НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇСЛУЖБИ УКРАЇНИ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ДИЯК ВАДИМ ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 372.8:355.23(477)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ

ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКЛАДАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Спеціальність 13.00.04

Теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Здобувач Дияк В. В.

Хмельницький – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, М. Хмельницький.

Науковий керівник : кандидат педагогічних наук, доцент

Кабачинський Микола Ілліч,

Національна академія Державної прикордонної

служби України, докторант;

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Васянович Григорій Петрович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України (Львівській центр профосвіти), відділ гуманітарної освіти, завідувач;

кандидат педагогічних наук, доцент Григорук Світлана Сергіївна, Хмельницький інститут Міжрегіональної академії управління персоналом, заступник директора з організації навчально-виховної роботи.

Провідна установа: Національна академія внутрішніх справ України, кафедра кадрової політики і педагогіки, Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 24 ” червня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м.  Хмельницький – 3, вул. Шевченка, 46, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

(29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано “ 20 ” травня 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

доцент Сердюк Ю.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Трансформаційні процеси, пов’язані зі зміною соціально-економічних і політичних координат розвитку України як незалежної держави, становленням демократичних і ринкових відносин, входженням України у європейський і світовий простір, потребують інтенсифікації процесу інтелектуального зростання нації – розвитку культури, науки, освіти та просвітництва, і, зокрема, системи військової освіти. Інноваційною в технологічному забезпеченні освітньої діяльності, особливо соціально-педагогічної, повинна стати її концептуально-гуманістична стратегія.

Реформа професійної та вищої школи відповідно до потреб перебудови всієї системи освіти в Україні вимагає постійного оновлення навчально-виховного процесу. Тенденція гуманітаризації освіти своїм внутрішнім стимулом має встановлення зв’язку суспільствознавства в його широкому розумінні як людинознавства з усім масивом існуючих знань. У такому контексті особливої ваги набуває викладання циклу соціально-економічних дисциплін, який дає можливість реалізувати гуманітарну освітню парадигму у вищій військовій школі. Ця позиція грунтується на принципових моментах: спрямованості зазначених наук на вивчення людської природи, а також на розумінні освіченості як приналежності загальнолюдським смислам.

Результати, отримані під час аналізу навчального процесу у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) свідчать, що викладання соціально-економічних дисциплін не завжди дає ефективний результат. Це пов’язано з низкою суперечностей між:

- змістом навчання, який кардинально змінився, та формами, в яких здійснюється процес викладання, сформованою практикою цієї діяльності;

- об’єктивними вимогами державних освітніх стандартів та суб’єктивістським підходом у їх реалізації;

- прагненням викладацького складу до удосконалення процесу викладання та особистою підготовленістю до його здійснення;

- творчим підходом у організації викладання і вимогами керівних документів, що суворо його регламентують.

Для того, щоб розв’язати ці суперечності, необхідно привести процес викладання у відповідність до вимог сьогодення. Одним з можливих варіантів вирішення проблеми може стати створення організаційно-педагогічних умов оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін. Йдеться про науковий пошук відповідної педагогічної технології викладання.

Загальним проблемам процесу оптимізації навчання присвячені дослідження Ю.К.Бабанського, В.П.Беспалька, А.П.Верхоли, І.І.Дьяченка, В.І.Загвязинського, І.А.Зязюна, Т.А.Ільїної, І.Я.Лєрнера, І.П.Підласого, М.М.Поташника, О.С.Падалки, В.П.Скалозуба, Н.Ф.Тализіної, С.Л.Рубінштейна та ін.

Питання оптимізації процесу викладання у ВВНЗ розглядались у роботах О.В.Барабанщикова, Д.В.Іщенка, Б.М.Олексієнка, В.В.Ягупова та ін. Проте, проблема військово-педагогічної теорії оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін не була предметом окремого дисертаційного дослідження. Необхідність і можливість практичного розв’язання окреслених педагогічних проблем, вирішення назрілих суперечностей обумовило актуальність дослідження і вибір теми “Організаційно-педагогічні умови оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до Перспективного плану дисертаційних досліджень у Прикордонних військах України на 1998 – 2005рр., у рамках науково-дослідної роботи “Підвищення рівня загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів ДПС України за рахунок оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ” (шифр № 203–0015 І “Викладач”).

Об'єкт дослідження – процес викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ.

Мета дослідження – полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов, розробці моделі педагогічної технології оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ.

Гіпотеза дослідження: полягає у припущенні, що впровадження теоретично та експериментально обґрунтованої моделі педагогічної технології оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін має забезпечити підвищення ефективності навчального процесу за таких організаційно-педагогічних умов:

- адекватності змісту навчальної дисципліни військовій діяльності;

- розробки комплексу заходів із добору та структурування змісту навчальної дисципліни;

- раціонального використання технічних засобів навчання (ТЗН) у процесі викладання соціально-економічних дисциплін, наявності відповідної матеріально-технічної бази;

- удосконалення контролю й оцінювання рівня навченості курсантів.

Згідно з поставленою метою та гіпотезою визначено завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан розробки проблеми у педагогічній теорії та практиці.

2. Визначити й обґрунтувати критерії, показники, рівні та організаційно-педагогічні умови оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ.

3. Розробити та обґрунтувати модель педагогічної технології та комплексну програму оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ.

4. Експериментально перевірити дієвість педагогічної технології, що заснована на організаційно-педагогічних умовах оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін.

5. Розробити практичні рекомендації із оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ.

Методологічною основою дослідження є загальні положення теорії пізнання, насамперед, положення щодо визначальної ролі діяльності в становленні особистості; підхід до викладання як до процесу; методологічні положення самих навчальних дисциплін, а також положення діяльнісного підходу до навчання.

Теоретичною основою дослідження є теорія оптимізації педагогічного процесу (Ю.К.Бабанський, А.П.Верхола, М.М.Поташник, А.А.Ченцов, І.П.Раченко), основні положення системного підходу до аналізу процесу навчання (Т.А. Ільїна, О.М.Леонтьєв, В.П.Скалозуб, М.М.Скаткін), теорія програмованого навчання (С.І.Архангельський, В.П.Беспалько, П.Я.Гальперін, І.Я.Лернер, О.М.Леонтьєв, М. Н. Скаткін) та педагогічних виміpювань (К.Інгенкамп, Н.Ф.Тализіна), специфіки організації навчання у вищих закладах освіти (А.М.Алексюк, С.І.Архангельський, Ю.К.Бабанський, Н.В.Басова, В.П.Беспалько, С.Д.Смірнов), науково-теоретичні висновки та практичні рекомендації військових педагогів і психологів, які досліджували різні аспекти удосконалення педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ (А.В.Барабанщиков, В.О.Балашов, Б.Ц.Бадмаєв, Д.В.Іщенко, І.А.Камков, Б.М.Олексієнко, О.Д.Сафін, В.В.Ягупов).

Для розв’язання поставлених завдань та перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс теоретичних і емпіричних методів дослідження:

теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувалися з метою вивчення психолого-педагогічної літератури і визначення сутності та структури процесу оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін;

емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме і непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінки, тестування) застосовувалися з метою вивчення та визначення організаційно-педагогічних умов процесу оптимізації;

педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки дієвості педагогічної технології, що заснована на організаційно-педагогічних умовах оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін;

методи статистичного аналізу застосовувалися для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними процесами.

Експериментальна база та етапи дослідження.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі Національної академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ).

На першому етапі (1999 – 2000 рр.) – визначався стан вивчення проблеми в психолого-педагогічній літературі, аналізувалася практика роботи ВВНЗ, формулювалася гіпотеза і завдання дослідження, розроблялася методика експериментального дослідження.

На другому етапі (2000 – 2001 рр.) – проводився констатуючий експеримент, під час якого здійснювалося: узагальнення накопиченого фактичного матеріалу з проблем оптимізації викладання у ВВНЗ, уточнення гіпотези дослідження, обґрунтування основних критеріїв, показників, рівнів та визначення організаційно-педагогічних умов, розробка моделі педагогічної технології процесу оптимізації викладання та комплексної програми оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ. Одночасно формулювались попередні висновки і рекомендації.

На третьому етапі (2001 – 2003 рр.) – проводився формуючий експеримент, за результатами якого було здійснено остаточну обробку, систематизацію й узагальнення отриманих даних, формулювання теоретичних висновків і практичних рекомендацій, обґрунтування організаційно-педагогічних умов оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін. Обговорення отриманих результатів здійснювалося на семінарах, засіданнях предметно-методичних комісій, кафедр та науково-практичних конференціях. Одержані практичні рекомендації були впроваджені у практику ВВНЗ.

Наукова новизна результатів полягає у тому, що:

- вперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель педагогічної технології оптимізації процесу викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ;

- подальшого розвитку дістали критерії та показники оптимізації навчального процесу;

- визначено організаційно-педагогічні умови оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ: адекватність змісту і структурування навчальної дисципліни військовій діяльності; розробка комплексу заходів, із добору та структурування змісту навчальної дисципліни; раціональне використання ТЗН у процесі викладання, наявність відповідної матеріально-технічної бази; удосконалення контролю й оцінювання рівня навченості курсантів;

- удосконалено комплексну програму оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін.

Практична значущість одержаних результатів полягає у тому, що на підставі визначених організаційно-педагогічних умов оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ розроблені комплексна програма та практичні рекомендації, які дають можливість підвищити рівень соціально-економічної підготовки курсантів та професійний рівень викладачів. Матеріали дослідження, практичні рекомендації можуть бути реалізовані у ВВНЗ та інших закладах професійної освіти.

Результати досліджень та практичні рекомендації впроваджено у практику роботи НАДПСУ (акт реалізації від 12.12.2003 р. №1492), Військового інженерного інституту Подільської державної аграрно-технічної академії (акт реалізації від 10.12.2003 р. №2971) та реалізовані в науково-дослідній роботі №203 – 0015 І “Викладач” – у науково-дослідному інституті ДПСУ (акт реалізації від 30 грудня 2003 р. №52).

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалась всебічним розглядом предмета дослідження, теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, адекватністю мети і завдань, поєднанням кількісного та якісного статистичного аналізу дослідно-експериментальної роботи.

Апробація результатів дослідження. Одержані результати дослідження оприлюднено на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток змісту освіти як історико-педагогічна проблема” (Чернівці, 30–31 жовтня 2003p.), міжвузівській методичній конференції “Шляхи удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічних працівників Академії на сучасному етапі розвитку вищої освіти” (Хмельницький, 29 січня 2003р.), міжвузівській науково-теоретичній конференції “Педагогічні технології підготовки спеціалістів у сучасних умовах розвитку вищої освіти” (Хмельницький, 21 січня 2004р.). Узагальнені результати дослідження доповідались й обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки та психології НАДПСУ.

Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 5 наукових статей у фахових виданнях. Усі публікації одноосібні.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків списку використаних джерел (212) і 9 додатків на 60 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 245 сторінок, основний зміст викладено на 164 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, мету і завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, викладено теоретико-методологічні засади дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, викладено інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі – “Теоретичні основи оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у вищих військових навчальних закладах” проаналізовано динаміку розвитку теоретичних положень, поглядів та їх практичної реалізації із проблеми оптимізації викладання навчальних дисциплін циклу суспільних наук у вищій військовій школі. Розглядається стан проблеми у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях, розкривається сутність понять “викладання” та “оптимізація”. Аналізується процес оптимізації викладання навчальних дисциплін у різних закладах освіти і, зокрема, військових. Виявлено фактори, що спричиняють істотний вплив на даний процес.

Результати аналізу теоретичних робіт свідчать про різноманітність підходів до визначення понять “викладання” та “оптимізація”. Зокрема, “викладання” у дослідженнях А.М.Алексюка, С.У.Гончаренка, Ч.Купісевича, В.С.Лозниці, А.Оконя, П.І.Сікорського, М.Д.Яремченка, визначається, як зовнішня складова процесу навчання, керівництво учінням, а його сутність, як процесуальна сторона діяльності викладачів, яка спрямована на виявлення таких умов організації навчальної роботи, дотримання яких дасть можливість тим, хто навчається свідомо орієнтуватись у навчальній дисципліні, актуалізувати здобуті знання та сформовані уміння, здійснювати самоконтроль. Узагальнивши різні дефініції, серед основних напрямків у діяльності викладача виділяємо: добір, систематизацію, структурування, сприйняття, усвідомлення й оволодіння навчальною інформацією і методами роботи з нею; процес викладання; організацію раціональної, ефективної роботи з курсантами; планування й організація дослідницької роботи. Усі зазначені напрямки сприяють удосконаленню процесу викладання. Аналіз генезису досліджуваної проблеми свідчить, що викладацька діяльність у військових навчальних закладах завжди була в центрі військово-педагогічної теорії і практики. Вона цілком залежала від теоретичних уявлень та вимог нормативних документів із її здійснення. Починаючи з 70-х років XX століття в наукові дослідження почала впроваджуватись концепція оптимізації процесу навчання і викладання, зокрема. Вона припускала пошук і вибір найкращого варіанту викладання в існуючих умовах. Але ідеї, що висувались та розроблялись на її підставі, були розраховані на загальноосвітню школу та цивільні вищі навчальні заклади, що не відображало специфіки ВВНЗ.

Узагальнивши різні підходи, дійшли висновку, що під оптимізацією викладання слід розуміти доведення зазначеного процесу до такого його стану, що забезпечує досягнення цілей відповідно до вимог, які висуваються до змісту і рівня професійної підготовки курсантів, з урахуванням їх інтересів та можливостей в умовах обмеженого використання ресурсів часу та зусиль. Особливістю оптимізації викладання в рамках циклу соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ є: забезпечення комплексного підходу до реалізації цілей соціально-економічної підготовки; узгодження процесу викладання зазначених дисциплін з основною дисципліною; врахування міжпредметних зв’язків; послідовність їхнього викладання, розрахунок і розподіл обсягу дидактичного забезпечення.

На основі аналізу процесу оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін виявлено фактори, що спричиняють істотний вплив на даний процес. Одна група факторів пов’язана із зовнішніми соціально-економічними умовами, зокрема, з відсутністю механізму реалізації соціально-правових гарантій. Друга група – організаційно-педагогічні фактори, які пов'язані з характеристиками самих викладачів. Третя група факторів є створення у ВВНЗ та на кафедрах гуманітарного освітнього середовища. Вона включає: наявність стійких міжкафедральних зв'язків у ВВНЗ; регулярне проведення заходів науково-методичної роботи; підвищення рівня мотивації педагогічної діяльності викладачів та їх участі в суспільній роботі.

Враховуючи вплив виявлених суперечностей і факторів, знання способів оптимізації та вміння їх застосовувати дали можливість визначити організаційно-педагогічні умови, що спрямовані на оптимізацію процесу викладання.

У другому розділі – “Педагогічна технологія оптимізації процесу викладання соціально-економічних дисциплін у вищих військових навчальних закладах” визначено критерії, показники оцінки, організаційно-педагогічні умови і спроектовано модель педагогічної технології оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ.

Аналіз наукових джерел, експертні оцінки фахівців, досвід викладання дали можливість визначити критерії (проективно-конструктивний, особистісно-діяльнісний, операційно-виконавчий, результативно-практичний) та показники оцінки оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін.

Серед показників проективно-конструктивного критерію виділено як основні: наявність змісту професійної діяльності у змісті навчального матеріалу; структурно-логічну впорядкованість змісту навчального матеріалу; знання різноманітних технологій, методик і прийомів викладання навчального матеріалу; володіння прийомами моделювання навчальних педагогічних ситуацій; наявність та розвиненість здатності до адекватної оцінки своєї праці та її результатів. Показниками особистісно-діяльнісного критерію є: рівень педагогічної майстерності та культури викладача; морально-ціннісні характеристики особистості викладача; розвиненість мотивації до педагогічної діяльності; володіння технікою педагогічного спілкування. Операційно-виконавчий критерій характеризується володінням прийомами мовленнєвої техніки, мімічної та пантомімічної виразності; володіння навичками використання технічних засобів навчання та контролю; оптимальністю організації своєї праці в ході навчальних занять та при підготовці до них. Показниками результативно-практичного критерію є: рівень успішності у навчальній групі; рівень задоволеності викладача процесом та результатами навченості з конкретної дисципліни; наявність та повнота встановленої звітності за результатами навчання.

У результаті теоретичного аналізу, використання методу експертних оцінок визначено організаційно–педагогічні умови викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ: адекватність змісту навчальної дисципліни військовій діяльності; розробка комплексу заходів із добору та структурування змісту навчальної дисципліни; раціональне використання ТЗН у процесі викладання соціально-економічних дисциплін, наявність відповідної матеріально-технічної бази; удосконалення контролю й оцінювання рівня навченості курсантів.

Аналіз умов адекватності змісту навчальної дисципліни військовій діяльності та його добору і структурування дав можливість констатувати, що завдання із ефективного викладання дисциплін доцільно розглядати не тільки через оптимізацію самого змісту та його структури, але і через визначення взаємодії всіх його елементів. З огляду на існуючі підходи щодо процесу оптимізації змісту навчальних дисциплін у ВВНЗ, було визначено, що під оптимізацією структури навчальної дисципліни слід розуміти: по-перше, чітке визначення структурних елементів, що утворюють навчальну дисципліну; по-друге, застосування процедур оптимізації до кожного з даних структурних елементів; по-третє, встановлення та підтримку у оптимальному стані зв'язків і відносин між елементами структури навчальної дисципліни відповідно до інтегративних критеріїв оцінки ефективності її побудови. Такий аналіз здійснювали на трьох рівнях: а) поелементному; б) змістовно-предметному; в) міждисциплінарному.

Під час дослідно-експериментальної роботи було встановлено, що оптимізація добору та структурування змісту навчальної дисципліни досягається за рахунок адекватності цього змісту професійній діяльності військового фахівця, що запобігає дублюванню матеріалу, перекриттю інформації, а також за допомогою використання блочно-модульного підходу щодо побудови та добору змісту навчальної дисципліни.

Наступною умовою оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін є раціональне використання наявних та нових ТЗН. Проведені дослідження виявили такі підходи до використання ТЗН при викладанні соціально-економічних дисциплін: технічні засоби навчання використовують не тільки під час лекцій, але й під час інших видів занять; викладачі різних навчальних дисциплін використовують різноманітні ТЗН, включаючи комп’ютерні системи. Це вимагає самовдосконалення у галузі комп’ютерної освіченості. Було визначено, що оптимальні умови при вивченні соціально-економічних дисциплін створюються такими технічними засобами, за допомогою яких можна продемонструвати динаміку розвитку подій, явищ, відтворити певні проблемні ситуації, що слугують орієнтовною основою для самостійного мислення, напрямком для встановлення внутрішніх закономірностей. Цим вимогам найбільше відповідає мультимедіа. Відповідно, запропоновано наступну модель застосування комп’ютерних технологій при вивченні соціально-економічних дисциплін: програмно-методичний комплекс побудовано за розділами, які необхідно вивчити; після вивчення кожного підрозділу пропонується розв’язати ряд завдань (за умови правильного їх розв’язання, система переходить до наступного блоку, якщо ні – курсант повторює матеріал).

Також було визначено комплект дидактичних матеріалів до ТЗН. Повнота такого комплекту і ступінь розробленості кожного його елемента є однією з найважливіших складових оптимізації викладання навчальної дисципліни.

Ще однією умовою оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін є вдосконалення контролю та оцінювання рівня навченості курсантів. На основі наших досліджень, розроблена удосконалена структура проведення контрольних заходів при вивченні навчальної дисципліни. Вона включає: вхідний контроль; поточний контроль; проміжний контроль; підсумковий контроль; резидуальний контроль. Аналіз традиційної системи семестрового контролю дав можливість виявити її недоліки: відсутність системності у підготовці до занять, слабке стимулювання поточної роботи курсанта, наявність суб’єктивізму при оцінюванні знань. Подолати ці недоліки допомагає впровадження в навчальний процес модульно-рейтингової технології. Нами було створено модель такої технології: навчальний курс поділяється на блоки-модулі так, щоб кожен з них містив завершені розділи, на вивчення яких передбачається не менше 10-12 годин занять, із завершенням їх вивчення курсант складає проміжні іспити; кожен модуль оцінюється певною кількістю балів, що є сумою всіх найвищих оцінок за виконання кожного завдання чи роботи; встановлюється перелік контрольних заходів, оцінки за які формують загальний бал; викладачами розробляється шкала оцінок якості виконання завдань у процесі навчання, виробляється їх опис відповідно до якості виконання; у залежності від отриманого рейтингу, викладачем встановлюються різні види звітності.

З метою вдосконалення контролю впроваджено тестування і створено банк тестів з усіх соціально-економічних дисциплін, використовується комп'ютерна техніка для здійснення контролю та самоконтролю курсантів. Були визначені діагностичні критерії оцінки рівня знань, умінь та навичок: курсант відтворює та розуміє вживані наукові терміни, факти, правила, принципи; вміє інтерпретувати вербальний матеріал, схеми, графіки, діаграми; прогнозує майбутні наслідки, що випливають із засвоєних знань; володіє елементарними навичками навчальної діяльності з предмету навчання; використовує поняття і принципи в нових ситуаціях; застосовує закони і теорії в конкретних практичних ситуаціях.

Визначені критерії та організаційно-педагогічні умови дали можливість спроектувати модель педагогічної технології оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ (рис.1). Вона включає три напрямки: проект змісту навчальних дисциплін; навчальну взаємодію викладача і курсанта; проектування та реалізацію контролю. До кожного напрямку було розроблено відповідні методи: моделювання; особистісних контактів між викладачем і курсантом; рейтингового обліку знань. Як інструмент кожного напрямку визначено відповідні засоби: блоки, модулі; анкети із визначення психологічних якостей курсанта; комп’ютерні тести, індивідуальні та групові завдання.

У третьому розділі – “Експериментальне дослідження педагогічної технології оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у вищих військових навчальних закладах” розглядаються рівні застосування оптимізації у викладанні соціально-економічних дисциплін викладачами, досліджуються організаційно-педагогічні умови та модель технології оптимізації викладання, методика організації формуючого експерименту, надаються та аналізуються його результати. Розглядається комплексна програма оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ, яка складається з наступних розділів: підготовка викладача до викладання навчальної дисципліни; створення необхідних організаційних умов для викладання навчальних дисциплін; добір та структурування змісту навчальних дисциплін; психолого-педагогічна діагностика курсантів; навчальна взаємодія між викладачем і курсантами; використання технічних засобів у навчальному процесі; контроль й оцінювання якості навченості з дисципліни.

У експерименті взяли участь 47 викладачів, що викладають соціально-економічні дисципліни та 250 курсантів. Експериментальну групу (25 чол.) було сформовано із викладачів, які дали згоду на застосування моделі педагогічної технології оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у навчальному процесі.

Критерії та їх показники при проведенні експериментальної роботи діагностувались за ступенем прояву та ступенем їх вираженості в педагогічній діяльності викладачів. Для показників кожного з критеріїв були встановлені числові значення за ступенем прояву та вираженості за 5-ти бальною шкалою. Використовуючи ці показники, ми визначили ступінь реалізації критеріїв у процесі дослідження. Вищі показники на початку експерименту були виявлені для особистісно-діяльнісного критерію 4,1 балів. Поступово, із набуттям досвіду роботи, в експериментальній групі викладачів зростає ступінь прояву всіх критеріїв, а особливо, операційно-виконавчого від 3,1 до 4,2 балів та результативно-практичного від 2,7 до 4,6 бала.

Рівні використання оптимізації викладання у відповідності до кількісного вираження критеріїв за їх показниками визначались наступним чином: більше 4,0 – високий; від 4,0 до 3,5 – середній; менше 3,5 – низький рівень.

Викладацька діяльність з низьким рівнем використання оптимізації характеризується тим, що розв’язання більшості завдань, які виникають під час навчальної роботи, здійснюється недостатньо кваліфіковано, тільки на основі особистого досвіду; зміст навчального матеріалу відповідає навчальній програмі, але не виходить за межі загальних уявлень про предмет; викладач використовує вузьке коло прийомів у навчанні та вихованні курсантів; якість управління своєю поведінкою, навчально-пізнавальною діяльністю курсантів забезпечує лише одержання задовільних результатів; недостатність прийомів і дидактичних матеріалів для використання ТЗН та контролю; у навчанні застосовуються тільки традиційні (класичні) методи і методики навчання. Середній рівень використання оптимізації у викладанні соціально-економічних дисциплін характеризується тим, що здійснюється пошук і вибір оптимальних варіантів вирішення педагогічних завдань, але на практиці вони реалізуються не повною мірою; зміст навчального матеріалу відповідає навчальній програмі й опановується з елементами творчого пошуку; діапазон дидактичних методів, засобів і прийомів, в основному, достатній; викладач використовує досить різноманітні прийоми і методи викладання, організації навчально-пізнавальної діяльності курсантів, контролю й оцінки засвоєння знань з навчальної дисципліни; на заняттях використовує різні технічні засоби навчання і контролю, має різноманітний дидактичний матеріал з усіх тем навчальної дисципліни; у процесі викладання використовує сучасні методики та прийоми навчання у вищій школі; лише епізодично використовується дослідницький підхід, має місце експериментальна праця із удосконалення своєї діяльності та процесу навчання курсантів. Високий рівень використання оптимізації у викладанні характеризується тим, що вирішення педагогічних завдань освітнього процесу здійснюється на науковій основі, комплексно; зміст навчального матеріалу відповідає навчальній програмі, опанування змістом здійснюється за допомогою сучасних методів навчання, переважно на рівні творчого застосування і трансформації здобутих знань і умінь в нове знання; характерний творчий підхід до вирішення педагогічних завдань, що дає можливість отримати оптимальний результат; педагогічно доцільно використовує різноманітні прийоми емоційно-вольової виразності в навчанні та вихованні, викладач уміло керує своєю поведінкою, а також навчально-пізнавальною діяльністю курсантів, досягає високої результативності у вирішенні навчальних завдань; наявні різноманітні прийоми та дидактичні матеріали при використанні ТЗН і контролю; застосовує різні форми контролю й оцінювання рівня навченості курсантів.

Визначення рівнів використання оптимізації проводили шляхом анкетування, отримані результати розраховувались згідно шкали Н.Г.Дайрі. Підтвердження показників, за даними анкетування, ми одержали від представників експертних груп. Результати подано у табл. 1.

Таблиця 1

Результати визначення рівнів використання оптимізації викладачами

соціально-економічних дисциплін (%)

Етапи експерименту | Рівні | Групи викладачів

Контрольні | Експериментальні

Початковий | високий

середній

низький | 27,2

36,4

36,4 | 28,0

36,0

36,0

Кінцевий | високий

середній

низький | 27,3

50,0

22,7 | 44,0

48,0

8,0

Результати досліджень свідчать про те, що відсоток викладачів, які по закінченні експерименту здатні працювати на високому рівні, в експериментальній групі збільшився в 1,57 раз, тоді як у контрольній групі він залишився сталим. Спостерігається зменшення відсотку викладачів, які працюють на низькому рівні оптимізації. Так, в експериментальній групі він зменшився у 4,5 рази, що майже утричі більше ніж у контрольній групі, де він зменшився лише в 1,6 раз. Це підтверджує дієвість запропонованої технології.

Визначення рейтингу викладачів серед курсантів за Н.В.Басовою показало, що на початковому етапі в експериментальній та контрольній групах він був приблизно однаковий і коливався у межах від 11 до 16 балів, а на заключному: в експериментальній групі – від 14 до 18 балів (в середньому 16,64 бала); в контрольній – від 12 до 18 (в середньому 14,77 балів). Одержані результати свідчать про якісне зростання професійних якостей викладачів у процесі експерименту.

Одночасно ми визначили залежність між рівнем використання оптимізації викладачами та успішністю курсантів, які також приймали участь у дослідженні.

За результатами екзаменів з соціально-економічних дисциплін було проведено аналіз успішності курсантів. Результати аналізу показали, що у тих навчальних групах, де застосовувалась педагогічна технологія, усереднений бал збільшився від 3,71 до 4,04, якість знань при цьому зросла від 56,15% до 82,0%; у навчальних групах, де її не застосовували, усереднений бал та якість знань відповідно змінились від 3,72 до 3,8 та від 56,3% до 64,34%.

Результати експериментального дослідження були підтверджені також за допомогою статистичного аналізу.

У групах, де було застосовано технологію оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін за підсумками навчання, було проведене опитування серед курсантів про хід та результати проведеного експерименту в нових для них умовах. Воно засвідчило, що в цілому курсанти задоволені його підсумками, заняття проходили більш цікаво, ніж зазвичай, а застосована система контролю й оцінювання не давала можливості розслаблюватись і гаяти час.

Отже, формуючий експеримент підтвердив правильність сформульованої гіпотези щодо підвищення ефективності навчального процесу за розробленою моделлю педагогічної технології оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ, що базується на організаційно-педагогічних умовах.

За результатами дослідження було розроблено практичні рекомендації для керівництва ВВНЗ, кафедр, навчальних і науково-дослідних відділів, викладацького складу кафедр, які сприятимуть оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз педагогічної теорії та практики засвідчив, що викладацька діяльність завжди була у центрі уваги дослідників, але питанням оптимізації процесу викладання приділялась незначна увага, а саме поняття “оптимізація” стосовно педагогічного процесу почали застосовувати лише з 70-х років ХХ століття. Узагальнивши різні підходи ми дійшли висновку, що під оптимізацією викладання навчальних дисциплін слід розуміти доведення зазначеного процесу до такого його стану, що забезпечує досягнення цілей відповідно до вимог, які висуваються до змісту і рівня професійної підготовки курсантів, з урахуванням їх інтересів та можливостей в умовах обмеженого використання ресурсів часу та зусиль. Основою процесу оптимізації викладання виступає педагогічна діяльність викладача, що доповнюється організаційно-методичною роботою кафедр та керівництва ВВНЗ.

2. Теоретичні узагальнення, емпіричні дослідження дали можливість визначити критерії оптимізації процесу викладання, до яких належать: проективно-конструктивний, особистісно-діяльнісний, операційно-виконавчий, результативно-практичний. Кожний із критеріїв характеризується показниками: для першого критерію – відповідність змісту цілям навчання з навчальної дисципліни, структурно-логічна впорядкованість змісту навчального матеріалу, знання різноманітних технологій, володіння прийомами моделювання навчальних педагогічних ситуацій; для другого критерію – рівень педагогічної культури та майстерності викладача, морально-ціннісні характеристики викладача; для третього критерію – володіння прийомами мовленнєвої техніки та прийомами викладання навчального матеріалу, навичками використання ТЗН, методиками здійснення вхідного, початкового, поточного та підсумкового контролю, вмінням оптимізувати умови дидактичної взаємодії на рівні викладач-курсант; для четвертого критерію – рівень успішності в навчальній групі, оцінка членів експертних комісій, діяльності викладачів і повнота встановленої звітності за результатами вивчення навчальної дисципліни.

3. На основі експертних оцінок, особистого досвіду було виділено та обґрунтовано основні організаційно-педагогічні умови викладання соціально-економічних дисциплін до яких ми віднесли: адекватність змісту навчальної дисципліни військовій діяльності (професійне спрямування дисциплін соціально-економічного циклу); розробка комплексу заходів із добору та структурування змісту навчальної дисципліни; раціональне використання технічних засобів навчання у процесі викладання соціально-економічних дисциплін, наявність відповідної матеріально-технічної бази; удосконалення контролю й оцінювання рівня навченості курсантів.

4. Розроблена модель педагогічної технології оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін підпорядкована основній меті оптимізації процесу викладання. У запропонованій моделі, яка базується на критеріях та організаційно-педагогічних умовах, передбачені напрямки такої технології: проект змісту навчальних дисциплін; взаємодії викладача і курсанта та проектування і реалізація контролю. Ці напрямки забезпечуються відповідними методами і засобами. Кінцевий результат – це вміння викладачів оптимізувати процес викладання.

5. Реалізацію виділених умов оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін відображено у комплексній програмі, яка включає: підготовку викладача до викладання навчальної дисципліни; створення необхідних організаційних умов для викладання навчальних дисциплін; добір та структурування змісту навчальних дисциплін; психолого-педагогічну діагностику курсантів; навчальну взаємодію між викладачем і курсантами; використання технічних засобів навчання в навчальному процесі; контроль й оцінювання якості навченості з дисципліни.

6. Аналіз результатів експерименту щодо рівнів використання оптимізації у викладанні соціально-економічних дисциплін, які ми поділили на високий, середній і низький засвідчив, що у експериментальних групах викладачів на високому рівні виявилось на 16,0% більше викладачів проти початкового етапу, а відсоток викладачів на низькому рівні зменшився на 28%. Одночасно збільшився середній бал успішності курсантів – на 0,25 балів, щодо якості знань, то вона зросла у 3,2 рази в групах, де застосовувалась запропонована педагогічна технологія оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ в порівнянні з групами, де її не застосовували. Це підтверджує ефективність запропонованої педагогічної технології оптимізації процесу викладання, яка базується на організаційно-педагогічних умовах.

7. На підставі проведеного дослідження було розроблено практичні рекомендації, що сприятимуть оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ.

Наше дослідження не вирішує всіх проблем оптимізації процесу викладання у ВВНЗ. Перспективними є дослідження із удосконалення оптимізації викладання дисциплін соціально-економічного циклу на основі інтеграції між ними.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дияк В.В. Проблеми оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у Національній академії Прикордонних військ України в умовах реформування ПВУ у ДПС. // Збірник наукових праць №25. – Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАДПСУ. – 2003. – С.10 – 14.

2. Дияк В.В. Визначення основних критеріїв та показників оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у вищому військовому навчальну закладі. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХДАДМ (ХХІІІ), 2003. – № 24. – С. 30 – 36.

3. Дияк В.В. Контроль результатів навчальної діяльності як один із шляхів оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗі. // Науковий вісник. Педагогіка та психологія. – Чернівці: “Рута”. – №178. – 2003. – С.16 – 22.

4. Дияк В.В. Раціональне використання технічних засобів навчання як один із шляхів оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ. // Науковий вісник ЧНУ. Педагогіка та психологія. – Чернівці: “Рута”. – №190. – 2003. – С.61 – 66.

5. Дияк В.В. Аналіз досвіду роботи Вищих військових навчальних закладів із підвищення ефективності викладання соціально-економічних дисциплін // Збірник наукових праць. – №26. – Частина ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ. – 2003. – С.123 – 126 .

АНОТАЦІЇ

Дияк В.В. Організаційно-педагогічні умови оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у вищих військових навчальних закладах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2004.

У дисертації визначено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, розроблено модель педагогічної технології та комплексну програму процесу оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ.

Проаналізовано стан і з’ясовано особливості оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ. Визначено та обґрунтовано критерії, показники, рівні та організаційно-педагогічні умови оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін. Розроблено модель педагогічної технології оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін, що заснована на визначених організаційно-педагогічних умовах і складається з трьох напрямків: проект змісту навчальних дисциплін; взаємодії викладача і курсанта та проектування і реалізація контролю. Ці напрямки забезпечуються відповідними методами і засобами, кінцевий результат – це вміння викладачів оптимізувати процес викладання. Створено комплексну програму оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін та розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ. Педагогічний експеримент підтвердив ефективність педагогічної технології оптимізації викладання соціально-економічних дисциплін у ВВНЗ, що базується на визначених організаційно-педагогічних умовах.

Ключові слова: оптимізація викладання, соціально-економічні дисципліни, організаційно-педагогічні умови, модель педагогічної технології, критерії, рівні оптимізації, комплексна програма, курсант.

Дияк В.В. Организационно-педагогические условия оптимизации преподавания социально–экономических дисциплин в высших военных учебных заведениях. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Национальная академия Государственной пограничной службы Украины им. Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2004.

Диссертация посвящена проблеме оптимизации преподавания социально-экономических дисциплин в ВВУЗ.

Выполнен теоретический анализ подхода учёных к понятиям “преподавание” и “оптимизация”, уточнена сущность и структура исследуемого процесса, определены факторы, влияющие на качество преподавания. Оптимизация преподавания – такое состояние этого процесса, которое обеспечивает достижение целей в соответствии с требованиями к содержанию и уровню профессиональной подготовки курсантов, с учётом их интересов и возможностей в условиях ограниченного использования ресурсов времени и усилий. В работе определены и обоснованы критерии и показатели оптимизации преподавания социально-экономических дисциплин в ВВУЗ: проективно-конструктивный, отражающий степень владения преподавателем техникой моделирования и планирования, как содержания учебной дисциплины, так и учебного взаимодействия с курсантами; личностно-деятельностный, позволяющий оценить педагогическую культуру, мастерство и степень владения приёмами педагогического воздействия на обучаемых; операционно-исполнительский, учитывающий уровень использования приёмов управления учебной деятельностью курсантов и учебных групп в целом; результативно-практический, отражающий качество процесса обучения и конкретные результаты достижения поставленных целей в ходе изучения учебной дисциплины и эффективности педагогического взаимодействия с обучаемыми курсантами. Определены и обоснованы организационно-педагогические условия оптимизации преподавания социально-экономических дисциплин в ВВУЗ: адекватность содержания учебной дисциплины военной специфике; разработка комплекса мер по отбору и структурированию содержания учебной дисциплины; рациональное использование технических средств обучения; совершенствование контроля и оценивания уровня обученности курсантов. На их основе спроектирована модель педагогической технологии оптимизации преподавания социально-экономических дисциплин в ВВУЗ которая состоит из трёх направлений: проект содержания учебных дисциплин; взаимодействие преподавателя и курсанта, проектирование и реализация контроля. Конечный результат – умение преподавателей оптимизировать процесс преподавания. Критерии и показатели послужили основой для определения трёх уровней использования оптимизации преподавателями: низкого, среднего, высокого. Разработана комплексная программа оптимизации преподавания социально-экономических дисциплин. На основе проведенного эксперимента были разработаны практические рекомендации командованию военно-учебных заведений, учебному и научному отделам, начальникам кафедр, преподавателям способствующие оптимизации преподавания социально-экономических дисциплин. Результаты опытно-экспериментальной работы подтвердили гипотезу исследования.

Ключевые слова: оптимизация преподавания, социально-экономические дисциплины, организационно-педагогические условия, модель педагогической технологии, критерии, комплексная программа, курсант.

Dyiak V.V. Organizationally-Pedagogical Conditions of Social-Economic Subjects Teaching Optimization in Higher Military Educational Establishment.- Manuscript.

This thesis is for obtaining the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences on specialty 13.00.04. Theory and Methods of Professional Training.- The National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi, 2004.

The pedagogical conditions of social-economic subjects teaching optimization have been defined and stipulated, the model of pedagogical technology and complex program of social-economic subjects teaching optimization have been worked out in the dissertation.

The state and peculiarity of social-economic subjects teaching optimization were analyzed. Levels, criteria and indexes of social-economic subjects teaching optimization were defined and stipulated. The model of pedagogical technology of social-economic subjects teaching optimization was worked out, which is based on the organizationally pedagogical conditions and which is composed out 3 directions: contents project of the subjects, teacher and cadets cooperation, projection and realization control. These directions are provided by proper methods and means, the final result – is teacher’s skill of educational process optimization. The complex program of