Луганський державний педагогічний університет

iменi Тараса Шевченка

Ржевська Анна Вікторівна

УДК 378.018:317.132

УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

ХРИКОВ Євген Миколайович,

директор Інституту післядипломної освіти

Луганського державного педагогічного

університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ГЛУЗМАН Олександр Володимирович,

ректор Кримського державного

гуманітарного інституту;

кандидат педагогічних наук, доцент

СИПЧЕНКО Валерій Іванович,

завідувач кафедри педагогіки

Слов’янського державного педагогічного

університету.

Провідна установа: Харківський державний педагогічний

університет ім.Г.С.Сковороди

Міністерства освіти і науки України,

кафедра педагогіки.

Захист відбудеться 30 жовтня 2002 року о 9-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.053.01 в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м.Луганськ, вул.Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м.Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий 29 вересня 2002 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.БУТЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Певний час особливістю функціонування вищих навчальних закладів освіти було домінування загальнодержавних механізмів управління, яке забезпечувало єдність цілей, змісту, організації, методики навчання й виховання студентів.

Глибокі економічні, політичні, соціокультурні зміни в Україні в кінці XX століття обумовили необхідність реформування системи освіти, що призвело до значних змін в умовах функціонування вищого навчального закладу. Держава, залишивши за собою право визначати політику у сфері освіти, передала внутрішнім управлінським підсистемам вищого навчального закладу право вирішувати ряд питань, зокрема, пов’язаних з визначенням мети, змісту, форм і методів організації виховного процесу.

Проте вищі навчальні заклади не повною мірою готові до подібної самостійності, оскільки упродовж тривалого часу теорія управління лише обґрунтовувала чинну практику управління, але не розкривала суті та сучасних особливостей цього явища. Не бралися до уваги сучасні концепції управління. Окремі дослідження, присвячені питанням управління, базувались, як правило, на моделях управління початку XX століття, які мають обмежені можливості. Це не дозволило створити теорію управління виховним процесом, яка здатна стати основою для вирішення завдань, поставлених перед вищими навчальними закладами в контексті вимог сьогодення.

Особливості першого десятиліття перетворень в Україні як самостійній державі - перманентний характер змін, здійснення реформ в умовах невизначеності середовища, посилення ролі економічних чинників у всіх сферах людської діяльності на тлі зниження впливу чинників духовних, культурних, моральних - обумовили необхідність теоретичного аналізу практики управління вихованням, що склалася за ці роки, оцінки інформації про розвиток вищої освіти, виховання, управління в інших країнах.

Процеси гуманізації, демократизації, що набирали в країні сили, спричинили актуальність питання про розвиток не лише економічного, але й духовного, інтелектуального, морального потенціалу суспільства. Проблеми пошуку ефективних шляхів формування особистості професіонала й громадянина в нових умовах є особливо важливими для вищого педагогічного закладу освіти, результат діяльності якого безпосередньо залежить від рівня сформованості в студента певних особистісних якостей.

Зіставлення вимог, які висуваються суспільством до професійних і особистісних якостей молодого спеціаліста, та практики управління вихованням, що склалася у вищому педагогічному навчальному закладі, дозволяє визначити головні протиріччя управління вихованням студентів на сучасному етапі розвитку вищої школи: між необхідністю підвищення рівня управління виховним процесом у вищому педагогічному навчальному закладі та ступенем розвитку теорії управління вищою школою; між потребами суспільства у формуванні особистості майбутніх учителів і можливостями, які мають у цьому плані вищі навчальні заклади.

У зв’язку з цим актуальним є пошук нових засобів і технологій організації управління процесом виховання у вищому педагогічному закладі освіти. Необхідна розробка нових форм і методів роботи зі студентами, які відповідають цілям управління й виховання на сучасному етапі.

Теоретичним і практичним аспектам економічного й соціального управління присвячені дослідження Р.Акоффа, І.Ансоффа, В.Афанасьєва, О.Богданова, В.Крофорда, І.Ладанова, О.Попова, Ф.Тейлора, А.Файоля, Дж.Чампі та ін.

Загальні питання управління вищою школою розглянуті в дослідженнях Б.Гаєвського, В.Галузинського, Г.Дмитренка, М.Добрускіна, М.Євтуха, В.Лісовського, В.Якуніна; окремим аспектам управління вищою школою присвячені праці Р.Акопффа, Л.Баришнікової, З.Береговського, О.Камінського, О.Кудріна та ін.

Тенденції розвитку вищої освіти ставали предметом дослідження Л.Герасіної, О.Глузмана, О.Кузя, В.Курила, В.Лугового та ін.

Проблеми управління загальноосвітньою школою вивчали В.Бондар, А.Деркач, Д.Зюзін, Ю.Кулюткин, В.Лісовський, О.Орлов, В.Сластьонін, М. Фатхуллін, Р.Цветкова, О.Чиж, Н.Щуркова та ін.

Сучасний процес виховання у вищій школі в Україні й за її межами розглядали Т.Дем’янчук, Р.Кнушевицька, Я.Колібабюк, О.Романовський, Н.Селівестрова та ін.

Таким чином, питання педагогічного управління, сучасної вищої освіти, виховного процесу у вищій школі досить часто стають предметами спеціальних досліджень, однак у комплексі ці проблеми за останні десять років не розглядалися. Отже, вивчення проблеми створення цілісної системи управління вихованням у вищому педагогічному навчальному закладі є перспективним напрямком дослідження.

Сформульовані тези обумовлюють необхідність теоретичного обґрунтування й уведення в практику нової системи управління вихованням, яка відповідала б сучасним вимогам. Означена мета передбачає аналіз тенденцій розвитку вищої педагогічної освіти, світового досвіду організації виховного процесу, теорії й практики управління.

Зв’язок роботи з науковими темами, планами, програмами. Дисертаційне дослідження виконано в межах теми "Теоретичні основи управління навчальними закладами різного типу", державний реєстраційний номер 0101V001374, що розроблялась у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.

Об’єкт дослідження - управління вищим педагогічним закладом освіти.

Предмет дослідження - система управління процесом виховання студентів.

Мета дослідження - теоретична розробка й практичне втілення ефективної системи управління виховним процесом у вищому педагогічному освітньому закладі.

Гіпотеза дослідження - ефективність системи управління вихованням студентів вищого педагогічного навчального закладу можна підвищити, якщо:

1) створені й реалізуються макро- і мікротехнології управлінського процесу;

2) система управління побудована на основі поєднання ієрархічного й синергетичного підходів;

3) оновлення змісту, форм і методів виховної роботи дозволяє створити у вищому педагогічному навчальному закладі гуманістично орієнтоване виховне середовище;

4) ідеологія вищого навчального закладу розглядається в якості одного з засобів досягнення управлінських цілей.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан розробленості в науці проблеми управління вихованням студентів.

2. Проаналізувати моделі управління вихованням у вищих навчальних закладах України й за кордоном.

3. Розробити й обґрунтувати модель управління вихованням студентів вищого педагогічного закладу освіти, що дозволить підвищити ефективність управлінського процесу.

4. Визначити критерії оцінки ефективності управління вихованням у вищому педагогічному навчальному закладі.

5. Експериментально перевірити ефективність розробленої моделі управління вихованням.

Методи дослідження: теоретичний аналіз філософської, соціологічної, культурологічної, економічної, психолого-педагогічної літератури з теми дослідження з метою обґрунтування понятійного апарату дослідження, виділення тенденцій розвитку вищої освіти, теорії й практики управління, виховного процесу, ознайомлення з сучасними управлінськими методиками; узагальнення практики формування професійно значущих якостей особистості студента з метою вивчення системи виховання студентів (зокрема, таких її компонентів, як суб’єкт і засоби виховання), відбору засобів її вдосконалення; анкетування, спостереження, ретроспективний аналіз дисертантом власного досвіду роботи у вищому навчальному закладі з метою розробки ефективних засобів створення нової управлінської системи, обґрунтування структур студентського самоуправління; аналіз документації, бесіда з метою підготовки інформаційної бази педагогічного експерименту; педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності розробленої системи управління вихованням; методи математичної статистики для перевірки достовірності набутих у ході експерименту результатів.

Методологічна основа дослідження: теорія наукового пізнання; класичні теорії управління Ф.Тейлора, А.Файоля; тектологія О.Богданова як ідея про загальні закони організації; теорія реструктурізації А.Слоана, П.Друкера та ін., положення про реінженеринг Дж.Чампі, М.Хаммера; концепція управління як створення умов Є.Хрикова; концепція управління людськими ресурсами (Е.Мейо, Ф.Гільберт, Б.Ломов та ін.); сучасні концепції управління в освіті Б.Гаєвського, В.Галузинського, М.Євтуха, О.Орлова, В.Пікельної, Р.Акопффа, Л.Баришнікової, З.Береговського, О.Камінського, О.Кудріна та ін.; положення про виховну роботу М.Гнатюка, А.Деркача, Д.Зюзіна, В.Лісовського, В.Сластьоніна, О.Чижа та ін.; основні положення загальної теорії систем й системного підходу до цілісних педагогічних процесів і явищ (П.Анохін, Н.Кузьміна, В.Якунін, Л.Берталанфи); теорія самоорганізації систем (І.Пригожин, Є.Князєва, В.Токарєв, Т.Шамова та ін.).

Наукова новизна дослідження полягає в наступному:

-

-

-

-

Теоретичне значення має проведений у дослідженні аналіз динаміки змісту процесів виховання й управління у вищому навчальному закладі, дані про сучасний стан виховної системи вищого навчального закладу і характер інноваційних процесів в галузі педагогічного управління.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що використання розробленої системи управління вихованням, форм і технологій організації виховної роботи у вищому навчальному закладі дозволяє зробити управлінський процес сучасним, змістовним, економічним, гнучким, динамічним, ефективним.

Результати дослідження впроваджені в освітній (виховний) процес Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження №1/994 від 29.08.02, довідка про впровадження №1/995 від 29.08.02, довідка про впровадження №1/996 від 29.08.02, довідка про впровадження №1/1009 від 29.08.02). Утілення в практику роботи вищого навчального закладу розроблених у ході дослідження технологій виховної роботи, макро- і мікротехнологій управління сприяє розвитку студентського самоуправління, зближенню позицій викладацького і студентського складу вищого навчального закладу, куратора і студентів, підвищенню рівня виховання, професійної підготовки студентів. Наявні в дисертації матеріали можуть використовуватися в процесі викладання магістерського курсу “Теорія й практика управління навчальними закладами”.

Особистий внесок здобувача в роботі, виконаній у співавторстві, полягає в розробці нових форм виховної роботи в студентській групі, розкритті особливостей взаємин куратора та студента в процесі виховної діяльності, визначенні мети, змісту і засобів як складників виховної системи вищого навчального закладу.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати проведеного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (1997-2000 рр.), науково-методичних семінарах кафедри практики мовлення ЛДПУ (1999-2001 рр.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інновації у сучасному педагогічному процесі: теорія й практика” (м.Луганськ, 1999р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості” (м.Київ, 2001р.).

Публікації. Результати дослідження відображені в 7 публікаціях, із них 5 - у спеціалізованих наукових виданнях.

Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (220 найменувань) і 7 додатків на 58 сторінках, проілюстрована 10 таблицями та 6 малюнками. Основний текст дисертації викладено на 170 сторінках. Повний обсяг роботи - 248 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологію, методи дослідження, використані в роботі; розкрито наукову новизну й практичне значення роботи, шляхи апробації її результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи управління процесом виховання студентів вищого педагогічного закладу освіти” розроблено понятійний апарат дослідження, подано огляд основних сучасних концепцій управління, з’ясовано проблеми, що стоять у центрі уваги експертів з управління в наш час. Проведено аналіз динаміки змісту процесу управління вихованням у вищому навчальному закладі, розкрито сутність управління виховним процесом у педагогічному вищому навчальному закладі на сучасному етапі, накреслені шляхи та засоби створення й реалізації моделі управління процесом виховання студентів.

На думку експертів з управління ефективній управлінській системі в сучасних умовах повинні бути властиві гнучкість, розвиненість інформаційних каналів, високий рівень самоорганізації й ініціативності кожного складника - все, що дозволить системі швидко еволюціонувати в умовах невизначеного середовища.

Перспективними вважаються синергетичний, системний та ієрархічний підходи до управління, завдяки яким враховується вплив на управління максимально можливої кількості чинників і з більшою мірою вірогідності передбачаються результати діяльності складних управлінських систем, і, відповідно, підвищується рівень управління.

Аналіз літератури з питань управління дозволив виділити дві групи чинників, важливих для створення й реалізації моделі управління процесом виховання у вищому педагогічному закладі освіти: світові тенденції розвитку вищої педагогічної освіти, теорії й практики управління й виховання і особливості вищого педагогічного навчального закладу.

Узагальнення досвіду формування соціально значущих якостей особистості студента у вищих навчальних закладах освіти дозволяє стверджувати, що специфікою вищого педагогічного навчального закладу обумовлюються такі особливості управління вихованням у вищому педагогічному закладі освіти:

- специфічна мета виховання майбутніх учителів - формування професійної спрямованості, широкого культурного кругозору, креативності, активності в саморозвитку, громадянськості, любові до дітей - визначає особливості управлінської й виховної діяльності;

- позааудиторна діяльність студентів вищого педагогічного закладу освіти є більш істотним, ніж в інших вищих навчальних закладах, продовженням професійної підготовки, і завданням управління вихованням є розкриття цього професійно спрямованого потенціалу системи виховання (професійної спрямованості виховання);

- більшість викладачів, задіяних у виховній роботі, мають психолого-педагогічну освіту, а, отже, більшу готовність до організації виховної й управлінської діяльності;

- у багатьох студентів сформовані внутрішні мотиви участі у виховній роботі, що підвищує роль студентського самоуправління у вищому педагогічному навчальному закладі.

Усвідомлення учасниками управлінського процесу особливостей управління у вищому педагогічному закладі освіти є однією з найважливіших умов ефективної управлінської діяльності.

Аналіз літератури з проблеми управління виховним процесом дав підстави стверджувати, що у зв’язку з глибокими економічними, політичними, соціокультурними змінами в країні, а також недооцінкою в 90-х роках XX століття виховного компоненту у вищій освіті виникла необхідність визначення сутності й змісту управління вихованням у вищому педагогічному навчальному закладі в сучасних умовах. За основу було обрано управлінську концепцію створення умов, положення синергетики, ієрархічний, системний підходи, реінженеринг.

Це дозволило визначити управління процесом виховання студентів як діяльність членів управлінської підсистеми з реалізації цілей виховання шляхом створення і втілення в життя макро- і мікротехнологій управління, що відображають структуру стратегічних і тактичних завдань управління.

Співставлення ситуації управління вихованням радянського періоду з управлінською практикою, що склалася за роки самостійності України, сучасної управлінської ситуації засвідчило особливу значущість нормативних, кадрових, організаційних, педагогічних умов реалізації виховних цілей у сучасному вищому педагогічному закладі освіти.

Відповідно, стратегічними завданнями управління вихованням у вищому педагогічному закладі освіти є створення даних груп умов реалізації виховних цілей.

Алгоритм вирішення ряду послідовних завдань процесу управління складає макротехнологію управління. Алгоритм реалізації кожного управлінського завдання розглядається в якості мікротехнологій управління.

Макротехнологія управління - це ряд процедур, кожна з яких призводить до істотних змін управлінської ситуації, основних параметрів процесу управління. Управлінська макротехнологія відтворює систему стратегічних завдань управління.

Мікротехнологія управління - це механізм реалізації макротехнології, засіб вирішення тактичних завдань управління.

Для моделювання й реалізації розробленої моделі управління вихованням студентів вищого педагогічного закладу освіти нами були розроблені такі процедури макротехнології управління: обґрунтування ідеологічного компоненту в управлінні вихованням студентів у межах створення кадрових умов; формування керівної підсистеми управління вихованням студентів (організаційні умови); моделювання й створення системи виховання (педагогічні умови); створення нормативних умов функціонування процесів (систем) управління й виховання.

Урахування зовнішніх та внутрішніх умов існування систем управління є складовою частиною створення макро- і мікротехнологій управління.

Оскільки управління має системний характер і здійснюється через відповідні структури вищого навчального закладу, змістом експериментальної роботи стала розробка й утілення оптимальної моделі системи управління вихованням студентів вищого педагогічного закладу освіти.

Завдяки системному характеру управлінського процесу мікротехнологія управління стає макротехнологією у нижчих підсистемах, наприклад, елементом макротехнології управління вихованням студентів у вищому педагогічному закладі освіти є моделювання й створення системи виховання. Мікротехнологією створення системи виховання є формування структурного компоненту виховної системи “Студент”. У свою чергу мікротехнології створення даного структурного компоненту становлять: мотивація студентів на участь у виховній діяльності, вивчення студентів і визначення студентського активу, підготовка активу до участі в організації виховної роботи, залучення студентів до організації виховної роботи, аналіз вихованості студентів, відповідність їхнього особистісного розвитку параметрам квалифікаційних характеристик тощо.

У другому розділі “Система управління вихованням студентів вищого педагогічного закладу освіти” містяться результати експерименту, спрямованого на перевірку ефективності розробленої системи управління вихованням студентів вищого педагогічного навчального закладу.

Результати констатуючого експерименту довели низький рівень інформованості учасників управлінського процесу щодо цілей та структури системи управління вихованням студентів, неузгодженість управлінських функцій підструктур вищого навчального закладу, нерозвиненість студентського самоуправління тощо.

Тільки 2% опитаних знали критерії оцінки діяльності кураторів, 19% чітко розуміли мету виховної роботи. Третина учасників управлінського процесу чітко визначала цілі управління вихованням студентів вищого навчального закладу.

У першому параграфі висвітлений процес моделювання системи управління вихованням студентів:

-

-

-

Критерії оцінки системи виховання за її структурними складниками наведено в табл.1.

Модель управління системою виховання студентів вищого педагогічного закладу освіти подано у вигляді системи управлінських завдань, постановка й вирішення яких складає процес управління.

Таблиця 1

Критерії оцінки системи виховання за її структурними

складниками

Складники |

Критерії оцінки

Мета | Наявність чітко сформульованої мети виховання на рівні університету, факультету, групи

Зміст | Відповідність запланованої й реалізованої виховної роботи сформульованим цілям виховання

Вихователь | - єдність у розумінні мети й завдань виховання серед учасників процесу виховання;

- рівень інформованості учасників процесу виховання (старост, викладачів, кураторів, заступників деканів з виховної роботи, проректора з виховної роботи та ін.) про аудиторну й позааудиторну діяльність студентів;

- спрямованість викладачів (кураторів, заступників деканів з виховної роботи, працівників Будинку студентської культури й т.ін.) на виконання поставлених перед ними завдань;

- задоволеність вихователів організацією виховної роботи в групі, на факультеті й університеті

Студент | - кількісне охоплення студентів виховною діяльністю;

- рівень інформованості студентів про виховні заходи у ВНЗ, на факультеті, в групі;

- позитивні зміни в знаннях, поведінці й взаємовідносинах окремих вихованців, що вимагають корекції;

- перехід студентів із об’єкта в суб’єкт виховання

Засоби | - відповідність матеріально-технічної бази ВНЗ меті та змісту виховної роботи;

- відповідність методів виховання цілям виховання;

- наявність сучасних форм виховної роботи, спрямованих на досягнення мети виховання;

- тип стосунків викладачів і студентів (демократичний, командно-адміністративний, змішаний, гнучкий, негнучкий і т.ін.)

Перше завдання управління - прогнозування розвитку процеса управління та виховання, що дозволяє виділити особливості мікро- і макросередовища управління. Прогнозування є умовою підготовки й реалізації другого управлінського завдання - моделювання системи виховання студентів вищого педагогічного закладу освіти. У процесі вирішення цього завдання визначаються структурні компоненти системи виховання, їхні особливості, способи взаємодії. Третім завданням управлінської діяльностi є визначення структури суб’єкта управління, що є необхідною умовою успішного функціонування модельованої системи виховання. Реалізація структури управління залежить від рівня компетенції, знань і вмінь учасників управлінського процесу. Тому черговим завданням, розв’язання якого складає зміст управлінського процесу, є підготовка людей, задіяних у процесі управління, до реалізації системи виховання. П’яте завдання - аналіз результативності управлінської системи: розробка критеріїв оцінки управлінської діяльності, а також методик їх застосування. Від інформації, набутої в результаті аналізу управлінської діяльності, залежить подальший хід управлінського процесу. Шосте завдання, представлене в моделі управлінської діяльності - корекція системи.

Другий параграф другого розділу містить хід і результати експериментальної роботи з перевірки ефективності розробленої системи управління в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.

У процесі реалізації управлінської макротехнології були створені нормативні, кадрові, організаційні, педагогічні умови досягнення цілей виховання.

У межах створення нормативних умов розроблені й використовуються на практиці в університеті нова концепція виховання, положення про виховну роботу; із урахуванням особливостей системи виховання університету визначені функції кураторів академічних груп, секцій гуртожитку, заступників деканів з виховної роботи, документально закріплені функції інших учасників управлінського процесу: студентських деканів, їхніх заступників, старост академічних груп, голів студентських рад, їхніх заступників.

Необхідність розроблення “Концепції виховної роботи Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка” обумовилася чисельністю виховних факторів, що впливають на студента, складністю структури виховної роботи, великою кількістю учасників цього процесу. Концепція формулює мету, принципи, напрямки сучасного виховання, організаційну структуру виховної роботи у вищому навчальному закладі, етапи виховного процесу, визначає науково–методичну базу виховної роботи в педагогічному університеті й т.ін.

“Положення про виховну роботу в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка” розкриває сутність виховної роботи в ЛДПУ, визначає суб'єктів виховної діяльності, сферу їхньої відповідальності, регламентує процес планування виховної роботи. У положенні також зафіксовано номенклатуру найбільш важливих для особистості вчителя якостей, формування яких у студентах є обов’язковим.

При створенні кадрових умов для втілення й удосконалення нової системи управління вихованням студентів складено програму навчання кураторів академічних груп і секцій гуртожитку; розроблено трирічний курс навчання студентського активу; на кафедрах університету проведено науково-методичні семінари з планування й організації виховного процесу та управління ним; видано методичну літературу з питань організації виховання у вищому навчальному закладі; для забезпечення єдності й цілеспрямованості діяльності учасників процесу управління й виховання обґрунтовано ідеологічний компонент управління.

Сучасні дослідники відзначають важливість ідеологічного складника як у глобальному, міжнаціональному масштабі, так і для ефективного процесу управління конкретними організаціями (О.Смолін, Н.Федоров, Ю.Руденко, І.Каганець, Є.Савельонок та ін.). Ідеологія нації - це її захисний механізм, що дозволяє перш за все дбати про власні інтереси. Ідеологія організації розглядалася нами як один із способів адаптації та консолідації людей у суспільстві.

Ми виходили з того, що ідеологія вищого навчального закладу є своєрідним компасом професіонала, що дозволяє індивідууму звіряти свої справи, вчинки, думки з еталоном учителя, виробленим колективно викладачами та студентами, дає можливість людині успішно стати частиною професійної громадськості й суспільства в цілому.

Ідеологія вищого навчального закладу відображена в професійно орієнтованих ідеалах, цінностях й очікуваннях членів студентсько-викладацького колективу (клятва вчителя, випускника, першокурсника й т.ін.), документах (“Положення про виховну роботу в ЛДПУ імені Тараса Шевченка” й т.ін.), концепціях виховання й статутах підструктур вищого навчального закладу, традиціях, поведінці та вчинках членів колективу.

У параграфі описано програму навчання студентського активу в “Школі лідерів”, організованої за участю декількох кафедр університету, комісії з виховної роботи ЛДПУ; визначено структуру системи управління виховним процесом і структуру органів студентського самоуправління; подано розроблені критерії оцінки системи управління вихованням. Реалізація цих заходів була необхідною для створення організаційних умов формування й функціонування нових управлінських підструктур.

При створенні педагогічних умов визначено структуру виховної роботи університету, розроблено нові форми виховної роботи (“День небайдужості”, “Наш університет: любов з першого погляду”, “Memento mori”, “Бліц куратору”, “Чарівна стеблина”, “На темній стороні душі”, “Її Величність колективна думка”, “Друге народження”, “Мости між серцями” та ін.), підготовлені методичні рекомендації кураторам до планування й організації виховного процесу.

Однією з мікротехнологій процедури створення педагогічних умов є аналіз стану виховної роботи у вищіх навчальних закладах за кордоном. Аналіз літератури з цієї проблеми, опитування студентів вищих навчальних закладів США й Австралії, проведені дисертантом, засвідчили високий рівень розвитку студентського самоуправління, здійснення планування й організації виховної роботи серед студентів на федеральному й університетському рівнях, існування чотирьох головних напрямків позааудиторної діяльності студентів - інтелектуальної, трудової, естетичної й фізичної.

У третьому параграфі другого розділу описано аналіз результатів експерименту з перевірки ефективності розробленої системи управління вихованням студентів.

Стан системи управління вихованням студентів оцінювався експертною групою за дванадцятибальною шкалою (0 - якість відсутня; 1-3 - якість виражена слабко; якість має місце - 4-6: якість виражена - 7-9; якість яскраво виражена - 10-12). Результати оцінювання наведені в табл. 2.

Розрахунок Т-критерію Уілкоксона для співставлення експертних оцінок стану виховної системи до й після експерименту показав, що всі зміни у вимірюваних ознаках позитивні.

Таблиця 2

Порівняння стану системи управління вихованням

до експерименту (1998) й після нього (2001)

Критерії оцінки | Бали

1998 | 2001

Ієрархія цілей за рівнями управління | 5 | 10

Відповідність структури системи управлiння цілям | 6 | 10

Систематичне здійснення аналізу ефективності управління |

2 |

6

Сформованість системи виховання | 3 | 9

Наявність і використання чітких критеріїв оцінки функціонування системи виховання |

4 |

7

Унаслідок, змінилися функції учасників управлінського процесу: від таких, що визначають, організують і контролюють діяльність нижчих підструктур, до тренувальних, таких, що сприяють консолідації, створюють умови розвитку самостійності підвласних структур.

У результаті застосування розроблених технологій управління відбувся перехід від функціональних підрозділів управління до автономних робочих груп, а сама управлінська діяльність стала багатоплановою, що вимагає від задіяних у ній осіб ініціативи й здатності до самостійних рішень. Різні члени управлінського процесу розглядаються вже не в ролі аморфних складових абстрактного механізму, а як цілком самостійні одиниці, що усвідомлюють цілі системи й розвивають взаємодію з іншими підструктурами для досягнення означених цілей. Відповідно до цього значно підвищилася роль органів студентського самоуправління.

Завдяки реалізації управлінської макротехнології у вищому навчальному закладі почало складатися гуманістично орієнтоване середовище, яке сприяє переходу студентів з об’єкта в суб’єкт виховання, консолідує та спрямовує зусилля учасників виховного процесу на підвищення рівня власного професіоналізма, дозволяє враховувати у виховній діяльності інтереси як студентів, так і викладачів, реалії сучасності.

Проведене дослідження підтвердило висунуту гіпотезу й дозволило зробити такі висновки:

1. Процеси гуманізації, демократизації в Україні зробили актуальним питання про розвиток не лише економічного, але й духовного, інтелектуального, морального потенціалу суспільства, про ефективні шляхи формування особистості професіонала й громадянина в нових умовах: при зміні усіх складників виховної системи - мети, змісту, засобів, суб’єкта й об’єкта; переосмисленні принципів, механізмів, методів управління; зближенні стандартів вищої освіти у світовому масштабі.

2. Головними особливостями управління процесом виховання студентів вищого педагогічного закладу освіти на сучасному етапі є:

-

-

-

-

-

-

-

-

3. Теоретичний аналіз літератури з теми дослідження, виділення сучасних тенденцій розвитку вищої освіти, теорії й практики управління, виховного процесу дозволили визначити сутність управління процесом виховання студентів як діяльність членів управлінської підсистеми з реалізації цілей виховання шляхом створення й втілення в життя макро- і мікротехнологій управління, які відбивають структуру стратегічних і тактичних завдань.

4. Макротехнологія управління - це ряд процедур, кожна з яких призводить до істотних змін управлінської ситуації, основних параметрів управлінського процесу. Управлінська макротехнологія відбиває систему стратегічних завдань управління; у вищому педагогічному навчальному закладі це створення нормативних, кадрових, організаційних, педагогічних умов реалізації виховних цілей.

Мікротехнологія управління - це механізм реалізації макротехнології, засіб вирішення тактичних завдань управління.

5. Проведене експериментальне дослідження довело можливість підвищення ефективності системи управління вихованням за умов розглядання ідеології вищого навчального закладу в якості одного з засобів досягнення управлінських цілей.

Ідеологія вищого педагогічного навчального закладу - це система політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних, філософських, психолого-педагогічних поглядів та ідей, властивих студентсько - викладацькому складу; в якій усвідомлюється й оцінюється ставлення людей до дійсності, у тому числі формулюються професійні ідеали, визначаються їх носії; формується почуття професійної спільності; забезпечується спадковість цінностей організації.

6. Експериментальне дослідження засвідчило, що в цілому умовами ефективності управління вихованням студентів вищого педагогічного навчального закладу на сучасному етапі є: використання макро- і мікротехнологій управління, обґрунтування ідеологічної компоненти управління, побудова системи управління на основі положень синергетики, ієрархічного, системного підходів, реінженерингу; оновлення форм виховної роботи з метою створення у вищому навчальному закладі гуманістично орієнтованого виховного середовища.

7. Критеріями оцінки системи управління вихованням студентів можуть служити: наявність ієрархії цілей за управлінськими рівнями; відповідність структури системи управління вихованням визначеним цілям; систематичне здійснення аналізу ефективності управління суб’єктами управлінської діяльності; сформованість цілісної системи виховання як об’єкту управління; наявність чітких обґрунтованих критеріїв оцінки якості функціонування системи виховної роботи як об’єкта управління.

Теоретичне вивчення питання управління процесом виховання студентів вищого педагогічного закладу освіти, аналіз результатів експерименту свідчать про необхідність подальшого вивчення проблеми теорії і практики організації виховної роботи у інших країнах, питання створення нових концепцій управління, обґрунтування проблеми професійної підготовки працівників вищого навчального закладу до управлінської діяльності.

Основні наукові результати дослідження відображено в таких публікаціях автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Ржевська А.В. Управління процесом виховання студентів вищого педагогічного закладу освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2002.

Розкрито сутність і виявлено особливості сучасного управління процесом виховання студентів вищого педагогічного закладу освіти, умови та критерії ефективності управління вихованням. Окреслено структуру сучасної системи виховання, органів студентського самоуправління. У визначення управління вихованням уведено поняття макро- і мікротехнології.

На основі аналізу тенденцій розвитку вищої педагогічної освіти, світового досвіду організації виховного процесу, теорії та практики управління теоретично обґрунтована система управління вихованням студентів вищого педагогічного закладу освіти в сучасних умовах, експериментально перевірена її ефективність.

Ключові слова: управління вихованням, система виховання, макро- й мікротехнологія управління, самоуправління, умови та критерії ефективності управління вихованням.

Ржевская А.В. Управление процессом воспитания студентов высшего педагогического учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Луганский государственный педагогический университет имени Тараса Шевченко, Луганск, 2002.

Диссертация посвящена вопросу теоретического обоснования и экспериментальной проверки эффективности системы управления воспитанием студентов высшего педагогического учебного заведения в современных условиях: при изменении составляющих воспитательной системы (цель, содержание, средства, субъект, объект), переосмыслении принципов, механизмов, методов управления, сближении особенностей высшего образования в мировом масштабе и изменении роли вуза в обществе.

В диссертации представлены особенности современного управления процессом воспитания студентов педагогического вуза, обусловленные как социально-економическими изменениями в Украине и за рубежом, современным состоянием науки управления и воспитания, так и спецификой высшего педагогического учебного заведения.

Раскрыто содержание современного процесса управления воспитанием как деятельности членов управленческой подсистемы по реализации целей воспитания посредством создания и воплощения в жизнь макро- и микротехнологий управления, отражающих структуру стратегических и тактических задач.

Макротехнология управления трактуется как ряд процедур, каждая из которых приводит к существенному изменению основных параметров управленческого процесса, алгоритм решения стратегических задач управления. В педагогическом вузе стратегическими задачами управления воспитанием является создание нормативных, кадровых, организационных, педагогических условий реализации воспитательных целей.

Микротехнология управления - это алгоритм реализации макротехнологии, средство решения тактических задач управления.

В рамках теоретического обоснования эффективной системы управления воспитанием студентов высшего педагогического учебного заведения представлена модель управления системой воспитания студентов педагогического вуза в виде системы управленческих задач - прогнозирования, моделирования, определения структуры субъекта управления, реализации системы воспитания, подготовки участников управленческого процесса, коррекции системы.

Описаны созданные на основании анализа тенденций развития высшего педагогического образования, мирового опыта организации воспитательного процесса, теории и практики управления и воспитания нормативные, кадровые, организационные, педагогические условия достижения воспитательных целей.

Отмечено, что внедрение новой системы управления воспитанием в образовательную среду вуза привело к изменениям в структуре и содержании управленческой деятельности: горизонтальному и вертикальному сжатию процесса управления, преобладанию смешанного централизованно/децентрализованного подхода, уменьшению проверок и управленческих воздействий за счет усиления координации действий подструктур, минимизации согласований, поощрению инициативы, а также изменению функций участников управленческого процесса: от определяющих, организующих и контролирующих деятельность нижестоящих подструктур, к тренирующим, консолидирующим, создающим условия развития самостоятельности.

Благодаря реализации управленческой макротехнологии в вузе начала формироваться гуманистически ориентированная среда, благоприятствующая переходу студентов из объекта в субъект воспитания, развитию студенческого самоуправления; консолидирующая и направляющая усилия участников воспитательного процесса на повышение уровня собственного профессионализма; позволяющая учитывать в воспитательной деятельности интересы как студента так и преподавателя, а также особенности современных реалий.

Ключевые слова: управление воспитанием, система воспитания, макро- и микротехнология управления, самоуправление, условия и критерии эффективности управления воспитанием.

Rzhevskaya A.V. Management in Student Up-Bringing in a Pedagogical Institution of Higher Education. -Manuscript.

The dissertation is for the scientific degree of Candidate of Science in Pedagogics, speciality 13.00.01 - General Pedagogics and History of Pedagogics. - Lugansk State Pedagogical University of Taras Shevchenko, Lugansk, 2002.

The dissertation focusses on the theoretical foundation and experimental checking of an effective system of Management in Student Up-Bringing in a Pedagogical Institution of Higher Education in modern conditions when contents and forms of Management and Up-Bringing being changed world-wide and processes taking place in Higher Education being unified.

For the first time the peculiarities of Management in Student Up-Bringing in a Pedagogical University are revealed. The definition of modern Management in Student Up-Bringing contains words “macrotechnology” and “microtechnology” to show at once the tasks of Management and the ways of their solving. Macrotechnology is understood as a sequence of actions, each benefits to the management situation greatly while microtechnology is a way to fulfil each of the actions. An effective system of Management in Student Up-Bringing is presented as a result of the analysis of modern tendencies in Higher Education, theory and practice of Management and Up-Bringing.

Key-words: Management in Up-Bringing, system of Up-Bringing, macro- and microtechnology of Management, self-Management, conditions and critearia of effectiveness of Management in Up-Bringing.

Підписано до друку 23 вересня 2002 р. Формат 60x84/16.

Папір офсетний.

Умовн. др. арк. 0,9. Тираж 140 прим. Зам. № 4552

________________________________________________________

Надруковано у дільниці оперативної поліграфії

Луганського державного педагогічного університету

імені Тараса Шевченка

91011, м.Луганськ, вул. Оборонна, 2