РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Савчук Сергій Ананійович

УДК 796.0-05:371.037

Корекція фізичного стану студентів технічних

спеціальностей в процесі фізичного виховання

24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання

різних груп населення

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання та спорту

Рівне – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Луцькому державному технічному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Поташнюк Раїса Захарівна, Міжнародний університет "РЕГІ" імені академіка Степана Дем'янчука, завідувач кафедри фізичної реабілітації

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Мицкан Богдан Михайлович, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання та спорту,

кандидат педагогічних наук, доцент Цьось Анатолій Васильович, Волинський державний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри теоретичних основ фізичного виховання

Провідна установа: Львівський державний інститут фізичної культури, кафедра фізичної реабілітації, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, м. Львів

Захист відбудеться "27" квітня об 11год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К47.053.01 у Рівненському державному гуманітарному університеті, за адресою: 33028 м. Рівне, вул. С.Бандери, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Рівненського державного гуманітарного університету за адресою: 33000 м. Рівне, вул. Остафова, 31.

Автореферат розісланий "26" березня 2002р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Осьмак Л.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Студентська молодь України сьогодні складає науковий, культурний, інтелектуальний потенціал країни, генофонд нації. Питання збереження і зміцнення здоров'я студентів є важливою культурно-освітньою, економічною і соціально-політичною проблемою. Водночас, фізичний стан студентів протягом останнього десятиріччя різко погіршився внаслідок поглиблення соціально-економічної, екологічної та демографічної кризи (В.А.Антінкова, 1995; О.Д. Дубогай, 1995; Є.А. Ясінський, 1996; Р.З. Поташнюк, 1996; І.В. Поташнюк, 1997; О.В. Дрозд, 1998; Г.Є. Іванова, 2000.)

Як показують наукові дослідження А.В.Магльованого (1998), Б.М.Мицкана (1996) та ін., здоров'ям студентів можна і треба управляти шляхом організації і реалізації впливів, які спрямовані на збереження і зміцнення у першу чергу фізичного здоров'я. Характеризуючи сутність поняття "фізичне здоров'я" більшість авторів розуміють його як рівень фізичного стану організму, в основі якого лежить фізична підготовленість, оптимальний функціональний стан серцево-судинної системи як універсальний індикатор адаптаційних можливостей цілісного організму (І.В.Муравов, 1988, 1989; Г.А.Апанасенко, 1992; В.П.Петленко, 1998; В.І. Завацький, 1997).

Враховуючи кризовий стан економіки, культури, освіти, медицини, фізичне виховання і спорт лишаються одними з небагатьох напрямків діяльності вищих закладів освіти, за якими можна реально здійснювати як виховну роботу, так і управління здоров'ям студентів. Зацікавлене ставлення суспільства до фізичної культури і спорту у вищих закладах освіти потребує знань оздоровчих аспектів навчального процесу з фізичного виховання, які ґрунтуються на врахуванні морфофункціональних можливостей, вихідного рівня фізичної підготовленості, особливостях захворюваності студентів, специфіці майбутньої професійної діяльності і т.ін.

Сьогодення характеризується посиленням уваги до фізичної культури як засобу формування здоров'я. Особливо актуальним це коло проблем є для вищих закладів освіти технічного профілю, в той час як більша частка наукових досліджень з питань фізичного виховання і його медико-біологічних аспектів стосується гуманітарних вузів (переважно педагогічних та медичних університетів).

Наукове обґрунтування і розробка диференційованих, модифікованих методик фізичного виховання студентів, що освоюють технічні спеціальності, сприятиме поліпшенню їх фізичного стану, яке включатиме як підвищення рівня фізичної підготовленості, так і зміцнення здоров'я, покращенню розумової працездатності і резистентності організму до впливу патогенних факторів довкілля.

Отже, недостатня теоретична і методична обґрунтованість засобів фізичного виховання у вищих закладах освіти технічного профілю зумовили вибір теми дослідження "Корекція фізичного стану студентів технічних спеціальностей в процесі фізичного виховання".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Волинського державного університету імені Лесі Українки як складова наукової теми на 1998-2000 рр. "Дослідження фізичного здоров'я, способу життя учнівської і студентської молоді та розробка програм професійної валеологічної підготовки студентів вищих закладів освіти" (номер держреєстрації 0198 V 000401). Роль автора у виконанні дослідницької теми полягає у визначенні фізичної підготовленості, дослідженні стану здоров'я майбутніх інженерів та розробці програми організації оздоровчих занять для корекції фізичного стану студентів.

Об'єкт дослідження – процес фізичного виховання у вищих технічних закладах освіти.

Предмет дослідження – зміст, форми і методи проведення оздоровчих заходів у системі фізичного виховання студентів вищих технічних закладів освіти.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та розробити зміст, форми і методи корекції фізичного стану студентів технічних спеціальностей в процесі фізичного виховання у вищому закладі освіти.

Задачі дослідження:

1. З'ясувати сутність сучасних технологій фізичного виховання у вузі і шляхи розвитку оздоровчого напрямку фізичного виховання у вищих закладах освіти.

2. Визначити рівень фізичної підготовленості студентів вищого технічного закладу освіти.

3. Вивчити взаємозв'язок між станом фізичного здоров'я студентів та їх ставленням до фізичного виховання.

4. Розробити програму корекції фізичного стану студентів технічних спеціальностей засобами фізичної культури та перевірити її ефективність.

Методи дослідження:

Для розв'язання поставлених задач та досягнення мети використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення наукової літератури; педагогічний експеримент, який включав констатуючу, формуючу та контрольну частини; опитування (анкетування); тестування рівня фізичної підготовленості; статистичні методи обробки отриманих даних.

Наукова новизна дослідження:

- визначено комплекс організаційно-педагогічних умов оптимізації фізичного виховання студентів вищих технічних закладів освіти як засобу корекції їх фізичного стану і зміцнення здоров'я;

- науково обґрунтовано та розроблено програму самостійних оздоровчих занять фізичними вправами для юнаків і дівчат віком 17-21 років;

- розширено уявлення про вікові та статеві особливості фізичної підготовленості, стану здоров'я, ставлення до фізичного виховання і спорту, рівень знань з фізичної культури і спосіб життя студентів;

- встановлено кореляційні зв'язки між окремими показниками фізичного здоров'я і фізичної підготовленості студентів.

Практичне значення одержаних результатів:

Результати дослідження можуть бути використані:

- у навчальному процесі вищих технічних закладів освіти при викладанні навчальної дисципліни “Фізичне виховання”;

- у розробці програм та проведенні факультативних занять із студентами вищих закладів освіти;

- при підготовці фахівців у галузі фізичного виховання до роботи із студентами у вищих технічних закладах освіти.

Основні положення і результати досліджуваної проблеми використовуються при читанні лекцій і проведенні практичних та самостійних занять у процесі вивчення курсу "Фізичне виховання", "Валеологія" у Луцькому державному технічному університеті. Розроблені методичні рекомендації щодо проведення оздоровчих (самостійних) занять і впровадженні в практику навчально-виховного процесу з фізичного виховання у Луцькому державному технічному університеті та Львівському державному аграрному університеті.

Особистий внесок дисертанта полягає в розробці основних ідей та положень досліджуваної теми, формулюванні мети, постановку задач, виборі методик, проведенні констатуючого і формуючого експерименту, самостійному виконанні всього обсягу експериментальних досліджень, аналізу та опису одержаних результатів, розробці програми самостійних оздоровчих занять студентів фізичними вправами.

Надійність та вірогідність одержаних результатів забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, адекватністю застосовуваних методів меті та завданням роботи, цілісною організацією дослідження, поєднанням математичних методів обробки експериментальних даних із їх якісним аналізом.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на звітних науково-практичних конференціях

Луцького технічного університету (м. Луцьк, 1999-2001), на Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних та екологічних умовах” (м. Запоріжжя, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Молода спортивна наука України" (м. Львів, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні" (м. Рівне, 2001).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 6 праць, серед яких 4 статті у фахових наукових виданнях, 2 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 173 сторінках комп'ютерної верстки і складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаної літератури (252 вітчизняних і 27 іноземних джерел) і додатків. Робота ілюстрована 37 таблицями і 9 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, сформульовано наукову новизну, розкрито практичне значення, особистий внесок автора, апробацію основних результатів науково-пошукової роботи.

У першому розділі “Фізична культура як засіб збереження, корекції та відновлення фізичного стану студентів” представлений порівняльний огляд і аналіз історико-педагогічної і медико-біологічної літератури, узагальнення наукових ідей вчених-дослідників з проблеми оздоровчого впливу фізичної культури. Огляд літератури відображає: роль фізичної культури у формуванні здорового способу життя і збереженні здоров'я; погіршення стану здоров'я сучасної популяції студентів і задачі фізичного виховання по його зміцненню; методологію розвитку і технологію впровадження його елементів у фізичне виховання у вищих навчальних закладах освіти. З широкого кола питань, які підлягають вирішенню, найменш розробленими є аспекти наукового обґрунтування змісту, форм і методів оздоровчого фізичного виховання у вузах технічного профілю.

У другому розділі “Методи та організація дослідження” описано методи дослідження: теоретичні – аналіз та узагальнення наукової літератури з питань оздоровчого впливу фізичної культури, стану здоров'я студентства і шляхів керування ним в світлі сучасної концепції фізичного виховання у вищих закладах освіти; емпіричні – опитування, анкетування; тестування для визначення рівня фізичної підготовленості; медико-біологічні – антропометричні, фізіометричні вимірювання показників здоров'я; педагогічний експеримент – констатуючий, формуючий, контрольний; методи математичної обробки даних.

Фізична підготовленість студентів оцінювалась за результатами контрольних вправ, що передбачені державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України (Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України, 1997). Проводились тестування на силу, швидкість, витривалість, спритність, гнучкість та швидкісно-силові якості.

Ставлення до фізичної культури і спосіб життя студентів оцінювався шляхом опитування за спеціально розробленою анкетою з врахуванням рекомендацій В.І.Столярова і співавторів (1987, 1988), В.М.Лабскир (1988), В.Н.Кряж (1990).

Стан здоров'я студентів оцінювався за результатами визначення їх фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної, дихальної, м'язової систем організму, захворюваності. Фізичний розвиток оцінювався за антропометричними показниками - довжини та маси тіла, обхвату грудної клітки - загальноприйнятим методом сигмальних відхилень із врахуванням гармонійності розвитку.

Функціональний стан серцево-судинної системи визначався за показниками частоти серцевих скорочень, артеріального тиску - систолічного і діастолічного (метод Короткова (апарат Ріва-Роччі)). Показники вимірювались у стані спокою і після дозованого фізичного навантаження (проба Мартіне-Кушелевського - 20 присідань за 30 секунд). Розрахунковими методами визначались: пульсовий, середній гемодинамічний тиск, ударний і хвилинний об'єм крові, адаптаційний потенціал, індекс подвійного добутку, коефіцієнт економізації кровообігу, вегетативний індекс, показник якості реакції, час відновлення частоти пульсу. Функціональний стан дихальної системи оцінювався за показниками життєвої ємності легень (вимірювалась портативним сухим спірометром). Фактична життєва ємність порівнювалась з розрахованою належною, обчислювався життєвий індекс. Функціональний стан м'язової системи визначався за результатами кистьової динамометрії. На підставі антропометричних і фізіометричних показників розраховувався ряд індексів - масо-зростовий, дихальний, життєвий, силовий. Визначались рівень фізичного (соматичного) здоров'я (Л.Г.Апанасенко 1985, 1992), індекс фізичного стану організму студента (С.А.Душанін, 1985; Е.А..Пирогова, 1989). Шляхом аналізу даних поглиблених медичних оглядів, організованих нами із залученням спеціалістів різного профілю, визначався рівень та структура захворюваності на 100 студентів.

Аналіз отриманих даних проведено за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики з розрахунком середніх величин окремих показників, їх помилки і дисперсії, критеріїв вірогідності розбіжностей вивчених явищ (Б.Л.Міркін, 1980). Застосовувався метод кореляційного аналізу отриманих даних фізичної підготовленості і стану здоров'я студентів.

Дослідження проводилось у Луцькому державному технічному університеті. Дослідженням були охоплені 344 студенти І-ІV курсів (юнаки і дівчата у віці 17-21 років) енергоощадного факультету. Дослідження охоплювало наступні етапи науково-педагогічного пошуку.

Перший етап (1997–1998рр.) – аналітико-констатуючий, включав вивчення науково-методичної, психолого-педагогічної, фізіолого-гігієнічної літератури, обґрунтування проблеми дослідження, формування робочої гіпотези, мети і задач дослідження, вивчення педагогічного досвіду організації занять оздоровчого спрямування, фізичного виховання у вищих закладах освіти.

Другий етап (1998–1999рр.) – дослідницько-експериментальний, визначався розробкою обраної проблеми, проведенням констатуючого експерименту, поточним аналізом отриманих даних.

Третій (1999–2001рр.) етап полягав у розробці та апробації програми оздоровчих занять, проведенні контрольного етапу експерименту, оцінці ефективності програми із застосуванням методів математичної статистики, впровадженні програми у навчально-виховний процес технічних закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

Третій розділ “Фізичний стан студентів вищого технічного закладу освіти і фактори, що на нього впливають” містить матеріали комплексного вивчення фізичного стану студентів, який включав оцінку рівня фізичної підготовленості, стану здоров'я (фізичний розвиток, функціональний стан провідних систем організму, захворюваність), соціологічне дослідження ставлення до занять фізичною культурою і способу життя студентів, кореляційний аналіз впливу рівня фізичної підготовленості на стан здоров'я студентів.

На відміну від аналогічних досліджень окремих показників фізичного стану студентів-майбутніх інженерів різного профілю, виконаних у попередні роки (А.І.Антонов, А.Г.Маслов, 1995; Ю.П.Бобильов, 1991, 1993; Г.К.Ворона, В.С.Глузд, 1995; В.П.Жарких і співавт., 1990; В.П.Зайцев, 1998; Г.Є.Іванова, 2000), вивчення і оцінка фізичного стану студентів проводилась нами диференційовано для юнаків і дівчат.

Дослідження фізичної підготовленості студентів виявило, що за час навчання сумарний бал її, розрахований за сімома показниками (біг 3000м, 100м, “човниковий” біг, підтягування і вис на перекладині, стрибок у довжину, піднімання в сід з положення лежачи) практично не змінився. У юнаків він становив відповідно рокам навчання 26,9±0,52; 24,6±0,56; 24,8±0,67; 26,6±0,69; у дівчат – 23,9±1,09; 21,8±1,51; 23,7±0,98; 23,7±1,19 балів. Ці величини відповідають лише задовільному рівню фізичної підготовленості. Навіть з врахуванням результатів тестування з плавання (які покращувалися майже у всіх студентів і в однаковій мірі) тільки на четвертому курсі у юнаків загальний бал сягав нижчих меж доброго рівня.

Розподіл обстежених студентів за рівнем фізичної підготовленості свідчить про те, що 77,0±2,6% юнаків і 79,6±4,5% дівчат мали задовільний рівень, відповідно 9,9±1,8% і 14,8±4,8% - незадовільний і лише 12,7±2,1% і 6,2±2,6% - добрий. За час навчання в обох статевих групах відбувається зростання частки студентів із задовільним рівнем (у юнаків – вірогідно, р<0,01) за рахунок рівномірного зменшення частки як з добрим, так і з незадовільним рівнем.

Аналіз динаміки розвитку окремих рухових якостей, які оцінювалися за характером змін параметрів вказаних показників подані на рис.1., свідчить про зниження протягом періоду навчання у вузі загальної і кардіореспіраторної витривалості, аеробної продуктивності організму студентів Структура розвитку окремих фізичних якостей практично не змінюється. Зафіксовано зниження показників фізичної підготовленості студентів другого і третього курсів. Різниця емпіричних і нормативних показників у дівчат виявилася більшою, ніж у хлопців. Розбіжності виявилися і в ступені зміни цих параметрів і навіть їх спрямованості. Не виявлено тенденції до покращення силових якостей. Таким чином, фізична підготовленість студентів технічного вузу характеризується низьким загальним рівнем, відсутністю стійкої тенденції до підвищення Дослідження стану здоров'я студентів виявило, що переважна більшість (до 97%) мають середній, вищий за середній і високий рівні фізичного розвитку, відставання розвитку встановлено лише у 13% , однак 56% юнаків і 47% дівчат мають дефіцит маси тіла, відповідно 35% і 14,5% - її надлишок, тобто дуже висока питома вага осіб з дисгармонійним розвитком.

Вивчення функціонального стану організму студентів і його резервних можливостей в динаміці навчання виявило наступне. При стабільних протягом 4-х років спостереженнях і досить високих середніх показниках м'язової сили (48-51 кг у юнаків і 29-31 кг у дівчат) питома вага студентів з відставанням силового індексу становить відповідно рокам навчання у 31-40% юнаків і 49-56% дівчат. Життєва ємність легень у юнаків за середньостатистичними величинами відповідала віковим нормативам, але була вірогідно (р<0,05-0,001) нижчою за належну, у дівчат – нижче нормативних величин. Про зниження функціональних можливостей дихальної системи свідчать і величини життєвого і дихального індексів, які у 46% юнаків і 80% дівчат характеризувалися як низькі і нижчі за середні. Виявлені ознаки наростаючого напруження серцево-судинної системи за час навчання.

юнаки

І курс ІІ курс ІІІ курс ІV курс

дівчата

І курс ІІ курс ІІІ курс ІV курс

Рис. 1 “Профіль” фізичної підготовленості студентів I-IV курсів (юнаків та дівчат)

1 – біг на 3000м, 2 – біг на 100м, 3 – “човниковий” біг, 4– стрибок у довжину з місця, 5 – підтягування на перекладині, 6 – піднімання тулуба, 7 - гнучкість

Фізичний стан студентів за показниками частоти серцевих скорочень і рівня артеріального тиску у стані спокою (за О.В.Дрозд, 1998) може бути охарактеризований як нижчий за середній і низький. Зі збільшенням терміну навчання майже вдвічі зростає частка студентів з гіпертонічним типом реакції серцево-судинної системи. У 20% юнаків і 18,3% дівчат наявні дуже низькі показники хвилинного об'єму крові. Зниження функціональних можливостей серцево-судинної системи виявлено у 35% юнаків і 25,5% дівчат за індексом подвійного добутку, коефіцієнтом економізації кровообігу. Напруження адаптаційного потенціалу системи кровообігу, який відображає кількісну характеристику адаптаційно-пристосувальної реакції цілісного організму, виявлено протягом навчання у 58-74% студентів.

Рівень фізичного (соматичного) здоров'я, який розраховувався на основі показників, що мають задовільні кореляційні зв'язки з максимальною аеробною працездатністю і характеризують біоенергетику організму, протягом всього періоду навчання був нижчим за середній. Жоден студент не мав високого рівня здоров'я, а рівень вище за середній визначався лише у 2-4% студентів. Індекс фізичного стану за час навчання знижувався з середнього рівня на І-ІІ курсах до нижчого за середній на ІІІ-ІV курсах.

Хронічні захворювання мали 72% обстежених студентів, рівень захворюваності становив 112,5±6,2 випадків на 100 студентів (у окремих студентів виявлено 2-3 захворювання), у дівчат він в 1,4 рази був вищим, ніж у юнаків. Провідні місця в структурі захворюваності посідають хвороби нервової системи і органів чуття (37,8±2,7%), хвороби ендокринної системи, розлади харчування і порушення обміну речовин (35,3±2,6%).

Соціологічні дослідження встановили, що інтерес до фізичної культури має формальний характер, її засоби у повсякденному житті студентів використовуються дуже обмежено. Факторами впливу на формування негативного ставлення до фізичного виховання є відсутність вільного часу, інтересу до фізичної культури, слабка довузівська підготовка. Спортом займаються 12% студентів, ранкову гімнастику виконують систематично 13%, 19% використовують ті чи інші види загартовуючи процедур. Виявлено значні порушення основних елементів режиму дня, що свідчать про нераціональний спосіб життя (знижена тривалість прогулянок, нічного сну – у 60-70%, поширені шкідливі звички – 43%). У переважної більшості студентів (80-85%) відсутні настанови на регулярні заняття фізичною культурою і дотримання здорового способу життя.

Кореляційний аналіз дозволив виявити кількісні характеристики взаємозв'язку між рівнем фізичної підготовленості і станом здоров'я студентів; в найбільшій мірі прослідковується залежність її від стану серцево-судинної системи (значення коефіцієнтів кореляції з окремими показниками 0,522-0,759).

Отримані в констатуючому експерименті дані дозволяють стверджувати, що рівень фізичного стану студентів технічних спеціальностей низький за ознаками фізичної підготовленості, стану здоров'я, фізичної активності, способу життя. Фізичний стан студентів залежить як від низької мотивації до занять фізичною культурою і дотримання здорового способу життя, так і недостатньої ефективності існуючої організації фізичного виховання студентів, яка не забезпечує не тільки оздоровчих, але й підтримуючих впливів на нього.

Четвертий розділ “Наукове обґрунтування програми корекції фізичного стану студентів засобами фізичної культури та оцінка ефективності її впровадження” – висвітлюються результати формуючого експерименту. Експериментальна методика включала вправи із розділу гімнастики (загальнорозвиваючі та прикладні вправи, вправи на гімнастичних приладах, опорні стрибки, елементи акробатики); легкої атлетики (біг на короткі, середні та довгі дистанції, подолання вертикальних і горизонтальних перешкод і човниковий біг); спортивних ігор (баскетбол, волейбол і футбол); кросової підготовки; плавання.

Основними фізіолого-гігієнічними передумовами корекції фізичного стану студентів засобами фізичного виховання ми вважали індивідуальний підхід при розробці змісту, форм і методів оздоровчих вправ з врахуванням стану здоров'я, зокрема функціональних можливостей, статевих особливостей фізичної працездатності, особливостей хронічної патології.

З педагогічних позицій необхідними умовами ефективності впровадження розробленої програми було підсилення мотивації занять фізичною культурою, поглиблення загальних і спеціальних знань, основ раціонального способу життя.

Для забезпечення оптимального оздоровчого ефекту, корекції фізичного стану була розроблена програма оздоровчих занять, змістом якої стали дозовані фізичні навантаження відповідно до функціональних і фізичних можливостей організму студентів. Враховуючи комплексність оздоровчого тренування і низький рівень фізичного стану молоді, ми розробили співвідношення засобів оздоровчих занять для студентів різних курсів вищих технічних закладів освіти.

Для оцінки оптимального фізичного навантаження залежно від тривалості та інтенсивності навантажень, систематичності занять, фізичної активності, рівня здоров'я й віку використовували методику (В.І. Бєлов, 1984) експрес-контролю рівня фізичного навантаження, яка дозволяє оперативно його визначати і вносити корективи в процес оздоровчого тренування.

З метою розвитку загальної витривалості на заняттях застосовувався рівномірний метод тренування. Для цього використовувались різні фізичні вправи та їх комплекси (ходьба, біг, плавання, стрибки через скакалку тощо).

Пропонувались вправи (підтягування, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, присідання), що сприяли розвитку силової витривалості. Розвиток сили забезпечувався вправами з атлетичної гімнастики, з обтяженням та на гімнастичних приладах.

У процесі експериментальної роботи широко використовувався ігровий та змагальний методи. Навчальні ігрові заняття відрізнялися від традиційних не тільки емоційною насиченістю, але й моторною щільністю, яка складала 65-70% від загального часу заняття. Під час підбору ігор враховувалися основні завдання заняття, рівень фізичної підготовленості студентів та місце проведення. Враховуючи зниження фізичного стану у молоді, ігри, що використовувалися, були спрямовані, переважно, на розвиток фізичних якостей.

Зважаючи на низьку фізичну підготовленість студентів і незадовільний стан здоров'я, під час експериментальних занять велика увага надавалася педагогічному і медико-біологічному контролю. Для цього широко використовувалися суб'єктивні (самопочуття, апетит, сон, настрій, тощо) і об'єктивні (частота серцевих скорочень, кров'яний артеріальний тиск, тестування) методи, велика увага надавалась самостійним заняттям.

Враховуючи важливість раціонального поєднання вправ різної спрямованості в процесі самостійного оздоровчого тренування було розроблено розподіл засобів занять протягом тижня. Особлива увага зверталась на виховання інтересу студентів до виконання фізичних вправ.

Корекція змісту обов'язкових занять (в обсязі 10% навчальних годин) – введення елементів семінарських занять з питань організації самостійних занять фізичними вправами, розрахунок пульсових режимів при проведенні занять оздоровчої спрямованості, проведення самоконтролю ефективності тренування, експрес-оцінки рівня фізичного здоров'я та рівня фізичного стану, використання природних факторів, додаткових (поза типовою програмою) гімнастичних вправ для грудної клітки, зміцнення м'язів живота і спини; елементи комплексу вправ при гіпертонічній хворобі першого ступеня.

Результати проведеного педагогічного експерименту показали, що студенти експериментальної групи мають вищий рівень фізичного стану, ніж контрольної. Аналіз результатів, поданих в табл.1, показує, що, практично, за всіма тестами студенти експериментальної групи переважають контрольну. Найбільша різниця спостерігається за витривалістю, силовими і швидкісно-силовими якостями (р<0,05-0,001). Найбільша відмінність (особливо у хлопців) виявлена за такими тестами: стрибки у довжину з місця, підтягування на перекладині, піднімання тулуба з положення лежачи в сід. Такий стан зумовлений змістом навчальних занять в експериментальній групі. Відсутність вірогідної різниці між представниками контрольної та експериментальної груп за розвитком гнучкості і швидкості пояснюється меншою увагою виховання цих якостей. Таким чином, у процесі педагогічного експерименту спостерігається підвищення, в першу чергу, тих фізичних якостей студентів, які найбільше пов'язані зі здоров'ям, що сприяє найвищому оздоровчому ефекту.

Показники стану фізичного розвитку студентів подано в табл. 2.

За показниками маси тіла, обхвату грудної клітки, масо-ростового індексу юнаки експериментальної групи вірогідно переважають контрольну (р<0,05). У дівчат експериментальних груп також спостерігається тенденція до збільшення зазначених показників. Очевидно підвищення цих показників обумовлюється спрямованістю атлетичного тренування. Довжина тіла вірогідно не відрізняється, що обумовлено біологічним зниженням темпів росту у студентському віці.

Таблиця 1

Рівень фізичної підготовленості студентів контрольної та

експериментальної груп після педагогічного експерименту

Тестові вправи Стать Групи студентів Вірогідність різниці

Контрольна n=112 (Х- 87, Д-25) Експери-ментальна n=106 (Х- 83, Д-23)

Біг 3000м, хв, с Х 13,17±0,22 12,24±0,31 <0,05*

Біг 2000м, хв, с Д 11,36±0,38 10,19±0,42 <0,05*

Біг 100м, с Х 14,16±0,06 14,01±0,11 >0,05

Д 17,56±0,13 17,32±0,09 >0,05

Човниковий біг, с Х 10,31±1,09 9,56±1,04 >0,05

Д 10,57±0,12 10,45±1,07 >0,05

Стрибок у довжину з місця, см Х 224,52±3,85 239,7±3,24 <0,01*

Д 173,14±4,02 188,52±3,73 <0,01*

Підтягування на перекладині, разів Х 10,15±0,41 14,33±0,37 <0,001*

Д 12,07±1,24 15,27±1,05 <0,05*

Піднімання тулуба з положення лежачи в сід, разів за 1хв. Х 40,72±1,67 47,16±1,39 <0,01*

Д 38,02±1,86 43,25±1,56 <0,05*

Нахил вперед з положення сидячи, см Х 16,42±1,51 17,08±1,47 >0,05

Д 18,56±1,92 18,84±1,54 >0,05

Примітка: Х – юнаки, Д – дівчата.

* – достовірність

Таблиця 2

Показники фізичного розвитку студентів контрольної та

експериментальної груп після педагогічного експерименту

Показники Стать Групи студентів Вірогідність різниці

Контрольна n=112 (Х- 87, Д-25) Експери-ментальна n=106 (Х- 83, Д-23)

Довжина тіла, см Х 179,34±1,42 179,47±1,53 >0,05

Д 165,75±1,63 165,84±1,61 >0,05

Маса тіла, кг Х 68,02±1,35 72,87±1,65 <0,05*

Д 56,17±1,58 58,35±1,47 >0,05

Обхват грудної клітки, см Х 92,37±0,77 95,28±1,03 <0,05*

Д 81,65±104 83,57±0,92 >0,05

Масо-зростовий індекс, г/см Х 379,28±7,38 406,02±6,47 <0,01*

Д 338,88±6,61 351,84±6,58 >0,05

Аналіз результатів, поданих в табл.3, дозволяє стверджувати, що більшість показників функціональних можливостей студентів експериментальної групи вірогідно вищі, ніж контрольної. Достовірна різниця спостерігається між параметрами життєвої ємності легень, затримки дихання на вдиху і видиху. Найбільш суттєвою є ця різниця у хлопців експериментальної і контрольної груп. Спостерігається тенденція поліпшення адаптаційного потенціалу системи кровообігу до показників зовнішнього дихання.

Підвищення функціональних можливостей організму студентів обумовлено змістом навчальних занять та самостійної роботи.

Застосування розробленої програми оздоровчих занять дозволило також підвищити мотивацію студентів до занять з фізичного виховання, їх активність під час виконання фізичних вправ і, в цілому, інтерес до фізичної культури.

Таблиця 3

Показники функціонального стану студентів контрольної та

експериментальної груп після педагогічного експерименту

Показники Стать Групи студентів Вірогідність різниці

Контрольна n=112 (Х- 87, Д-25) Експери-ментальна n=106 (Х- 83, Д-23)

Життєва ємність легень, л Х 3,73±0,08 4,47±0,07 <0,01*

Д 2,77±0,1 3,65±0,09 <0,001*

Частота серцевих скорочень, уд/хв Х 73,69±1,42 72,47±1,53 >0,05

Д 76,52±1,85 75,39±1,64 >0,05

Адаптаційний потенціал, ум.од. Х 2,25±0,07 2,14±0,08 >0,05

Д 2,07±0,06 2,05±0,09 >0,05

Затримка дихання на вдиху, с Х 50,32±2,02 68,35±2,09 <0,001*

Д 48,43±2,16 56,12±2,13 <0,05*

Затримка дихання на видиху, с Х 26,52±0,33 37,43±0,41 <0,001*

Д 24,44±0,41 36,15±0,36 <0,001*

У п'ятому розділі “Аналіз і узагальнення результатів дослідження” сформульовано три їх групи: підтверджуючі; дані, що доповнюють існуючі розробки та абсолютно нові з даної проблеми.

Дослідженнями підтверджено дані авторів (Р.З.Поташнюк, 1996; І.В.Поташнюк, 1997; О.В.Дрозд, 1998; О.О.Малімон, 1999; Г.Є.Іванова, 2000) про незадовільний рівень фізичної підготовленості і фізичного розвитку студентів, їх неоднорідність в сучасній популяції. Оскільки переважна більшість наукових досліджень з цих питань проведена серед юнаків, одержані нами результати характеристик фізичного розвитку студенток співставлялися з такими (Р.З.Поташнюк, 1996, І.В.Поташнюк, 1997) і значущих розбіжностей не виявлено.

Отримані нами дані про рівень функціональних можливостей студентів, їх хронічну захворюваність, ставлення до фізичної культури і спосіб життя студентів доповнюють існуючі розробки (В.М.Лабскір, А.П.Лаптєв, 1988; В.І.Столяров, 1988; Л.І.Лубишева, 1990; Р.З.Поташнюк, 1996; О.В.Дрозд, 1998; О.О.Малімон, 1999; Г.Є.Іванова, 2000).

Абсолютно новими є дані про статеві особливості фізичного стану студентів вузів технічного профілю. Встановлено кореляційні зв'язки між окремими показниками фізичного стану та фізичної підготовленості. Обґрунтовано зміст програми оздоровчих занять, запропоновано форми (індивідуальні, групові, факультативні, самостійні,) та методи (рівномірний, повторний, перемінний, ігровий, змагальний) їх проведення із врахуванням розробок інших авторів (Л.Я.Іваненко, Н.П.Страшко, 1988; О.В.Дрозд, 1998; Г.Є.Іванової, 2000).

Таким чином, впровадження програми оздоровчих заходів у процесі фізичного виховання студентів технічних спеціальностей виявило її соціальну ефективність: підвищення показників фізичної підготовленості, функціонального стану окремих систем організму, зростання мотивації занять фізичною культурою та рівня спеціальних знань; покращання показників власного способу життя.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що одним з фундаментальних принципів фізичного виховання є принцип оздоровчого спрямування. Накопичені за останні 15-20 років дані свідчать про зростання захворюваності серед студентів, що обумовило пошуки нових напрямків в теорії і практиці фізичного виховання, посилення його оздоровчої спрямованості. Очевидно, що оздоровчі програми для студентів ВЗО різного профілю повинні базуватися на комплексному вивченні особливостей фізичного стану студентів, їх способу життя, мотивації щодо занять фізичною культурою і специфіки вищих закладів освіти.

2. Рівень фізичної підготовленості студентів технічного університету є низький і в динаміці навчання як у юнаків, так і у дівчат не підвищується. Параметри використаних показників фізичної підготовленості свідчать про зниження протягом навчання кардіореспіраторної витривалості, аеробної та анаеробної продуктивності організму.

3. В динаміці навчання знижуються функціональні можливості м'язової, дихальної і серцево-судинної систем. Рівень фізичного здоров'я нижчий за середній, індекс фізичного стану знижується і досягає критичної межі. Понад 72% студентів мають хронічні захворювання, з них 35% становлять хвороби ендокринної системи і обміну речовин і 38% - хвороби нервової системи і органів чуття.

4. Фізичний стан дівчат-студенток за рядом ознак (рівень і гармонійність фізичного розвитку, функціональний стан основних систем організму і його резервні можливості, рівень захворюваності і фізичної підготовленості) нижчий, ніж у юнаків-студентів.

5. Факторами негативного впливу на фізичний стан студентів є низька мотивація щодо занять фізичною культурою, підпороговий рівень рухової активності (до 80%), відсутність спеціальних знань, зокрема щодо засобів підтримання і контролю фізичного стану, здорового способу життя.

6. Загальний рівень фізичної підготовленості в найбільшій мірі залежить від функціонального стану серцево-судинної системи (значення коефіцієнтів кореляції з її окремими показниками в межах r= -0,522-0,759).

7. Корекція і підвищення фізичного стану студентів у вищих технічних закладах освіти можливі шляхом оптимізації оздоровчої роботи, яка поєднує часткову корекцію змісту регламентованих занять (в обсязі 10% навчальних годин) і самостійні заняття із загальної і спеціальної підготовки у індивідуальних, групових, факультативних організаційних формах. Найефективнішими в оздоровчому тренуванні виявилися рівномірний, повторний, перемінний, ігровий і змагальний методи. При організації самостійних занять критеріями диференційованого підходу є рівень фізичної підготовленості, стан здоров'я і стать, які необхідно враховувати при доборі засобів, методів, форм організації занять та дозування навантаження.

8. Впровадження в навчальний процес технічного університету розробленої оздоровчої програми довело її оздоровчу ефективність. Зокрема, підвищились показники фізичної підготовленості, функціонального стану окремих систем організму (результати виконання більшості тестів з вірогідністю р<0,05-0,001), зросла мотивація до занять фізичною культурою та рівень спеціальних знань, що позитивно вплинуло на спосіб життя студентської молоді.

СПИСОК, ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Савчук С.А. Фізична підготовленість студентів технічного вищого закладу освіти //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків. – 2000. - №16. – С. 49-54.

2. Савчук С.А. Медико-біологічні аспекти організації фізичного виховання студентів технічних спеціальностей //Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних та екологічних умовах: Матеріали Міжнародної наукової конференції. – Запоріжжя. – 2000. – С. 15-18.

3. Савчук С.А. Рівень фізичної підготовленості студентів енергоощадного факультету Луцького державного технічного університету //Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. – Вип. 4. – Львів: ЛДІФК. – 2000. – С. 173-175.

4. Савчук С.А. Соціологічне дослідження фізичної культури студентів вищого

технічного закладу освіти //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків. – 2001. - №1. – С. 13-17.

5. Савчук С.А., Поташнюк Р.З. Характеристика морфофункціональних особливостей організму студентів //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків. – 2001. - №13. – С. 31-36.

6. Савчук С.А.Особливості взаємозв'язку фізичної підготовленості і стану здоров'я студентів за час навчання //Концепція розвитку галузі з фізичної виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. – Рівне: "Принт Хауз", – 2001. – С. 310-314.

АНОТАЦІЇ

Савчук С.А. Корекція фізичного стану студентів технічних спеціальностей в процесі фізичного виховання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Рівненський державний гуманітарний університет, Рівне, 2002.

Дисертацію присвячено питанням корекції фізичного стану студентів технічних спеціальностей у процесі фізичного виховання. У дисертації визначено фізичний розвиток, фізичну підготовленість, функціональний стан основних систем організму, проаналізовано захворюваність, спосіб життя, ставлення до фізичної культури, взаємозв'язок показників фізичної підготовленості і функціонального стану окремих систем організму у дівчат і юнаків віком від 17-21 року за час навчання.

Розроблена і впроваджена програма самостійних оздоровчих занять фізичними вправами з урахуванням рівня фізичного стану, ефективність яких обгрунтована теоретично і практично.

Основні результати дослідження знайшли практичне впровадження в навчально-виховний процес вищих технічних закладів освіти.

Ключові слова: фізичний стан, студенти, фізичне виховання, корекція, програма, технічні заклади освіти.

Савчук С.А. Коррекция физического состояния студентов технических специальностей в процессе физического воспитания. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02. – Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. – Ровенский государственный гуманитарный университет, Ровно, 2002.

Диссертация посвящена вопросам коррекции физического состояния студентов технических специальностей в процессе занятий физической культурой. В диссертации определены физическое развитие, физическая подготовленность, функциональное состояние основных систем организма, проанализированы заболеваемость, способ жизни, отношение к физической культуре, взаимосвязь показателей физической подготовленности и функционального состояния отдельных систем организма у девушек и юношей в возрасте 17-21 года в динамике обучения.

Разработана и внедрена программа самостоятельных оздоровительных занятий физическими упражнениями с учетом уровня физического состояния, эффективность которых обоснована теоретически и практически.

Основные результаты исследования получили практическое внедрение в учебно-воспитательный процесс высших технических учебных заведений.

Ключевые слова: физическое состояние, студенты, физическое воспитание, коррекция, программа, технические учебные заведения.

Savchuk S.A. Correction of technical specialties students, in the process of physical education. – Manuscript.

Thesis for a physical culture and sport sciences candidate degree in specialist 24.00.02 – Physical culture and physical education of different groups of population – Rivnensky State humanistic University, Rivne, 2002 year.

The text of the thesis is dedicated to the questions of correction of technical specialities students physical state in the process of physical education.

The goal of the research is to work out and substantiate the content, form and methods for correction of technical specialties students in the process of physical education at a higher education establishment.

In the introduction substantiates the actuality of the problem, determines the object and tasks of the investigation, exposes the novelty and practical value of the investigation, personal dues, sphere of the investigation results.

He first past “Physical culture is the mean of preserving, correction and students' physical state restoring” gives comparing review and analysis of literature of investigation theme. From the wide circle of questions which are subjects of scientific substantiation of content, forms and methods of heals – improvement at

The higher educational establishments of technic type.

In the second past “Methods and organization of the investigation” substantiates the system of interaction methods, which are suitable to the object and the tasks of the investigation stages are presented here.

In the third part “Students' physical state at the technical higher educational establishments and factors which are influenced on it” are the data of complex studying of students' physical state.

Distribution of the investigated students according to the level of physical preparation testifies that 77,0% of young men; 79,6% of young women had satisfactory level, 99% and 14,8% - bad level and only 12,7% and 6,2% - good level of physical preparation.

Analysis of dynamic of special motion qualities shows about the lowering during the period of studying at a higher educational establishment general and cardio respiratory productivity of students' organisms. Physical preparation of technical higher educational establishments students is characterized by low level in general, absence of persistent tendency towards its rising.

Cronic diseases had 72% of investigated students, the girls' level of illnesses is 1,4 times higher in comparison with boys.

level of technical specialities students' physical state is low and it depends on

as their low motivation to the classes of physical culture and following healthy mode of life as non-effectiveness of present day organization of students' physical education.

In the fourth part “Scientific substantiation of program of correction students' physical state by means of physical culture and valuing of effectiveness of its inculcation” presented the results of forming experiment. Experimental programs included the gymnastics exercises, track –and-field athletics, sports games, cross training, swimming.

Correlation of healthy classes for the students of different courses with different levels of physical preparation is working out.

We used the methods of play and competition which were directed to the development