ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ

ім. В.П.ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ

ЯЦЕНКО ОЛЬГА ВАСИЛІВНА

УДК 617.741-004.1-053.9-037-07:577.115.3

ДИНАМІКА РІВНЯ ЖИРНИХ КИСЛОТ В РАННІЙ

ДІАГНОСТИЦІ ТА ПРОГНОЗУВАННІ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ ВІКОВОЇ КАТАРАКТИ

14.01.18. Очні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса - 2002 р.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент

АНУ та АМНУ СЕРГІЄНКО МИКОЛА МАРКОВИЧ,

Київська медична академія післядипломної освіти ім.

П.Л.Шупика МОЗ України,

завідувач кафедри офтальмології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ЛЕУС МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ,

Інститут очних хвороб і тканинної терапії

ім. В.П. Філатова АМН України,

завідувач лабораторії біохімії

доктор медичних наук, професор

ПАВЛЮЧЕНКО КОСТЯНТИН ПАВЛОВИЧ,

Донецький державний медичний університет

ім. М.Горького МОЗ України

завідувач кафедри очних хвороб

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія,

кафедра очних хвороб МОЗ України, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться 14 червня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України за адресою: 65061, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (адреса: 65061, м.Одеса, Французький бульвар, 49/51)

Автореферат розісланий “_11_” ___травня___ 2002 р.

Вчений секретарь

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Пономарчук В.С.

З А Г А Л Ь Н А Х А Р А К Т Е Р И С Т И К А Р О Б О Т И

Актуальність теми. Проблема вікової катаракти (ВК) з часом не втрачає своєї актуальності. Незважаючи на те, що сліпота унаслідок ВК оборотна, катаракта входить у групу захворювань, що призводять до інвалідності по зору [Южаков А.М., Майчук Ю.Ф., 1995; Van Katasewamy G. et al., 1989]. За даними демографічного відділу Департаменту ООН по економічним і соціальним питанням, кількість осіб 60 років і старше неухильно зростає. А тому, що ВК уражає осіб, головним чином, даної вікової групи, актуальність вивчення катарактогенезу важко переоцінити. Відомо, що тільки в США щорічно виконується 1,4 млн. операцій з приводу катаракти. Але навіть високий рівень хірургії катаракт не гарантує від появи ускладнень під час операції і після неї [Пучківська Н.О., 1995]. Багато хворих не оперують катаракту по медичним, соціальним або економічним причинам [Пучківська Н.О., 1995; Roper-Hall M.J., 1988]. Тому найбільш перспективними вважаються профілактика та медикаментозне лікування початкових проявів катаракти [Юсупов А.Ю., Набиева Х.М., 1983; Логай И.М., Леус Н.Ф., 1987; Пучківська Н.О., 1995].

Недостатню ефективність існуючих медикаментозних засобів, здатних попередити або затримати прогресування помутніння кришталика, можна пояснити відсутністю теоретичного фундаменту під їх розробкою та недостатньою індивідуалізацією підходу до хворого.

У переважній більшості випадків діагноз ВК встановлюється вже при наявності суб'єктивних скарг. Спроби біохімічного прогнозування розвитку катаракти грунтуються на даних гематограм [Пучковская Н. А. и соавт., 1993; Павлюченко К.П., Акимова О.Г., Борзенко Б.Г., 1998], що не може бути рекомендовано у широку практику профілактичних оглядів, у зв'язку з тим, що вони здійснюються за допомогою інвазивних методів. Хоч і зрозуміло, що процеси обміну у кришталику та оточуючих його гуморальних середовищах не можуть не залежити від складу крові [Черикчи Л.Е. и соавт., 1988]. Тому питання ранньої діагностики ВК потребують подальшого вивчення.

Наявність великої кількості теорій катарактогенезу свідчить про те, що механізми розвитку катаракти остаточно не розкриті. Аутоімунна концепція [Формазюк В.Е., 1993] припускає, що "пусковим" механізмом катарактогенезу є порушення біологічних мембран кришталика, під час яких білки виходять у водянисту вологу ока і викликають сенсибілізацію. Внаслідок такого процесу утворюються антитіла, які об'єднуються з кристалінами і концентруються на задній капсулі кришталика.

Існує фотохімічна гіпотеза походження катаракти [Федорович И.Б., Кривандин А.В., Корхмазян М.М., 1984]. Доведено, що ультрафіолетове опромінювання викликає структурні і біохімічні зміни у кришталиках [Позняк Н.И., Прокошина Н.А., Черенкевич С.Н., 1984].

ВК у більшості випадків виникає в осіб похилого віку. У зв'язку з цим, здійснюються спроби пояснення пускових механізмів катаракти з позицій вільно-радикальної теорії старіння Емануеля - Хармана. Ця теорія пояснює вікові зміни ушкодженням біологічних мембран (БМ) клітини вільними радикалами і продуктами процесу перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Деякі автори вважають, що саме порушення мембран клітини являються ранньою біохімічною ознакою кришталикових помутнінь [Метелицина І.П., Дрожжина Р.І., Леус М.Ф., 1992]. А тому, що основним структурним елементом БМ є ліпіди, до складу яких входять жирні кислоти (ЖК), які є субстратом процесу ПОЛ [Козлов Ю.П., 1977], становить інтерес вивчення змін жирно-кислотного складу ліпідів кришталика і ока при розвитку ВК.

Відомості про ліпідний метаболізм кришталика при ВК малочисельні. Вивчення цього питання дозволить поширити уявлення про пускові механізми катарактогенезу. Визначення взаємозв'язку між зміною рівня ЖК ліпідів та виникненням катаракти буде сприяти поліпшенню прогнозування ризику виникнення та ранньої діагностики цього захворювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом теми міждержавної україно-американської програми "UACOS" (Ukrainian American Chernobyl Ocular Study), в якій автор був виконавцем і самостійно проводив клінічне обстеження хворих на вікову катаракту та їх лікування. Номер державної реєстрації теми 6/3-96.47.

Мета і задачі дослідження. Діагностика і прогнозування ризику виникнення вікової катаракти шляхом вивчення співвідношення насичених і поліненасичених жирних кислот ліпідів крові, кришталика та елімінату з ока.

Досягнення мети вимагало вирішення наступних задач:

1. Вивчити динаміку рівня жирних кислот ліпідів крові та кришталика хворих на вікову катаракту.

2. Вивчити особливості складу жирних кислот ліпідів прозорих кришталиків при ішемічній хворобі серця.

3. Дослідити рівень жирних кислот ліпідів елімінату з очей хворих на вікову катаракту та провести порівняльний аналіз між рівнем жирних кислот ліпідів крові, кришталика та елімінату з ока цих пацієнтів.

4. Вивчити залежність між віком пацієнта та рівнем жирних кислот ліпідів елімінату з ока.

5. Дослідити співвідношення жирних кислот ліпідів елімінату з ока хворих в залежності від ступеня зрілості катаракти.

6. На підставі проведеного аналізу динаміки рівня жирних кислот ліпідів крові, кришталика та елімінату з ока хворих на вікову катаракту виявити новий чинник катарактогенезу і розробити прогностичний тест ризику виникнення катаракти.

Об'єкт дослідження: хворі на вікову катаракту.

Предмет дослідження: діагностика і прогнозування ризику виникнення вікової катаракти.

Методи дослідження: хворим на ВК та пацієнтам з прозорими кришталиками проводились дослідження гостроти зору, периметрія, тонометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія по загальноприйнятим методикам, а також електроелімінація з ока. У хворих на ВК визначався рівень ЖК у крові, кришталику та елімінаті з очей. У пацієнтів контрольної групи рівень ЖК визначався у крові та елімінаті з очей. Рівень ЖК ліпідів досліджувався за методикою, що описана в інформаційному листі МОЗ України (№7-1995). Прогностичний тест ризику виникнення ВК був розроблений за допомогою метода графічного відображення вірогідних результатів дослідження співвідношення ЖК в елімінаті з очей хворих.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлена зміна співвідношення жирних кислот ліпідів прозорих кришталиків (підвищення рівня поліненасичених жирних кислот на фоні зниження рівня насичених жирних кислот) при старінні організму, що свідчить про підвищення активності метаболічних процесів у кришталику. Вперше виявлено, що при розвитку вікової катаракти у ліпідах крові, кришталика та елімінату з ока хворих відбуваються однозначні зміни рівня жирних кислот: зниження рівня поліненасичених жирних кислот на фоні підвищення рівня насичених жирних кислот, що дозволяє використовувати елімінат для оцінки порушення метаболізму жирних кислот в оці. Вперше встановлено, що по мірі посилення помутніння кришталика (від початкової до зрілої катаракти) поступово посилюється дефіцит поліненасичених жирних кислот ліпідів елімінату з ока, що свідчить про активацію процесу пероксидації в оці при розвитку вікової катаракти.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано неінвазивний метод діагностики порушення метаболізму жирних кислот ліпідів в оці за допомогою метода електроелімінації. Запропоновано прогностичний тест ризику виникнення вікової катаракти: якщо у пацієнтів працездатнього віку (50 - 60 років) коефіцієнт ненасиченості більш ніж 0,9 ± 0,07, але ще не перевищує 1,6 ± 0,08, їх можна віднести до групи ризику по виникненню катаракти з метою своєчасної корекції визначених порушень, що явиться одним із заходів профілактики катаракти.

Результати наших досліджень впроваджені в роботу лікувально-профілактичних закладів у формі інформаційних листів МОЗ України (№7-95 та №2-97), а також використовуються у навчальному процесі на кафедрі очних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Неінвазивний метод діагностики порушення метаболізму жирних кислот ліпідів в оці за допомогою метода електроелімінації впроваджений у практику очного відділення клінічної лікарні № 6 м. Києва.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провів офтальмологічне обстеження 181 пацієнта (100 %), за допомогою метода електроелімінації отримав елімінат з 264 очей (100 %) хворих. Безпосередньо здобувачем проведено 42 операції (100 %) екстракпсулярної екстракції катаракти, під час яких були отримані кришталики для подальшого дослідження. Кришталики з донорського матеріалу також отримані здобувачем самостійно.

Газохроматографічні дослідження спектру ЖК ліпідів крові, кришталика та елімінату з очей пацієнтів автор виконував у співробітництві із співавторами: мол. наук. співробітник Рева С.М., к. мед. н. Фартушок Н.В. у лабораторії газової хроматографії (зав., пров.наук.співробітник, к.т.н. Брюзгіна Т.С.) Науково-дослідного центру Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Здобувач самостійно здійснив аналіз, статистичну обробку результатів дослідження та їхнє узагальнення.

Апробація результатів дисертації. Матеріали за темою дисертації викладено на Міжнародному Конгресі Молодих Вчених Українців (м. Івано-Франківськ, 1995 р.), IX з'їзді офтальмологів України (м. Одеса, 1996 р.), на XI Конгресі Європейського Товариства Офтальмологів (м. Будапешт, 1997 р.), на засіданні вченої ради хірургічного факультету Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (м. Київ, 1999 р.), на III конгресі геронтологів і геріатрів (м. Київ, 2000 р.), на спільному засіданні кафедри очних хвороб Національного медичного університету та кафедри офтальмології Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (м. Київ, 2001р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 9 роботах, серед яких 4 статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 стаття у науковому журналі та 4 тези доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана українською мовою, викладена на 131 сторінці комп'ютерного тексту і складається з вступу, 4 розділів, заключної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків. Ілюстрована 12 малюнками, які займають 10 окремих сторінок, і 8 таблицями, які займають 2 окремі сторінки. Список використаних літературних джерел містить 246 найменувань і розміщується на 28 сторінках. Додатки займають 7 сторінок.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріалом дисертації стали клінічні та біохімічні дослідження, які були проведені у 129 хворих (200 очей) на вікову катаракту різного ступеня зрілості. Всі ці хворі надійшли до міської лікарні "Центр мікрохірургії ока" м. Києва з метою оперативного лікування вікової катаракти. Вони склали основну групу. Залежно від віку, ці хворі були поділені на три групи: I група - хворі у віці від 50 до 60 років (28 %), II група - хворі від 61 до 70 років (37 %), III група - хворі від 71 року і старше (35 %). У кожній віковій групі були виділені підгрупи хворих залежно від ступеня зрілості катаракти: початкова, незріла та зріла катаракта. Осіб жіночої статі було - 72 (55,8 %), чоловічої - 57 (44,2 %). Всі пацієнти були обстежені суміжними спеціалістами. Із супутніх захворювань у них найчастіше діагностувалися серцево-судинні захворювання - 68 осіб (53 %).

У всіх хворих основної групи до оперативного втручання був отриманий електроелімінат з ока (200 очей). У 25 хворих цієї групи був здійснений забір крові із кубітальної вени, натще, у кількості 5 мл. У 42 хворих цієї групи під час операції екстракції катаракти був отриманий кришталик для подальшого дослідження.

У всіх цих об'єктах (плазма та еритроцити крові, кришталик та елімінат з ока хворих) досліджувався жирно-кислотний склад ліпідів, а у кришталику ще й рівень вільного холестерину.

До контрольної групи увійшли 52 пацієнта з прозорими кришталиками (64 ока). Залежно від віку, пацієнти контрольної групи були поділені на три підгрупи: у підгрупу А увійшли 18 осіб (22 ока) у віці від 50 до 60 років; у підгрупу В - 22 особи (28 очей) у віці від 61 до 70 років; у підгрупу С - 12 осіб (14 очей) у віці від 71 року і старше. Серед осіб контрольної групи із соматичної патології, як і в основній групі, переважали серцево-судинні захворювання - 27 осіб (51,9 %). У всіх пацієнтів з прозорими кришталиками був отриманий елімінат з ока, у 28 з них - кров із кубітальної вени, натще. І в елімінаті, і у крові досліджувався жирно-кислотний спектр ліпідів.

Зважаючи на те, що прижиттєве дослідження прозорих кришталиків людини неможливе, у якості контролю ми використали прозорі кришталики з енуклійованих очей донорів [Мальцев Э.В., Солоденко Г.Н., 1993]. За віковою ознакою прозорі кришталики донорів були поділені на дві групи: у групу А увійшли кришталики від донорів у віці до 45 років (n =15); у групу В - кришталики від донорів у віці від 45 до 65 років (n =19).

Відомо, що ішемічна хвороба серця (ІХС) являється одним із чинників ризику виникнення катаракти [Пучковская Н.А., Кравченко Л.И., 1987; Скрипка В.К., Петруня М.С., Явтушенко В.Ф., 1989]. Це захворювання було діагностовано і у більшості (53 %) наших хворих на вікову катаракту. У зв'язку з цим, ми проаналізували, як змінюється рівень ЖК у ще прозорих кришталиках осіб похилого віку, які страждали ІХС.

Для цього кришталики донорів були поділені на дві підгрупи: до підгрупи С увійшли кришталики (n =16) від донорів, які не хворіли ІХС, а у підгрупу D - кришталики (n =18) від донорів, які померли від ХІХС. У всіх кришталиках контрольної групи, крім складу ЖК ліпідів, визначався і рівень вільного холестерину.

При обстеженні хворих на вікову катаракту і пацієнтів з прозорими кришталиками застосовувалися відомі способи і прилади по загальноприйнятій методиці: гострота зору визначалася по таблицях Головіна-Сівцева та Шевальова; застосовувалися біомікроскопія, непряма і пряма офтальмоскопія, тонометрія, периметрія.

Крім того, були проведені спеціальні методи дослідження: метод електроелімінації для отримання елімінату з очей і метод газорідинної хроматографії для визначення жирно-кислотного складу ліпідів крові, кришталика та елімінату.

Електроелімінація проводилася за методом Л.Ю. Черікчі (1979) за допомогою прилада "Поток-1", призначеного для гальванотерапії. Наша модифікація полягала у тому, що замість фізіологічного розчину ми використовували дистильовану воду, тому що складові фізіологічного розчину заважали визначенню ЖК за допомогою метода газорідинної хроматографії [Яценко О.В., 1997].

Дослідження крові, кришталика та елімінату з очей проводили біохімічним методом. В основі біохімічного методу лежить екстракція ліпідів із крові, кришталика та елімінату і газохроматографічний аналіз ЖК цих ліпідів на хроматографі серії "ЦВЕТ-500" з полум'яно-іонізаційним детектором в ізотермічному режимі [Яценко О.В., Брюзгина Т.С., 1995]. Кількісна оцінка ЖК проводилася за методом нормування площ і визначення частки ЖК ліпідів у відсотках. Похибка визначення показників склала ± 10 %. Кількісна оцінка рівня вільного холестерину проводилася за методом абсолютної калібровки за допомогою стандартного розчину холестерину з концентрацією 1мг/мл. Похибка визначення склала ± 10 %.

Отримані дані оброблені методами варіаційної статистики з використанням критеріїв t Ст'юдента.

Першою задачою роботи було вивчення динаміки рівня ЖК ліпідів крові і кришталика хворих на вікову катаракту.

Проведені нами дослідження показали, що у хворих на вікову катаракту, на відміну від пацієнтів з прозорими кришталиками, які аналогічні за віком та супутньою соматичною патологією з хворими основної групи, виявляється вірогідна різниця у співвідношенні ЖК ліпідів крові. А саме, на фоні підвищення рівня насичених ЖК вірогідно (p<0,05) знижується рівень поліненасичених ЖК (ПНЖК) ліпідів крові хворих на катаракту. Дефіцит ПНЖК обумовлений, головним чином, зниженням рівня арахідонової кислоти. Якщо у пацієнтів з прозорими кришталиками рівень арахідонової кислоти у крові дорівнює (22,2 ± 1,2 %), то у хворих на катаракту ця кислота в крові ледь визначається (у вигляді "слідів"). Рівень іншої поліненасиченої ЖК, лінолевої, значно не змінюється. Визначається тільки тенденція до його зниження. Ці дані свідчать про посилення у крові хворих на катаракту процесу ПОЛ, який вважається однією із ланок катарактогенезу [Fleshman K.R., Wagner B.J., 1984].

Кров, як більш доступний для дослідження об'єкт, найчастіше використовують при вивченні процесів, які протікають в організмі людини. Але наскільки точно зміни у крові відображають метаболічні процеси у тканинах ? Для цього ми провели дослідження складу ЖК ліпідів кришталика хворих на ВК. Кришталики основної і контрольної груп отримані від осіб, аналогічних за віком та супутньою соматичною патологією.

Нами показано, що при розвитку катаракти у кришталиках хворих вірогідно (p<0,05) підвищується у 2 рази насиченість ліпідів. Це вказує на сповільнення метаболічних процесів у кришталику при його помутнінні. Рівень ПНЖК у кришталиках хворих з катарактою вірогідно (p<0,05) знижується до (67,5 ± 3,8 %) з (81,6 ± 1,6 %) у кришталиках контрольної групи. Цікаво, що дефіцит ПНЖК ліпідів кришталика, на відміну від ліпідів крові, обумовлений вірогідним (p<0,05) зниженням рівня не арахідонової ЖК, а лінолевої та докозоєнових ЖК. Таким чином, при помутнінні кришталика у ньому розвивається дефіцит ПНЖК. За даними літератури, дефіцит ПНЖК приводить до змінювання фізико-хімічних властивостей біологічних мембран [Титов В.Н., 1998], що тягне за собою порушення функцій клітин кришталика.

Отже, посилення процесу ПОЛ у хворих на вікову катаракту відбувається як у крові, так і у кришталику. Це підтверджується і зростанням рівня вільного холестерину у кришталику при його помутнінні. Результати наших досліджень узгоджуються з висновками М.А. Бабіжаєва (1986), який довів посилення процесу ПОЛ у мутних кришталиках, на відміну від прозорих, шляхом дослідження накопичення продуктів процесу ПОЛ у кришталиках.

Таким чином, зміни рівня ЖК ліпідів крові і ліпідів кришталика взаємопов'язані. Це підтверджує думку про те, що катаракта є наслідком загальних порушень обміну речовин в організмі (Мальцев Э.В., 1988; Павлюченко К.П., Акимова О.Г., Борзенко Б.Г., 1998).

Серед хворих на вікову катаракту із супутньої патології найчастіше (53%) зустрічалася ІХС. З літератури відомо, що у хворих на ІХС в крові визначається дефіцит ПНЖК [Тюрин В.А. и соавт., 1992]. Наші дані узгоджуються з даними цих та інших авторів. Отак, у пацієнтів з прозорими кришталиками, які страждали ІХС, на відміну від осіб без ІХС, рівень ПНЖК у крові був нижче у 1,5 рази.

Враховуючи висловлену вище думку про наявність взаємозв'язку між рівнем ЖК ліпідів крові та кришталика, ми проаналізували, як змінюється рівень ЖК ліпідів ще прозорих кришталиків при ХІХС.

Нами доведено, що у ще прозорих кришталиках донорів, які померли від ХІХС, відбувається посилення процесу ПОЛ, про що свідчить вірогідне зниження рівня ПНЖК у цих кришталиках до (70,1 ± 1,3 %) з (83,6 ± 1,3 %) у кришталиках донорів, які не страждали ІХС (р<0,05). Таким чином, зміни рівня ЖК ліпідів крові і прозорих кришталиків при ІХС ідентичні. Це підтверджує думку сучасних офтальмологів про те, що ІХС являється одним із чинників ризику виникнення вікової катаракти і пояснює більш раннє виникнення і скоріше прогресування катаракти у осіб з ІХС [ Красновид Т.А., Пучковская Н.А., Гончаренко С.Н., 1993; Скрипка В.К., Петруня М.С., Явтушенко В.Ф., 1989 ].

Зважаючи на актуальність неінвазивної діагностики [Чикин С.Я., 1996], була проаналізована можливість застосування електроелімінату з ока в якості об'єкту для оцінки порушень ліпідного обміну в очах хворих на катаракту. У кришталику, на відміну від елімінату, присутні у великій кількості високо ненасичені ЖК (табл.1), які обумовлюють високу метаболічну активність кришталика.

Незважаючи на деяку різницю у складі ЖК ліпідів крові, кришталика та елімінату з ока, кількісні зміни співвідношення насичених і поліненасичених ЖК в них відбуваються ідентично.

Так, у хворих на катаракту і у крові, і у кришталику, і в елімінаті з ока відмічається підвищення рівня насичених ЖК і вірогідне (p<0,05) зниження рівня ПНЖК: у крові на 12,5 %, у кришталиках на 12,1 %, в елімінаті на 11,6 %.

Враховуючи отримані дані, ми використали елімінат в якості об'єкту для дослідження динаміки рівня ЖК ліпідів в очах пацієнтів.

З метою вивчення зв'язку між віком пацієнта і рівнем ЖК ліпідів елімінату з ока, нами проведений аналіз ЖК ліпідів елімінату з ока пацієнтів контрольної групи у віці від 50 до 71 року.

По мірі старіння пацієнта, посилюється дефіцит ПНЖК в елімінаті з ока. Цікаво, що цей дефіцит пов'язаний з окисленням, головним чином, лінолевої кислоти: в елімінаті з ока пацієнтів у віці від 71 року і старше рівень лінолевої ЖК і ПНЖК у 2 рази нижчий, ніж в елімінаті з ока пацієнтів у віці до 60 років. Рівень іншої есенціальної ЖК, арахідонової, тільки має тенденцію до зниження. Таким чином, існує прямий зв'язок між віком пацієнта і рівнем ЖК ліпідів елімінату з ока. Одержані нами результати підтверджують думку про те, що вік в етіології катаракти займає не останнє місце (Плюшко Д.Г., Воскресенская Л.К., 1985; Скрипка В.К., Петруня М.С., Явтушенко В.Ф., 1989).

Крім того, був встановлений зв'язок між рівнем ЖК ліпідів елімінату з ока і ступенем зрілості катаракти. Нами доведено, що у хворих усіх трьох вікових груп (від 50 до 71 року і старше) поступово, від початкової до зрілої катаракти, в оці посилюється процес ПОЛ (рис.1,2,3). Про це свідчить вірогідне (p<0,05) зниження в елімінаті з ока хворих на катаракту рівня ПНЖК. На відміну від елімінату пацієнтів контрольної групи, в елімінаті з ока хворих знижується рівень обох есенціальних ЖК, і арахідонової і лінолевої, за рахунок їх окислення. Найбільш значне зниження відбувається вже при початковій катаракті.

При цьому рівень олеїнової ЖК в елімінаті з ока хворих всіх вікових груп вірогідно (p<0,05) зростає. Ця кислота являється основним інгібітором процесу ПОЛ [Bhuyan K.C., 1986]. Цікаво, що рівень олеїнової ЖК в елімінаті з ока вірогідно зростає вже при початковій катаракті, що можна розцінювати як підвищення антиоксидантного захисту ока на початку розвитку катаракти.

Встановлені нами вірогідні закономірності у зміні рівня ЖК ліпідів елімінату з ока хворих на катаракту дають змогу припустити наявність взаємозв'язку між зміною рівня ЖК та виникненням катаракти.

Для аналізу цього зв'язку, який грунтується на встановлених закономірностях динаміки рівня ЖК ліпідів елімінату з ока пацієнтів, ми використали метод графічного відображення вірогідних результатів дослідження рівня ЖК ліпідів в елімінаті з ока пацієнтів з контрольної групи та хворих на вікову катаракту. Перевагою такого підходу є те, що для подальшого аналізу отриманих даних використовуються їх графічні відображення. Зміни ознак зображуються графічно: зростання ознаки - ­, зменшення ознаки - Ї, відсутність змін, які мають статистичну значимість, зображується "— " (табл. 2).

На підставі графічного зображення було визначено показник мінливості (ПМ), який кількісно характеризує ступінь змін у системі, що вивчається, за даними досліджуваних критериїв. Алгоритм розрахунку показника мінливості:

ПМ = 100 n1 %, де

n2

n1 - кількість ознак, що вірогідно змінюється у даній групі спостережень;

n2 - загальна кількість ознак, які вивчалися у даній групі спостережень.

З таблиці 2 видно, що в елімінаті з ока пацієнтів з прозорими кришталиками у віці від 61 до 70 років вірогідно змінюється лише рівень ПНЖК. Зміна рівня інших ЖК не вірогідна. Використавши наведену вище формулу, ми розрахували ПМ для цих пацієнтів. Він дорівнює 12,5 %. У пацієнтів старше 71 року в елімінаті з ока вірогідно змінюються вже п'ять ознак: зростає рівень пальмітинової ЖК і рівень насиченості ліпідів елімінату, а рівень лінолевої ЖК, рівень ненасиченості ліпідів та рівень ПНЖК - знижуються. ПМ для цих пацієнтів складає 62,5 %.

Отже, при старінні організму в оці сповільнюються метаболічні процеси, а процес пероксидації посилюється. Простежується вірогідна залежність між рівнем ЖК ліпідів елімінату з ока і віком пацієнта. Це ще раз підтверджує, що вік є одним із чинників ризику виникнення вікової катаракти.

З таблиці 2 видно, що в елімінаті з ока хворих на початкову катаракту вірогідно зростає рівень олеїнової ЖК, яка являється інгібітором процесу ПОЛ. Це свідчить про те, що вже на початковій стадії розвитку катаракти відбувається включення компенсаторно-захисних механізмів в оці.

Враховуючи, що процес ПОЛ відбувається за рахунок окислення, головним чином ПНЖК, з метою кількісної оцінки цього процесу ми запропонували визначати коефіцієнт ненасиченості (КНН). Він розраховується за алгоритмом:

КНН = Рівень олеїнової ЖК (%)

Рівень ПНЖК (%)

Отримані дані представлені у таблиці 3. З таблиці видно, що у пацієнтів з прозорими кришталиками (контрольна група) у віці від 50 до 60 років КНН дорівнює 0,9±0,07. А при початковій катаракті він підвищується до 1,6±0,08.

У пацієнтів від 61 до 70 років з прозорими кришталиками КНН дорівнює 1,1±0,1. При початковій катаракті він зростає до 2,4±0,2 .

Таблиця 3

Коефіцієнт ненасиченості ліпідів (КНН)

елімінату з ока хворих

Вік хворих 50-60 років 61-70 років від 71 року

Контрольна група 0,9±0,07 1,1±0,1 1,8±0,2

Початкова ВК 1,6±0,08* 2,4±0,2* 3,1±0,4*

Незріла ВК 2,5±0,2* 2,7±0,2* 3,3±0,8*

Зріла ВК 2,7±0,5* 3,3±0,3* 3,3±0,2*

Примітка.

*) p<0,05 у порівнянні з контролем.

У пацієнтів старше 71 року КНН дорівнює 1,8±0,2. При початковій катаракті у хворих цієї вікової групи КНН зростає до 3,1±0,4 .

На підставі отриманих даних, запропоновані межові значення КНН для можливого визначення серед пацієнтів груп ризику виникнення вікової катаракти:

- у віці від 50 до 60 років до групи ризику можна віднести пацієнтів, у яких 0,9±0,07 <КНН< 1,6±0,08;

- у віці від 61 до 70 років до групи ризику можна віднести пацієнтів, у яких 1,1±0,1 <КНН< 2,4±0,2;

- у віці від 71 року і старше до групи ризику можна віднести пацієнтів, у яких 1,8±0,2 <КНН< 3,1±0,4;

Підсумовуючи вищевикладене, треба відмітити, що розроблений нами коефіцієнт ненасиченості на підставі даних про зміну співвідношення ЖК ліпідів елімінату з ока пацієнтів, відкриває перспективи до більш поглибленого розуміння пускових механізмів катарактогенезу і може бути використаний для формування груп ризику серед пацієнтів по виникненню катаракти і при розробці патогенетично обгрунтованих профілактичних заходів.

ВИСНОВКИ

1. Вікова катаракта залишається однією із найбільш розповсюджених очних хвороб. Відсутність чітких критеріїв ранньої діагностики і прогнозування ризику виникнення вікової катаракти роблять однією з актуальних задач офтальмології подальше вивчення катарактогенезу.

2. У хворих на вікову катаракту знайдено вірогідне зниження рівня поліненасичених жирних кислот ліпідів крові на 22 %, а кришталиків на 14% у порівнянні з аналогічними показниками у пацієнтів з прозорими кришталиками.

3. В прозорих кришталиках донорів, які страждали ішемічною хворобою серця, встановлено вірогідне зниження рівня поліненасичених жирних кислот ліпідів на 13,5 % у порівнянні з аналогічними показниками у донорів, які не страждали цим захворюванням.

4. При розвитку вікової катаракти рівень жирних кислот ліпідів крові, кришталика та елімінату з ока хворих змінюється однозначно: рівень поліненасичених жирних кислот знижується у середньому на 12,1 %.

5. Визначена залежність між віком пацієнта та рівнем жирних кислот ліпідів елімінату з ока. У пацієнтів старше 70 років рівень поліненасичених жирних кислот ліпідів елімінату вірогідно знижується на 11,4 % у порівнянні з пацієнтами у віці від 50 до 60 років і на 7,6 % у порівнянні з пацієнтами у віці від 61 до 70 років.

6. Вперше встановлено, що по мірі прогресування помутніння кришталика у хворих посилюється дефіцит поліненасичених жирних кислот ліпідів елімінату з ока: у хворих від 50 до 60 років з початковою катарактою цей дефіцит становить 6,9 %, а з незрілою і зрілою катарактою - 11,8 %.

7. Виявлено новий метаболічний чинник у механізмі виникнення катаракти: зниження рівня поліненасичених жирних кислот на фоні підвищення рівня насичених жирних кислот ліпідів свідчить про посилення процесу пероксидації при катаракті. Вперше запропоновано прогностичний тест ризику виникнення вікової катаракти на підставі вивчення співвідношення жирних кислот ліпідів елімінату з ока хворих.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Яценко О.В. Роль липидов хрусталика в патогенезе возрастной катаракты. // Врачебное дело. - 1998. - №4. - С. 50-53.

2. Яценко О.В. Изучение патохимических изменений в хрусталике при возрастной катаракте методом газожидкостной хроматографии // Офтальмол. журн. - 1999. - №2. - С. 121-123.

3. Яценко О.В., Брюзгина Т.С. Применение метода электроэлиминации для оценки нарушений липидного обмена в глазу // Врачебное дело. - 1999. - №2. - С. 43-44.

4. Яценко О.В., Брюзгіна Т.С., Фартушок Н.В. Газохроматографічний аналіз ліпідів кришталиків та сироватки крові при віковій катаракті // Медична хімія. - 2000. - Т.3, №1. - С. 66-68.

5. Яценко О.В., Брюзгина Т.С., Рева С.Н. Жирно-кислотный состав липидов в биологических объектах при возрастной катаракте // Клиническая лабораторная диагностика. - 2000. - №2. - С. 11-12.

6. Яценко О.В., Брюзгіна Т.С. Вивчення спектру вищих жирних кислот ліпідів кришталика при катаракті // Тези доп. Міжнародного Конгресу Молодих Вчених Українців "Актуальні питання медицини". - Івано-Франківськ, 1995. - С. 113.

7. Яценко О.В., Брюзгина Т.С. Оценка липидного комплекса хрусталика при возрастной катаракте // Тези доп. IХ з'їзду офтальмологів України. - Одеса, 1996. - С. 102-103.

8. Yatsenko O. Study of the lens fatty acid composition in patients with age-related cataract // Final Programme and Abstract Book Хlth Congress of the European Society of Ophthalmology. - Budapest, 1997. - Р. 345.

9. Яценко О.В., Брюзгина Т.С. Изучение жирно-кислотного состава липидов элимината при возрастной катаракте различной степени зрелости // Тези доп. III національного конгресу геронтологів і геріатрів України. - Київ, 2000. - С. 147.

АНОТАЦІЯ

Яценко О.В. Динаміка рівня жирних кислот в ранній діагностиці і прогнозуванні ризику виникнення вікової катаракти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - очні хвороби. - Інститут очних хвороб і тканинної

терапії ім. В.П.Філатова АМН України, Одеса, 2002.

Дисертація присвячена ролі жирних кислот у виникненні і розвитку вікової катаракти. Вперше у хворих на вікову катаракту здійснено комплексне дослідження жирно-кислотного спектру ліпідів крові, кришталика та елімінату з ока. Проведений порівняльний аналіз рівня жирних кислот ліпідів крові, кришталика та елімінату з ока і встановлена пряма залежність між рівнем жирних кислот в усіх цих біологічних об'єктах. Обгрунтована можливість використання елімінату в якості об'єкту для вивчення ліпідного обміну в очах. Простежена динаміка рівня жирних кислот ліпідів елімінату з ока залежно від ступеня зрілості катаракти. Автором на підставі клінічних та біохімічних досліджень вперше доведено існування прямого зв'язку між виникненням вікової катаракти та рівнем жирних кислот ліпідів елімінату з ока і розрахований коефіцієнт ненасиченості, який може бути використаний для прогнозування груп ризику по виникненню катаракти та для оптимізації профілактичних заходів катаракти.

Ключові слова: вікова катаракта, жирні кислоти ліпідів, елімінат, прогнозування.

АННОТАЦИЯ

Яценко О.В. Динамика уровня жирных кислот в ранней диагностике и прогнозировании риска возникновения возрастной катаракты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - глазные болезни. - Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П.Филатова АМН Украины, Одесса, 2002.

Проблема возрастной катаракты со временем не утрачивает своей актуальности. Даже высокий уровень хирургии катаракты не гарантирует от возникновения осложнений во время операции или в послеоперационном периоде. Многие больные не оперируются по социальным, медицинским или экономическим причинам. Поэтому наиболее перспективным считается профилактика и медикаментозное лечение начальных проявлений катаракты. Недостаточную эффективность имеющихся в арсенале офтальмологов лекарственных препаратов для профилактики и лечения возрастной катаракты можно объяснить отсутствием теоретического фундамента под их разработкой.

В настоящее время не существует единого мнения в вопросах катарактогенеза. На сегодняшний день наиболее актуальной концепцией возникновения катаракты является окислительное повреждение хрусталика. Роль жирных кислот в этом процессе практически не изучена. А так как основным субстратом окислительных процессов являются жирные кислоты, мы предположили, что изучение динамики уровня жирных кислот липидов может открыть перспективы для более глубокого понимания пусковых механизмов катарактогенеза, а также для оптимизации прогнозирования риска возникновения возрастной катаракты.

Диссертация содержит результаты исследования динамики уровня жирных кислот липидов крови 25 и хрусталиков 42 больных, а также липидов элимината из 200 глаз больных возрастной катарактой. В качестве контроля исследовались 19 прозрачных хрусталиков из донорского материала, кровь 28 пациентов, а элиминат из глаз 64 пациентов с прозрачными хрусталиками. Пациенты основной и контрольной групп были аналогичны по возрасту и сопутствующей соматической патологии.

В ходе исследования установлены достоверные изменения уровня ЖК липидов крови и хрусталика больных возрастной катарактой по сравнению с пациентами контрольно й группы. А именно, при развитии возрастной катаракты и в хрусталике, и в крови больного определяется дефицит полиненасыщенных жирных кислот на фоне повышения уровня насыщенных жирных кислот. Такие изменения в соотношении жирных кислот свидетельствуют об активации процесса пероксидации.

Установлена прямая зависимость между уровнем ЖК липидов крови, хрусталика и элимината из глаз больных. Это позволяет рекомендовать элиминат в качестве объекта для изучения липидного обмена в глазу.

Установлена прямая зависимость между степенью зрелости катаракты и уровнем ЖК липидов элимината. По мере усиления помутнения хрусталика, от начальной катаракты до зрелой, увеличивается дефицит полиненасыщенных жирных кислот: у больных в возрасте 50-60 лет с начальной катарактой этот дефицит составляет 6,9 %, а с незрелой и зрелой катарактой, в среднем, 11,8 %.

Используя метод графического отображения результатов исследования, нами определён коэффициент ненасыщенности липидов для пациентов трех возрастных групп. Так, если у пациентов в возрасте от 50 до 60 лет коэффициент ненасыщенности будет больше 0,9±0,07, но меньше 1,6±0,08, то их можно отнести в группу риска по возникновению возрастной катаракты. Определение данного коэффициента у пациентов может быть использовано с целью прогнозирования риска возникновения катаракты.

Ключевые слова: возрастная катаракта, жирные кислоты липидов, элиминат, прогнозирование.

SUMMARY

Yatsenko O.V. Dynamics of fatty acids level in early diagnostic and prognosis of the risk of age cataract appearance. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 14.01.18 - eye diseases.- Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy of AMS of Ukraine, Odessa, 2002.

The thesis is devoted to the role of fatty acids in the origin and development of age cataract. The complex study of fatty acids spectrum of lipids of blood, lens and eliminate from the eye was first conducted in patients with age cataract. A comparative analysis of fatty acids of lipids of blood, lens and eliminate from the eye was carried out and a direct correlation between the levels of fatty acids in all these biological objects was established. The possibility of using eliminate as an object for the study of lipid metabolism in the eyes was substantiated. The dynamics of fatty acids level of lipids of eliminate from the eye depending on the degree of cataract maturity was traced. On the basis of clinical and biochemical studies the author has first proved the existence of direct relation between the appearance of age cataract and fatty acids level of lipids of eliminate from the eye and calculated the coefficient of unsaturation that may be used for the prediction of the risk of cataract appearance and for the optimization of the measures aimed at prophylaxis of cataract.

Key words: age cataract, fatty acids of lipids, eliminate, prognostication.

Автор вважає своїм приємним обов'язком висловити щиру подяку провідному науковому співробітнику, керівнику лабораторії газової хроматографії Науково-дослідного лабораторного центру Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, кандидату технічних наук Т. С. Брюзгіної