КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Тараса Шевченка

Рожкова Тетяна Станіславівна

УДК 339.923

ПАРТНЕРСТВО З ЄВРОСОЮЗОМ ЯК УМОВА ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Спеціальність - 08.05.01 - Світове господарство та міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Кредісов Анатолій Іванович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри управління зовнішньоекономічною діяль-ністю Інституту міжнародних відносин

Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор

Андрійчук Віктор Григорович,

Українська академія зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, завідувач кафедри міжнародної економіки–

кандидат економічних наук, доцент

Дідківський Микола Іванович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри міжнародної економіки економічного факультету

Провідна установа – Київський національний економічний університет, кафедра міжнародної економіки

Захист відбудеться 25.11.2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, ауд.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10.

Автореферат розісланий 23.10.2002 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Луцишин З.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою умовою інтеграції України в європейський економічний простір, динамічного зростання її національної економіки, ринкового реформування є всебічний розвиток партнерства з Євросоюзом та використання потенціалу цього партнерства з метою поліпшення умов економічного життя в країні.

Відносини України з ЄС офіційно та цілком обґрунтовано проголошувалися як зовнішньоекономічний пріоритет України. Європейський Союз у ряді своїх офіційних документів, а також в двосторонніх угодах з Україною визнавав нашу державу важливим суб'єктом міжнародних економічних відносин та своїм стратегічним партнером. Важливим теоретико-практичним завданням є наповнення укладених угод у рамках проголошеного стратегічного партнерства конкретним змістом.

Розвивається багатостороннє співробітництво з ЄС у сферах торгівлі, інвестицій, валютно-фінансових відносин. Воно вповні відповідає сучасним геоекономічним пріоритетам України і постає важливим чинником процесів трансформації в країні, розвитку експортного потенціалу та структурної оптимізації національного господарства.

Міжнародний досвід багатьох країн, зокрема держав Центральної та Східної Європи, свідчить, що ті з них, які спромоглися ефективно розв'язати завдання геоекономічного змісту, найбільш успішно вирішують проблеми економічного розвитку та ринкової реформи. Теоретичне обґрунтування критеріїв оптимізації міжнародного, регіонального економічного співробітництва з участю України та практичне втілення останнього може відіграти важливу стабілізаційну роль, стати прискорювачем зростання.

Ці положення й обумовлюють актуальність, а також практичну значущість обраної теми дисертаційного дослідження. Вона пов'язана з концептуальним обґрунтуванням важливості розвитку партнерських зв'язків України з ЄС, визначенням основних цілей співробітництва України з ЄС з окремих напрямів торговельної, інвестиційної, інноваційної взаємодії.

Проблематиці партнерства з Євросоюзом було приділено чимало уваги в публікаціях вітчизняних учених та спеціалістів. Так, багато питань геоекономічного та прикладного змісту знайшли відображення в працях В.Андрійчука, О.Білоруса, В.Будкіна, І.Бураковського, В.Вергуна, А.Гальчинського, Г.Климка, В.Клочка, А.Кредісова, Д.Лук'яненка, В.Новицького, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Поручника, А.Румянцева, В.Степаненка, А.Філіпенка, О.Шниркова та інших вітчизняних авторів. Слід також відзначити роботи російських та інших зарубіжних авторів, зокрема В.Виноградова, Б.Гурне, М.Делягіна, С.Караганова, Д.Кауфмана, Я.Корнаї, Дж.Стігліца, Е.Сіскоса, А.Фролова, в яких розглядаються як практичні умови міжнародної економічної інтеграції транзитивних країн, зокрема України до ЄС, так і загальні питання сучасної глобалізації в господарській сфері, її співвідношення з тенденціями регіоналізації.

Разом з тим недостатній рівень наукової розробки ряду важливих аспектів проблематики партнерства України з ЄС, ряду ключових питань макроекономічного регулювання вітчизняної відкритої економіки є причиною гальмування процесу співробітництва, його недостатньої ефективності.

Незважаючи на безумовну значущість проведених досліджень, все ще потребують вивчення ряд важливих питань організаційного, інституційного, інструментального забезпечення взаємодії України з ЄС з низки важливих напрямів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до наукового проекту комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності” і теми наукового дослідження кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин “Механізми взаємодії економіки України зі світовим господарством в умовах глобалізації“ (номер державної реєстрації Т.З. НДР№01БФ048–01), а також відповідає планам і роботі відділу міжнародних валютно–фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України у дослідженні теми “Валютно–фінансові аспекти глобалізації світової економіки” (номер державної реєстрації П.93/03.01).

Мета і завдання полягають у дослідженні теоретичних і практичних аспектів партнерства України з ЄС, спрямованого на поглиблення економічної співпраці, вивчення з урахуванням тенденцій глобалізації проблем регіонального співробітництва, формуванні відповідних практичних рекомендацій щодо геоекономічної політики України стосовно Євросоюзу.

Для досягнення мети роботи передбачалося розв'язати такі завдання:

?

?

?

?

?

?

Об'єктом дослідження є партнерство України з Євросоюзом як система їх економічного співробітництва в комплексі можливих форм та рівнів останнього.

Предметом дослідження виступають механізми економічної інтеграції України до ЄС та світового господарства, а також практичні інструменти регулювання відповідних процесів.

Методи дослідження. У дисертації використано комплексний і системний аналіз досліджуваних інтеграційних явищ (перший та другий розділи), діалектичний та історичний методи пізнання (перший розділ), критичний підхід до теоретичних та експертних оцінок, які лежать в основі наявних регулятивних підходів та інтеграційних механізмів (другий та третій розділи), а також у роботі використано принцип науково - економічного пізнання (творчо – критичний 1.1,1.2, описово – аналітичний 1.3,2.1, статистичний 2.1, 2.3, 3.1 методи пізнання).

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у теоретичному аналізі процесу інтеграції України в світове господарство та розкритті сутнісних відносин, що виникають між суб'єктами даного процесу, в науково-практичній оцінці стану та шляхів поглиблення партнерства України з ЄС. У процесі дослідження автором були отримані результати, які не тільки розкривають його особистий теоретичний внесок, а й конкретизують новизну роботи:

·

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення, які сформульовані у роботі, дають можливість врахувати у процесі проведення інтеграційної політики в Україні сучасні особливості торгівлі, міжнароднокоопераційної взаємодії.

Практичні рекомендації наукового дослідження враховуються в діяльності Департаменту міжнародного торговельно–економічного співробітництва Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України ( Довідка №28–27/676 від 27.06.02).

Матеріали дисертації були використані в роботі відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України під час підготовки планової теми “Порівняльний аналіз соціально-економічного розвитку України та Росії в контексті їх входження до світової економіки”, номер державної реєстрації Н.93/01.2000 ( Довідка №7/41 від 27.08.02).

Положення і висновки дисертаційного дослідження можуть використовуватись у процесі викладання нормативних навчальних курсів та спецкурсів з міжнародних економічних відносин, міжнародної геоекономічної політики, євроінтеграції.

Апробація результатів дослідження.

Головні положення і висновки, що містять наукову новизну, апробовані у виступах на наукових конференціях, зокрема на Четвертій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вдосконалення механізму управління великим бізнесом в умовах реформування економіки України” (16-17 листопада 2000 р.). – Запоріжжя, 2000; VIII міжнародній науково-теоретичній конференції “Економічна безпека в стратегії реформ (приклад України)” (26-27 жовтня 2000 р.). – К., 2000; Науково-практичній конференції студентів та молодих учених “Міжнародний бізнес в Україні: становлення та розвиток в умовах ринкової трансформації суспільства” (1-2 листопада, 2001 р.). – К.: Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2001. Тези виступів опубліковані.

Крім того, основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на методологічних семінарах та засіданнях кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження було викладено в наукових публікаціях автора, зокрема у восьми статтях у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, а також в опублікованих тезах виступів на трьох наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 3,1 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 125 найменувань на 10 сторінках та 10 додатків на 10 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 179 сторінках, що містять 12 аналітичних таблиць та 1 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, його мета і завдання, визначається наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

У розділі 1 “Ринкова трансформація України в контексті глобалізації сучасних світогосподарських відносин” йдеться про методологічні аспекти роботи, сутність та особливості партнерства України з ЄС, інтеграцію економічної системи нашої країни до світогосподарських відносин, конкретні кроки прискорення цієї інтеграції на сучасному етапі.

Сучасний світ передбачає вплив на процеси глобалізації динаміки економічного зростання провідних країн. Крім цього, значний вплив на розвиток глобалізаційних процесів у світі мають події 11 вересня 2001 р. та весь комплекс чинників, що випливають з цього. За розрахунками журналу The Economist на початок 2002 р., якщо реальне зростання ВВП у країнах світу досягло показника 4,7% у 2000 р., то у 2001 р. воно знизилось до 2,2% і почало поступово зростати (за прогнозами - до 4,2% у 2006 р.). Відповідно, по країнах ОЕСР: 2000 р. – 3,8%, 2001 р. – 1,0%, 2006 р. – 2,7%, а по країнах – не членах ОЕСР: 2000 р. – 6,0%, 2001 р. – 4,3%, 2006 р. – 6,1%. Хоча, враховуючи те, що багато інституцій, зокрема Світовий банк, постійно переглядають свої прогнози економічного розвитку в кращий бік, можливий навіть більш оптимістичний перебіг подій.

Поточна економічна ситуація в Україні не дає підстав для оптимізму щодо швидкого розвитку інтеграційних процесів з ЄС. Разом з тим, Україна має відповідні перспективи. Держава володіє значним потенціалом розвитку виробництва, його спеціалізації завдяки існуванню ряду передових розробок та виробництв. Через близьке розташування до європейських ринків українська економіка має цілком реальні можливості для забезпечення за допомогою зовнішніх факторів (передусім пов'язаних зі спеціалізацією та кооперуванням виробництва, а також інвестиціями) стабільного економічного зростання упродовж тривалого періоду. Водночас, неадекватна економічна політика, пасивність при реалізації геоекономічної стратегії, розмитість інтеграційних пріоритетів заважали Україні реалізувати цей потенціал протягом останніх років.

Реструктуризація економіки України виступає необхідною умовою залучення держави та окремих її економічних суб'єктів до механізму світогосподарських відносин, а також досягнення відповідних цілей у зовнішньополітичній та зовнішньоекономічній сферах. Процеси інтеграції України до системи світогоподарських відносин мають на меті досягнення такого рівня розвитку національної економіки держави, який би був адекватний макро- та мікроекономічним параметрам країн зі сталою ринковою економікою. При цьому саме в межах досягнення адекватності та у можливостях підвищення зрілості ринкової економіки України містяться резерви для подальшого руху не лише в інтеграційному напряму до ЄС, й в забезпеченні кращих умов інтеграції національної економіки до світогоподарських відносин взагалі.

Негативні позиції України на ринках найбільш постраждалої від рецесії економіки США своєрідним чином “захистили” нашу державу від кризових втрат 2001–2002 р.р. Разом з тим, означений “позитив” досягнуто на вкрай низькому загальноекономічному рівні. Про це свідчать дані Табл.1.

Таблиця 1.

Основні показники макроекономічного розвитку України та світової економіки |

2001 | 2002 (прогноз) | 2003 (прогноз) | 2004 (прогноз)

Економічна діяльність

ВВП, млрд. грвн. | 204,1 | 228,2 | 260,0 | 289,4

ВВП, реальний, рвз* | 9,0 | 4,5 | 5,5 | 5,0

Промислове виробництво, реальне, рвз | 14,2 | 6,0 | 9,0 | 8,0

Сільгоспвиробництво, реальне, рвз | 10,0 | 7,0 | 6,8 | 5,8

Прямі інвестиції, млн. дол. (1) | 700 | 700 | 1100 | 900

Ціни

Індекс споживчих цін, рвз | 6 | 9 | 6 | 6

Індекс цін виробників, рвз | 0,9 | 4,5 | 5,5 | 4,5

Ринок праці

Населення, млн. | 49,1 | 48,9 | 48,7 | 48,4

Заробітня платня, реальна, рсвз** | 20,9 | 4,6 | 5,7 | 7,0

Офіційне безробіття, % | 3,7 | 5,0 | 5,5 | 5,0

Зовнішньоекономічна діяльність

Експорт товарів та послуг, рвз | 10,0 | 5,5 | 8,0 | 7,0

Імпорт товарів та послуг, рвз | 14,0 | 12,0 | 10,0 | 8,0

Сальдо поточного рахунку, % ВВП | 3,2 | 0,3 | 0,9 | 1,3

Світова економіка

Світовий ВВП, рвз | 1,3 | 1,3 | 3,2 | 3,5

ВВП групи торговельних партнерів (2/3 експорту), рвз | 2,6 | 2,8 | 3,7 | 3,9

* рвз – річна відсоткова зміна

** рсвз – річна середня відсоткова зміна

Примітки: (1) за даними НБУ.

Джерело: Держкомстат України, НБУ, Міністерство фінансів України;

Квартальні передбачення. – 2002. – Січень. – С.3.

Геоекономічні пріоритети пов’язані з особливостями поточного стану економіки України. Щодо останнього, то досить проблематичним є повноцінна інтеграція у світогосподарські процеси, зокрема, враховуючи структуру експорту та імпорту держави та її місце на світових ринках. Немає простого рішення й проблема зони вільної торгівлі, створення якої є актуальним завданням. Хоча, що стосується готовності України до переговорів з ЄС про зону вільної торгівлі, то досвід інших країн, які створювали зони вільної торгівлі, свідчить про можливість забезпечення таким шляхом позитивних наслідків у розвитку економіки. Таким чином, при визначенні національних геоекономічних пріоритетів України необхідно мати на увазі ряд чинників економічного змісту. Для подолання технологічного відставання та підвищення конкурентоспроможності українській економіці необхідні сучасні енергозберігаючі технології, іноземні кредити та прямі інвестиції. Розвиток різноманітних механізмів інтеграції до ЄС має прискорити реформування та наближення українського законодавства до вимог ЄС.

Під час аналізу можливостей інтеграційних процесів в країнах Західної Європи, особлива увага зверталася на макроекономічні показники, що характеризують це угруповання як системну цілісність. Відповідні макроекономічні показники дають змогу порівнювати єдину Європу зі США як щодо ролі у світі, так щодо соціально-економічної потужності та впливовості. Особливого значення набувають параметри ВВП, враховуючи співвідношення ВВП за паритетом купівельної спроможності та ВВП на душу населення. Також важливими є частки імпорту та експорту наведених країн у відповідних світових показниках. Такий аналіз дає змогу робити висновки про створення нового могутнього економічного і політичного центру у світі.

Практичним напрямом роботи щодо інтеграції України до світогосподарських відносин має стати цілеспрямована та повномасштабна гармонізація як регулюючих інституцій (їх структури, характеру роботи), так і інструментів, за допомогою яких реалізуються певні інтеграційні цілі (системи законодавства, економічних та технічних нормативів тощо). Необхідно налагоджувати систему взаємодії між спеціалізованими органами регулювання в Україні та в ЄС на рівні бюджетного планування, соціально-економічної, промислової політики. Предметом особливої уваги стає розвиток ринкової інфраструктури в Україні взагалі, адже саме відсутність чи нерозвинутість певних важливих елементів ринкового життя в Україні робить неможливим налагодження або стимулювання ряду форм торгівлі та інвестиційного співробітництва. Зокрема, має велике значення завершення реформи стандартів та принципів організації метрологічної служби, запровадження методик енерго- та матеріалозбереження.

Розділ 2 “Концептуальні основи становлення та розвитку економічних відносин ЄС – Україна” охоплює проблеми українських перспектив розширення Євросоюзу на Схід, вивчення України в системі програм науково-технологічного та промислового розвитку ЄС та інституційні аспекти співробітництва країн Євросоюзу з Україною.

Розширення Євросоюзу на Схід має важливе значення, якщо зважити на українські потенційні можливості. Враховуючи природну безальтернативність європейської моделі геоекономічної і геополітичної інтеграції України, доцільно акцентувати увагу саме на проблемах та механізмах розширення Євросоюзу на Схід. Дану проблематику слід розглядати в органічній єдності з питаннями аплікації досвіду ринкової трансформації країн Центральної і Східної Європи в Україні. Саме від ефективності використання такого досвіду залежить можливість пошуку відповідного місця в європейському інтеграційному процесі. Це стосується й аналізу динаміки розвитку постсоціалістичних країн та колишніх радянських республік. Дані по групах окремих країн наведені в Табл. 2.

Таблиця 2.

Економічний розвиток країн з транзитивною економікою, 1997-2006 рр., середні показники, %.

Групи країн | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006

6 країн Центральної і Східної Європи:

Болгарія, Чехія, Угорщина, Польща, Румунія,

Словаччина

Реальне зростання ВВП | 3,0 | 2,6 | 2,4 | 3,7 | 2,6 | 2,7 | 4,0 | 4,4 | 4,1 | 4,0

Інфляція | 49,2 | 11,2 | 7,3 | 8,5 | 6,0 | 4,5 | 4,0 | 3,5 | 3,2 | 2,9

4 країни СНД:

Азербайджан, Казахстан, Росія, Україна

Реальне зростання ВВП | 0,6– | 4,4 | 4,8 | 8,2 | 5,7 | 3,8 | 4,2 | 4,6 | 4,5 | 4,4

Інфляція | 14,8 | 25,0 | 75,8 | 21,0 | 20,0 | 14,4 | 2,4 | 10,7 | 9,1 | 7,2

Джерело: Transition. The World Bank Newsletter. – 2002. – Vol. 13. – No.

1. – P.23.

Країни Східної Європи та колишнього СРСР залишаються досить привабливими для прямих іноземних інвестицій. Згідно з прогнозами Economist Intelligence Unit, в 2001-2005 рр. сумарне надходження прямих іноземних інвестицій в 27 країн регіону становитиме 162 млрд. дол., що більше ніж на третину перевищує показник за попередній період (119 млрд. дол. в 1996-2000 рр.). В 2002 р. прогнозується обсяг інвестицій у 32 млрд. дол., при 28 млрд. дол. в 2000 р.

Характеризуючи особливості розширення Євросоюзу на Схід, треба визначити необхідність досягнення стану адекватності за параметрами економічного розвитку для країн, що претендують на членство в ЄС, стосовно країн, які вже є його членами. У цьому контексті мова йде не лише про визначення можливих термінів реальної інтеграції України до Євросоюзу, а й про більш широке бачення перспектив подальшого розвитку держави.

Науково-технічне співробітництво України з Євросоюзом є важливою складовою загального механізму інтеграції нашої держави у континентальний ринковий простір. Цей напрям співробітництва особливо чутливий до цілеспрямованого створення (або нестворення) сприятливих умов співробітництва, налагодження політико-економічного взаєморозуміння та свідомих акцій суб'єктивного порядку.

У галузевому аспекті пріоритетними напрямами співробітництва з Євросоюзом вважаємо необхідним виділити такі:

·

·

·

·

·

·

·

Послідовне втілення в життя цих ключових завдань технологічного розвитку має постати не тільки засобом прискорення української інтеграції до ЄС, до механізмів світової економіки, а й стимулятором для національної економіки в цілому, умовою її виходу на передові рубежі прогресу та міжнародної конкурентної боротьби.

У зв'язку зі зростанням антропогенного навантаження на навколишнє середовище, слід враховувати, що проблеми нормативно-правового забезпечення екологічної сфери України є вкрай актуальними в контексті науково-технічного та промислового співробітництва. Слід відзначити, що Угодою про партнерство та співробітництво (УПС) з ЄС передбачені деякі напрями співпраці, що охоплюють й екологічну сферу. Зокрема, Ст.63 “Навколишнє середовище”, Ст.71 “Співробітництво в соціальній галузі” та іншими визначається низка питань, які стосуються екологічної проблематики.

В ЄС було сформовано та реально функціонує цілий комплекс інтеграційних інститутів та механізмів спільного регулювання інтеграційних процесів, промислового, аграрного співробітництва, управління науково-технічним прогресом та опікування соціальною сферою. Таким чином, проблематика інтеграції окремої країни до Євросоюзу частково може бути орієнтованою на приєднання до зазначених механізмів, створення відповідних національних інститутів або вихід на певні параметри суспільно-господарського життя.

У розділі 3 “Європейський вектор у моделі міжнародного співробітництва України” визначаються механізми формування зони вільної торгівлі з Євросоюзом як умова підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України, розглядається можлива адаптація нормативно-правової системи нашої держави до загальноєвропейських стандартів та характеризуються напрями подальшого розвитку економічних відносин України з Євросоюзом.

Головною сутнісною характеристикою запропонованої моделі є: а) сприяння якнайскорішому виходу України із соціально-економічної кризи та забезпеченню умов для її економічного зростання; б) підвищення зрілості ринкової економіки в Україні та досягнення її окремими атрибутивними елементами стану, що є адекватним до того, який має місце в країнах з розвинутою ринковою системою; в) створення умов для органічної інтеграції України у світогосподарські відносини, включаючи вироблення державою відповідних напрямів такої інтеграції.

Набуття членства України в Євросоюзі є справою, подовженою в часі, реалізація якої відбуватиметься згідно з певними етапами та відповідно до реальних попередніх досягнень інтеграційного процесу та успіхів внутрішньої ринкової економічної реформи в Україні. Причому на всіх інтеграційних сходинках є можливості для радикального поліпшення умов міжнародної торгівлі України. Першим ключовим етапом, який має пройти Україна та від здобутків якого залежить ефективність ринкових перетворень у державі, є створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

Завдання створення зони вільної торгівлі не вирішувались як через надто обережне ставлення керівних органів ЄС та урядів окремих країн до України, так і через гальмування соціально-економічних реформ в нашій державі, через об'єктивні та суб'єктивні ускладнення на інтеграційному шляху.

Втім, про безальтернативність зони вільної торгівлі з Євросоюзом для України свідчить динаміка її торгівлі протягом останніх років, оцінка перспектив розвитку моделі національної спеціалізації. Разом з тим запровадження даного інтеграційного об'єднання зможе компенсувати ті очевидні втрати, які Україна матиме через вступ ряду країн Центральної та Східної Європи до Євросоюзу та через відповідне пожорсткішання режиму тарифного та нетарифного регулювання торгівлі з Україною.

Необхідною для України є диверсифікація експортної номенклатури, оскільки спеціалізація на обмеженій кількості позицій торгівлі, причому таких, які торкаються “чутливих” для ЄС проблем, є не вповні сприятливою базою для розвитку інтеграційних процесів, і передусім на етапі створення зони вільної торгівлі.

Визначення європейського вектора в моделі міжнародного співробітництва України як пріоритетного на політичному рівні, а також на рівні прийняття кардинальних макроекономічних рішень передбачає використання загальноєвропейських стандартів у галузі права.

Проблеми адаптації нормативно-правової системи України до загальноєвропейських стандартів є дуже складними та широкими. З нашої точки зору, для сучасного розвитку України є першочерговими:

1)

2)

3)

4)

Фактично такий підхід було покладено в основу першої частини розділу Х “Зовнішньоекономічна стратегія” Послання Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки”. Зокрема відзначається, що створення у 2002-2011 рр. згідно з копенгагенськими критеріями необхідних передумов набуття Україною повноправного членства в ЄС передбачає послідовне здійснення таких кроків11 Послання Президента України до Верховної Ради України “ Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки”. - К.: Інформаційно – видавничий центр Держкомстату України, 2002. – С. 63 – 64.

:

-

-

-

-

-

-

-

-

Реалізація напрямів подальшого розвитку партнерства та поглиблення економічного співробітництва України з Євросоюзом повинна: сприяти виходу України з соціально-економічної кризи та забезпеченню умов для економічного зростання; підвищувати зрілість ринкової економіки в Україні та сприяти досягненню окремими атрибутивними елементами стану, що є адекватним країнам з розвинутою ринковою системою; створювати умови для органічної інтеграції України у світогосподарські відносини, включаючи відповідні напрями такої інтеграції.

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дало змогу зробити такі узагальнення і висновки:

1. Формування відкритої економіки України в контексті інтеграційних процесів в Європі слід розглядати як неподільний процес ринкового реформування національного господарства з наданням йому рис міжнародної спеціалізації виробництва. Трансформаційні процеси в Україні мають бути підпорядковані меті здійснення інтеграційних моделей, при цьому останні не можуть бути реалізованими без докорінної реструктуризації економіки, оптимізації внутрішньої економічної ситуації в державі. Перехід від практики імітаційних економічних реформ до реальних реформаторських заходів не тільки сприятиме поліпшенню макроекономічної ситуації, а й створюватиме базу для подальшого розвитку партнерства та співпраці з ЄС через досягнення однопорядковості економічних структур та оптимізацію експортного потенціалу країни.

2. Для України ціль розвитку партнерства з ЄС набуває дедалі більшого значення. Їх реалізація сприятиме повноцінному включенню економіки країни до відкритого ринку з наступною метою входження в структури ЄС, поступово використовуючи моделі зони вільної торгівлі, асоціативного членства в ЄС, участі в митному союзі цього угрупування. Надзвичайно важливим завданням є запровадження механізмів галузевого співробітництва з країнами ЄС, і передусім забезпечення участі України в програмах науково-технічного співробітництва, що дає змогу розвивати вітчизняні високотехнологічні виробництва, зокрема в електронно-обчислювальній, аерокосмічній, військово-технічній галузях, у сфері розроблення і впровадження нових матеріалів, у медичній промисловості, а також у сфері біотехнологій.

3. Приєднання до інтеграційних механізмів Євросоюзу не зводиться виключно до питання членства чи нечленства у цій організації. Практика свідчить про різноманітність способів співробітництва та уніфікації ринкових інститутів, об'єднання самих ринкових просторів (зона вільної торгівлі, асоціативне членство, участь у діяльності опікуваних Євросоюзом інтеграційних структур тощо). Необхідно використовувати інструменти подолання тих ускладнень, які виникли внаслідок антидемпінгових розслідувань з боку ЄС, зокрема засобами достатньо ефективного попередження демпінгу з національної території, застосування контрантидемпінгових процедур, проведення більш активного переговорного процесу, налагодження діалогу з широкого кола питань економічного співробітництва.

4. Науково-технічне співробітництво є вагомим важелем, використання якого, може стати дійовим динамізатором розвитку національної економіки України, формування її відкритої та ефективної економічної системи. Україна має чималий, але далеко не повністю реалізований потенціал в цілому ряді ключових промислових галузей, сфер НТП (робототехніка, лазерна техніка, космічні технології, технології порошкової металургії, напилення, нові матеріали та ін.), який міг би значно прислужитися при ініціації її проєвропейського інтеграційного механізму. Існують відповідні напрями налагодження галузевого співробітництва шляхом участі в спеціальних програмах коопераційного партнерства, за допомогою якого можна залучити Україну до передових технологій та реалізувати потенціал вітчизняних промислових, передусім високотехнологічних виробництв, зокрема в електронно-обчислювальній, аерокосмічній, військово-технічній галузях, у сфері розроблення і впровадження нових матеріалів тощо.

5. Однією з умов розв'язання завдання створення зони вільної торгівлі та успішного подальшого інтеграційного процесу є широке узгодження нормативно-правової системи України із відповідними європейськими нормами та стандартами. Україні слід негайно прискорити процес “проєвропейської ревізії” тих законів та підзаконних актів, які гальмують інтеграційний процес, ускладнюють розв'язання технічних завдань стимулювання економічного співробітництва з Євросоюзом. Особливо важливим є вжиття заходів щодо гармонізації екологічного законодавства, законодавства про об’єднання підприємств, антимонопольного законодавства тощо. Доведено необхідність розвитку в Україні нових засобів комунікації та зв'язку, що є умовою соціально-економічної уніфікації з країнами ЄС. Важливу роль відіграють завдання уніфікації стандартів та якомога більш прискореного переходу на європейські технологічні нормативи. Інтеграція українських та європейських сфер кадрової політики та системи навчання наукових кадрів, висококваліфікованих інженерів матиме важливий оптимізуючий вплив на процеси партнерства.

6. Реалізація тактичних і стратегічних напрямів розвитку партнерства України з ЄС, поглиблення їх економічного співробітництва сприятиме вирішенню низки комплексних проблем, що мають загальнонаціональний соціально економічний і політико-стратегічний характер:

Ё

Ё

Ё

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рожкова Т. Інтеграція країн Євросоюзу в контексті сучасних реалій економічного розвитку // Збірник наукових праць. – Вип. 26. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2000. – С. 216 – 223.

2. Рожкова Т. Актуальні проблеми подальшого економічного співробітництва України з ЄС // Збірник наукових праць. – Вип. 27. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2000. – С. 98 – 102.

3. Рожкова Т. Актуальні проблеми адаптації нормативно-правової системи України до загальноєвропейських стандартів // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Вип. 27. – Ч. ІІІ. – К.: Київський університет, 2001. – С. 192 – 202.

4. Рожкова Т. Реструктуризація економіки України в умовах трансформаційних процесів сучасного світу // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. Вип. 19. – К.: Київський університет, 2001. – С. 40 – 44.

5. Рожкова Т. Інституційна адаптація України до європейських стандартів: актуальні завдання // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. Вип. 21 – 24. – К.: Київський університет, 2002. – С. 238 – 242.

6. Рожкова Т. Геоекономічні пріоритети у контексті національної безпеки України // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ. – 2001. - №26. – С.58 – 60.

7. Рожкова Т. Актуальні проблеми формування відкритої економіки України в контексті Європейської інтеграції // Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин. – Запорізький державний технічний університет. Запорізька обласна державна адміністрація – Київ. – 2000. – т.20. – С. 86 – 90.

8. Рожкова Т. Вплив європейської інтеграції на економічний розвиток України // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка – Київ. – 2001. - №29, ч. 4. – С. 52 – 54.

АНОТАЦІЯ

Рожкова Т.С. Партнерство з Євросоюзом як умова інтеграції України в світове господарство. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2002 рік.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів розвитку партнерства України з ЄС, спрямованого на поглиблення їх економічного співробітництва. Процеси регіоналізації на європейському континенті на сучасному етапі вивчаються у зв'язку з тенденціями глобалізації, проводиться аналіз специфіки реструктуризації економіки України, що відбувається в контексті трансформаційних процесів сучасного світу.

На основі аналізу співвідношення регіоналізму з глобалістськими тенденціями в сучасних міжнародних економічних відносинах визначаються національні геоекономічні пріоритети у системі сучасних інтеграційних механізмів, загальні умови підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України.

Проводиться компаративний аналіз трансформаційних умов розвитку України та інших країн Центральної та Східної Європи, формулюються практичні рекомендації щодо геоекономічної політики України стосовно Євросоюзу, зокрема визначається місце України в системі програм науково-технологічного та промислового розвитку ЄС, визначаються інституційні та функціональні передумови співробітництва країн Євросоюзу з Україною.

Ключові слова: партнерство, глобалізація, регіоналізація, європейська інтеграція, економічна трансформація, підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності, геоекономічні пріоритети.

АННОТАЦИЯ

Рожкова Т.С. Партнерство с Евросоюзом как условие интеграции Украины в мировое хозяйство. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2002 год.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов развития партнерства Украины с ЕС, направленного на углубление их економического сотрудничества. Процессы регионализации на европейском континенте на современном этапе изучаются в связи с тенденціями глобализации, проводится анализ специфики реструктуризации экономики Украины, которая происходит в контексте трансформационных процессов современного мира.

На основе анализа соотношения регионализма с глобалистскими тенденциями в современных международных экономических отношениях, определяются национальные геоэкономические приоритеты в системе современных интеграционных механизмов, общие условия повышения эффективности международной экономической деятельности Украины.

Показана взаимосвязь между стратегией Украины на европейскую интеграцию и решением задач, которые имеют общенациональный социально-экономический и политико-стратегический характер. В частности, углубление интеграционных механизмов может содействовать динамизации экономического развития Украины и обеспечить окончательное преодоление последствий структурного кризиса, повысить зрелость рыночной экономики Украины и вывести отдельные ее сектора на такие показатели развития, которые характерны для стран с развитой рыночной системой, создать предпосылки оптимизации интеграционной модели Украины в целом, имея в виду формирование эффективной модели национальной специализации производства.

Доказано, что европейские интеграционные перспективы Украины связаны с задачей обеспечения однопорядковости базовых макроэкономических показателей национального развития с одной стороны, и общеевропейских, которые характеризуют Евросоюз как особую системную целосность.

Проводится компаративный анализ трансформационных условий развития Украины и других стран Центральной и Восточной Европы, формулируются практические рекомендации относительно геоекономической политики Украины по отношению к Евросоюзу, в частности, определяется место Украины в системе программ научно-технологического и промышленного развития ЕС, определяются институционные и функциональные предпосылки сотрудничества стран Евросоюза с Украиной.

Оформление европейского