ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

Петрук Вікторія Віталіївна

УДК 378.14:372.8:372.4

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ДО ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тернопіль – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Коцун Борис Борисович,

Волинський державний університет імені Лесі Українки, декан факультету

післядипломної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Шпак Олександр Тихонович,

Київський національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,

завідувач кафедри психолого-педагогічної профорієнтації;

кандидат педагогічних наук Закатнов Дмитро Олександрович.,

Інститут проблем виховання АПН України, старший науковий співробітник

лабораторії трудового виховання та профорієнтації.

Провідна установа - Вінницький державний педагогічний університет імені М.Коцюбинського, кафедра педагогіки і методики початкового навчання, м. Вінниця.

Захист відбудеться “24“ жовтня 2002 р. о 14.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.05301 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, 46027, м.Тернопіль, вул.М.Кривоноса,2.

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 46027, м.Тернопіль, вул.М.Кривоноса,2.

Автореферат розісланий 20.09. вересня 2002р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чайка В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Реформи в суспільстві зокрема в освіті, тісно пов’язані з необхідністю вирішення певних науково-педагогічних проблем. Соціально-економічні зміни сьогодення загострюють проблему економічного виховання підростаючого покоління (особливо учнів молодшого шкільного віку). У первинних формах колективного життя учнів початкової школи необхідно знайомити з вимогами й особливостями громадської діяльності, формувати такі якості особистості, як самостійність, ініціативу, економність, бережливість, працелюбність та ін. Аналіз сучасного стану педагогічної науки показує, що проблема підготовки майбутніх учителів до економічного виховання учнів початкових класів проходить складний шлях теоретичного осмислення та поглиблення своєї практичної значущості. Її розв’язання передбачає врахування специфіки діяльності вчителя загальноосвітньої школи, яка залежить від типу і розташування навчального закладу (міська, сільська, малокомплектна, спеціалізована школа), можливостей економічного профілю регіону, індивідуальних і вікових особливостей учнів початкових класів, рівня підготовки до цього виду роботи майбутніх учителів.

Дослідження обраної проблеми на сучасному етапі розвитку педагогічної науки передбачає вивчення її історичних аспектів у вітчизняній і зарубіжній літературі, ознайомлення із здобутками окремих наукових шкіл, які по-різному визначали зміст педагогічно-економічних дефініцій. Це знайшло своє відображення в суперечливих підходах до організації практики, у неоднозначному розумінні ролі педагогічного середовища в економічному вихованні молодших школярів. Сутність досліджуваної проблеми виражає об’єктивне протиріччя між необхідністю економічного виховання молодших школярів (об’єктивне соціальне замовлення) і відсутністю належної підготовки педагогів до вказаного виду діяльності.

Науково-педагогічний аналіз першоджерел свідчить, що проблема економічного виховання особистості вирішується на філософському, психологічному і загально педагогічному рівнях. Аспекти економічної освіти розглядались у контексті діалектичної взаємодії економічної культури особистості із загальною культурою суспільства (праці філософів Л. Пономарьова, В. Попова, Г. Смирнова, А. Ульодова, В. Феофанова).

Зміст економічної освіти і виховання, підвищення їх ефективності – предмет досліджень економістів Л. Абалкіна, В. Розова.

У класичній педагогіці окремі аспекти економічного виховання учнів висвітлено в працях Я. Коменського, К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського.

Питання професійної підготовки вчителя в аспекті окресленої проблеми розглядаються в працях В. Кан-Калика, Н. Кузьміної, Н. Мєшкова, О. Мороза, а також у дослідженнях учених-математиків (З. Шварцман), біологів (Е. Кучина), хіміків (Н. Буринська), філологів (Л. Ігнатенко) та ін.

Виявлення рівнів економічної вихованості учнів ми здійснювали через діагностику процесу навчання в початковій школі. Дослідження особливостей розвитку молодших школярів (оперативне орієнтування в середовищі, широкі інтереси, прагнення до самостійності, активної участі у справах дорослих та ін.) спонукало нас до аналізу системи професійної підготовки майбутніх фахівців, реалізації ефективного формування професійних якостей, економічної освіти і мислення в студентів педагогічного факультету, підготовки до економічного виховання учнів.

Результати системного аналізу наукових праць, практики навчально-виховної роботи школи, процесу навчання у ВНЗ свідчать, що поза увагою дослідників залишилася проблема підготовки майбутнього вчителя початкових класів до економічного виховання учнів. Це й зумовило актуальність обраної нами теми дисертаційного дослідження: “Підготовка студентів педагогічного факультету до економічного виховання молодших школярів”, яка закоординована Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 2 від 20.02.2001 року).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з тематичним планом науково-дослідницької роботи Волинського державного університету імені Лесі Українки та узгоджене з напрямком наукового пошуку “Педагогічна технологія у сучасному вищому навчальному закладі” на період з 1998 до 2003 р. (тема затверджена вченою радою ВДУ від 1998 року, протокол № 7).

Об’єктом дослідження є підготовка студентів педагогічного факультету до економічного виховання учнів початкової школи.

Предмет дослідження – педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів до економічного виховання учнів молодших класів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови підвищення ефективності підготовки студентів педагогічного факультету до економічного виховання учнів початкової школи.

Завдання дослідження:

1. Виявити і проаналізувати реальний стан підготовки студентів педагогічного факультету до економічного виховання молодших школярів.

2. Обґрунтувати основні критерії професійної готовності майбутнього вчителя до вказаного виду діяльності.

3. Визначити особливості змісту, методів і форм підготовки майбутніх фахівців до економічного виховання учнів початкової школи.

4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів до економічного виховання молодших школярів.

Методологічну основу дослідження становлять положення філософії, соціології, педагогіки, психології, які пояснюють особливості розвитку особистості, детермінованість її поведінки зовнішніми і внутрішніми факторами, провідну роль педагогічної праці у розвитку економічної свідомості вчителя початкових класів, особливості спілкування як важливого виду діяльності в професійній підготовці студентів. Організація науково-пошукової роботи базувалася на теорії наукового пізнання про єдність процесів, взаємовпливів і взаємозалежностей явищ об’єктивної дійсності, на провідних ідеях філософії освіти як інтегрованої галузі наукових знань, що дає цілісне бачення сутності найбільш загальних педагогічно-економічних проблем сучасної дійсності.

Методи дослідження:

теоретичні (вивчення й аналіз філософської, соціологічної, педагогічної, економічної і психологічної літератури з обраної проблеми, порівняння, узагальнення), що дало змогу виявити і систематизувати дослідницькі матеріали з питання підготовки майбутнього фахівця до економічного виховання молодших школярів;

емпіричні (спостереження, бесіди, констатуючий і формуючий експерименти, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду), що сприяли реалізації програми дослідження та дозволили визначити кількісні та якісні зміни в системі підготовки студентів педагогічних факультетів до реалізації економічного виховання учнів молодших класів;

методи математичної статистики для обробки одержаних результатів.

Експериментальною базою дослідження були загальноосвітні школи Волинської області, Волинський державний університет імені Лесі Українки, Рівненський державний гуманітарний університет. Дослідженням охоплено 105 учнів, 27 вчителів початкових класів, 237 студентів.

Експериментальна робота проводилась протягом 1997–2002 років і охоплювала три етапи.

На першому (аналітико-констатуючому) етапі (1997–1998 рр.) було виявлено реальний стан економічного виховання в сучасній школі; визначено вихідні теоретичні положення і базу дослідження, сформульовано основні дослідницькі завдання та обґрунтовано методику дослідження, розпочато констатуючий експеримент.

На другому (дослідницько-експериментальному) етапі (1998-2000 рр.) завершено констатуючий і розпочато формуючий експеримент, впроваджено програму навчального курсу “Педагогічне краєзнавство як засіб удосконалення економічної освіти вчителя початкової школи” для студентів педагогічних факультетів.

На третьому (завершально-узагальнюючому) етапі (2000–2002 рр.) закінчено формуючий експеримент, розроблено рекомендації щодо ефективної реалізації розробленої системи економічного виховання учнів, здійснено математичну обробку результатів експерименту і технічне оформлення дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше визначено та обґрунтовано педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів до економічного виховання молодших школярів (формування готовності майбутніх учителів до сприйняття економічних знань; забезпечення взаємозв’язку підготовки майбутнього фахівця до економічного виховання молодших школярів із його психолого-педагогічною, методичною і практичною підготовкою в процесі навчання; спрямованість змісту, форм, методів підготовки на розвиток економічного мислення студентів; посилення мотивації особистості до систематичного економічного самовиховання; розширення меж і підвищення ролі самостійної роботи; об’єктивне оцінювання рівня виховної діяльності в процесі економічного виховання учнів початкових класів); розроблено критерії професійної готовності майбутнього вчителя до діяльності з економічного виховання молодших школярів (активність студентів у навчально-пізнавальній діяльності; ставлення до занять педагогічного циклу; саморегуляція поведінки під час навчання; самореалізація професійних якостей особистості); дістала подальшого розвитку методика підготовки вчителя до економічного виховання особистості на основі сучасних педагогічних технологій, що забезпечують формування творчого вчителя, здатного до прояву позитивних загальнолюдських якостей: бережливості, людяності, чесності, дисциплінованості, відданості ідеям національного відродження та ін.; тощо.

Практичне значення проведеного дослідження полягає у розробці програми навчального курсу “Педагогічне краєзнавство як засіб удосконалення економічної освіти вчителя початкової школи”, яка може використовуватися у вищих навчальних закладах і на курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Волинського державного університету ім. Лесі Українки, Луцького педагогічного училища. Результати дослідження і практичні рекомендації використовуються під час лекцій, при написанні курсових і дипломних робіт.

Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні педагогічних умов ефективної організації професійної підготовки майбутніх учителів до економічного виховання молодших школярів; у структуруванні змісту спецкурсу “Педагогічне краєзнавство як засіб удосконалення економічної освіти вчителя початкової школи”; в уточненні понятійного апарату дослідження (зокрема, економічне виховання, економічне мислення, економічна свідомість та ін.); у розробці методики діагностики рівня теоретичної підготовленості майбутніх учителів у сфері економічного виховання учнів початкових класів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується репрезентативністю вибірки, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єкту, предмету й завданням дослідження; застосуванням комплексної методики теоретико-експериментальної роботи; науковою обґрунтованістю вихідних позицій дослідження; результатами експериментальної перевірки розроблених положень і рекомендацій; поєднанням якісного та кількісного аналізу одержаних емпіричних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у п’яти публікаціях, у тому числі у трьох одноосібних фахових статтях (Луцьк, 1999-2000), збірниках наукових праць (Луцьк, 2000), у матеріалах міжнародних та республіканських науково-практичних конференцій (Херсон, 1998, Вінниця, 1999) та щорічних конференціях Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (211). Загальний обсяг дисертації – 184 сторінок, з них основна частина – 174 сторінок, список використаних джерел – 15 сторінок. Дисертація містить 34 таблиці, 8 рисунків, 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, стан її дослідженості, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, окреслено детермінованість проблеми наукового пошуку, його зв’язок з науковими програмами, сформульовано наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, розкрито джерельну базу, особистий внесок автора, наведено дані про структуру дисертації.

У першому розділі – “Теоретичні аспекти вдосконалення професійної підготовки вчителя початкових класів” - проаналізовано історико-педагогічні ідеї динаміки економічної освіти; досліджено вплив історико-економічних знань на процес формування професійних якостей учителя; обґрунтовано роль економічної освіти у професійній підготовці фахівця.

З кінця ХVIII століття прогресивні мислителі в своїх працях обґрунтовують значення економічної науки. Особливе місце серед учених ХVIII століття займає Адам Сміт, який започаткував становлення економічної науки. Багато дослідників, педагогів працювали і продовжують працювати над проблемою економічного виховання школярів, зокрема, Я. Коменський, К. Ушинський, А. Макаренко, О. Аменд, Л. Епштейн, Л. Пономарьов, В. Розов, Б. Шемякін, О. Шпак та ін.

Економічна підготовка особистості на сучасному етапі роздержавлення власності, розгортання процесу приватизації, удосконалення ринкових відносин охоплює широке коло питань. Економічна свідомість проникає в суть і зміст педагогічно-економічних явищ, процесів, розкриває закономірності їх розвитку. Як узагальнення більш високого порядку, наукове економічне мислення студентів педагогічного факультету формується на основі логічних прийомів і певних економічних переконань, що базуються на загальнолюдських якостях: бережливості, честі, совісті, правдивості, людяності.

З’ясовано, що зростання ролі економічної освіти особистості, її соціально-педагогічних аспектів у час розвитку ринкових відносин у незалежній Україні потребує суттєво нових підходів до професійної підготовки вчителя початкових класів, який здійснюватиме економічне виховання учнів на науковій основі.

Механізм підготовки студентів педагогічного факультету до економічного виховання молодших школярів ми розглядаємо як важливий компонент педагогічної системи функціонального становлення вчителя початкових класів, що дає можливість прогнозувати використання принципу цілісності, взаємозумовленості структури професійного формування особистості, дозволяє реалізувати комплексні елементи методично-економічного спрямування діяльності викладачів у навчально-виховному процесі.

Основна ідея підготовки студентів педагогічного факультету до економічного виховання молодших школярів базується на системно-функціональній теорії професійного становлення особистості, що дозволяє розглядати природу педагогічно-економічного впливу як невіддільну від об’єктивної структури професійно-педагогічної сфери, генетично з нею поєднану, яка пізнається тільки в контексті навчально-пізнавального розвитку студента і здійснюється через реалізацію змісту освіти викладачами кафедр. Мета професійного становлення фахівця зумовлена специфічною інтегрованою сутністю педагогічної діяльності, структурою і змістом її когнітивних аспектів, що ґрунтуються на взаємозалежності особистісних компонентів, урахуванні базових та індивідуальних якостей майбутніх учителів початкових класів.

Встановлено, що економічна освіта – це розвиток у студентів педагогічного факультету чіткого уявлення про наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин, цілеспрямоване, систематичне формування в майбутніх фахівців економічних знань, високої організованості та творчої ініціативи, підготовки до професійної праці, вмілого, дбайливого ставлення до природи, вироблення вміння використовувати економічні знання в педагогічній діяльності.

Формування змісту педагогічно-економічної освіти студентів педагогічного факультету базується на таких засадах:

а) урахування взаємозв’язку між потребами держави і природними, економічними, науково-технічними, практичними можливостями їх вирішення;

б) розвиток свідомого ставлення особистості до природи, економічної та практично-педагогічної діяльності, які забезпечують формування економічної культури в майбутнього громадянина незалежної України.

Педагогічно-економічні знання є основою розвитку вчителя початкових класів, його економічної свідомості, яка виконує такі функції: пізнавальну, регулятивну, соціально-перетворювальну. Оскільки економічна підготовка є засобом формування економічної свідомості, то виховний психолого-педагогічний вплив, що здійснюється у вузі, має бути спрямований на реалізацію цих функцій.

Уточнено зміст поняття “економічна свідомість”, під яким розуміємо пізнання суті і змісту педагогічно-економічних явищ, процесів, розкриття закономірностей їх розвитку, виховання діловитості, бережливості, ініціативності.

У першому розділі дисертації зроблено висновок про необхідність створення науково - обґрунтованої системи професійної підготовки вчителя початкових класів до здійснення ефективного економічного виховання молодших школярів на сучасному етапі розвитку педагогічної науки та практичної діяльності педагогічних факультетів.

У другому розділі – “Дослідження стану педагогічно-економічної освіти і виховання студентів” – обґрунтовано концептуальні засади педагогічних умов ефективної підготовки майбутніх учителів до економічного виховання молодших школярів; розроблено методику дослідження обраної проблеми; виявлено основні напрями розвитку економічного мислення студентів у навчально-пізнавальній діяльності; проаналізовано реальний стан економічного виховання молодших школярів у педагогічній практиці.

У вивченні й узагальненні проблеми професійної підготовки фахівця до економічного виховання молодших школярів, проведені дослідницько-пошукової роботи та організації обробки даних у процесі дослідження застосовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження: теоретичні, емпіричні, експериментально-дослідницькі. Ознайомлення викладачів і студентів із названими вище методами дослідження, необхідними для вивчення стану підготовки вчителя початкових класів до економічного виховання молодших школярів, дозволило нам розробити відповідні методики наукового пошуку й оцінки рівнів засвоєння професійних знань студентами, обґрунтувати статистичні параметри вимірювання як важливу умову дослідницько-експериментальної роботи. Її організація і проведення допомогли врахувати необхідність дотримання й інших психолого-педагогічних і дидактичних аспектів: передбачити шляхи, засоби, ґрунтовну підготовчу роботу з викладачами, учителями, студентами; розробити необхідні матеріали, методики і методичні рекомендації тощо. У процесі дослідження нами корелювались різні методи і методичні прийоми, необхідні для одержання достовірних даних про обґрунтування основ економічного виховання молодших школярів.

У процесі дослідження розвитку економічного мислення ми використовували основні параметри для оцінки економічних знань на основі ставлення студентів до вивчення математики і комп’ютерної техніки, сформованості вмінь розв’язувати задачі економічного спрямування. У констатуючому експерименті брали участь 117 студентів, яких ми умовно розділили на 4 групи.

У першій групі були студенти, які старанно й успішно вивчали математику і проявляли систематичну зацікавленість до комп’ютерної техніки, мали високий рівень логічного, економічного мислення, що виявлялось у правильному розв’язанні задач економічного спрямування.

До другої групи належали студенти, які одержували за математичні знання оцінки “добре”, постійно цікавились роботою комп’ютерної техніки, намагалися систематично засвоювати економічну інформацію, але мали середній рівень логічного та економічного мислення.

У третій групі були студенти, які вивчали математику на “добре” і “задовільно”, але не цікавились роботою з комп’ютерами, мали низький рівень логічного, економічного мислення, виявляли слабке бажання оволодіти економічною інформацією.

До четвертої групи належали студенти, які були пасивними як до роботи з комп’ютерною технікою, так і до засвоєння економічної інформації.

Аналіз експериментальних даних показує, що ефективність вивчення математики і комп’ютерної техніки позитивно впливає на розвиток економічного мислення студентів (формує елементарні економічні знання, уміння і навички, уміння знаходити різні способи виконання завдання, порівнювати їх між собою і вибирати найбільш раціональний) і залежить від індивідуальних і вікових особливостей, вмілого використання дидактичного матеріалу місцевого спрямування, професійної майстерності викладачів математики та комп’ютерної техніки, базової загальноосвітньої підготовки майбутніх спеціалістів.

Встановлено, що кількість студентів І курсу, які належать до першої групи, становить – 29,7%, а на четвертому курсі їх вже – 37,1 % (? = 7,4%). Студентів, які належать до другої групи, було – 40,1% на першому курсі, а на четвертому – 48,2% (? = 8,1%). У студентів, які належать до третьої групи, спостерігається тенденція до підвищення рівня сформованості економічного мислення від першого курсу до четвертого (? = -11,2%); студенти ІV групи характеризуються незначною динамікою розвитку економічного мислення, яка змінюється із збільшенням одержаної інформації (? = -2,9%). Досліджуючи, ми вивчали розвиток педагогічно-економічного мислення студентів, його вплив на засвоєння основ методики економічного виховання молодших школярів.

Уточнено зміст поняття “економічне мислення”, під яким ми розуміємо процес цілеспрямованого й організованого осмислення та засвоєння змісту економічної науки й емпіричного досвіду, економічних знань, процес переробки в свідомості оперативної економічної інформації, відповідну орієнтацію в економічній діяльності.

У процесі проведення констатуючого експерименту встановлено вплив курсу землезнавства на формування теоретичного й емпіричного економічного мислення студентів. Ми прагнули до того, щоб майбутні вчителі усвідомлювали закономірності розвитку природи, особливості різних територій, взаємозв’язок природних ресурсів і розвитку економіки. Розглядаючи на уроках землезнавства особливості основних компонентів природи (рельєф, клімат, води, ґрунти, тваринний і рослинний світ), взаємозв’язок між ними та економічними багатствами, майбутні вчителі приходили до висновку, що раціональне розміщення аграрно-промислового комплексу, фермерських господарств, які знаходяться в зоні обслуговування школи, впливає на ефективність економічного виховання молодших школярів.

У розділі розкрито зміст управлінських функцій деканату (діагностична, стимулююча, організаційна, контролююча), викладачів, вплив структурних підрозділів і педагогів як важливих компонентів функціонально-процесуальної підсистеми професійної підготовки вчителя, їх значення для формування позитивного ставлення студентів до економічного виховання молодших школярів.

Під час дослідницько-експериментальної роботи встановлено, що в процесі навчально-пізнавальної діяльності, проведенні педагогічної практики важливо використовувати для формування в студентів готовності до економічного виховання молодших школярів творчі задачі і завдання, які б відповідали таким вимогам:

а) обґрунтування особливостей вивчення природних умов та економічних процесів;

б) економічне спрямування змісту конструйованих задач і завдань ;

в) розв’язок цих завдань передбачав би самостійне вдосконалення змісту запропонованих викладачами творчих робіт на економічні теми, розвиток економічного мислення, самостійність суджень тощо.

У третьому розділі – “Організація та результати експериментального дослідження” – розкрито основні етапи та проаналізовано результати експерименту; обґрунтовано педагогічні умови професійної підготовки студентів до формування економічних знань учнів молодших класів; охарактеризовано основні показники, що визначають рівень сформованості економічної культури майбутніх учителів початкових класів.

До істотних положень, які визначають сутність ефективної професійної підготовки студентів (у тому числі й економічної), належать:

- інтенсифікація засвоєння економічних знань в процесі навчально-пізнавальної діяльності;

- реалізація вимог системи принципів підготовки фахівця навчально-пізнавальної діяльності, структура і зміст економічного матеріалу, організаційні аспекти засвоєння професійних знань, методи й засоби навчання, інтегровані фактори педагогічного середовища;

- якісні і кількісні характеристики компонентів професійної підготовки базуються на оцінках продуктивності пізнавальної діяльності студентів;

- комплексний підхід до інтенсифікації процесу навчання передбачає його оптимізацію як цілісної системи професійної підготовки особистості у вищій школі.

Встановлено, що процес професійної підготовки студентів належить до числа нелінійних, бо йому іманентно притаманні властивості галуження, самоорганізації та саморозвитку. Названі властивості є наслідком функціонування найбільш тонких, глибинних структур процесу засвоєння економічних знань. Розкрити ці структури – означає встановити механізми, впливаючи на які, можна досягти найвищої ефективності в професійній підготовці вчителя початкових класів (див. табл. 1.).

Аналіз наведених у таблиці 1 даних переконує, що працелюбність (94,0%) як важлива риса особистості майбутнього фахівця займає провідне місце; на другому місці (71,4%) – відповідальність. У рейтинговій оцінці особистісно-орієнтованих якостей вчителя низькі місця “займають” акуратність (26,2%) та дисциплінованість (48,8%). Це можна пояснити недостатнім рівнем і сформованості вказаних вище якостей у попередній період життя, і виховної роботи серед студентської молоді на факультеті.

На нашу думку, формування професійної спрямованості підготовки студентів педагогічного факультету необхідно здійснювати поетапно. Перший етап – прогнозування можливості професійно-педагогічної спрямованості підготовки студентів. На цьому етапі виявляються і створюються умови, які б стимулювали подальше формування педагогічних здібностей, зміцнювали б позитивне ставлення до майбутньої професії вчителя, сприяли б прийняттю цілей і завдань обраної професії, осмисленню її значущості.

Таблиця 1

Особистісно-орієнтовані якості майбутнього вчителя

початкових класів

Особистісно-орієнтовані якості | Всього вчителів | Рангове місце

В абс. числі | У %

Економність | 42 | 50 | VI

Бережливість | 46 | 54,8 | IV

Діловитість | 50 | 59,5 | III

Працелюбність | 60 | 94,0 | I

Дисциплінованість | 41 | 48,8 | VII

Акуратність | 22 | 26,2 | VIII

Організованість | 43 | 51,2 | V

Відповідальність | 79 | 71,4 | II

Другий етап – активне формування власне професійної готовності студентів до майбутньої діяльності. Цей етап характеризується подальшим прагненням застосовувати свої економічні знання і здібності в межах обраної професії, розвивати творчі задатки особистості, одержувати задоволення від діяльності викладання (під час педагогічної практики) і від усвідомлення того, що учні ці аспекти розуміють.

Третій етап характеризується наявністю стійкого мотиваційного ядра, здатністю витримати інформаційне і емоційне навантаження та швидкі зміни соціальних умов; умінням переорієнтуватися, знайти підхід до розв’язання творчих задач економічного спрямування. На цьому етапі оцінюється суспільна значущість професії вчителя початкових класів, а саме – її інноваційний характер (матеріальний фактор займає другорядне місце).

Під час педагогічної практики студенти вчилися здійснювати диференціацію економічних понять у змісті окремих предметів, що вивчаються в початковій школі. Ця діяльність передбачала аналіз змісту навчального матеріалу таких предметів, як математика, природознавство, ручна праця, українська мова і читання (див. табл. 2).

Ознайомлення учнів з даними поняттями здійснювалося на рівні, доступному їх сприйманню. Ефективність засвоєння забезпечувалась використанням комплексу методів і форм навчання: розповіддю, поясненням, бесідою, прикладом, аналогією, екскурсією, розв’язуванням пізнавальних завдань та ін.

Умови активізації пізнавальної діяльності майбутніх учителів пов’язані з успішним протіканням фаз професійної підготовки, до яких ми відносимо такі: 1) формування в студентів навичок аналізу економічної інформації (постановка завдань); 2) формування в студентів навичок самоуправління процесом професійної підготовки (реалізація завдань); 3) формування в студентів мотивів пізнавальної діяльності (активізація мислення); 4) організація процесу професійної підготовки на основі його нелінійного структурування (набуття навичок).

Таблиця 2

Економічні поняття у змісті навчального матеріалу окремих предметів початкової школи

Клас | Предмет | Економічні поняття

1 | Математика | Гроші, власність.

Природознавство | Охорона навколишнього середовища, підприємство, промисловість.

Ручна праця | Якість, виріб, інструмент, матеріал, витрата.

2 | Математика | Зарплата, вартість, товар, ціна.

Природознавство | Економія, національне багатство.

3 | Природознавство | Готова продукція, бюджет, економіка.

Математика | Акція, брак, банк.

Українська мова, читання | Прибуток, винахід, народне господарство, товар.

У процесі формуючого експерименту виявлено, що професійна спрямованість включає в себе вивчення змін її змісту і структури під час навчання та економічного виховання студентів. Таке вивчення пов’язане з визначенням показників цих змін:

- трансформація цілей (які цілі ставив і ставить у даний момент студент);

- активність в різних видах педагогічної діяльності (як він проявляє себе в різних видах діяльності);

- ставлення до обраної професії (яке ставлення в нього до професії вчителя початкових класів);

- виявлення особливостей економічних інтересів, ідеалів молодших школярів.

Результати науково-пошукової роботи свідчать, що професійна підготовка студентів передбачає використання самооцінки на різних стадіях розвитку фахових якостей. Точність і адекватність самооцінки цих якостей визначається характером уявлення про професію вчителя початкових класів. Дослідження професійної обізнаності, оволодіння інформацією про ті якості, які необхідні для вчителя початкових класів, і ті з них, які студент виявив у себе, дозволили у навчально-пізнавальній діяльності визначати зміни в професійній спрямованості майбутніх спеціалістів.

Встановлено, що професійна спрямованість підготовки майбутнього вчителя залежить від самовиховання студентами якостей, необхідних для майбутньої практичної діяльності. Мотивами самовиховання є економічні інтереси, усвідомлення значення для досягнення успіху в спілкуванні з учнями таких особистих якостей, як діловитість, організованість, відповідальність тощо.

Результати формуючого експерименту з питань формування мотивації професійної готовності студентів педагогічного факультету дозволяє зробити висновок, що респонденти проявляють позитивні мотиви у професійно-економічній сфері (11,5%) та у домаганні зайняти провідне місце у професійній діяльності (30,2%).

Результати проведених нами педагогічних спостережень, індивідуальних та колективних бесід, анкетування, інтерв’ю зі студентами, самооцінок дали змогу виявити динаміку становлення професійної готовності студентів до економічного виховання учнів початкових класів (див. табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка становлення професійної готовності студентів до економічного виховання учнів початкових класів

Критерії готовності | Динаміка прояву в часі

Початок експеримент. роботи | Кінець експеримент. роботи

В абс. числі | У % | В абс. числі | У %

Навчально-пізнавальна активність:

творча | 21 | 19,1 | 33 | 30

відповідальна | 36 | 32,7 | 67 | 60,9

формальна | 53 | 48,2 | 10 | 9,1

Ставлення до навчальних занять:

змістовно-творче | 30 | 27,3 | 51 | 46,4

відповідально-виконавче | 61 | 55,5 | 53 | 48,2

формально-репродуктивне | 19 | 17,3 | 6 | 5,5

Саморегуляція поведінки під час занять

сталоеклективна | 19 | 17,3 | 36 | 32,7

функціонально-виконавча | 63 | 57,3 | 54 | 49,1

ситуативна | 28 | 25,5 | 20 | 18,2

Самореалізація якостей особистості

висока | 35 | 31,8 | 52 | 47,3

середня | 44 | 40 | 40 | 36,4

низька | 31 | 28,2 | 17 | 15,5

Узагальнення позитивного досвіду, який відтворює новітні підходи щодо вдосконалення процесу економічного виховання особистості, свідчить про доцільність застосування педагогічного краєзнавства як фактора професійної підготовки майбутніх учителів до економічного виховання учнів початкової школи.

У зв’язку з цим ми розглядаємо педагогічне краєзнавство як самостійну галузь педагогічних знань про

1)

2)

3)

4)

Ми вважаємо, що педагогічне краєзнавство є важливим фактором підготовки студентів до економічної освіти молодших школярів і формування основ культури педагогічної праці та передбачає вирішення двох важливих завдань:

1) всебічне вивчення та узагальнення освітянської справи рідного краю з метою накопичення знань із методики економічного виховання молодших школярів;

2) усвідомлення педагогічної краєзнавчої компетентності як суттєвої передумови результативності професійної підготовки вчителя початкових класів.

Під поняттям “педагогічна краєзнавча компетентність” ми розуміємо сформовану систему педагогічних краєзнавчих знань і вмінь для економічного виховання учнів з використанням регіонального матеріалу, який дозволяє підвищити його ефективність.

Реалізація дослідження, здійснення анкетного опитування студентів, вивчення й узагальнення науково-педагогічних досліджень і власний досвід вивчення проблеми дають підстави для виокремлення ролі значущості компонента педагогічно-краєзнавчої роботи в системі підготовки вчителя початкових класів для економічної освіти молодших школярів.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз наукових праць з питань економічного виховання особистості, стану дослідження економічних ідей в історико-педагогічній літературі та педагогічній діяльності вищих навчальних закладів показує, що означена проблема розглядалась на основі інформаційних підходів до виховного процесу, а це не давало можливості виокремити в систематичне вивчення теоретичні основи обраної теми. Сучасні можливості обґрунтування теоретичної підготовки майбутніх учителів початкових класів до економічного виховання учнів виникли з переходом діяльності вищих закладів освіти на шлях її ступеневої реалізації, з перенесенням інтересів особистості в центр уваги педагогічної науки, професійної педагогіки з використанням деонтологічного підходу (врахування ролі впливу особистості викладача), що спонукає до об’єднання всіх розрізнених компонентів у професійній підготовці вчителя початкових класів.

2. Результати дослідження дозволяють констатувати, що основна мета економічної освіти студентів на педагогічних факультетах – забезпечення ґрунтовного педагогічно-економічного розвитку майбутніх учителів початкових класів. Цей процес передбачає реалізацію вимог таких принципів: науковості і цілеспрямованості, єдності і взаємозв’язку теорії та практики, систематичності та послідовності, інтеграції навчальних курсів, єдності навчання і виховання, свідомості й активності, урахування конкретних умов (педагогічно-краєзнавчий принцип), потенційної надмірності інформації та ін.

Аналіз стану економічного виховання учнів початкової школи і підготовки студентів до досліджуваного виду діяльності дозволяє констатувати низький рівень сформованості економічної свідомості молодших школярів, превалювання в них матеріальних потреб над духовними. Підготовка майбутніх учителів до економічного виховання учнів початкової школи характеризується безсистемністю у виборі змісту, методів і форм навчання.

3. Зміст підготовки студентів до економічного виховання учнів ми розглядаємо як цілісний і системний компонент професійно-педагогічної освіти, який інтегрує в собі психологічну готовність майбутнього педагога до реалізації завдань економічного виховання молодших школярів у нових умовах суспільного розвитку та охоплює необхідний обсяг економічних, методичних, спеціальних і психолого-педагогічних знань. Підготовка майбутнього вчителя до економічного виховання учнів передбачає а) економічну підготовку студентів у процесі вивчення соціально-економічних дисциплін (основи економічної теорії); б) професійно-педагогічну підготовку в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін (освітні теорії, системи, технології, спецкурси та ін.), неперервної педагогічної практики, написання курсових і дипломних робіт; в) предметно-спеціальну підготовку під час вивчення основних дисциплін і методик їх викладання в початковій школі (математика і методика її викладання, українська мова і методика її викладання, методика викладання природознавства, методика трудового навчання та ін.).

4. Ефективними методами і формами підготовки студентів до економічного виховання учнів початкової школи є: лекції, лабораторно-практичні, семінарські заняття, спецкурси, індивідуальні навчально-дослідницькі завдання, творчі завдання, написання рефератів і дипломних робіт, рольові та ділові ігри, диспути, круглі столи, метод згорнутих інформаційних структур та ін. Серед основних процедур методу згорнутих інформаційних структур можна виділити: проектування дидактичних прийомів, які забезпечували б раціональні дії викладача і студентів; визначення форм взаємозв’язків на всіх рівнях засвоєння економічних знань; проектування взаємозв’язків методів навчально-пізнавальної діяльності з методами розвитку економічного мислення студентів; організація навчально-пізнавальної діяльності з акцентом на продуктивні методи (узагальнення, аналітико-синтетичний, пошуковий).

5. Експериментальна перевірка змісту і структури підготовки майбутнього вчителя до економічного виховання учнів початкових класів показала, що підвищення професійного становлення студентів може бути реалізовано при створенні і дотриманні комплексу таких педагогічних умов:

- формування готовності майбутніх учителів до сприйняття економічних знань у вищому навчальному закладі;

- взаємозв’язок підготовки вчителя до економічного виховання молодших школярів із його психолого-педагогічною, методичною, практичною підготовкою у процесі навчання;

- спрямованість змісту, форм, методів підготовки на розвиток економічного мислення;

- посилення мотивації особистості до систематичного економічного самовиховання;

- розширення меж і підвищення ролі самостійної роботи;

- об’єктивне оцінювання рівня виховної діяльності в процесі економічного виховання учнів початкових класів.

6. У ході дослідницько-експериментальної роботи виявлено такі критерії готовності майбутніх педагогів до економічної освіти і виховання учнів: активність студентів у навчально-пізнавальній діяльності; якість засвоєння економічних знань; ставлення до занять педагогічного циклу; саморегуляція поведінки під час навчання; самореалізація професійних якостей особистості, які впливають на розвиток економічного мислення.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Існує широке коло проблем, які вимагають подальших розробок: підготовка викладачів економіки для школи, створення програм поглибленої економічної підготовки майбутніх учителів, змістове оновлення навчальних планів і програм у системі післядипломної освіти.

Основні результати дослідження відображені в публікаціях:

1. Петрук В. В. Економічна освіта і виховання в початковій школіНауковий вісник ВДУ. – 1999. – №1. – С.70-71.

2. Петрук В. В. Підготовка студентів до економічної освіти і виховання учнів початкових класів // Проблеми педагогічних технологій. – Випуск 1. – Луцьк, 2000. – С.100-105.

3. Петрук В. В. Основні показники професійної готовності майбутнього вчителя до діяльності з економічного виховання учнів початкових класів // Проблеми педагогічних технологій. – Випуск 4. – Луцьк, 2000. – С.120-125.

4. Коцун Б. Б., Петрук В. В. З досвіду підготовки студентів до краєзнавчої роботи у початковій школі // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції (1-3 жовтня 1998 р. м. Херсон): Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя. – Київ, 1998. – С.54-56.

5. Петрук В. В. Про економічну культуру вчителя початкових класів // Збірник матеріалів республіканської науково-практичної конференції (19-20 квітня 1999 р.): Формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів. – Вінниця, 1999. – Т.1. – С.59-64.

Петрук В. В. Підготовка студентів педагогічного факультету до економічного виховання молодших школярів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2002.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню підготовки студентів педагогічного факультету до економічного виховання молодших школярів. У дисертації обґрунтовано концептуальні засади професійної підготовки майбутнього вчителя, розроблено систему професійної підготовки особистості економічного спрямування та подано основні результати їх експериментальної перевірки.

Ключові слова: економічне виховання, економічна освіта, економічне мислення і свідомість, педагогічні умови, критерії професійної готовності, педагогічна технологія.

Петрук В. В. Подготовка студентов педагогического факультета к экономическому воспитанию младших школьников. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Тернопольский государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка. – Тернополь, 2002.

Диссертационная работа посвящена исследованию подготовки студентов педагогического факультета к экономическому воспитанию младших школьников. В диссертации обосновано концептуальные основы профессиональной подготовки будущего учителя, разработана система профессиональной подготовки личности экономического направления и представлены основные результаты их экспериментальной проверки.

Предоставляется анализ историко-педагогических идей экономического образования; исследование влияния историко-экономических знаний в процессе формирования профессиональных качеств учителя; обоснование роли экономического образования в профессиональной подготовке личности.

Выяснено, что возрастание роли экономического образования личности, его социально-педагогических аспектов во время развития рыночного отношения в независимой Украине требует новых подходов к профессиональной подготовке учителя начальных классов, который будет осуществлять экономическое воспитание учеников на научной основе.

Подготовка студентов педагогического факультета к экономическому воспитанию младших школьников рассматривается нами как важный компонент определения педагогической системы функционального становления учителя начальных классов, который дает возможность прогнозировать использование принципа целостности, взаимоотношение структуры профессионального формирования личности, разрешает реализовать комплексные элементы методически-экономического направления деятельности преподавателей в учебно-воспитательном процессе.

Раскрыты концептуальные основы диагностики и организации методики исследования избранной проблемы; обосновано основные аспекты развития экономического мышления студентов в учебно-познавательной деятельности; выявлено реальное состояние экономического воспитания младших школьников в педагогической практике.

Обосновано систему профессиональной подготовки студентов к формированию экономических знаний; раскрываются основные этапы и анализируются результаты формирующего эксперимента; предоставляется сущность основных показателей, которые определяют эффективность формирования культуры работы в экономической подготовке будущих учителей начальных классов.

Проведение формирующего эксперимента дало возможность выделить такие условия формирования у студентов рациональных познавательных действий: 1) приведение в соответствие содержания предмета и методов его преподавания со стадией овладения профессиональными умственными действиями (изложение содержания предмета языком внутренних психических структур личности); 2) выполнение требований процедуры свертывания умственных действий; 3) связанное, системное представление новых экономических знаний, которое предполагает их усвоение студентами в свернутом виде; 4) разработка достаточного объема и разнообразие тренировочных упражнений экономического направления на изготовление умственных действий; 5) оптимальное распределение во времени тренировочных педагогических упражнений на закрепление умственных действий.

Ключевые слова: экономическое воспитание, экономическое образование, экономическое мышление и сознание, педагогические условия, критерии профессиональной готовности, педагогическая технология.

PetruckV. Training the students of the pedagogical department to provide the economic education of the junior schoolchildren. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree of pedagogic by specialty 13.00.04 – theory and methodology of the professional education. – V. Gnatyk Ternopil state Pedagogical University, Ternopil, 2002.

This dissertation is devoted to the investigation of the problem of training the pedagogical department students to provide the economic education of the junior schoolchildren. In the dissertation the conception fundamentals of the professional training of a future teacher have been substantiated, the structural model system of the professional training of a personality with economic purposefulness has been elaborated and the main results of their experiment-testing have been represented.

Key words: economic training, economic education, economic mode of thinking and conciousness, pedagogical conditions, criteria of professional preparedness, pedagogical technology.

Підписано до друку 23.09.2002 р.

Папір друк. Спосіб друку – різографія.

Формат 60х90/16. Обл. -вид. арк. 0,9

Наклад 100 прим. Зам. 235.

Редакційно-видавничий відділ “Вежа”

Волинського державного університету імені Лесі Українки.

43025, м.