ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

МОХ’Д І. М. АЛЬ НАЖЖАР

УДК 657.4

ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ДИВІДЕНДІВ

(на прикладі підприємств Житомирської області)

Спеціальність 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку і аудиту Житомирського державного технологічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Бутинець Франц Францович,

Житомирський державний технологічний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри обліку і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Кузьмінський Юрій Анатолійович,

завідувач кафедри обліку базової підготовки

Київського національного економічного університету

Міністерства освіти і науки України

кандидат економічних наук, доцент

Пархоменко Валерій Миколайович,

начальник Управління методології бухгалтерського

обліку Міністерства фінансів України

Провідна установа: Державна академія статистики, обліку і аудиту

Державного комітету статистики України,

кафедра бухгалтерського обліку та аудиту, м. Київ

Захист відбудеться “03” грудня 2003 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.02 в Інституті аграрної економіки УААН (03680, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН (03680, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10, к. 212, 2-й поверх).

Автореферат розісланий “01” листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук Н.Л. Жук

Загальна ХАРАКТЕРИСТИКА роботи

Актуальність теми. В умовах командно-адміністративної системи порядок обліку та розподілу фінансових результатів діяльності підприємства визначався державою. На сьогодні підприємства мають можливість самостійно визначати порядок розподілу прибутку. Особливу роль відіграють розрахунки з учасниками по дивідендах. Хоча нарахування дивідендів та їх фактична виплата на підприємствах України здійснюється ще не регулярно, але за останні роки спостерігається їх стабільне зростання.

Бухгалтерська служба підприємства повинна своєчасно надавати необхідну інформацію власнику підприємства та управлінському персоналу про отримані фінансові результати і можливі шляхи їх розподілу. Недостатня урегульованість питань нарахування, оподатковування та виплати дивідендів на сучасному етапі в Україні призводить до порушень прав акціонерів та порядку ведення бухгалтерського обліку.

У даний час існує значна кількість праць на тему цінних паперів, інвестиційної діяльності, щодо управління інвестиційним портфелем, виплати дивідендів, прийняття дивідендної політики та сучасних теорій з формування інвестиційного портфеля, фінансового менеджменту. Описані методики формування дивідендної політики підприємства здебільшого відображають теорію та практику закордонного досвіду та не завжди можуть застосовуватись в Україні.

Проблемам бухгалтерського обліку та контролю операцій з дивідендами в Україні присвячено ще досить мало наукових праць, досліджені лише окремі аспекти даного питання.

Питання обліку операцій з дивідендами піднімалися одночасно з розвитком акціонерних товариств і ринку цінних паперів. В економічній літературі дореволюційного і радянського періодів вони розглядались В. Бєловим, І.В. Карташовою, Є.П. Леоте, Я.В. Соколовим, І. Тарасовою. В останнє десятиріччя проблемі обліку дивідендів присвятили свої роботи українські вчені П.І. Гайдуцький, А. Малишкін, В.В. Сопко, І.В. Спасібо-Фатєєва, Є.Д. Чацкіс та інші. Серед закордонних вчених, які здійснили значний внесок у розвиток операцій з дивідендами, можна назвати І.А. Бланка, Є.Ф. Брігхема, Д. Міддлтона, Я.І. Функа.

Необхідність розгляду обліку дивідендів з погляду теорії обліку в умовах ринкової економіки викликана зміною форм власності, впливом ринкового економічного середовища, соціальною політикою держави, нормативно-правовим регулюванням економічних відносин, реалізацією інвестиційних проектів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського державного технологічного університету № “Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності виробництва. Бухгалтерський облік і аудит” (номер державної реєстрації 0102U00029). У межах наукової програми автором виконано дослідження, пов’язані з теоретичним обґрунтуванням методики обліку дивідендів, розробленням пропозицій і рекомендацій з удосконалення обліку та контролю операцій з дивідендами.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування ролі дивідендів у обліковій політиці підприємства, розробка пропозицій та рекомендацій з удосконалення обліку та контролю операцій з дивідендами.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

– визначити сутність дивідендів як об’єкту бухгалтерського обліку за допомогою вивчення генезису трактування поняття “дивіденди”;

– розробити порядок оцінки дивідендних виплат;

– виявити вплив організації підприємницької діяльності та її обліку на форму виплати дивідендів;

– розробити порядок прогнозування дивідендних виплат на основі даних бухгалтерського обліку;

– удосконалити порядок обліку нарахування, оподаткування, виплати дивідендів, а також відображення їх у звітності підприємства;

– розробити методику проведення контролю за операціями з дивідендами для підтвердження відповідних показників звітності.

Об’єктом дослідження є операції, пов’язані з нарахуванням, оподаткуванням і виплатою дивідендів на підприємствах Житомирської області.

Предметом дослідження є теоретико-методичні й організаційно-практичні аспекти бухгалтерського обліку та контролю операцій з дивідендами.

Методи дослідження. Достовірність отриманих результатів дослідження підтверджується обраною методикою дослідження. У процесі дослідження теоретичних аспектів обліку дивідендів у історичному аспекті використовувалися методи індукції і дедукції, для визначення й уточнення економічної сутності та змісту понятійного апарату обліку дивідендів – методи узагальнення, групування й порівняння. Для аналізу стану обліку операцій з дивідендами на підприємствах Житомирської області – методи статистичного зведення, а для створення оптимального співвідношення між витратами та розміром дивідендів – методи моделювання, аналізу та синтезу.

Наукова новизна отриманих результатів. Основні положення наукової новизни полягають у теоретичному обґрунтуванні методики обліку дивідендів, а також у розроблених пропозиціях і рекомендаціях з удосконалення обліку та контролю операцій з дивідендами. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

– уточнено дефініцію дивідендів, що забезпечує єдине розуміння сутності дивідендів як платником, так і одержувачем дивідендів для цілей бухгалтерського обліку;

– визначено вплив форми організації підприємницької діяльності на організацію обліку дивідендів шляхом встановлення взаємозв’язку між тенденціями розвитку акціонерних товариств, формами виплати дивідендів та їх обліком, що дозволяє прогнозувати подальший розвиток обліку дивідендів;

– удосконалено порядок оцінки дивідендів та організацію аналітичного обліку, що забезпечує оперативне отримання достовірної інформації про стан розрахунків з дивідендами;

– запропоновано методику подання інформації щодо можливості здійснення дивідендних виплат, яка базується на даних бухгалтерського обліку та дозволяє приймати найбільш оптимальну для підприємства дивідендну політику з урахуванням зміни величини витрат підприємства;

– розроблено практичні рекомендації зі зниження витрат при складанні звітності в частині розкриття операцій із дивідендами та підвищенню релевантності звітної інформації шляхом спрощення Приміток до річної фінансової звітності і введення балансової статті “Невиплачені дивіденди”;

– розроблено методику проведення контролю за операціями з дивідендами (програма контролю, робочі документи аудитора), що забезпечує належне оформлення всього комплексу робіт при контролі дивідендів, поліпшення якості контрольної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій з обліку операцій з дивідендами, використанні облікових даних для розробки бізнес-планів, сприяє раціональному плануванню, нарахуванню та виплаті дивідендів, прискорює формування розвинутого фондового ринку в Україні. Фактичний матеріал, теоретичні висновки та практичні рекомендації можуть використовуватися в практичній діяльності промислових, торговельних, сільськогосподарських підприємств, а також при розробці нормативних актів з бухгалтерського обліку. Окремі положення дослідження можна використовувати для подальшого проведення науково-дослідних робіт у сфері бухгалтерського обліку, а також використовувати основні результати дослідження в авторських публікаціях, наукових дослідженнях і виступах на науково-практичних конференціях.

На практиці результати дослідження використовуються у діяльності підприємств Житомирської області, а також у навчальному процесі ЖДТУ при викладанні дисципліни “Облік у зарубіжних країнах” (тема “Особливості визначення фінансових результатів та їх відображення в обліку різних країн”), “Бухгалтерський облік” для спеціальностей 7.020106 “Облік і аудит”, 7.050201 “Менеджмент організацій” і 7.050107 “Економіка підприємств” (довідка № 44-55/764 від 30 травня 2003 р.)

Окремі положення дисертації експериментально апробовані та впроваджені в практичну діяльність ВАТ “Галієвський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича” (довідка № /11 від 15 листопада 2002 р.), ЗАТ “Чуднівська меблева фабрика” (довідка № 01/30 від 11 лютого 2002 р.).

Особистий внесок. Дисертація є самостійною закінченою роботою, у якій узагальнені теоретичні основи поставленої проблеми та розроблені практичні пропозиції з удосконалення обліку і контролю операцій з дивідендами. Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні методів контролю для операцій з дивідендами, розробці методів розрахунку дивідендів на підставі бухгалтерських даних, а також моделі аналітичного та синтетичного обліку дивідендів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження апробовані на практиці в діяльності підприємств Житомирської області і є в цілому реальними та ефективними; опубліковані в журнальних статтях, доповідалися на наступних конференціях: Республіканська науково-практична конференція з аудиту “Удосконалення національних нормативів аудиту” (м. Житомир, 11-12 травня 2000 р.), Міжнародна наукова конференція “Розвиток науки про бухгалтерський облік” (м. Житомир, 23-24 листопада 2000 р.), Міжміська міжвузівська конференція викладачів, студентів і молодих учених (м. Житомир, 11-12 травня 2000 р.), Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 185-й річниці заснування Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (м. Харків, 25-26 вересня 2001 р.), Четверта міська міжвузівська науково-практична конференція викладачів, студентів і молодих учених (м. Житомир, 10-11 травня 2001 р.); Республіканська науково-практична конференція “Бухгалтерський облік і контроль у керуванні підприємством” (м. Полтава, 24-25 квітня 2003 р.).

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 6 статей загальним обсягом 3,8 друк. арк. і 3 тези доповідей на науково-практичних конференціях, що відображають основний зміст дисертації. По інших публікаціях (одна стаття) виданих у співавторстві, у дисертації використані тільки ті положення, що є результатом особистого дослідження здобувача.

Структура, зміст і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури, додатків. Основний зміст роботи розміщено на 156 сторінках, в т.ч. 35 таблиць на 25 сторінках, 14 рисунків на 7 сторінках, 8 додатків, розміщених на 17 сторінках, список використаних джерел, який нараховує 221 найменування, подано на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Теоретичні аспекти обліку дивідендів” визначено сутність поняття “дивіденд”, розкрито вплив розвитку форми бізнесу на організацію обліку дивідендів, розглянуто місце дивідендів в обліковій політиці.

Визначення дивіденду, що зустрічається в економічній літературі, мають ряд суттєвих недоліків:

1) існує плутанина у визначенні дивіденду як частини, похідної від доходу діяльності чи від прибутку, що ускладнює розуміння сутності;

2) у деяких випадках термін “дивіденд” замінюють визначенням окремих аспектів дивідендної політики, що навантажує поняття зайвими фразами;

3) визначення не можуть застосовуватись в бухгалтерському обліку.

Виходячи із зазначених недоліків, дисертант дійшов висновку, що критерієм, який найбільш чітко характеризує дивіденди і водночас відокремлює їх від інших категорій, є розподіл частини чистого прибутку юридичної особи між власниками корпоративних прав, і він повинен бути покладеним в основу визначення. Найбільш повне визначення терміну “дивіденд” має таку структурурис. 1).

Рис. 1. Запропонована структура визначення терміну “дивіденд”

Виходячи з наведеної структури, а також враховуючи переваги та недоліки визначень попередників, сформульоване власне визначення дивідендів, прийнятне для використання в бухгалтерському обліку.

Дивіденд – це: 1) для платника дивідендів – частина чистого прибутку після оподаткування, що розподіляється між власниками корпоративних прав; 2) для одержувача дивідендів – дохід від корпоративних прав.

Дослідивши історію розвитку нарахування і виплати дивідендів, дисертант дійшов висновку, що виникнення та розвиток дивідендних виплат тісно пов’язано з історією акціонерних товариств і визначальний вплив на облік дивідендів мають: 1) організаційно-правова форма підприємства; 2) порядок участі в ньому засновників; 3) порядок розподілу прибутку. Встановлено, що організація обліку дивідендів найкращим чином була налагоджена в той період і в тих країнах, де на належному рівні були захищені права акціонерів. При вивченні питань обліку за радянських часів автором доведено, що виплати з фондів підприємства державної форми власності не мали ознак дивідендних платежів, але багатий досвід розробки методики формування фондів і використання коштів з них, накопичений протягом 70-ти років, став підґрунтям на якому базується розподіл прибутку у наш час а, отже, і формування фонду дивідендів.

Дивідендну політику не слід обмежувати рамками нормативних актів, оскільки жоден нормативний акт не може передбачити всі тонкощі кожної господарської ситуації, що виникає на підприємстві, особливо в частині виплати дивідендів. Дивідендна політика не може мати форму наказів чи розпоряджень.

Розробляючи рекомендації з відображення дивідендів як елемента облікової політики, потрібно виходити з того, що підприємство не може сліпо використовувати будь-які абстрактні типові схеми, що рекомендуються, а повинно прагнути забезпечити здійснення лише йому властивих задач і цілей. Кожне підприємство повинно обирати елементи облікової політики, у тому числі і щодо виплати дивідендів, виходячи з розумінь економічної ефективності й особливостей своєї діяльності.

Аналіз літературних джерел, присвячених питанням формування облікової політики, показує, що в більшості випадків дивіденди не розглядаються як об’єкт облікової політики. Автор визначає, що об’єктом облікової політики є дивіденди, елементи облікової політики дивідендів – відображення в обліку і звітності порядку нарахування та виплати дивідендів, а тому слід розглядати порядок нарахування та виплати дивідендів у розділі Наказу про облікову політику, присвяченому розкриттю його методичних питань.

У розділі 2 “Дивіденди як об’єкт бухгалтерського обліку” розкрито порядок оцінки дивідендних виплат, розроблено порядок прогнозування дивідендних виплат, удосконалено облік нарахування, оподаткування, виплати дивідендних виплат.

Узагальнюючи результати, отримані дослідниками в частині порядку оцінки дивідендних виплат, визначено послідовність процесу оцінки вартості активів і зобов’язань, що дозволило використовувати її при оцінці дивідендів (рис. 2).

Рис. 2. Визначені етапи оцінки вартості активів і зобов’язань

Оцінка дивідендів тісно пов’язана з оцінкою прибутку і кредиторської заборгованості, але водночас є незалежною оцінкою. Вибір методики оцінки залежить від її мети, що є формулюванням основного завдання оцінки. Метою бухгалтерської оцінки завжди є визначення на певну дату фактичної вартості здійсненого господарського факту. Формулювання мети оцінки дає можливість встановити, що потрібно визначити, а саме: а) повне і правильне найменування об’єкта оцінки; б) вид активів, що оцінюються; в) вид майнових прав, що оцінюються; г) дату оцінки. Неправильно сформульована мета обумовлює використання неадекватної методики і внаслідок цього помилковий результат в оцінці активів і зобов’язань.

Стосовно оцінки, дивіденди мають ту особливість, що вони нараховуються в минулому, а виплачуються в майбутньому. Тому при оцінці дивідендів варто розрізняти:

1)

2)

Встановлено, що під час виплати дивідендів необхідно брати до уваги дві дати оцінки дивідендів – нарахування і виплати.

В роботі визначено, що особливість виникнення боргів і вимог по дивідендах полягає в тому, що формально борги і вимоги описані не в договорі, а обумовлені рішенням загальних зборів акціонерів. Таким чином, при дивідендних виплатах мають місце двосторонні договірні відносини: з однієї сторони юридична особа зобов’язується виплачувати дивіденд, з іншої, – акціонер має право на його одержання. Хоча домовленість сторін відбулася раніше (при емісії цінних паперів; при придбанні корпоративних прав), відображенню на рахунках бухгалтерського обліку вони ще не підлягають. Але досить одній стороні виконати умови угоди, як одразу виникає необхідність відображення цього господарського факту в бухгалтерському обліку.

Відповідно, борги і вимоги, що випливають з договорів, відображаються в балансі лише тоді, коли вони виконуються хоча б однією стороною. Таким чином, момент виконання переводить борги і вимоги з договірних у балансові.

Назва рахунку 731 “Дивіденди одержані” не відповідає об’єктам, що на ньому відображаються. Відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку на рахунку повинні обліковуватись нараховані, а не вже фактично одержані, дивіденди. Тому пропонуємо змінити назву рахунку на 731 “Дивіденди нараховані”. Така назва достовірно відображатиме факти господарської діяльності підприємства.

Порядок нарахування дивідендів, тобто визначення їх величини, залежить від обраної дивідендної політики на підприємстві. Світова практика показує, що дивідендна політика повинна мати довгостроковий характер, тобто вирішуючи питання розподілу прибутку поточного року, необхідно мати план розвитку підприємства на декілька років вперед. Дивіденди, як наслідок дивідендної політики, це показник захищеності акціонерів. Кожне підприємство повинно розробити свою дивідендну політику, виходячи з властивих йому особливостей.

Основні проблеми, з якими стикається дивідендна політика, – вплив величини дивідендів на зміну сукупного багатства акціонерів і визначення оптимальної величини дивідендів.

Дивідендна політика тісно пов’язана з державним регулюванням бухгалтерського обліку і безпосередньою його організацією на підприємстві. В економічній літературі існує декілька класифікацій факторів, що впливають на формування дивідендної політики. Проаналізувавши їх, виведено обмеження дивідендної політики (рис. 3).

Рис. 3. Обмеження, які необхідно враховувати при розробці дивідендної політики

Дисертантом розроблений порядок проведення компенсації акціонерам частини грошових доходів у зв’язку з порушеннями термінів їх виплати, а також відображення даної операції на бухгалтерських рахунках. Компенсація повинна проводитися у випадку затримки виплати грошових доходів, нарахованих одержувачам дивідендів, на один і більше календарних місяців. У зв’язку з цим розроблено Положення про порядок компенсації одержувачам дивідендів втрати частини дивідендів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати.

В роботі наводяться можливості використання бухгалтерських даних для прогнозування дивідендних виплат. Прогнозний розрахунок пропонується здійснювати на підставі даних бухгалтерського обліку, дотримуючись наступної послідовності (рис. 4).

Рис. 4. Запропонована послідовність прогнозування дивідендних виплат на основі бухгалтерського обліку

Використовуючи отриману в такий спосіб інформацію, на прикладі даних ВАТ “Галієвський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича” оцінено вплив економії і збільшення адміністративних витрат, витрат на збут, собівартості продукції на розмір дивідендів, а також встановлено вплив пропорційної економії усіх витрат підприємства на розмір дивідендів (рис. 5).

Рис. 5. Вплив пропорційної зміни витрат підприємства на розміри дивідендів засновників ВАТ “Галієвський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича”

Відповідно до запропонованого методу може прогнозуватися величина дивідендів засновників та оцінюватися вплив на неї показників діяльності будь-якого підприємства.

Автором вперше проаналізована історія відображення операцій, пов’язаних з дивідендними виплатами, на бухгалтерських рахунках 26-ти Планів рахунків різних країн. При цьому визначені наступні тенденції:

1)

2)

Чинне законодавство України не містить визначення понять “учасник” і “засновник” господарського товариства, тому на практиці їх нерідко ототожнюють. З’ясовано, що ці два поняття є подібними, але не еквівалентними. У найзагальнішому випадку суб’єкт цивільного права, укладаючи установчий договір і виконуючи свої зобов’язання за цим договором, набуває статусу засновника господарського товариства. Після державної реєстрації створеного підприємства і передачі йому свого внеску цей засновник стає власником корпоративних прав. Однак засновник, як і будь-який учасник товариства, може передати ці права третім особам, втрачаючи при цьому статус учасника господарського товариства. Статус же засновника товариства зберігається за ним.

Досліджено вплив різних факторів на організацію бухгалтерського обліку операцій з нарахування, оподатковування і виплати дивідендів. Бухгалтер повинен так організувати ведення бухгалтерського обліку дивідендів, щоб без особливих затрат праці отримати інформацію про суми дивідендів, що підлягають до виплати, і суму податку на дивіденди.

Для доцільної побудови синтетичного й аналітичного обліку, автором виявлені існуючі недоліки, що мають місце в бухгалтерському відображенні операцій з дивідендами. Оскільки чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію визначається розподілом різниці між сумою чистого прибутку (збитку) і сумою дивідендів на привілейовані акції на середньорічну кількість простих акцій в обороті, то в бухгалтерському обліку повинні бути розкриті такі дані: 1) чистий прибуток (збиток); 2) сума дивідендів за привілейованими акціями; 3) кількість простих акцій.

Використовуючи принципи комп’ютеризації бухгалтерського обліку, автором сформульовані основні складові постановки задачі. Ці складові необхідно використовувати при формуванні вимог до бухгалтерської програми в частині обліку дивідендів. В спеціалізованих бухгалтерських програмах пропонується ввести типову проводку з нарахування дивідендів у довідник типових проводок з автоматичним тестуванням сальдо рахунків Прибутку і Резервного капіталу.

Зважаючи на те, що податок на дивіденди – це різновид податку на прибуток, а сума нарахованого податку на прибуток зменшується на суму сплаченого в бюджет податку на прибуток, операція зі зменшення податку на прибуток податком на дивіденди повинна відображатися на бухгалтерських рахунках проводкою: Дебет рахунку 981 “Податок на прибуток від звичайної діяльності”, Кредит рахунку 641 “Розрахунки за податками” червоним сторно.

Облік нарахування дивідендів за простими і привілейованими акціями повинен відрізнятися не тільки зазначенням джерела виплати, але і зазначенням виду акцій. На підставі цього розроблена модель побудови багаторівневої аналітики рахунків, що використовуються при обліку операцій з дивідендами (див. рис. ).

Таким чином, загальну суму податку за привілейованими акціями можна побачити завдяки простому сполученню оборотів по рахунках 671.N.2 і 671.N+1.2. Відкриття таких рахунків сприяє формуванню звіту (як внутрішнього, так і зовнішнього), де використовується цей показник. Величина суми дивідендів за привілейованими акціями необхідна для вирішення завдань, поставлених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 24 “Прибуток на акцію”, а саме: розрахунок чистого прибутку (збитку) на одну акцію (п. 4-7) і скоригованого чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію (п. 8-14).

Автором обґрунтовано введення аналітичного рахунку до субрахунку 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами” – “Реінвестовані дивіденди”, а також положення про те, що не має потреби вести аналітичний облік у розрізі фізичних і юридичних осіб.

Рис. 6. Схема побудови багаторівневої аналітики на рахунках 67 “Розрахунки з учасниками” і 64 “Розрахунки за податками й платежами”

Особливістю документального оформлення нарахування і виплати дивідендів є те, що документування процесу виплати дивідендів значною мірою залежить від функцій реєстратора, покладених на нього Загальними зборами. Документування операцій з дивідендами повинно відповідати наступним принципам:

1) документ повинен слугувати регістром синтетичного та аналітичного обліку;

2) документи повинні узгоджуватися з регістрами, наданими реєстратором;

3) документи повинні надавати інформацію, необхідну для зіставлення фінансового звіту та розшифровок до нього.

Акціонерним товариствам запропоновано передбачити можливість трансформування в електронний вид реєстру відомість з нарахування і виплати дивідендів, форма якої розроблена дисертантом.

Третій розділ “Звітність підприємств про дивіденди” присвячений удосконаленню відображення інформації про дивіденди у звітності з метою прийняття управлінських рішень, розробці методики здійснення контролю дивідендів при підтвердженні звітності

Показники бухгалтерської звітності, що характеризують фінансові результати та розподіл прибутку, використовуються для контролю за виконанням бізнес-плану, за повнотою і своєчасністю розрахунків підприємства із засновниками.

В Україні встановлений порядок, відповідно до якого акціонерні товариства зобов’язані представити в Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку фінансову звітність. При цьому звітність завіряється аудитором (аудиторською фірмою).

Особливо важливого значення набуває надання звітності акціонерними товариствами, оскільки, на відміну від інших організаційно-правових форм ведення бізнесу, господарські товариства мають особливу категорію користувачів – засновників. Ця думка підтверджується тим, що протягом всієї історії існування акціонерних товариств питання про їх звітність завжди піднімалися сучасниками як дискусійні, і хоча інтереси користувачів інформації, що міститься у фінансовій звітності, по суті, залишилися такими ж, розкриття такої інформації змінилося, в першу чергу, на користь акціонерів, а не контролюючих органів, що є позитивною тенденцією.

Головною закономірністю, яка збереглася на всіх етапах розвитку звітності, є сталість мети надання звітності: фіскальна і громадська. При цьому першочерговим завданням публічної звітності є надання правової інформації про положення справ підприємства. Запропоновано власне вирішення питання про те, чи дійсно для досягнення цілей звітності необхідні досить складні форми звітності.

Законодавством України встановлені загально принципи складання звітності, але дотримання їх на практиці виявилося проблематичним, що зумовлено наступними причинами:

1) застосування балансової політики. Як правило, метою балансової політики є навмисне заниження розміру прибутку. Це здійснюється в рамках діючого законодавства з метою зменшення податкового тиску чи величини дивідендів;

2) прагнення контролюючих органів до більш широкого надання інформації, що ускладнювало вимоги щодо представлення звітів у відповідні органи. В більшій мірі це стосується форми 5 “Примітки до річної фінансової звітності”. Структура цієї форми вимагає багато витрат праці та часу. Але навіть при цьому не можна буде уникнути непорозумінь і запитів з боку користувачів. У Примітках не міститься окремої інформації про суму нарахованих дивідендів і про порядок їх виплати, але ж саме ця інформація в першу чергу цікавить акціонерів. Водночас значна частина інших показників форми 5 дублює дані попередніх форм.

На думку дисертанта акціонерів, особливо у випадку неприбуткових результатів діяльності підприємства, цікавить більш детальна інформація, але недоцільно розкривати таку детальну інформацію у звітності, оскільки це поставить під загрозу збереження комерційної таємниці підприємства. Недоцільним є і встановлення складних, численних і заплутаних форм звітності, що спричиняє зайві витрати.

Примітки до фінансової звітності повинні містити загальну оцінку результатів операцій підприємства в звітному році, а також прогнози на майбутній рік.

Дисертантом встановлено, що відображення дивідендів у звітності відбувається двома шляхами:

1) розширеним (при цьому способі розподіл прибутку підлягає детальному розкриттю у звітності);

2) балансовим (заборгованість перед акціонерами відображається окремим рядком у балансі).

Автор обґрунтовує точку зору, що відображення порядку розподілу прибутку повинно бути здійснено за наступними напрямами: 1) сума податку на прибуток; 2) сума резервного капіталу; 3) сума дивідендів; 4) нерозподілений прибуток.

Дисертант пропонує включити до балансу підприємства статтю “Невиплачені дивіденди”. Це дозволить швидко визначити суму заборгованості на підставі одного центрального звіту.

В економічній літературі не розглядалося питання контролю операцій з дивідендами, що відповідно, негативно позначилося і на розробці його теоретичних і методичних основ.

Облік дивідендів недостатньо регламентований із законодавчої точки зору. Це обумовлює виявлення великої кількості порушень у результаті аудиторських перевірок. Бухгалтерами допускаються різні методичні та арифметичні помилки, наслідки яких мають вплив на фінансовий результат, а, отже, і на розмір дивідендів.

Виходячи з цього, вивчення операцій з дивідендами автор рекомендує проводити шляхом попереднього, поточного та наступного контролю. У дисертації міститься опис конкретних прийомів і способів на кожному етапі контролю.

Для встановлення методики проведення контролю в роботі визначене той перелік вимог, яким такий контроль повинен відповідати, а також встановлені завдання аудиту та ревізії операцій з дивідендами (рис. 7).

Рис. 7. Запропоновані предмет, об’єкт і джерела інформації контролю операцій з дивідендами

Дисертантом вперше конкретизований предмет і об’єкт аудиту та ревізії дивідендів, складений вичерпний перелік джерел інформації для аудиту і ревізії операцій з дивідендами. Велику практичну цінність має розроблена автором програма аудиту операцій з дивідендами, що раніше не знаходила належного розкриття в літературі.

На початку інвентаризації дивідендів запропоновано оформлювати і направляти спеціальні листи-запити з проханням повідомити про стан розрахунків по дивідендах з підприємством, що перевіряється, до встановленого терміну, для того, щоб до кінця аудиту операцій з дивідендами зібрати необхідні відомості про стан розрахунків. Зразок такого листа наведено в роботі. Також розроблена відомість, у якій пропонується відображати результати інвентаризації заборгованості по дивідендах.

У роботі проведена порівняльна характеристика українського та російського законодавства в частині компетенції різних органів керування підприємством щодо нарахування і виплати дивідендів.

Після проведення аналізу законодавчого оформлення дивідендної політики стає очевидною необхідність прийняття окремого закону про акціонерні товариства, самостійним розділом якого повинен стати розділ про нарахування і виплату дивідендів. Це б дозволило захистити інтереси як акціонерів, так і трудового колективу підприємства.

У зв’язку з тим, що одним із методів наступного господарського контролю є аудит, при цьому питання аудиту операцій з дивідендами в економічній літературі практично не розглядаються, в дисертації розроблено методику проведення попереднього, поточного, наступного контролю дивідендів. Дисертантом запропоновано програму аудиту операцій з дивідендами, встановлено основні завдання аудиту операцій з дивідендами, уточнено предмет та об’єкти. Для забезпечення високої якості контролю розроблено форму листа-запиту про стан розрахунків по дивідендах.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукової проблеми, щодо розробки науково-методичних підходів і практичних рекомендацій з удосконалення обліку і контролю операцій з дивідендами. Проведене дисертаційне дослідження дозволило з’ясувати наступне:

1. Визначення терміну “дивіденд”, що зустрічається в економічній літературі, є неоднозначним за змістом, що зумовлює нечіткість застосування цього терміну в бухгалтерському обліку. З метою однозначного розуміння вищезгаданого поняття пропонується застосовувати таку структуру визначення: дивіденд – це 1) для платника дивідендів – частина чистого прибутку після оподаткування, що розподіляється між власниками корпоративних прав; 2) для одержувача дивідендів – дохід від корпоративних прав.

2. Процес розвитку дивідендних платежів відбувався під істотним впливом римських товариств, середньовічних об’єднань купців у вигляді каменди, колоніальних компаній, торгових гільдій, військових товариств Італії, піратських товариств Англії, а також поява перших фондових бірж. У дисертації вперше досліджено результат їх впливу на розвиток виплати й обліку дивідендів. Автором доведено, що виплати з фондів підприємства за радянської доби при державній формі власності не мали ознак дивідендних платежів, але багатий досвід розробки методики формування фондів і використання коштів з них, накопичений протягом 70-ти років, став підґрунтям для розподілу прибутку і формування фонду дивідендів на сьогодні.

3. Оцінка, дивідендних виплат заснована на тому, що дивіденди нараховуються в минулому, а виплачуються в майбутньому. Тому при оцінці дивідендів доцільно розрізняти: оцінку дивідендів на момент нарахування; оцінку дивідендів на момент їх виплати. Виходячи з цього, у роботі розроблено порядок здійснення оцінки оголошених і виплачених дивідендів.

4. Для запобігання порушенню прав акціонерів розроблено порядок компенсації акціонерам грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів виплати. Запропоновано розрахунок виплати такої компенсації здійснювати виходячи з рівня інфляції.

5. Запропоновано послідовність прогнозування дивідендних виплат, яка дозволяє побудувати схему впливу показників діяльності підприємства на розмір дивідендів. Послідовність прогнозування заснована на розрахунку прибутку через усереднені проводки і приведенні балансу до двох статей – “Кошти” і “Прибуток”.

6. При організації синтетичного та аналітичного обліку операцій з дивідендами рекомендується враховувати: 1) джерело виплати дивідендів; 2) оподатковування дивідендів; 3) одержувача дивідендів (фізична чи юридична особа, резидент або нерезидент); 4) зіставлення податку на дивіденди з податком на прибуток. У дисертації розроблена модель аналітичного обліку дивідендів з метою оперативного надання інформації з нарахування, оподатковування та виплати дивідендів.

7. Доведено недоцільність розкриття у примітках до річної фінансової звітності детальної інформації про дивідендну політику підприємства, оскільки це ставить під погрозу збереження комерційної таємниці підприємства. Обґрунтовано і запропоновано відбивати дивіденди в звітності двома способами: розширеним (з детальним розкриттям порядку розподілу прибутку) і балансовим (заборгованість перед акціонерами відображається окремим рядком у балансі). Пропонується ввести до балансу статті “Невиплачені дивіденди”.

8. Розроблено методику проведення попереднього, поточного і наступного контролю операцій з дивідендами, яка забезпечує дотримання вимог контролю операцій з дивідендами. Показано внутрішні служби підприємства, якими здійснюється основна робота з попереднього контролю (планово-економічний відділ; відділ організації праці і заробітної; бухгалтерія; фінансовий; юридичний). На підставі визначених вимог до проведення контролю розроблено програму аудиту операцій з дивідендами. Встановлено завдання аудиту операцій з дивідендами, уточнено предмет і об’єкт. Розроблено форму листа-запиту про стан розрахунків за дивідендами.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Мох’д І. М. Аль Нажжар. Методи нарахування та способи виплати дивідендів // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. – 2000. – № – С. 52-58 (0,94 друк.арк.)

2. Мох’д И. М. Аль Нажжар, Петренко Н.И. Вопросы законодательного обеспечения дивидендной политики // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. – 2001. – № – С. 3-9 (0,87 друк. арк, особисто автора – 0,6 друк. арк.)

3. Мох’д И. М. Аль Нажжар. Дивидендная политика: проблемы повышения эффективности // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 20. – Дніпропетровськ: Наука і світ. – 2000. – С. (0,33 друк. арк.)

4. Мох’д И. М. Аль Нажжар. Дивиденды: проблемы налогообложения // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 14. – Дніпропетровськ: Наука і світ. – 2000. – С. 54-59 (0,38 друк. арк.)

5. Мох’д И. М. Аль Нажжар. Відображення дивідендів у звітності з метою прийняття управлінських рішень // Регіональні перспективи. – 2003. – № 2-3 (27-28). – С. 53-54 (0,42 друк. арк)

6. Мох’д И. М. Аль Нажжар. Методика контроля операций с дивидендами // Вісник Житомирського державного технологічного університету. – 2003. – № (23). – С. 18-26 (0,86 друк. арк)

Тези доповідей

1. Мох’д И. М. Аль Нажжар. Влияние репутации предприятия на дивидендную политику // Збірник тез та текстів виступів на міжнародній науковій конференції “Розвиток науки про бухгалтерський облік”. Житомир: ЖІТІ, 2000. – Частина 3. – С. 6-9 (0,24 друк. арк.)

2. Мох’д І. М. Аль Нажжар. Проведення аудиту розрахунків з учасниками по нарахованих доходах // Збірник тез та текстів виступів на науково-практичній конференції з аудиту “Удосконалення національних нормативів аудиту”. Житомир: ЖІТІ, 2000. – С. (0,19 друк. арк.)

3. Мох’д И. М. Аль Нажжар. Порядок выплаты дивидендов // Збірник тез та текстів виступів на міжнародній науково-практичній конференції “Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК”. – Вісник ХДАУ. – 2001. – № . – С. 93-95 (0,15 друк. арк.)

АНОТАЦІЯ

Мох’д І. М. Аль Нажжар. Облік і контроль дивідендів (на прикладі підприємств Житомирської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит. – Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2003. В дисертації визначено сутність поняття “дивіденд”, вперше визначено вплив форми організації підприємницької діяльності на організацію обліку дивідендів шляхом встановлення взаємозв’язку між тенденціями розвитку акціонерних товариств, формами виплати дивідендів та їх обліком, що дозволяє прогнозувати подальший розвиток обліку дивідендів; розроблена нова методика подання інформації про можливість здійснення дивідендних виплат, яка базується на даних бухгалтерського обліку і дозволяє приймати найбільш оптимальну для підприємства дивідендну політику з урахуванням зміни величини витрат підприємства. У контексті поставлених завдань автором оцінені результати, отримані в різний час дослідниками-попередниками в частині методики оцінки дивідендних виплат; удосконалено порядок оцінки дивідендів і організація аналітичного обліку, завдяки чому можна більш оперативно отримувати достовірну інформацію про стан розрахунків за дивідендами. В роботі досліджені принципи відображення операцій з дивідендами в звітності; розроблені практичні рекомендації зі зниження витрат при складанні звітності в частині розкриття операцій з дивідендами і підвищення релевантності звітної інформації; розроблено пакет робочих документів аудитора з метою забезпечення належного оформлення всього комплексу облікових робіт при контролі дивідендів, що забезпечує поліпшення якості контрольної діяльності.

Ключові слова: облік, дивіденди, дивідендна політика, корпоративні права, прибуток.

АННОТАЦИЯ

Мох’д И. М. Аль Нажжар. Учет и контроль дивидендов (на примере предприятий Житомирской области). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 – бухгалтерский учет, анализ и аудит. – Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2003.

Диссертация посвящена теоретическим, методическим и практическим вопросам учета и контроля операций с дивидендами. В качестве объекта исследования избраны операции по начислению, налогообложению и выплате дивидендов на предприятиях Житомирской области, предметом – теоретико-методические и организационно-практические аспекты бухгалтерского учета и контроля операций с дивидендами.

В диссертации определена суть понятия “дивиденд”, что обуславливает единое понимание сущности дивидендов как их плательщиками, так и получателями для целей бухгалтерского учета. Определено влияние формы организации предпринимательской деятельности на организацию учета дивидендов путем установления взаимосвязи между тенденциями развития акционерных обществ, формами выплаты дивидендов и их учетом, что позволяет прогнозировать дальнейшее развитие учета дивидендов. Разработанная методика предоставления информации о возможности осуществления дивидендных выплат, базирующаяся на данных бухгалтерского учета, позволяет принимать наиболее оптимальную для предприятия дивидендную политику с учетом изменения величины его расходов.

В контексте поставленных задач автором оценены результаты предыдущих исследователей в части методики оценки дивидендных выплат. Оценка дивидендов обуславливается их особенностью начисления в прошлом, а выплаті в будущем. Исходя из этого, в работе разработана методика осуществления оценки дивидендов как объявленных, так и выплаченных. Для предотвращения нарушением прав акционеров разработан порядок проведения компенсации акционерам денежных доходов в связи с нарушениями сроков их выплаты. Предложено расчет выплаты такой компенсации проводить с учетом уровня инфляции.

Автором представлены предложения относительно построения синтетического и аналитического учета операций с дивидендами, в частности, предложено учитывать: 1) источник выплаты дивидендов; 2) налогообложение дивидендов; 3) получателя дивидендов (физическое или юридическое лицо, резидент или нерезидент); 4) сопоставление налога на дивиденды с налогом на прибыль. С целью оперативного предоставления информации по начислению, налогообложению и выплате дивидендов в диссертации разработана модель аналитического учета дивидендов.

Диссертантом отмечено, что особенностью документального оформления начисления и выплаты дивидендов является значительная зависимость документирования выплаты дивидендов от функций регистратора, возложенных на него Общим собранием. Документирование операций с дивидендами должно соответствовать следующим принципам: документ служит