РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СОТНИК ЖАННА ГРИГОРІВНА

УДК: 371.711:796.011.3

КОРЕКЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ШКОЛЯРІВ,

ЩО ПРОЖИВАЮТЬ В ЗОНАХ РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання

різних груп населення

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання та спорту

Рівне - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Міжнародному університеті “РЕГІ” імені академіка Степана Дем'янчука, м. Рівне.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Завацький Віктор Іванович,

Міжнародний університет “РЕГІ”

імені академіка Степана Дем'янчука,

проректор з наукової роботи,

завідувач кафедри біологічних та педагогічних

основ фізичного виховання та оздоровчої роботи

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Мицкан Богдан Михайлович,

Прикарпатський університет

імені Василя Стефаника,

завідувач кафедри теорії і методики

фізичного виховання;

кандидат медичних наук, професор,

заслужений працівник фізичної культури

і спорту України

Мухін Володимир Миколайович,

Національний університет фізичного

виховання та спорту України, професор

кафедри фізичної реабілітації

Провідна установа: Львівський державний інститут фізичної культури,

кафедра теорії і методики фізичного виховання,

Державний комітет молодіжної політики, спорту і

туризму України, м. Львів

Захист відбудеться 4 липня 2002р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.47.053.01 у Рівненському державному гуманітарному університеті за адресою: 33028, м. Рівне, вул. С.Бандери, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Рівненського державного гуманітарного університету за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Остафова, 31.

Автореферат розісланий 31 травня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Осьмак Л.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до екологічних, медико-біологічних і соціально-психологічних наслідків, зведення яких до мінімуму вимагає матеріальних витрат та зусиль, проведення цілеспрямованих наукових досліджень у сфері охорони здоров'я населення. Виникає необхідність організації психолого-педагогічних і методичних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я та реабілітацію організму дітей, які тривалий час проживають в зонах радіаційного забруднення.

Останнім часом серед школярів, які мешкають на радіаційно-забруднених територіях, спостерігається погіршення стану здоров'я: зростає кількість гострих та хронічних захворювань, погіршуються показники фізичного та нервово-психічного розвитку, з'являються нові хвороби, які до останнього часу не були характерні для дитячого віку [Г.Л. Апанасенко,1998; Ю.П.Зозуля, 1998; В.Г. Бебешко, 2000; Р.З. .Поташнюк, 2000 ].

На думку вітчизняних та зарубіжних вчених не існує методів, які здатні зупинити або зменшити внутрішнє опромінення, тому лікування повинне полягати у прискореному виведенні ізотопів з організму. Згідно з цією концепцією, в організмі людини, яка зазнала опромінення малими дозами радіації, необхідно створити умови підвищеного метаболізму, посиленого обміну речовин, мобілізації діяльності вивідних систем [В.В. Бугрим,1991 Ю.І. Москальов, 1991; М. Vainbera, 1991; А.А. Добровольський, 1991; Л.А. Калінкін, 1993; П.С. Данчук, 1993; Г. Девідсон, 1994].

Рухова активність, систематичні заняття фізичними вправами є досить ефективними засобами мобілізації резервних можливостей людини, формування різних пристосувальних реакцій організму, окремих його органів, функціональних систем, здатних ефективно і повноцінно функціонувати в умовах радіаційного забруднення [В.Л. Шубак, В.Н. Пульков,

Н.Н. Машнева, 1980; G. Michleg et al., 1983; Д.А. Бєлий, А.Н. Коваленко, В.Г. Бебешко,

І.Г. Халявка, О.І. Гергель, 1999]. Фізичні вправи природно посилюють обмінні процеси в організмі, підвищують рівень загальної працездатності, регуляції гомеостатичних процесів і формують на цій основі відповідний адаптаційний потенціал організму, розширюють його резервні можливості [В.С. Лиходід, І.А. Дейнега, 1994].

Фахівцями в галузі фізичного виховання проведена велика кількість досліджень щодо фізичного розвитку і соматичного здоров'я дітей, підлітків, студентської молоді, які проживають в різних зонах радіаційного контролю [В.І. Завацький, 1997; О.С.Куц, 1997, 2000; М.А. Галайдюк, 1998; О.Т.Мазурчук, 1999; Ю.Ю. Цюпак, 1999; Т.Ю. Круцевич, 2000; Е.М. Навроцький, 2000 та інші].

Науковцями розроблені рекомендації щодо змісту фізичного виховання і дозування навантажень для школярів, студентів, які часто протилежними. Зокрема, рекомендується використовувати вправи силового і швидкісно-силового характеру [П.С. Данчук, 1999 ; О.А. Єременко, 1999]; аеробного [О.М. Афонько, 1994; В.В. Чижик, 1994; Г.В. Бельський, 1994;

Я.М. Ніфака, 1998; Б.Д. Розпутняк, 1998]; вправи на тренажерах [ І.М. Дуб, 1999; А.Д. Скрипка, 1994]; проводити систематичну та планомірну просвітницьку роботу шляхом поглиблення та розширення теоретичних відомостей про фізичну культуру, медицину, гігієну тощо в умовах радіаційного забруднення [В.Л. Яковлев, 1996;М.В. Курочкіна,1999].

У процесі організації систематичних занять фізичною культурою в умовах дії малих доз радіації необхідно здійснювати діагностику вихідного рівня морфофункціонального стану організму для дозування та підбору фізичних навантажень для школярів. Питання організації та проведення позакласних форм занять, які б були зорієнтовані на підвищення фізичної підготовленості та покращення здоров'я учнів, що проживають в зонах радіаційного забруднення, висвітлені в наукових дослідженнях [В.А. Лєонової, 1996; К.П. Козлової, 1997,1998; В.В. Пантіка, 1999]. В науковій літературі не існує системного підходу щодо спрямованості навантажень, дозування та їх співвідношення при проведенні занять зі школярами віком 11 –14 років у позаурочний час. Виникає потреба пошуку ефективних засобів та методів корекції функціонального стану підростаючого покоління із врахуванням віку, статі, індивідуального здоров'я, дози опромінення та інших факторів, які б підвищували опірність організму. Актуальність проблеми обумовила вибір теми дисертаційного дослідження "Корекція функціонального стану школярів, що проживають в зонах радіаційного забруднення".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно із зведеним планом науково-дослідної роботи Волинського державного університету імені Лесі Українки за темою “Медико-біологічні наслідки аварії на ЧАЕС для Волині” (номер держреєстрації 0198 U 002431).

Метою роботи є обґрунтування програми позакласної роботи з фізичного виховання для корекції функціонального стану школярів, що проживають в зоні радіаційного забруднення.

Задачі дослідження:

1. Вивчити особливості морфофункціонального розвитку і фізичної підготовленості дітей віком 11 – 14 років.

2. Виявити взаємозв'язок між показниками вмісту інкорпорованих радіонуклідів в організмі і функціональним станом, фізичною підготовленістю дітей, які проживають на території радіаційного забруднення.

3. Визначити ставлення дітей середнього шкільного віку до занять фізичною культурою і спортом з врахуванням умов їх життя.

4. Розробити та апробувати програму позакласної роботи з фізичного виховання для корекції функціонального стану дітей, що зазнали радіаційного іонізуючого опромінення.

Об'єкт дослідження – морфофункціональний стан, фізична підготовленість учнів віком 11 –14 років.

Предмет дослідження - програма корекції функціонального стану школярів, що проживають в зонах радіаційного контролю, засобами позакласної роботи з фізичного виховання.

Методи дослідження. Для досягнення мети і розв'язання поставлених завдань були використані адекватні методи, зокрема: аналіз науково – методичної літератури, опитування, педагогічні спостереження, медико-біологічні дослідження, тестування рівня фізичної підготовленості, педагогічний експеримент. Результати експерименту підлягали кількісній оцінці

( з використанням методів математичної статистики) та їх якісній інтерпретації.

Наукова новизна одержаних результатів :

- розширено уявлення про вплив радіаційного забруднення на морфофункціональні показники організму та фізичну підготовленість дітей;

- встановлено закономірність зв'язків між показниками функціональних можливостей, фізичної підготовленості та вмістом в організмі інкорпорованих радіонуклідів;

- розроблено програму позакласної роботи з фізичного виховання для корекції функціонального стану школярів віком 11 – 12 років.

Теоретичне значення проведеного дослідження полягає у розширенні уявлень про механізми впливу на організм комплексу несприятливих факторів, пов'язаних з проживанням на забруднених радіонуклідами територіях; поглибленні даних, про оздоровчий вплив на організм підлітків занять фізичними вправами в цих умовах.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці оздоровчої програми засобами фізичного виховання для школярів віком 11 –12 років, що проживають на території радіаційного забруднення.

Результати проведених досліджень можуть бути використані:

·

· у учбово-тренувальному процесі з дітьми, що відносяться до групи початкової підготовки у дитячо-юнацьких спортивних школах;

· у навчальному процесі в педагогічних і медичних навчальних закладах;

· у практиці проведення лікувальної фізичної культури зі спеціальною медичною групою школярів.

Розроблена програма позакласної роботи з фізичного виховання для корекції функціонального стану школярів, що проживають в зонах радіаційного контролю, впроваджена в навчальний процес ЗОШ №2 м. Сарни, НВК школи-ліцею смт. Рафалівка, школи-ліцею смт. Томашгород Рокитнівського району, економіко-гуманітарного ліцею м.Березне Рівненської області.

Особистий внесок здобувача . Узагальнено відомості про вплив інкорпорованих радіонуклідів на здоров'я дитячого населення. Доповнено відомості про морфофункціональний стан , фізичну підготовленість учнів, які проживають в різних екологічних зонах. Розроблена та апробована корекційна програма позакласної роботи з фізичного виховання для школярів, що зазнали тривалої дії малих доз радіації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях “Молода спортивна наука України” ( м. Львів, 2001) та “Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні” (м. Рівне, 2001); обласних семінарах та курсах підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури в м. Рівне (1999,2001), підсумкових науково-практичних конференціях Волинського державного університету імені Лесі Українки (1995,1997 ).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 11 наукових працях, з яких 9 - у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Робота викладена на 233 сторінках комп'ютерної верстки, ілюстрована 32 таблицями, 11 рисунками, вміщує 10 додатків. Список використаної літератури складає 300 літературних найменувань, у тому числі 28 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання, об'єкт, предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, особистий внесок дисертанта, вказується сфера апробації результатів дослідження.

У першому розділі “ Вплив радіаційного довкілля на здоров'я населення та його покращення засобами фізичних вправ” проаналізовано вплив інкорпорованих радіонуклідів на організм людини, визначено стан здоров'я населення Рівненської області, висвітлено вплив фізичних вправ на стан здоров'я дітей середнього шкільного віку, розглянуті сучасні підходи до фізичного виховання школярів на території радіаційного забруднення. Це дало змогу віднайти причини, які негативно впливають на фізичний стан учнів, встановити найбільш поширені хвороби та основні підходи науковців і практиків щодо визначення шляхів зміцнення здоров'я та оптимальної організації фізичного виховання в зонах радіаційного забруднення.

У школярів, що проживають на території радіаційного забруднення, спостерігаються погіршення стану здоров'я, зниження показників фізичної підготовленості і функціональних можливостей, а також окремі психічні відхилення [Г.Л. Апанасенко, 1998;С.М. Дмитренко, 1998;В.М. Дудник,1998; В.А. Барков, 1999; С.Б. Кулигін,2001 ]. Питання змісту і методики фізичного виховання, а також нормування та фізіологічне обґрунтування навантажень фізичними вправами для дітей середнього шкільного віку у зонах радіаційного контролю потребують вивчення.

У другому розділі “Методи і організація дослідження” розкриваються методи, етапи та організація дослідження відповідно до його мети та завдань.

Розв'язання поставлених завдань здійснювалося за допомогою аналізу наукової і методичної літератури, анкетування, медико-біологічних методів дослідження, педагогічного тестування, педагогічного експерименту, методів математичної обробки даних. Вміст інкорпорованих радіонуклідів в організмі людини визначався стаціонарно у Рівненському обласному центрі радіаційного захисту населення та Сарненській, Володимирецькій районних лікарнях, за допомогою індикаторних лічильників випромінювання людини (ЛВЛ), гала – спектрометрів типу NC – 483.

Дослідження проводились на базі загальноосвітніх шкіл №13, №22 в

м. Рівне, ЗОШ № 2 м.Сарни та смт. Рафалівка Володимирецького району Рівненської області.

Мета першого етапу досліджень (1992 – 1997рр.) – обґрунтування проблеми і розробка інструментарію досліджень. На цьому етапі вивчались науково-теоретичні і методичні аспекти фізичного виховання на території радіаційного забруднення, були визначені мета, задачі і програма дослідження, відібрані тести для визначення морфофункціонального стану дітей віком 11 –14 років.

Другий етап (1997 – 1998 р.р.) був присвячений проведенню констатуючого експерименту. Його мета полягала у визначенні морфофункціонального стану, фізичної підготовленості у дітей середнього шкільного віку, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю

(м. Сарни, смт. Рафалівка, Володимирецького району Рівненської області) і відносно “чистій” території ( м. Рівне). Фізичний стан визначався у дітей основної і підготовчої медичної груп ( 170 осіб), із них: кількість дітей з забруднених радіонуклідами зон складала 90 чоловік, з відносно “чистих” зон – 80.

На третьому етапі (1998 – 1999рр.) проводилось обґрунтування корекційної програми по поліпшенню стану здоров'я засобами фізичного виховання. На основі вихідного рівня фізичного стану дітей була розроблена програма корекції функціонального стану, яка враховувала співвідношення фізичних вправ різної спрямованості, інтересів, мотивації, самопочуття учнів.

Четвертий етап (1999-2001рр.) передбачав перевірку ефективності запропонованої корекційної програми функціонального стану школярів засобами фізичного виховання. Базами дослідно-експериментальної роботи були школа-ліцей в смт. Рафалівка Володимирецького району та ЗОШ № 2 м. Сарни Рівненської області.

До формуючого експерименту було залучено 72 особи, із них 36 складали експериментальну, 36 – контрольну групи

У третьому розділі “Фізичний стан дітей середнього шкільного віку, які проживають на території радіаційного забруднення” подано порівняльний аналіз фізичного розвитку, функціональних можливостей, фізичної підготовленості, ставлення до уроків фізичної культури школярів, які проживають в умовах підвищеної радіоактивності і на відносно “чистій” території.

Результати досліджень показали, що фізичний розвиток дітей середнього шкільного віку, які проживають на території радіаційного забруднення, достовірно (Р<0,05) відрізняється від показників їх однолітків з відносно ”чистих” територій. Аналіз індивідуальних показників дітей, які зазнали радіаційного опромінення, свідчить, що у 2,64 % учнів 11 – 14 років має місце надлишкова вага, із них у 6,48 % спостерігається збільшення довжини тіла. Зменшення довжини тіла є у 17,4 % , а недостатність ваги у 16,83 % дітей, що проживають на території радіаційного забруднення. Диспропорцію між довжиною і вагою тіла необхідно розглядати, як функціональну затримку фізичного розвитку, що пов'язане з нейроендокринною дискоординацією. Дисгармонічність розвитку зумовлена в деякій мірі ендемічністю Рівненської області (хронічний дефіцит йоду). В порівнянні з неендемічною місцевістю, в зонах зобної ендемії зменшилась кількість дітей середнього і високого зросту і збільшилась кількість школярів нижче середнього і низького зросту [В.М.Пономаренко, А.М. Нагорная, В.Н. Поліщук, А.Й. Щербатий, 1996]. Виявлені показники дисгармонійного фізичного розвитку у дівчаток обумовлені як збільшенням довжини тіла, так і зменшенням. У хлопчиків - частіше спостерігається тенденція до зменшення антропометричних показників. Діти з порушеннями чи дисгармонією фізичного розвитку не завжди можуть бути віднесені до категорії хворих з яким-небудь конкретним захворюванням, але повинні знаходитись під контролем, як група підвищеного ризику у зв'язку з недосконалістю механізмів адаптації їх організму.

Визначення аеробної потужності у дітей 11-14 років за тестами максимального поглинання кисню без навантаження та при навантаженні за індексом Руф'є – Діксона показали, що у дітей із забруднених регіонів показники нижчі, ніж у дітей з відносно “чистої “ зони (Таблиця 1).

Таблиця 1

Функціональні рівні аеробної потужності дітей віком 11-14 років, (М±m)

Рівні аеробної потужності Діти, що проживають у зоні посиленого радіаційного контролю Діти, що проживають в м.Рівне Вірогідність різниці за критерієм Ст'юдента

n=45 (11-12р.) n=45 (13-14p.) n=40 (11-12р.) n= 40 (13-14р.)

Низький 22,35±0,45 24,51±0,52 10,51±0,19 11,84±0,30 > 0,05

Нижчий середнього 40,14±0,76 37,71±0,44 11,81±0,27 15,06±0,29 > 0,05

Середній 32,34±0,39 36,12±0,41 45,39±0,39 48,20±0,43 < 0,05

Вищий середнього 5,17±0,16 1,36±0,26 9,82±0,22 9,12±0,11 < 0,05

Високий - - 1,60±0,08 2,30±0,17 < 0,05

Пульс у стані спокою у багатьох дітей, що зазнали дії малих доз радіації, був вищий, ніж 90 ударів за хвилину . В умовах хронічного впливу радіоекологічного фактору у дітей хвилинний об'єм кровообігу у стані відносного м'язового спокою забезпечується за рахунок більшої частоти серцевих скорочень і меншого систолічного об'єму, що свідчить про відносно меншу економічність роботи серця [ В.В. Чижик, 1996] .

Школярі, які проживають на території радіаційного забруднення, мають підвищену частоту серцевих скорочень у стані спокою, (90,7±2,4 уд/хв.) порівняно з їх однолітками, які проживають на відносно “чистих” територіях (75,1±1,25 уд/хв.). При виконанні аеробної роботи помірної потужності частота серцевих скорочень досягала вищих величин (13,21%) у дітей з Чорнобильської зони, ніж у дітей з відносно “чистих” територій, що вказує на адаптаційне напруження системи кровообігу під час м'язової роботи. У підлітків, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях, фізична працездатність за індексом Руф'є-Діксона нижча у порівнянні з їх ровесниками з екологічно чистих регіонів (Р<0,05). Швидкість відновлення частоти серцевих скорочень після виконання дозованих фізичних навантажень через 1, 5, 10 хвилин у дітей із забрудненої радіонуклідами території значно нижча, ніж у дітей з відносно “чистих” зон.

Спостерігається тенденція до зниження окремих показників крові до нижніх границь норм (еритроцити 3,93±0,07х1012/л, гемоглобін – 112±1,79 г/л, лейкоцити – 5,4± 0.48х109/л, ШОЕ – 4,8± 0,2мм/год).

Cтан фізичної підготовленості дітей середньої шкільної групи із зони чорнобильського забруднення нижчий, ніж у ровесників із “чистих” територій. Вірогідні відмінності спостерігаються між показниками з підтягування, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, та стрибках у довжину з місця, човниковому бігу 4х9м, та в бігу на 1500м (Р<0,05). Суттєвих відмінностей в результатах тестування на швидкість (біг 30м) та гнучкість (нахил тулуба вперед) не виявлено. У дітей, які мають кращі показники в спритності, швидкості та швидкісно-силових якостях, були й кращі показники гнучкості.

Наведені дані свідчать про те, що малі дози радіації в сукупності з факторами соціально-економічного характеру, негативно впливають на окремі показники фізичних якостей дітей середньої шкільної групи.

З метою вивчення взаємозв'язків між окремими складовими функціонального стану, показниками загальної фізичної підготовленості, вмістом інкорпорованих радіонуклідів був проведений кореляційний аналіз. Оцінка стану фізичної підготовленості здійснювалась за комплексним тестуванням фізичних якостей: пробігання на час 30 м (с), 1500 м (хв), вправи на гнучкість (нахил тулуба вперед, см), визначення м'язової сили (підтягування на перекладині для хлопчиків, згинання і розгинання рук в упорі лежачи для дівчат), спритність - човниковий біг (с), виконання стрибків з місця (см). Функціональні можливості дітей оцінювались за показниками вмісту гемоглобіну у крові (г/л), частотою серцевих скорочень після виконання навантаження помірної потужності (біг 2 хв.) і в стані спокою.

Взаємозв'язок між вмістом в організмі інкорпорованих радіонуклідів і функціональними можливостями, фізичною підготовленістю дітей середнього шкільного віку відображений у таблиці 2.

Кореляційні зв'язки між вмістом в організмі радіації і фізичною підготовленістю показують, що радіація не впливає на такі фізичні якості, як гнучкість, швидкість, витривалість (r=0,060-0,125). Вміст радіації має від'ємну кореляцію з показниками при тестуванні м'язової сили та спритності (r=-0,089-0,341). Водночас із збільшенням в організмі радіонуклідів спостерігається тенденція до збільшення частоти серцевих скорочень як в стані спокою так і при виконанні помірного навантаження (r=-0,123-0,182).Між вмістом радіації та гемоглобіном крові у дітей, що проживають на території радіаційного забруднення, не існує суттєвих зв'язків (r=0,333).

Як видно з таблиці 2, кореляційні зв'язки між вмістом в організмі радіонуклідів та функціональними можливостями при виконанні роботи, яка виконується в зоні максимальної потужності є слабкими (r=-0,123), що свідчить про неготовність серцево-судинної системи підлітків до виконання тривалої роботи субмаксимальної і максимальної потужності.

Встановлені кореляційні зв'язки між показниками випромінювання людини та показниками фізичного стану, фізичної підготовленості визначають закономірності функціонування різних систем організму. Вони і були покладені в основу розробленої корекційної програми з фізичного виховання підлітків.

Таблиця 2

Взаємозв'язок між вмістом в організмі інкорпорованих радіонуклідів і функціональними можливостями, фізичною підготовленістю дітей середнього шкільного віку, які проживають на території радіаційного забруднення

Вміст радіації в організмі (імпульси) Фізична підготовка дітей Функціональні можливості дітей

X1 X2 X3 X4 X5 X6 X7 X8 X9

Y 0,060 0,126 0,308 -0,341 -0,089 0,042 0,333 -0,182 -0,123

Y- радіація (імпульси), X1 - біг 30 м (с), X2 - біг 1500 м (хв.), X3 - гнучкість, X4 - сила (підтягування), X5 - човниковий біг (с), X6 - стрибки з місця (см), X7 - Hb, X8 - частота серцевих скорочень до навантаження, X9- частота серцевих скорочень після виконання фізичних навантажень помірної потужності

Нами вивчалось ставлення учнів до занять фізичною культурою і спортом як у дітей м. Рівне так і у дітей, які проживають на території радіаційного забруднення ( м. Сарни, смт. Рафалівка Володимирецького району) з метою врахування інтересів і потреб школярів у руховій активності. Комплекс факторів, пов'язаних з аварією на ЧАЕС, як показують наукові дослідження

[В.П. Бенедь,1992; Ю.З. Гильбух, С.А. Гончаренко,1992; Н.І. Романенко, 1995], негативно впливає не тільки на фізичний, але й на психічний стан дітей та молоді. Так як ефективність навчально-виховного процесу з фізичного виховання залежить від активності дітей, було визначено рівень мотивації дітей середнього шкільного віку до занять фізичною культурою. Аналіз результатів анкетування показує, що у школярів найважливішим мотивом відвідування уроків фізичної культури є бажання отримати добрі оцінки. Крім цього, діти відвідують уроки фізичної культури, щоб підвищити фізичну підготовку, це особливо видно у дітей 13 – 14 років, значну увагу вони надають технічній майстерності виконання фізичних вправ. (Таблиця 3 ).

Інтерес до фізичної культури у дітей, що проживають на території радіаційного забруднення, у порівнянні з однолітками “чистої” зони віком 11-12 років однаковий, а віком 13-14 років у школярів, що зазнали радіаційного ураження, має тенденцію до зниження.

У четвертому розділі “Корекційна програма функціонального стану школярів, що проживають на території радіаційного забруднення” подається програма зміцнення здоров'я, удосконалення адаптаційних механізмів за допомогою фізичних вправ для дітей віком 11-12 років в позаурочний час та визначається вплив експериментальної методики на функціональний стан та фізичну підготовленість.

Таблиця 3

Мотиви відвідування уроків фізичної культури дітьми, (%)

Мотиви Чиста зона ( м. Рівне) Зона посиленого радіоекологічного контролю

11-12 р.( n=40) 13-14 р.(n =40) 11-12 р.( n=45) 13-14 р.(n=45)

Підвищення фізичної підготовки 31,9 23,7 18,4 24,7

Зміцнення здоров'я 7,4 20,5 7,1 9,4

Оволодіння технікою фізичних вправ 14,1 20,5 10,9 23,7

Інтерес до особи вчителя 5,3 5,9 12,1 11,7

Прагнення отримати добрі оцінки 42,3 39,4 51,5 30,5

Рис.1. Інтерес до фізичної культури дітей віком 11 – 12 років, що проживають в різних екологічних зонах, ( %)

Рис.2. Інтерес до фізичної культури дітей віком 13 – 14 років, що проживають в різних екологічних зонах, ( % )

Багато наукових праць присвячено проведенню фізкультурно-оздоровчих заходів з дітьми за негативних умов довкілля, однак часто вони є різними за напрямками використання засобів фізичного виховання [О.С. Куц, 1994, 1997, О.. Гужаловський, 1995, М.О. Галайдюк, 1998, 1999 та ін.].

Аналіз сучасного програмного забезпечення процесу фізичного виховання у школі дозволив виявити, що у ньому недостатньо враховуються сензитивні періоди розвитку основних рухових якостей, які притаманні дітям середньої шкільної групи. Нормативна база визначення рівня фізичної підготовленості дітей, що зазнали радіаційного впливу, у шкільній практиці не відповідає змісту системи оцінки за державними тестами України.

Програма експериментальної роботи враховувала інтереси школярів, обсяг рухової активності і включала спортивну та ритмічну гімнастики, рухливі та спортивні ігри, формування правильної постави (комплекси для зміцнення м'язів хребта та релаксаційні вправи), легку атлетику, лижну підготовку. Схема побудови додаткових уроків відповідала трьом напрямкам. До першої групи відносились завдання, направлених на розвиток фізичних якостей. Другу групу складали завдання на формування перцептивно-моторних навичок, навчання фундаментальним руховим діям у спортивних іграх (баскетбол, футбол), при виконанні вправ з спортивної і ритмічної гімнастики, техніки бігу, стрибків у довжину з розгону, метання малого м'яча. У навчально-виховному процесі значна увага відводилась бесідам, роз'ясненням, метою яких було розширення відомостей у дітей про фізичну культуру і спорт, залучення до здорового способу життя.

Реалізація програми здійснювалась в три етапи: 1) адаптація функціональних систем організму до фізичних навантажень, 2) підвищення загальної фізичної підготовки, 3) удосконалення фізичних якостей. В учбово-тренувальному процесі дотримувались певного співвідношення між фізичними навантаженнями різної спрямованості: розвитку загальної витривалості 35%, сили 20%, швидкості та спритності 20%, гнучкості 25% від загального обсягу часу. Під час розробки такого співвідношення враховували сензитивний період розвитку фізичних якостей, показники фізичної підготовленості за якими діти, що проживають на території радіаційного забруднення, найбільше відстають від своїх ровесників з відносно чистих територій.

При нормуванні фізичних навантажень, адекватних функціональним можливостям досліджуваних, виходили з таких позицій: 1) градація фізичних навантажень за окремими показниками, зокрема, за частотою серцевих скорочень, поглинанням кисню, легеневою вентиляцією; 2) дозування інтенсивності фізичного навантаження в залежності від максимальної швидкості пересування; 3) оцінка інтенсивності навантаження, виходячи з максимальних енергетичних можливостей організму [Л.Є. Любомирський, 1989]. Під час учбово-тренувального процесу здійснювали діагностику вихідного рівня морфофункціонального стану, поступово збільшували обсяг і інтенсивність фізичних навантажень в залежності від адаптаційних можливостей організму та адекватності відновлювальних процесів. Для оцінки адаптації організму школярів до фізичних навантажень використовували загальні показники: самопочуття, настрій, апетит, сон, характер дихання, координація рухів, увага.

При вивченні функціональних характеристик серцево-судинної та дихальної систем, визначенні фізичної працездатності учнів, які займалися за розробленою нами програмою, були виявлені позитивні зрушення.

Під впливом систематичних фізичних тренувань за нашою програмою у підлітків експериментальної групи в стані спокою і при стандартних навантаженнях спостерігається зменшення частоти дихання за рахунок збільшення життєвої ємності легень. У хлопчиків експериментальної групи частота дихання у стані спокою зменшилась на 11,2%, у дівчаток - на 10,6%. Зменшення частоти серцевих скорочень свідчить про зростання серцевого викиду. Показник життєвої ємності легень у хлопчиків досягає 2383,2 ± 68,5 мм, а у дівчаток – 2213,7 ± 43,8 мм; у контрольній групі ці показники інші: у хлопчиків 2166,4 ± 36,7 мм, у дівчаток 2101,0 ± 38,5 мм. Показники максимальної затримки дихання на вдиху і на видиху зросли в експериментальній групі як у хлопчиків, так і дівчаток (Таблиця 4).

У процесі систематичних тренувань за розробленою корекційною програмою в умовах тривалого впливу радіоекологічного фактору у дітей збільшились максимальні аеробні можливості, зросла загальна фізична працездатність, у порівнянні з ровесниками, які займалися фізичною культурою за загальноприйнятою шкільною програмою. Фізична працездатність в експериментальній групі збільшилась на 12,7%, в контрольній групі ці зміни були не суттєвими (Р>0,05).

За результатами проведених досліджень частота серцевих скорочень у дітей, які займались за розробленою нами оздоровчою програмою, після завершення експерименту зменшилась у стані спокою, при виконанні фізичного навантаження помірної потужності, вправ на розтягування, в кінці заняття і збільшилась при виконанні вправ максимальної потужності (Рисунок 3). Зміна частоти серцевих скорочень у школярів експериментальної групи пояснюється тим, що до складу корекційної програми входили вправи аеробного характеру.

Прояви підвищення артеріального тиску нами було встановлено у 15 % учнів на початку експерименту в обох групах, а після проведення досліду цей показник знизився на 5,6 % в експериментальній групі. Після експерименту у досліджуваних показники артеріального тиску досягали середніх величин і становили 107/60мм.рт.ст.

Таблиця 4

Показники функціонального стану школярів контрольної та

експериментальної груп після проведення експерименту

Показники Стать Групи дітей Досто-вірність різниці

Контрольна група М± m, ( n =36) Експериментальна група М ±m, ( n =36)

Частота серцевих скорочень у стані спокою, уд/хв Хл* 83,5 ± 2,0 79,4 ± 3,2 >0,05

Д** 97,9 ± 2,8 88,3 ± 3,5

Частота серцевих скорочень після роботи помірної потужності, уд/хв Хл 151,6 ± 2,9 148 ± 1,8 >0,05

Д 164,9 ± 2,1 157,8 ± 2,6

Життєва ємність легень, л Хл 2166,4 ± 36,7 2383,2 ± 68,5 <0,05

Д 2101,0 ± 38,5 2213,7 ± 43,8

Частота дихання у стані спокою (кількість разів) Хл 22,5 ± 0,3 20,7 ± 0,2 >0,05

Д 24,6 ± 0,7 22,0 ± 0,3

Частота дихання після роботи помірної потужності (кількість разів) Хл 51,9 ± 0,6 48,7 ± 0,6 >0,05

Д 55,5 ± 1,1 52,1 ± 0,9

Затримка дихання на вдиху, с Хл 43,3 ± 3,1 61,3 ± 2,7 <0,05

Д 39,0 ± 3,3 45,3 ± 3,3

1 2 3 4 5

Затримка дихання на видиху, с Хл 19,3 ± 2,2 22,4 ± 2,8 <0,05

Д 13,0 ± 1,4 20,1 ± 1,6

Індекс Руф'є-Діксона Хл 5,2 ± 1,3 4,2 ± 0,8 >0,05

Д 6,2 ± 2,2 5,1 ± 0,7

Артеріальний тиск систолічний, мм.рт.ст. Хл 110,4 ± 1,3 108,6 ± 0,9 >0,01

Д 108,7 ± 1,5 105,7 ± 1,2

Артеріальний тиск діастолічний, мм.рт.ст. Хл 60,0 ± 1,1 59,8 ± 0,9 >0,01

Д 59,5 ± 1,5 60,5 ± 1,0

Хл* - хлопчики, n=18; д** - дівчатка, n =18

Результати співставлення даних контрольної та експериментальної груп показали, що застосування програми корекції значно покращило показники фізичної підготовленості дітей (Таблиця 5). Найбільша різниця спостерігається між показниками таких фізичних якостей, як витривалість, швидкісно-силові якості, гнучкість. Зміст і методи позакласної роботи з фізичного виховання були спрямовані на розвиток фізичних якостей, зокрема, гнучкості, що дало змогу збільшити амплітуду виконання рухових дій, покращити загальну фізичну підготовленість. Було виявлено, що кількість дітей експериментальної групи, які мали низький рівень фізичної підготовленості, зменшилася у середньому на 14%, а в контрольній залишилась на попередньому рівні. Збільшилась кількість дітей в експериментальній групі з рівнем “вищий за середній” в середньому на 18,3%, а в контрольній групі – лише на 0,9%.

Рис. 3 Зміна частоти серцевих скорочень у дітей експериментальної групи при фізичних навантаженнях різної аеробної потужності та в період відновлення

Таким чином, педагогічний експеримент підтвердив високу ефективність запропонованої програми корекції стану функціональних систем організму, показників фізичної підготовленості дітей, що проживають в зонах радіаційного забруднення.

Таблиця 5

Фізична підготовленість дітей середнього шкільного віку контрольної та експериментальної груп після проведення експерименту

Тестові вправи Стать Групи дітей Достовір- ність різниці за критерієм Ст'юдента

Контрольна М ± m (n= 36 ) Експери-ментальна М ± m (n= 36)

Витривалість

Біг 1500 м (хв, с) хл*. 8,59 ± 0,32 7,14 ± 0,45 Р<0,05

д** 9,25 ± 0,54 8,35 ± 0,32

Сила

Згинання і розгинання рук в упорі лежачи на підлозі (разів) хл 19,1 ± 3,43 27,01± 0,97 Р<0,05

д 10,2 ± 2,32 14,32± 1,51

З положення лежачи на спині піднімання тулуба в сід за 1 хв (разів) хл 28,05 ± 2,89 42 ± 2,62 P<0,05

д 25,07 ± 3,35 39 ± 1,73

Стрибок у довжину з місця хл 160,35±26,3 175,79±20,0 P<0,05

д 135,39±15,1 165,25±11,4

Швидкість

Біг 30 м (с) хл 6,27 ± 1,12 5,71 ± 1,18 P>0,01

д 6,7 ± 2,09 5,92 ± 1,30

Спритність

Човниковий біг 4ґ9 м/с хл 10,87 ± 1,35 10,51 ± 1,14 P>0,01

д 11,52 ± 1,57 11,23 ± 0,52

Гнучкість

Нахили тулуба вперед із положення сидячи (см) хл +6,12 ± 1,73 +7,80 ± 0,57 P<0,05

д +10,23±2,94 +13,55 ± 0,24

хл* - хлопчики, n=18; д** - дівчатка, n=18

У п'ятому розділі “Аналіз і узагальнення результатів дослідження” проаналізовані дані наукового дослідження дисертаційної роботи, зроблений загальний аналіз, вказані шляхи зміцнення здоров'я і запропоновані практичні рекомендації щодо проведення занять зі школярами, які проживають на території радіаційного забруднення.

Результати педагогічного експерименту підтверджують дані В.І.Завацького (1994,1997,2001), В.В.Чижика (1996),О.С.Куца (1997), Т.Ю.Круцевич (2000), М.А.Галайдюка (2001) щодо рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей, які проживають на території радіаційного забруднення та ефективність застосування розробленої корекційної програми для підвищення фізичного стану і опірності організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища.

До другої групи отриманих даних належать результати функціональних можливостей дітей Чорнобильської зони, їх ставлення до фізичного виховання і спорту, зміст фізкультурно-оздоровчих занять на території радіаційного забруднення.

Новими є відомості про взаємозв'язок між вмістом в організмі інкорпорованих радіонуклідів та показниками морфофукціонального стану дітей середнього шкільного віку, які проживають на території радіаційного забруднення, а також програма оздоровчих занять фізичними вправами у позакласній роботі, спрямована на покращення функціональних резервів організму.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз наукової і методичної літератури показав, що у школярів, які проживають на території радіаційного забруднення спостерігається погіршення стану здоров'я, зниження показників фізичної підготовленості і функціональних можливостей. В нозологічній структурі захворювань перше місце посідають недуги органів дихання, друге – органів травлення, третє – захворювання ендокринної системи.

Сучасними дослідженнями доведено, що виконання фізичних вправ школярами, які проживають на території радіаційного забруднення, покращують їх фізичний стан і опірність організму до захворювань. Водночас в науковій літературі немає єдиного погляду щодо співвідношення, спрямованості, доцільності використання фізичних навантажень та їх дозування.

2. В результаті констатуючого педагогічного експерименту встановлено, що фізичний розвиток дітей віком 11-14 років у відносно “чистій” та забрудненій зонах достовірно відрізняється ( Р< 0,05).

При аналізі антропометричних показників виявлено, що у 16,8% дітей, які проживають на території радіаційного забруднення, спостерігається дефіцит маси тіла, у 17,4% на цьому фоні визначена ретардація росту тіла у довжину. Таке поєднання симптомів вказує на диспропорцію між довжиною і вагою тіла, що потрібно розглядати як затримку фізичного розвитку, обумовлену нейроендокринними розладами.

Спостерігається тенденція до підвищення частоти серцевих скорочень у школярів з радіаційно-забруднених територій. Загальна працездатність і максимальні аеробні можливості знижені у підлітків радіаційної зони у порівнянні з підлітками, які проживають в екологічно чистому регіоні (Р<0,05).

Рівень фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку, які проживають на території радіаційного забруднення, нижчий, ніж у їх ровесників з відносно чистого регіону. Найбільші відмінності спостерігаються за показниками силових та швидкісно-силових якостей.

3.На основі кореляційного аналізу встановлено, що ендогенне забруднення радіонуклідами не впливає суттєво на такі фізичні якості, як гнучкість, спритність, витривалість. Наявність слабкої від'ємної кореляції між вмістом інкорпорованих радіонуклідів та показниками м'язової сили, частотою серцевих скорочень в стані спокою і після виконання фізичного навантаження дають змогу стверджувати, що малі дози радіації в оточуючому середовищі, поряд з іншими факторами соціально - економічного характеру, можуть негативно впливати на силові якості та серцево-судинну систему.

4.У дітей, які проживають в зонах посиленого радіоекологічного контролю, спостерігається зниження інтересу до занять фізичною культурою і спортом в порівнянні з їх однолітками з відносно чистих територій. Це обумовлюється особливостями організації, змістом і методикою проведення занять зі школярами, які знаходяться під впливом малих доз радіації.

5.У процесі фізичного виховання дітей, які проживають на території радіаційного забруднення, доцільно використовувати комплексний варіант оздоровчого тренування, який передбачає наступне співвідношення фізичних вправ різної спрямованості: розвиток загальної витривалості - 35%, сили - 20%, швидкості та спритності - 20%, гнучкості - 25%. Система фізичного виховання дітей середнього шкільного віку складається з позакласних занять оздоровчої та навчально-виховної спрямованості, що забезпечили вирішення поставлених завдань: 1) адаптація функціональних систем організму до фізичних навантажень, 2) підвищення загальної фізичної підготовки, 3) удосконалення фізичних якостей.

6. Запроваджена програма корекції функціонального стану підлітків, що була спрямована на оптимізацію рухової активності школярів, позитивно вплинула на організм, мала наступальну профілактичну спрямованість, покращила показники серцево-судинної, дихальної систем, сприяла зростанню результатів при здачі державних тестів з фізичної підготовки. Показники вмісту ендогенного забруднення інкорпорованими радіонуклідами не змінились, що пов'язано з умовами проживання, харчування. Зменшення радіонуклідів в організмі спостерігались у дітей, батьки яких були проінформовані про небезпечність впливу інкорпорованих радіоактивних металів та дотримувались певних гігієнічних вимог щодо харчування, режиму дня та рухової активності.

7.Результати проведеного педагогічного експерименту дають підстави рекомендувати програму корекції функціонального стану для використання в практиці фізкультурно-оздоровчої роботи з підлітками, що проживають на території радіаційного забруднення, як засіб оздоровлення та профілактики захворювань.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Сотник Ж. Г., Зарічанська Л. О. Фізичні вправи в якості інтегрального фізіологічного методу надання оцінки стану здоров'я дітей, що проживають у зонах екологічної небезпеки // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С. С. – Харків: ХХПІ, 2001. - №16. – С.25-28.

2.Сотник Ж. Г., Заричанская Л. А. Комплексное развитие физических качеств при выполнении упражнений ритмической гимнастики // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научн. тр. под ред. Ермакова С. С. – Харьков: ХХПИ, 2001. - №3. – С.38-41.

3. Сотник Ж. Г. Организационно- методические особенности физического воспитания детей 11-12 лет, которые проживают на территориях радиационного контроля // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научн. тр. под ред. Ермакова С. С. – Харьков: ХХПИ, 2001. - №6. – С. 51-55.

4.Сотник Ж. Г. Рівень фізичної підготовленості дітей 11-14 років, які зазнали радіаційного опромінення // Педагогіка, психологія та медико-біологічні