р. Толкієном, – є об’єктом нашого дослідження.
Твори Толкієна, найбільш близькі до міфу пошуку, можна охарактеризувати як свого роду казково-міфічну фантастику. Як і в казці, світ “фентезі” побудований цілком за авторським планом і існує у власному просторі. Це світ, паралельний емпіричній дійсності. Аналогічно міфу, у світі “фентезі” природне і надприродне злиті в єдине ціле. Герой, що мандрує цим світом, зіштовхується з невідомим, що сповнене дивовижних істот, незбагненних страждань і неймовірних задоволень. Він повертається з цього світу до звичайного життя новою людиною, що, пізнавши сама себе, несе мудрість іншим (R. Segal). У той же час, тексти в жанрі “фентезі” – це більшою мірою історії про Чарівну Країну, а не про людей, що потрапили туди. Саме від образу Чарівної Країни і залежить визначення даного жанру (Дж.Р.Р. Толкієн). Цей образ, що стає жанроутворюючим фактором, будучи наскрізним у текстах Толкієна, забезпечує їх змістовну цілісність та глобальну семантичну зв’язність.
В образі Чарівної Країни поєднана інформація про територію з притаманним їй ландшафтом, а також про будівлі, рослинний та тваринний світ – ті речі, що є статичними, незмінними ознаками образу. Ця інформація має онтологічний та аксіологічний (оцінний) плани.
В онтологічному плані Чарівна Країна є фактом уявного буття, що пов’язано з псевдореференційністю художнього тексту, де “референція створюється самим текстом, хоча і може бути потенційно співвіднесеною з дійсністю” (І.М. Колегаєва). Для текстів “фентезі” ця співвіднесеність є вкрай умовною, бо вони змальовують неможливий світ, вигаданий автором. Такий світ є певною мірою ізоморфним можливому світу, в чомусь схожим на нього. У текстах “фентезі” домінує дієгезис: їх зміст є “правда вимислу”, вони не стільки референційні, скільки концептуальні. Аналогічно, і образ Чарівної Країни є текстовим концептом, що змальовує світ, у межах якого все вигадане автором є правда.
Аксіологічний план образу зумовлений авторським світоглядом, який має бути донесеним до читача. Цей світогляд представлений, зокрема, в емотивній оцінці, що визначається за шкалою “добре погано”. Читач має повірити у вигаданий світ. Така віра передбачає не визнання реальності існування Чарівної Країни, а визнання реальності протистояння Добра і Зла, що і знаходить відображення в емотивних конотаціях художнього образу. Емотивні оцінки стають підґрунтям для створення прагматичної установки творів Толкієна, яка міститься у зверненні до моральних проблем сучасності, у показі з несподіваної точки зору протистояння таких споконвічних для людини проблем, як життя і смерть, почуття і розрахунок, правда і неправда.
В основі глобального текстового концепту, а також в основі художнього образу як його змістового фрагмента лежить певна вихідна абстрактна схема, або семантична модель складного завершеного цілого. Схема, що існує на емічному рівні, втілюючись у матерії мови, одержує конкретну реалізацію на етичному рівні (З.Я. Тураєва). При побудові абстрактної схеми організації інформації, що представлена в образі Чарівної Країни, доцільно звернутися до методик концептуального аналізу, запропонованих у когнітивній лінгвістиці.
Концептуальний аналіз, що є логічним продовженням семантичного аналізу, передбачає аранжування інформації, здійснюване за допомогою концептуальних моделей, елементи яких, так само як і зв’язки між ними, є понятійними узагальненнями категоріального плану. До таких моделей належать насамперед пропозиція, фрейм і мережа, які структурують концептуальні царини тематично відмежовані один від іншого комплекси знань (R. Langacker). Концептуальна царина як уявний конструкт, створюваний засобами дискурсу є ментальним простором (G. Fauconnier). Концептуальні царини і ментальні простори, утворені різноплановими концептами, що мають інтегральні ознаки є прототипними понятійними категоріями. Образ Чарівної Країни стає по суті тематично самостійним ментальним простором, організованим відповідно до певної концептуальної моделі.
Розділ II. Концептуальна модель образу Чарівної Країни в романах Дж.Р.Р. Толкієна. Об’єктивований у тексті образ Чарівної Країни поєднує інформацію онтологічного й аксіологічного планів. Інформація онтологічного плану є основою для формування плану аксіологічного (оцінного).
Структура онтологічної площини ментального простору “Чарівна Країна” моделюється на підставі партонімічного та предметноцентричного фреймів (С.А. Жаботинська), що разом утворюють концептуальну мережу (див. схему 1). Партонімічний фрейм демонструє відносини між цілим та його частиною. Предметноцентричний фрейм конструюється предикатами кількості, якості, дії, способу, місця та часу, які приєднуються до одного й того ж логічного суб’єкта пропозиції. Для аналізованого нами матеріалу релевантним є якісний предикат (ЩОСЬ є ТАКЕ ТАКЕ ЩОСЬ).
Схема 1. Фрагмент концептуальної моделі образу Чарівної Країни
Відносини між Чарівною Країною та її складовими (регіонами) є відносинами між холонімом-цілим і партонімами-частинами (терміни М.В. Нікітіна). Образ, що виступає партонімом стосовно його холоніму, може сам містити інші партоніми, стаючи таким чином холонімом. За даними нашого аналізу така партонімічна фреймова структура нараховує 46 термінальних слотів регіонів Чарівної Країни. Ці регіони розглядаються як самостійні ментальні простори, до складу яких входять чотири “ролі” узагальнені концепти, що є наскрізними для опису всіх регіонів Чарівної Країни. У тексті ролі представлені своїми “наповнювачами”, тобто конкретними поняттями, як то: ТЕРИТОРІЯ-ЛАНДШАФТ (гори, земля, острови, ріки, озера), БУДІВЛІ (міста, фортеці, будинки, мости), РОСЛИНИ (ліси, дерева, квіти, трава), ТВАРИНИ (коні, орли, вовки, собаки, павуки). Саме наповнювачі рольових концептів одержують у текстах якісну характеристику.
Аксіологічна складова образу, що ґрунтується на онтологічній інформації, представлена емотивними конотаціями, наявними в семантиці логічних предикатів. Тим самим, пропозиції отримують оцінку “добре” /+/, “погано” /-/ або “нейтрально” /0/, яка випливає з семантики відповідних лексичних одиниць або з контексту. Сума таких оцінок дозволяє визначити аксіологію конкретного регіону Чарівної Країни. Узагальнена оцінка регіону відповідає одному з фокусів оцінного континууму, побудованого на основі семіотичного квадрата (решітки) Греймаса (А. Греймас, Ж. Курте). Досить широкий спектр сумарних оцінок обумовив необхідність включення до континууму трьох додаткових понять, у результаті чого він набув вигляду: ДУЖЕ ПОГАНО ПОГАНО НЕ-ДОБРЕ НЕ-ДОБРЕ/НЕ-ПОГАНО НЕ-ПОГАНО ДОБРЕ ДУЖЕ ДОБРЕ.
Аксіологія деяких регіонів Чарівної Країни змінюється з часом, що пов’язано зі змінами їх онтологічних характеристик. При аналізі кожен період існування регіону, протягом якого його оцінка залишалася незмінною, розглядався як самостійна одиниця (регіон). За таких умов Чарівна Країна нараховує 69 регіонів.
Наведений нижче приклад демонструє процедуру аналізу аксіології регіонів Чарівної Країни.
Регіон Між Хоббітширом і Роздолом. Предикати наповнювачей ролей:
Роль ТЕРИТОРІЯ-ЛАНДШАФТ
/-/ [170 дескрипцій]: пустельна і безплідна [70]: the Lone-land where there were no people left; the land became drier and more barren; небезпечна, населена жахливими істотами [45]: this country seemed threatening and unfriendly; you were in danger upon the road; болотиста, туманна [33]: mists and vapours lay on the marshes; pathless wilderness; з крутими й неприступними горами [12]: the climb proved very difficult; last slope had been steep and rocky; темна і страшна [7]: dark heads of the hills; a ridge of dark land; з бурхливими, непрохідними ріками [3]: a rushing red river swollen with rain;
/+/ [73]: родюча, доглянута, багата на рослинність [38]: the land was green and there was much grass; fair woodlands; багата на тварин [5]: rushes filledthe warbling of little hidden birds; така, що дає захист, мирна, вільна від зла [21]: all was quiet and peaceful; a sheltered hollow; густонаселена [5]: a small inhabited region like an island in the empty lands round about; з розлогими, доступними горами [3]: the slope was far less steepthis side; чиста [1]: a spring of clear water;
/0/ [9]: з високими горами [9]: a ridge of high land; the hills steadily rose.
Негативна оцінка 170 предикатів (67,8% від загальної кількості: 252), позитивна оцінка 73 предиката (30%), нейтральна оцінка 9 предикатів (2,2%). Сумарна оцінка ролі: ПОГАНО.
Роль БУДІВЛІ
/-/ [47]: темні і димні [7]: dark upper windows; the lamps were dim and half veiledsmoke; зруйновані, такі, що перебувають у запустінні [35]: a dark ill-kept house; the ruins of old works of stone; дивні й лиховісні [5]: the houses looked strange to them; old castles with an evil look;
/+/ [54]: великі, затишні, яскраво освітлені [28]: it’s homelike enough inside the inn; a cosy room; неприступні для ворога [13]: he closed and barred the heavy inside shutters; the gates were closed at nightfall; густонаселені [13]: a house where there are many people; his house was a meeting place and a resort of Rangers and many travellers.
Негативна оцінка 47 предикатів (46,5% від загальної кількості: 101), позитивна оцінка 54 предиката (53,5%). Сумарна оцінка ролі: НЕ-ПОГАНО/НЕ-ДОБРЕ.
Роль РОСЛИНИ
/-/ [20]: сухі й покручені [14]: stunted alder-trees; gnarled roots of an old pine; темні й лиховісні [3]: a sombre country of dark trees; такі, що не мають достатньої цілющої сили [3]: over such a wound its healing powers may be small;
/+/ [20]: густі й запашні [7]: it gave out a sweet and pungent fragrance; the woods were still leafy and full of colour; цілющі [10]: the herb had some powerthe wound; a healing plant; привезені з Землі обітованої [3]: a plant that the Men of the West brought to Middle-earth.
Негативна оцінка 20 предикатів (50% від загальної кількості: 40), позитивна оцінка 20 предиката (50%). Сумарна оцінка ролі: НЕ-ПОГАНО/НЕ-ДОБРЕ.
Роль ТВАРИНИ
/-/ [54]: старі, виснажені [29]: it proved to be a bony, underfed and dispirited animal; ворожі, злі [16]: hawks or eagles with bright unfriendly eyes; the bitingwould not let them sleep; такі, що перебувають у страху перед силами зла [8]: Bill started in fear; нечисленні [1]: as for other horses or ponies, there are very few of them;
/+/ [25]: такі, що мають позитивні духовні якості й допомагають людям [19]: a wise beast of burden; the pony stood patiently and screened them a little; сильні, могутні, веселі [6]: the beast seemed fatter and stronger; the pony looked less dejected.
Негативна оцінка 54 предикати (68,4% від загальної кількості: 79), позитивна оцінка 25 предикатів (31,6%). Сумарна оцінка ролі: ПОГАНО.
Загалом по ролях: негативних предикатів 291 (61,7% від загальної кількості: 472), позитивних предикатів 172 (36,4%), нейтральних предикатів 9 (1,9%). Сумарна оцінка регіону Між Хоббітширом і Роздолом: НЕ-ДОБРЕ.
Як свідчать результати дослідження, 38 регіонів мають негативну аксіологію (ДУЖЕ ПОГАНО 13, ПОГАНО 19, НЕ-ДОБРЕ 6), 22 регіони позитивну (ДУЖЕ ДОБРЕ 3, ДОБРЕ 14, НЕ-ПОГАНО 5) і 9 регіонів проміжну аксіологію (НЕ-ПОГАНО/НЕ-ДОБРЕ). Оцінки ролей, що конституюють образ Чарівної Країни, а також оцінка образу в цілому були представлені у вигляді прототипної категорії. Це надало можливість зробити висновок про те, що роль ЛАНДШАФТ оцінюється переважно негативно, ролі БУДІВЛІ і РОСЛИНИ позитивно, а роль ТВАРИНИ має проміжну аксіологію.
З огляду на кількісне превалювання регіонів із негативною оцінністю, сумарну аксіологію образу Чарівної Країни можна трактувати як переважно негативну. У творах Толкієна Чарівна Країна постає як створений ідеальним світ, що був спотворений і спаплюжений злими силами. Історія становлення й розвитку цього світу пов’язана з віддаленням від ідеалу й поступовим занепадом. Однак наявність значної кількості позитивних оцінок та їх тип (ДОБРЕ, ДУЖЕ ДОБРЕ) відбивають сподівання на те, що остаточна руйнація старого світу означає прихід світу нового, досконалого, де Божественний задум буде реалізовано повністю.
Аксіологія образу Чарівної Країни задає прагматичну установку творів Толкієна приховану мораль, яку читач повинен витягти при “дешифруванні” тексту. Така установка полягає у формуванні етичних світоглядних категорій і наданні людині моральних орієнтирів у розмежуванні добра і зла. Аналогічну роль у культурі людства виконують і міфи (С.О. Токарєв, Є.М. Мелетинський). Крім прагматичного аспекту, зв’язок творів Толкієна і міфів простежується і в плані змісту. Образ Чарівної Країни і топофон міфів народів світу мають 23 подібні дескрипції. Найбільша кількість із них указує на змістову паралель між текстами Толкієна, міфом Платона про Атлантиду та скандинавською міфологією. Ці дані свідчать про те, що твори письменника можна розглядати як оригінальний авторський міф, який увібрав у себе риси міфологій різних часів і народів.
Розділ III. Мовні засоби формування аксіології образу Чарівної Країни в романах Дж.Р.Р. Толкієна. Аксіологічний параметр образу Чарівної Країни є складовою “програми” інтерпретації художнього тексту (О.П. Воробйова). Лінгвістичною основою для реконструкції цієї програми стають мовні засоби показники емотивності, що прогнозують передбачуваний вплив художнього тексту на адресата (С.В. Гладьо). Найбільш розповсюдженими мовними засобами створення емотивно-оціночного ракурсу топофону є тропи, яких у дослідженому матеріалі зафіксовано 4492 (3353 епітети, 61 метонімія і 1078 метафор), що становить 37,8% від загальної вибірки мовного матеріалу. Ці тропи, застосовані в описах Чарівної Країни, мають тісний тематичний зв’язок: поняття, виражені епітетами, набувають подальшого розвитку в метоніміях, і особливо метафорах. У роботі метонімія і метафора розглядаються на концептуальному рівні, тобто досліджується характер взаємодії суміжних понять, або понять, що порівнюються. На концептуальному рівні різниця між метафорою та порівнянням нівелюється: обидва мовних засоби вважаються концептуальною метафорою.
Поняття, виражені епітетами, метоніміями та метафорами, містять два типи емотивної оцінки, що присутня в семантиці тропів. Орієнтація оцінки на певний об’єкт світу речей обумовлює існування двочленного понятійного комплексу ОЦІНКА + ОБ’ЄКТ. Звідси стає можливим акцентування інформації, пов’язаної з кожною з двох складових. Семантика тропів може акцентувати суто оцінні поняття аксіологічної сфери, що надають інформацію про емотивний стан суб’єкта-мовця: ОЦІНКА + ОБ’ЄКТ. З іншого боку, семантика тропів може бути пов’язана з поняттями, що належать до онтологічної сфери, тобто характеризують буттєві властивості об’єкта оцінки: ОЦІНКА + ОБ’ЄКТ. На підставі аналізу семантики тропів нами було виявлено узагальнені концепти, під які можуть бути підведені конкретні поняття з аксіологічної та онтологічної сфери.
Поняття, які належать до суто аксіологічної сфери, узагальнені в 4 концептах: емотивна оцінка як така (“добре погано”); емотивно забарвлена утилітарна оцінка, пов’язана з практичною діяльністю людини (“корисно шкідливо”, “доступно недоступно”, “небезпечно безпечно”); емотивно забарвлена модусна оцінка, що випливає з психологічного або фізичного стану людини, спричиненого об’єктом (“любов ненависть”, “спокій неспокій, підозра”); емотивно забарвлена естетична оцінка, зумовлена красою чи потворністю об’єкта (“красиво некрасиво”).
Представлені в семантиці тропів поняття, що належать до онтологічної сфери, підведено під 17 узагальнених концептів, які характеризують об’єкт за такими категоріальними параметрами як кількість, якість, спосіб, місце та час буття.
За даними аналізу фактичного матеріалу, число онтологічно орієнтованих емотивних оцінок у чотири рази перевищує число суб’єктивно орієнтованих оцінок. Серед емотивно конотованих понять онтологічної сфери у тропах найчастотнішими є ті, що підведені під узагальнені концепти “колір, яскравість, освітленість”, “форма, конфігурація/конфігурація поверхні” (категорія якості), “розмір, просторові параметри” (категорія кількості). Превалювання цих понять дозволяє порівняти Толкієна як митця слова з художником колористом і графіком, на епічному полотні якого яскраві кольори, світлі тони та м’які, витончені лінії стають символами позитивної оцінки об’єктів, а похмурі, темні кольори та звивисті й рвані контури надають їм негативних конотацій. Найуживаніші поняття, що належать до аксіологічної сфери “утилітарна оцінка” та “модусна оцінка”, доповнюють авторське бачення Чарівної Країни оцінкою і відчуттями героїв творів. Оцінні узагальнені концепти обох сфер об’єктивуються з різною частотою в кожному з трьох тропів.
Принцип аналізу мовних засобів, які об’єктивують кожний узагальнений концепт, може бути проілюстрований наступним фрагментом:
Узагальнений концепт
КОЛІР, ЯСКРАВІСТЬ, ОСВІТЛЕНІСТЬ [1017 тропів]
Негативна оцінка [755]
Епітет [540]:
чорні, темні, затемнені, похмурі (земля, будівлі, рослини, тварини) [361]: black, blackened, dark, darkened, darksome, gloomy, dreary; сірі, кольору попелу (земля, будівлі, рослини, тварини) [76]: grey, ash, ash-ridden; тьмяні, нечіткі, розпливчасті, зникаючі з виду (земля, будівлі, рослини, тварини) [46]: dull, hazy, misty, dismal, murky, vague, faint, blurring, blurred, dim, bleared, unseen; покриті тінню, неосвітлені, позбавлені світла (земля, будівлі, рослини) [37]: shadowy, unlit, lightless, sunless, morrowless; бурі (земля, будівлі, рослини) [16]: brown, drab, dun; безбарвна (територія) [1]: colourless; позбавлена тіні (земля) [2]: shadowless; лиховісно освітлені (будівлі) [1]: gleaming.
Метонімія [4]:
чорна тінь (земля, чудовисько) + ЖАХ (людини) [2]: Delduwath ельф. мова: Horror of Night Shadow (назва регіону); покрита тінню територія [1]: Avathar – ельф. мова: the Shadows (назва регіону); темна вода озеро [1]: Nurnen – ельф. мова: Dark Water (назва озера).
Метафора [211]:
чорні, темні, похмурі (земля, небо, гори, туман, дим, хмари, повітря, будівлі, рослини, тварини), подібні до сумної, похмурої, скорботної ЛЮДИНИ [62]: sad windows; sad reeds; sullen hills; sullen leaves; frowning cliffs; mournful mists; жалобного КАПЕЛЮХА-ЦИЛІНДРА [1]: butterflies black as top-hat; темної покриваючої ТКАНИНИ, КОВДРИ [26]: fog mantled the tower; welter of cloud and smoke; грозових ХМАР [12]: trees like dark clouds; darkness as thundercloud; низького темного ДАХУ [8]: fog became a roof; sky like a great roof; похмурого ЖИТЛА [2]: Dimbar – ельф. мова: Gloomy Home (назва регіону); чорної ПОРОЖНЕЧІ [5]: chambers glimpsed like a void; густої СМОЛИ [4]: pitch-dark night; темної НОЧІ [2]: forest like a patch of midnight; чорної ЯМИ в ночі [1]: monsters blacker than pits in the night; чорного нерухомого ДИМУ [2]: mountains like motionless smoke;
морок, темінь, тінь, подібні до глибокої ВОДОЙМИ, смертоносного ПОТОКУ ВОДИ [26]: deep gloom; darkness covered them like a tide; ВИПАРІВ, що спричиняють сліпоту [3]: black vapour wrought of darkness that brought blindness; важкого КАМЕНЮ [8]: stony shadows of the mountains; heavy sky; пожираючого жертву ХИЖАКА [6]: shadow devouring light; УБИВЦІ, що несе смерть [5]: grasping fingers of gloom; gloom was smothering the regions of sun; припалого до землі ЧУДОВИСЬКА [1]: vast crouching shadow; смертоносної СІТКИ-ПАСТКИ [1]: they were enmeshed in shadows;
тьмяні, сірі (земля, повітря, сонце, місяць, гори, будівлі, рослини), подібні до сірого похмурого ПРИВИДУ [5]: mountains like somber grey ghosts; блідої, хворої, умираючої ЛЮДИНИ [3]: pale domes; Moon ailing in some eclipse; сірого ПОПЕЛУ [1]: mountains grey as ash; брудних ВІКОН В’ЯЗНИЦІ [1]: light leaked into Mordor like through a grimed window of a prison;
темно-бурі (гори, будівлі), подібні до засохлих плям КРОВІ [3]: mountain dull red as if stained with blood;
лиховісне тьмяне світло, мерехтіння (землі, будівель), подібне до червоних, насторожених ОЧЕЙ ЗВІРА [9]: window-light stared like small red eyes; нездорового подиху СМЕРТІ [3]: deathly light; light of the tower wavering like noisome exhalation of decay; крижаного ХОЛОДУ [1]: cold light; тьмяного світіння ЖУКІВ-СВІТЛЯКІВ [1]: road like a glow worm thread;
зловісно яскраве світло, блиск (вогню, зірок, очей тварини), подібні до сердитої, розлюченої ЛЮДИНИ [2]: angry fire; могутньої ЖИВОЇ ІСТОТИ [2]: mighty fires; пильного ОКА [1]: bright star like a watchful eye; ЯЗИКІВ ПОЛУМ’Я [1]: dragon’s eyes fierce as flames; палаючого СМОЛОСКИПА [1]: trees like torches blazed;
зловісно білі (земля, гори), подібні до сліпучого СНІГУ [1]: Taniquetil whiter than snow; САВАНУ небіжчика [1]: shrouded world.
Позитивна оцінка [262]
Епітет [148]:
зелені (земля, гори) [99]: green; ясні, яскраві, блискучі, сяючі, переливчасті (водойми, сонце, зірки, будівлі, рослини) [40]: clear, bright, glittering, glimmering, shining, white-shining, radiant; освітлені ліхтарями (будівлі) [3]: lamplit; освітлена сонцем (земля) [1]: sunlit; світлі, прозорі (вікна і стіни будинків) [2]: clear, translucent; світлі (коні) [1]: clear; захищені від сонця (земля, будівлі) [2]: dark.
Метонімія [3]:
біла квітка дерево [1]: Nimloth – ельф. мова: White Flower (назва дерева); біла, вічна гора [1]: Oiolosse – ельф. мова: Everlasting Whiteness (назва гори); сяючий місяць [1]: Isil the Sheen (the Moon).
Метафора [111]:
яскраво-зелені (долини), подібні до СМАРАГДА [2]: vale was a green jewel; яскраво-синя (вода озера), подібна до ясного вечірнього НЕБА [1]: lake was deep blue like clear evening sky seen from a lamplit room; яскраво-жовті (квіти), подібні до жовтих язиків ПОЛУМ’Я [1]: flowers like clusters of yellow flame; яскраво-білі (гори, будівлі, тварини, квіти), подібні до СНІГУ [8]: snow-white horses; petals shone like snow; білого ПОЛУМ’Я [3]: peaks like white flame; horse like a flash of white fire; морської МУШЛІ [1]: shell-like walls; ошатного ПЛЮМАЖУ [1]: peaks like plumes; яскраві (квіти), подібні до земних ЗІРОК [3]: flowers like stars from the earth; сяючих ОЧЕЙ [1]: flowers like bright eyes in the grass; така, що виграє яскравими фарбами (ущелина), подібна до ВЕСЕЛКИ [1]: Rainbow Cleft;
блискучі, переливчасті (водойми, імла, рослини, будівлі), подібні до КРИШТАЛЮ, СКЛА, СРІБЛА, ЗОЛОТА [69]: crystal fountains; waters glittering like rippling glass; silver-like tower; horses shining like silver; haze of gold; яскравих ЗІРОК, МІСЯЦЯ [3]: imprisoned moonlight welling through the; СВІТАНКУ, що займається [1]: tree shone the white glimmer of dawn;
яскраво сяючі (сонце, зірки), подібні до величного БАГАТТЯ [4]: Sun like great fire; КВІТІВ, що розпустилися [2]: stars are in blossom; сильної ЖИВОЇ ІСТОТИ [1]: mighty stars;
яскраво освітлені (вікна), подібні до дружелюбної, радісної ЛЮДИНИ [2]: friendly light; cheerful windows; відкритих блискучих ОЧЕЙ [1]: no window was blind;
ясне, прозоре (повітря), подібне до радісної ЛЮДИНИ [1]: air sparkled with joy; світлі, прозорі (водойми, ліси, будівлі), подібні до НІЖНИХ РУК королеви [1]: translucent walls like living hands of Queen Galadriel; прозорої ШИБКИ [1]: Henneth Annun – ельф. мова: Window of the West (назва водоспаду); прозорої ХМАРИ [1]: forest like a green translucent cloud; (тінь) подібна до прозорої ВОДОЙМИ [2]: shadow was not deep.
Частіше за інші тропи в досліджуваному матеріалі зустрічаються епітети (74,6% від загальної кількості тропів). Стаючи багаторазово повторюваним стилістичним прийомом, вони беруть участь у створенні емотивної модальності образу Чарівної Країни. У більшості випадків епітети описують колір об’єктів, їх розмір та форму.
Емотивно навантажені метонімії представлені двома концептуальними типами інклюзивним та ексклюзивним (Ц. Тодоров). Інклюзивні метонімії будуються на основі (а) переносу імені з ознаки предмета на сам предмет (наприклад, “біла, вічна гора”); (б) переносу назви наділеної ознакою частини на цілий предмет (наприклад, “біла квітка дерево”). В ексклюзивних метоніміях взаємодіють поняття предмета та спричиненого ним стану людини (наприклад, “чорна тінь + жах людини регіон”). Підставою для взаємодії понять в обох типах метонімій стають характеристики об’єктів, виражені епітетами (частіш за все модусна та утилітарна оцінки). Більшість метонімій (60,7%) належать до ексклюзивного типу. Саме цей троп забезпечує погляд на Чарівну Країну з точки зору персонажів творів.
Досліджувані в роботі метафори розглядаються як взаємодія двох концептуальних сфер, які порівнюються між собою. У результаті їх співположення відбувається формування гібридного концепту інтеграта (blend), який частково успадковує структуру вихідних понять, але є відносно новим утворенням (G. Fauconnier). Поняття, що порівнюються, або концептуальні референти, входять до однієї з концептосфер, які збігаються з ролями ментального простору “Чарівна Країна”: ТЕРИТОРІЯ-ЛАНДШАФТ, БУДІВЛІ, РОСЛИНИ, ТВАРИНИ. Поняття, що залучаються для порівняння, тобто концептуальні кореляти, представляють світ живих істот (концептосфери ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ТВАРИНА) і світ неживих об’єктів (концептосфери АРТЕФАКТ, ОБ’ЄКТ/ФЕНОМЕН ПРИРОДИ, РОСЛИНА). Концептуальною основою для співположення понять у метафорі, виступають властивості об’єктів, відображені епітетами. Найчастіше зв’язок між референтом і корелятом ґрунтується на таких властивостях, як кольорові характеристики референта (29,9% від загальної кількості метафор), його утилітарна оцінка (14,7%) і форма (10,6%). Серед корелятів переважають поняття, які належать до світу людини (концептосфери ЛЮДИНА та АРТЕФАКТ). Очевидно, що, ототожнюючи Чарівну Країну з людиною і результатами її діяльності, автор перетворює топофон на “агента сюжетних подій” (А. Прієто).
ВИСНОВКИ
У романах Дж.Р.Р. Толкієна, що належать до жанру “фентезі”, провідна роль належить образу Чарівної Країни. Він є основною ознакою жанру і, будучи наскрізним для творів автора, забезпечує їхню змістову цілісність та
