НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
УДК 343.9
ПОПОВИЧ Володимир Михайлович
Економіко-кримінологічна
теорія детінізації економіки
спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук
Київ – 2002
Дисертацією є монографія.
Робота виконана в Академії державної податкової служби України.
Науковий консультант – доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України ЗАКАЛЮК Анатолій Петрович, Академія правових наук України, начальник Управління
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор ТУРКЕВИЧ Інна Костянтинівна, Академія адвокатури України, завідувач кафедри кримінального та адміністративного права;
доктор юридичних наук, професор ШАКУН Василь Іванович, Національна академія внутрішніх справ України, перший проректор;
доктор юридичних наук НАВРОЦЬКИЙ В'ячеслав Олександрович, Львівський національний університет ім. І. Франка, професор кафедри кримінального права і процесу.
Провідна установа –
Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.
Захист відбудеться 27.06.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 при Національній академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1).
Автореферат розісланий 20.05.2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради ______________ Е. Д. Лук'янчиков
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В Україні, як і в інших країнах світу, в умовах глобалізації стрімко зростають криміногенні складові тіньових економічних відносин.
Ситуація в нашій країні ускладнюється через прорахунки у податковій, кредитній, монетарній і зовнішньоекономічній політиці держави, інші недоліки, припущені в процесі соціально-економічних перетворень. У результаті тіньова економіка набула значних розмірів і за оцінкою Президента України, яка дана у Зверненні до Верховної Ради України в 2001 році, порівнялась з легальним економічним капіталооборотом.
Поряд з наведеними економічними та політичними макрорівневими чинниками тінізації економіки з'явились сприятливі технічні і технологічні умови здійснення транснаціональних тіньових фінансово-господарських операцій. Виникнення віртуальних магазинів, установ з надання розрахункових, конвертаційних та інших послуг, у тому числі й протиправного характеру, ускладнило контроль за грошовими і товарно-матеріальними потоками. Останнє у свою чергу сприяє активізації діяльності транснаціональних злочинних формувань, скоєнню широкомасштабних шахрайств, розповсюдженню ухилень від оподаткування, корупції, зростанню тіньового капіталообороту, тінізації національних і міжнародних економічних відносин, відтворенню їх криміногенних чинників.
До проблем протидії кримінальним проявам тіньової економіки в їх організованих формах, через відмивання доходів злочинного походження, ухилення від оподаткування, в латентній сфері цих злочинів, а також при вивченні інших кримінально-правових і кримінологічних проблем неодноразово зверталися ряд провідних вітчизняних вчених, зокрема Андрушко П.П., Бандурка А.М., Борисов В.І., Глушков В.А., Голіна В.В., Даньшин І.М., Джужа О.М., Закалюк А.П., Зеленецький В.С., Кальман О.Г., Кондратьєв Я.Ю., Коржанський М.І., Лихолоб В.Г., Матишевський П.С., Матусовський Г.А., Мельник М.І., Мельник П.В., Навроцький В.О., Панов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я., Туркевич І.К., Фесенко Е.В., Шакун В.І., Яценко С.С. Значний вклад у розробку концептуальних засад кримінально-правової протидії злочинним проявам у тіньовій сфері економіки внесли відомі вчені-правники Російської Федерації та інших країн СНД – Акутаєв Р.М., Бурлаков В.Н., Волженкін Б.В., Гуров О.І., Долгова А.І., Карпець І.І., Квашис В.С., Кузнецова Н.Ф., Лунєєв В.В. і багато інших.
Однак, негативні, у тому числі кримінальні прояви тіньової економіки одними кримінально-правовими засобами не подолати. Потрібні розробка та здійснення кримінологічних заходів загальної і спеціальної профілактики тіньових проявів, створення економічних передумов та відповідних організаційно-технічних, інформаційно-технологічних і правових механізмів превентивної протидії псевдолегальним і нелегальним тіньовим операціям. Кримінально-правова та кримінологічна розробка проблеми тіньової економіки має бути поєднана з глибоким вивченням її передумов, проявів та негативних наслідків з позицій та засобами економічної науки.
Цей постулат давно вже обумовив інтерес економічної науки до проблем пізнання тіньової економіки. Характеристиці тіньових економічних процесів присвячені роботи таких західних вчених, як Гутман, Фейг, Блейдс, Баделт, Век-Хеннеман, Вейсрод, Гершуні, Діколт, Моріс, Норман, Макафі, Парк, Патерсен, Хігенс та інших. Починаючи з середини восьмидесятих років до економічних досліджень тіньової економіки зверталися також вчені в колишньому Радянському Союзі, зокрема Козлов Ю.Г., Корягіна Т.І., Осипенко О.В., Рутгайзер В.Н., Савельєв А.Н., Шохін А.Н. та інші. Серед вітчизняних авторів цим дослідженням присвятили свої роботи відомі вчені-економісти Геєць В.М., Базелюк А.В., Бородюк В.А., Коваленко С.О., Турчинов О.В., Мандибура О.В., а також науковці-юристи Горщак А.А., Дидоренко Е.О., Іванов В.М., Мамутов В.К.
Проте слід визнати, що, не зважаючи на наведене, у сучасній теорії і практиці ще не визначено загальноприйнятне поняття тіньової економіки, не розроблені відповідний теоретико-методологічний та методичний інструментарій пізнання її сутності, структури і динаміки, уніфікований понятійний апарат. При висвітленні тіньової економіки використовується занадто широкий, інколи побутово-жаргонний спектр її визначень та ознак: “друга”, “нелегальна”, “протизаконна”, “неврахована”, “деструктивна”, “нерегламентована”, “неофіційна”, “прихована”, “фіктивна”, “паралельна”, “чорна”, “підпільна” і т.ін. Потребують об'єктивного, науково обґрунтованого пояснення криміногенні і некриміногенні тіньові процеси і прояви, які здійснюються з використанням легітимних фінансово-господарських інструментів та складних програмно-інформаційних комплексів і мереж Інтернет. Стає все більш зрозумілим, що феномен “тіньова економіка” має міждисциплінарний характер і виходить за межі предмету однієї з правових, економічних або управлінських наук. Набуває очевидної актуальності розробка спеціальної економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки. Це зумовлюється нагальними потребами розвитку теорії та практики, метою комплексного забезпечення протидії тіньовим процесам в сфері економічних відносин. Міждисциплінарний характер явища тіньової економіки, необхідність інтегрованого економіко-правового та кримінологічного підходу до її вивчення, розробки науково-обґрунтованих заходів протидії процесам тінізації фінансово-господарських відносин створюють причинно-детермінаційні передумови розробки даної теорії. Все наведене й зумовило вибір даної теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження та його напрями відповідають основним напрямам проекту Державної програми детінізації економіки, Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № /2000. В ньому реалізуються вимоги ряду постанов Кабінету Міністрів України з питань відслідкування процесів тінізації економіки та розроблення рекомендацій щодо припинення її зростання, наказу голови ДПА України від 04. .98 р. стосовно затвердження комплексної науково–дослідної теми з проблеми відслідкування процесів тінізації економіки, розробки пропозицій щодо її легалізації. Тема дисертаційного дослідження передбачена тематичними планами науково-дослідної роботи Академії ДПС України.
Дослідження проблем співвідношення тіньової економіки з організованою злочинністю та відмиванням доходів злочинного походження виконувалося дисертантом також через його участь у реалізації “Програми спільного українсько-американського наукового партнерства” Академії правових наук України та Національного Інституту Юстиції Департаменту юстиції США. В рамках співробітництва Харківського Центру вивчення організованої злочинності та Американського Університету, м. Вашингтон.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та системна розробка теоретико-методологічних основ та емпірико-методичних засобів комплексного, міждисциплінарного дослідження та пізнання феномена “тіньова економіка”.
Досягнення цієї мети реалізовувалося через постановку та здійснення наступних завдань:
- визначити спеціальні системи знань, які концентрують відомості про капіталооборотні, документооборотні, правомірні та протизаконні облікові процедури, а також реєстраційно-посвідчувальні нотаріальні дії у сфері фінансово-господарського та цивільно-правового обороту речей, прав, дій, і, відповідно, відображають економічні, організаційно-технологічні й криміногенні компоненти, джерела та інфраструктуру феномену “тіньова економіка” (надалі ТЕ);
- опрацювати теоретичні засади і практичні передумови інтерналізації знань щодо ТЕ з економічного, управлінського та правового блоків наук, принципи інтеграції запозичених знань та їх міждисциплінарного розвитку у спеціальній економіко-кримінологічній теорії детінізації економіки;
теоретично обґрунтувати науково-практичні передумови виділення в кримінології, підгалузі “Економічна кримінологія”, використання її методологічного потенціалу у синтезованій економіко-кримінологічній теорії детінізації економіки;
- розробити Програму навчального курсу “Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки”, придатну для формування у фахівців – юристів, економістів, управлінців та спеціалістів з інших галузей знань комплексного організаційно-правового, економічного і кримінологічного уявлення про ТЕ, її сутність, структуру, складові елементи, методологічні засади економіко-кримінологічного моніторингу, пізнання криміногенного потенціалу, чинників і механізмів відтворення, а також комплексних підходів до створення економічних передумов та відповідної організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки;
- забезпечити науковців і практиків синтезованим термінологічним, організаційно-правовим та економіко-кримінологічним інструментарем, чим сприяти подальшій розробці комплексних превентивних заходів щодо локалізації джерел тіньової економіки в різних галузях народного господарства, вдосконалення фінансово-господарського документообороту як стрижневої складової інфраструктури детінізації економіки.
Об'єктом дослідження є економічні, організаційно-управлінські та правові відносини у сфері фінансово-господарського і цивільно-правового обороту речей, прав, дій, пов'язані з тіньовим походженням, виникненням та розширеним відтворенням криміногенного впливу на криміналізацію економіки, а також стратегія, тактика і засоби її детінізації.
Предметом дослідження є:
- виробнича, фінансова, комерційна та інша діяльність суб'єктів господарювання у тіньовій сфері економіки, причини, форми, засоби її тінізації;
- діяльність органів законодавчої та виконавчої влади держави щодо створення, а також наукових установ стосовно обґрунтування економічних передумов сприяння поверненню підприємницької діяльності з тіньового до легального сектору економіки;
- функціонування установ, підприємств, а також відомчих і міжвідомчих служб економічної безпеки, правоохоронних органів щодо створення інфраструктури та умов запобігання тіньовим процесам, локалізації тіньових проявів та детінізації економіки;
- система та засоби удосконалення правової регламентації протидії тіньовим процесам у сфері економічних правовідносин;
- розробки вчених, у тому числі зарубіжних, в галузях правових, економічних, управлінських та інших наук щодо теорії та практики детінізації економіки.
Методологічну основу дослідження складають положення матеріалістичної діалектики, загальносоціологічні та економічні методи пізнання і перетворення реальних явищ дійсності, системотехнічна теорія конфліктів, загальна теорія кримінології, теорія управління, економічна теорія, теорії економічної безпеки держави (екосестейт), правовідносин та правотворення. При аналізі тіньової економіки використовувалися загальнонаукові методи: системно-структурний, структурно-функціональний, історико-правовий, порівняльно-правовий, статистичний, індукції, дедукції, та ін.
Емпіричну базу дослідження складають статистичні дані про надані в Україні кредити за останні 10 років, кредиторську і дебіторську заборгованість, позабанківський обіг готівкових грошей, динаміку виявлення конвертаційних центрів і фактів конвертації коштів, ухилення від сплати податків, макроекономічні показники, що можуть свідчити про обсяги і криміногенний потенціал тіньової економіки, стан злочинності у сфері економічних відносин та інших правопорушень у підприємницькій діяльності, у тому числі в структурах підвищеного ризику щодо тіньового фінансово-господарського капіталообороту.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у вітчизняній науковій літературі вперше:
1) визначені і науково обґрунтовані теоретико-методологічні основи комплексного, економіко-кримінологічного підходу до дослідження проблем пізнання, моніторингу і превентивної протидії феномену “тіньова економіка”;
2) на підставі структурно-функціонального аналізу тіньових економічних процесів на комплексних економіко-кримінологічних і організаційно-правових засадах доведено, що феномен “тіньова економіка” є міждисциплінарною, складною, саморегулятивно-відтворювальною системою, яка містить криміногенні і некриміногенні, різнорівневі і різнопрофільні джерела тіньового капіталообороту;
3) обґрунтовано висновки про те, що пізнання системи тіньової економіки потребує комплексного застосування кримінологічних, економічних і організаційно-правових знань, розробки спеціального понятійного апарату, теоретико-методологічних і праксеологічних засад, інтерпретації цих знань, а також відповідних методів і методик оцінки тіньових процесів та детінізації економіки;
4) розроблено економіко-кримінологічну теорію детінізації економіки, її структуроутворюючі елементи, які в сукупності складають новий перспективний науковий напрям теоретико-методологічних знань про засади створення економічних передумов і превентивних організаційно-правових механізмів детінізації економічних відносин;
5) додатково визначені і науково обґрунтовані потреби та чинники виділення в кримінологічній науці підгалузі “Економічна кримінологія”, встановлено її співвідношення з джерельними та суміжними науками та спеціальною економіко-кримінологічною теорією детінізації економіки;
6) визначені і теоретично обґрунтовані макро- і мікрорівневі фактори, що зумовлюють тінізацію і криміногенну деформацію економічних відносин, до яких, насамперед, відносяться фіскальна податкова політика і практика, необґрунтована внутрішня і зовнішня кредитна, монетарна і зовнішньоекономічна політика держави, які пригнічують капіталооборот і процеси економічного відтворення, “виштовхують” підприємницьку діяльність в тінь – у сферу функціонування організованих злочинних формувань, заснованих ними фіктивних фірм, конвертаційних центрів тощо;
7) встановлені причинно-наслідкові зв'язки між усуненням зазначених факторів, детінізацією економіки і зниженням криміногенного потенціалу в сфері економічних відносин; обґрунтовано висновки про те, що передумовою зниження віктимізації економічних відносин, зменшення ухилень від оподаткування, корупційних проявів та інших злочинів у сфері економіки, розв'язання проблем її детінізації є, насамперед, усунення закладених в системі оподаткування дезінтегруючих, системно конфліктних принципів “податок на податок” та “податок на витрати”;
8) розроблено методики попередження, виявлення, документування і розкриття економічних злочинів, усунення причин та умов, що сприяють їх скоєнню. Зокрема: економіко-кримінологічного моніторингу; ризик-менеджменту (управління ризиками); раціоналізації і уніфікації бланків суворого обліку чи бланків документів суворої звітності; економіко-кримінологічної експертизи законопроектів та управлінських рішень;
9) доведено, що запропонована теорія і методологія детінізації економіки в сукупності становлять теоретико-методологічну основу нового наукового напряму в кримінологічній науці;
10) розроблена Програма нового навчального курсу “Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки”;
11) запропоновано науково обґрунтовані шляхи та конкретні пропозиції щодо вирішення науково-прикладної проблеми народногосподарського значення – детінізації економіки України.
Теоретичне значення отриманих результатів полягає в розробці основ економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки, її “Загальної частини”, яка утворює новий міждисциплінарний напрям теоретико-методологічних знань, що становлять підґрунтя для проведення системних економіко-кримінологічних досліджень у різних галузях народного господарства, по різних напрямах підприємницької діяльності. На підставі результатів цих прикладних досліджень галузей народного господарства чи напрямів підприємницької діяльності може бути сформована “Особлива частина” теорії детінізації економіки.
Отримані в межах “Загальної частини” системи методологічних знань закладають теоретичні і емпіричні передумови також для розвитку інших наук: кримінології – у частині виділення в ній окремої підгалузі “Економічна кримінологія”; криміналістики – у частині виділення в її межах наукового напряму “документалістика” як підгалузі криміналістики; а також щодо розвитку окремих напрямів у сферах інформаційних, облікових документооборотних і капіталооборотних технологій, економічної безпеки підприємництва і держави та інших.
Практичне значення одержаних результатів полягає насамперед у тому, що:
- реалізація методологічних можливостей запропонованої теорії насамперед на основі розробленої Програми навчального курсу “Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки” підвищить рівень підготовки і перепідготовки кадрів, що з часом дозволить суттєво удосконалити практичну діяльність органів та підрозділів, покликаних, у межах своєї компетенції, створити і застосовувати превентивні підсистеми організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки;
- результати дослідження можна використовувати при підготовці навчальних курсів, навчально-практичних посібників, удосконаленні навчально-методичного матеріалу з курсів кримінології, криміналістики, фінансового менеджменту, аудиту, судової бухгалтерії, тощо;
- запропонована теорія детінізації економіки може бути застосована для вирішення науково-прикладної проблеми народногосподарського значення – створення економічних передумов і організаційно-правових механізмів детінізації економіки України;
- розроблені в межах Теорії детінізації економіки методики можуть бути застосовані для вирішення ряду інших практичних проблем, зокрема:
· для попередження, виявлення, документування і розкриття ухилень від оподаткування та інших злочинів у сфері економіки;
· вдосконалення правотворчої діяльності та прийняття конкретних управлінських рішень;
· прогнозування і мінімізації різноманітних ризиків економічного характеру, зокрема попередження ризиків шахрайства з боку контрагентів, інших партнерів – суб'єктів підприємницької діяльності, профілактики службових підроблень, корупції і т. ін.
В цілому розроблені теоретико-методологічні передумови вдосконалення економічної моделі нормативно-правових актів можуть слугувати створенню системи соціального контролю над тіньовим капіталооборотом і криміногенними проявами в умовах конкретного підприємства, а також над тіньовими економічними процесами, небезпечними для держави і суспільства в цілому.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження доповідалися близько 20 раз на міжнародних, республіканських, міжвузівських конференціях, семінарах, засіданнях “круглих столів”, зокрема: на Науково-практичній конференції “Американсько–Українське науково-дослідне партнерство” з питань дослідження проблем боротьби з організованою злочинністю (Київ, 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції з питань боротьби з економічною злочинністю (Будапешт, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Злочини у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності” (Харків, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблема боротьби з організованою злочинністю в регіоні” (Харків, 2000 р.); Всеукраїнській Науково-практичній конференції “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (Ірпінь, 2001 р.); Науково-практичній конференції “Бюджетно-податкова політика в Україні: проблеми та перспективи розвитку” (Ірпінь, 2001 р.); Науково-практичній конференції “Організаційно-правові проблеми економічної безпеки України та кадрове забезпечення їх вирішення” (Львів, 1995р.); Міжнародній науково-практичній конференції спільної українсько-американської науково-дослідницької Програми АПрН України та Національного інституту юстиції Департаменту юстиції США щодо дослідження проблем боротьби з організованою злочинністю (Київ, Харків 2002 р.); на засіданнях “круглих столів” за темами: “Дерегуляція економіки як один із шляхів подолання проблем тіньової економіки і корупції” (Київ, 1999 р.); “Про запобігання відмиванню коштів, здобутих злочинним шляхом” (Одеса, 1999р.); з обговорення проекту Державної програми детінізації економіки України (Київ, 2000 р.).
Напрацьовані в процесі дисертаційного дослідження матеріали використані:
- при підготовці пропозицій до 24 законопроектів, внесених до Верховної Ради України (Акт впровадження Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 3.12.2001);
- при підготовці науково-аналітичних матеріалів на виконання доручення Прем'єр-міністра України щодо реалізації “Програми вивчення причин латентності злочинів та розробки засобів забезпечення боротьби з латентною злочинністю” – Реєстр УкрІНТЕІ №0301V007270;
- при розробці та підготовці вихідних документів для ДПА України за темами науково-дослідних робіт: “Теоретико-методологічні основи проведення економіко-кримінологічної експертизи законопроектів з питань оподаткування” (Акт здачі-приймання від 24.12.99 р. – Реєстр УкрІНТЕІ №0301V007271 ); “Канали відтоку капіталів за кордон та методи детінізації зовнішньоекономічних відносин” (Акт здачі-приймання від 24.12.99 р. – Реєстр УкрІНТЕІ №0101V007656); “Науково-методичне та практичне забезпечення навчального процесу працівників державної податкової служби з проблем детінізації економіки та протидії ухиленням від оподаткування” (Акт здачі-приймання від 6.12.99 р. – Реєстр УкрІНТЕІ №0200V001057); “Проблеми протидії відмиванню доходів злочинного походження з використанням підприємницьких структур підвищеного ризику” (Акт здачі-приймання від 14.12.2001 р. – Реєстр УкрІНТЕІ №0302V000001). Зазначені теми НДР замовлялись ДПА України на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 року №2 “Про Урядову робочу групу з питань відслідкування процесів тінізації економіки та розроблення пропозицій і рекомендацій припинення її зростання” (Акт впровадження Академії ДПС України від 26. 11. 2001 р.);
- при підготовці Держзнаком “Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності”, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 9 січня 2001 року №1/3, зареєстровані Міністерством юстиції України 23 січня 2001 року за №58/52 49;
- при розробці проекту “Концепція запровадження захищених бланків суворого обліку та звітності у сфері готівкового обігу та руху товарно-матеріальних цінностей”, яка знаходиться на розгляді в Кабінеті Міністрів України (Акт впровадження Держзнаку Міністерства Фінансів України від 12. . р.);
- при підготовці робочих навчальних програм та лекційних матеріалів з курсу “Тіньова економіка та методи боротьби з нею”, у тому числі в системі підвищення кваліфікації керівного складу податкової міліції України та у Центрі підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Академії ДПС України;
- при підготовці курсу лекцій “Оперативно-розшукова діяльність органів податкової міліції (Особлива частина)” (Акт впровадження Академії ДПС України від 5. 12. 2001 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація ”Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки” у формі опублікованої монографії на цю ж тему виконана вперше і є результатом самостійної наукової роботи автора. Викладені в дисертації висновки та положення, що виносяться на захист, розроблені здобувачем на базі особистих досліджень.
Публікації. Автором опубліковано 49 наукових робіт загальним обсягом 86,6 друкованих аркушів, у тому числі 43 роботи за темою дисертаційного дослідження – обсягом 71,08 друкованих аркушів. З них: 3 монографії без співавторів; 2 одноосібні розділи в колективній монографії; 9 одноосібних глав у підручнику; одноосібні розділи у 4 наукових посібниках, 3 курсах лекцій; 25 публікацій у наукових журналах, збірниках наукових праць та інших виданнях, визнаних ВАК України фаховими.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, поділених на 16 підрозділів та 54 параграфи, висновків, списку використаних джерел, одного додатку. Повний обсяг дисертації становить 524 сторінки, обсяг основного тексту 487 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ.
У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження. Окреслюється проблемна ситуація, визначаються мета, теоретичні і прикладні завдання дослідження, концептуальні, теоретико-методологічні засади та методичні засоби розв'язання визначених завдань.
Розділ перший “Об'єкт, предмет, передумови та структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки” складається із трьох підрозділів та одинадцяти параграфів. У підрозділі 1.1.“Введення у проблему детінізації економіки” наводиться розгорнутий аналіз літературних джерел та різноманітних визначень поняття, структури та складових елементів тіньової економіки. На підставі цього робиться висновок, що переважна частина проведених досліджень тіньової економіки носять вузькофаховий і, як правило, суто оціночний характер. Наголошується, що неможливо встановити реальні обсяги тіньової економіки, не визначивши повного переліку її потенційних джерел та чинників. Тим більше не можна розробити ефективні шляхи призупинення тіньової економіки на основі суперечливих, в тому числі побутово-жаргонних, визначень поняття тіньової економіки (“шарова”, “неофіційна”, “мала”, “фіктивна”, “дефективна”, “паралельна”, “чорна”, “сіра”, “брудна”, “незаконна” тощо).
Доводиться, що застосування вузькофахового підходу до визначення поняття і структури тіньової економіки не дає можливості встановити сутність, об'єктивні економічні і правові параметри цього явища. Відповідно без розробки комплексних теоретико-методологічних засад протидії тіньовій економіці не можливо розробити ефективну економічну модель передумов її детінізації, зконструювати ефективні правові механізми превентивного впливу на усунення економічних й організаційно-правових причин тінізації економіки. Без вирішення цих методологічних завдань практичні працівники правоохоронних органів позбавлені можливості ефективно виявляти і розкривати злочинні прояви та їх криміногенні чинники у тіньовій сфері. Водночас вузькофаховий підхід нерідко має місце у при прийнятті урядових рішень з проблем протидії тіньовій економіці. В запропонованих економічних заходах не завжди враховуються можливості їх правової реалізації і навпаки – рекомендації з правового регулювання не враховують економіко-кримінологічні закономірності функціонування тіньових відносин. Саме через вузькофаховий підхід, заходи протидії тіньовій економіці часто характеризуються непослідовністю, суперечливістю, взаємовиключенням. Прикладом цього є посилення кримінально-правової боротьби з тіньовою економікою, зокрема, введення кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) тіньових доходів злочинного походження з одночасним ініціюванням законодавчих актів про легалізацію тіньових доходів шляхом амністії.
На підставі осмислення попередніми дослідниками теоретичних і прикладних проблем тіньових економічних процесів в дисертації доводиться, що важливою причиною існування вузькофахового підходу і неоднозначних тлумачень поняття “тіньова економіка” та шляхів її подолання є певна неоднозначність самої субстанції цього явища. З одного боку, в ньому значною мірою міститься протиправна, а частково й криміногенна основа, з іншого, сучасна тіньова економіка – це реальна економічна субстанція, яка відображає рівнозначну й об'єктивну реальність сучасних економічних умов, що знаходить свій вираз у рівнозначній або майже рівнозначній за масою капіталів як легальної економіки, так і сукупності тіньових посередницьких та виробничих, капіталооборотних відносин. Останні пронизують всю макро- і мікрорівневу структуру економіки і є її суттєвою складовою частиною. Однак ця частина економіки, з одного боку, не підпорядковується нормативно-правовій регламентації, з іншого – функціонує не лише з криміногенних мотивів, а й на основі реальних економічних інтересів, які вступають у конфлікт з непродуктивною високовитратною моделлю алгоритмів капіталообороту, тобто з наявним у країні правовим і економічним середовищем.
На основі розгляду взаємозв'язку і взаємовпливу економічних і криміногенних факторів тінізації економіки, в роботі доводиться, що створити економічні передумови і ефективну організаційно-правову інфраструктуру призупинення криміногенних тіньових процесів можливо лише за умов комплексного організаційно-правового, економічного та кримінологічного підходу до пізнання, моніторингу змін та протидії феномену “тіньова економіка”. Водночас мова йде не про підміну чи механічне поєднання цих наук. Йдеться про розробку праксологічних засад інтерналізації напрацьованих у цих науках знань та їх інтеграцію у спеціальній міждисциплінарній теорії детінізації економіки. Остання у межах елементів свого предмету та науково-практичних завдань мала б адекватно відображати, перш за все, організаційно-правовий, економічний і криміногенний аспекти явища “тіньова економіка” та повинна стати синтезованою методологічною основою комплексного пізнання сутності тіньових процесів, їх структури, джерел, причинного обумовлення, різноманітного прояву та його наслідків.
У підрозділі 1.2. “Управлінські, правові та кримінологічні структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки” визначаються наукові джерела, засади та межі інтерналізації економічних, організаційно-правових і кримінологічних знань у теорії детінізації економіки. Обґрунтовуються зміст і гносеологічна структура організаційно-управлінських та фінансово-правових елементів теорії детінізації економіки, окреслюється сутність і механізми набуття ними економіко-кримінологічного значення та відповідної трансформації, що знаходить відображення при їх інтерналізації у теорії детінізації економіки.
Аналізуючи характеристику структури теоретико-методологічних засад дослідження проблеми детінізації економіки, автор відзначає, що гносеологічні засади конструювання будь-якої теоретичної системи починаються з висунення певної наукової ідеї. Остання в теорії відіграє роль базового знання, центрального положення та системоутворюючого елементу, що синтезує всі поняття, судження в цілісну категоріальну систему, спрямовану стосовно предмету пізнання і перетворення, безпосередньо залежну від специфіки конкретного об'єкту дослідження. Саме ідея “детінізації економіки” віддзеркалює сутність або основний зміст концепції даного дослідження. Розвиток ідеї створення економічних, правових та організаційних передумов повернення підприємницької діяльності з тіньового в легальний сектор економіки, а також формування організаційно-правової інфраструктури запобігання тінізації капіталообороту, є проявом цілісного розвитку і руху наукового знання: від висунення обґрунтування ідеї до вивчення і розробки методологічних засад, а потім прикладних заходів і перетворення явища. Відповідно предмет і теоретико-методологічну структуру теорії детінізації економіки складає ідея детінізації, категоріальний устрій даної системи знань, понятійний апарат, теоретико-методологічні засади дослідження об'єкта пізнання, наукові розробки та рекомендації щодо його доцільного та цілеспрямованого перетворення.
На відміну від ідеї “легалізації тіньових капіталів”, яка суперечить поняттю боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів злочинного походження, методологічний потенціал і семантика ідеї “детінізації економіки” знімає колізію з поняттям відмивання (легалізація) доходів злочинного походження, а також усуває ситуативний підхід до вирішення зазначених проблем шляхом амністії. В дисертації наголошується, що амністія може “легалізувати” виявлених і затриманих тіньовиків, але не створює економічних передумов для повернення ними тіньових капіталів у легальний сектор економіки. Подібні разові акції, як правило, дають результат зворотній задекларованому. Щодо ідеї детінізації економіки то вона утворює спрямовану архітектоніку структури дослідження, спрямовує його на визначення економічних передумов і превентивної організаційно-правової інфраструктури усунення причин, що зумовлюють тінізацію економічних відносин.
Постановка саме таких завдань перед дослідженням вимагає комплексного економіко-кримінологічного підходу, створює передумови, що виключають вузькофаховий та ситуативно-оціночний підходи, які були притаманні роботам попередніх дослідників тіньової економіки.
В дисертації зазначається, що ідея детінізації економіки базуються на:
- створенні економічних передумов, які б стимулювали добровільне повернення суб'єктів підприємницьких відносин з тіньового у легальний сектор економічної діяльності;
- розробці превентивних механізмів, які б передбачали залучення до протидії тіньовим проявам не тільки державні органи, а й установи банківської системи, інші підприємницькі структури, посвідчувально-реєстраційні установи, служби ризик-менеджменту, економічної безпеки підприємств тощо, які є зацікавленими в запобіганні нанесенню збитків їх підприємствам.
Ідея створення економічних передумов і організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки розвивається в кожному розділі та підрозділі роботи, що утворює цілісну методологічну систему знань про шляхи розв'язання проблем детінізації економіки.
Дисертант приходить до висновку, що в основі розробки проблем детінізації економіки лежать знання про легітимні форми економічного капіталообороту, напрацьовані в ряді економічних, організаційно-управлінських і правових науках. Однак, кожна із них розробляє свій специфічний предмет і в його межах не може охопити криміногенні аспекти проблем детінізації економіки.
Аргументуючи вищенаведені висновки, дисертант наголошує, що класична економічна теорія має значний потенціал щодо вивчення макрорівневих економічних аспектів субстанції “тіньова економіка”, але буде безсилою у питаннях банківських технологій, документообороту, облікових, інформаційних технологій та фінансових операцій і ніяким чином не проникне в мікрорівневі проблеми організаційно-управлінського, кримінально-правового та інших зазначених вище наук.
З іншого боку, категоріальний склад, структурний устрій і спеціальна спрямованість елементів предмета кримінології на пізнання злочину, особи-злочинця і причинного комплексу злочинності, а також на розробку заходів і методів боротьби зі злочинністю підштовхує до простого вирішення проблеми даного дослідження – включення тіньової економіки до предмету кримінології. Однак, механічне включення тіньової економіки до предмету кримінології неможливе, оскільки термін “кримінологія” (у буквальному перекладі слів сrimean – злочин, logos – вчення) означає вчення про злочин. В той же час у дисертації доведено, що злочини є лише одним з багаточисельних джерел та проявів тіньової економіки. Тому штучне розширення предмета кримінології за рахунок тіньової економіки не тільки не дасть бажаних результатів, а й викличе протиріччя в методологічних засадах кримінологічної науки.
Те саме можна сказати і стосовно всіх інших вищезазначених наук.
В цьому контексті дисертант зазначає, що загальні проблеми детінізації економіки за своєю якісною та кількісною визначеністю є досить самостійними, але за своїм рівнем і спрямованістю архітектоніки їх розв'язання повинні бути адекватними предмету своєї науки.
Відповідно йдеться про неможливість включення тіньової економіки до предмету наявних наук, що і вимагає розробки спеціальної економіко-кримінологічної теорії, яка б охопила і криміногенну, і некриміногенну частини тіньової економіки.
Об'єктивне існування розглянутих теоретичних і емпіричних передумов інтеграції економічних, організаційно-управлінських, правових і кримінологічних знань у спеціальній економіко-кримінологічній теорії створює реальну можливість для розробки синтезованого категоріального апарату, який відобразить сутність, структуру, зміст об'єкта пізнання, а також стане гносеологічним фундаментом самого процесу пізнання, моніторингу і протидії феномену “тіньова економіка”.
У підрозділі 1.3. “Економічна безпека підприємництва як структуроутворюючий елемент теорії детінізації економіки” розкривається сутність, структура і організаційно-правові основи безпеки підприємництва, її співвідношення з економічною безпекою держави, роль та місце в інфраструктурі детінізації економіки. Показана залежність розробки і застосування превентивних механізмів детінізації економіки від створення належної системи інформаційного взаємообміну та зняття конфлікту інтересів між правомірним користувачем і власником інформації.
Відзначається, що безпека підприємництва є однією із складових частин економічної безпеки держави і прямо співвідноситься з проблемами детінізації економіки. Економічна безпека складається з багатьох напрямів організаційно-управлінської діяльності держави, в тому числі, зі створення сприятливого клімату для розвитку підприємницької діяльності, і на цій основі – забезпечення потреб суспільства, різних верств населення та окремого громадянина. Найпершою потребою особи, різних груп населення та суспільства з огляду на економічну безпеку є захист їх свободи, майна та економічних інтересів від кримінальних посягань.
Автор наголошує, що всі види ризиків і загроз настільки між собою пов'язані, що іноді відокремити їх неможливо. Наприклад, економічна експансія, яка проявляється через надмірний імпорт товарів та інші загрози економічному розвитку країни, призводить до зниження власного виробництва, згортання галузей народного господарства країни, підвищує залежність її економіки від поставок з інших держав, зменшує кількість робочих місць. Все це створює сприятливе середовище для тінізації економіки, виникнення різних, у тому числі й криміногенних загроз як для підприємництва, так і для економічної безпеки держави в цілому.
В роботі підкреслюється, що утворення сприятливого клімату у підприємницькому середовищі України, і насамперед щодо ефективної протидії шахрайству контрагентів набуває сьогодні особливого значення для забезпечення економічної безпеки, стає вирішальним чинником розвитку підприємництва і економіки країни в цілому.
Водночас доводиться, що організаційна слабкість механізмів узгодження інтересів суспільства і підприємців, недосконалість правового регулювання економічних відносин, глобальна тінізація провокують правопорушення у сфері підприємництва, зокрема ухилення від оподаткування, а через це підвищується ризик залежності від організованої злочинності, корупціонерів, рекетирів, шахраїв. Таке становище стимулює скоєння службових підробок, розкрадання, хабарництво, шахрайство відносно контрагентів, псевдобанкрутство. Нерідко ці факти супроводжують некомпетентність і необов'язковість партнерів з бізнесу, високий рівень підприємницьких ризиків. До того ж нерозвиненість інституту страхування останніх, відсутність кваліфікованого консультаційного забезпечення та відповідно підготовленого кадрового потенціалу з проблем детінізації економіки ставлять під сумнів можливість успішного і ефективного розвитку підприємництва загалом. Згадані явища і відсутність належної інфраструктури протидії цим проявам є потужними джерелами зростання тіньової економіки. Можливість їх локалізації через інститути та інструменти економічної безпеки підприємництва відіграє ключову роль в мотивації прийняття участі суб'єктів підприємництва в детінізації економіки. Розробка інформаційних баз даних про псевдобанкрутів, шахраїв, неплатоспроможні підприємства, фіктивні фірми тощо складає важливий елемент організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки.
Відмічається, що виявленням ризиків та порушень, які посягають на економічну безпеку підприємництва, попередньою їх перевіркою займаються, як правило, не державні спецслужби, а служби економічної безпеки суб'єктів підприємництва. Така практика пов'язана з тим, що ризики економічних зловживань, як правило, виникають у сфері дії цивільно-правових норм. Зацікавленість у протидії шахрайству та іншим протиправним діянням стимулюється інтересами запобігання збитків, які спричиняються різного роду ризиками та посяганнями. Такий мотивовано зацікавлений підхід стимулює підприємців, банкірів, страховиків до самостійного забезпечення свого захисту як від прорахунків щодо неефективного вкладення і використання коштів, так і від різноманітних правопорушень, що супроводжують капіталооборот. Таким чином, до розв'язання проблем детінізації економіки з власної ініціативи може залучатися ціла “армія” відомчих і міжвідомчих служб економічної безпеки. Ефективне їх використання залежить від того, чи зможе держава створити комплексну організаційно-правову інфраструктуру, через яку будуть вирішуватися питання детінізації економіки. Хоча й зараз попередження протиправних посягань на майно підприємств уже позитивно позначається на оздоровленні підприємницьких відносин, а через це і на детінізації економіки.
Поряд з цим, в дисертації стверджується, що конфлікт інтересів між правомірним користувачем і власником інформації, змодельований чинними нормативно-правовими актами у сфері кредитно-фінансових і інформаційних відносин, знижує ефективність заходів локалізації джерел підпільного сектора тіньової економіки і не сприяє створенню надійної організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки. Відсутність відповідних централізованих та локальних інформаційних баз, суперечливість в нормативно-правовому забезпеченні взаємообміну інформацією між правоохоронними органами та власниками інформації, а також між самими суб'єктами підприємництва істотно знижує ефективність їх роботи щодо протидії тінізації суспільно-економічних відносин.
Автор пропонує комплекс правових норм для регулювання згаданих правовідносин, а також вважає за потрібне створення єдиного банку даних, до якого відповідні органи, установи, організації були б зобов'язані в установлені терміни надавати чітко визначені відомості, у тому числі конфіденційного характеру, і мати можливість у нормативно закріпленому порядку одержувати інформацію згідно повноважень того чи іншого органу.
В роботі пропонується мотиваційні алгоритми та методологічні засади створення зазначених інформаційних баз, а також наголошується, що наповнювати ці бази даних як і користуватись ними повинні і суб'єкти фінансово-господарських відносин, оскільки попередити нанесення їм збитків, а відповідно і запобігти шахрайству або іншому корисливому злочину вони зможуть лише при отриманні інформації про імідж, платоспроможність і надійність свого партнера за фінансовою чи іншою господарською угодою.
В дисертації підкреслюється, що створення комплексної інформаційно-аналітичної системи централізованих баз даних про банкрутів, псевдобанкрутів, засновників фіктивних фірм, інших ділків тіньової діяльності позитивно вплине на попередження зловживань між суб'єктами підприємницької діяльності, а відповідно на детінізацію економіки.
Розділ другий “Міждисциплінарний характер тіньової економіки” складається з трьох підрозділів, які містять одинадцять параграфів.
У підрозділі 2.1. “Понятійний апарат як засіб відображення міждисциплінарного характеру тіньової економіки” висвітлюються підстави і принципи формування понятійного апарату. Зокрема показано, що його розробка повинна здійснюватися з урахуванням специфіки технологічних особливостей сучасних тіньових, у т. ч. і криміногенних процесів, по кожному окремому джерелу тіньової економіки. Далі з огляду на потреби розв'язання проблем детінізації економіки визначаються основні вимоги, яким має відповідати понятійний апарат феномену “тіньова економіка”. Зазначається, що даний понятійний апарат:–
має враховувати термінологію, що напрацьована у таких науках, як: кримінологія, економічна теорія, теорія управління, фінансове право, цивільне, кримінальне та адміністративне право, а також термінологічні доробки в інших галузях науки, що віддзеркалюють структуру складових елементів тіньової економіки і діалектично пов'язані з специфікою проблем її пізнання, моніторингу та протидії різноманітним джерелам останньої;
- повинен враховувати теоретичні основи, принципи та засоби юридичної техніки, бути придатним для конструювання норм матеріального і процесуального права, які мають утворити організаційно-правову інфраструктуру детінізації економіки;
- має включати вітчизняний і світовий досвід понятійного визначення феномену “тіньова економіка”, пізнання його природи і ключових ознак, бути здатним виконувати уніфіковані понятійні функції, у тому числі базового інструменту науково-теоретичного і прикладного дослідження, технологічного забезпечення розробки проблем детінізації суспільно-економічних відносин.
В роботі наводяться результати безпосередньої розробки термінології, що відображає структурно-функціональну сутність тіньової економіки. Ця термінологія охоплює потреби оцінки обсягів тіньової економіки, визначення суб'єктного складу тіньових відносин і відносин з відмивання доходів злочинного походження (далі ДЗП), відображає тіньові доходи, процеси тіньового капіталообороту, криміналізовані та криміногенні не криміналізовані джерела тіньової економіки, а також різні аспекти економічної безпеки держави.
У підрозділі 2.2. “Міждисциплінарний характер та трансформаційно-синтезуюча роль економічної кримінології в теорії детінізації економіки” дається характеристика інститутів економічної кримінології, наведені організаційно-правові та кримінологічні чинники виділення в кримінологічній науці підгалузі “Економічна кримінологія”. Доводиться, що вивчення феномену “тіньова економіка” повинно охопити пізнання специфічних економіко-технологічних та правових аспектів діяльності товарних, фондових бірж, довірчих та акціонерних товариств, інвестиційних фондів та інших учасників ринку цінних паперів, приватизаційних процесів тощо. Саме на стику соціальних, економічних, правових, інформаційно-технологічних та інших аспектів фінансово-господарського обороту знаходиться об'єкт визначення сутності, закономірностей функціонування, причин та умов виникнення, форм і засобів локалізації
