КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГАЛАБУРДА МИКОЛА КОСТЯНТИНОВИЧ

УДК 336.1 (477)

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.01.01 – Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі макроекономіки та державного управління Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Малий Іван Йосипович,

Київський національний економічний університет,

професор кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Радіонова Ірина Федорівна,

Інститут економіки та права “Крок”,

проректор з наукової роботи,

завідувач кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук, доцент

Фещенко Володимир Володимирович,

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, провідний науковий співробітник відділу міжгалузевих та структурних проблем виробництва

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, кафедра економічної теорії та економічних методів, Міністерства освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться “19” травня 2003 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.03 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, аудиторія 201.

Автореферат розіслано “18” квітня 2003р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Фукс А.Е.

Загальна характеристика РОБОТи

Актуальність теми. Необхідність теоретичного дослідження економічної політики та її фінансового забезпечення в Україні обумовлена низкою факторів. По-перше, однією із ключових проблем трансформації економічної системи в Україні є визначення концептуальних засад державної економічної політики, спрямованої на розв’язання існуючого комплексу соціально-політичних і економічних проблем. Допущені теоретичні помилки при моделюванні трансформаційної політики в Україні на початкових етапах економічних реформ призвели до катастрофічного спаду виробництва, виснаження національного багатства, скорочення обсягів споживання та зубожіння основної маси населення, загострення диспропорцій у відтворенні ресурсів у галузевому та регіональному аспектах.

По-друге, консервативність економічних поглядів на аналіз сучасних проблем економіки, штучне протиставлення різних теоретичних концепцій як при визначенні пріоритетів, так і при оптимізації фінансового забезпечення існуючих програм економічної політики нівелюють значимість економічної науки в процесі формування політичних рішень. Отже настала нагальна необхідність узагальнення методологічних прийомів різних напрямків в економічній теорії з метою їх конструктивного використання для аналізу та надання конкретних пропозицій у сфері фінансового забезпечення економічної політики в Україні.

Ретроспективний аналіз економічної думки свідчить про неоднорідність визначень основних проблем економічної політики на відповідному етапі еволюції. Розробці моделей та практичній здійсненності економічної політики присвячено багато фундаментальних досліджень учених, а саме: школа національної економічної політики виховного протекціонізму (Ф.Ліст, Г.Шмоллер, М. Вебер та ін.); концепція економічної політики утилітарного добробуту (Дж. Міль, У.Джевонс, Ф.Еджуорт, Л.Вальрас, В.Парето, Р.Коуз та ін.); теорія класових конфліктів та економічної політики егалітарного добробуту (К.Маркс, Р. Люксембург, Козо Оно, Р. Пребіш А. Франк та ін.); теорія антициклічної політики (Дж.Кейнс, М.Калецький, В. Лаутенбах, Х.Найссер та ін.); економічна теорія політики (К.Віксель, Дж. Бьюкенен, Р.Лукас, Г. Таллок, Е. Доунс, М.Олсон, Д. Норт та ін.); концепція лібералізму (Л. фон Мізес, Ф. фон Хайєк та ін.); теорія соціально орієнтованої економічної політики (А.Мюллер-Армак, В.Ойкен, А.Рюстов та ін.).

Проблемам оптимізації фінансового забезпечення економічної політики присвячені праці таких вчених, як Ф. Рамсей, М. Буато, А. Пігу, Є. Слуцький, А. Лернер, М. Фрідмен, Я. Тінберген, Р. Масгрейв, Дж. Бьюкенен, Дж. Бренан, Р.Вагнер, П. Самуельсон, Е. Аткінсон, П. Дасгупта, А. Діксіт, Дж. Стігліц, В.Танзі, Л. Щукнехт, С. Гупта та ін.

Дослідження проблем економічної політики та окремих аспектів її фінансового забезпечення в умовах трансформації економіки активно проводять українські та російські вчені: Л.Абалкін, С.Аукционек, С.Афонцев, О.Беляєв, О.Василик, Є.Гайдар, А.Гальчинський, В.Геєць, А.Гриценко, П.Єщенко, Б.Кваснюк, І.Лукінов, Д.Львов, В.Мартинов, В.Мау, Б.Панасюк, Ю.Пахомов, І. Радіонова, В. Степаненко, М. Савлук, А.Савченко, В.Федосов, А. Філіпенко, А.Чухно, С.Юрій та інші.

На сьогодні ще не досягнуто єдності в поглядах щодо обґрунтування основних напрямків трансформаційної економічної політики в Україні через обмеженість окремих теорій ринкового господарства при вирішенні проблем перехідної економіки та через складність визначення достовірних методів аналізу трансформаційної кризи. Теоретичне обґрунтування системи фінансового забезпечення економічної політики залишилось поза увагою вітчизняної науки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів: “Закономірності і особливості нової економічної системи в Україні” (Рег. №01.01.ВІ.002949) та кафедри макроекономіки і державного управління Київського національного економічного університету: “Методологія діагностики, прогнозування та державного регулювання змішаної економіки” (Рег. № 0198V003239). Роль автора в розробці названих тем полягала в обґрунтуванні економічної теорії політики в перехідній економіці України та вирішенні проблем її фінансового забезпечення.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є обґрунтування концептуальних засад фінансового забезпечення економічної політики з урахуванням специфіки його формування у трансформаційній економіці України, а також розробка на цій основі науково-практичних рекомендацій по вдосконаленню механізму забезпечення політики держави фінансовими ресурсами.

Для досягнення зазначеної мети у дисертації поставлено такі завдання:

- визначити сукупність методологічних принципів та теоретичних підходів, за допомогою яких досягається комплексний, всебічний аналіз механізму фінансового забезпечення економічної політики;

- обґрунтувати об‘єктивні передумови, сутність, місце та специфіку державної економічної політики у функціонуванні перехідної економіки;

- теоретично обґрунтувати критерії та ознаки системи фінансового забезпечення економічної політики, структурних елементів та важелів;

- визначити основні детермінанти, що обумовлюють розміри і масштаби фінансового забезпечення економічної політики;

- обґрунтувати умови оптимізації фінансових інструментів державного впливу на економіку;

- виявити тенденції формування системи фінансового забезпечення економічної політики в Україні та обґрунтувати напрямки її результативності.

Предметом дослідження є економічні відносини між державою і суб‘єктами господарювання стосовно мобілізації фінансових ресурсів домогосподарств, фірм, держави та зовнішніх запозичень у процесі реалізації соціальних і економічних цілей розвитку суспільства.

Об‘єктом дослідження є економічна політика держави.

Методи дослідження. Під час дослідження використовувались методи економічного аналізу і синтезу, принципи формальної логіки, прийоми індуктивного і дедуктивного аналізу, статистичні методи.

Методологічною основою дослідження стали фундаментальні теоретичні концепції вітчизняних та зарубіжних економістів, а також наукові дослідження проблем економічної політики, суспільного вибору, суспільних фінансів та перехідних економік.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти, статистичні та аналітичні матеріали органів влади України та міжнародних організацій, вітчизняні та зарубіжні монографії, періодичні видання тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності фінансового забезпечення економічної політики, визначенні тенденцій його формування та особливостей інструментів реалізації в трансформаційній економіці України.

У процесі проведеного автором дисертаційного дослідження отримано наступні результати, які становлять наукову новизну:

- систематизовано етапи розвитку теоретичних концепцій економічної політики, узагальнено еволюційні тенденції, що простежуються у раціональному синтезі та конвергенції поглядів на обґрунтування проблематики економічної політики, а не у радикальній зміні парадигм, обґрунтовано авторську концепцію розмежування теорії економічної політики та економічної теорії політики на основі відмінностей методології дослідження;

- запропоновано авторське трактування національної економічної політики через взаємозв‘язок наступних складових цільової функції суспільного добробуту: економічна ефективність, людська гідність, збільшення рівності здобутків, свобода та інституціональні цінності, реалізація яких визначає відповідний інструментарій; проведено розмежування між економічними та політичними детермінантами цільової функції економічної політики, до перших з яких автор відносить усі ресурсні обмеження, а до других – цільові функції суспільного розвитку та інтереси державного менеджменту;

- уперше обґрунтовано механізм фінансового забезпечення економічної політики до якого входять: цільові та ресурсні обмеження, фінансові джерела, методи та інструменти фінансового забезпечення економічної політики (рис.2), які є визначальними чинниками тактики і стратегії економічної політики держави;

- розкрито суперечності механізму фінансового забезпечення економічної політики в трансформаційній економіці України, що полягають у суб’єктивній детермінованості ресурсних та цільових факторів, викривленні функціонально-цільового призначення податково-бюджетних, грошово-кредитних і боргових інструментів та неадекватності методів поточного фінансового забезпечення цільовим довгостроковим програмам розвитку;

- виявлено диспропорційність та асиметричність джерел фінансового забезпечення економічної політики в процесі трансформування економіки України, які деформували функціональну структуру економічного розвитку на сучасному етапі;

- запропоновано економіко-математичну модель оптимізації фінансового забезпечення економічної політики відповідно до цільової функції максимізації суспільного добробуту, що є методологічним інструментом узгодження інтересів суспільства та структуризації фінансових ресурсів в короткостроковому і довгостроковому періодах;

- визначено комплекс заходів щодо оптимального розміщення податково-бюджетних інструментів фінансового забезпечення економічної політики, локалізації тіньового сектору, підвищення ефективності економічної діяльності держави, раціоналізації програм приватизації, обгрунтовано модель управління державним боргом в економіці України.

Основні наукові результати дослідження, що виносяться на захист, є особисто авторським внеском у розробку обраної теми дисертаційної роботи.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані нормативні результати дослідження визначають принципи формування концептуальних основ трансформаційної економічної політики демократичного суспільства та її фінансового забезпечення. Запропонована методологія оптимізації фінансового забезпечення економічної політики має прикладне значення для узгодження довгострокових і короткострокових програм спрямованих на вирішення соціально-економічних проблем в Україні.

Висновки і рекомендації, сформовані на основі позитивного аналізу системи фінансового забезпечення економічної політики в Україні, в сукупності із теоретично обґрунтованими нормативними принципами її функціонування, визначають напрямки реформування державного сектору вітчизняної економіки.

Одержані наукові результати дисертаційного дослідження використано як методологічні рекомендації Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України під час виконання теми НДР “Розроблення моделі взаємоузгоджених прогнозних розрахунків СНР, бюджету, платіжного балансу та монетарних показників, а також методичних рекомендацій щодо її використання та задіяння моделі і рекомендацій в економічній роботі центральних органів виконавчої влади” (довідка № А/502 від 24 вересня 2002 р.) та Науково-дослідним фінансовим інститутом при Міністерстві фінансів України в процесі розробки тем: “Проблеми і шляхи удосконалення фінансової політики в Україні в умовах глобалізації сучасного світового розвитку” та “Фінансові аспекти детінізації економіки України” (довідка № 25/366-1 від 16 вересня 2002 р.).

Авторська концепція була використана при розробці робочої програми з дисципліни “Економічна політика” для студентів спеціальностей “Фінанси” та “Облік і аудит” Київського інституту бізнесу і технологій (довідка № 26-10/1 від 9.01.2003). Нові теоретичні підходи та результати дисертаційного дослідження використовуються в Київському національному економічному університеті при викладанні для студентів курсів “Політична економія”, “Економічна політика” та “Історія економічних вчень” (довідка від 9.01.2003).

Апробація результатів дослідження. Окремі положення дисертаційного дослідження доповідались і були схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття” ” (Київ, 1-2 березня 2000 р.); Міжнародній науково-методичній конференції “Еволюція економічного розвитку та економічної теорії” (проблеми дослідження та викладання) (Київ, 26-27 квітня 2000р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток мікроекономічної теорії: навчально-методичні та науково-дослідні аспекти” (Київ, 25-26 жовтня 2001р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку підприємств перехідної економіки України” (Київ, 19-20 квітня 2002р.).

Наукові публікації. Окремі результати дослідження знайшли відображення у 9 наукових працях, з них 5 –у наукових фахових виданнях, 4 – в інших виданнях.

Структура та обсяг роботи обумовлені поставленою метою та задачами дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 301 назву та 2 додатки. Робота викладена на 215 сторінках друкованого тексту, містить 17 таблиць на 15 сторінках та 19 рисунків на 18 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У Вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, його мета і задачі дослідження, розкривається наукова новизна та практична значимість одержаних результатів результатів, їх апробація.

Розділ 1 “Методологія фінансового забезпечення економічної політики” складається з трьох параграфів “Суть та еволюція теорій економічної політики”, “Економічна політика як об‘єкт фінансового забезпечення” та “Теорія фінансового забезпечення економічної політики”. В них розглядається історико-логічний аспект розвитку теорій економічної політики, об‘єктивні передумови здійснення заходів економічної політики, її сутність та складові елементи, виокремлено роль фінансового забезпечення в реалізації політики уряду.

В розділі на основі екуменічного підходу та ретроспективного аналізу концепцій економічної політики проведено узагальнення методології дослідження економічної політики як об’єкта фінансового забезпечення. Зазначено, що еволюція концепцій економічної політики відбувалась шляхом раціонального синтезу різних теоретичних напрямків з урахуванням відповідних історичних реалій та специфічних особливостей розвитку суспільства. Здійснено розмежування концептуальних положень теорії економічної політики та економічної теорії політики. На думку автора, основна відмінність між визначеними напрямками полягає у зміні методології дослідження, що виражається у використанні поряд із нормативним аналізом принципів ефективного розміщення ресурсів і доходів в економіці, позитивного економічного аналізу взаємодії політичних ринків та їх детермінованості в суспільстві (рис.1).

Рис. 1. Розвиток економічної теорії політики.

* PBC (political business cycles) - Політичні ділові цикли; PT (partisan theory) - теорія упереджених рішень; RE-PBC (rational expectations political business cycles) - раціональні очікування політичних бізнесциклів; RBuC (related rational budget cycle) - залежність раціональних бюджетних циклів; RPT (rational partisan theory) - раціональна теорія упереджених рішень.

Зроблено висновок про неспроможність пояснення сучасних тенденцій розвитку економічних систем (особливо перехідної економіки) за допомогою методологічних інструментів ортодоксальної теорії. Проведений у розділі порівняльний аналіз ринкової, утилітарної, роулсіанської та егалітарної функцій суспільного добробуту дозволив зробити висновок про теоретичну обмеженість конструювання економічної політики на основі використання лише однієї з них та про необхідність їх оптимізації відповідно до реального стану економіки. Цим обумовлено добір ціннісних пріоритетів, що визначають цільову функцію економічної політики, серед яких виділено: економічну ефективність, людську гідність (рівність можливостей та мінімальний рівень споживання), збільшення рівності здобутків (роулсіанські та утилітаристські функції суспільного добробуту), свободу (вибору й здійснення підприємницької діяльності, конкуренції, отримання й розповсюдження інформації, вибору місця проживання тощо), а також збереження інституціональних цінностей (сім‘ї, національного суверенітету держави та ін.). Співвідношення складових цільової функції, досягненню якого повинна сприяти економічна політика, обумовлює відповідний інструментарій державного впливу на економічні процеси в суспільстві.

Під час з‘ясування цілей, принципів та інструментів економічної політики, було зроблено висновок, що їх реалізація забезпечується через систему розподілу ресурсів та доходів. Виходячи із ситуації, що склалась на сьогодні в економіці України, характерними особливостями якої є архаїчність розвитку та невизначеність із ціннісними пріоритетами суспільства, визначено значні обмеження на вибір якісних і кількісних інструментів оптимального досягнення цільових пріоритетів розвитку суспільства, що можуть бути накладені політичним процесом, наявністю необхідної кількості економічних ресурсів у розпорядженні влади, інституціональним середовищем тощо. Обмеженість економічних ресурсів (землі, праці, капіталу, підприємництва, інформації) у розпорядженні владних структур унеможливлює застосування кількісних інструментів економічної політики. Поряд із цим обмеженість необхідної для прийняття рішень інформації, недосконалість політичного процесу, обмеженість контролю над бюрократією, неспроможність держави цілком передбачити і контролювати найближчі і віддалені наслідки прийнятих нею рішень виступають суб’єктивними детермінантами в моделі прийняття рішень стосовно заходів з реалізації цілей економічної політики.

Доведено, що оптимальне застосування інструментів економічної політики на практиці можливе лише при їх прийнятності в рамках політико-економічного процесу та достатності фінансових ресурсів держави для забезпечення її реалізації. Визначене обумовило дослідження необхідних умов прийняття оптимальних політичних рішень: колективній раціональності, принципу Парето, індивідуальності економічного розвитку, суспільній доцільності. Така залежність вимагає проведення ретельного аналізу витрат і вигод усіх альтернативних варіантів політики та визначення критеріїв оцінки як можливості відхилення від бажаного оптимального співвідношення цілей, так і оптимізації витрат.

Суть дії фінансового забезпечення зведено в дисертаційному дослідженні до цілеспрямованого вилучення державою певної частини фінансових ресурсів національного господарства та їх спрямування на досягнення поставлених цілей економічної політики. Складовими елементами системи фінансового забезпечення є цільові детермінанти, ресурсні обмеження, джерела, інструменти та методи фінансового забезпечення, а також види економічної політики. Такий підхід дозволив дисертанту побудувати логічну схему системи фінансового забезпечення, кожен із елементів якої виконує свою відповідну функціональну роль (рис. 2). Так, цільові детермінанти обумовлюють якісні характеристики, а ресурсні обмеження визначають кількісні параметри інструментів фінансового забезпечення економічної політики. Методи фінансового забезпечення характеризуються економічною природою та відтворювальною сутністю державної економічної політики; інструменти фінансового забезпечення, в свою чергу, є важелями регулятивного впливу на економічні процеси в суспільстві. Розміри і масштаби фінансового забезпечення, як підкреслюється в дисертаційному дослідженні, залежать від безлічі факторів, основними з яких, на думку автора, є такі політико-економічні детермінанти, як торгова відкритість та ступінь інтеграції у світове господарство, ділові та політичні цикли, демографія, сформованість бюджетних інститутів, уподобання та різнорідність платників податків та виборців, структура та часові горизонти влади.

Рис. 2. Система фінансового забезпечення економічної політики

У роботі розглядається фінансове забезпечення економічної політики через систему розподілу, яка в більшості випадків призводить до деформації ринкових процесів. Цим обумовлено теоретичний аспект проблеми як дослідження можливих умов оптимізації забезпечувальної і регулятивної функцій, що виконують інструменти фінансового забезпечення економічної політики. За застереженнями А.С. Пігу, така постановка проблеми вимагає аналізу адміністративної можливості застосування фінансових інструментів та їх впливу на ринкову ефективність і розподільну справедливість. Протиріччя трансформаційних процесів в Україні, що виражаються у зменшенні ефективності економіки поряд із зростанням соціальної нерівності, дозволили на теоретичному рівні формалізувати проблему як визначення умов максимізації ефективності за Парето при використанні диференційованого підходу до суб‘єктів і об‘єктів у системі фінансового забезпечення економічної політики. Застосування методології та інструментарію аналізу витрат та вигод дало змогу обґрунтувати умови парето-ефективного розміщення податково-бюджетних структур за наявних обмежень, накладених на фіскальні інструменти досягнення цілей економічної політики.

Розділ 2 “Система фінансового забезпечення економічної політики в Україні”. У розділі на основі попередньо визначених концептуальних та методологічних положень проведено аналіз практики фінансового забезпечення економічної політики в Україні, який свідчить про рух економіки до нової фінансово-бюджетної кризи, оскільки зростання регулятивного і податкового тиску супроводжується погіршенням основних соціально-економічних показників. Це підтверджується результатами аналізу динаміки відібраних агрегованих елементів витрат на мобілізацію ресурсів (регулятивний, податковий і борговий тиск), а також одержаних вигод від їх використання (індекс економічної ефективності та соціальні індикатори) за 1992 – 2001 роки.

Обмеженість проведеного аналізу недостатністю інформації щодо повного переліку державних зобов‘язань та стану їх фінансування, постійним переглядом обсягів доходів і витрат держави за минулі роки, використанням державою безгрошових трансакцій при розрахунках із приватним сектором, неможливість статистично охопити вплив на приватний сектор державних квазіфінансових та адміністративно-правових інструментів підтримки суспільних програм та доходів вносить відповідний елемент похибки у загальні висновки та пропозиції.

Визначена специфіка системи фінансового забезпечення економічної політики, що полягає у осередковому характері використовуваного інструментарію, обумовлена як позитивізмом теоретичного обґрунтування цільових пріоритетів трансформації, заснованого на емпіричному досвіді промислово розвинених країн, так і застосуванням на практиці неадаптованих до вітчизняних інституціональних реалій високоабстрактних теоретичних моделей. Такий підхід, на думку дисертанта, став об‘єктивним чинником визначення пріоритетів економічного розвитку України як механічне і, здебільшого, формальне зменшення державного сектору економіки, що знайшло своє відображення у скороченні наявних та розширенні імпліцитних програм фінансування, субсидованій приватизації суспільної власності тощо. Ідеологічна ультраліберальна спрямованість трансформаційних реформ та невизначеність із нормативною концепцією соціально орієнтованої моделі економіки України обумовили непослідовність, архаїчність та деформованість організаційно-правових форм реалізації власності, які дисертантом відносяться до першопричин кризового стану як у сфері фінансового забезпечення економічної політики, так і всієї економіки.

В дисертації доведено, що недооцінка впливу соціально-економічних та інституціональних чинників при моделюванні трансформаційної економічної політики призвела до становлення в Україні специфічної форми соціально-економічних відносин, в основі якої лежить не нагромадження національного багатства, а його постійний розподіл і перерозподіл між впливовими групами політичного тиску. Відсутність організаційно-правових рамок подальшого розподілу і перерозподілу національного багатства породжуватиме масштабні соціально-економічні втрати суспільства та субоптимальність структури фінансового забезпечення економічної політики в Україні як через тиск капіталів, інвестованих у сферу пошуку політичної ренти, так і через тиск, викликаний зростанням соціальних суперечностей.

Автором зроблено висновок, що скорочені в реальному виразі з 1992 року майже у чотири рази видатки Зведеного бюджету України мають жорсткі, слабко еластичні межі подальшого скорочення (табл.1). Основними причинами скорочення офіційних витрат держави є неспроможність влади у мобілізації достатньої кількості ресурсів (через глибоке падіння виробництва і втрату ефективних платників податків) та нераціональне використання залучених ресурсів, а не загально усвідомлена стратегія зменшення ролі держави в економіці. Такий стан фінансування програм економічної політики України спричинює небезпечні соціально-економічні тенденції в масштабах фінансового забезпечення, які більшою мірою проявляються у відмові влади від цільових розподільчих програм, направлених на допомогу малозабезпеченим та іншим соціальним групам, та значно звужує можливості органів влади впливати за допомогою видатків на економічні та соціальні процеси, особливо під час загострення демографічної і соціальної криз. Адже роль держави, яка обмежується рамками використання ресурсів, у виконанні своїх функцій змінюється. Зміни цільової функції економічної політики, викликані обмеженими рамками програм асигнувань у короткостроковому періоді, в свою чергу, здійснюватимуть тиск на рівень фінансового забезпечення програм економічної політики в довгостроковому періоді.

Зважаючи на результати аналізу, першочерговим питанням у сфері політики державних надходжень є усунення її руйнівного економічного впливу. Використання інструментів державного сектору виключно як короткострокового засобу поповнення бюджету призвело до перекосів в економіці. Надмірний рівень регуляторного та податкового тиску, невизначеність при запровадженні податків, з тим, хто буде нести податковий тягар, впровадження необґрунтованих (частіше запроваджених в інтересах певних зацікавлених груп) імпліцитних субсидій у вигляді податкових витрат, невизначеність у реакції суб‘єктів на зміни в оподаткуванні, із загальним фінансовим впливом оподаткування, нехтування коригувальними функціями інструментів державного сектору та перекладенням їх на приватні корпорації, - ці та багато інших чинників призвели до посилення неефективного та несправедливого розподілу ресурсів і доходів в економіці, економічного та соціального занепаду.

Таблиця 1

Показники реального розвитку економіки України

млрд. руб. 1990р.

Показники |

1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001

Pеальний ВВП | 60,30 | 55,94 | 52,56 | 52,34 | 50,65 | 50,44 | 52,96 | 57,73

Державний борг (всього) | 15,48 | 18,04 | 16,49 | 20,64 | 24,11 | 28,11 | 24,68 | 21,33

Внутрішній борг | 6,95 | 4,72 | 5,61 | 9,94 | 9,07 | 6,33 | 6,67 | 6,01

Зовнішній борг | 8,53 | 13,32 | 10,88 | 10,71 | 15,04 | 21,77 | 18,01 | 15,30

Доходи бюджету | 29,69 | 22,47 | 20,29 | 22,21 | 19,95 | 17,44 | 15,74 | 15,70

Видатки бюджету | 36,01 | 26,89 | 22,72 | 25,94 | 21,05 | 14,52 | 15,42 | 15,87

Капітальні вкладення | 1,284 | 1,032 | 8,450 | 6,270 | 6,164 | 6,63 | 7,56 | 9,29

Заpобітна плата pобітників та службовців | 17,42 | 16,7 | 15,65 | 15,18 | 13,65 | 12,5 | 12,27 | -

Pеальні гpошові доходи | 32,06 | 33,07 | 27,91 | 30,33 | 29,80 | 27,08 | 27,85 | 31,28

Pеальне споживання домогосподаpств | 23,94 | 25,13 | 19,01 | 19,76 | 18,67 | 18,43 | 21,46 | -

Експорт товарів та послуг | 29,47 | 27,69 | 25,05 | 22,81 | 17,058 | 30,85 | 5,80 | 5,66

Імпорт товарів та послуг | 31,89 | 29,62 | 26,43 | 24,54 | 15,237 | 32,96 | 4,84 | 4,83

Зовнішній борг / Реальні грошові доходи населення | 0,27 | 0,40 | 0,40 | 0,35 | 0,50 | 0,804 | 0,89 | 0,68

Зовнішній борг / ВВП | 0,14 | 0,238 | 0,21 | 0,20 | 0,30 | 0,43 | 0,34 | 0,37

Зовнішній борг / Доходи бюджету | 0,29 | 0,59 | 0,54 | 0,48 | 0,75 | 1,25 | 1,57 | 1,36

* Джерело: Держкомстат, МВФ та власні розрахунки автора.

Неспроможність влади як у сфері оптимального розміщення податкових структур, так і у раціоналізації програм асигнувань стало, на думку дисертанта, основною причиною існування майже хронічних бюджетних дефіцитів та як наслідок – зростання державного боргу. Проведений у дисертації аналіз боргового фінансування дозволив визначити специфіку його інструментів та наслідків:

1. обтяження подвійним тягарем внутрішнього боргу більшої частини населення: вперше – коли вимушені позички, що надані державі її громадянами у вигляді несплачених зарплат, а також невиконані державою зобов’язання, перерозподіляються через доходи з цінних паперів уряду банкам, фондам та іншим фінансовим організаціям, а вдруге – коли держава перекладає борговий тягар на все населення країни;

2. розміщення короткострокових позичкових інструментів на внутрішньому і зовнішньому ринках, що посилює борговий тягар на суспільство;

3. використання методів “револьверного” (безстрокового) управління зовнішнім державним боргом, що обумовлює значний рівень дисконтування загальної суми зовнішнього боргу;

4. суб‘єктивізм у поведінці кредиторів на ринку зовнішніх запозичень, що в умовах трансформаційної кризи має прямий вплив на економічну безпеку держави.

З метою урахування реальних умов розвитку боргової ситуації в Україні в дисертації обґрунтовано модель управління державними борговими зобов’язаннями. Модель базується на авторській методиці розрахунку тягаря внутрішнього і зовнішнього державного боргу, що дозволяє його використання при оптимізації до цілей економічної ефективності та розподільної справедливості:

,

де – частка власників державних боргових зобов’язань серед платників податків; – решта платників податків; – вигоди, отримані суспільством від вкладень у суспільні проекти залучених державою коштів для кожної із груп (як зазначається в дисертації, споживання коштів в минулому проміжку часу означає, що в майбутньому платники податків не отримують ніяких вигод, а звідси – фінансування трансфертних програм в періоді означає перекладення боргового тягаря на період ); – основна сума боргу; – доходи на державні активи; – доходи населення від капіталізації трансфертів; - зважена зміна у величині податків для кожної групи, що пов‘язана із необхідністю погашення боргу й може бути виражена як різниця між капіталовкладеннями уряду і сумою боргу з відсоткамина період .

Математична модель управління державним боргом та інші математичні моделі, що обгрунтовано в дисертації, можуть бути використані для кількісного аналізу поліваріантності фінансового забезпечення економічної політики та при прогнозуванні розвитку економіки України на довгостроковий період.

У цілому, на основі результатів дисертаційного дослідження в роботі обґрунтовано наступні пропозиції щодо оптимізації фінансового забезпечення економічної політики в Україні: скорочення та структуризація витрат на управління, забезпечення безпеки і правоохоронної діяльності держави (14% усіх витрат бюджету), перегляд структури і розмірів економічних витрат відповідно до необхідних умов ефективного розміщення ресурсів і доходів в економіці, припинення програм імпліцитного субсидування, реформування системи соціального захисту та соціального забезпечення через створення дієвої системи соціально справедливого оподаткування, локалізація тіньового сектору шляхом упорядкування організаційно-правових форм управління власністю, оптимізація фіскальних інструментів фінансового забезпечення відповідно до цільових орієнтирів економічного розвитку та їх функціонального призначення, обмеження податково–регулятивного тиску через упорядкування податкового законодавства, припинення практики безсистемного прийняття рішень у сфері приватизації державної власності та припинення процесів її повторного перерозподілу.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обгрунтуванні концептуальних засад фінансового забезпечення економічної політики з урахуванням специфіки його формування в Україні. Проведений нормативний аналіз основних положень економічної політики та її фінансового забезпечення, а також позитивний аналіз системи фінансового забезпечення економічної політики в Україні дав змогу зробити наступні висновки:

1. На основі ретроспективного аналізу визначено, що еволюція теорії економічної політики проходила шляхом не радикальної зміни парадигм, а поступового раціонального синтезу та конвергенції поглядів, що формувались під значним впливом фундаментальних теоретичних досліджень у таких галузях науки як економіка, філософія, політологія і соціологія та історичних реалій різних етапів розвитку людства. Погляди Т. Гоббса, Дж. Локка, Г. Гегеля, І. Бентама, М. Вебера, К. Маркса, Дж.Роулза та багатьох інших вчених знайшли своє відображення в економічних концепціях добробуту, справедливості, економіко-політичної конституції (будови) суспільства, місця і ролі держави тощо. Систематизація основних етапів розвитку концепцій економічної політики дозволила провести розмежування між теорією економічної політики та економічною теорією політики. Характерною особливістю сучасних напрямків економічної теорії політики є зміна предмета та методології дослідження, що виражається у використанні поряд із нормативним аналізом принципів ефективного розміщення ресурсів і доходів в економіці, позитивного економічного аналізу взаємодії політичних ринків та їх економічного впливу.

2. Теоретична концепція економічної політики є відображенням необхідних змін існуючого стану суспільного розвитку у напрямку бажаної економіко-політичної конституції суспільства. Національна економічна політика являє собою взаємозв‘язок цільової функції максимізації суспільного добробуту, сформованої на основі визначальних ціннісних принципів та національних інтересів, що реалізується через систему відповідних інструментів економічної політики, критеріїв оцінювання та ресурсних обмежень. В основі концепції лежить постулат раціонального проведення заходів економічної політики. Вибір оптимального співвідношення складових цільової функції економічної політики залежить від інструментальних обмежень, серед яких на перший план виходять економічні (обумовлені ресурсним забезпеченням) та політичні (обумовлені політичною конституцією суспільства) детермінанти. Умовами прийняття оптимальних політичних рішень виступають колективна раціональність, принцип Парето, індивідуальність економічного розвитку, суспільна доцільність.

3. Обґрунтовано механізм фінансового забезпечення економічної політики, суть дії якого полягає у цілеспрямованому вилученні державою певної частини фінансових ресурсів національного господарства та їх спрямуванні на досягнення поставлених цілей економічної політики. Складовими елементами концепції фінансового забезпечення є цільові детермінанти, ресурсні обмеження, джерела, інструменти та методи фінансового забезпечення, кожен із яких виконує свою функціональну роль у рамках фінансової політики. В основі концепції лежить постулат оптимізації методів та інструментів відповідно до обраної цільової функції. Розміри і масштаби фінансового забезпечення залежать від безлічі факторів, основними з яких визначено такі політико-економічні детермінанти: торгова відкритість та ступінь інтеграції у світове господарство, ділові та політичні цикли, демографія, сформованість бюджетних інститутів, уподобання й різнорідність платників податків та виборців, структура та часові горизонти влади.

4. Специфіка формування економічної політики в Україні та системи її фінансового забезпечення обумовлена відсутністю єдиної нормативної концепції реформ, невизначеністю цільових пріоритетів, суб‘єктивізмом та постійними змінами при використанні інструментів, наявністю суперечностей між законодавчою та виконавчою діяльністю в реалізації окремих цілей економічної політики. Це перетворило трансформацію у самоціль здійснюваних перетворень, а фінансове забезпечення – у осередкові засоби вирішення не залежних одна від одної задач, оптимізованих відповідно до кривої індиферентності державного менеджменту та специфічних груп політичного тиску. Осередковий характер цільових пріоритетів фінансового забезпечення призводить до нераціональності у використанні фінансових ресурсів та загострення суперечностей в їх мобілізації, що спричинює додаткові негативні тенденції у визначальних факторах фінансового забезпечення (цільових та ресурсних детермінантах).

5. Обґрунтована економіко-математична модель оптимізації фінансового забезпечення економічної політики через реалізацію цільової функції максимізації суспільного добробуту ґрунтується на методології аналізу витрат та вигод в умовах економіки другого-кращого (умови досяжного оптимуму). Модель дає змогу визначити основні умови парето-ефективного розміщення інструментів фінансового забезпечення, залежно від специфікації накладених на них ресурсних і політичних обмежень. Рівень абстрагованості моделі визначається цільовими детермінантами (умови досягнення парето-ефективності) та фіскальними інструментами фінансового забезпечення. Запропонований комплекс заходів, що формується на висновках із названої моделі та враховує економіко-політичні реалії України, вміщує методи раціоналізації народногосподарських витрат, пов’язаних із проведенням економічної політики, та методи оптимізації інструментів фінансового забезпечення економічної політики.

6. Визначено основні типи деформацій у системі розподілу ресурсів і доходів, що визначається суб’єктивізмом організаційно-правових форм реалізації власності, структурою, розмірами і масштабами імпліцитного субсидування, сприяють субоптимальності розміщення інструментів фінансового забезпечення через зростання лобістської діяльності розподільчих коаліцій, направленої на розподіл соціальної ренти. Приведення податкових інструментів фінансового забезпечення у відповідність до їх основного функціонального призначення (зменшення негативних ефектів, справедливість та ефективність розподілу ресурсів і доходів в економіці тощо) дозволить значно зменшити негативні наслідки реформ. Перегляд оптимальних розмірів та структури імпліцитного субсидування, системи ціноутворення в державному секторі повинні здійснюватись відповідно до умов досягнення ефективного розміщення ресурсів та доходів в економіці, з урахуванням цільових пріоритетів соціально-економічного розвитку України.

7. Зважаючи на загострення демографічної і соціальної кризи, що спостерігається в Україні, скорочення бюджетних витрат шляхом відмови від цільових розподільчих програм соціальної політики є недопустимим. Тиск, що спричинюють такі заходи на рівень фінансового забезпечення економічної політики в довгостроковому періоді, може призвести до соціального вибуху. Теоретично доведено, що зменшення навантаження соціальних програм на видатки бюджету можливе за рахунок зміни структури податкових інструментів: введення податку на власність, диференціації ставок ПДВ, збільшенні ставок акцизного збору тощо. Програми асигнувань, спрямовані на соціальний захист та соціальне забезпечення, мають бути адресними та мати конкретне цільове призначення.

8. Обґрунтовано, що дисконтування майбутнього з боку держави, що визначається звуженим відтворенням основних фондів державного сектору (близько 50%), субсидованим експортом природних ресурсів (близько 30% ВВП), втратою якості і кількості людського капіталу, спотворює саму ціль трансформаційної політики – побудови соціально орієнтованої ринкової економіки, оскільки скорочення економічних ресурсів у розпорядженні держави обмежує її функціональні цілі. Перегляд результатів проведеної приватизації, реструктуризація державних підприємств із можливістю їх подальшої приватизації на умовах фундаментальної теореми приватизації суспільної власності, в сукупності із чітким закріпленням організаційно-правових форм реалізації цієї власності, дозволить спрямувати економічну діяльність відповідно до цільових пріоритетів розвитку суспільства, з урахуванням дисконтованої в часі цінності національного багатства (в тому числі і людського капіталу).

9. Доведено прямий вплив субоптимальності розміщення інструментів фінансового забезпечення та нераціонального використання залучених ресурсів на посилення кризи державного боргу. Визначено перерозподільчу специфіку боргового фінансування, що полягає у наявності подвійного тягаря внутрішнього боргу, короткостроковості розміщення позичкових інструментів та застосування методів “револьверного” (безстрокового) управління зовнішнім державним боргом, суб‘єктивному характері основних детермінант ринку зовнішніх запозичень. Запропонована концептуальна модель управління державними борговими зобов‘язаннями ґрунтується на розробленій методиці розрахунку зваженої суми боргового тягаря внутрішнього і зовнішнього державного боргу, що дозволяє визначитись із джерелами погашення боргу в умовах України, без зростання граничних втрат суспільства.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Галабурда М.К. Фінансове забезпечення економічної політики // Економіка та підприємництво: Зб. наук. пр. молодих вчених та аспірантів. – Вип. 2. – К.: КНЕУ, 1998. – С. 76 – 81 (0,4 друк. арк.).

2. Галабурда М.К. Роль державного боргу у фінансовому забезпеченні економічної політики // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. статей молодих учених. – Вип. 7. – К., 1999. – С. 45 – 53 (0,5 друк. арк.).

3. Галабурда М.К. Теоретичне обгрунтування державного боргу в умовах України. Економіка та підприємництво: Зб. наук. пр. молодих вчених та аспірантів. – Вип. 5. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 45 – 52 (0,6 друк. арк.).

4. Галабурда М.К. Про специфіку взаємодії політики і економіки в Україні // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць Тернопільської академії народного господарства. – Вип. 6. Тернопіль. “Економічна думка”, 2002. – С. 166–173 (0,7 друк. арк.).

5. Галабурда М.К. Обгрунтування ролі внутрішнього боргу в Україні // Фінанси України. —2002. — № 9. – С. 65–70 (0,4 друк. арк.).

В інших виданнях:

6. Галабурда М.К., Малий І.Й. Політична рента. – Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002р. – Т.3. – С.152–153 (0,3 друк. арк., особисто автору належить обгрунтування ролі політичної ренти у системі фінансового забезпечення економічної політики – 0,15 друк. арк.).

7. Галабурда М.К. Теоретичне обґрунтування збалансованого бюджету // Еволюція економічного розвитку та економічної теорії (проблеми дослідження та викладання): Матеріали міжнар. наук. –метод. конф. 26–27 квітня 2000 р. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 175–176 (0,2 друк. арк.).

8. Галабурда М.К. Федоренко В.С. Проблеми становлення бюджетної політики в Україні // Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття: Матеріали міжнародної науково–практичної конференції 1–2 березня 2000 р. – К.: КДТЕУ, 2000. – С. 67–69 (0,2 друк. арк., особисто автору належать тези щодо детермінант незбалансованості бюджету України – 0,1 друк. арк.).

9. Галабурда М.К. Економічна політика. Робоча програма для студентів Київського інституту бізнесу і технологій спеціальностей: 7.050104 “Фінанси”, 7.050106 “Облік і аудит”. – К.: Українська лабораторія проблем освіти та промислового розвитку, 2001. – 20с. (1 друк. арк.).

Анотація

Галабурда