ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

БАРСЬКИЙ ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 338.432.5

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МАЛИХ ПРОМИСЛОВИХ ФОРМУВАНЬ В АПК

Спеціальність 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Тернопіль –2003

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Тернопільській академії народного господарства Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

Дусановський Степан Львович,

Тернопільська академія народного господарства, завідувач кафедри економіки, організації і планування в АПК

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Поліщук Микола Петрович,

Житомирський державний агроекологічний університет, завідувач кафедри менеджменту організацій;

кандидат економічних наук, доцент

Залога Зіновія Михайлівна

Львівський національний університет ім. Івана Франка, доцент кафедри економіки підприємства.

Провідна установа: | Львівський державний аграрний університет,

кафедра організації і агробізнесу,

Міністерство аграрної політики України, м. Львів.

Захист відбудеться “9” жовтня 2003 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 в Тернопільській академії народного господарства за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, ауд. 1219

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільської академії народного господарства за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11

Автореферат розісланий “8” вересня 2003 року

Вчений секретар

спеціалізованоївченої ради

доктор економічних наук, професор |

Штефанич Д.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Підвищення ефективності агропромислового виробництва є найактуальнішим на-прямом розвитку економічної науки і практики управління соціально-економічним розвитком країни, яке вимагає вироблення таких теоретико-методологічних і практичних положень, які були б спрямовані в першу чергу на збільшення виробництва конкурентоспроможної продукції сільського господарства і продуктів харчу-вання.

Нинішній етап переходу АПК до ринкової економіки ставить на порядок денний проблему пошуку нових форм господарювання, які враховували б інтереси як виробників сільськогосподарської сиро-вини, так і її переробників. Однією з таких форм є малі промислові підприємства, які в країнах з ринковою економікою є найбільш розпо-всюдженими суб'єктами підприємницької діяльності.

У ринковій економіці, як свідчить світовий досвід, основне міс-це в переробці сільськогосподарської продукції та випуску продуктів харчування займають малі підприємства на селі, які протистоять монополії великих підприємств – переробників і є економічним фактором, що гальмує зростання цін і сприяє насиченню ринку якісними продуктами харчування, товарами народного споживання, сприяє вирішенню соціаль-них проблем селян.

Функціонування малих промислових підприємств в АПК України для переробки сільськогосподарської сировини з переходом до ринкових методів господарювання обумовлено необхідністю збільшення виробництва товарів широкого споживання, залучення сільського населення до трудової діяльності, згладжування сезонності виробництва та збільшення грошових доходів сільськогосподарських підприємств. Ця проб-лема знайшла своє відображення в економічній літературі, працях українських та зарубіжних учених А.Авідзи, Л.Антоненка, С.Бабича, П.Борщевського, П.Гайдуцького, І.Глєбова, В.Гончарова, М.Долішнього, С. Дусановського, Г.Зінченка, В.Кадієвського, А.Кириленка, М.Коденської, О.Онищенка, М. Поліщука, П.Саблука, В.Юрчишина, Л.Шепотько та ін. Вони розглядали створення і розвиток малих промислових підпри-ємств в АПК на рівні підсобних підприємств у складі сільськогосподарських формувань. Проте, незважаючи на значні здобутки в дослідженні вказаної проблеми, постає об’єктивна необхідність в нових підходах до визначення організаційно-економічних основ розвитку та підвищення ефективності малих промислових формувань, що пов’язано із трансформаційними змінами в агропромисловому секторі. Становлення ринкових відносин в АПК, розширення масштабів роздержавлення і приватизації, формування інвестицій вільного під-приємництва потребують вироблення нових наукових методів організації і ефективного функціонування малих промислових підприємств і промислів у сільському господарстві, обґрунтування їх ролі у соціальному розвитку села.

Зазначене визначило актуальність проблеми, обумовило вибір те-ми дисертації, дозволило сформулювати її структуру і зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження, пов’язане з розробкою Національної програми розвитку агропромислового виробництва, є складовою наукового дослідження кафедри економіки, організації і планування в АПК Тернопільської академії народного господарства за темою “Шляхи підвищення ефективності агропромислового виробництва в умовах ринкових відносин” (номер державної реєстрації 0101U003409). Зокрема автор досліджував теоретичні, методологічні та практичні проблеми розвитку і шляхи підвищення ефективності малих промислових підприємств у складі АПК.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо розвитку малих промислових формувань в сучасних умовах становлення ринкових відносин в АПК та підвищення ефективності їх діяльності.

Для досягнення цієї мети у роботі передбачено виконання комплексу взаємопов’язаних завдань, головними з яких є:

- систематизація теоретико-методологічних підходів і визначення власної позиції щодо розвитку і функціонування малих промислових підприємств у сільському господарстві в умовах різних форм господарювання;

- обґрунтування організаційно-економіного механізму створення і розвитку малих промислових виробництв на селі;

- обґрунтування доцільності створення і розвитку різних видових структур малих промислових формувань, здійснення їх класифікації;

- встановлення тенденцій у виробництві продукції малими промисловими підприємствами в АПК і визначення шляхів їх подальшого розвитку;

- визначення оптимальної структури виробництва сільськогосподарських підприємств та малих промислових формувань;

- визначення умов перспективного розвитку та шляхів підвищення ефективності малих промислових підприємств в системі АПК з урахуванням специфіки вироб-ництва сільського господарства;

- вивчення та обґрунтування організаційних форм координації розвитку малих промислових формувань з врахуванням специфіки територіальної концентрації в АПК.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку малих промислових підприємств різних форм власності, що функціонують в агропромисловому секторі економіки.

Предметом дослідження є су-купність організаційно-економічних проблем суча-сного стану розвитку та функціонування малих промислових підприємств у сіль-ському господарстві.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено системний підхід до вивчення економічних явищ та процесів господарської діяльності малих промислових формувань у сільському господарстві в умовах різних форм господарювання. При написанні дисертації ми опирались на наукові праці українських та зарубіжних учених-економістів з проблем розвитку агропромислового комплексу та на фактичні матеріали Міністерства аграрної політики України, Головного управління сільського господарства і продовольства Волинської облдержадміністрації, Волинського обласного управління статистики.

У процесі виконання поставлених у роботі завдань використано наступні методи дослідження: абстрактно-логічний (для виявлення закономірності розвитку процесів, явищ та тенденцій функціонування малих промислових формувань в АПК); монографічний (для дослідження теоретичних основ організації та розвитку діяльності агропромислових підприємств); економіко-статистичний (для аналізу і оцінки кількісних та якісних показників сучасного стану розвитку промислових підприємств в АПК), зокрема, групування (для встановлення залежності обсягу грошових надходжень від зміни рівня продуктивності праці), порівняння (для зіставлення даних щодо розвитку малих промислових формувань в динаміці, за їх видами та адміністративними районами), середніх та відносних величин (для визначення показників економічної ефективності підприємства), графічний (для дослідження сучасного стану розвитку малих промислових підприємств); класифікації (для виявлення напрямків організації і підвищення ефективності малих промислових формувань в АПК); економіко-математичний (для розробки моделі оптимізації структури виробництва сільськогосподарських та малих промислових підприємств, а також при визначенні впливу чинників на ефективність виробництва).

Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексного дослідження в дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні, методологічні та практичні засади функціонування та розвитку малих промислових формувань в АПК на сучасному етапі становлення ринкових відносин.

Найбільш суттєвими науковими результатами дисертаційного дослідження, які відзначаються науковою новизною, є наступні:

- поглиблено теоретично-методологічні засади функціонування малих агропромислових підприємств в нових умовах господарювання. Зокрема, виявлено особливості та визначено специфіку розвитку малих промислових формувань в АПК з врахуванням реформаційних змін, що дозволило виділити два типи малих промислових формувань: перший – виробничі підрозділи у складі сільськогосподарських підприємств, другий – підприємницькі структури, як самостійні юридичні особи ( в існуючих раніше підходах використовується лише перший тип);

- дістало подальший розвиток визначення суті організаційно-економічного механізму створення і розвитку малих промислових формувань на селі, яка полягає в забезпеченні організації промислової діяльності за різними її напрямами, формами та створенні економічних стимулів підприємництва і є відмінною від стереотипних підходів, що практично зводилися до необхідності розвитку лише переробних підприємств як структурних підрозділів на засадах планового доведення їм завдань;

- здійснено класифікацію загальної видової структури малих промислових формувань в АПК, яка, на відміну від існуючих, що спирались на такі критерії, як тип підприємства, характер сировини, готової продукції, періодів роботи, дозволила виокремити характер орієнтації промислових виробництв: за цільовим призначенням виробленої продукції, технологічним характером виробництва, складом системи переробки сільськогосподарської продукції, домінуючими ознаками;

- визначено основні тенденції та закономірності зміни економічної ефективності малих промислових формувань у залежності від сировинної бази, наявності трудових ресурсів, інвестицій, рівня технологій і обґрунтовано шляхи її підвищення;

- запропоновано економіко-математичну модель агропромислової структури, в складі якої функціонують сільськогосподарські виробники та переробні підприємства різних виробничих напрямів, вирішення якої на відміну від існуючих дозволяє змоделювати оптимальне компромісне рішення з врахуванням трьох критеріїв оптимальності: максимум прибутку, мінімум сумарних витрат, максимум товарної продукції;

- визначено умови перспективного розвитку та шляхи підвищення ефективності промислових підприємств в системі АПК, до яких віднесено розвиток матеріально-технічної та сировинної бази, розширення асортименту продукції та поліпшення її якості, забезпечення трудовими ресурсами, в першу чергу фахівцями, впровадження маркетингу та здійснення робіт на покращення зберігання і збуту продукції;

- обґрунтовано необхідність створення на основі вертикальної інтеграції в АПК виробничо-маркетингових об’єднань, які забезпечать зростання гарантій збуту, одержання стабільних доходів, зменшення ринкового ризику, розвиток регіонального продовольчого ринку та ринку праці на селі.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертації полягає в тому, що розроблені в ній теоретичні положення і методичні підходи до реалізації організаційно-економічного механізму розвитку та можливості підвищення ефективності малих промислових формувань в АПК можуть бути використані при формуванні державної аграрної політики, в аналітичній і консультативній роботі територіальних органів управління, безпосередньо сільськогосподарськими, підприємницькими структурами.

Розробки автора щодо подальшого розвитку і підвищення ефективності діяльності малих промислових формувань реалізовані у рішенні Постійної комісії Волинської обласної ради з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин та соціального розвитку села (рішення №8/4 від 12 лютого 2003 р.), прийняті до використання Головним управлінням сільського господарства і продовольства Волинської області (довідка №421/13-22 від 3 березня 2003 р.), Управлінням сільського господарства і продовольства Ківерцівського району Волинської області (довідка №30 від 22 січня 2003 р.), втілені в господарській діяльності СТзОВ „Прогрес” (Луцький район) (акт впровадження №01-12 від 6.05.2003р.), сільськогосподарським приватно-орендним підприємством „Стохід” (Рожищенський район) (довідка №37 від 26.11.2002р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення організаційно-економічних проблем, що виникли в агропромисловому комплексі у трансформаційний період. Наукові результати дисертаційної роботи належать особисто автору і є його внеском у розвиток економічної науки, зокрема в таку галузь, як економіка сільського господарства і АПК. Конкретний внесок дисертанта вказаний у переліку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати проведених досліджень доповідались і одержали схвалення на звітних наукових конференціях та семінарах викладачів та аспірантів Луцького державного технічного університету (м. Луцьк, 1999-2003р.р.), на науково-практичній конференції „Ефективність реформуван-ня аграрної сфери і шляхи раціонального використання природних ресурсів Волині (м. Луцьк, 2001р.), на міжнародній науково-практичній конференції „Економічний аналіз в Україні на початок ХXI ст.” (м. Тернопіль, 2001р.), на міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення” (м. Тернопіль, 2003р.), на науково-практичній конференції „Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період” ( м. Тернопіль, 2003р.), на засіданні Постійної комісії Обласної ради з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин та соціального розвитку села” (м. Луцьк, 2003р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 (сім) наукових праць у фахових виданнях загальним обсягом 1,97 друк. арк.(з них особисто автору належить 1,9 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, виконана на 186 сторінках комп’ютерного тексту, з них: 166 с. – основний текст, в тому числі 32 таблиці, 4 рисунки; 16 с. - список використаних джерел, що містить 212 позицій; 5 додатків на 27 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Теоретико–методологічні засади формування та розвитку малих промислових формувань в АПК” розглянуто теоретичні засади дослідження розвитку малих промислових формувань, визначено їх місце і роль як елемента агропромислової інтеграції, з’ясовано сутність організаційно-правової та економічної бази функціонування промислових підприємств на селі, сформовано інструментарій дослідження розвитку малих промислових формувань та оцінки їх економічної ефективності.

На основі огляду літературних джерел вітчизняних та зарубіжних вчених з питань досліджуваної проблеми, а також аналізу практичної діяльності встановлено, що малі промислові виробництва можуть функціонувати як юридично самостійні економічні суб’єкти, так і у складі сільськогосподарських підприємств. Вони тісно пов’язані із сільськогосподарським виробництвом і мають великі можливості раціонального використання місцевих джерел сировини і трудових ресурсів села, сприяють активному створенню в сільськогосподарських підприємствах стабільних виробничих колективів, поліпшенню демографічної ситуації, зміцненню економіки господарств і на цій основі забезпечують збільшення виробництва продовольчих товарів та різноманітних товарів народного споживання.

У роботі окреслено кілька напрямів, в яких функціонують різноманітні види промислових підприємств: переробка сільськогосподарської сировини з метою змен-шення її втрат, підвищення якості, розширення асортименту продук-ції, необхідної для населення, виробництво місцевих будівельних матеріалів для розбудови інфраструктури села, організація різних виробництв, які сприяють найповнішій і ефективній зайнятості трудових ресурсів села, забезпеченню їх за-робітками і підвищенню економічної ефективності діяльності сільсь-когосподарських підприємств, обслуговування основного виробництва шляхом організації ремонту сільськогосподарської техніки, обладнання, реманенту, а також забезпечення електро- і тепло енергією. Кожний із цих напрямів, залежно від конкретних умов, відповідає організаційній, технологічній, економічній, соціальній спрямова-ності та інтересам сільськогосподарських підприємств.

Важливе значення для формування методології дослідження і забезпечення розвитку малих промислових виробництв має їх класифікація, яка при існуючому підході переважно зорієнтована на переробку сільськогосподарської продукції. У дисертації здійснено класифікацію малих промислових формувань за цільовим призначенням і технологічним характером виробництва, яка дозволить комплексно дослідити розвиток всього спектру промислових виробництв в АПК (рис. 1).

Рис. 1. Видова структура малих промислових формувань в АПК

Зважаючи на зміну умов функціонування малих промислових формувань в умовах становлення ринкових відносин, постала необхідність функціонування їх як суб’єктів ринку в конкурентному середовищі, для чого важливо розрізняти види малих промислових формувань за характером їх поведінки на ринку залежно від життєвого циклу товару (виду діяльності), що здійснено у дисертації..

В дослідженні відзначено, що правова база на сьогодні не в повній мірі регламентує умови діяльності малих промислових формувань і є недостатньою та розпорошеною в низці законодавчих актів, які стосуються АПК в цілому. Правова неврегульованість виступає стримуючим чинником розвитку малих промислових формувань і зумовила необхідність обґрунтування єдиного нормативного документу (Примірного положення), який включав би в себе: умови та порядок створення і функціонування, принципи діяльності, правове становище і захист інтересів. Економічною базою функціонування малих промислових формувань є природно-ресурсний потенціал, сільськогосподарське виробництво, фінансові ресурси, ринкова інфраструктура, зокрема кредитні спілки, банки, фінансові, страхові, лізингові компаній, які в умовах необхідності довгострокового кредитування могли б забезпечити його на взаємовигідних умовах.

Враховуючи сукупність чинників, що впливають на стан розвитку малих промислових формувань в АПК, організаційно–економічних основ їх розвитку дослідження проведено на трьох рівнях: мікрорівні, мезорівні, макрорівні. Основна мета мікрорівневого дослідження – вишукати резерви підвищення ефективності малих підприємств, та виявити варіанти оптимального поєднання з основним сільськогосподарським виробництвом. Метою дослідження на мезорівні є виявлення можливостей і потреб розвитку малих промислових формувань для розв’язання сучасних проблем економічного і соціального розвитку сільських поселень. В дослідженні на макрорівні за мету поставлено виявити місце, можливості, перспективи малих промислових формувань в реалізації завдань агропромислової інтеграції між виробниками сільськогосподарської продукції та переробними підприємствами, в забезпеченні паритетного ціноутворення, в реалізації аграрної та промислової політики.

У другому розділі “Основні тенденції розвитку малих промислових формувань в АПК на сучасному етапі” проведено економічний аналіз стану та тенденцій розвитку малих промислових формувань в аграрному секторі, здійснено оцінку економічної ефективності виробничої діяльності малих промислових підприємств різних видів, охарактеризовано особливості організаційно-технологічних зв’язків.

В роботі встановлено, що Волинська область, на емпіричних матеріалах якої проведено аналіз, має сприятливі умови для виробництва основних видів продукції рослинництва і тваринництва, а також володіє мінеральним потенціалом, що в комплексі є незамінною сировинною базою для малих промислових виробництв з переробки сільгосппродукції та виробництва будівельних матеріалів. Виявлено, що наявний ресурсний потенціал (зерновиробництво, овочівництво, плоди садів і лісів, м’ясо-молочна сировина, нерудні матеріали, деревина) недостатньо використовується мережею малих промислових підприємств через слабкість їх матеріальної, технічної, технологічної, фінансової забезпеченості, що дозволило автору зробити висновок про прискорення розвитку малих промислових формувань безпосередньо у господарствах-виробниках сировини, розширення діапазону їхньої діяльності з метою більш повного використання наявної сировини, збільшення асортименту продукції.

Проаналізовано стан розвитку малих промислових формувань у складі сільськогосподарських підприємств, визначено їх роль та економічне значення. Аналіз динаміки розвитку малих промислових формувань за показниками кількості одиниць підприємств та чисельності працюючих у них засвідчив тенденцію зростання з 1995 року кількості підприємств, яка не є тривкою і достатньо помітною, при очевидній тенденції на зниження чисельності працюючих (див. рис.1).

Рис. 1. Динаміка розвитку малих промислових формувань у сільськогосподарських підприємствах Волинської області

Така тенденція засвідчує, що малі промислові формування суттєво не розширюють місць прикладання праці, а забезпечують свою діяльність за рахунок її інтенсифікації. Щорічна чисельність працюючих в період з 1992р. до 1999р. нараховувала в середньому 8 тис. чол., попри зменшення, яке мало місце у 1996р., 1997р. (до 7.10 тис. чол.), у 1999р. (до 5.28 тис.) та в 2000 р. (до 5,34 тис. чол.)

Динаміка виробництва основних видів продукції малих промислових підприємств і промислів у сільськогосподарських підприємствах Волинської області за 1998-2000 рр. характеризується даними табл. 1. З неї видно, що упродовж вказаних років обсяги виробництва у цих підприємствах не були стабільними, спостерігається їх велика строкатість. Проте, ті види виробництв, які є традиційними для області (лісопильні, млини, крупорушки), мають позитивні зрушення у бік збільшення обсягів виробництва продукції. Зокрема, виробництво круп в 2000 р. збільшилось у 1,3 рази в порівнянні з попередніми роками, виробництво пиломатеріалів зросло у 2000 р. на 16 % у порівнянні з 1993 р. Разом з тим, такі види промислової продукції, як будівельна цегла, продукти виробітку (нерудні копалини) не мають належного розвитку, їх виробництво знизилося у 7 разів, а випуск вапна – на 10,2% порівняно з 1992 р.

Таблиця 1

Виробництво основних видів продукції в малих промислових формуваннях

сільськогосподарських підприємств Волинської області

Показники | Фактично вироблено

з початку року, т | Вартість фактично випущеної продукції в оптових цінах, тис. грн.

Роки | 2000 р.+,- до | Роки | 2000 р.+,- до

1998 | 1999 | 2000 | 1998 | 1999 | 1998 | 1999 | 2000 | 1998 | 1999

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11

Борошно | 37144 | 39462 | 37931 | +787 | -1531 | 2766 | 3121 | 2801 | +35 | -320

Крупи | 342 | 586 | 527 | +787 | -59 | 135 | 174 | 221 | +86 | +47

Хліб і хлібобулочні вироби | 463 | 478 | 377 | +185 | -101 | 250 | 290 | 315 | +65 | +25

Комбікорм | 21786 | 20736 | 11799 | -86 | -8937 | 4001 | 242 | 1565 | -2436 | -1147

Олія | 28,7 | 23,4 | 18,1 | -9987 | -5,3 | 35 | 28 | 18,5 | -16,5 | -9,5

Консерви всього, тис. б. | - | 640 | 534 | -10,6 | -106 | - | 332 | 320 | - | -12

М’ясо – всього | 1783 | 1488,5 | 1211,7 | -263 | -276,8 | 4788 | 5313 | 5748 | +960 | +435

В т. ч.: яловичина | 1208 | 917,4 | 850 | -571,3 | -67,1 | 2601 | 2960 | 3808,6 | +1207,6 | +848,6

Свинина | 226 | 254,3 | 180,1 | -356 | -74,2 | 667 | 1042 | 909,6 | +242,6 | -132,4

М’ясо птиці | 137 | 96,5 | 55,3 | -45,9 | -41,2 | 891 | - | 526 | -365 | -

Ковбасні вироби | 68 | 55 | 13 | -81,7 | -42 | 377 | 318 | 75 | -302 | -243

Масло тваринне | 48,4 | 48 | 27 | -21,4 | -21 | 246 | 280 | 205 | -41 | -75

Порошок яєчний | 52 | 19,3 | 6 | -46 | -13,6 | 705 | 368 | 155 | -550 | -213

Продукція з незб. молока | 63 | 2 | 54 | -9 | +52 | 34 | 7 | 244 | +210 | +237

Безалког.напої, тис.пляш. | 4,3 | 6 | 1 | -3,3 | -5 | 23,9 | 39 | 8 | -15,9 | -31

Динаміка розвитку різних видів малих промислових формувань обумовлюється низкою екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) чинників. Якщо екзогенними чинниками виступають споживчий попит на окремі види їх товарів (цеглу, овочеві, рибні консерви, безалкогольні напої, крупи, тощо), рівень цін на їх продукцію на споживчому ринку, ставки податків, умови отримання кредиту, можливості придбання необхідного устаткування, інвестиційна спроможність виробників, то ендогенними є: ефективність використання основних фондів, собівартість продукції, внутрішні резерви виробництва.

Зроблено висновок, що розвиток малих промислових формувань як умови становлення ринкових відносин на селі та засобу розширення прикладання праці і підвищення ефективності використання первинної продукції АПК не досягнув бажаних темпів і не забезпечив очікуваної соціальної ефективності. Намітились такі негативні тенденції, як недовговічність частини малих промислових формувань в зв’язку з нестабільністю економічної ситуації (проблеми стабільності в аграрному секторі) і відсутністю стимулів до довгострокових інвестицій, витіснення більшості з цих підприємств на периферію науково-технічного прогресу (недостатня забезпеченість новітніми технологіями і устаткуванням), низький рівень інноваційної діяльності. З трьох можливих варіантів розвитку малого промислового підприємництва - орієнтованого на інновації, на незайняті ніші ринку, на доступ до ресурсу і зв’язки - в розвитку малих промислових формувань на селі домінує останній.

У дисертації зазначено, що причинами, які стримують розвиток малих промислових формувань в АПК і не дозволяють забезпечити стабільну тенденцію до їх зростання, є: відсутність стартового капіталу у потенційних підприємців, недостатньо розвинутий споживчий попит населення в зв’язку з невисокими грошовими доходами, обмеженість державної підтримки, неможливість одержання кредитів на доступних умовах, низький рівень матеріально-технічної бази, недостатньо професійна компетентність частини підприємців, невміння вести виробництво на засадах менеджменту та маркетингу, законодавча неврегульованість окремих питань розвитку малих промислових формувань в АПК з огляду на їх специфіку (сезонність, рівень спеціалізації і диверсифікації виробництва, сировинна залежність).

Підвищення економічної ефективності виробничої діяльності малих промислових формувань різних видів можна досягти за рахунок: зростання продуктивності живої праці без збільшення маси витраченої живої праці; підвищення віддачі засобів праці без будь-якого зростання вартості основних виробничих фондів, розширення виробничих площ; зменшення матеріаломісткості продукції без додаткового залучення до виробництва матеріальних ресурсів, але шляхом більш повної, комплексної переробки і використання сировини, палива, матеріалів, енергії; нарощування величини ресурсного потенціалу виробництва; зростання корисного ефекту не лише кількісним шляхом, а переважно за рахунок підвищення якості, забезпечення технічних, економічних, екологічних, ергономічних, естетичних та інших якісних характеристик продукції.

У розділі третьому “Основні напрями перспективного розвитку малих промислових підприємств у ринковому середовищі” розроблено модель оптимізації структури виробництва сільськогосподарських та малих промислових формувань, обґрунтовано умови їх позитивного розвитку та шляхи підвищення ефективності виробництва, викладено рекомендації з вдосконалення організаційного забезпечення діяльності малих промислових формувань.

Зваживши на специфіку роботи малих промислових підприємств з переробки сільськогосподарської продукції (сировини), можна констатувати, що вирішення проблеми підвищення ефективності їх виробництва неможливе без раціоналізації зв’язків з галу-зями сільського господарства. Такі зв’язки мають організаційно-технологічну та економічну обумовленість. Організаційно-технологічні зв’язки з тваринництвом обумовлені тим, що сировинною базою, наприклад, для молочного та м’ясного цехів, є проду-кція, вироблена саме у цій галузі, а рослинництво за-безпечує сировину, наприклад, для хлібопекарського виробництва. Економічні зв’язки згаданих галузей з промисловими підприємствами з переробки сільськогосподарської продукції обумов-лені системою виробничо-технологічних та суто економічних показ-ників і параметрів, таких як обсяги власного виробництва (м’ясо, зерно, молоко), якість сировини, її собівартість та ін.. По причині неузгодженості і невизначеності виробничо-технологічної структури, перед підприємствами виробниками сировини та її переробниками стоїть загроза ірраціонального використання виробничих можливостей. Для вирішення проблеми підвищення ефективності роботи малих промислових формувань у дисертації використано економіко-математичні ме-тоди побудови оптимізаційних моделей із застосуванням пакетів прикладних програм типу LINA-16 з врахуванням показників роботи сільськогосподарського підпри-ємства, яке має власні цехи з переробки сільськогосподарської продукції (млин, ковбасний цех та пилорама). При розроб-ці моделей враховано також характер та обсяги виробни-чо-технологічних зв’язків із рослинництвом та тваринництвом.

Виходячи з наявної інформаційно-обчислювальної бази, при розробці моделей оптимізаційної структури виробництва малих промислових формувань залежно від економічних параметрів сільськогосподарських підприємств – сировинних партнерів були вирішені такі завдання: розроблені оптимальні з економічної точки зору моделі структури виро-бництва для сьогоднішніх умов та відповідного ресурсного забезпе-чення для промислових підприємств; створено перспективну оптимальну модель того ж вироб-ництва з урахуванням потенційно можливого додаткового залучення виробничих ресурсів; запропоновано моделі з врахуванням трьох критеріїв оптимальності: максимум прибутку, мінімум сумарних витрат, максимум товарної продукції; змодельовано оптимальне компромісне рішення, тобто найефективніший варіант функціонування ковбасного цеху; побудувано модель оптимальної виробничої програми підрозділу (ковбасного цеху) на розрахунковий період. За базову економіко-математичну модель взято розрахунок структури виро-бництва (при заданих обмеженнях) для сьогоднішніх умов та відповідного ресурсного забезпе-чення для малих промислових підприємств, на основі якої розв’язані поставлені завдання. Дану модель виражено формулою:

де c – ефективність виробництва 1 кг продукції при k-му критерії оптимальності;

xj (кг) –шукана оптимальна кількість виробництва ковбасних виробів. Передбачено встановлення значень обмежень по 27-ми видах виробничих ресурсів та мінімально і максимально можливому попиту на вироблювану продукцію. За розв’язаними моделями очікуваний рівень рентабельності продукції, який характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут, найменший при застосуванні критерію мінімуму сумарних витрат, що пов’язано із скороченням обсягів товарної продукції і, як наслідок, зменшення суми прибутку. При решті трьох критеріях оптимальності рентабельність продукції рівна 30-31%, хоча більш ефективним є компромісне рішення, адже для досягнення цього показника сумарні витрати були меншими, відповідно на 13% і 19%. Порівняння прогнозованих показників ефективності для економіко-математичних моделей із різними критеріями оптимальності наведені у табл. .

Таблиця 2

Прогнозні показники ефективності виробництва за результатами запропонованих економіко-математичних моделей із різними критеріями оптимальності

Критерії оптимальності | Економічні показники, грн.

Сумарні витрати | Товарна продукція | Валовий прибуток | Чистий прибуток

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Максимум чистого прибутку | 167208,1 | 219510,4 | 52302,3 | 14310,12

Максимум товарної продукції | 177755,1 | 231604,1 | 53849,0 | 13260,36

Мінімум сумарних витрат | 123561,4 | 161104,6 | 37543,2 | 8699,15

Мінімум відносних відхилень (компромісне рішення) | 145382,5 | 190702, 5 | 45320,0 | 11782,93

На думку автора, розроблені моделі оптимізації структури виробництва малих промислових підприємств є придатними з економічної точки зору для використання в перехідних до ринку умовах господарювання, оскільки дозволяють вибрати варіант рішення щодо кількох важливих питань: оптимізувати без додаткового залучення інвестицій використання наявного виробничо-ресурсного потенціалу; частково зня-ти проблему сезонної нерівномірності зайнятості; вирішити проблему забезпечення господарства обіговими коштами; не зважаючи на тимчасово несприятливу ситуацію в тва-ринницькій галузі, зберегти організаційно-технологічну єдність сільськогосподарських підприємств і поголів’я худоби; забезпечити вибір варіанту беззбитковості малих промислових формувань і агрофірм в цілому, конкурентоспроможності продукції малих промислових формувань на ринку; зробити можливим практичне використання розроблених економіко-математичних механізмів в умовах різноманітності форм господарювання.

Дослідження дозволили визначити, що основними шляхами підвищення ефективності малих промислових підприємств на сучасному етапі ринкових перетворень є: розвиток матеріально-технічної та сировинної бази, розширення асортименту продукції та поліпшення її якості, забезпечення трудовими ресурсами, в першу чергу фахівцями, впровадження маркетингу та здійснення робіт з покращення зберігання і збуту промислової продукції, здійснення заходів щодо підвищення ефективності виробництва.

Для підтримки малих промислових формувань в АПК доцільно застосувати такі форми їх державної підтримки: залучення до виконання державних або регіональних цільових програм (повязаних з розвитком продовольчого ринку); державне (регіональне) замовлення і здійснення закупівель у малих промислових формувань; інжирингова, фінансова та організаційно-управлінська підтримка заходів з технічного переозброєння підприємств, інновацій, спрямованих на диверсифікацію виробництва продукції, зміну спеціалізації відповідно до вимог ринку. Регіональні та місцеві органи представницької та виконавчої влади повинні надавати певне інформаційне, наукове та методичне забезпечення діяльності малих промислових формувань в АПК, що дозволить останнім зменшити трансакційні витрати, пов’язані з організацією діяльності на ринку, а відтак знизити собівартість і підвищити ефективність їх діяльності. На макрорівні ( загальнонаціональному) слід виділити такі стратегічні напрями розбудови політики сприяння розвитку малих промислових формувань: створення і застосування технологій, які зумовлять здешевлення сільськогосподарської продукції – сировини для малих промислових формувань; впровадження технологій, які дають змогу суттєво підвищити якість сільськогосподарської сировини та продуктів харчування; забезпечення випуску достатньої кількості і високої якості вітчизняного обладнання для малих промислових формувань, що спеціалізуються на переробці продукції сільського господарства, лісів та інших мінеральних ресурсів; заохочення інвестування, в тому числі іноземного, зокрема впровадження механізму інвестиційної підтримки приватних інвестицій в переробку сільськогосподарської продукції та інші види виробництв в малих промислових формуваннях, в першу чергу тих, що знаходяться на стадії зародження життєвого циклу їх товарів. З метою створення сприятливого клімату для інвестиційної діяльності малих промислових формувань в АПК необхідно вирішити проблему фінансової нестабільності сільськогосподарських підприємств, яка негативно відбивається на розвитку малих промислових підприємств. Для покращення фінансового, технічного забезпечення діяльності малих промислових формувань доцільно широко запровадити механізм фінансового лізингу та спеціальних кредитних відносин в залежності від специфіки виробництва (сезонні, середньострокові та довгострокові, міні – кредити).

Для прискорення розвитку ринкової інфраструктури в АПК, становлення агропромислового маркетингу необхідно створити виробничо-маркетингові об’єднання на засадах міжгосподарської кооперації та комбінування виробництва. До факторів, які можуть вплинути на розміщення таких формувань належать: концентрація виробників сільськогосподарської продукції, розміщення ринків, витрати на транспортування, по-рівняльні витрати на кваліфіковану працю, соціальні фактори, а також наявність спеціалізованих служб з лізингу та ремонту обладнання, фінансових посередників, які надають позики.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нові погляди на розв’язання та вирішення проблем організації, розвитку та підвищення ефективності малих промислових формувань в АПК в умовах сучасного етапу становлення ринкових відносин на селі, що дало змогу зробити наступні висновки:

1. Трансформаційні зміни, які відбуваються в економіці АПК обумовили необхідність пошуку нових форм агропромислової інтеграції, теоретичні засади якої недостатньо розроблені і вимагають нових підходів в ринкових умовах господарювання з врахуванням створення юридично самостійних малих промислових формувань в АПК та функціонування внутрішньо - господарського виробництва у складі сільськогосподарських підприємств. На цій основі визначено принципи їх організації та здійснено класифікацію.

2. Проведений аналіз нормативної та економічної бази визначив необхідність прийняття Примірного положення, як обґрунтованої умови діяльності малих промислових формувань, яке у першу чергу повинно, відображаючи норми законодавчих актів, встановлювати право власності аграрних товаровиробників на майно, визначати правовий захист їх майнових інтересів, формулювати принципи підприємницької діяльності, умови та порядок створення і функціонування промислових виробництв, закріплювати їх правове становище і гарантувати господарську самостійність підприємств.

3. Удосконалення організації малих промислових формувань на основі раціонального використання природних, трудових і матеріальних ресурсів є важливою умовою підвищення ефективності виробництва. При оцінці економічної ефективності малих промислових підприємств у дисертації запропоновано використовувати не лише традиційні основні показники виробничої діяльності, але й такі як рівень конкуренції, реалізаційної ціни, кон’юнктури ринку. В умовах жорсткої конкуренції важливе місце займає збут продукції промислових підприємств. Це обумовлює поєднання сільськогосподарського і промислового виробництв з метою оптимізації виробничої діяльності (зменшення собівартості і втрат) та отримання додаткових грошових надходжень від реалізації кінцевого продукту , а не сировини.

4. В розвитку малих промислових формувань в АПК досить помітно просліджуються регіональні особливості, що обумовлено як ресурсним потенціалом, так і організаційною діяльністю місцевих органів влади щодо їх управлінсько-консультативної, фінансово-кредитної та матеріальної підтримки. Проте, висока значимість малих промислових формувань для використання ресурсного потенціалу території, своєчасної і безвтратної переробки сільськогосподарської продукції (сировини), створення робочих місць на селі і в кінцевому рахунку для підвищення рівня життя сільського населення вимагає їх дієвої підтримки.

5. Аналіз розвитку малих промислових формувань засвідчує, що вони не виявили себе як досить сильна конкурентноспроможна форма підприємництва в АПК. В умовах посилення конкуренції на агропродовольчих ринках вирішальну роль у підвищенні конкурентоспроможності малих промислових формувань може відіграти інтенсивне технологічне оновлення (впровадження новітніх технологій, машин і обладнання), розвиток унікальних виробництв, які обумовлені специфікою ресурсного потенціалу регіону і забезпечують неповторність продукту на ринку.

6. Розроблені моделі оптимізації структури виробництва малих промислових формувань залежно від економічних параметрів сільськогосподарських підприємств – сировинних партнерів є придатними для використання в перехідних до ринку умовах господарювання та дозволяють вирішити кілька ключових питань: оптимізувати без додаткового залучення інвестицій використання наявного виробничо-ресурсного потенціалу; частково зня-ти проблему сезонної нерівномірної зайнятості; вирішити проблему забезпечення господарства обіговими коштами; не зважаючи на тимчасово несприятливу ситуацію в тва-ринницькій галузі, зберегти організаційно-технологічну єдність сільськогосподарських підприємств і поголів'я худоби; забезпечити вибір варіанту беззбитковості малих промислових формувань і агрофірм в цілому, конкурентоспроможність продукції малих промислових формувань на ринку; зробити можливим практичне використання розроблених економіко-математичних механізмів в умовах різноманітності форм господарювання.

7. Дослідження сучасного розвитку видів підприємництва в малих промислових формувань за методикою оцінки життєвого циклу товару (виду виробництва) свідчить, що сучасний ринок виробництва в малих промислових формуваннях є сукупністю видових ринків з виробництва товарів, які знаходяться на різних стадіях: народження, зростання, розширення, зрілості, спаду. З огляду на це має вироблятись диференційована стратегія розвитку малих промислових формувань і маркетингова політика, пропозиції стосовно яких розроблені у дисертації.

8. Для підтримки малих промислових формувань в АПК доцільно застосувати такі форми їх державної підтримки: залучення до виконання державних або регіональних цільових програм (повязаних з розвитком продовольчого ринку), державне (регіональне) замовлення і здійснення закупівель у малих промислових формувань продукції; інжинирингова, фінансова та організаційно-управлінська підтримка заходів з технічного переозброєння підприємств, інновацій, спрямованих на диверсифікацію виробництва продукції, зміну спеціалізації відповідно до вимог ринку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Барський Ю.М. Аналіз ефективності роботи підсобних підприємств і промислів на селі у Волинській області // Наукові записки. - Тернопіль: Економічна думка. - 2001 . – С.277-279.

2. Барський Ю.М. Аналіз розвитку агропромислового комплексу Волині в умовах ринкових перетворень // Наукові записки. – Тернопіль: Економічна думка. - 2001. – С.303-305.

3. Барський Ю.М. Матеріально-технічне, фінансове забезпечення підсобних підприємств і промислів у сільському господарстві // Вісник ТАНГ. - Тернопіль. – 2001. - №13. – С.30-31.

4. Барський Ю.М. Регіональні особливості розвитку промисловості в сільській місцевості // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України: Збірник наукових праць кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – Вип. 5. – С.57-59.

5. Дусановський С.Л., Барський Ю.М. Місце малого підприємства в економіці АПК // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - Вип. 123. - С.144-149. Особистий внесок: опрацьовано аспекти розвитку малих промислових формувань в АПК.

6. Барський Ю.М. Агропромислова інтеграція та соціальний розвиток села // Вісник ТАНГ. – Тернопіль: Наукова думка. – 2002. - №6. – С.18-20.

7. Барський Ю.М. Модель оптимізації виробництва сільськогосподарських та