ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ДЕМІНСЬКА Лариса Олексіївна

УДК 371.126

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВЯЗКИ У ПРОЦЕСІ

ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Донецькому державному інституті здоров’я, фізичного виховання і спорту при Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітету України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Бутенко Володимир Григорович,

Херсонський державний університет,

професор кафедри педагогіки і психології.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Шиян Богдан Михайлович,

Тернопільський державний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка,

завідувач кафедри фізичного виховання,

кандидат педагогічних наук, доцент

Мартиненко Володимир Васильович,

Луганський національний педагогічний

університет імені Тараса Шевченка,

директор Інституту фізичного виховання

і спорту.

Провідна установа: Харківський державний педагогічний

університет імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і

науки України, кафедра педагогіки.

Захист відбудеться 12 лютого 2004 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2

Автореферат розісланий 10 січня 2004 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та ступінь дослідженості проблеми. На сучасному етапі розвитку освіти в Україні посилюється увага широкої громадськості: вчених, діячів культури, працівників навчальних закладів до вирішення проблем формування особистості, збагачення її фізичних і духовних сил, стимулювання творчої активності. Особливої гостроти і актуальності вони набувають у системі підготовки майбутніх учителів фізичної культури. У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті зазначено, що розвиток фізичної культури і спорту є одним з головних принципів організації навчально-виховного процесу у вищій школі, показником його відповідності стратегії національних інтересів.

Учителі фізичної культури покликані вирішувати складні завдання фізичного виховання молоді, прилучення дітей та юнацтва до занять різними видами спорту. Діяльність вчителів фізичної культури пов’язана з відбором та формуванням спортивної еліти України. З погляду на це соціальна значущість проблеми професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури виявляється в необхідності піднесення престижу та ролі цінностей, які сприяють організації здорового способу життя широких верств населення, прилучення учнівської молоді до систематичних занять спортом і культурних форм відпочинку.

Науково-педагогічний аспект цієї проблеми зумовлений потребами в розробці теоретичної моделі професійної підготовки висококваліфікованих спеціалістів - учителів фізичної культури. Організаційно-методичне вирішення завдань підготовки учителів фізичної культури пов’язане з необхідністю впровадження в систему діяльності вищих навчальних закладів нових навчальних планів, програм, освітніх технологій. Усе це свідчить про те, що проблема підготовки майбутніх учителів фізичної культури, формування їх професійної культури та педагогічної майстерності є актуальною і вимагає свого теоретичного й практичного вирішення.

Дослідження в галузі теорії і методики професійної освіти сприяли актуалізації зазначеної проблеми. Так, у науковій літературі знайшли відображення окремі питання професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Відомі українські педагоги К.Ушинський, А.Макаренко, В.Сухомлинський наголошували на необхідності педагогічного забезпечення процесу фізичного виховання дітей і молоді, формування педагогічної майстерності учителів фізичної культури.

Увага вчених (В.Горащук, Е.Дорошенко) спрямована на дослідження актуальних питань теорії і практики фізичного виховання молоді у вітчизняній педагогіці. Науковий пошук дослідників (О.Петунін, М.Станкін, В. Яловик) пов’язаний з формуванням організаційних, комунікативних, мовленнєвих та педагогічних здібностей учителів фізичної культури. Вивченню проблем оптимізації спортивного тренування, удосконалення форм і методів фізичного виховання учнівської і студентської молоді присвятили свої праці вчені-педагоги (О. Демінський, Є. Приступа, Б.Шиян).

У педагогічних працях аналізуються питання, що пов’язані зі змістом міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки вчителя ( Т.Архіпова, С.Гончаренко, Д.Кірюшкін), створенням ступеневої системи підготовки вчителів фізичної культури (Л.Волков, В.Платонов, Ю.Шкребтій), формуванням професійно-педагогічних інтересів та орієнтацій студентів (Н.Зубанова), підвищенням якості професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, значенням окремих спортивно-педагогічних дисциплін, самостійної роботи зі спортивних ігор у системі професійної підготовки (Г.Глоба, Л.Євсеєв, С.Кичук, Г.Максименко, Б.Стасько, В.Наумчук), естетичного і фізичного розвитку школярів (Т.Ротерс), підготовкою майбутнього учителя до пошукової роботи (Л.Завацька, С.Косін), використанням нових освітніх технологій у процесі фізичної підготовки студентів (В.Андросюк, А.Чорноштан), індивідуального підходу в підготовці вчителя фізичної культури (А.Цьось).

Водночас проблема професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури залишається ще недостатньо дослідженою. Зокрема, вимагають свого послідовного розв’язання на теоретичному й практичному рівнях питання використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, впровадження інтегрованих навчальних дисциплін, які спроможні, охоплюючи в собі знання з різних наукових галузей, створювати оптимальні умови для збагачення професійно-педагогічного досвіду. Відсутність необхідних наукових рекомендацій з цього питання призводить до недостатнього використання можливостей навчального процесу в системі підготовки вчителів фізичної культури, не забезпечує повноцінний розвиток професійно-педагогічних якостей студентів, їхньої інтелектуальної і творчої активності.

Необхідність дослідження проблеми ефективного використання міжпредметних зв’язків у професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури зумовлена важливістю оновлення концептуальних, теоретичних і технологічних засад, які б відповідали сучасним досягненням у галузі філософії освіти, психології, педагогіки. Міжпредметні зв’язки в навчальному процесі вищої педагогічної школи повинні будуватися на принципах гуманістичної педагогіки, зорієнтованої на розвиток особистості майбутнього учителя, здатного інтегрувати знання, ефективно використовувати їх з метою професійної самореалізації.

Актуальність проблеми, недостатнє теоретичне і методичне її обрунтування й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Міжпредметні зв’язки у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною комплексної теми кафедри педагогіки і психології Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту при Національному університеті фізичного виховання і спорту України, яка входить до загальноінститутської теми “Дослідження фізичної підготовленості школярів” (шифр № 0101U004940), узгоджена в такому формулюванні в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 27 березня 2002 р.).

Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, а предметом - педагогічні умови ефективного використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Мета дослідження полягає в теоретичному обрунтуванні сутності міжпредметних зв’язків та експериментальній перевірці педагогічних умов їх ефективного використання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Гіпотеза. Міжпредметні зв’язки відіграють важливу роль у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, сприяють засвоєнню необхідних знань, оптимізують навчальний процес, розвивають інтелектуальні та творчі здібності. Ефективне використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури стає можливим за таких педагогічних умов:

·

·

·

·

Відповідно до мети і гіпотези дослідження поставлено такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

Теоретико-методологічною основою дослідження є філософські праці, в яких розкривається гуманістична стратегія теорії і практики навчального процесу (І.Зязюн, В.Кремень), висвітлюються філософські основи інтеграції знань в освіті, концептуальні підходи до формування новітніх освітніх систем (І.Козловська, А.Лігоцький); психологічні роботи, присвячені питанням психології особистості (Л.Виготський, А.Петровський), науковим засадам і принципам функціонування особистісно орієнтованих виховних технологій (І.Бех), педагогічні дослідження, що визначають загальні основи професійної педагогіки (І.Зязюн, Н.Ничкало), питання формування особистості учителя фізичної культури (М.Віленський, Т.Іванова), теоретичні засади формування змісту освіти (В.Ільченко, О.Савченко), сутність та технології реалізації міжпредметних зв’язків у навчальному процесі (Т.Архіпова, В.Максимова, А.Єрьомкін) та використання інтегративної основи в навчальних курсах ( Р.Арцішевський, В.Ільченко, Г.Тарасенко).

У процесі дослідження було використано комплекс методів: теоретичні - вивчення й аналіз науково-педагогічної літератури для визначення сутності та структури професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури; метод теоретичного моделювання при визначенні можливостей та шляхів використання міжпредметних зв’язків у навчальному процесі; теоретичне осмислення практики використання міжпредметних зв’язків викладачами вищих навчальних закладів; ретроспективний аналіз власного педагогічного досвіду організації і проведення навчальних занять зі студентами на інтеграційній основі; емпіричні - педагогічні спостереження, анкетування, тестування, дослідницькі бесіди, спеціальні завдання, констатуючий і формуючий експерименти, кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Етапи і база дослідження. Дослідження охоплювало три взаємопов’язані етапи:

Перший етап (1997-1998рр.) присвячений аналізу теоретичних джерел дослідження, вивченню науково-педагогічної літератури, теоретичному та концептуальному осмисленню проблеми, визначенню мети, основних завдань, гіпотези, вибору необхідних методів дослідження проблеми використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Другий етап (1999-2000 рр.) передбачав проведення констатуючого експерименту, визначенню стану сформованості окремих компонентів професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, аналіз ефективності використання міжпредметних зв’язків викладачами вищих навчальних закладів спортивно-педагогічного профілю.

Третій етап (2001-2002 рр.) мав дослідно-експериментальну спрямованість. На основі даних теоретичного аналізу та констатуючого експерименту було визначено педагогічні умови ефективного використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури; здійснено кількісну обробку та якісний аналіз даних формуючого експерименту, оформлено матеріали та висновки дисертаційної роботи; підготовлено методичні рекомендації викладачам вищих навчальних закладів щодо розв’язання зазначеної проблеми.

Базою дослідження були Донецький державний інститут здоров’я, фізичного виховання і спорту при Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Херсонський державний університет, Львівський державний інститут фізичної культури, Запорозький державний університет, Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. На базах дослідження експериментальною роботою було охоплено 1240 студентів, 448 викладачів вищих навчальних закладів. Педагогічний експеримент здійснювався безпосередньо автором дослідження в процесі викладання навчальних дисциплін у Донецькому державному інституті здоров’я, фізичного виховання і спорту при Національному університеті фізичного виховання і спорту України, а також під його керівництвом викладачами інших вищих навчальних закладів.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обгрунтовані педагогічні умови ефективного використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури; дістало подальший розвиток визначення сутності професійної підготовки учителів фізичної культури та її структурних компонентів; виділено ряд положень, що характеризують зміст і функції міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Практична значущість роботи полягає в тому, що запропоновано методику вивчення ефективності міжпредметних зв’язків у професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури; розроблено орієнтовну програму використання міжпредметних зв’язків у вищих навчальних педагогічних закладах; визначено тематику, завдання та зміст міжпредметних зв’язків при вирішенні питань розвитку уваги і пам’яті в студентів; укладено методичні рекомендації з теми “Міжпредметні зв’язки у професійній підготовці вчителя фізичної культури”. Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчально-виховний процес Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту при Національному університеті фізичного виховання і спорту України (довідка про впровадження № 71 від 11.03. 2003р.); Львівського державного інституту фізичної культури (довідка про впровадження № 109 від 25. 02 2003р.); Запорізького державного університету (довідка про впровадження № 235 від 31. 03. 2003р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки і психології Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту, доповідалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Сучасні проблеми розвитку теорії та методики спортивних і рухливих ігор” (Львів, 1997), “Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність” (Київ, 1997); “Ідеї В.І.Вернадського та взаємозумовленість стратегічного партнерства вищого навчального закладу і школи в освітньому просторі регіону” (Кременчуг, 2001); “Молода спортивна наука України” (Львів, 2003).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано в 18 одноосібних наукових та науково-методичних працях, з них 13 – у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 328 найменувань, та 5 додатків на 36 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 178 сторінках, проілюстровано 11 таблицями, 22 рисунками. Повний обсяг роботи - 245 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та ступінь дослідження проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, основні завдання, теоретико-методологічну основу, етапи та базу дослідження, наукову новину, теоретичну і практичну значущість роботи, відображено апробацію й впровадження результатів дослідження в системі підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

У першому розділі – „Міжпредметні зв’язки в процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури як педагогічна проблема” – розкрито сутність та структурні компоненти професійної підготовки учителів фізичної культури, визначено зміст і функції міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, проаналізовано теорію і практику використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Аналіз наукової літератури з проблеми професійної підготовки учителів фізичної культури дав можливість виділити декілька основних підходів до осмислення сутності та структурних компонентів професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури (С.Гончаренко, І.Зязюн, С.Зуєв, С.Тюлєньков, Г.Презлята, М.Ярмаченко). Учені розглядають професійну підготовку учителя передусім як соціальну та психологічну проблему, зосереджуючи увагу на питаннях соціально-економічного забезпечення цього процесу, розкритті психологічних резервів, які сприяють оптимізації навчально-тренувальної діяльності майбутніх учителів фізичної культури. Водночас, серед основних підходів до наукової інтерпретації сутності професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури все більшого значення набувають питання педагогічного змісту, пов’язані з прищепленням студентам необхідних умінь і навичок професійної діяльності, спрямованої на формування фізичної культури особистості.

Педагогічне осмислення і вирішення зазначеної проблеми охоплює низку питань, без яких неможливе професійне становлення майбутнього учителя фізичної культури з погляду забезпечення його необхідними знаннями, вміннями і навичками організації фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності в дитячих та юнацьких колективах. Теоретичний аналіз проблеми педагогічного забезпечення зазначеного процесу дозволив виділити структурні компоненти процесу професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, таких, як: духовний, психологічний, рівень фізичної підготовки, комунікативний, інформаційний, організаційний та креативний.

Духовний компонент професійної підготовки майбутнього учителя фізичної культури складається з формування наукового світогляду, моральної свідомості і естетичного досвіду.

Психологічний компонент повязан з формуванням ємоційно-чуттєвої, інтелектуальної та вольової активності учителя.

Рівень фізичної підготовки складається з формування загальнофізичних, психофізіологічних і спортивних якостей учителя.

Комунікативний компонент представлено педагогічним тактом, стилем і образом поведінки вчителя фізичної культури.

Інформаційний компонент складається з освоєння соціальної, наукової та естетичної інформації необхідної вчителю.

Організаційний компонент складається з оволодіння учителем методами організації фізкультурно-оздоровчої роботи, занять з фізичного виховання в школі і спортивного тренування.

Креативний компонент - це виявлення творчого натхнення, педагогічного пошуку і участь у науково-дослідній діяльності вчителя фізичної культури.

Процес професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури отримує можливість свого збагачення й розвитку, якщо його зміст набуватиме системного характеру, охоплюватиме в собі найважливіші досягнення науки, культури, мистецтва, спрямовуватиме увагу й зусилля фахівців у галузі фізичної культури і спорту на комплексне розв’язання актуальних завдань професійного становлення особистості викладача-тренера, розвитку його професійного досвіду, знань, умінь і навичок. Звідси актуального характеру набувають питання інтеграції знань у процесі професійної підготовки вчителя фізичної культури, ефективного використання міжпредметних зв’язків під час формування найважливіших професійних якостей у студентів навчальних закладів.

Міжпредметні зв’язки є складовою частиною навчально-виховного процесу, проте їх зміст визначається в науково-педагогічній літературі по-різному. Найбільш поширеними серед учених-педагогів є гносеологічний та анатомічний підходи до визначення змісту міжпредметних зв’язків, які дозволяють зосереджувати педагогічні зусилля на розкритті об’єкт-об’єктних відносин, а також розвитку сил і можливостей особистості як суб’єкта процесу професійної підготовки. Водночас, особливого значення набуває культурологічне осмислення міжпредметних зв’язків як цілісного, багато аспектного та саморегулятивного явища в системі підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Культурологічний підхід є найбільш оптимальним у визначенні сутності, змісту та функцій міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Він дозволяє осмислити міжпредметні зв’язки як системне явище, здатне відображати найважливіші аспекти професійного досвіду вчителя фізичної культури, а також функціонально впливати на їх розвиток. До основних функцій міжпредметних зв’язків віднесено ціннісно-орієнтаційну, пізнавальну, розвивальну, виховну та креативну.

На основі аналізу науково-педагогічної літератури розглянуто теоретичні та методичні засади використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки вчителів фізичної культури, що спрямовані на: удосконалення змісту, форм і методів навчально-пізнавальної діяльності студентів; формування в студентів світоглядної, інтелектуальної, моральної, екологічної, фізичної та естетичної культур; набуття майбутніми вчителями необхідного педагогічного досвіду.

Особисте значення у процесі професійної підготовки вчителів фізичної культури мають таки дисципліни, як: спортивна фізіологія, вікова фізіологія, вікова психологія, психологія спорту, педагогіка, педагогічна майстерність, теорія і методика фізичного виховання.

Дослідження сучасної практики використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури дозволило:

· визначити ставлення викладачів вищих навчальних закладів до використання міжпредметних зв’язків у навчально-виховній роботі;

· з’ясувати існуючі підходи до планування викладачами міжпредметних зв’язків у процесі викладання навчальних дисциплін;

· виділити основні причини, що перешкоджають активному використанню міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки учителів фізичної культури.

У другому розділі – „Педагогічні умови ефективного використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури” – виділено сучасні вимоги до педагогічного забезпечення міжпредметних зв’язків, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, необхідні для ефективного використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Педагогічне забезпечення міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки вчителів фізичної культури знаходиться в тісному взаємозв’язку із соціальними, культурологічними, психологічними та дидактичними вимогами. При цьому можливим є виділення педагогічних умов, які б забезпечували ефективне використання міжпредметних зв’язків у цьому процесі. У процесі дослідження були теоретично обґрунтовані такі педагогічні умови, як:

· підготовка викладачів вищих навчальних закладів до використання міжпредметних зв’язків у навчальному процесі;

· спрямування змісту міжпредметних зв’язків на розвиток структурних компонентів професійної підготовки учителів фізичної культури;

· поетапне використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури;

· розробка і впровадження у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури навчальних курсів, побудованих на міжпредметній основі (рис. 1).

Зазначимо, що готовність викладачів вищих навчальних закладів до використання міжпредметних зв’язків у навчальному процесі набуває оптимального характеру, якщо охоплює в собі найважливіші параметри особистості, які спонукають до певних дій, визначають напрями та зміст професійної діяльності, дозволяють приймати конструктивні рішення, самостійно досягати конкретних результатів. До них віднесено інтерес до використання міжпредметних зв’язків, усвідомлення їх сутності та можливостей, розуміння мети та основних завдань міжпредметних зв’язків у навчальному процесі.

Спрямування змісту міжпредметних зв’язків може бути різним: дидактичним, виховним та професійним. Останнє передбачає збагачення духовного, психологічного, фізичного, комунікативного, інформаційного, професійного досвіду студентів на основі міжпредметних зв’язків до основних напрямів професійної діяльності.

Педагогічні умови ефективного використання міжпредметних

зв’язків у процесі професійної підготовки учителів фізичної культури

Готовність викладачів вищих навчальних закладів до використання

міжпредметних зв’язків у навчальному процесі

Спрямування змісту міжпредметних зв’язків на розвиток компонентів

професійної підготовки учителів фізичної культури

Поетапне використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної

підготовки учителя фізичної культури

Розробка і впровадження у процесі професійної підготовки майбутніх

вчителів фізичної культури навчальних курсів

Рис.1. Педагогічні умови ефективного використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки вчителів фізичної культури

На основі теоретичного аналізу виділено основні напрями організаційного забезпечення процесу використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. До них віднесено організаційне забезпечення міжпредметних зв’язків у процесі викладання навчальних дисциплін; виховної роботи зі студентами; професійної підготовки. Організаційне забезпечення міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки вчителя фізичної культури передбачає їх використання під час розвитку окремих професійних якостей (моральних почуттів, педагогічного такту та т.ін.), структурних компонентів професійної підготовки (духовних, психологічних та т.ін.); реалізації усього комплексу професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Поетапне використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури передбачає виділення одного з структурних компонентів професійної підготовки, вибір викладачами навчальних дисциплін, необхідних для встановлення міжпредметних зв’язків; структурування навчальної інформації, отриманої на основі інтегративного підходу; аналіз та оцінку результатів міжпредметного навчання.

Розробка і впровадження в процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури навчальних курсів, побудованих на міжпредметній основі, є важливою умовою успішного вирішення зазначеної проблеми. На підставі аналізу досвіду Р.Арцішевського, В.Ільченка, Г.Тарасенка та ін. виділено існуючі підходи до побудови навчальних курсів на інтегративній основі, визнано найбільш доцільним системний підхід до побудови таких навчальних курсів, які б забезпечували взаємозв’язок теоретичної та практичної підготовки вчителя, розвиток професійного досвіду та вміння його використовувати в шкільній практиці.

Обґрунтовані на теоретичному рівні педагогічні умови використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури були перевірені в процесі формуючого експерименту, який мав декілька етапів. На підготовчому етапі експерименту були розроблені такі матеріали:

· Програма і тематичний план методичного семінару для викладачів навчального закладу „Використання міжпредметних зв’язків у процесі підготовки учителя фізичної культури”.

· Програма використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання навчальної дисципліни „Фізіологія”.

· Програма і методичне забезпечення навчального курсу „Методи і засоби підвищення ефективності навчання школярів фізичній культурі”.

Під час основного етапу формуючого експерименту проведені заняття методичного семінару викладачів, присвячені питанням їх підготовки до використання міжпредметних зв’язків у навчальному процесі, прочитано майбутнім учителям фізичної культури навчальний курс з „Фізіології”, в процесі якого були створені необхідні педагогічні умови для використання можливостей міжпредметних зв’язків, проведено зі студентами теоретичні й практичні заняття з нового інтегрованого курсу „Методи і засоби підвищення ефективності навчання школярів фізичної культурі ”.

На завершальному етапі педагогічного експерименту були підведені підсумки проведеної роботи, отримано дані, що характеризували її результати, проаналізовано зміни, що відбулися в використанні міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. У процесі педагогічного експерименту відбулися позитивні зміни в ставленні викладачів до використання міжпредметних зв’язків у навчальному процесі, кількісні й якісні дані, які засвідчили суттєве зменшення чисельності тих викладачів, які на початку експерименту виявляли негативне чи байдуже ставлення до використання міжпредметних зв’язків у навчальному процесі (від 38,9 % на початок експерименту до 13,9 % на кінец).

Зміст та спрямованість міжпредметних звязків, які використовували викладачи в своїй роботі, знайшли відображення в робочих навчальних програмах, планах лекційних і практичних занять з дисціплін, які читаються для майбутніх учителів фізичної культури, а також методичному забезпеченні навчальних дисциплін і зокрема, навчального курсу фізіології.

Під час педагогічного експерименті було визначено ступінь розвитку основних компонентів професійної підготовки: духовний компонент (від 11,1% на початок експерименту до 44,4 на кінец); психологічний компонент, відповідно: 25% - 58,3%; рівень фізичної підготовки: 16,7% - 50%; комуникативний компонент: 5,6% - 25%; інформаційний компонент: 33,3% -80,6%; організаційний компонент: до 16,7%; креативний компонент: до 27,8%.

Дані педагогічного експерименту засвідчили також позитивні зміни, що відбулися в розвитку професійно важливих якостей майбутніх учителів фізичної культури (уваги і памяті). Позитивні зміни покращили результати навчальної успішності. У студентів, які мали переважно низькі оцінки якостей уваги, після навчальних занять середня величина навчальних оцінок піднялася від 3,5 до 4,0 балів. Така різниця має достовірний характер (Р<0,01). Проте, у студентів, які мали переважно найбільш низькі оцінки видів пам’яті, після зазначених занять оцінки навчальної успішності змінилися з 3,3 до 4,1 бала, що знову-таки є достовірною зміною (Р<0,01). Вірогідність отриманих результатів було визначено до допомогою критерія Стьюдента.

Під час завершення педагогічного експерименту були проведені дослідницькі бесіди зі студентами, що дозволило отримати суб’єктивну оцінку того, наскільки вагомими стали зміни в розвитку їхньої пам’яті, уваги а також у покращанні навчальної успішності. Висловлені студентами судження засвідчили, що підвищився рівень їх складності під час навчальних занять, покращилась пам’ять: студенти швидше запам’ятовували матеріал і довше зберігали його в пам’яті, легше орієнтувалися в ситуаціях, які вимагали швидкого рішення поставлених задач, краще використовували отримані теоретичні знання з практики, в них посилилося почуття впевненості на заняттях, а також підвищилася зацікавленість у заняттях та покращанні своїх результатів.

Результати експериментальної перевірки педагогічних умов використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури підтвердили їх ефективність.

У висновках викладено результати наукового дослідження проблеми міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

1. Професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури є актуальною проблемою сучасної теорії і практики професійної освіти. Професійна підготовка вчителя фізичної культури вимагає свого послідовного теоретичного обґрунтування та практичного вирішення.

2. Теоретичний аналіз дозволив зазначити, що в процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури важливо розвивати складові її компоненти, зокрема духовний, психологічний, комунікативний, інформаційний, організаційний, креативний та рівень фізичної підготовки. Кожний з них відіграє важливу роль у забезпеченні необхідного змісту, спрямованості й характеру розв’язання професійно-педагогічних завдань і тому потребує цілеспрямованого розвитку.

3. У дисертації наголошено на необхідності формування в майбутніх учителів фізичної культури таких професійно важливих якостей, як науковий світогляд, моральна свідомість, естетичний досвід, емоційно-чуттєва, інтелектуальна та вольова активність, загально-фізичні, психофізіологічні, спортивні якості, педагогічний такт, стиль і образ поведінки, володіння соціальною, науковою і естетичною інформацією, вміння організовувати фізкультурно-оздоровчу роботу, заняття з фізичного виховання та спортивного тренування, виявляти творче натхнення, педагогічний пошук, брати участь у науково-дослідній роботі.

4. Встановлено, що на ефективність процесу професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури впливають різні фактори: соціальні, економічні, культурологічні та психологічні. Особливе місце в цьому процесі займає навчально-виховна діяльність вищих навчальних закладів.

5. Процес професійної підготовки учителя фізичної культури отримує можливість свого розвитку, якщо його зміст набуває системного характеру, охоплює в собі найважливіші досягнення науки, культури, мистецтва, спрямовує зусилля майбутніх фахівців на комплексне розв’язання актуальних завдань професійного становлення особистості викладача-тренера, розвитку його професійного досвіду, знань, навичок і вмінь. Звідси актуального характеру набувають питання інтеграції знань у процесі професійної підготовки вчителя фізичної культури, забезпечення необхідних педагогічних умов для зміцнення зв’язку між складовими компонентами навчально-виховної діяльності; ефективного використання міжпредметних зв’язків під час професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів.

6. У дисертації виділено декілька підходів до визначення змісту міжпредметних зв’язків: гносеологічний, аксіологічний, а також культурологічний, що дозволило їх класифікувати, виділивши при цьому міжпредметні зв’язки, засновані на інформації, яка розкриває об’єкт-об’єктні відносини в природі, суспільстві, розвитку людини; об’єкт-суб’єктні відносини, які мають значення для людини, її життя та розвитку; суб’єкт-суб’єктні відносини в системі життя, діяльності та творчості особистості; суб’єкт-об’єктні відносини, які характеризують ставлення людини до навколишньої дійсності.

7. Теоретичний аналіз дозволив обґрунтувати основні функції міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. До них віднесено ціннісно-орієнтаційну, пізнавальну, розвиваючу, виховну і креативну функції.

8. У дисертації розкрито теоретичні й методичні засади використання міжпредметних зв’язків у навчально-виховній роботі з метою удосконалення змісту, форм і методів навчально-пізнавальної діяльності студентів; формування в них світогляду, інтелектуальної, моральної, екологічної, фізичної, естетичної культури; професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

9. Матеріали констатуючого експерименту дозволили визначити ставлення викладачів вищих навчальних закладів до використання міжпредметних зв’язків, характер формування ними міжпредметних зв’язків у навчальному процесі, а також причини, які перешкоджають ефективному використанню міжпредметних зв’язків у роботі зі студентами.

10. У дисертаційній роботі розглянуто соціальні, культурологічні, психологічні та дидактичні вимоги до педагогічного забезпечення міжпредметних зв’язків, обґрунтовано педагогічні умови ефективного використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

11. Результати педагогічного експерименту засвідчили позитивні зміни, які відбулися в використанні міжпредметних зв’язків, підтвердили гіпотезу і основні теоретичні положення. Ефективне використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури може бути забезпечене за таких педагогічних умов:

· підготовки викладачів до використання міжпредметних зв’язків у навчальному процесі;

· спрямуванні змісту міжпредметних зв’язків на розвиток найважливіших компонентів професійної підготовки учителя фізичної культури;

· поетапному використанні міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки учителів фізичної культури; розробки і впровадження навчальних курсів, побудованих на міжпредметній основі.

Дослідження не вичерпує проблему і передбачає подальший науковий пошук, що пов’язаний з обґрунтуванням можливостей використання міжпредметних зв’язків у процесі самоосвіти та самовиховання майбутніх учителів фізичної культури.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора:

1. Демінська Л.О. Міжпредметні зв’язки у професійній підготовці вчителя фізичної культури: Методичний посібник. – Херсон: Видавництво “Айлант”, 2003. – 142 с.

2. Демінська Л.О. Поетапне використання міжпредметних зв’язків у професійній підготовці вчителів фізичної культури// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми, пошуки: Зб. наук. праць. – Київ–Запоріжжя, 2003. – Вип. 27. – С. –380.

3. Демінська Л.О. Спрямування змісту міжпредметних зв’язків у професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми, пошуки: Зб. наук. праць. – Київ–Запоріжжя, 2003. – Вип. 26. – С.425-429.

4. Демінська Л.О. Практика використання міжпредметних зв’язків у професійної підготовці майбутніх учителів фізичної культури// Збірник наукових праць Львівського державного інституту фізичної культури. – Львів, 2003. – С.140-142.

5. Демінська Л.О. Роль міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми, пошуки: Зб. наук. праць. – Київ–Запоріжжя, 2002. – Вип. 25. – С. .

6. Демінська Л.О. Увага як необхідна умова професійної майстерності вчителя фізичної культури// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми, пошуки: Зб. наук. праць. – Київ–Запоріжжя, 2002. – Вип. 24. – С. 395-399.

7. Демінська Л.О. Методи підвищення розумової активності викладів фізичної культури в процесі їх професійної підготовки// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми, пошуки: Зб. наук. праць. – Київ–Запоріжжя, 2002. – Вип. 22. – С. .

8. Токарєва Л.О. Формування інтелектуальної активності майбутніх учителів фізичної культури як наукова проблема// Педагогічні науки: Зб. наук. праць. – Херсон: Херсонський державний педагогічний університет. – 2001. – Вип.25. – С. 235-240.

9. Токарєва Л.О. Особливості формування інтелектуальної активності в майбутніх вчителів фізичної культури// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми: пошуки: Зб. наук. праць. – Київ–Запоріжжя, 2001. – Вип. 20. – С. 251-255.

10. Токарєва Л.О. Розвиток пам’яті для підвищення ефективності навчання // Теоретичні і методичні засади професійної освіти: Зб. наук. праць. – К.: Вид-во “Науковий світ”, 2001. – С.132-141.

11. Токарева Л. А. Повышение еффективности процесса обучения студентов высшей школы// Ідеї В.І.Вернадського в освітньому просторі регіону. – Кременчук, 2001. – № 5-6 (37-38). – С.116-119.

12. Токарєва Л.О. Розробка і характеристика методу діагностики психофізіологічного стану спортсменів// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. – Тернопіль, ТДПУ,2000. – № 5. – С.95-98.

13. Токарєва Л.О. Вплив методу корекції на психологічні якості особистості спортсмена// Соціалізація особистості: Зб. наук. праць. – К.: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2000. – Вип.1. – С. 211-218.

14. Токарєва Л.О. Комплексне удосконалення професійних якостей студента// Наука і сучасність: Зб. наук. праць. – К.: Національний пед. ун-т імені М.П.Драгоманова, 2000. – Т. ХХІІ. – С. 136-144.

15. Токарєва Л.О. Корекція уваги, пам’яті й апарата прийняття рішень та її вплив на психофізіологічні функції спортсменів// Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. – Тернопіль, ТДПУ, 2000. – № 2. – С.52-55.

16. Токарева Л.А. Зависимость уровня “спортивной успеваемости” от уровня психофизиологических функций и их коррекция// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків: Х Х П І, 1998. – № 6. – С. 17-22.

17. Токарева Л.А. Влияние коррекции психофизиологических функций на учебную успеваемость студентов-спортсменов// Физическое воспитание студентов творческих специальностей. – Харьков: Х Х П И, 1998. – № 1. – С. 27-29.

18. Токарева Л. А. Диагностика и специфика свойств внимания студентов в учебной процессе: Методичні рекомендації. – К.: Вид-во “Науковий світ”, 2001. – 85 с.

Демінська Л.О. Міжпредметні зв’язки в процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2004.

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі сучасної теорії і практики професійної освіти – використанню міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують ефективність міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Розроблено й апробовано програму і тематичний план методичного семінару викладачів вищого навчального закладу „Використання міжпредметних зв’язків у процесі підготовки вчителя фізичної культури”, орієнтовну програму використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання навчальної дисципліни „Фізіологія”, програму і методичне забезпечення нового навчального курсу „Методи і засоби підвищення ефективності навчання школярів фізичній культурі”, побудованого на міжпредметній основі.

Основні результати дослідження застосовано в практиці роботи вищих навчальних закладів.

Ключові слова: міжпредметні зв’язки, професійна підготовка учителів фізичної культури, педагогічні умови.

Деминская Л.А. Межпредметные связи в процессе профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. – Луганск, 2004.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме современной теории и практики профессионального образования – использованию межпредметных связей в процессе профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры. На основе анализа научной литературы раскрыты сущность и составные компоненты профессиональной подготовки учителя физической культуры, отмечено, что каждый из них имеет особое значение в обеспечении необходимого содержания, направленности и характера решения профессиональных педагогических и поэтому предполагает целенаправленное развитие.

Подчеркнута необходимость формирования у будущих учителей физической культуры таких профессионально важных качеств, как научное мировоззрение, моральное сознание, эстетический опыт, эмоционально-чувственная, интеллектуальная и волевая активность, общефизические, психофизиологические и спортивные качества, педагогический такт, стиль и образ поведения, владение необходимой социальной, научной и эстетической информацией, умение организовывать физкультурно-оздоровительную работу, занятия по физическому воспитанию и спортивную тренировку и др.

В современной практике профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры особое значение приобретает использование межпредметных связей. В диссертации выделено несколько подходов к определению содержания межпредметных связей, что позволило дать их классифицикацию, основанную на информации, которая раскрывает объект –объектные; субъект–субъектные и субъект–объектные отношения, которые характеризуют отношения человека к окружающей среде.

Обоснованы основные функции межпредметных связей в процессе профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры. К ним отнесена целостно-ориентационная, познавательная, развивающая, воспитательная и креативная функции.

Материалы констатирующего эксперимента позволили определить отношения преподавателей высших учебных заведений спортивного профиля и использованию межпредметных связей, характер формирования ими межпредметных связей в учебном процессе, выяснить основные причины, которые не способствуют эффективному использованию межпредметных связей в работе со студентами.

Обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия эффективного использования межпредметных связей в процессе профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры. К ним отнесены: подготовка преподавателей высших учебных заведений к использованию межпредметных связей в учебном процессе, направление содержания межпредметных связей на развитие важнейших компонентов профессиональной полготовки учителя физической культуры; поэтапное использование межпредметных связей в процессе профессиональной подготовки учителей физической культуры; разработка и внедрение учебных курсов, построенных на межпредметной основе.

Апробированные в ходе эксперимента педагогические условия полностью подтвердили свою эффективность в решении проблемы использования межпредметных связей в процессе профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры.

Ключевые слова: межпредметные связи, профессиональная подготовка учителей физической культуры, педагогические условия.

Deminskaya L. Connections between subjects in the process of preparation of future teachers of physical culture. – Manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of a Candidate of Pedagogical Science in speciality 13.00.04 – Theory and Methods of Professional Education. – Lugansk National Pedagogical University after Taras Shcevchenko. – Lugansk, 2004.

Dissertation research is devoted to the actual problem of modern theory and practice of professional education