Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

Присакар Віталій Борисович

УДК 911.2-550.4-631.6

еколого-геохімічний аналіз і оцінка

поселенських ландшафтів

Чернівецької області

11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Чернівці – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фізичної географії та раціонального природокористування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор географічних наук, професор Гуцуляк Василь Миколайович, Чернівецький національний універси-тет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування.

Офіційні опоненти: - доктор географічних наук, професор Волошин Іван Миколайович кафедра раціонального використання природних ресурсів і охорони природи (Львівський національний університет імені Івана Франка)

кандидат географічних наук, с.н.с. Шевченко Лариса Миколаївна відділ ландшафтознавства (Інститут геоографії НАН України)

Провідна установа: Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, м. Одеса.

Захист відбудеться “16” січня 2002 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича: 58012, м.Черніці, вул. Коцюбинського, 2, к. IV, ауд. 24.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м.Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).

Автореферат розіслано “14” грудня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук

Рибак І.П.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вирішення екологічних проблем - одна із фундаментальних задач сучасного суспільства, його науки і практики. Найбільш складний, небезпечний і слабовивчений екологічний стан поселенських ландшафтів (ПЛ), що безпосередньо, активно і глибоко діє на всі сфери життєдіяльності людини, функціонування природних, виробничих, технічних систем. Одним із головних індикаторів екологічної якості цих геосистем виступають їх геохімічні властивості. Еколого-геохімічний аналіз і оцінка ПЛ - особливий тип цілеспрямованих інтегративних еколого-географічних досліджень.

Еколого-геохімічні дослідження антропогенних ландшафтів інтенсивно розвиваються з 80-х років ХХ ст. (М.А. Глазовська, 1981; Ю.Е. Саєт, 1990; І.А. Авессаломова, 1992; Л.М. Шевченко, 1993; В.М. Гуцуляк, 1994, 1995; Л.Л. Малишева, 1994, 1998; І.М. Волошин, 1998 та ін.). Проте дослідження екологічного стану ПЛ, тим більше для медико-географічних цілей (антропоекологічний підхід), не набрали ще адекватного масштабу.

Чернівецька область відрізняється високим ступенем різноманітності природних і поселенських ландшафтів, еколого-геохімічних і медико-географічних якостей середовища життєдіяльності людини.

В роботі викладені результати ландшафтних і еколого-геохімічних досліджень автора в даному регіоні з 1990 по 2000 рр.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Обраний напрям досліджень пов’язаний з тематикою наукових розробок кафедри. Результати роботи використані при виконанні держбюджетних тем: “Ландшафтно-екологічні основи вивчення, комплексного використання та охорони природних ресурсів Карпат і Поділля” (1991-1995рр.), “Природні ресурси Українських Карпат, їх дослідження, використання та охорона” (1996-2000 рр.), “Ландшафтно-екологічні основи раціонального природокористування в Карпатсько-Подільському регіоні” (2001 р.), а також госпдоговірної роботи “Дослідження сумарного забруднення вод і грунтів ландшафтів м. Чернівці і розробка геоінформаційної системи їх контролю” (1990-1992 рр.).

Мета і завдання дослідження. Мета – розробка та вдосконалення теоретико-методичних основ аналізу екологічного стану поселенських ландшафтів (ПЛ), виявлення їх структури, геохімічних особливостей та їх оцінка з точки зору сприятливості для життєдіяльності людини, обгрунтування шляхів поліпшення стану навколишнього природного середовища.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- проаналізувати стан вивчення поселенських ландшафтів, їх еколого-геохімічних особливостей і проблем;

- сформулювати основні теоретичні та методичні положення еколого-геохімічного аналізу та оцінки поселенських ландшафтів;

- виявити структуру, закономірності просторової диференціації природно-антропогенних та ландшафтно-геохімічних систем досліджуваної території, провести їх картографування;

- визначити регіональні фонові геохімічні показники природних компонентів ландшафтів;

- провести аналіз геохімічного стану поселенських (міських та сільських) ландшафтів;

- визначити чинники, характер і рівень техногенного геохімічного навантаження в ПЛ, місцеположення геохімічних аномалій, полів первинного і вторинного забруднення;

- здійснити медико-екологічний аналіз ПЛ, з’ясувати характер впливу тих чи інших геохімічних ситуацій на здоров’я і життєдіяльність людини;

- дати інтегральну оцінку еколого-геохімічної ситуації в ряді населених пунктів Чернівецької області для подальшої розробки заходів по оптимізації їх екостанів.

Послідовне виконання поставлених завдань дало можливість одержати необхідну інформацію та сформулювати ряд нових положень та висновків.

На захист виносяться:

- Теоретичні та методичні основи і алгоритм аналізу та оцінки еколого-геохімічних особливостей поселенських ландшафтів;

- Типологія поселенських ландшафтів регіону за геохімічними властивостями та оцінка їх екологічних станів;

- Ключові моделі ландшафтно-функціональних і ландшафтно-геохімічних систем окремих ПЛ Чернівецької області.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження – поселенські ландшафти (системи населених пунктів) Чернівецької області, а предмет дослідження – методика еколого-геохімічного оцінювання поселенських ландшафтів; ландшафтно-функціональна і ландшафтно-геохімічна структура ПЛ, їх сучасні еколого-геохімічні стани, що формуються в результаті сукупної дії природних і антропогенних чинників; деякі напрямки впливу екостанів на здоров’я людей.

Методологія та методи дослідження. Дослідження базуються на методології ландшафтознавства, ландшафтної екології та геохімії ландшафту. Основними підходами є: геосистемний, ландшафтний, структурно-функціональний, субстанційно-міграційний і оцінково-екологічний. Використано методи: експедиційних і напівстаціонарних спостережень; ландшафтного, ландшафтно-геохімічного і ландшафтно-екологічного велико- та середньомасштабного картографування (масштабу 1:5000, 1:10000, 1:200000); лабораторних фізико-хімічних аналізів; статистичної обробки та систематизації результатів; моделювання; факторно-кореляційного та порівняльного еколого-геохімічного аналізу та оцінки ПЛ.

В роботі використано матеріали польових досліджень автора (1992-1998рр.) і результати хімічних аналізів відібраних зразків природних компонентів (більше 1000 проб), фондові матеріали кафедри фізичної географії і раціонального природокористування, ландшафтно-геохімічної лабораторії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (1990-1998рр.), НВО “Укргеологія”, УкрНДІПР “Укрземпроект”, управління екології та природних ресурсів Чернівецької області та обласної санітарно-епідеміологічної станції (1988-1998рр.); тематичні великомасштабні карти, наукові публікації та нормативні документи.

Наукова новизна одержаних результатів:

Розвинуто теоретико-методичні положення аналізу та оцінки еколого-геохімічних особливостей поселенських ландшафтів; обгрунтовано основні підходи до вивчення цих геосистем;

Виявлено закономірності ландшафтно-функціональної та геохімічної організації сільських та міських поселенських геосистем регіону, їх роль у формуванні еколого-геохімічної ситуації;

Вдосконалено методику геохімічного аналізу та оцінки екостанів поселенських ландшафтів. Для цього використано такі екогеохімічні показники: коефіцієнт небезпечності (Кd), сумарний показник забруднення (Zc), показник інтенсивності забруднення природного компоненту (Pj), інтегральний показник екологічної небезпеки ландшафтного комплексу (Іd), інтенсивний (Вz) та стандартизований (Sz) показник захворюваності і смертності населення, показник гостроти екологічної ситуації ландшафтного комплексу (Es);

Одержано нові дані про фонові геохімічні характеристики, вміст хімічних елементів у природних компонентах, техногенне геохімічне навантаження на ландшафтні комплекси малих міст і сільських поселень Чернівецької області;

Розроблено типологію поселенських геосистем регіону за ландшафтно-геохімічними властивостями та проведено їх геохімічне районування;

Дано інтегральну оцінку еколого-геохімічної ситуації в населених пунктах Чернівецької області.

Складено серію карт окремих населених пунктів (їх ландшафтно-функціональних комплексів, ландшафтно-геохімічних систем та екологічних ситуацій);

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень включені до звітів держбюджетних наукових тем в Чернівецькому національному університеті. Вони використані при розробці екологічного обгрунтування регіональних схем раціонального природокористування та проектів районних планувань області; при вивченні екстремальних екологічних ситуацій та розробки моделі геоекологічного моніторингу. Методика еколого-геохімічних досліджень поселенських ландшафтів може бути використана також при складанні карт екологічного стану ПЛ інших регіонів України. Наукові розробки реалізовані при підготовці та викладанні курсів “Геохімія ландшафту”, “Ландшафтна екологія”, з яких видані (у співавторстві) навчальні посібники та методичні вказівки.

Особистий внесок здобувача полягає у розробці та вдосконаленні методики великомасштабного еколого-геохімічного картографування, аналізу та оцінки територій 8 малих міст і 120 сільських поселень. Проведені польові, лабораторні та камеральні дослідження, які спрямовані на виявлення ландшафтно-геохімічної структури цих геосистем. Самостійно розроблена і здійснена типологічна класифікація поселенських геосистем за їх геохімічними властивостями, проведено їх геохімічне районування та екологічну оцінку. Складено серію ландшафто-геохімічних і геоекологічних карт регіону.

Апробація роботи. Основні положення роботи доповідались та обговорювались на міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових та науково-практичних конференціях: “Мікроелементози людини” (Москва, 1989); “Напрямки становлення і розвитку господарського механізму в умовах економічної самостійності регіону” (Чернівці, 1990); “Сучасні географічні проблеми УРСР” (Київ, 1990); “Навколишнє середовище і здоров’я” (Чернівці, 1993); “Еколого-географічні дослідження в сучасній географічній науці” (Тернопіль, 1999); “Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України” (Чернівці, 2000); на науково-теоретичних семінарах викладачів факультету та кафедри (1996-2000рр.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових робіт (в т. ч. 7 – у співавторстві), з них 3 у виданнях, які рекомендовані ВАК України.

Об’єм і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків. Вона викладена на 145 сторінках машинописного тексту, включає 14 рисунків, 17 таблиць, 9 додатків. Список використаних джерел нараховує 154 найменування. Загальний обсяг роботи 205 сторінок.

Основний зміст роботи

Теоретичні та методичні основи і алгоритм дослідження екогеохімії поселенських ландшафтів

Методологічною і методичною основою досліджень є принципи та закономірності, що розроблені вітчизняними (О.А. Адаменко, В.О.Боков, І.М. Волошин, Л.І. Воропай, К.І. Геренчук, М.Д. Гродзинський, В.М. Гуцуляк, Г.І. Денисик, Я.І. Жупанський, М.І. Кирилюк, М.О.Куниця, Л.Л. Малишева, О.М. Маринич, А.В.Мельник, Г.Г. Міллер, В.Ю.Некос, В.М. Пащенко, В.П. Руденко, Л.Г. Руденко, І.Г. Черваньов, Г.І. Швебс, В.О. Шевченко, Л.М. Шевченко, П.Г. Щищенко та ін.) та зарубіжними (М.А. Глазовська, А.Г. Ісаченко, С.Н. Касімов, Ф.Н. Мільков, О.І. Перельман, В.С. Преображенський, Ю.Е. Са-єт, М.А. Солнцев, В.Б. Сочава, В.А. Снитко, Дж. Фортескью та ін.) вченими-геохіміками та науковцями в галузі ландшафтознавства, геоекології й охорони природи.

Населені пункти, які відносяться до класу поселенських антропогенних ландшафтів, розглядаються нами як ландшафтно-техногенна система. В них, в результаті складної взаємодії природних і антропогенних компонентів, формуються специфічні ландшафтно-функціональні і ландшафтно-геохімічні структури та специфічні екостани.

Еколого-геохімічний аналіз і оцінка ПЛ передбачає вивчення окремих їх систем: геокомпонентних, ландшафтно-функціональних, демо-соціальних, господарських, техногенних, їх вплив на геохімічні особливості.

Алгоритм еколого-геохімічних досліджень ПЛ представлений у вигляді моделі (рис.1.).

Методологічною основою дослідження екологічного стану антропогенних ландшафтів є такі принципи: геосистемний, екологічний, ландшафтно-морфологічний, ландшафтно-геохімічний, ландшафтно-геофізичний, еколого-геохімічний, медико-географічний, ландшафтно-екологічний та ін. (Гуцуляк, 1995; Малишева, 1998). При еколого-геохімічних дослідженнях ПЛ нами використані такі підходи: геосистемний, структурно-функціональний, субстанційно-міграційний та оцінково-екологічний. Геосистемний підхід – загальнонаукова методологічна база досліджень території. Це засіб вивчення інтегральних об’єктів та інтегральних залежностей і взаємодій.

Структурно-функціональний підхід аналізу поселенських геосистем дозволяє виявити взаємозв’язки і взаємодії компонентів і морфологічних одиниць ландшафту, їх господарське використання. Важливу роль при цьому відводимо антропогенним (техногенним) компонентам-факторам. Для цілей вивчення екології морфологічні одиниці ландшафту можуть об’єднуватись у різні територіальні структури залежно від того, який підхід приймається за основний. Наприклад, геохімічний (зв’язані по лінії міграції і формуванню катенарних, каскадних систем, які нами досліджувались), або еколандшафтний (формування еколого-геохімічних полів, або екополів, геоекотопів та ін.). Крім цього, в межах населених пунктів виділяються функціональні зони, які, внаслідок сполучення з природними територіальними одиницями, утворюють ландшафтно-функціональні комплекси (ЛФК). Особливості цих систем визначаються взаємодією природних та антропогенних чинників. Це зумовлює екологічний стан населених пунктів. Структурно-функціональний підхід аналізу реалізується при картографуванні ландшафтно-геохімічних систем (ЛГС) і екогеохімічних комплексів регіону.

Субстаційно-міграційний підхід аналізу використовується як головний у визначенні екологічного стану ПЛ, при розрахунках показників міграції, концентрації та депонування речовин. При реалізації даного підходу враховується залежність екогеохімічної ситуації в ландшафтному комплексі від його місцезнаходження в автономно-підлеглому ряду, тобто по відношенню до типу і умов міграції, а також по відношенню до джерел забруднення і геохімічних бар’єрів (джерельно-бар’єрний катенарний ряд). З вказаними чинниками зв’язані характер та інтенсивність міграції речовин. Геохімічна міграція і геохімічний фон (особливо натуральний) є складовими екогеохімічного аналізу ПЛ.

Оцінково-екологічний підхід дозволяє провести оцінку ступеня порушеності середовищевідтворювальних потенціалів і функцій ландшафтних комплексів, відповідності їх умов (як середовища життєдіяльності людини) екологічним стандартам якості довкілля. Критеріями оцінки є санітарно-гігієнічні нормативи, гранично-допустимі концентрації речовин, геохімічна стійкість ландшафту та його самоочищувальна здатність. Індикаційними показниками екологічної ситуації є ступінь захворюваності і смертності населення ПЛ, що відображається через їх інтенсивні та стандартизовані показники. Всі ці критерії дозволяють встановити нормативи оцінки екологічного стану поселенських геосистем.

Еколого-геохімічні дослідження ПЛ, згідно алгоритму, проводились нами поетапно, що знайшло відображення в наступних розділах.

Серед методичних прийомів визначення геохімічного навантаження на ландшафтні комплекси, сформованого джерелами забруднення (викиди, стоки, тверді матеріали, відходи), застосовували обчислення геохімічних коефіцієнтів і показників забруднення. Це кларк концентрації (Кк), коефіцієнт концентрації (Кс), сумарний показник забруднення (Zc).

Для оцінки екоситуації в ПЛ використовувався коефіцієнт небезпечності, показник інтенсивності забруднення природного компоненту та інтегральний показник екологічної небезпеки ландшафту. Крім цього, нами розроблена методика оцінки ступеня гостроти екологічної ситуації в ПЛ, яка проведена за бальною системою. Розрахунок проводився за такою формулою:

Es=Ps + Fs + Zs + Ms,

де Es – екологічна ситуація; Ps – природна аномальність; Fs – вид природокористування; Zs – техногенне забруднення та його аномальність; Ms – ступінь захворюваності населення.

Ландшафтно-геохімічний аналіз поселенських геосистем регіону

Даний аналіз проводився за двома етапами. Перший базовий етап досліджень – аналіз ландшафтної структури окремих населених пунктів. Систематика виділених ландшафтно-функціональних комплексів побудована за матричним принципом. Кожен ЛФК є сполученням його певних природних і функціональних характеристик (видів природокористування). Автором складені карти ландшафтно-функціональних комплексів (М 1:10000 і 1:5000) 8-ми малих міст Чернівецької області: Кельменці, Хотин, Новоселиця, Кіцмань, Заставна, Сторожинець, Вижниця, Путила та окремих сіл. Населені пункти розміщені в 2-х фізико-географічних країнах, 3-х областях і 20-х районах, в ландшафтах 2-х класів (рівнинному і гірському) і 3-х зональних типів (лісостеповому, лісолучному і гірсько-лісовому). Все це відображається у формуванні їх специфічних геоекологічних особливостей. Карти ЛФК стали основою для вивчення і складання спеціальних карт – ландшафтно-геохімічних систем (із виділенням їх родів та класів).

Другий етап – аналіз ландшафтно-геохімічних властивостей ПЛ, що здійснювався на основі визначення геохімічних параметрів, у зв’язку з природними та антропогенними чинниками. До особливостей параметрів, які залежать від природних процесів, належать стійкість ландшафтних комплексів до хімічних забруднень, лужно-кислотні, окислювально-відновлювальні умови, жорсткість та мінеразізація грунтових вод, рухомість (винос і акумуляція) речовин, локалізація геохімічних потоків на природних бар’єрах та ін. Серед геохімічних параметрів, пов’язаних із антропогенною діяльністю, слід назвати техногенне геохімічне навантаження, аномальні концентрації хімічних елементів, техногенні геохімічні перетворення, локалізація забруднюючих речовин на штучних бар’єрах. Визначено геохімічний фон основних елементів (табл. 1) та створено серію ландшафтно-геохімічних картосхем окремих населених пунктів (рис. 2).

Таблиця 1

Регіональний фоновий вміст мікроелементів

Проведена типологія поселенських геосистем за геохімічними особливостями, виділено 40 категорій ПЛ (з відповідними населеними пунктами) (табл. 2). При виділенні цих категорій враховувались тип, клас, рід і вид ЛГС (тип виділявся за особливостями біологічного кругообігу речовини, клас – за типоморфними елементами та іонами водної міграції, рід – за інтенсивністю водообміну і контрасністю між автономними і підлеглими елементарними ЛГС, вид – за літолого-геологічними формаціями). На основі співвідношення та територіального переважання певних типологічних одиниць ЛГС проведено геохімічне районування ПЛ, дається характеристика виділених поселенсько-геохімічних районів (ПГР) і підрайонів.

Еколого-геохімічна оцінка поселенських ландшафтів

Сучасні екоумови та екоситуації у поселенських геосистемах формуються під впливом двох груп екофакторів – природних і антропогенно-техногенних. Ландшафтно-геохімічні структури ПЛ та геохімічні властивості їх природних компонентів належать до основних передумов техногенного забруднення і самоочищення ландшафтів.

Відмітимо, що концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів часто перевищують ГДК (за вмістом пилу, оксидів вуглецю, азоту, сірки – в 1,5-4 рази). Навіть у свіжому снігу виявлені перевищення порогових концентрацій цих елементів. Аналіз впливу метеорологічних умов на концентрацію шкідливих домішок у приземному шарі повітря показав, що в більш несприятливих екологічних умовах перебувають ПЛ днищ малих долин, а також ділянки житлових функціональних зон із закритими дворами. Промислові геохімічні аномалії виявлені для 40 населених пунктів області (найбільші в смт. Кострижівка, Берегомет, Красноїльськ, м. Сторожинець, Новоселиця та Хотин).

В ґрунтовому покриві ПЛ переважають аномальні поля із різко підвищеним вмістом свинцю, міді, цинку (КС – 2-4). Вертикальний розподіл вказує на акумуляцію цих елементів на геохімічних бар’єрах. Сумарний показник забруднення грунтів населених пунктів коливається від 1 до 20 (оцінювався нами за 13 елементами). Найбільшого значення даний показник досягав у місцях дії промислових об’єктів і перетину автомагістралей (табл. 3).

Таблиця 3

Коефіцієнти концентрації (КС) мікроелементів та сумарний показник забруднення (ZC) грунтів малих міст Чернівецької області*

Грунтові води ПЛ зазнали порівняно малих геохімічних змін. Але у зоні забруднення зафіксовані трансформації на рівні не тільки типу і групи, але й класу води.

До зон радіаційного забруднення віднесені 14 населених пунктів області, із яких 1 – до третьої зони, інші - до четвертої. Радіаційний стан в них за досліджуваний період, в цілому, не погіршився.

Медико-географічний аналіз показав, що найвищі значення інтенсивного показника смертності від онкологічних захворювань (1994-1998 рр.) характерні для ПЛ Прут-Дністровського лісостепового межиріччя (с. Данківці – 53,7 чол./10 тис. осіб, с. Рингач – 43,0, с. Керстенці – 40,0) і найменші показники – ПЛ Буковинсько-Карпатського лісового регіону (в середньому 8,7).

Використання оцінково-екологічного підходу (з врахуванням природного геохімічного екопотенціалу, антропогенного навантаження і показників захворюваності населення) дозволив нам скласти карту оцінки екологічної ситуації в поселенських ландшафтах регіону із виділенням населених пунктів, де вона: сприятлива (ES – 0-5 балів), помірно-сприятлива (6-20), задовільна (21-35), погіршена (36-50), напружена (51-75) і катастрофічна (76 і більше).

Висновки

1. Поселенські ландшафти Чернівецької області відрізняються більш складною ландшафтно-функціональною структурою, меншим рівнем їх стійкості, більшим динамізмом і активністю геохімічних процесів і, як правило, менш сприятливим для життєдіяльності людини екосередовищем.

2. Еколого-геохімічний аналіз і оцінка поселенських ландшафтів базується на таких основних підходах: геосистемний; структурно-функціональний; субстаційно-міграційний; оцінково-екологічний.

3. Еколого-геохімічні властивості ПЛ значною мірою визначаються їх ландшафтними особливостями. Тому дослідження поселенських геосистем необхідно проводити на ландшафтній основі (карти ландшафтно-функціональних комплексів). Основними одиницями великомасштабного картографування є ландшафтно-функціональна місцевість і урочище. Ці комплекси досить чітко відображають екологічні властивості і ступінь антропогенної перетвореності ПТК, в їх межах вивчається характер сформованих техногенних аномалій (геоекотопів) і можливості їх трансформації.

Проведений аналіз дозволив виділити в межах Чернівецької області 40 категорій поселенських ландшафтів за їх геохімічними особливостями. Дана типологія проведена вперше і доповнює ряд “типологічних ліній” поселенських геосистем. Вона показала, що еколого-геохімічні особливості ПЛ в значній мірі залежать від характеру поєднання (спряження) та різноманіття ЛГС. Вказана різноманітність виявилась більш складною в каскадних лісолучних ЛГС (наприклад, м. Сторожинець). Тут, поряд з іншими, особливу роль відіграє супераквальний режим, що сприяє більшій міграційній здатності хімічних елементів і стійкості цих ЛГС до забруднення.

4. Господарська діяльність людини корінним чином змінила природно-геохімічні умови та екологічний стан поселенських ландшафтів. В міських ландшафтах області сформувались контрастні геохімічні поля з максимальними значеннями коефіцієнтів концентрації Pb, Zn, Cu – в ґрунтах; сульфату, двоокису азоту, аміаку – в ґрунтових водах. Елементарні ЛГС Н-Са і Са-Fe класів трансформувались у Са-клас техногенних ландшафтів. Показники жорсткості грунтових вод ПЛ лісостепової зони часто перевищують гранично допустимі норми (м.Хотин, Заставна, смт. Кельменці). Радіальна та латеральна диференціація хімічних елементів у ландшафтах свідчить про рухомість міді, цинку, свинцю та ін. На геохімічних бар’єрах – біогенному, техногенному, сорбційному – відбувається акумуляція ряду елементів (Pb, Zn, Cu, V та ін.).

5. Оцінка геохімічного навантаження в поселенських ландшафтах здійснена за допомогою сумарного та інтенсивного показників забруднення. Серед малих міст області значним геохімічним навантаженням відзначаються Хотин і Сторожинець (ZC – 10-20). Це свідчить про досить інтенсивний техногенно-геохімічний тиск, що пов’язаний із більш значною концентрацією промислових підприємств і автотранспортних засобів.

6. При визначені критеріїв оцінки ступеня гостроти екологічної ситуації території головним є принцип пріоритетності показників захворюваності та інтегральних показників екологічної небезпеки в ландшафті. Спостерігається чітка просторова кореляційна залежність показників смертності населення від онкозахворювань і гостроти ступеня екологічної ситуації в ПЛ (особливо в Дністровсько-Репуженському, Рингачському, Кельменецькому ПГР).

7. Еколого-геохімічний аналіз дав можливість оцінити, в цілому, стан поселенських ландшафтів регіону, як помірно-сприятливий і задовільний (часті випадки з погіршеним і напруженим екостаном).

Одним із найважливіших завдань подальшого дослідження поселенських ландшафтів є розробка моделі системи контролю забруднення території, методів регламентування, регулювання їх використання, способів підвищення стійкості до техногенних навантажень, оптимізації їх екостанів і управління ними. Необхідна також розробка таких засобів контролю довкілля, які максимально точно дозволили б локалізували і ліквідувати несприятливі ситуації. Це дозволить істотно понизити рівень захворюваності населення, нормалізувати демографічну ситуацію в регіонах.

Основні публікації по темі дисертації

1. Техногенные геохимические аномалии таллия, бора, свинца и возникновение специфического заболевания детей г.Черновцы //Микроэлементозы человека: Матер. Всесоюз. симпозиума. - М.,1989. - С. 82-84 (співавтор Гуцуляк В.М.).

2. Техногенное загрязнение ландшафтов г.Черновцы //Направления становления и развития соц.хоз.механизма в условиях экономической самостоятельности региона:Тез.докл. - Черновцы, 1990. - С.212-216. (співавтор Гуцуляк В.М.)

3. Еколого-геохімічні дослідження території м.Чернівці //Сучасні геогр.пробл. Укр. РСР:Тез. допов. Респ. конф.-Київ,1990. - С.160-161. (співавтор Гуцуляк В.М.)

4. Геоекологічна оцінка рекреаційних ландшафтів // Навколишнє середовище і здоров’я. Тез. доп. Міжнар. наук. конф. – Чернівці, 1993. - С. 32-33.

5. Геохімія поселенських ландшафтів (на прикладі м.Заставни) //Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 3. Географія, 1996.-С.122-129.

6. “Чернівецька хімічна хвороба” та еколого-геохімічний фон. // Нетрадиційні енергоресурси та екологія України. Збірка наукових праць. Київ, Видавництво “Манускрипт”, 1996.-С.205-206. (співавтор Гуцуляк В.М.)

7. Геохімія міських ландшафтів (методологія дослідження, приклад вивчення великого міста) // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторічча: Збірник наукових праць. – К.,1999. – С.83-85. (співавтор Гуцуляк В.М.)

8. Еколого-геохімічні особливості сільських геосистем Чернівецької області // Міжнародна наукова конференція “Еколого-географічні дослідження в сучасній географічній науці”. Тернопіль, 6-7 жовтня 1999р. Матеріали конф. – Тернопіль, в-во Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка, 1999.- (152с) С.77.

9. Ландшафтна екологія (геохімічний аспект): Методичні вказівки до практичних занять. – Чернівці: Рута, 1999. – 32с. (співавтор Гуцуляк В.М.)

10. Типологія поселенських геосистем за ландшафтно-геохімічними особливостями (на прикладі Чернівецької області) // Наук. вісник Черн. ун-ту. Вип. 80: Географія. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 50-55.

11. Еколого-геохімічні особливості поселенських геосистем Чернівецької області // Проблеми раціонального використання, охорона і відтворення природно-ресурсного потенціалу України. Тези доповідей Другої всеукраїнської науково-методичної конференції. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 144-146.

12. Методологічний аспект аналізу екологічного стану території // Проблеми раціонального використання, охорона і відтворення природно-ресурсного потенціалу України. Тези доповідей Другої всеукраїнської науково-методичної конференції. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 23-24. (співавтор Гуцуляк В.М.)

13. Ландшафтно-геохімічні дослідження малих міст Чернівецької області (на прикладі смт. Кельменці) // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 120: Географія. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 65-71.

АНОТАЦІЯ

Присакар В.Б. Еколого-геохімічний аналіз і оцінка поселенських ландшафтів Чернівецької області. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук з спеціальності 11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, географічний факультет, Чернівці, 2001.

Обгрунтовано теоретико-методичні основи еколого-геохімічного аналізу і оцінки поселенських ландшафтів Чернівецької області (наукові підходи, базові поняття). Вивчено ландшафтну структуру, геохімічні особливості природних компонентів і комплексів, населених пунктів та окремих районів. Проведено типологію поселенських геосистем за ландшафтно-геохімічними властивостями, здійснено поселенсько-геохімічне районування, дано геохімічну характеристику і еколого-геохімічну оцінку цих геосистем, встановлена динаміка зміни еколого-геохімічної ситуації. Складена серія тематичних карт.

Ключові слова: поселенські ландшафти, ландшафтно-геохімічний аналіз, типологія, ландшафтно-функціональні комплекси, еколого-геохімічна оцінка, екостан, екоситуація, оптимізація, динаміка.

АННОТАЦИЯ

Присакарь В.Б. Эколого-геохимический анализ и оценка селитебных ландшафтов Черновицкой области. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.01 – физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов. – Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, географический факультет, Черновцы, 2001.

Обоснованы теоретико-методические основы эколого-геохимического анализа и оценки селитебных ландшафтов Черновицкой области (научные подходы, базовые понятия). Проанализировано состояние изучения селитебных ландшафтов, их эколого-геохимических особенностей и проблем. Изучена ландшафтная структура, геохимические особенности природных компонентов селитебных ландшафтов и отдельных районов. Определены региональные фоновые геохимические показатели природных компонентов ландшафтов. Проведена типология селитебных геосистем за ландшафтно-геохимическими особенностями, их селитебно-геохимическое районирование. Определены факторы, характер и уровень техногенной геохимической нагрузки в селитебных ландшафтах, местоположение геохимических аномалий, полей первичного и вторичного загрязнения. Проведен медико-экологический анализ, определен характер влияния геохимических ситуаций на здоровье и жизнедеятельность человека. Дана интегральная оценка эколого-геохимической ситуации в ряде населенных пунктов Черновицкой области для последующей разработки мероприятий по оптимизации их экосостояний. Составлена серия тематических карт.

Ключевые слова: селитебные ландшафты, геосистема, ландшафтно-геохимический анализ, типология населенных пунктов, эколого-геохимическая оценка, экостан, экоситуация оптимизация, ландшафтно-функциональный комплекс, динамика.

SUMMARY

V.B. Prysakar. Ecological-Geochemical Analysis and Evaluation of Settled Landscain Chernivtsi region.- Manuscript.

Candidate dissertation on specialty 11.00.01 - physical geography, geophysics and landscape geochemistry.- Chernivtsi National University, Faculty of Geography, Chernivtsi, 2001.

Theoretico-methodological bases of ecological-geochemical analysis and evaluation of Chernivtsi region landscapes are substantiated (scientific approaches, basic concepts). Landscape structure, geochemical peculiarities of natural components of settled areas and separate regions are studied. A by-landscape peculiarities typology of settled geosystems is conducted; the landscapes’ description and ecological-geochemical assessments are presented; the dynamic changes in ecological-geochemical situation are defined.

Key words: settled landscapes; landscape-geochemical analysis; typology; landscape-functional complexes; ecological condition; ecological situation; optimization; dynamics.