УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

УДК 636.2.082.352

ЙОВЕНКО ІРИНА ВАСИЛІВНА

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОЗВЕДЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ЗА ЛІНІЯМИ І РОДИНАМИ

06.02.01 – розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

с.Чубинське Київської області – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу

відтворення Інституту розведення і генетики тварин УААН

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Рудик Іван Адамович, завідувач кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Костенко Олександр Іванович, начальник

відділу зоотехнії Української академії аграрних наук

Провідна установа: Вінницький державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України, кафедра розведення сільськогосподарських тварин і зоогігієни

Захист відбудеться 10 червня 2003 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН; 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка,1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий 8 травня 2003 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Не дивлячись на те, що докорінно змінились економічні умови, в яких функціонує молочне скотарство, головним його завданням як і раніше, є підвищення продуктивності тварин з одночасним зменшенням витрат праці на виробництво продукції. Виконання цього завдання можливе за рахунок виведення високопродуктивних порід, типів, ліній, родин, стад і навіть окремих тварин. Разом з тим у селекції використовуються різні методи оцінки корів, бугаїв, ліній та родин. Пошук ефективних методів оцінки та добору бугаїв і корів при виведенні ліній та формуванні родин відіграє велику роль при визначенні результативності добору високоцінних корів, бугаїв-лідерів, удосконаленні методів добору, підбору, оцінки племінної цінності тварин. З цієї точки зору тему дисертаційної роботи слід вважати актуальною.

Зазначимо, що в минулому і нині проведено багато досліджень, статистичних аналізів, запроновано і апробовано достатньо формул та індексів для визначення племінної цінності бугаїв, корів, ліній і родин. Теоретичне обгрунтування та практична реалізація цього питання знайшли відображення у роботах провідних вітчизняних (Л.Т.Арсенов, 1974; Н.З.Басовский, И.А.Рудик, 1990; М.З.Басовський, І.А.Рудик, 1994; М.З.Басовський, І.А.Рудик, В.П.Буркат, 1992; І.П.Петренко та співавтори, 1997; А.М.Дубін, 2000; А.М.Дубін, 1999; Ф.В.Ильев, 1981; Н.Ф.Ростовцев, 1973 та ін.) і зарубіжних учених (K.Maijala, 1974; H.Skjervold, 1963; H.Skjervold,1965 ).

Великомасштабна селекція через використання кращого світового генофонду сформулювала коло селекційно-генетичних завдань, обов’язковою складовою яких є удосконалення існуючих систем оцінки, добору і використання окремих бугаїв і корів та в цілому ліній і родин, які включають в себе використання інформації про племінну цінність батька, матері; оцінку окремих тварин за декількома джерелами інформації з урахуванням генетичних та середовищних факторів.

Використання в селекційній практиці інтенсивних програм добору і використання бугаїв-лідерів, корів-рекордисток, сприяє високим темпам росту генетичного потенціалу за молочною продуктивністю (И.З.Сирацкий, 1979; Д.Т.Вінничук, П.М.Мережко, 1991; І.П.Петренко та співавтори, 1997; М.В. Зубець, Б.О.Агафонов, 1994 та ін.).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною планів науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН: “Розробити методи оцінки племінних ресурсів, ефективного та довготривалого використання порід сільськогосподарських тварин. Провести адаптаційну і селекційну оцінку племінних ресурсів порід тварин України” в 1998-2000 роках (№ державної реєстрації 0196U016326); “Розробити методи підвищення відтворної здатності тварин та раціонального використання племінних ресурсів” в 2001-2002 роках ( № державної реєстрації 0101U003123 ).

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень був аналіз результатів оцінки та добору окремих корів і бугаїв, а також корів-рекордисток, бугаїв-лідерів та в цілому ліній і родин української чорно-рябої молочної породи у трьох базових господарствах Київської області - племзаводах “Бортничі”, “Плосківський” і “Терезине”, який допоможе пошуку способів удосконалення методів розведення української чорно-рябої молочної породи. Для реалізації мети ставились для вивчення такі завдання: 1) провести оцінку бугаїв різних ліній за продуктивністю їх дочок; 2) проаналізувати добір батьків бугаїв і корів; 3) оцінити результати використання бугаїв-лідерів; 4) провести оцінку племінної цінності ліній; 5) оцінити корів за власними показниками; 6) проаналізувати оцінку матерів бугаїв і корів; 7) провести оцінку, добір і використання корів-рекордисток; 8) оцінити племінну цінність родин.

Об’єктом досліджень були корови, бугаї, лінії, родини української чорно-рябої молочної породи.

Предметом дослідження була молочна продуктивність матерів і дочок бугаїв, племінна цінність, корелятивні зв’язки, методи розведення.

Методи дослідження: зоотехнічні – оцінка бугаїв і корів за якістю потомства, оцінка племінної цінності ліній і родин (методики М.З.Басовського, І.А.Рудика, В.П.Бурката, (1992); М.З.Басовського, І.А.Рудика, (1994); М.З.Басовського та співавторів, (1995)); оцінка генетичних змін у стадах за модифікованою методикою Сміта (Н.З.Басовский, В.М.Кузнецов, 1977), біометричні – визначення середніх величин, їх похибки та взаємозв’язків за методикою Н.А.Плохинского (1970, 1969), Е.К.Меркурьевой і Г.Н.Шангина-Березовського (1964, 1977, 1983), економічні – економічна оцінка результатів досліджень за “Методикою визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій” (М.: Колос,1980).

Наукова новизна результатів досліджень. Вперше вивчена ефективність розведення української чорно-рябої молочної породи за лініями і родинами. Доведено, що виявлення в лініях бугаїв-лідерів і одержання від них ремонтних бугаїв наступної генерації сприяє скороченню числа батьків бугаїв і укрупненню генеалогічної структури популяції. Встановлено пряму залежність рівня племінної цінності синів і батьків. Виявлено, що ефективність добору матерів бугаїв можна підвищити за рахунок залучення більшої кількості джерел інформації. За результатами досліджень розроблено комплекс заходів щодо ефективного і раціонального використання бугаїв-лідерів і корів-рекордисток.

Практичне значення одержаних результатів. В Україні, в умовах інтенсивного породотворчого процесу, достовірна оцінка корів, бугаїв, ліній і родин в межах окремих стад та в популяціях сприяє удосконаленню методів добору та підбору, розробці найбільш ефективних програм селекції. Отримані результати досліджень мають безпосереднє значення для теорії та практики селекції. Матеріали досліджень впроваджені в господарствах Київської області – племзаводах “Бортничі”, ”Плосківський” і “Терезине” (акт впровадження від 16 вересня 2002 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно зібрана інформація про продуктивність корів та дочок бугаїв, а також в цілому ліній і родин української чорно-рябої молочної породи в трьох базових господарствах Київської області – племзаводах “Бортничі”, ”Плосківський” і “Терезине”, розроблена методика досліджень, проведена статистична обробка даних, описано і узагальнено результати досліджень, сформульовано висновки та пропозиції виробництву, що випливають із результатів досліджень.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи викладено та обговорено в доповідях на наукових конференціях Інституту розведення і генетики тварин УААН (1998 – 2001 рр.), в матеріалах науково-практичної конференції “Нові методи досліджень у тваринництві” (м. Харків, 2001 р.) та на міжнародній науково-виробничій конференції “Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів (м. Суми, 2002 р.), розширеному засіданні відділення розведення молочної худоби Інституту розведення і генетики тварин УААН в 2002 році.

Публікації. За матеріалами результатів досліджень опубліковано 8 наукових праць в журналах, міжвідомчих наукових збірниках та науково-технічних бюлетнях.

Структура та об’єм роботи. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 133 сторінках комп’ютерного набору і включає 39 таблиць, 5 рисунків. Список літератури містить 252 джерела, в т.ч. 49 іноземних.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Об’єктом досліджень були корови, корови-рекордистки, лінії і родини української чорно-рябої молочної породи, які належали племзаводам “Бортничі”, “Плосківський” та “Терезине” Київської області та бугаї, бугаї-лідери, які використовувались в цих же господарствах і належали Головному селекційному центру України та Київському обласному племінному об’єднанню.

Схема досліджень наведена на рисунку 1.

Для досліджень були використані матеріали племінного і зоотехнічного обліку трьох провідних базових господарств Київської області – племзаводів “Бортничі”, “Плосківський” та “Терезине” а також інформація про молочну продуктивність корів, їх ровесниць, дані генеалогічної структури стад, інформація на бугаїв ліній (за останні 20 років) та корів родин (1968-2001) за формою

Результативність

Рис.1. Схема проведення досліджень

відповідно 1-МОЛ і 2-МОЛ. Це дало змогу простежити сучасний стан лінійного розведення і розведення за родинами.

Племінну цінність бугаїв за продуктивністю їхніх дочок визначали за формулою (всі формули в даній роботі подаються за М.З.Басовським, І.А.Рудиком, В.П.Буркатом, 1992; М.З.Басовським, І.А.Рудиком, 1994; М.З.Басовським та співавторами, 1995):

(1)

де в – коефіцієнт регресії племінної цінності на генотип тварини; Dijk – середня продуктивність дочок; Pijk –середня продуктивність ровесниць i-го генотипу, j-го року, k-го стада.

Племінну цінність корови за власними показниками визначали за формулою:

(2)

де h2 – коефіцієнт успадковуваності надою за т лактаціями; t - коефіцієнт повторюваності; Pij – надій корови i-го генотипу за j-ту лактацію (або середнє за п лактацій ); - середній надій ровесниць і-го генотипу, j-ої лактації (або середнє за k лактацій).

Племінну цінність окремих корів, корів родин, а також корів-рекордисток визначали з врахуванням продуктивності: а) за найвищу лактацію; б) за 1-шу лактацію; в) в середньому за 3 або 5 лактацій і г) за декількома джерелами інформації. Одночасно визначали абсолютну продуктивність корів за вказані лактації.

Індекс племінної цінності родоначальниць родин за 3-ма джерелами інформації визначали за формулою:

, (3)

де А1, А2, А3 - племінна цінність відповідно матері, батька і корови за власною продуктивністю; - вагові коефіцієнти для кожного джерела інформації відповідно матері, батька і корови.

При цьому підбирали ровесниць в межах стада, де вирощена корова, в межах биковиробничих стад з врахуванням року народження, генотипу, генетичного тренду та ін.

Для оцінки генетичних змін () у стадах української чорно-рябої молочної породи (племзаводи “Бортничі”, “Плосківський” та “Терезине”) нами використана модифікована методика Сміта (Н.З.Басовский, В.М.Кузнецов,1977):

(4)

де - середньорічний генетичний тренд, наприклад середній надій на одну корову за рік, кг молока; - ефективне число дочок досліджуваного бугая; - племінна цінність досліджуваного бугая відповідно на початку (j) і в кінці (t) періоду визначення генетичного тренду; т – кількість бугаїв, оцінених за потомством, за якими визначається генетичний тренд; Т – період оцінки генетичного тренду (кількість років).

Племінну цінність корови (матері бугая) за власною продуктивністю визначали за формулою:

(5)

де P’ijk- продуктивність корови за і-ю лактацією, j-го генотипу у k-му стаді; Pijk-продуктивність одногенотипових ровесниць; B’ijk – продуктивність одногенотипових ровесниць, від яких відбирають бугаїв у племінних заводах, відповідно за і-ю лактацією, j-го генотипу у k-му стаді.

Оцінку племінної цінності родин, оцінку племінної цінності родин з врахуванням племінної цінності бугаїв, одержаних від корів родин та оцінку племінної цінності ліній було проведено за методикою, розробленою вченими кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету (М.З.Басовський, 1997).

Середню племінну цінність усіх корів родин знаходили з виразу (з урахуванням моделі визначення племінної цінності окремих корів):

(6)

де Ар.р.- племінна цінність родоначальниці родини; середня племінна цінність відповідно дочок, онучок, правнучок та ін.; ?п – кількість голів в родині.

Племінну цінність родин з врахуванням племінної цінності бугаїв, одержаних від корів родин визначали за формулою:

(7)

де Арод. – середня племінна цінність родини; Абуг. – середня племінна цінність бугаїв, одержаних від корів родин. Середня племінна цінність бугаїв ліній визначалась аналогічно. При цьому визначається середня племінна цінність бугаїв кожного покоління родовідної лінії (синів, онуків, правнуків та ін.) і аналізується динаміка та залежність її в поколіннях як в окремих лініях, так і в цілому в популяції. Генераційні інтервали батьків бугаїв (LБП) і батьків корів (LБК) обчислювали за методикою Н.З.Басовского (1983). Економічну оцінку результатів досліджень обчислювали за “Методикою визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій” (М.:Колос,1980). Матеріали оброблені біометрично за методикою Н.А.Плохинского (1969,1970), Е.К.Меркурьевой, Г.Н.Шангина-Березовського (1964,1977,1983). Уся біометрична обробка проведена з використанням ПЕОМ і мікрокалькулятора МК-61.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Аналіз ефективності селекції в племзаводах “Бортничі”, “Плосківський” і “Терезине” за надоєм показує, що ефект селекції за рік невисокий - +24,6 кг молока (табл. 1). Внесок з боку матерів бугаїв і матерів корів - +185 і +152,0 кг. Внесок у генетичний прогрес батьків бугаїв і батьків корів - +132,0 і +215,0 кг молока.

Аналіз досліджень вказує на те, що найвищої економічної ефективності можна досягти при використанні корів з середнім надоєм 7001 і більше кг молока для одержання від них ремонтних бугайців – 2584,34 гривень в цілому по стадах і 68 гривень в розрахунку на одного бугая. Економічна ефективність від використання корів (матерів бугаїв) з середнім надоєм 6000-7001 кг молока становитиме відповідно – 1993,90 і 52,47 гривень.

1. Оцінка ефективності селекції в племзаводах ”Бортничі”, “Плосківський” і “Терезине” Київської області

Категорія племінних тварин | Розведення за лініями і родинами

генетична перевага за: | генераційний інтервал, років

надоєм, кг | жиром, %

Батьки бугаїв | +132,0 | +0,02 | 5,7

Батьки корів | +215,0 | +0,01 | 6,8

Матері бугаїв | +185,0 | -0,01 | 8,7

Матері корів | +152,0 | +0,02 | 6,6

Сума по всіх категоріях тварин | +684,0 | +0,04 | 27,8

Ефект селекції | +24,6 | +0,001 | -

Залежність ефективності селекції від точності оцінки племінної

цінності бугаїв

Проведена нами оцінка бугаїв ліній вказує на те, що на стадах племзаводів “Бортничі”, “Плосківський” і “Терезине” протягом останніх 20 років використовувалось відповідно 74, 56 і 54 бугаїв. Проте, нами оцінено за якістю потомства лише 38 бугаїв, тобто оцінено тих бугаїв (табл.2), які одночасно використовувались в трьох господарствах.

Генеалогічна структура стад чорно-рябої худоби представлена бугаями таких генеалогічних груп голштинської худоби: Рефлекшн Соверінг 198998 – 32%, Віс Бек Айдіала 1013415 – 32%, Монтвік Чіфтейна 95679 – 24%, Інка Супрім Рефлекшн 121004 – 8%, Силінг Трайджун Рокіт 252803 – 4%.

Для встановлення впливу бугаїв на формування племінного стада корів нами здійснено оцінку плідників за молочною продуктивністю їх дочок. Племінна цінність за надоєм і кількістю молочного жиру використовуваних бугаїв в умовах племінних господарств відзначається дуже високою мінливістю показників. Так, розмах мінливості їх індивідуальної племінної цінності за надоєм коливається в межах від +1138 кг до –724 кг молока, за кількістю молочного жиру – від +50 до –26 кг. Середня племінна цінність оцінених бугаїв становила за надоєм - +215 кг молока, за вмістом жиру - +0,01%, за кількістю молочного жиру - +7,90 кг.

За характером зміни показників племінної цінності у бугаїв при інтенсивності відбору (1:3) ми розподілили їх на три категорії: поліпшувачі, нейтральні і погіршувачі. Поліпшувачами є плідники, у яких розряд племінної цінності за надоєм становить більше +402 кг молока, нейтральними – бугаї, племінна цінність яких від +28 до +402 кг молока, погіршувачами – плідники з

2. Продуктивність дочок і племінна цінність використовуваних бугаїв в розрізі племзаводів

По-рода | Число ви-корис-тову-ваних бугаїв, гол. | Ефек-тивне число до-чок, гол. | К-ть одно-часно вико-рис-тову-ваних буга-їв, гол | Продуктивність дочок | Племінна цінність за :

на-дій, кг | жир | на-до-єм, кг | жиром

% | кг | % | кг

Племзавод “Бортничі”

УЧРМ | 39 | 39 | 9 | 5698 | 3,67 | 209 | +286 | -0,05 | +7,0

ЧРГ | 35 | 21 | 29 | 7173 | 3,86 | 277 | +204 | +0,00 | +13,0

Племзавод “Плосківський”

УЧРМ | 27

24 | 9 | 6519 | 3,65 | 220 | +244 | -0,02 | +4,0

ЧРГ | 29 | 27 | 29 | 7114 | 3,92 | 279 | +244 | +0,01 | +17,0

Племзавод “Терезине”

УЧРМ | 17 | 37 | 9 | 5472 | 3,63 | 199 | +203 | -0,04 | +5,0

ЧРГ | 37 | 15 | 29 | 7004 | 3,77 | 264 | +170 | +0,01 | +6,0

Разом

УЧРМ | 83 | 38 | 9 | 5585 | 3,65 | 204 | +244 | -0,05 | +6,0

ЧРГ | 101 | 20 | 29 | 7097 | 3,85 | 273 | +206 | +0,01 | +12,0

Серед. | 184 | 29 | 38 | 6341 | 3,75 | 239 | +215 | +0,01 | +7,90

племінною цінністю нижче +28 кг молока. У табл. 3 показано розподіл оцінених бугаїв на категорії із урахуванням їх племінної цінності.

3. Розподіл бугаїв за розрядами їх племінної цінності

Розряд племінної цінності | Кількість бугаїв | Середня ПЦ за :

гол. | % | надоєм, кг | молочним жиром, кг

Поліпшувачі | 11 | 28,9 | +605,6±16,2 | +24,2±0,40

Нейтральні | 17 | 44,7 | +237,7±18,9 | +8,0±0,06

Погіршувачі | 10 | 26,4 | -251,9±12,1 | -10,1±0,46

Примітка. ПЦ– племінна цінність.

Нами проведено оцінку 38 чистопородних і помісних голштинських бугаїв, які використовувались у стадах чорно-рябої худоби племзаводів “Бортничі”, “Плосківський” і “Терезине” Київської області. Результати досліджень показують, що найбільше синів-поліпшувачів (+638 кг молока) отримано від батьків- поліпшувачів (+454 кг молока), від нейтральних батьків-бугаїв отримано одного сина-поліпшувача з племінною цінністю + 500 кг молока. Як правило від нейтральних батьків отримано більше нейтральних синів (7) з племінною цінністю +216 кг молока. Від батьків-погіршувачів отримано найбільше синів-погіршувачів - 5, тоді як від батьків-поліпшувачів і нейтральних отримано погіршувачів відповідно 2 і 3 сини. Таким чином між племінною цінністю батьків і синів існує реальна залежність, хоч не виключена можливість одержання від батька-поліпшувача сина-погіршувача чи, навпаки, від погіршувача – поліпшувача.

Аналіз середньої молочної продуктивності дочок бугаїв різних розрядів племінної цінності показав, що з підвищенням племінної цінності батьків збільшується і молочна продуктивність дочок. Так, середня молочна продуктивність дочок бугаїв з племінною цінністю +403-502 кг молока становить 7476±24,9 кг молока (Р<0,999), а вже дочки бугаїв з племінною цінністю +603 і більше кг молока мають середній надій 7770±22,8 кг молока (Р>0,95). Все це свідчить про те, що використання в стаді плідників з високими генетичними можливостями сприяє підвищенню генетичного потенціалу за надоєм у потомства.

У таблиці 4 наведено дані про плідників, які найбільше генетично вплинули на чорно-рябу худобу України, і яких, безперечно, можна віднести до лідерів цієї породи.

Дані таблиці 4 вказують на те, що оцінені бугаї мають високий рівень племінної цінності, який коливається в межах +500 - +1138 кг молока (Р>0,999). Звертає на себе увагу і те, що дочки цих лідерів мали середній надій близько 7385 кг молока. Завдяки інтенсивному добору в даних господарствах можна було б у найближчі роки підвищити темпи генетичного поліпшення худоби у 2-3 рази і досягти майже 40-45 кг молока за рік в розрахунку на 1 корову. Слід, однак зазначити, що в Україні інтенсивність використання видатних бугаїв знаходиться на низькому рівні, що знижує ріст темпів генетичного поліпшення молочної худоби.

Вивчення індексу племінної цінності ліній вказує на те, що високу племінну цінність мають лінії, родоначальники яких походять із трьох великих генеалогічних груп голштинської породи: Рефлекшн Соверинга 198998, Монтвік Чіфтейна 95679, Віс Бек Айдіала 1013415. Такими лініями є: лінія Валіанта 1650414.65 (+480 кг молока, 0,01% жиру та +17 кг молочного жиру). Позитивну племінну цінність мають також лінії, родоначальники яких походять з інших генеалогічних груп голштинської породи (Інка Супрім Рефлекшн 121004, Силінг Трайджун Рокіт 252803 ) . До них слід віднести лінії Суддіна 1698624.75 (+267 кг; -0,04%; +9кг) та Старбака 35279079 (+370 кг; -0,05; +9 кг). Подальше використання в стадах племзаводів “Бортничі”, “Плосківський” і “Терезине” бугаїв лінії Монтфреча 91779.72 (-405 кг; +0,05%; -6 кг) стало неефективним через зниження генетичної переваги бугаїв над породою.

4. Племінна цінність кращих бугаїв голштинської і української чорно-рябої молочної порід, оцінених за потомством у господарствах Київської області (племзаводи “Бортничі”, “Плосківський”, “Терезине”)

Кличка та інвентарний номер бугая | Кіль-кість до-чок, гол. | Продуктивність дочок за 305 днів I лактації | Індекс племінної цінності за:

надій, кг | вміст жиру в моло-ці,% | кіль-кість молоч-ного жиру, кг | надо-єм, кг | вмістом жиру в молоці, % | кіль-кістю молоч-ного жиру, кг

Ройялті 1898074 | 19 | 9375 | 3,85 | 360 | +1138 | +0,04 | +50

Ріплі 402052 | 61 | 7188 | 3,66 | 263 | +928 | -0,06 | +30

Астро 20378100 | 24 | 7212 | 3,62 | 262 | +718 | -0,08 | +26

Тенор 5430 | 97 | 5748 | 3,66 | 210 | +616 | -0,04 | +22

Творець 2902 | 17 | 6433 | 3,49 | 225 | +582 | +0,04 | +24

Бунт 5840 | 16 | 6595 | 3,65 | 240 | +542 | -0,06 | +18

Мілзон 394222 | 14 | 7803 | 3,92 | 305 | +534 | +0,06 | +26

Гоулд 1811342 | 15 | 8331 | 3,91 | 326 | +524 | +0,04 | +24

Ромео 395741 | 10 | 7432 | 3,71 | 276 | +500 | -0,08 | +16

В кожному племзаводі розводять велику кількість ліній (8-10), що призводить відповідно до використання великої кількості плідників (20-25 на 500-600 корів). Тому, скорочення числа батьків бугаїв і корів за рахунок використання лише найцінніших плідників дає змогу підвищити генетичний прогрес в популяціях (табл.5).

Проведений нами аналіз кореляційних зв’язків між продуктивністю батьків-бугаїв і потомства (табл. 5) вказує на те, що бугаї-погіршувачі мають низький рівень такого взаємозв’язку - 0,144-0,152 (Р<0,95) з синами і дочками. Трохи вищими виявились коефіцієнти кореляції у нейтральних бугаїв, відповідно 0,206-0,213 (P<0,95). Але й ці значення загалом невисокі. Найвищий корелятивний зв’язок спостерігається між продуктивністю дочок бугаїв-поліпшувачів і їх батьками, а також між племінною цінністю синів бугаїв-лідерів – 0,355-0,406 (Р>0,999).

Таким чином, племінна цінність батьків бугаїв і корів позитивно корелює з середнім надоєм корів і рівнем племінної цінності у синів, а це значить, що чим вищий рівень племінної цінності у батьків, тим вищим буде середній надій у їх дочок і вища племінна цінність у синів.

5. Корелятивний зв’язок між племінною цінністю батьків-бугаїв

і потомства

Показники кореляційних пар | За надоєм | п | r±mr | tr

Племінна цінність нейтральних бугаїв – продуктивність дочок бугаїв | 17 | 0,206±0,056 | 3,67

Племінна цінність бугаїв-погіршувачів - ” ” |

10 | 0,152±0,098 | 1,55

Племінна цінність бугаїв-поліпшувачів -” ” | 11 | 0,406±0,079 | 5,14

Племінна цінність нейтральних бугаїв – племінна цінність синів бугаїв | 6 | 0,213±0,159 | 1,34

Племінна цінність бугаїв-погіршувачів - ” ” | 6 | 0,144±0,163 | 0,88

Племінна цінність бугаїв-поліпшувачів - ” ” | 12 | 0,355±0,075 | 4,33

Оцінка корів родин

Протягом десятиліть в племзаводах “Бортничі”, “Плосківський” і “Терезине” Київської області створено велику кількість родин. Родоначальницями родин є видатні корови-рекордистки та окремі корови голштинської і чорно-рябої порід, які відіграли вирішальну роль в удосконаленні і створенні нової української чорно-рябої молочної породи. Найбільш чисельними родинами є: у племзаводі “Бортничі” – родини Песізи 1514 (29 гол.), Вишні 95 (22 гол.), Жилки 7339 (15 гол.), Дачки 193 (16 гол.) Формули 2595 (10 гол.); в “Плосківському” – Пензи 546 (17 гол.), Голубки 1394 (12 гол.), Десь 09970 (14 гол.), Баришні 0082 (18 гол.), Агресії 0450 (11 гол.), Гельїни 156 (8 гол.); в племзаводі “Терезине” – родини Базеліки 4173 (25 гол), Туфельки 100 (22 гол.), Касації 7797 (21 гол.), Лазейки 1088 (19 гол.), Бахти 2534 (17 гол.), Голубки 55 (13 гол.), Палати 4277 (28 гол.).

Аналіз отриманих даних показав, що племінна цінність корів, які входять до складу родин, в залежності від кількості врахованих джерел інформації змінюється. Так, за надоєм у корів родин спостерігається більша зміна племінної цінності, ніж за вмістом жиру. Ця відмінність обумовлена більш значним добором в родинах за молочною продуктивністю, а також меншою стійкістю цього показника при зміні умов годівлі. Деяких корів оцінено лише за першою лактацією, причому їх племінна цінність в основному позитивна. У багатьох з них перша лактація є найвищою, так як більше вони не лактували. Перша лактація найбільш повно відображає характеристику племінних якостей родин, бо на першу лактацію не впливає штучний добір. Оцінка корів за найкращою лактацією є ненадійною, бо передумовою високої молочної продуктивності є сприятливі умови годівлі, утримання і експлуатації.

При визначенні впливу рівня найвищого надою матерів корів на рівень молочної продуктивності їх дочок не спостерігалось істотної закономірності щодо підвищення надою. Надій і рівень племінної цінності в порівнянні з матерями у дочок дещо занижений. Це вказує на те, що абсолютні показники продуктивності матерів практично не впливають на підвищення молочної продуктивності їх дочок.

Вивчення впливу рівня середньої продуктивності матерів корів за три перші лактації на рівень молочної продуктивності їх дочок вказує на те, що між племінною цінністю матерів і дочок спостерігається певна залежність (відповідно +152 і +151 кг молока), тобто молочна продуктивність матерів і дочок знаходиться майже на однаковому рівні (Р>0,95). Тому ми вважаємо таку оцінку корів більш ефективною, бо маємо змогу простежити позитивну залежність між продуктивністю матерів і дочок. Кореляція між середнім надоєм матерів за три перші лактації і продуктивністю дочок становить – 0,296 (Р>0,95).

Ефективність добору матерів бугаїв можна підвищити за рахунок включення більшої кількості джерел інформації. У табл. 6 наведено порівняння ефективності оцінки матерів бугаїв різними методами.

6. Показники оцінок матерів плідників різної якості

Показники оцінки матерів | Поліпшувачі | Нейтральні | Погіршувачі

М±т | М±т | М±т

Голів | 11 | 17 | 10

Надій за кращу лактацію, кг | 7719±40,2 | 7025±47,1 | 6321±56,2

Надій за три перші лактації, кг | 7112±33,4 | 6822±45,5 | 5663±69,7

Племінна цінність за власною продуктивністю, кг |

+226±5,1 |

+193±4,0 |

+136±9,1

Племінна цінність за комплексом джерел інформації, кг |

+296±5,4 |

+238±5,7 |

+129±10,5

Племінна цінність синів за потомством, кг |

+605,6±16,2 |

+237,7±18,9 |

-251,9±12,1

Якщо оцінювати корів за найвищою лактацією, то різниця між продуктивністю матерів бугаїв-поліпшувачів, нейтральних і погіршувачів є невірогідною (Р<0,95). При оцінці матерів у середньому за три перші лактації різниця між продуктивністю матерів бугаїв-поліпшувачів, нейтральних і погіршувачів також є невірогідною (Р<0,95).

При оцінці племінної цінності матерів за власною продуктивністю кращими виявились матері бугаїв-поліпшувачів, племінна цінність яких становить +226 кг молока, що переважає племінну цінність матерів нейтральних бугаїв на 33 кг (Р<0,95), а матерів бугаїв-погіршувачів – на 90 кг (Р>0,999). При визначенні племінної цінності матері бугая ми порівнювали її продуктивність із продуктивністю ровесниць за аналогічні три лактації з корекцією на міжстадну генетичну різницю, а також на величину генетичного тренду в популяції. Визначена таким чином племінна цінність матерів бугаїв дала змогу визначити генетичну перевагу корів над ровесницями і відібрати кращих із них. При визначенні племінної цінності корів за комплексом джерел інформації перевага матерів бугаїв-поліпшувачів над матерями бугаїв-погіршувачів зберігається і становить – 167 кг (Р>0,95). Коефіцієнт кореляції між оцінкою корів за комплексом джерел інформації і племінною цінністю їх синів становить 0,468, що вказує на позитивну залежність (табл.7).

Розглянута нами група коефіцієнтів кореляції, за допомогою яких ми визначали величину і напрям зв’язку між ознаками, вказує на те, що дочки і сини матерів, яких оцінено за показниками найвищої лактації, мають низький рівень кореляційного зв’язку – 0,243-0,281 (Р<0,95). Дочки і сини, матерів яких оцінювали за продуктивністю перших трьох лактацій, також мають невисокий рівень такого взаємозв’язку, відповідно 0,296-0,260 (Р>0,999) (табл. 7).

7. Корелятивний зв’язок між продуктивністю матерів-корів і їх потомства

Показники кореляційних пар | За надоєм

п | r±тr | tr

Найвищий надій матерів – продуктивність дочок |

463 |

0,243±0,043 | 5,65

Середній надій матерів за три перші лактації - ” |

463 |

0,296±0,042 | 7,04

Найвищий надій матерів – племінна цінність синів |

38 |

0,281±0,153 | 1,84

Середній надій матерів за три перші лактації - ” |

38 |

0,260±0,155 | 1,67

Оцінка за комплексом джерел інформації - ” |

38 |

0,468±0,130 | 3,60

На сьогоднішній день (були враховані корови з продуктивністю від 8500 кг молока) корови-рекордистки характеризуються дещо нижчою молочною продуктивністю. Причинами зниження молочної продуктивності є перш за все несприятливі умови господарювання, і, як наслідок, погане забезпечення кормами, низька відтворна здатність поголів’я, нетривалий період використання через хвороби вимені та інші захворювання, незадовільні умови утримання та експлуатації. Проте, наявність самих корів-рекордисток у зазначених господарствах свідчить про високі потенціальні можливості до роздою корів української чорно-рябої молочної породи і певний прогрес у селекції.

За характером зміни племінної цінності в поколіннях ми розподілили родини на три категорії: прогресуючі (племінна цінність у дочок, внучок і правнучок та ін. збільшується), стабільні (племінна цінність у дочок, внучок і правнучок та ін. знаходиться майже на однаковому рівні), мінливі (племінна цінність досліджуваних родин має коливальний характер зміни продуктивності у поколіннях: знижується або підвищується), регресуючі (племінна цінність у дочок, внучок і правнучок та ін. знижується). У табл. 8 показано розподіл оцінених родин на категорії із урахуванням племінної цінності.

8. Розподіл родин на категорії за результатами оцінки

Стадо | Оці-не-но- ро-дин | Категорія родин

прогресуючі | стабільні | регресуючі | мінливі

родин | % | родин | % | родин | % | родин | %

“Бортничі” | 36 | 6 | 16,6 | 18 | 50,0 | 5 | 13,8 | 7 | 19,4 | “Плосківський” | 28 | 9 | 32,1 | 13 | 46,4 | 2 | 7,1 | 4 | 14,2 | “Терезине” | 11 | 4 | 36,3 | 5 | 45,5 | 1 | 9,1 | 1 | 9,1 | Всього | 75 | 19 | 25,3 | 36 | 48,0 | 8 | 10,7 | 12 | 16,0 |

Аналізуючи отримані дані, ми віднесли до категорії прогресуючих близько 25,3% оцінених родин, переважну більшість – до стабільних – 48,0%, до мінливих – 16,0% а решту – 10,7 % - до регресуючих.

Отже, передумовою для формування цінних родин є висока молочна продуктивність корів родин, а також висока їх плодючість протягом тривалого часу використання і значна племінна цінність приплоду, завдяки чому майже весь приплід залишають на плем’я. Це дасть можливість сформувати не лише своєрідну і специфічну для кожного окремого стада генеалогічну, а й генетичну структуру, якщо враховувати, що з провідних родин будуть відбирати і бугаїв-плідників.

В И С Н О В К И

1. Подальша селекційна робота з українською чорно-рябою молочною породою залежить від удосконалення системи розведення за лініями і родинами на основі принципів великомасштабної селекції. Разом з тим, у селекції використовуються різні методи оцінки корів, бугаїв, ліній та родин. Виявлення в лініях бугаїв-лідерів, а в родинах – цінних корів-рекордисток, дасть можливість підвищити інтенсивність добору і використання плідників і корів, а також значною мірою збільшити темпи генетичного прогресу за молочною продуктивністю в популяції.

2. Племінна цінність за надоєм і кількістю молочного жиру використовуваних бугаїв в умовах племінних господарств відзначається дуже високою мінливістю показників за надоєм (=426 кг) і кількістю молочного жиру (=16,3 кг). Так, розмах мінливості їх індивідуальної племінної цінності за надоєм коливається в межах від +1138 кг до –724 кг молока, за кількістю молочного жиру – від +50 до –26 кг. Середня племінна цінність оцінених бугаїв становила за надоєм - +215 кг молока, за вмістом жиру - +0,01%, за кількістю молочного жиру - +7,90 кг.

3. Загальний рівень племінної цінності оцінених бугаїв у племзаводах “Бортничі”, “Плосківський” і “Терезине” становить +215 кг молока, що свідчить про необхідність значного підвищення жорсткості відбору серед бугаїв-плідників. Більш високою племінною цінністю, як показали дослідження, відзначаються голштинські бугаї американської селекції (+650 кг молока, +0,03% жиру, +26,0 кг молочного жиру). Бугаї власної репродукції (+179 кг молока, -0,01% жиру, +8,0 кг молочного жиру) і канадського походження (+132 кг молока, -0,01% жиру, +6,0 кг молочного жиру) не досить високого рівня племінної цінності.

4. Досягнення максимального генетичного прогресу в породі можливе лише при відборі у групу батьків-бугаїв і корів найцінніших плідників за племінною цінністю. Кореляція між середнім надоєм дочок і племінною цінністю бугаїв-поліпшувачів складає +0,406 (Р>0,95).

5. Доведено, що племінна цінність батьків бугаїв і корів корелює з середнім надоєм корів і рівнем племінної цінності у синів. Проведений нами аналіз кореляційних зв’язків між продуктивністю батьків-бугаїв і потомства вказує на те, що бугаї-погіршувачі мають низький рівень такого взаємозв’язку - 0,144-0,152 (Р<0,95) з синами і дочками. Трохи вищими виявились коефіцієнти кореляції у нейтральних бугаїв, відповідно 0,206-0,213 (P<0,95). Але й ці значення загалом невисокі. Найвищий корелятивний зв’язок спостерігається між продуктивністю дочок бугаїв-поліпшувачів і їх батьками, а також між племінною цінністю синів бугаїв-лідерів – 0,355-0,406 (Р>0,999).

6. Серед використаних батьків бугаїв-плідників є родоначальники ліній (Валіант 1650414, Старбак 279, Елевейшн 1491007 ). Виявлення в лініях бугаїв-лідерів і одержання від них синів, сприяє не тільки скороченню числа батьків бугаїв, а й вдосконаленню генеалогічної структури української чорно-рябої молочної худоби. Зниження числа батьків-бугаїв з 24 до 4-5 голів, які будуть лідерами ліній, призведе до підвищення генетичного прогресу з 21,8 до 37,8 кг молока в розрахунку на одну корову в рік.

7. Рівень племінної цінності синів порівняно з племінною цінністю батьків-лідерів був нижчим. Це пояснюється низькою інтенсивністю добору і недостатньо добрими умовами середовища для реалізації потенціалу плідників.

8. Встановлено, що на показники оцінки родин за лактаціями значно впливає добір. Достовірність оцінки підвищується при врахуванні кількох джерел інформації. Так, племінна цінність родини корови Песізи 1514 за I лактацію становила +117 кг молока, I-III - +93 кг молока, за трьома джерелами інформації - +72 кг молока.

П Р О П О З И Ц І Ї В И Р О Б Н И Ц Т В У

1. Для подальшого покращання стад племзаводів “Бортничі”, “Плосківський” і “Терезине” та в цілому української чорно-рябої молочної породи слід використовувати для осіменіння корів бугаїв-поліпшувачів. Коефіцієнт кореляції між племінною цінністю бугаїв-поліпшувачів і продуктивністю їх дочок складає 0,406. Економічна ефективність від впровадження в селекцію стад цього заходу складе 27550 гривень 53 копійки, в тому числі в розрахунку на 1 корову – 22 гривні 96 копійок.

2. Проводити добір майбутніх матерів бугаїв за комплексом джерел інформації. Коефіцієнт кореляції в цьому випадку буде коливатись від 0,260 до 0,468. Для одержання ремонтних бугайців доцільно використовувати корів, середній надій яких за три перші лактації становить 7000 кг молока і більше. Економічна ефективність від цього заходу складе 1993 гривні 90 копійок, в тому числі на 1 бугая – 52 гривні 47 копійок.

Список публікацій за темою дисертації

1. Йовенко І.В. Методика визначення племінної цінності корів при розведенні молочної худоби за родинами // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету.-Біла Церква.-1999.-Вип.8.-Ч.2.-С.97-100.

2. Йовенко І.В. Методи оцінки родин корів // Розведення і генетика тварин.-2000.-Вип.33.-С.37-41.

3. Йовенко І.В. Залежність ефективності селекції від точності оцінки племінної цінності ліній і родин // Розведення і генетика тварин.-2001.-Вип.34.-С.175-176.

4. Йовенко І.В., Сірацький Й.З. Значення лінійного розведення у створенні та вдосконаленні породи // Тваринництво України.-2001.-№11-12.-С.12-14. (Дисертантом виконано експериментальну частину, статистичну обробку досліджень та їх аналіз).

5. Йовенко І.В. Розведення української чорно-рябої молочної худоби за лініями і родинами в системі великомасштабної селекції // Наук.-практ.конф. ”Нові методи досліджень у тваринництві.”- Науково-технічний бюлетень.-Харків.-2001.-№80.-С.57-58.

6. Йовенко І.В. Щодо генетичного поліпшення української чорно-рябої молочної породи // Вісник аграрної науки.-2002.-№1.-С.80-82.

7. Йовенко І.В., Сірацький Й.З. Ефективність оцінки і добору матерів та батьків бугаїв // Тваринництво України.-2002.-№2.-С.22. (Дисертант виконав експериментальну частину, біометричну обробку досліджень та аналіз).

8. Йовенко І.В. Роль корів-рекордисток у поліпшенні