ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

ІМ. С. З.ГЖИЦЬКОГО

ЦАП СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 635085.13.625.52/.58

ВИКОРИСТАННЯ ПОБІЧНИХ ПРОДУКТІВ КРОХМАЛЕ-

ПАТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА В ГОДІВЛІ КУРЕЙ-НЕСУЧОК

06.02.02 - годівля тварин та технологія кормів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Львів - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук Свєженцов Анатолій Іванович, професор, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти:

-

-

професор, завідувач кафедри годівлі с.-г. тварин Одеського державного аграрного університету

Провідна установа

Інститут птахівництва УААН, смт Борки, Харківської області

Захист відбудеться "17липня 2003 p. о 1300годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.826.02 при Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького за адресою: 79010, м.Львів, вул. Пекарська, 50

Автореферат розісланий „11” червня 2003р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат с.-г. наук Слобода О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Головний чинник, який стримує розвиток птахівництва - слабка кормова база, в тому числі неефективне використання преміксів, білково-вітамінних добавок, вітамінів, амінокислот, енергії і особливо білка. У зв'язку з цим велике значення має пошук нових, нетрадиційних, більш дешевих джерел кормового протеїну.

В Україні лише на Верхнєдніпровському комбінаті Дніпропетровської області щорічно нагромаджується 35-40 тис. тон побічних продуктів крохмале-патокового виробництва (далі ППКПВ), які характеризуються значною кількістю протеїну та енергії. Проте в Україні та й країнах СНД раціональне використання ППКПВ - глютен, кукурудзо-фосфатидний концентрат (далі КФК), сухий кукурудзяний корм, (СКК) в годівлі с -г тварин стримується через відсутність науково обґрунтованих рекомендацій. Саме це І обумовлює актуальність проведення наших досліджень. Згідно даних вітчизняної та зарубіжної літератури це питання є маловивченим.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету за ініціативною тематикою "Дослідження впливу композиційних кормів з використанням соняшникової лузги на продуктивність сільськогосподарських тварин" (номер державної реєстрації 15-08-206 від 12.06.1991).

Мета та завдання дослідження. Вивчити ефективність використання ППКПВ в годівлі курей-несучок окремо взятих, та сукупно з глютеном, КФК, СКК замість зерна ячменю та м'ясо-кісткового борошна. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- встановити енергетичну та протеїнову цінність, а також хімічний,
амінокислотний, жирнокислотний, мікроелементний склад глютену, КФК,
СКК;

-

-

-

- виявити динаміку вищих жирних кислот та амінокислот в м'ясі;

- розрахувати економічну ефективність використання ППКПВ.

Об'єкт дослідження: побічні продукти - глютен, КФК, СКК у годівлі курей-несучок породи Ломанн Браун .

Предмет дослідження: хімічний склад ППКПВ, продуктивність, якість яєць, амінокислотний та жирнокислотннй склад грудних м'язів, обмін речовин в організмі курей-несучок (перетравність поживних речовин, обмін енергії, баланс азоту, кальцію, фосфору та мікроскопічна будова печінки).

Методи дослідження: зоотехнічні, біохімічні, гістологічні, статистичні (обробка отриманих даних методами варіаційної статистики).

Наукова новизна одержаних результатів. Доведено про необхідність використання побічних продуктів крохмале-патокового виробництва в годівлі курей-несучок породи Ломанн Браун на тлі кормових умов Степу України, визначені оптимальні, а також навантажувальні кількості ППКПВ.

Вперше вивчені перетравність поживних речовин, засвоєння амінокислот, азоту, кальцію, фосфору та особливості обміну енергії в організмі курей-несучок при використанні кукурудзяного глютену, кукурудзо-фосфатидного концентрату, сухого кукурудзяного корму у складі комбікормів. Установлений вплив ППКПВ на якість продукції (вітамінний склад яєц, амінокислотний та жирнокислотний склад грудних м'язів), а також на мікроскопічну будову печінки.

На основі експериментальних даних обгрунтована економічна доцільність включення кукурудзяного глютену, КФК, СКК в комбікорми для курей-несучок.

Практичне значення одержаних результатів. Використання кукурудзяного глютену, КФК, СКК замість м'ясо-кісткового борошна та зерна ячменю в оптимальних кількостях сприяє зростанню несучості курей на 3,54 %

- 13,54 %, за одночасного зниження витрат корму на одиницю продукції,
підвищення якості м'яса, вітамінного складу яєць, економії зерна та м'ясо-кісткового борошна.

Особистий внесок здобувача. Весь обсяг експериментальних досліджень та дисертаційна робота виконані здобувачем самостійно. Схему, методику досліджень та уточнення теоретичних положень відпрацьовано спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і схвалені на звітних науково-практичних конференціях Дніпропетровського агроуніверситету (2000 - 2002), міжнародній науково-практичній конференції "Прогресивні технології ветеринарної медицини в промисловому птахівництві XXI сторіччя" (Київ, 2000), науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю Дніпропетровського агроуніверситету (2001), Міжнародній науковій конференції "Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин" (Дніпропетровськ, 2001), Ш-й Українській конференції з птахівництва за міжнародної участі (Алушта, 2001), науково-практичній конференції "Проблеми промислового та фермерського птахівництва" (Харків, 2002); результати досліджень були представлені також на сільськогосподарських виставках "Агроперспектива" - 2000 - 2002 років, надруковані у всеукраїнській щотижневій газеті "Сільські новини" (№ 9 , під назвою "Цінні корми з відходів", 2002),V (XVIII) науково-виробничій конференції "Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах" (Дніпропетровськ, 2003), 1-Міжнародній науково-практичній конференції "Україна - комбікорми - 2003" (Київ, 2003).

Запропоновані оптимальні норми згодовування ППКПВ у складі комбікормів і впроваджені на птахофабриці ПВФ "Агроцентр".

Публікації. Результати досліджень опубліковані у 7 роботах; із них 4 - в фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота виконана на - 139 сторінках комп'ютерного набору; включає — 38 таблиць, 27 — рисунків складається із вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, експериментальної частини, аналізу та узагальнень результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків.

Список використаних джерел літератури складається із 204 найменувань, у тому числі 47 іноземними мовами.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету та на птахофабриці приватно-виробничої фірми "Агроцентр" Дніпропетровського району (смт Краснопілля) Дніпропетровської області. З цією метою проведено три науково-господарські досліди:

перший — вивчена ефективність сукупного впливу ППКПВ на продуктивність курей, якість яєць і м'яса;

другий - визначали оптимальні кількості ППКПВ у складі комбікормів для курей-несучок;

третій - встановлювали навантажувальну дію ГПЖПВ на продуктивність, якість яєць га м'яса, що обумовлено рекомендаціями ФАО для об'єктивної оцінки нетрадиційних кормів.

Крім того проведені два фізіологічні досліди на курах яєчного напрямку продуктивності (порода Ломанн Браун), 3 контрольні забої, а також виробничий експеримент з перевірки результатів досліджень.

Відбір курей-несучок для науково-господарських дослідів провели за методикою ВНДГПП (2000 p.).

Хімічний склад глютену, КФК, СКК, грудних м'язів та продуктів обміну вивчали за методикою К.О. Пєтухової (1989), перекисне та кислотне число жиру - за методикою С.Т. Калмикова (1976), амінокислотний склад - на автоматичному аналізаторі ААА-881, жирнокислотний склад - за модифікованим методом Блайя і Данера, мікроелементний склад побічних продуктів визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115-М-1, валову енергію спожитих комбікормів та посліду - на калориметрі Бартело-Малера-Крекера (В-08М).

З метою перевірки продуктів крохмале-патокового виробництва на токсичність, у Дніпропетровській біологічній лабораторії ставили біопробу на 24 білих мишах у продовж трьох місяців. За цих умов не виявлено токсичності кормів та негативного впливу на відтворювальні функції мишей.

Перший дослід провели на 750 курках-несучках, по 150 у кожній групі.

Для другого досліду, із 800 курей-несучок породи Ломанн Браун, за принципом аналогів сформували п'ять груп по 160 курей у кожній. Тривалість цих дослідів - 180 днів.

Третій експеримент провели на п'яти групах курей-несучок породи Ломанн Браун у 240-денному віці, по 150 курей у кожній. Упродовж усього періоду (101 доба) птиця 1-ї (контрольної) групи отримувала повнораціонний комбікорм, збалансований за нормами ВНДПТП і фірми Ломанн Тірцухт. Схема дослідів наведена у таблиці 1.

Вітамінний склад яєць вивчали за методикою П.Ф. Сурай, І.А. Іонова (1990).

Балансові досліди проводили згідно з методикою ВНДТЩ (2000 р.) у кліткових батареях, де визначали кількість спожитого корму і виділеного посліду птицею. Для балансового досліду з кожної групи відбирали по 5 курей.

Таблиця 1

Схема науково-господарських дослідів

Група | 1-й дослід

1 (контроль) | Основна кормосуміш (ОК)

2 | ОК + 3 % КФК замість адекватної за протеїном кількості м'ясо-кісткового борошна

3 | ОК + 3 % глютену замість адекватної за протеїном кількості м'ясо-кісткового борошна

4 | ОК, але м'ясо-кісткове борошно замінили КФК і глютеном в тих же кількостях, що в 2-й та 3-й групах

5 | ОК, але кількість сухого кукурудзяного корму зменшили на 25 % порівнянно з контролем

2-й дослід

1 (контроль) | Основна кормосуміш (ОК)

2 | ОК + 5 % сухого кукурудзяного корму замість зерна ячменю

3 | ОК + 5 % сухого кукурудзяного корму + 3 % КФК замість зерна ячменю

4 | ОК + 10 % сухого кукурудзяного корму +3 % КФК замість зерна ячменю

5 | ОК, частина м'ясо-кісткового борошна замінена глютеном

3-й дослід

1 (контроль) | Основна кормосуміш (ОК)

2 | ОК + 10 % сухого кукурудзяного корму замість зерна ячменю

3 | ОК + 10 % КФК замість зерна ячменя

4 | ОК + 15 % глютену замість м'ясо-кісткового борошна

5 | ОК + 20 % ППКПВ замість зерна ячменю

Наприкінці дослідів, забивали по три курки з кожної групи для встановлення в них амінокислотного та жирнокислотного складу. Дегустацію м'яса та бульйону проводили за методикою П.П. Остапчука (1979), гістологічні дослідження печінки у курей-несучок проводили за методикою Г.А. Меркулова (1969).

Отриманий експериментальний матеріал обробляли методом варіаційної статистики з використанням пакету програм Microsoft Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Встановлено, що у 1 кг глютену міститься 598-680 г протеїну, 35,8-37,3 г клітковини, 13,3 МДж обмінної енергії, в 1кг КФК - 166,4-228,0; 80,2-130,1 г клітковини, 17,1 МДж обмінної енергії, в 1 кг СКК відповідно 203,8-240; 71,3-145,5 г клітковини, 13,1 МДж обмінної енергії. Вміст лізину, цистину, метіоніну та треоніну в продуктах крохмале-патокового виробництва у три і більше разів вище порівнянне із зерном кукурудзи та ячменю.

Загальна кислотність глютену становила-1,72° Неймана, сухого кукурудзяного корму - 16,13°, КФК - 5,59°, кислотне та перекисне число відповідно 28,73 мг КОН/г і 49 г 1/100; 36,62 мг КОН/г і 0,12 г 1/100; 27,75 мг КОН/г і 0,58 г 1/100. Мікроелементний склад продуктів крохмале-патокового виробництва не перевищував максимально-допустимого рівня (МДР), за винятком сухого кукурудзяного корму.

Продуктивність та відтворювальні якості курей за введення у комбікорми побічних продуктів КПВ. Найвищою несучістю на початкову несучку (127,3), найбільшою вагою яйця (65,0) та кількістю яйцемаси (1239,5 кг) характеризувалась 4-а група, кури-несучки якої одержували раціон з повною заміною м'ясо-кісткового борошна на глютен та КФК. Збереженість птиці в 2- 5-й групах становила 95,3 - 97,3 % проти 96,0 % в контрольній, тобто була майже однаковою.

Відзначалась тенденція до зниження витрат комбікорму, як на одержання 1 кг яйцемаси (з 3,18 до 2,79 кг), так і на 10 яєць (з 1,95 до 1,81 кг). Поєднання глютену з КФК у комбікормі курей було більш ефективним. Споживання комбікорму в усіх групах майже однакове. Але завдяки більш високій несучості конверсію корму вдалося покращити на 12,3 %.

Під впливом побічних продуктів КПВ знизилась кількість незапліднених яєць з 11 до 4 %. У результаті зросла виводимість яєць з 74 до 80-89 %, з максимумом у четвертій групі, що одержувала 3 % глютену в поєднанні з 3 % КФК. Найвища продуктивність - на 4,69 - 7,07 % більше проти контролю та найменші витрати корму на одиницю продукції (2,79 - 2,91 кг/кг яйцемаси) встановлені у другій, третій та четвертій групах, кури яких отримували 3% КФК, 3% глютену, 3 % КФК в поєднанні з 3 % глютену замість м'ясо-кісткового борошна.

Отже, ППКПВ позитивно вплинули на продуктивність та відтворювальні функції курей.

Динаміка вітамінного складу яєць курей-несучок за використання ППКПВ. Вміст вітамінів А, В2, а також каротиноїдів в жовтку яєць курей-несучок в середині експерименту ( табл. 2) був задовільним і відповідав нормам, за винятком контрольної та 5-ї груп. Найбільший вміст ретинолу спостерігався у яйцях 3-ї групи (Р<0,01), яка одержувала комбікорм з глютеном; характерно, що і кількість каротиноїдів також була вищою в цій групі. Це пов'язано з наявністю в глютені каротиноїдів.

Таблиця 2

Вплив побічних продуктів КПВ на вміст вітамінів у яйці (М±т, п=3)

Гру-па | Вітамін А в жовтку,

мкг/г | Кароти-ноїди, мкг/г | Вітамін В2 у жовтку, мкг/кг | Вітамін В2 у білку, мкг/кг | Кислотне число, мг КОН/г

Середина досліду

1 | 6,1±0,09 | 3,20±0,07 | 5,43±0,02 | 2,21±0,004 | 3,60±0,07

2 | 7,3±0,2І* | 12,4±0,04** | 5,2З±0,01 | 3,49±0;01** | 3;41±0,01

3 | 7,9±0,14* | 17,1±0,14' | 6,25±0,007** | 3,45±0,02** | 3,66±0,007

4 | 6,5±0,01* | 14,1 ±0,07** | 5,13±0,004* | 3,40±0,07' | 3,85±0,008*

5 | 6,7±0,14* | 2,40±0,01* | 4,90±0,07* | 3,50±0,07* | 3,85±0,01*

Кінець досліду

1 | 4,8±0,07 | 11,58±0,01 | 4,02±0,01 | 2,74±0,007 | 2,74±0,007

2 | 5,3±0,04** | 4,71±0,007** | 4,92±0,01** | 2,92±0,01** | 3,08±0,007**

3 | 5,3±0,14* | 16,16±0,02** | 4,22±0,01** | 2,47±0,01** | 2,87±0,007**

4 | 7,1±0,07** | 22,06±0,01** | 5,23±0,01" | 3,20±0,008' | 3,05±0,007**

5 | 7,5±0,07** | 23,33±0,01** | 4,31±0,007** | 3,20±0,004** | 3,12±0,007**

* Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001

В кінці досліду вміст вітаміну А та каротиноїдів в яйці курей-несучок 4 та 5-ї груп також був більшим відповідно на 47,9 і 56,2 % порівняно з контрольною групою. Одночасно ППКПВ позитивно вплинули на ретенцію вітаміну В2 Так, в 3-й групі в середині досліду концентрація рибофлавіну у жовтку яєць виявилась вищою, ніж в інших групах на 15,1 %. В цілому ж абсолютна наявність вітамінного складу яєць дослідної птиці співпадає з даними Сенько А.Я. (2000), Юрченко В.В. (2001).

Найвища перетравність жиру ( табл. 3) встановлена в організмі курей 4-ї групи. Перетравність клітковини в організмі курей-несучок дослідних груп перевершувала контрольну на 0,58-12,99 %.

Причиною такого явища, на наш погляд є умірена теплова дія, якій піддягались ППКПВ під час їх одержання із зерна кукурудзи. За ствердженням Эрберсдоблера (1980) таке явище покращує перетравність корму за рахунок денатурації білків і інактивації деяких інгібіторів протеаз.

Використання ППКПВ позитивно вплинуло на перетравність кальцію та фосфору, обумовлюючи їх високу ретенцію в організмі птиці дослідних груп.

Таблиця З

Перетравність поживних речовин в організмі курей-несучок, %

Група | Суха речовина | Орга-нічна речо-вина | Про-теїн | Жир | Кліт-ковина | БЕР | Каль-цій | Фос-фор

1 | 63,36 | 68,87 | 75,63 | 75,56 | 8,63 | 70,50 | 60,19 | 50,59

2 | 66,76 | 71,90 | 76,03 | 74,74 | 21,43 | 74,80 | 61,25 | 54,29

3 | 62,00 | 67,98 | 76,60 | 73,76 | 18,21 | 67,28 | 63,30 | 54,42

4 | 66,36 | 71,08 | 77,07 | 78,69 | 21,62 | 72,60 | 64,31 | 55,77

5 | 58,35 | 65,06 | 75,73 | 76,40 | 9,21 | 66,14 | 60,24 | 55,06

Після згодовування курям побічних продуктів КПВ спостерігали покращення проникнення амінокислот із комбікормів в організм курей дослідних груп. Особливо це стосується лізину, метіоніну, цистину та лейцину, що потім в певній мірі відобразилось на амінокислотному складі грудних м'язів курей.

Результати забою курей-несучок свідчать про несуттєву різницю за морфологічним складом тушок, з одночасною тенденцією до збільшення маси їстівних частин в тушках 4-ї та 5-ї груп відповідно на 3,76 та 3,96 % ( Р<0,05). Хімічний склад м'яса курей всіх груп був майже однаковим. Найбільша кількість протеїну (21,29 %) та жиру (2,07 %) зафіксована в м'ясі птиці 4-ї групи, яка одержувала комбікорм з повною заміною м'ясо-кісткового борошна на глютен та КФК.

Таким чином, ППКПВ не впливали негативно на морфологічний та хімічний склад тушки курей-несучок.

Продуктивність, якість яєць та обмін речовин в організмі птиці другого науково-господарського досліду. З розрахунку на середню несучку продуктивність поголів'я зросла в усіх дослідних групах відповідно на 13,54; 7,18; 8,58 та 6,67 %, порівняно з контролем. Особливо ефективною виявилась заміна в комбікормі зерна ячменю на 5 % сухого кукурудзяного корму. Середня вага яєць дослідної птиці була вищою за контрольну на 2,44 - 5,76 %. Збереженість курей-несучок в 2-5-й групах досягла 95,0—98,7 %.

Використання глютену, КФК та СКК в раціонах дозволило скоротити витрати комбікорму як на виробництво 1 кг яйцемаси, так і 10 яєць.

Яйця, одержані від курей дослідних груп, характеризувались більшою, ніж в контролі, вагою, особливо внаслідок згодовування комбікорму з включенням 5, 10 % СКК та 3 % КФК. Також спостерігали збільшення маси білка (на 4,12 - 6,05 %) та жовтка, завдяки чому покращилась харчова цінність яєць. Що стосується маси шкаралупи, її міцності, індексу форми яєць, то міжгрупові відмінності за цими показниками виявились незначними.

Вміст вітамін}' А в жовтку яєць курей-несучок 2-ї (Р<0,01), 4-ї (Р<0,01) та 5-ї (Р<0,01), груп в середині досліду перевершував аналогічний показник контрольної на 48,9-60,4 %. Після сумісного згодовування 5 % СКК та 3 % КФК замість зерна ячменю птиця 3-ї групи мала практично однакову з контролем концентрацію вітаміну А в яйцях, що відповідало нормі. Кращий результат за вмістом каротиноїдів у яйцях спостерігався в 1-й (контрольній) групі, у дослідних групах цей показник був нижчим на 55,1 - 44,9 %. Кількість вітаміну В2 в білку яєць 3-ї дослідної групи, яка споживала комбікорм з включенням 10 % СКК разом з 3 % КФК замість зерна ячменю, була однаковою з контролем.

В кінці досліду вміст вітаміну А, каротиноїдів, вітаміну В2 в жовтку, а також білку яєць курей-несучок виявився вищим за цей показник у контрольній групі та відповідав нормам.

Використання в комбікормах КФК та СКК сприяло кращому перетравленню в дослідних групах протеїну на 1,08-4,29 %; жиру на 4,68-13,09 %; клітковини на 3,85-15,44 % з одночасним посиленням процесів засвоєння кальцію та фосфору.

Аналогічна тенденція встановлена і в динаміці засвоєння основних незамінних амінокислот. Наприклад, доступність лізину у дослідних групах було вищим на 1,04 - 7,68 %; метіоніну + цистин в 2-й та 3-й групах - на 2,90 %, в 4-й — на 1,50 % порівняно з контролем.

Результати забою курей-несучок свідчать про збільшення маси їстівних частин в тушках 2-ї дослідної групи, яка одержувала раціон з включенням 5 % СКК. Після сукупного введення в комбікорми 10 % СКК та 3 % КФК в організмі птиці 4-ї дослідної групи нами встановлений посилений синтез маси їстівних частин — 63,4 % (Р<0,05) проти 60,4 % в контрольній групі.

Амінокислотний та жирнокислотний склад грудних м'язів курей-иесучок. Значна кількість глютамінової кислоти в глютені, а потім і в комбікормі обумовила помітне її накопичення в грудних м'язах птиці 3-ї, 4-ї (Р<0,01) та 5-ї (Р<0,05) груп. Виявлено підвищення концентрації метіоніну в грудних м'язах курей 3-ї групи (Р <0,05), яка одержувала комбікорм із 3 % глютену. Незначне збільшення рівня гліцину в грудних м'язах курей-несучок 3-ї (Р<0,01) та 4-ї груп також пояснюється високим рівнем цієї амінокислоти в глютені та КФК.

Жирнокислотний склад ліпідів грудних м'язів курей-несучок у дослідних групах відрізнявся несуттєво. Та все ж відзначимо деяке зниження кількості пальмітинової кислоти в грудних м'язах птиці 4-ї групи, якій згодовували комбікорм із заміною м'ясо-кісткового борошна на суміш глютену та КФК. В 2-й та 5-й групах, навпаки, зафіксовано накопичення цієї кислоти в грудних м'язах - відповідно на 1,83 - 3,27 % проти контролю.

У другому науково-господарському досліді спостерігали інтенсивний синтез аспарагінової кислоти, метіоніну, треоніну, проліну, аланіну (Р<0,05), валіну та лейцину у грудних м'язах курей-несучок 4-ї і 5-ї дослідних груп, що пояснюється підвищеним вмістом цих амінокислот в побічних продуктах КПВ.

Що стосується наявності в м'язах метіоніну, лейцину, ізолейцину то їх кількість корелює з динамікою несучості курей. А оскільки такий висновок має місце і в першому науково-господарському досліді, то це вже закономірне явище.

Після згодовування комбікорму із включенням 5 %, 10 % СКК та 3 % КФК, жирнокислотний склад грудних м'язів птиці 3-5-ї груп характеризувався підвищеним накопиченням маргаринової та стеаринової кислот.

У грудних м'язах птиці 4-ї дослідної групи, якій згодовували комбікорм з 10 % СКК та 3 % КФК, кількість маргаринової і стеаринової кислот становило відповідно на 5,77 та 6,72 % (Р<0,01) більше порівняно з контрольною групою.

Продуктивність курей-несучок в 3-у науково-господарському досліді. Несучість на початкову (91,5-92,48 яєць) та середню несучку (91,8 - 93,6 яйця) як в контрольній, так і дослідних групах була майже однаковою. Згодовування птиці комбікорму з 15 % кукурудзяного глютену викликало незначне зниження несучості в 4-й дослідній групі та погіршення конверсії корму.

Використання в комбікормах великої кількості побічних продуктів КПВ призвело до помітної ретенції в яйцях курей-несучок вітаміну А та каротиноїдів, як в середині так і наприкінці досліду. За цими показниками яйця в 4-й і 5-й групах відповідали вимогам, що пред'являються до харчових яєць.

Включення великої кількості побічних продуктів КПВ в комбікорми не призвело до збільшення живої маси птиці дослідних груп, але супроводжувалось скороченням частки неїстівних частин у тушках птиці, яким згодовували комбікорм із включенням 10 % КФК та 15 % глютену.

Обмін енергії в організмі курей-несучок при згодовуванні продуктів крохмале-патокового виробництва. Валова енергія спожитих комбікормів у контрольній та дослідних групах була майже однакова, на відміну від обмінної енергії (ОЕ), котра становила в контрольній групі - 1113,1 КДж, в дослідних -1130,1-1292,4 КДж. У першому науково-господарському досліді калорійність посліду знизилася з 703,92 КДж повітряно-сухої речовини в контролі до 598,33 КДж в 4-й дослідній групі (за однакової калорійності з'їденого комбікорму та вмісту в ньому поживних речовин).

Енергія, відкладена в яєчну масу, підвищилась в 2-4 групах на 47,7-51,5%. Після годівлі курей-несучок побічними продуктами крохмале-патокового виробництва з послідом виділялося 33,6-38,7% енергії від валової, обмінна енергія дорівнювала 61,3-68,3 %. Отже, завдяки включенню в комбікорми глютену, КФК та СКК встановлене краще використання обмінної енергії.

У 2-у науково-господарському експерименті внаслідок заміни зерна ячменю глютеном, КФК та СКК в організмі курей виявлено зниження теплопродукції. Тому енергія, відкладена в яєчну масу, виявилась більшою в дослідних групах на 9,1 - 14,9 % .

Гістологічна картина печінки курей-несучок за введення ППКПВ. На тлі невираженого венозного повнокров'я, яке характерне для початкового стану птиці контрольної групи, під впливом глютену формується атрофія печінкової паренхіми внаслідок порушення венозного плину. Згодовування птиці КФК та СКК не викликає змін патологічного характеру в структурі печінки.

Економічна ефективність. Поряд із зростанням несучості та покращенням якості яєць, згодовування птиці замість 3 % м'ясо-кісткового борошна глютену та КФК, або їх суміші покращує конверсію кормів на виробництво 1 кг яйцемаси. В результаті, у 2-4-й дослідних групах відзначено збільшення рівня рентабельності відповідно на 9,6; 4,3 і 9,1 % та підвищення

економічного ефекту на 238,65; 124, §8 і 242,57 грн. у порівнянні з птицею контрольної групи.

Конверсія кормів на кожні 10 яєць у курей-несучок 2-5-ї груп за 2-й дослід виявилась економнішою на 9,14-13,86 % порівняно з контролем. Вищою була і рентабельність виробництва яєць в дослідних групах.

Досить значна вартість кормів спостерігалась у 4-й дослідній групі, кури-несучки якої одержувати у своєму складі 15 % глютену. Тому економічний ефект був негативним порівняно з контрольною групою.

Виробнича перевірка результатів досліджень. Науково-виробничий експеримент показав, що глютен, КФК, СКК в оптимальних кількостях слід включати в комбікорми. При цьому найкращі результати одержані після введення до складу комбікорму 5 % сухого кукурудзяного корму.

Отже, загальний економічний е4ект від використання СКК (5 %) у складі комбікормів виявився досить значним - 3828,28 грн.

ВИСНОВКИ

1.

2.

З.Сумісне включення в комбікорми курей-несучок 3 % кукурудзо-фосфатидного концентрату та 3 % глютену замість м'ясо-кісткового борошна сприяє підвищенню продуктивності та виводимості курчат на 20,3 %.

4.

5.

6.

7.

8.

9. Кращими показниками за амінокислотним складом грудних м'язів
характеризується птиця, яка одержувала у складі комбікорму 10 % сухого
кукурудзяного корму разом з 3 % кукурудзо-фосфатидного концентрату, а
також раціон із зменшеною кількістю сухого кукурудзяного корму.

10.

11.

12.

13.

14.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою оптимізації перебігу метаболічних процесів в організмі курей-несучок, підвищення яєчної продуктивності та покращення якості яєць рекомендується використовувати у годівлі птиці повнораціонний комбікорм із введенням до його складу за поживністю 5 % сухого кукурудзяного корму замість зерна ячменю.

2. Для підвищення яєчної продуктивності та поліпшення якості яєць рекомендуємо повнораціонний комбікорм із заміною у його складі 6 % м’ясо-кісткового борошна на глютен та КФК чи їх суміші у співвідношенні 1:1.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1.

2.

Здобувачка формувала дослідні групи курей-несучок, проводила дослідження.

3. Цап С.В., Карпенко М.М., Свеженцов А.И. Яйценоскость, качество
мяса и яиц у кур-несушек при включении в рационы побочных продуктов
крахмало-паточного производства. // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. -
Борки, 2001. Вил. 51.- С. 369-374.

Здобувачка провела дослідження за якісними показниками м'яса та яєць за використання побічних проуктів КПВ.

4.

5.

6.

7. Свеженцов А.И., Цап С.В., Воронин Д.В., Карпенко М.М. Побочные продукты крахмало-паточного производства в комбикормах для птицы и свиней // Збірка матеріалів "Стан та перспективи розвитку комбікормового виробництва України". Київ, 2003. - С.36-40.

Здобувачка підготувала матеріали з використання побічних продуктів в годівлі птиці.

Цап С.В. Використання побічних продуктів крохмало-патокового виробництва в годівлі курей-несучок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 — годівля тварин та технологія кормів. - Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Львів, 2003.

Для побічних продуктів крохмале-патокового виробництва - глютену, КФК, СКК характерна висока протеїнова цінність - відповідно 680 г/кг, 228 г/кг, 240 г/кг та енергетична - 13,3 МДж ОЕ, 17,1 та 13,1 МДж ОЕ. Наявність клітковини: в глютені - 37,3 г/кг, КФК - 130,1 г/кг, в сухому кукурудзяному кормі — 145,5 г/кг; кислотність відповідно: 1,72° Неймана, 5,59 та 16,13° Неймана. Виявлено деякі зміни в перетравності поживних речовин, доступності амінокислот, балансах азоту, кальцію та фосфору в організмі курей-несучок залежно від складу комбікормів та рівнів введення побічних продуктів крохмало-патокового виробництва.

Ключові слова: кури-несучки, несучість, плотен, КФК, сухий кукурудзяний корм, побічні продукти, перетравність, якість яєць, печінка.

Цап С.В. Использование побочных продуктов крахмало-паточного производства в кормлении кур-несушек. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 кормление животных и технология кормов. Львовская государственная академия ветеринарной медицины им. С.З.Гжицького, Львов, 2003.

Для побочных продуктов крахмало-паточного производства глютена, КФК, СКК характерная высокая протеинова ценность соответственно 680 г/кг, 228 г/кг, 240 г/кг и энергетическая 13,3 МДж ОЕ, 17,1 и 13,1 МДж ОЕ. Наличие клетчатки: в глютене 37,3 г/кг, КФК - 130,1 г/кг, в сухом кукурузном корме - 145,5 г/кг; кислотность соответственно: 1,720 Неймана, 5,59 и 16,130 Неймана Выявлены некоторые изменения в переваримости питательных веществ, доступности аминокислот, балансе азота, кальция и фосфора в организме кур-несушек в зависимости от уровней введения побочных продуктов крахмало-паточного производства.

Ключевые слова: куры-несушки, яйценоскость, глютен, КФК, сухой кукурузный корм, побочные продукты, переваримость, качество яиц, печень.

Svetlana V. Tsap. The use “f by-products from starch-and-treacle production in feeding rations for laying hens. - Manuscript.

The dissertation paper of an applicant for the scientific degree of Candidate of Agricultural Sciences in Specialty 06.02 02 - Animal Feeding and Feed Preparation Technologies. - Lviv State Academy of Veterinary Medicine named after S Z Gzhitsky, Lviv, 2003.

By-products from starch-and-treacle production - namely, gluten, maize-and-phosphatidic concentrate, dry corn proverder - feature high protein contents:

680 g/kg, 228 g/kg, 240 g/kg, respectively, and also high energy values inherent in them - 13.3 MJ I/U, 17.1 MJ I/U, and 13.1 MJ I/U, respectively. Cellulose contents were determined amounting 373 g/kg in gluten, 130.1 g/kg in maize-and-phosphatidic concentrate, and 145.5 g/kg in dry corn provender; with by-products' acidity values being 1.72° Neiman, 5.59° Neiman, and 16.13° Neiman, respectively. As it has been revealed, some changes occur in digestibility of nutrients, ammo acids accessibility, and also in relationship between nitrogen, calcium and phosphorus in laying hens' bodies depending on feed mixtures and amounts of additives of byfrom starch-and-treacle production.

Key words: laying hens, egg-laying productivity, gluten, maize-and-phosphatidic concentrate, dry corn provender, by-products, digestibility, egg quality, liver.

Підписано до друку

Папір друк №1 Друк, офсеты.

Формат 60 "84/16. Умови друк аркуш 0,9

Обл-вид арк 0,8 Тираж 100 прим.

Замовлення № 177.

Типографія ДДАУ