Міністерство аграрної політики України

Вінницький державний аграрний університет

ХОМІНА ВЕРОНІКА ЯРОСЛАВІВНА

УДК 631.811.96:633.12.004.12

СОРТОВА РЕАКЦІЯ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГРЕЧКИ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ В УМОВАХ ПІВДЕННОЇ ЧАСТИНИ ЗАХІДНОГО ЛІСОТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 – рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Вінниця-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Подільській державній аграрно-технічній академії Міністерства аграрної політики України протягом 1999-2001 років.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Алексєєва Олена Семенівна, Подільська державна аграрно-технічна академія, завідувач кафедри селекції, насінництва та генетики.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Зінченко Олександр Іванович, завідувач кафедри рослинництва та кормо виробництва, Уманський державний аграрний університет

кандидат сільськогосподарських наук, Гаврилець Степан Васильович, заступник директора Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН, заступник керівника Чернівецького Регіонального центру.

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет

Захист відбудеться "24" березня 2004 р. о 1000 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті за адресою: Україна, 21008, Вінницька обл., с.Агрономічне, вул. Сонячна 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету

Відзиви на автореферат у двох примірниках , завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: 21008, м.Вінниця, вул. Сонячна 3. Секретареві Спеціалізованої вченої ради.

Автореферат розісланий "5" лютого 2004 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради, доцент Янчук В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Гречка – є однією із найважливіших круп’яних культур зони Лісостепу України. Цінність гречки визначається складом білкового комплексу. В обрушених плодах її міститься 12-18% білка, більша частина якого легко засвоюється. Гречка – культура безвідходної технології вирощування, а також високо ціниться як медоносна культура та має велике агротехнічне значення Однак, незважаючи на важливе народногосподарське значення гречки, фактичний обсяг її виробництва і заготівлі через низьку врожайність не відповідає потребам, тому виникла необхідність щодо збільшення урожайності та покращення якості продукції.

Актуальність теми. В нашій країні проблема збільшення виробництва зерна, зокрема гречки, як надзвичайно цінної круп’яної культури, є головною. Але поряд з цим стає не менш важливе питання – отримання екологічно безпечної сировини.

В останні роки в технології вирощування сільськогосподарських культур почали включати різноманітні види і форми добрив, а також регулятори росту рослин, які за санітарно-гігієнічною класифікацією відносяться до малотоксичних речовин третього та четвертого класів небезпечності.

В умовах південної частини Західного Лісостепу України проводились дослідження щодо застосування регуляторів росту на ряді сільськогосподарських культур: оз. пшениці, ярому ячмені, цукровому буряку, люцерні, топінамбурі та ін.

Збільшення врожаю і покращення якості зерна гречки залежно від способів застосування регуляторів росту до цього часу вивчено недостатньо. Крім того, не вивчена сортова реакція гречки на застосування регуляторів росту нового покоління.

Все це свідчить про актуальність теми та необхідність проведення досліджень, спрямованих на підвищення продуктивності гречки.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дослідження, які виконувались автором є складовою частиною державної бюджетної теми „Селекція на високу і стабільну продуктивність адаптованих до мінливих умов вирощування високоякісних сортів гречки та розробка енергозаощаджуючої технології їх вирощування та збирання для умов південно-західного регіону України” за номером державної реєстрації 01001U003326, інв. №5/13, в якій вивчались питання впливу регуляторів росту на урожайність та якість зерна гречки різних сортів.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягає у вивченні процесу формування продуктивності гречки залежно від сорту, регуляторів росту та способів і строків їх застосування в умовах південної частини Західного Лісостепу України.

Наукові дослідження за темою дисертації включали виконання таких завдань з вивченням впливу регуляторів росту на:

- тривалість вегетаційного та між фазних періодів гречки;

- лабораторну та польову схожість насіння гречки і густоту стеблостою рослин;

- урожайність;

- морфологічні ознаки рослин;

- технологічні властивості зерна.

Дати економічну та енергетичну оцінку застосування регуляторів росту при вирощуванні гречки.

Об’єкт досліджень – продукційний процес росту і розвитку рослин гречки.

Предмет досліджень – регулятори росту рослин, способи та строки їх застосування.

Методи досліджень. В процесі виконання роботи використовували загальнонаукові й спеціальні методи досліджень. Серед загальнонаукових методів використовувались: гіпотеза – при виборі напрямків наукових досліджень; експеримент – для дослідження об’єкту та процесів, що відбуваються в ньому; спостереження – з метою виявлення кращих регуляторів росту та розвитку рослин гречки, які сприяють підвищенню врожайності та поліпшенню якості зерна гречки.

Серед спеціальних методів використовували: польовий – для виявлення достовірних різниць між варіантами досліду, кількісної оцінки впливу різних чинників на врожайність і її якість; вимірювально-ваговий – для аналізу пробних снопів по основних показниках морфології рослин; ваговий – для визначення урожайності зерна з облікових ділянок; математично-статистичний для оцінки достовірності отриманих досліджень, для визначення економічної ефективності результатів досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Для вирощування гречки в умовах південної частини Західного Лісостепу України виявлено найбільш ефективніші регулятори росту з метою підвищення продуктивності цієї культури, а також встановленні кращі способи та оптимальний строк застосування препаратів. Виявлено сортову реакцію гречки при весняному та літньому (що відповідає строку післяукісної сівби гречки) строках сівби.

Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовано виробництву строки та способи внесення регуляторів росту рослин, які сприяють збільшенню урожайності і покращенню якості зерна гречки, одержанню екологічно-чистої продукції.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто проведені пошук і оцінка літературних джерел. З допомогою наукового керівника доктора с.-г. наук, професора Алексеєвої О.С. та консультанта кандидата с.-г. наук, доцента Кващук О.В. визначені завдання досліджень і методи їх вирішення. Автором проведені інтерпретація і узагальнення отриманих даних, сформовані висновки і пропозиції для виробництва.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень оприлюднені та обговорені на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Подільської державної аграрно-технічної академії та засіданнях співробітників Науково-дослідного інституту круп’яних культур (1999, 2000, 2001, 2002 рр.). Окремі доповіді визнані кращими і преміювались.

Зроблено доповідь на Міжнародній конференції (м. Кам’янець-Подільський), присвяченій 30-річчю Науково-дослідного інституту круп’яних культур (2002 р.).

Публікації результатів досліджень. За результатами наукових досліджень опубліковано сім наукових праць, в тому числі чотири статті в наукових фахових виданнях та одні тези міжнародної конференції.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 5 розділів, висновків і виробничих рекомендацій, списку використаної літератури і додатків. Матеріали роботи викладені на 160 сторінках друкованого тексту, включають 28 таблиць, 18 рисунків та 22 додатки. Список використаної літератури містить 169 джерел, в тому числі 4 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Дається аналіз наукових робіт вітчизняних та зарубіжних авторів стосовно рістрегулюючих препаратів минулого часу та сучасних регуляторів росту рослин. З’ясовані погляди щодо ефективності застосування регуляторів росту на різних сільськогосподарських культурах.

Умови, матеріал і методика досліджень. Дослідження, які покладені в основу дисертації, проводилися в період з 1999 по 2001 роки в Науково-дослідному інституті круп’яних культур Подільської державної аграрно-технічної академії. Польові досліди закладались в сівозміні інституту, розміщеній на дослідному полі академії, що знаходиться в південній частині Хмельницької області.

Основним типом грунтів дослідного поля є чорнозем глибокий малогумусний на карбонатних лесовидних суглинках.

Генетичний профіль його слабо диференційований на генетичні горизонти. По гранулометричному складу грунти відносяться до середньо суглинистих різновидностей. Щільність складання на глибині 0-40 см становить 1,14-1,23 г/см3, щільність твердої фази – 2,55-2,62 г/см3 і загальна пористість досягає 51,8-56,5%. забезпеченість грунту рухомими сполуками поживних речовин середня. Відносно неглибоке залягання карбонатів кальцію і магнію забезпечує в гумусовому горизонті і орному шарі нейтральну реакцію ґрунтового розчину, гідролітична кислотність складає 2,3-2,8 мг/екв. на 100 грунту, а степінь насичення основами 92-64%, вміст гумусу – 4,2-4,5%, по Чірікову Р2О5 – 9,0-12,0 мг, К2О – 19,0-23,0 мг на 100 г грунту.

Погодні умови вегетаційного періоду відрізнялись за роками досліджень і значно впливали на ріст і розвиток рослин, величину врожаю, його якість та ефективність дії досліджуваних препаратів.

Сівба гречки проводилась в два строки: весняний і літній. В найбільш сприятливі погодні умови для росту і розвитку гречки потрапили літні посіви 1999 та весняні посіви 2001 років. Невисокі середньодобові температури та значна кількість опадів, рівномірно розподілених по декадах у період бутонізації та цвітіння сприяли зав’язуванню повноцінних плодів, що в подальшому дало змогу сформувати високі врожаї гречки. Погодні умови 2000 року характеризувались стабільними температурами майже на протязі всього періоду вегетації як весняних так і літніх посівів гречки, запаси вологи в грунті були незначні, а температура повітря в середньому за липень місяць склала 21,60С, що на 1,70С перевищувало середню багаторічну, тому рослини продовжували інтенсивно формувати нові квітки, а через нестачу вологи, зав’язування плодів проходило менш інтенсивно, що зумовило невисоку урожайність.

Дослідження з вивчення впливу регуляторів росту на урожайність і якість зерна гречки проводились із чотирма, різними за біологічними та морфологічними особливостями сортами: Вікторія, Роксолана, Зеленоквіткова 90 та Рубра.

Попередник – озима пшениця. Під попередник вносились мінеральні добрива, розраховані на заплановану урожайність 60 ц/га, а під гречку добрива не вносились з метою виявлення односторонньої дії регуляторів росту.

В дослідах вивчались такі варіанти обробки препаратами: контроль (без регуляторів); передпосівна обробка насіння; обприскування посівів на початку бутонізації (3-4 справжніх листка); обприскування посівів на початку цвітіння; обприскування посівів на початку побуріння плодів.

В дослідах застосовувались регулятори росту: Емістим С, Альфа, Вермистим, Біомікс, Агростимулін, Ембо, Протон та Сяйво.

Таблиця 1

Норми внесення препаратів

Препарати | Передпосівна обробка насіння | Обприскування посівів

Емістим С | 20 мл/т | 10 мл/га

Альфа | 40 мл/т | 10 мл/га

Вермистим | 10 л/т | 12 л/га

Біомікс | 100 г/т | 100 г/га

Агростимулін | 20 мл/т | 10 мл/га

Ембо | 20 мл/т | 10 мл/га

Протон | 20 мл/т | 10 мл/га

Сяйво | 20 мл/т | 10 мл/га

При передпосівній обробці насіння норма витрати води склала 10 літрів на тонну насіння, при обприскуванні посівів гектарна норма витрати води склала 300 літрів.

Облікова площа ділянки – 15,4 м2. Повторність чотириразова.

Згідно із задачами досліджень проводилися спостереження, обліки та аналізи за такими методами: фенологічні спостереження, біометричний аналіз рослин (Бочкарева Л.П.), лабораторна та польова схожість насіння, виживання рослин на кінець вегетації – підрахунком рослин (Ничипорович А.А.); облік урожаю – методом суцільного обмолоту кожної ділянки з перерахунком на 100% чистоту та 14,5% вологість; варіантно-статистична обробка даних урожайності – методом дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.О.); структура врожаю (Майсурян Н.А.); визначення якості зерна (Андрусь П.Б., Сапожнікова А.С.).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Лабораторна та польова схожість насіння гречки залежно від впливу регуляторів росту. Проведені дослідження показали, що регулятори росту мали значний вплив на схожість насіння гречки, що в подальшому і сприяло значному підвищенню урожайності (рис. 1, 2).

Рис. 1. Лабораторна схожість насіння гречки залежно від впливу регуляторів росту

Рис. 2. Польова схожість насіння гречки залежно від впливу регуляторів росту

Таким чином, за рахунок передпосівної обробки насіння регуляторами росту: Емістим С., Альфа, Агростимулін та Ембо відмічено найкращу схожість насіння. Так, схожість насіння гречки сорту Вікторія підвищилась на 7-13%, сорту Роксолана – на 6-13, сорту Зеленоквіткова-90 – на 11-12 та сорту Рубра – на 4-11%.

Облік густоти стеблостою рослин, який проводився після фази повних сходів та перед збиранням, має велике значення, оскільки визначений за даними підрахунків відсоток рослин, що вижили за вегетаційний період, характеризує загальну стійкість рослин гречки до умов вирощування залежно від впливу регуляторів росту.

Отже, виживання рослин було кращим при обробці насіння регуляторами росту Альфа та Агростимулін у сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90, а також при обприскуванні посівів на початку бутонізації препаратами Агростимулін та Вермистим, де виживання рослин склало 84-93%, у сорту Рубра при обробці насіння Агростимуліном, Емістимом С та Ембо, виживання рослин дорівнювало 72-88%.

Морфологічні особливості рослин гречки залежно від застосування регуляторів росту. Як зазначалось раніше, регулятори росту мають значний вплив на схожість насіння гречки. Але не менш важливим є й подальший розвиток гречаної рослини. За результатами наших досліджень, застосування регуляторів росту в деякій мірі вплинуло на висоту самої рослини гречки та значно вплинуло на формування кількості гілок на рослині, відповідно й числа суцвіть та зерен у досліджуваних сортів. Кількість повноцінних зерен із застосуванням регуляторів росту: Емістим С, Альфа, Вермистим та Агростимулін перевищувала контроль при весняній сівбі на 4,5-13,3 шт., при літній сівбі – на 3,6-9,0 шт. на рослині.

Дослідження показали, що за рахунок впливу регуляторів росту на формування більшої кількості повноцінних зерен значно підвищується продуктивність рослин гречки у сортів, що вивчалися. Найбільш ефективними виявились препарати: Альфа і Агростимулін при передпосівній обробці насіння та Вермистим – при обприскуванні посівів на початку бутонізації і цвітіння рослин з перевищенням контролів на 0,05-0,45 г з однієї рослини.

Найбільший вплив регуляторів росту на підвищення продуктивності рослин був у сорту Зеленоквіткова 90. Між кількістю повноцінних зерен на рослині та продуктивністю однієї рослини існує пряма залежність (рис. 3).

Рис. 3. Дія регуляторів росту на продуктивність сорту гречки Зеленоквіткова 90

Слід відмітити, що регулятори росту сприяли формуванню більшої кількості повноцінних зерен по відношенню до загальної кількості зерен на рослині. Найбільш ефективною була обробка насіння перед сівбою, де повноцінних зерен на рослині сформувалось на 0,1-16,7% більше (рис. 4).

Рис.4. Відношення кількості повноцінних зерен до загальної кількості зерен

з однієї рослини гречки при передпосівній обробці насіння регуляторами росту

(середнє за 1999-2001 рр.), %

Із застосуванням регуляторів росту Альфа, Вермистим, Емістим С та Агростимулін найбільше змінювалась структура стебла гречки, кількість вузлів на стеблі збільшилась на 04,-2,7 шт. на рослині, а також за рахунок того, що вузол прикріплення першої гілки під впливом регуляторів росту знаходився нище, збільшилось відношення зони плодоношення до зони гілкування (ЗП/ЗГ).

Встановлено, що продуктивність рослин гречки підвищувалась із збільшенням ЗП/ЗГ, тобто між продуктивністю з однієї рослини та відношенням ЗП/ЗГ виявлено сильний кореляційний зв’язок при обробці насіння гречки сортів: Вікторія та Роксолана, а також при обприскуванні всіх чотирьох досліджуваних сортів на початку бутонізації та цвітіння рослин, окрім варіантів, де проводилось обприскування гречки сорту Рубра в фазу цвітіння, отже (r=0,78-0,95); а також виявлено середній кореляційний зв’язок при обробці насіння гречки сортів Зеленоквіткова 90 та Рубра (r=0,57-0,58) (рис. 5).

Рис. 5. Продуктивність гречки залежно від відношення ЗП/ЗГ до зони гілкування при передпосівній обробці насіння регуляторами росту

Урожайність гречки залежно від впливу регуляторів росту при передпосівній обробці насіння. Основним критерієм для оцінки різних агротехнічних заходів є урожайність. Цей показник наче акумулює всі ті зовнішні умови середовища, в яких проходить життя рослин на протязі всього вегетаційного періоду.

Дослідження показали, що регулятори росту при обробці насіння перед сівбою в значній мірі вплинули на урожайність досліджуваних сортів (табл. 2).

Таблиця 2

Урожайність гречки залежно від впливу регуляторів росту при передпосівній обробці насіння

(середнє за 1999-2001 рр.), т/га

Регулятор росту | Вікторія | Роксолана | Зелено-квіткова 90 | Рубра

урожайність, т/га | приріст, т/га | урожай-ність, т/га | при-ріст, т/га | урожай-ність, т/га | при-ріст, т/га | урожай-ність, т/га | при-ріст, т/га

Весняна сівба

Без регулятора

(контроль) | 1,61 | - | 1,44 | - | 1,53 | - | 0,93 | -

Емістим С | 1,84 | 0,23 | 1,70 | 0,26 | 1,91 | 0,38 | 1,05 | 0,12

Альфа | 1,96 | 0,35 | 1,79 | 0,35 | 1,94 | 0,41 | 1,04 | 0,11

Вермистим | 1,88 | 0,27 | 1,66 | 0,22 | 1,85 | 0,32 | 1,03 | 0,10

Біомікс | 1,83 | 0,22 | 1,72 | 0,28 | 1,85 | 0,32 | 1,05 | 0,14

Агростимулін | 1,93 | 0,32 | 1,75 | 0,31 | 1,92 | 0,39 | 1,07 | 0,14

Ембо | 1,92 | 0,31 | 1,76 | 0,32 | 1,93 | 0,40 | 1,05 | 0,12

Протон | 1,86 | 0,25 | 1,69 | 0,25 | 1,90 | 0,37 | 1,01 | 0,08

Сяйво | 1,77 | 0,16 | 1,66 | 0,22 | 1,66 | 0,26 | 0,98 | 0,05

Літня сівба

Без регулятора

(контроль) | 1,60 | - | 1,44 | - | 1,79 | - | 0,83 | -

Емістим С | 1,83 | 0,23 | 1,70 | 0,26 | 2,12 | 0,33 | 0,91 | 0,08

Альфа | 1,84 | 0,24 | 1,73 | 0,29 | 2,15 | 0,36 | 0,90 | 0,07

Вермистим | 1,81 | 0,21 | 1,66 | 0,22 | 2,05 | 0,26 | 0,89 | 0,06

Біомікс | 1,78 | 0,21 | 1,64 | 0,22 | 2,02 | 0,29 | 0,90 | 0,07

Агростимулін | 1,81 | 0,21 | 1,66 | 0,22 | 2,08 | 0,31 | 0,92 | 0,09

Ембо | 1,80 | 0,20 | 1,66 | 0,22 | 2,10 | 0,31 | 0,91 | 0,08

Протон | 1,74 | 0,14 | 1,62 | 0,18 | 2,05 | 0,26 | 0,86 | 0,03

Сяйво | 1,67 | 0,07 | 1,58 | 0,14 | 1,92 | 0,13 | 0,85 | 0,02

НІР 05 | А – 0,05; В – 0,04; С – 0,04; АВ – 0,11; АС – 0,11;

ВС – 0,07; АВС – 0,22

Отже, застосування регуляторів росту у такий спосіб дало можливість додатково отримати 0,02-0,41 тони з гектара посіву гречки. Найбільш ефективним був препарат Альфа для сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90, приріст урожаю при весняному строкові сівби склав 0,35-0,41 т/га (21,7-26,7%), при літньому – 0,24-0,36 т/га (15,0-20,1%). Оброблене насіння препаратами Біомікс та Агростимулін забезпечило найбільший приріст урожаю у сорту Рубра – 0,14 т/га – при весняному строкові сівби та 0,09 т/га – при літньому, тобто 15,0 та 10,8% до контролю.

Урожайність гречки залежно від впливу регуляторів росту при обприскуванні посівів. Досліджування показали, що обприскування посівів гречки регуляторами росту на початку бутонізації та на початку цвітіння рослин сприяло прибавкам урожайності 0,03-0,45 т/га (табл. 3).

Таблиця 3

Урожайність гречки залежно від впливу регуляторів росту при обприскуванні посівів (середнє за 1999-2001 рр.), т/га

Регулятор росту | Обприскування посівів на початку:

бутонізації | цвітіння

Вікторія | Роксолана | Зелено-

квіткова-90 | Рубра | Вікторія | Роксолана | Зелено-квіткова-90 | Рубра

Весняна сівба

Без регулятора (контроль)*) | 1,61 | 1,44 | 1,53 | 0,93 | 1,61 | 1,44 | 1,53 | 0,93

Емістим С | 0,32 | 0,26 | 0,37 | 0,11 | 0,21 | 0,25 | 0,35 | 0,12

Альфа | 0,28 | 0,25 | 0,34 | 0,10 | 0,21 | 0,24 | 0,33 | 0,10

Вермистим | 0,36 | 0,35 | 0,45 | 0,10 | 0,31 | 0,36 | 0,45 | 0,09

Біомікс | 0,32 | 0,33 | 0,43 | 0,09 | 0,29 | 0,33 | 0,42 | 0,08

Агростимулін | 0,31 | 0,27 | 0,41 | 0,11 | 0,23 | 0,26 | 0,39 | 0,12

Ембо | 0,29 | 0,25 | 0,39 | 0,10 | 0,20 | 0,25 | 0,36 | 0,10

Протон | 0,23 | 0,25 | 0,39 | 0,09 | 0,18 | 0,24 | 0,37 | 0,08

Сяйво | 0,14 | 0,16 | 0,25 | 0,06 | 0,11 | 0,15 | 0,24 | 0,04

Літня сівба

Без регулятора (контроль)*) | 1,60 | 1,44 | 1,79 | 0,83 | 1,60 | 1,44 | 1,79 | 0,83

Емістим С | 0,20 | 0,26 | 0,23 | 0,07 | 0,17 | 0,20 | 0,22 | 0,07

Альфа | 0,25 | 0,23 | 0,22 | 0,05 | 0,17 | 0,18 | 0,21 | 0,04

Вермистим | 0,31 | 0,31 | 0,37 | 0,05 | 0,23 | 0,31 | 0,37 | 0,04

Біомікс | 0,30 | 0,30 | 0,34 | 0,04 | 0,22 | 0,28 | 0,24 | 0,05

Агростимулін | 0,17 | 0,18 | 0,20 | 0,06 | 0,15 | 0,17 | 0,17 | 0,05

Ембо | 0,16 | 0,16 | 0,18 | 0,05 | 0,14 | 0,17 | 0,15 | 0,04

Протон | 0,16 | 0,16 | 0,17 | 0,05 | 0,12 | 0,15 | 0,13 | 0,04

Сяйво | 0,09 | 0,09 | 0,10 | 0,02 | 0,06 | 0,10 | 0,10 | 0,03

НіР05 А - 0,05; В - 0,04; C – 0,04; АВ - 0,11; АС - 0,11;

ВС - 0,07; АВС - 0,22

*) урожайність, т/га.

При обприскуванні посівів гречки на початку бутонізації та на початку цвітіння рослин найбільш ефективними були регулятори росту Вермистим та Біомікс для сортів гречки: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90, приріст урожаю весняного строку сівби був 0,29-0,45 т/га, що склало 18,0-29,4%, а літнього строку – 0,22-0,45 т/га або 13,4-21,5% до контролю. Препарати Емістим С та Агростмулін забезпечили найбільший приріст при обприскуванні сорту Рубра, приріст урожаю при весняному строкові сівби був 0,11-0,12 т/га (11,8-12,9%), при літньому строкові  ,05-0,07 т/га (60,-8,4%). Обприскування посівів гречки на початку побуріння плодів неефективне, приросту урожаю на цих варіантах не отримано, або він знаходився в межах помилки.

Слід відмітити, що урожайність гречки на контрольних варіантах сильно відрізнялась по сортах та дещо відрізнялась по строках сівби, тому приріст урожаю подано також у відсотках до контролю.

Сорт гречки Зеленоквіткова 90 виявився найбільш урожайним за роки досліджень, в порівнянні з іншими досліджуваними сортами, як на контрольних варіантах, так і на варіантах із застосуванням регуляторів росту. Сорт середньопізньостиглий, і на відміну від сортів: Вікторія, Роксолана та Рубра має триваліший період вегетації. Літні посіви 1999 року сорту гречки Зеленоквіткова 90, особливо період цвітіння-побуріння плодів, потрапили в найбільш сприятливі погодні умови, що й зумовило найвищу урожайність при літньому строкові сівби в цілому за три роки досліджень.

Результати досліджень показали найбільші розбіжності в даних урожайності по строках сівби, тому частку впливу факторів показано на прикладі цього сорту (рис. ).

Рис. 6. Частка впливу факторів на урожайність гречки сорту Зеленоквіткова 90 при передпосівній обробці насіння регуляторами росту

Отже, за даними трифакторного дисперсійного аналізу, де регулятор росту – фактор А, погодні умови – фактор В, а строк сівби – фактор С, найбільшу частку склали погодні умови року – 27%, регулятори росту склали 14%, строк сівби вплинув на 3%.

Технологічні показники якості зерна гречки залежно від застосування регуляторів росту. Продовольча цінність гречки визначається технологічними властивостями і хімічним складом зерна. Технологічні властивості зерна гречки залежать від маси 1000 зерен, вирівняності та плівчастості зерна. Із застосуванням регуляторів росту дані показники покращуються, особливо при обробці насіння перед сівбою.

Отже, на масу 1000 зерен гречки найбільший вплив при передпосівній обробці насіння мав регулятор росту Альфа у сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90, де маса 1000 зерен зросла на 0,7-2,3%. При обприскуванні цих сортів на початку бутонізації та цвітіння рослин препарат Вермистим виявися найефективнішим, під його впливом маса 1000 зерен зросла на 1,0-1,7%. Регулятори росту: Вермистим, Агростимулін та Ембо виявились найбільш впливовими на зростання маси 1000 зерен у сорту Рубра, прибавки склали 0,6-0,8%. Обприскування посівів гречки на початку побуріння плодів на масу 1000 зерен не вплинуло.

Застосування регуляторів росту сприяло підвищенню вирівняності зерна гречки. Регулятори росту: Альфа, Агростимулін та Ембо були найбільш впливовими при передпосівній обробці насіння гречки сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90, а препарати Вермистим та Агростимулін – при обприскуванні посівів цих сортів на початку бутонізації та цвітіння рослин, підвищення вирівняності склало 4,0-10,0%. Регулятори росту Емістим С та Агростимулін сприяли одержанню найвирівнянішого зерна при застосуванні на сорті Рубра, де вирівняність підвищилась на 3,0-4,0%. Обприскування посівів гречки на початку побуріння плодів на вирівняність зерна не впливало.

Регулятори росту сприяли формуванню тонкоплівчастішого зерна гречки при передпосівній обробці насіння та обприскуванні посівів на початку бутонізації та цвітіння рослин. Препарат Агростимулін виявися ефективний як при обробці насіння, так і при обприскуванні посівів усіх досліджуваних сортів. При обробці насіння регулятори Альфа та Ембо сприяли зменшенню плівчастості на 0,2-1,3% у сортів: Вікторія, Росколана та Рубра. Із застосуванням Вермистиму при обприскуванні усіх досліджуваних сортів плівчастість зменшилась на 0,3-1,7%.

Достовірність отриманих показників якості зерна гречки підтверджено дво- та трифакторними дисперсійними аналізами.

Економічна та енергетична ефективність застосування регуляторів росту при вирощуванні гречки. Найбільш економічно вигідним було застосування регулятора росту Альфа при передпосівній обробці насіння сортів гречки: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90, а препаратів Біомікс та Агростимулін при обробці насіння сорту Рубра. Регулятори росту Вермистим, Біомікс та Агростимулін сприяли істотному підвищенню економічних показників ефективності при обприскуванні гречки сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90 на початку бутонізації та цвітіння рослин, а препарат Емістим С – при обприскуванні сорту Рубра. Рівень рентабельності на цих варіантах перевищував контроль на 7,1-43,9%, а чистий доход від вирощеної продукції складав 645,0-1268,4 гривень на гектар.

Коефіцієнт окупності зерна та соломи на кращих варіантах перевищував контроль на 0,18-1,0.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації дано теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення науково-практичної задачі, що виявляється у з’ясуванні ролі нових регуляторів росту рослин при застосуванні їх для передпосівної обробки насіння та обприскування весняних та літніх посівів гречки в різні фази росту та розвитку рослин, що забезпечує отримання високої врожайності, покращення якості зерна, а також сприяє одержанню екологічно-чистої продукції та удосконаленню технології вирощування гречки.

2. Із застосуванням регуляторів росту лабораторна схожість насіння досліджуваних сортів гречки підвищувалась на 1-5%, польова – на 4-13%. Найефективнішими виявились регулятори росту Емістим С, Альфа, Агростимулін та Ембо, що забезпечили підвищення польової схожості гречки сортів: Вікторія – на 8-13%, Роксолана – на 5-13, Зеленоквіткова 90 – на 8-12, та Рубра – на 4-11%.

3. Найвищий рівень виживання рослин при обробці насіння регуляторами росту Альфа та Агростимулін був у сортів Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90, а також при обприскуванні посівів на початку бутонізації препаратами Агростимулін та Вермистимом, де виживання рослин склало 85-93%. При обробці насіння та посівів гречки на початку бутонізації регуляторами росту: Агростимулін, Емістим С та Ембо відмічено найбільше виживання рослин сорту Рубра - 71-88%.

4. На тривалість вегетаційного та міжфазних періодів росту та вегетації скоротився лише на 1-3 доби, у варіантах із застосуванням препаратів Емістим С, Альфа, Агростимулін та Ембо.

5. Регулятори росту мали значний вплив на морфологічні особливості рослин гречки. Так, найбільш ефективними при передпосівній обробці насіння були регулятори росту Альфа для сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова та Агростимулін для сорту Рубра, із застосуванням яких сформувалась найбільша кількість гілок, суцвіть та зерен на рослині. Індивідуальна продуктивність рослин на цих варіантах перевищувала контроль при весняній сівбі на 0,25-0,37 г, а при літній – на 0,16-0,42 г з рослини.

При обприскуванні посівів гречки на початку бутонізації та на початку цвітіння рослин найефективнішим був регулятор росту Вермистим, де індивідуальна продуктивність рослин гречки у сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90 перевищувала контроль на 0,30-0,45 г, у сорту Рубра – на 0,05-0,22 г.

Обприскування посівів регуляторами росту на початку побуріння плодів на морфологію рослин гречки, а також на дружність дозрівання плодів не впливало.

6. Застосування регуляторів росту при передпосівній обробці насіння та обприскуванні посівів гречки на початку бутонізації та цвітіння рослин впливало на будову стебла гречки, в т.ч. на формування кількості вузлів на стеблі в цілому, а також в його зонах: гілкування та плодоношення. Найбільш впливовим на ці показники були препарати: Альфа, Агростимулін та Емістим С при обробці насіння перед сівбою, а Вермистим та Агростимулін – при обприскуванні посівів. Кількість вузлів на стеблі у цих варіантах збільшилась на 0,4-2,7 шт. на рослині. Між індивідуальною продуктивністю гречки та відношенням зони плодоношення до зони гілкування виявлено сильний кореляційний зв’язок при обробці насіння препаратами сортів: Вікторія та Роксолана, а також при обприскуванні всіх чотирьох досліджуваних сортів на початку бутонізації та цвітіння рослин, окрім варіантів, де проводилось обприскування гречки сорту Рубра в фазу цвітіння, отже (r = 0,78-0,95); а також виявлено середній кореляційний зв’язок при обробці насіння гречки сортів Зеленоквіткова 90 та Рубра (r = 0.57-0.58).

7. Застосування регуляторів росту в значній мірі впливало на підвищення урожайності гречки. Найбільш ефективним був препарат Альфа для сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90, прирости урожаю при весняному строкові сівби склали 0,35-0,41 т/га (21,7-26,7%), при літньому – 0,24-0,36 т/га (15,0-20,1%). Оброблене насіння препаратами Біомікс та Агростимулін забезпечило найбільші прирости урожаю у сорту Рубра – 0,14 т/га – при весняному строкові сівби та 0,09 т/га – при літньому, тобто 15,0 та 10,8% до контролю.

8. При обприскуванні посівів гречки на початку бутонізації та на початку цвітіння рослин найбільш ефективними були регулятори росту Вермистим та Біомікс для сортів гречки: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90, прирости врожаю весняного строку сівби були 0,29-0,45 т/га, що склало 18,0-29,4%, а літнього строку – 0,22-0,45 т/га або 13,4-21,5% до контролю. Препарати Емістим С та Агростимулін забезпечили найбільші прирости при обприскуванні сорту Рубра, прирости урожаю при весняному строкові сівби були 0,11-0,12 т/га (11,8-12,9%), при літньому строкові – 0,05-0,07 т/га (6,0-8,4%). Обприскування посівів гречки на початку побуріння плодів неефективне, приросту урожаю на цих варіантах не отримано, або він знаходились в межах помилки.

9. Найбільший вплив регулятори росту мали на сорт гречки Зеленоквіткова 90, прирости урожаю знаходились в межах 7,2-26,7% до контролю.

10. При весняному строкові сівби регулятори росту забезпечили дещо більші прирости, ніж при літньому, різниця в приростах урожаю між строками сівби склала 8,8–7.9% до контролю.

11. Застосування регуляторів росту по різному впливало на технологічні показники якості зерна досліджуваних сортів гречки. На масу 1000 зерен гречки найбільший вплив при передпосівній обробці насіння мав регулятор Альфа у сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90, де маса 1000 зерен зросла на 0,7-2,3 г. При обприскуванні цих сортів на початку бутонізації та цвітіння рослин препарат Вермистим виявився найефективнішим, під його впливом маса 1000 зерен зросла на 1,0-1,7 г. Регулятори росту: Вермистим, Агростимулін та Ембо виявились найбільш впливовими на зростання маси 1000 зерен у Рубри, що склало 0,6-0,8 г. Обприскування посівів гречки на початку побуріння плодів на масу 1000 зерен не впливало.

12. Застосування регуляторів росту сприяло підвищенню вирівняності зерна гречки. Регулятори росту: Альфа, Агростимулін та Ембо були найбільш впливовими при передпосівній обробці насіння сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90, а препарати Вермистим та Агростимулін – при обприскуванні посівів цих сортів на початку бутонізації та цвітіння рослин, підвищення вирівняності склало 4,0-10,0%. Регулятори росту Емістим С та Агростимулін сприяли одержанню найвирівнянішого зерна при застосуванні на сорті Рубра, де вирівняність підвищилась на 3,0-4,0%. Обприскування посівів гречки на початку побуріння плодів на вирівняність зерна не впливало.

13. Регулятори росту сприяли формуванню тонкоплівчастішого зерна гречки при передпосівній обробці насіння та обприскуванні посівів на початку бутонізації та цвітіння рослин. Препарат Агростимулін виявився ефективний як при обробці насіння так і при обприскуванні посівів усіх досліджуваних сортів. При обробці насіння регулятори Альфа та Ембо сприяли зменшенню плівчастості на 0,2-1,3% у сортів: Вікторія, Роксолана та Рубра. Із застосуванням Вермистиму при обприскуванні усіх досліджуваних сортів плівчастість зменшилась на 0,3-1,7%.

14. Найбільш економічно вигідним було застосування регулятора росту Альфа при передпосівній обробці насіння сортів гречки: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90, а препаратів Біомікс та Агростимулін при обробці насіння сорту Рубра. Регулятори росту: Вермистим, Біомікс та Агростимулін сприяли істотному підвищенню економічних показників ефективності при обприскуванні гречки сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90 на початку бутонізації та цвітіння рослин, а препарат Емістим С – при обприскуванні сорту Рубра. Рівень рентабельності на цих варіантах перевищував контроль на 7,1-43,9%, а чистий доход від вирощеної продукції складав 65,0-1268,4 гривень на гектар.

Енергетична оцінка вирощування гречки досліджуваних сортів показала, що енергоємність затрат на застосування регуляторів росту окупається суттєвим приростом урожайності. Коефіцієнт окупності зерна та соломи на кращих варіантах у сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90 перевищував контроль на 0,18-1,0. У гречки сорту Рубра із застосуванням регуляторів росту Емістим С та Агростимулін для обробки насіння коефіцієнт окупності підвищився на 0,19, а при обприскуванні посівів цими препаратами на 0,02-0,05 за рахунок окупності урожаю соломи. урожай зерна не окуповувався.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

При вирощуванні гречки в умовах південної частини Західного Лісостепу України рекомендуємо:

1. Проводити передпосівну обробку насіння сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90 – регулятором росту Агростимулін в дозі 20 мл/т і для сорту Рубра – регулятором росту Емістим С в дозі 20 мл/т (розчинених в 10 л води).

2. Проводити обприскування посівів гречки на початку бутонізації або на початку цвітіння рослин сортів: Вікторія, Роксолана та Зеленоквіткова 90 – регуляторами росту: Вермистим в дозі 12 л/га та Агростмулін в дозі 10 л/га, а сорту Рубра – регулятором росту Агростимулін в дозі 10 л/га (розчинених в 300 л води).

Використання цих регуляторів росту сприяє підвищенню урожаю гречки на 0,22-0,45 т/га, що складає 13,4-29,4% і покращує якість продукції.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Алексєєва О.С., Хоміна В.Я. Вплив Вермистиму як регулятора росту і розвитку рослин на продуктивність гречки //Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський, 2000. – Випуск 8. – С.166-169 (автором одержано та узагальнено результати досліджень і підготовлено статтю до друку)

2. Хоміна В.Я. Вплив регуляторів росту на урожайність та якість зерна гречки сорту Зеленоквіткова-90 //Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський, 2001. – Випуск 9. – С.167-169.

3. Хомина В.Я. Влияние регуляторов роста на урожайность и качество зерна разных сортов гречихи //Сборник научных трудов. Международная конференция посвященная 30-летию Научно-исследовательского института крупяных культур. Каменец-Подольский, 2002. – С.208-211.

4. Хоміна В.Я., Кващук О.В. Вплив регуляторів росту на схожість насіння різних сортів гречки //Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський, 2002. – Випуск 10. – С.66-68 (автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалась при захисті дисертації).

5. Хомина В.Я. Качество зерна разных сортов гречихи в зависисмости от использования регуляторов роста //Тезисы докладов Международной конференции, посвященной 30-летию НИИ крупяных культур. Каменец-Подольский. 2002. – С.53.

6. Алексеєва О.С. Гаврилянчик Р.Ю., Хоміна В.Я. Особливості технології вирощування зеленоквіткових сортів гречки //Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський, 2003. Випуск 11. – С.5-8 (автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувались при захисті дисертацій).

7. Хоміна В.Я. Технологічні якості зерна різних сортів гречки залежно від застосування регуляторів росту 88 Збірник наукових праць – Кам’янець-Подільський, 2003. – Випуск 11, С.115-121.

АНОТАЦІЯ

Хоміна В.Я. Сортова реакція та продуктивність гречки залежно від впливу регуляторів росту в умовах південної частини Західного Лісостепу України. – рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво.

Вінницький державний аграрний університет. – м.Вінниця. – 2004 р.

В дисертації приведені результати трирічних досліджень та рекомендації стосовно ефективності застосування регуляторів росту при передпосівній обробці насіння і обприскуванні посівів в різні фази росту та розвитку рослин сортів гречки у весняних та літніх посівах.

Встановлено, що при вирощуванні різних сортів гречки, застосування регуляторів росту для передпосівної обробки насіння та обприскування посівів на початку бутонізації та цвітіння рослин забезпечує прибавки урожаю в межах від 0,23 до 0,45 т/га та покращує якість продукції.

Ключові слова: гречка, регулятори росту, способи обробки, сорти, строки сівби, урожайність, якість зерна, економічна ефективність.

АННОТАЦИЯ

Хомина В.Я. Сортовая реакция и продуктивность гречихи в зависимости от влияния регуляторов роста в условиях южной части Западной Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. – Винницкий государственный аграрный университет. – г.Винница. – 2004 г.

Диссертация содержит результаты трехлетних исследований и рекомендации по применению