УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

ОЛЕКСИК Василь Іванович

УДК 639.3.032

РИБНИЦЬКО-БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПОМІСЕЙ МАЛОЛУСКАТОГО КОРОПА В УМОВАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.02.03. - рибництво

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті рибного господарства Української академії аграрних наук

Науковий керівник: | кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

БЕХ Віталій Валерійович,

Інститут рибного господарства УААН,

завідувач лабораторії генетики та селекції риб

Офіційні опоненти: | Доктор сільськогосподарських наук,

професор, член-кореспондент УААН,

Інститут розведення і генетики тварин УААН, заступник директора по науці

Єфіменко Михайло Якович

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Інститут рибного господарства УААН, завідувач лабораторії удосконалення технологій відтворення та вирощування

Балтаджі Ростислав Анатолійович

Провідна установа: | Національний аграрний університет

Кабінету Міністрів України, м. Київ,

кафедри розведення сільськогосподарських тварин та аквакультури

Захист відбудеться “_29_” жовтня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.364.01 в Інституті рибного господарства за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

Автореферат розісланий “14” серпня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

Кандидат біологічних наук С.А.Кражан

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Загальний рибогосподарський фонд ставів Закарпатської області складає 584 га, в т.ч. 511 га нагульних ставів, що призначені для вирощування товарної риби. Для зариблення цих водойм необхідно близько 2 млн. екз. рибопосадкового матеріалу цінних об’єктів аквакультури. Задовольнити потребу в рибопосадковому матеріалі можна лише за наявності відповідної кількості племінних, високопродуктивних плідників.

З розвитком ринкових відносин, перед підприємствами рибної галузі України постає завдання підвищення якості та розширення асортименту продукції. Закарпатська область є унікальним регіоном України – вона межує з 4 європейськими країнами, в яких рибництво знаходиться на високому рівні, а в Угорщині, зокрема, досягло світового визнання. Незважаючи на те, що малолускаті форми коропа відомі в Центральній та Східній Європі, починаючи вже з ХІІІ-XV століття, практично до останнього часу в Україні не проводились роботи з їх промислового (товарного) відтворення та вирощування. Як правило, науковці та виробничники обмежувались створенням селекційних груп, внутрішньопорідних типів, порід рамчастих коропів, яких потім використовували суто для промислової гібридизації з лускатими. В результаті проведення такої системи схрещувань отримували товарну продукцію виключно у вигляді лускатих форм. В останні роки ситуація на ринку живої риби значно змінилась. Маркетингові спостереження свідчать про існування незадоволеного попиту на малолускатих коропів європейського стандарту середньою масою понад 1 кг, при цьому відомо, що різниця в ціні різних форм коропа може досягати 15-20 %. За таких умов реалізації товарної продукції, вирощування малолускатих коропів може бути рентабельним і економічно ефективним.

В сучасному рибництві, так само як і у тваринництві (Кирпичников В.С., 1987; Катасонов В.Я., Гомельский В.И., 1991; Буркат В.П., 1999; Шерман І.М., Гринжевський М.В., Грициняк І.І., 1999; Алексеенко А.А., 2000), використовується дволінійна система розведення, яка дає можливість проведення неспорідненого схрещування та вирощування товарних гібридів. При використанні для гібридизації спеціально підібраних груп, підвищення продуктивності у нащадків може бути обумовлене явищем гетерозису (Irnazarow I., 1996; Томіленко В.Г., 2000). Таким чином, з огляду на кон’юнктуру ринку, у відкритому акціонерному товаристві “Закарпатський рибокомбінат” було проведено комплекс науково-дослідних та рибницьких робіт зі створення нових високопродуктивних гетерозисних помісей малолускатого коропа з перспективою майбутньої селекції. Одним з головних напрямків цієї роботи, була оцінка генетичних груп риб за комбінаційною спроможністю на гетерозис.

Як вихідні форми використовувались плідники українського малолускатого коропа новостворюваного типу першого покоління селекції (УМКF1) та плідники любінського внутрішньопорідного типу української рамчастої породи (ЛРК). Коропу УМКF1 притаманні високі продуктивні якості, високоспинна будова тіла, лускова рамка європейського стандарту, але недостатніми, з погляду виробництва, є показники пов’язані з життє-, холодо- та зимостійкістю (Бех В.В., 1997, 1998). Коропу ЛРК, який є новим селекційним досягненням що і затверджено наказом Мінагропромкомплексу України від 29 січня 1999 р. № 52, навпаки, властиві високі показники життєстійкості при посередніх показниках екстер’єру (Томіленко В.Г., Тучапський Я.В., 1999; Томіленко В.Г., 2000). Поєднання кращих ознак вихідних форм в їх нащадках дозволило отримати промислові помісі малолускатого коропа з високими рибоводно-біологічними якостями.

Зв’язок роботи з науковою тематикою. Дисертаційна робота є складовою частиною завдання “Вивести новий тип малолускатого коропа для рибних господарств України”, що входить до науково-технічної програми “Розведення і генетика тварин” (номер державної реєстрації 0102U002048).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень дисертаційної роботи є комплексна оцінка помісних коропів, отриманих в результаті реципрокних схрещувань плідників українського малолускатого коропа новостворюваного типу першого покоління селекції (УМКF1) та плідників любінського внутрішньопорідного типу української рамчастої породи (ЛРК).

Основними задачами досліджень є:

-

-

-

-

Об’єкт дослідження – вихідні батьківські форми коропа, різновікова помісна та чистопорідна молодь малолускатих коропів різного походження.

Предмет дослідження – основні рибницько-біологічні показники (густота посадки, початкова та кінцева маса, рибопродукція), репродуктивні показники, екстер’єр малолускатих коропів різного походження.

Методи дослідження – загальноприйняті методи у рибництві, селекції, гідробіології, гідрохімії, гематології та біохімії.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше отримані і комплексно досліджені в умовах Закарпатської області помісні коропи від схрещування плідників українського малолускатого коропа новостворюваного типу першого покоління селекції (УМКF1) та плідників любінського внутрішньопорідного типу української рамчастої породи (ЛРК). Встановлено характер успадкування екстер’єрних та інтер’єрних ознак, визначено можливості рибогосподарського використання помісних коропів.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведення науково-дослідних робіт виробництву запропоновано нові помісні форми (промислові гібриди) малолускатого коропа з покращеними показниками продуктивності, насамперед за такими ознаками як: життє- , холодо- та зимостійкість, що дозволяє у підсумку підвищити рибопродуктивність ставів на 10.1-22.9 %. В риборозпліднику “Горбок” ВАТ “Закарпатський рибокомбінат” сформовано стадо малолускатих коропів другого покоління селекції, які будуть використані в довгостроковій програмі виведення нового типу українського малолускатого коропа.

Особистий внесок здобувача. При безпосередній участі пошукача проведені науково-дослідні та рибницькі роботи в риборозпліднику “Горбок” ВАТ “Закарпатський рибокомбінат”, а саме: бонітування плідників вихідних стад, отримання помісних та чистопорідних нащадків з використанням як традиційного гіпофізу, так і синтетичного гормонального стимулятора овуляції “Овопел”, порівняльне вирощування рибопосадкового матеріалу та товарної риби. Особисто дисертантом проведені фізіолого-біохімічні дослідження, зокрема, з гематології, впливу екстремальних температур на розвиток ембріонів та виживання нащадків на ранніх стадіях розвитку.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на засіданнях Вченої ради Інституту рибного господарства УААН, Міжнародній науково-практичній конференції “Прісноводна аквакультура в Центральній та Східній Європі: досягнення і перспективи” (2000 р., м. Київ), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку аквакультури Росії” (2001 р. м. Краснодар), Міжнародному семінарі присвяченому 50-річчю Факультету морського рибальства та технології тваринництва Сільськогосподарської академії (2001 р., м. Щецин, Польща), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми аквакультури та функціонування водних екосистем” (2002 р., м. Київ).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в наукових збірниках “Рибне господарство” і “Розведення і генетика тварин”, журналі “Вісник аграрної науки”. За темою дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, з них 6 у вигляді статей у фахових виданнях затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація має 127 сторінок машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, шести розділів власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел (154, з них 39 іноземних авторів). У дисертації міститься 27 таблиць та 32 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Огляд літератури за темою. У розділі проаналізовано генетично-селекційні особливості малолускатих коропів, що пов’язані з генами лускового покриву, а також їх плейотропна дія. Подається морфологічна та рибницько-біологічна характеристика порід, внутрішньопорідних типів та ліній малолускатих коропів як в Україні, так і за її межами. Детально висвітлено використання гетерозису та промислової гібридизації у практиці коропівництва.

Матеріал та методи досліджень. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились в 1999-2002 рр. на базі риборозплідника “Горбок” Відкритого акціонерного товариства “Закарпатський рибокомбінат”, що розташований в Іршавському районі Закарпатської області.

Матеріалом для досліджень були плідники українського малолускатого коропа новостворюваного типу першого покоління селекції (УМКF1) та плідники любінського внутрішньопорідного типу української рамчастої породи коропа (ЛРК), а також їх помісні та чистопородні нащадки на першому-другому роках життя.

Основні рибогосподарські дослідження були проведені за загальноприйнятими в рибництві та селекційно-племінній справі методиками. Порівняльне вирощування цьоголіток малолускатого коропа різного генезису проводилось з використанням методу загального контролю (Nady, 1980) .

Оцінку ефекту гетерозису проводили за формулою, яка була запропонована К.Б. Свєчиним, а потім удосконалена Б.С. Москаленко (1967). Питому швидкість росту визначали за І.І. Шмальгаузеном (1935).

Температурний та газовий режим інкубаційних апаратів, дослідних басейнів та ставів контролювався за допомогою термооксиметру Н20-ИОА.

Оцінку якості сперми самців вихідних порід проводили за методиками В.А. Мусселіус (1951), Чжен Ень Шоу (1965) та П.А. Дехтярьовим з і співавторами (2001).

Вміст білка в сироватці крові визначали за допомогою рефрактометра ІРФ-22. Гемоглобін – за допомогою фотоелектричного гемоглобінометра ГФ-Ц-04.

Дослідження хімічного складу тіла риб за показниками вмісту сухої речовини, білка, жиру та золи проводили за методиками, запропонованими В.В. Лиманським з співавторами (1984).

За період досліджень вирощено близько 10 тис. дволіток та 600 тис. цьоголіток коропів різного походження. Проведено мічення 9 тис. риб шляхом підрізання грудних та черевних плавців. Проведено фізичний аналіз 200 товарних дворічок. Відібрано і оброблено 200 проб зообентосу та зоопланктону. Проведено 40 часткових та повних гідрохімічних аналізів. Виконано більш як 10 тис. різноманітних промірів тіла дослідних коропів.

Всі дані, що були отримані в процесі досліджень, проходили статистичну обробку за стандартними методиками на персональному комп’ютері за допомогою програми Excel-97. При цьому, порівняння двох генеральних сукупностей у випадку, коли число ступенів свободи не перевищувало 30 проводили за допомогою критерію Стьюдента (td), в іншому випадку – за допомогою нормованого відхилення (z) (Минцер О.П. та ін., 1991).

Рибницько-біологічна оцінка плідників вихідних форм. Оцінка плідників за екстер’єром. У віці шести років спостерігається достовірна перевага за якістю екстер’єрних показників самок та самців українського малолускатого коропа (УМКF1) над плідниками любінського внутрішньопорідного типу (ЛРК) за наступними показниками: коефіцієнт вгодованості, індекс високоспинності, індекс обхвату, індекс хвостового стебла, індекс відносної висоти голови та індекс відносної висоти хвостового стебла.

Якщо порівнювати дослідні групи плідників з іншими породами, типами та формами коропа то, в цілому, можна відмітити, що коропи ЛРК відповідають стандарту даного внутрішньопорідного типу української рамчастої породи (Томіленко В.Г., Тучапський Я.В., 1999; Томіленко В.Г., 2000) і є коропами з відносно валькуватою формою тіла, що стосується коропів УМКF1 то їх, цілком обґрунтовано, за класифікацією чеського дослідника Йозефа Покорни, можна віднести до високоспинних форм, хоч абсолютне значення індексу l/H у них на 10-12 % вище ніж у їх батьківської форми – румунського коропа фресинет (Бех В.В., 1997, 1998).

Оцінка плідників за комплексом репродуктивних показників. Дослідження репродуктивних показників самок у шестирічному віці виявило суттєву перевагу за робочою плодючістю на користь любінського рамчастого коропа (табл.1). Надзвичайно важливий, з практичної точки зору, показник відсотку позитивної реакції на гормональну стимуляцію у віці К6 сягає у самок УМКF1 55.5 %. Невисоке значення цього показника ймовірно успадковане від румунського коропа фресинет, у якого він складав лише 36.4 % (Бех В.В., 1998).

Таблиця 1

Репродуктивні показники самок вихідних форм

Показники | Походження | td | Р

УМКF1 (n=9) | ЛРК (n=11)

Позитивна реакція на горм. стимуляцію, % | 55.5 | 72.7 | - | -

Середня маса

овульованої ікринки, мг | Mm | 1.4410.015 | 1.4890.016 | 2.04 | =0.95

| 0.045 | 0.053

CV, % | 3.12 | 3.56

Робоча плодючість,

тис. ікринок | Mm | 532.740.9 | 711.142.1 | 2.85 | =0.99

| 122.7 | 139.6

CV, % | 23.0 | 19.6

Відносна робоча плодючість,

тис. ікринок/кг | Mm | 90.49.5 | 104.99.9 | 0.99 | =0.95

| 28.5 | 32.8

CV, % | 31.5 | 31.3

Репродуктивні якості самців дослідних груп є достатньо високими (табл.2), з перевагою плідників УМКF1. Незважаючи на те, що за такими показниками, як об’єм еякуляту та концентрація сперматозоїдів між дослідними групами коропів достовірної різниці не виявлено, інтегрований показник – істинна робоча плодючість (добуток об’єму еякуляту на концентрацію сперматозоїдів), висвітлює значну і високодостовірну перевагу на користь самців УМКF1.

Таблиця 2

Репродуктивні показники самців вихідних форм

Показники | Походження | td | Р

УМКF1 (n=10) | ЛРК (n=10)

Об’єм еякуляту, см3 | Mm | 17.12.9 | 13.92.7 | 0.77 | =0.95

| 9.2 | 8.5

CV, % | 53.63 | 61.43

Активний рух

сперматозоїдів, с | Mm | 59.16.5 | 50.26.2 | 0.94 | =0.95

| 20.6 | 19.6

CV, % | 34.78 | 39.06

Концентрація сперматозоїдів,

млрд. екз./см3 | Mm | 19.71.5 | 15.61.5 | 1.85 | =0.95

| 4.7 | 4.7

CV, % | 24.08 | 30.41

Істинна робоча плодючість самців, млрд. сперматозоїдів | Mm | 336.925.6 | 216.823.8 | 3.26 | =0.99

| 80.9 | 75.3

CV, % | 24.03 | 34.71

Рибницько-біологічна оцінка помісних коропів на першому році життя. Отримання нащадків та їх порівняльна оцінка на ранніх стадіях онтогенезу. З метою поєднання кращих ознак вихідних груп коропа та комплексної, достовірної оцінки промислових гібридів були проведені схрещування за такою схемою:

Вихідні форми | Потомство

++ ЛРК | х | >> УМКF1 | УМКЛF2

++ УМКF1 | х | >> ЛРК | УМКУF2

++ ЛРК | х | >> ЛРК | ЛРК

++ УМКF1 | х | >>УМКF1 | УМКF2

Чистопорідну та помісну молодь отримували заводським методом. Статеві продукти у самок отримували за допомогою ін’єктування суспензії гіпофізу або синтетичного стимулятора овуляції угорського виробництва “Овопел”. Інкубація ікри проходила в стандартних восьмилітрових апаратах Вейса та в столітрових апаратах типу ВНДІПРГ і тривала від 80 до 85 годин в залежності від генезису ембріонів. Потім личинки, які вилупились, пересаджувались в пластмасові лотки ЛПЛ та басейни шведського типу, де витримувались і підрощувались протягом 12 діб при загальній густоті посадки 400 тис. екз./м3. При підрощуванні використовували форелевий комбікорм угорського виробництва. Годівлю молоді коропа проводили до 10 разів на добу з інтервалом 1,5-2 години.

Протягом ембріонального та раннього постембріонального періоду розвитку проводились дослідження якості ембріонів та личинок коропів різного походження (табл. 3). При цьому за переважною більшістю показників спостерігається перевага помісної молоді перед чистопорідним любінським рамчастим коропом та малолускатим коропом другого покоління селекції УМКF2, отриманого “в собі”.

Достатньо значна різниця між коропами дослідних груп спостерігається за таким важливим показником, як кількість тепла, необхідного для вилуплення передличинок. За цією ознакою чистопорідний любінський рамчастий короп значно відрізняється від коропів іншого походження, що й підтверджують літературні дані про підвищену холодостійкість цього внутрішньопорідного типу (Томіленко В.Г., 2000).

За показником – маса личинок в момент вилуплення, спостерігається пряма залежність між вказаною ознакою і масою незаплідненої ікри, яку продукують самки відповідного походження. Так, у самок любінського внутрішньопорідного типу маса незаплідненої ікри у віці К6 складає 1.4890.016 мг, тоді як у малолускатого коропа F1 лише 1.4410.015 мг, відповідно і маса личинок у коропів походження ЛРК і УМКЛF2 є вищою, ніж у коропів іншого походження.

Таблиця 3

Показники розвитку малолускатих коропів різного генезису

на ранніх стадіях онтогенезу

Показники | Походження

УМКЛF2 | УМКУF2 | ЛРК | УМКF2

Запліднення ікри, % | 93.0 | 86.6 | 90.9 | 86.4

Індекс гетерозису, % | 104.9 | 97.7 | - | -

Розвиток ембріонів на стадії морули, % | 82.9 | 74.8 | 75.0 | 72.1

Індекс гетерозису, % | 112.7 | 101.7 | - | -

Розвиток ембріонів на стадії рухливого ембріону, % | 78.3 | 66.8 | 66.3 | 66.1

Індекс гетерозису, % | 118.3 | 100.9 | - | -

Кількість тепла, необхідного для вилуплення передличинок, градусо-години |

1570 |

1600 |

1520 |

1685

Маса передличинок в момент вилуплення, мг M m |

1.2060.009 |

1.1740.009 |

1.1810.010 |

1.1490.009

(n=100) | 0.090 | 0.091 | 0.101 | 0.092

СV, % | 7.46 | 7.67 | 8.47 | 7.83

Індекс гетерозису, % | 103.5 | 100.8 | - | -

Маса 3-добових личинок, мг M m | 1.9030.025 | 1.8010.024 | 1.7620.026 | 1.7190.025

(n=100) | 0.252 | 0.241 | 0.259 | 0.250

СV, % | 13.14 | 13.32 | 14.76 | 14.54

Індекс гетерозису, % | 109.3 | 103.5 | - | -

Маса 12-добових мальків, мг M m | 15.360.86 | 14.210.91 | 10.450.87 | 10.440.94

(n=100) | 8.61 | 9.10 | 8.72 | 7.41

СV, % | 56.05 | 64.04 | 70.04 | 59.57

Індекс гетерозису, % | 147.1 | 136.0 | - | -

Вихід молоді за період підрощування, % |

74.6 |

76.2 |

74.1 |

65.2

Індекс гетерозису, % | 107.1 | 109.4 | - | -

Якщо за показником маси 3-добових личинок спостерігається недостовірна перевага двох помісних форм перед чистопорідними, то перевага 12-добових мальків є достовірною за першим ступенем безпомилкового судження (Р0.95) (УМКЛF2УМКF2, z=2.58; УМКЛF2ЛРК, z= 2.37).

Порівняльне вирощування цьоголіток. З метою проведення достовірного порівняльного вирощування цьоголіток коропа різного генезису був використаний метод загального контролю, що дає змогу об’єктивно оцінити показники продуктивності коропів дослідних груп. Для загального контролю використовували коропів любінського внутрішньопорідного типу української лускатої породи (ЛЛК), молодь якого підсаджували до рамчастих коропів у співвідношенні 1 : 4, при загальній густоті посадки 50 (10 + 40) тис. екз./га.. Для зариблення використовували молодь у віці 12 діб після вилуплення. Починаючи з ІІ декади червня, проводилась годівля цьоголіток висівками, дробленим зерном та штучним комбікормом (протеїн 16 %). Загальні витрати корму за вегетаційний сезон при сумісному вирощуванні малолускатих і лускатих коропів склали 1950 кг/га, або 1950 кг на 50 тис. екз. посадженої на вирощування молоді.

Температурний та газовий режими вирощувальних ставів були сприятливими для вирощування цьоголіток. Гідрохімічні дослідження води проводили кілька разів за сезон. Концентрації біогенних елементів не перевищували нормативних величин і були достатніми для розвитку природної кормової бази. За вмістом головних іонів (класифікація О.А. Альокіна, 1970) вода вирощувальних ставів належить до гідрокарбонатного класу групи кальцію.

Динаміка розвитку зоопланктону та зообентосу протягом вегетаційного сезону носила достатньо стабільний характер. Інтенсивний розвиток природної кормової бази на початку сезону був обумовлений дією органічних добрив та незначним пресом вирощуваної риби. Далі, з нарощуванням біомаси риби у ставах, кормова база попадала під посилений пресинг, що призводило до поступового її зменшування. Пересічна концентрація зоопланктону у різних ставах коливалась в межах від 7.95 до 8.85 г/м3, зообентосу –1.91-2.24 г/м2, що можна вважати задовільним при вирощуванні цьоголіток коропа в ставах, які розташовані на підзолистих ґрунтах характерних для Закарпатської області.

В результаті проведення порівняльного вирощування цьоголіток малолускатого коропа різного генезису встановлено, що найвищої середньої маси за відкоригованими значеннями досягли коропи УМКЛF2 та УМКУF2 – 27.6 та 26.1 г відповідно (табл. 4). Найнижчу відкориговану середню масу зафіксовано у цьоголіток любінського внутрішньопорідного типу – 23.9 г. Індекс гетерозису за показником середньої маси складає 111.1 % для коропів походження УМКЛF2 та 105.0 % для реципрокної форми УМКУF2, що вказує на достатньо високу перевагу помісних коропів у порівнянні з вихідними батьківськими формами.

Найвище значення відкоригованого відсотку виходу з вирощувальних ставів зафіксовано у цьоголіток любінського рамчастого коропа – 71.9 %. Практично не поступається за цим показником помісна форма УМКУF2 – 71.7 %. Індекс гетерозису за показником виходу цьоголіток з вирощувальних ставів складає 104.6 % для коропів походження УМКУF2 та 101.1 % для реципрокної форми УМКЛF2.

Таблиця 4

Рибницько-біологічні показники цьоголіток малолускатого коропа різного генезису |

Ставок, походження

Показники | 1 | 2 | 3 | 4

УМКЛF2 | ЛЛК | УМКУF2 | ЛЛК | УМКF2 | ЛЛК | ЛРК | ЛЛК

Середня маса , г

фактична | 29.3 | 30.0 | 26.4 | 28.6 | 26.9 | 29.5 | 21.1 | 25.0

відкоригована | 27.6 | - | 26.1 | - | 25.8 | - | 23.9 | -

Індекс гетерозису ,% | 111.1 | - | 105.0 | - | - | - | - | -

Вихід з ставів, %

фактичний | 66.9 | 70.1 | 72.9 | 73.8 | 65.7 | 73.1 | 72.6 | 73.3

відкоригований | 69.3 | - | 71.7 | - | 65.2 | - | 71.9 | -

Індекс гетерозису, % | 101.1 | - | 104.6 | - | - | - | - | -

Рибопродукція, кг/га

фактична | 784.1 | 210.3 | 769.8 | 211.1 | 706.9 | 215.6 | 612.7 | 183.2

відкоригована | 764.5 | - | 747.7 | - | 672.3 | - | 685.8 | -

Індекс гетерозису, % | 112.6 | - | 110.1 | - | - | - | - | -

Основним інтегрованим показником, за яким проводять оцінку продуктивності в рибництві, є рибопродукція або рибопродуктивність. В нашому випадку, оцінку проводили за показником відкоригованої рибопродукції (без врахування рибопродукції, що була отримана за рахунок любінського лускатого коропа). Найвищого значення цей показник досяг у ставу № 1 – 764.5 кг/га, де вирощувались коропи УМКУF2. Інша реципрокна форма також забезпечила високу рибопродукцію – 747.7 кг/га. Слід зауважити, що як фактичні, так і відкориговані показники рибопродукції в ставах, де вирощувались помісні коропи є значно вищими у порівнянні з ставами, де вирощувались вихідні батьківські форми. В підсумку, індекс гетерозису за показником рибопродукції складає 112.6 % для коропів походження УМКЛF2 та 110.1 % для реципрокної форми УМКУF2, що вказує на значну перевагу помісних коропів у порівнянні з вихідними батьківськими формами

Порівняльне зимове утримання однорічок. Однією з найважливіших ланок у технологічному процесі вирощування ставової риби є зимівля рибопосадкового матеріалу, успішність якої залежить від багатьох чинників. В нашому випадку, якість зимівлі дослідного матеріалу можна вважати одним з головних критеріїв за яким ми порівнювали малолускатих коропів різного генезису, оскільки відомо, що одна з вихідних форм – любінський рамчастий короп несе в собі до 14.06 % спадковості амурського сазана. Посадка чотирьох дослідних груп цьоголіток на порівняльне зимове утримання проводилась спільно, в один зимувальний ставок площею 0.1 га з розрахунку 500 тис. екз./га, при цьому було проведено мічення коропів шляхом підрізання хвостового та черевних плавців.

Восени, за показником – коефіцієнт вгодованості - спостерігається достовірна різниця між всіма дослідними групами цьоголіток, що зумовлено, насамперед, різницею в будові тіла коропів. Навесні, різниця за коефіцієнтом вгодованості між однорічками різного генезису дещо нівелюється, хоча залишається достовірною для п’яти пар порівнянь (за виключенням порівняння помісних форм між собою). Серед дослідних груп однорічок найменше коефіцієнт вгодованості знизився за зиму у любінського внутрішньопорідного типу української рамчастої породи – на 0.25, найбільше у коропа УМКF2 – на 0.33. Помісні коропи успадковують цей показник проміжно відносно вихідних батьківських форм (табл. 5).

Таблиця 5

Рибницько-біологічні та біохімічні показники малолускатих однорічок

коропа різного генезису

Показники | Походження

УМКЛF2 | УМКУF2 | УМКF2 | ЛРК

КВ (листопад) M±m

у

CV, % | 3.31±0.04

0.39

11.78 | 3.45±0.04

0.41

11.88 | 3.58±0.04

0.40

11.17 | 2.99±0.04

0.41

13.71

КВ (березень) M±m

у

CV, % | 3.04±0.04

0.41

13.49 | 3.16±0.04

0.42

13.29 | 3.25±0.04

0.40

12.31 | 2.74±0.03

0.30

10.95

Зниження коефіцієнта вгодованості за період зимівлі | 0.27 | 0.29 | 0.33 | 0.25

Вихід однорічок з зимівлі, % | 86.0 | 84.9 | 80.9 | 85.6

Втрата маси за період зимівлі, г | 2.4 | 2.4 | 2.7 | 1.6

% | 8.2 | 9.0 | 10.1 | 7.8

Витрати сухої речовини за період зимівлі, % | 16.2 | 18.1 | 20.0 | 15.1

Витрати жиру за період зимівлі, % | 24.2 | 28.1 | 30.1 | 22.1

Витрати білка за період зимівлі, % | 14.0 | 14.9 | 15.9 | 12.1

Вихід однорічок із зимівлі є приблизно однаковим для трьох дослідних груп УМКЛF2, УМКУF2, ЛРК – близько 85 %, лише у однорічок УМКF2 він дещо нижчий – 80.9 %, хоча і залишається в межах нормативних значень. Втрата маси за період зимівлі найвища у малолускатого коропа УМКF2 – 10.1 %, найнижча у коропа ЛРК - лише 7.8 %.

Відомо, що найбільш інформативними показниками, які характеризують фізіологічний стан риби та готовність її до зимівлі, є показники хімічного складу тіла (Федорченко В.И. и др., 1992). В наших дослідженнях встановлено, що найвищий вміст поживних речовин як на початку, так і в кінці періоду зимівлі спостерігався у однорічок УМКЛF2. Так у листопаді вміст сухої речовини у них складав 25.1 %, жиру - 7.5 та білка - 15.1 %, у березні -21.0 %, 5.7 та 13.0 % відповідно, що в повній мірі забезпечує високу ефективність зимівлі в умовах Закарпатської області. Іншій реципрокній формі УМКУF2 також властивий достатньо високий вміст поживних речовин.

Рибницько-біологічна оцінка помісних коропів на другому році життя. Порівняльне вирощування товарних дволіток. З метою надання достовірної рибогосподарської оцінки товарним дволіткам малолускатого коропа різного генезису вирощування проводилось спільно в умовах одного ставу. При цьому, загальна густота посадки коропів складала 1600 екз./га (400 екз./га кожної групи). Перед посадкою риби в стави, оновлювали мітки у коропів дослідних груп.

Починаючи з ІІІ декади травня, проводилась годівля дволіток висівками, дробленим зерном та штучним комбікормом (протеїн 14-15 %). Загальні витрати корму за вегетаційний сезон при сумісному вирощуванні малолускатих коропів склали 2400 кг/га, або 2400 кг на 1600 екз. посаджених на вирощування однорічок.

За результатами гідрохімічних досліджень концентрації біогенних елементів були достатніми для розвитку природної кормової бази. Пересічна концентрація зоопланктону у різних ставах коливалась в межах від 5.79 до 6.32 г/м3, зообентосу – 1.07-1.14 г/м2.

В результаті проведення порівняльного вирощування малолускатих дволіток різного генезису встановлено, що найвищої середньої маси досягли коропи УМКЛF2 та УМКУF2 – 885.1 та 840.3 г відповідно (табл. 6).

Таблиця 6

Рибницько-біологічні показники дволіток малолускатого коропа різного генезису

Показники | Походження

УМКЛF2 | УМКУF2 | УМКF2 | ЛРК | Всього

Середня маса посаджених на вирощування однорічок, г |

26.9 |

24.0 |

24.2 |

19.5 |

-

Середня маса товарних дволіток, г |

885.1 |

840.3 |

805.4 |

715.0 |

-

Індекс гетерозису, % | 116.4 | 110.5 | - | - | -

Вихід дволіток з нагульних ставів, % |

89.7 |

85.5 |

83.0 |

87.2 |

-

Індекс гетерозису, % | 105.4 | 100.5 | - | - | -

Витрати комбікорму, кг/га | - | - | - | - | 2400

Рибопродукція, кг/га | 317.7 | 287.4 | 267.4 | 249.5 | 1122

Індекс гетерозису, % | 122.9 | 111.2 | - | - | -

Найнижчу середню масу зафіксовано у дволіток любінського внутрішньопорідного типу – 715.0 г. Індекс гетерозису за показником середньої маси складає 116.4 % для коропів походження УМКЛF2 та 110.5 % для реципрокної форми УМКУF2, що вказує на достатньо високу перевагу помісних коропів у порівнянні з вихідними батьківськими формами.

Найвищий подекадний приріст коропів дослідних груп спостерігався у липні – на початку серпня, тобто в період, коли риба досягла вже значної маси, інтенсивно живиться штучними кормами і температура води перевищує 20 ?С. Цікавим є той факт, що в літній період найвищий приріст зафіксований у малолускатого коропа другого покоління селекції, який за другу декаду липня досягав 102 г. За показником подекадного приросту помісні коропи УМКЛF2 та УМКУF2 значно перевершують вихідні форми протягом травня-червня та серпня-початку вересня. Любінський внутрішньопорідний тип української рамчастої породи проявив себе з найкращого боку в період з низькою температурою води та відсутністю годівлі штучними кормами (березень-квітень та вересень-жовтень).

Аналогічна ситуація спостерігалась за показником питомої швидкості росту (СW) в періоди з невисокою температурою води (7.5 –16.5 ?С), коли перевага коропів ЛРК досягала значних величин. При сприятливих температурних умовах, коли середньодобова температура води перевищувала 19 ?С, а також проводилась годівля штучними кормами, високу питому швидкість росту проявляли помісні форми УМКЛF2, УМКУF2 та вихідна форма УМКF2. В цілому, найвища питома швидкість росту спостерігалась в червні, в цей час коропи мали ще незначну масу, вода в ставах достатньо прогрівалась, риба починала активно споживати штучні корми.

Найвище значення відсотку виходу з нагульних ставів зафіксовано у дволіток УМКЛF2 – 89.7, а також у любінського рамчастого коропа – 87.2 %. Індекс гетерозису за показником виходу дволіток з нагульних ставів складав 105.4 % для коропів походження УМКЛF2 та лише 100.5 % для реципрокної форми УМКУF2.

У підсумку, за інтегрованим показником рибопродукції гетерозисна перевага помісних малолускатих дволіток досягала 122.9 % у коропів походження УМКЛF2 та 111.2 % у реципрокного варіанту УМКУF2, що вказує на значну перевагу помісних коропів у порівнянні з вихідними батьківськими формами.

Порівняльне зимове утримання товарних дворічок. Серед дослідних груп дворічок найменше коефіцієнт вгодованості знизився за зиму у любінського внутрішньопорідного типу української рамчастої породи – на 0.20, найбільше у коропа УМКF2 – на 0.28. Помісні коропи успадковують цей показник проміжно відносно вихідних батьківських форм.

Вихід дворічок із зимівлі був приблизно однаковим для трьох дослідних груп УМКЛF2, УМКУF2, ЛРК – 92.1-93.1 %, лише у однорічок УМКF2 він дещо нижчий – 88.5 %. Втрата маси за період зимівлі найвища у малолускатого коропа УМКF2 – 8.8 %, найнижча у коропа УМКЛF2 та ЛРК - лише 7.0 %.

Показники хімічного складу тіла товарних дволіток є важливими не тільки з погляду оцінки зимостійкості дослідних груп коропа, але певною мірою характеризують і споживчі якості риби. За результатами наших досліджень встановлено, що вміст поживних речовин у тілі малолускатих коропів був приблизно однаковим і забезпечував як високі споживчі якості, так і якісну зимівлю (зберігання) товарної продукції в умовах Закарпатської області.

Морфологічна характеристика помісних коропів. Екстер’єр товарних дволіток. За даними наших досліджень встановлено, що найбільш високоспинною формою серед дослідних груп коропа є дволітки походження УМКF2, у яких індекс l/H складав - 2.30. Найбільш валькувату (видовжену) форму тіла мали коропи любінського внутрішньопорідного типу української рамчастої породи, у яких значення індексу високоспинності досягло 2.69. Помісні коропи займали проміжне положення з незначною перевагою дволіток походження УМКУF2 (табл. 7).

Таблиця 7

Показники екстер’єру малолускатих дволіток коропа різного генезису (n=50)

Показники | Походження

УМКЛF2 | УМКУF2 | УМКF2 | ЛРК

Кв Mm | 3.25±0.04 | 3.32±0.04 | 3.45±0.04 | 2.91±0.03

| 0.42 | 0.41 | 0.40 | 0.33

Cv, % | 12.92 | 12.35 | 11.59 | 11.34

l/H Mm | 2.490.03 | 2.410.03 | 2.300.03 | 2.690.03

| 0.21 | 0.21 | 0.21 | 0.21

Cv, % | 8.43 | 8.71 | 9.13 | 7.81

l/O Mm | 1.240.02 | 1.210.02 | 1.150.02 | 1.300.02

| 0.12 | 0.11 | 0.11 | 0.12

Cv, % | 9.68 | 9.09 | 9.57 | 9.23

l/C Mm | 3.400.02 | 3.410.02 | 3.430.03 | 3.370.02

| 0.14 | 0.15 | 0.14 | 0.15

Cv, % | 4.12 | 4.40 | 4.08 | 4.45

l/Br Mm | 5.280.04 | 5.260.04 | 5.220.04 | 5.340.04

| 0.28 | 0.26 | 0.28 | 0.29

Cv, % | 5.30 | 6.10 | 5.36 | 5.43

lx/hx Mm | 1.330.01 | 1.300.01 | 1.250.01 | 1.410.01

| 0.08 | 0.08 | 0.07 | 0.09

Cv, % | 6.02 | 6.15 | 5.60 | 6.38

hc/H, % Mm | 58.660.75 | 60.710.77 | 57.090.71 | 63.320.81

| 5.30 | 5.44 | 5.02 | 5.73

Cv, % | 9.04 | 8.96 | 8.79 | 9.05

hx/H, % Mm | 28.890.45 | 30.450.48 | 31.900.50 | 27.910.46

| 3.18 | 3.39 | 3.54 | 3.25

Cv, % | 11.01 | 11.15 | 11.08 | 11.65

Аналогічна ситуація спостерігалася за показником – індекс обхвату (l/O), коропи УМКF2 є найбільш округлою формою, що вважається Г.І. Шпетом позитивною рисою з погляду збереження енергії та покращення обміну речовин. Помісні коропи займали проміжне положення, з незначною перевагою дволіток походження УМКУF2. За показником індексу голови (l/C) достовірної різниці між коропами дослідних груп не зафіксовано. Індекс хвостового стебла (lX/hX), завжди відігравав особливе значення в практиці селекційних робіт з малолускатим коропом. В нашій роботі встановлено, що помісні форми успадковують цю ознаку проміжно, і її значення коливається від 1.30 у коропів УМКУF2 до 1.33 у дволіток іншого реципрокного варіанту.

Інтер’єр товарних дволіток. За даними досліджень встановлено, що відносна маса печінки, селезінки, нирок та серця у коропів різного походження знаходиться в межах оптимальних фізіологічних значень. За показником – відносна маса кишечника спостерігається достовірна різниця в наступних парах порівнянь: УМКЛF2ЛРК, УМКF2ЛРК, УМКУF2УМКF2.

Відносна довжина передньої та задньої камери плавального міхура, а також їх співвідношення як за довжиною, так і за об’ємом – показники, що значною мірою обумовлені генезисом коропів, тому високодостовірна різниця, яка зафіксована між вихідними батьківськими формами та їх нащадками є логічною та передбачуваною. У коропа УМКF2 задня камера плавального міхура значно менша ніж у дволіток любінського внутрішньопорідного типу української рамчастої породи. В окремих випадках, спостерігається практично повна її редукція.

В умовах Закарпатської області найбільш скоростиглими серед самок дослідних груп виявились самки любінського внутрішньопорідного типу української рамчастої породи. Коефіцієнт зрілості у них досягав 0.83 %, статеві клітини старшої генерації були представлені ооцитами протоплазматичного росту (кінець ІІ – початок ІІІ стадії зрілості), гонади мають вигляд непрозорих тяжів, стать можливо легко ідентифікувати візуально. Самки походження УМКF2 були найбільш пізньостиглими, коефіцієнт зрілості у них складав лише 0.59 %. Самки помісних форм як за коефіцієнтом, так і за стадіями зрілості займають проміжне положення.

Серед самців дослідних груп спостерігається протилежна ситуація, найбільш скоростиглими виявились самці українського малолускатого коропа новостворюваного типу другого покоління селекції УМКF2. Коефіцієнт зрілості у них досягає 4.01 %, спостерігається активна хвиля сперматогенезу, зустрічаються цисти з чоловічими статевими клітинами на всіх етапах розвитку (ІІІ – початок ІV стадії зрілості). Самці любінського рамчастого коропа були найбільш пізньостиглими, коефіцієнт зрілості у них складав 2.05 %, гістологічна картина та зовнішній вигляд гонад відповідав початку ІІІ стадії зрілості. Самці помісних форм як за коефіцієнтом, так і за стадіями зрілості займають проміжне положення.

Фізичний аналіз товарної риби. За результатами досліджень встановлено, що у співвідношенні частин тіла найвищий відсоток тушки з плавцями зафіксовано у помісних коропів УМКУF2 – 60.11 %. Інша реципрокна помісь - УМКЛF2 та коропи УМКF2 дещо поступаються їм – 59.43 % та 59.89 % відповідно. У коропів любінського рамчастого коропа тушка з плавцями складає лише – 56.01 %, що пов’язано, насамперед, з високою часткою луски (2.09 %), валькуватою формою тіла та нижчою середньою масою. Те, що у вихідної форми УМКF2, а частково й у помісних коропів, лусковий покрив займає відносно невисоку питому частку в співвідношенні частин тіла, свідчить про якісну лускову “рамку” та довгострокову селекційну роботу за цією ознакою. При цьому, маса їстівної частини у перерахунку на 1 кг товарної продукції найвища у коропів походження УМКУF2 – 574.9 г. У порівнянні з любінським рамчастим коропом помісні форми переважають останнього за цим показником на