імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

КОРЕНЄВ ЕМІЛЬ НАЗАРОВИЧ

УДК 658.114.3

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ У ВЕЛИКИХ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління

підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

Воронкова Алла Еженівна,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля

Міністерства освіти і науки України,

завідуюча кафедрою менеджменту

зовнішньоекономічної діяльності.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Поважний Олександр Станіславович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри фінансів (м. Донецьк);

кандидат економічних наук, доцент Тісунова Вікторія Миколаївна, Луганська академія внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України Міністерства внутрішніх справ України, доцент кафедри економіко-правових дисциплін (м. Луганськ).

Провідна установа – Інститут економіки промисловості НАН України, відділ проблем управління виробництвом (м. Донецьк).

Захист відбудеться 17 червня 2004 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, Луганськ-34,
кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного
університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, Луганськ-34,
кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 15 травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради |

Г.В. Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Внаслідок масової приватизації в Україні тисячі великих промислових підприємств, що є основною ланкою вітчизняної економіки, набули організаційно-правової форми акціонерних товариств. У процесі зміни форм власності мільйони громадян стали власниками акцій. Це спричинило необхідність розробки питання відповідно до нових умов господарювання організації управління, яка б забезпечувала відповідність стратегії розвитку акціонерних товариств інтересам акціонерів. Проте практика першого десятиріччя діяльності таких товариств в Україні продемонструвала, що у сфері управління існує чимало протиріч, які пов’язані, у першу чергу, з різноспрямованістю економічних інтересів власників акцій та управлінців. Як наслідок, ситуація в корпоративному секторі характеризується численними випадками порушення прав акціонерів.

Недостатній рівень організації корпоративного управління, по-перше, приводить до зниження економічної ефективності корпоративного сектора та, по- друге, здійснює значний негативний вплив на інвестиційну привабливість великих акціонерних товариств. Практичне вирішення цього питання ускладнюється відсутністю механізмів узгодження дій органів корпоративного управління та інструментів забезпечення ефективності його організації, зокрема комплексної оцінки стану корпоративного управління в акціонерному товаристві. Це обумовлює необхідність і актуальність досліджень, спрямованих на вирішення науково-практичного завдання з удосконалення організації корпоративного управління у великих акціонерних товариствах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики наукових праць кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Східноукраїнського національного університету. Результати дослідження використано при виконанні теми ГН 33-03 "Розробка механізму управління конкурентоспроможністю суб’єктів господарської діяльності в умовах глобалізації економіки" (номер держреєстрації 0103У000421 ). Внесок автора полягає в проведенні аналізу ситуації у сфері корпоративного управління великими акціонерними товариствами в Україні та встановленні сучасних тенденцій розвитку акціонерної форми власності. При проведенні відповідно до Координаційного плану досліджень у галузі організації виробничих і соціальних систем Міжнародної академії науки і практики організації виробництва (розділ "Проблеми організації конкурентоспроможного виробництва") автором розроблено принципи формування корпоративного регламенту акціонерного товариства. Розроблену процедуру оцінки стану корпоративного управління у великих акціонерних товариствах було використано при виконанні міжнародного проекту INCO-COPERNICUS "Порівняльний аналіз факторів і стратегії модернізації промислових підприємств у країнах з перехідною економікою: на прикладі Росії та України" (contract no IC15-CT98-1012), що виконувався у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних питань і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення організації корпоративного управління у великих акціонерних товариствах.

Для досягнення поставленої мети в роботі було вирішено такі завдання:

проаналізовано основні теоретичні концепції корпоративного управління та обґрунтовано підхід до визначення його сутності як суми його складових;

проведено аналіз ситуації у сфері корпоративного управління великими акціонерними товариствами в економічно розвинених країнах, країнах, що розвиваються, і в Україні, та встановлено сучасні тенденції розвитку акціонерної форми власності;

визначено та систематизовано чинники, що впливають на стан корпоративного управління в акціонерному товаристві;

розглянуто способи оцінки загального стану та складових корпоративного управління в акціонерному товаристві, що ґрунтуються на розрахунку рейтингових показників;

визначено функціональні сфери й окремі функції спостережної ради великого акціонерного товариства як ключового органу корпоративного управління;

розроблено та впроваджено в практичну діяльність великих акціонерних товариств напрями вдосконалення корпоративного управління, що були сформульовані на основі теоретичних досліджень.

Об’єктом дослідження в роботі є корпоративне управління. Предметом дослідження є теоретичні питання, принципи, логіка та практичні аспекти організації корпоративного управління у великих акціонерних товариствах.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є класичні положення економічної теорії, теорії корпоративного управління, загальнонаукові принципи проведення дослідження. Праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з питань організації корпоративного управління послугували теоретичною базою проведення дослідження. Нормативно-законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, рішення та нормативні документи органів виконавчої влади України, що стосуються питань створення, розвитку акціонерних товариств та організації корпоративного управління, забезпечили правове поле дисертації. Як джерела інформації використано економічну літературу вітчизняних і зарубіжних авторів, дані статистичної інформації та бухгалтерської звітності акціонерних товариств Луганської області, рішення органів державної влади, що регулюють діяльність та організацію управління акціонерних товариств, ресурси Internet.

Для вирішення задач дослідження використано: системний підхід (при визначенні складових корпоративного управління в акціонерному товаристві), ситуаційний підхід (при формуванні варіантів співвідношення фактичної прибутковості акціонерного товариства та рівня ризику корпоративного управління), функціональний підхід (при побудові функціональної моделі корпоративного регламенту, при розробці структури комітетів спостережної ради акціонерного товариства), метод експертних оцінок (при визначенні значущості впливу чинників, що зумовлюють стан корпоративного управління в акціонерному товаристві), статистичний аналіз (при визначенні інтегрального та специфічних рейтингових показників у процесі рейтингової оцінки стану корпоративного управління в акціонерному товаристві), метод індукції (при вивченні особливостей організації корпоративного управління в країнах, що розвиваються, у процесі розробки індуктивно-дескриптивної моделі корпоративного управління), факторний аналіз (при визначенні чинників, що впливають на стан корпоративного управління акціонерного товариства), графічний аналіз (при побудові профілю та діаграм стану корпоративного управління в акціонерних товариствах).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат роботи полягає в розробці принципових підходів до організації корпоративного управління у великих акціонерних товариствах.

Наукова новизна основних результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

запропоновано удосконалене визначення сутності корпоративного управління, яке базується на розумінні цього поняття як єдності корпоративного регламенту та корпоративної культури;

уведено поняття корпоративного регламенту як сукупності формальних норм корпоративних відносин і розроблено функціональну модель корпоративного регламенту, що відображає структуру та взаємодію різних груп учасників корпоративних відносин;

удосконалено:

процедуру рейтингової оцінки стану корпоративного управління у великому акціонерному товаристві, яка базується на розрахунку інтегрального та системи специфічних рейтингових показників за напрямами корпоративного регламенту, корпоративної культури й ефективності управління;

принципи організації діяльності спостережної ради великого акціонерного товариства шляхом формування структури профільних комітетів на основі виділення функціональних підсистем стратегічного управління та захисту прав акціонерів;

отримала подальший розвиток:

класифікація моделей організації корпоративного управління шляхом розробки індуктивно-дескриптивної моделі організації корпоративного управління в країнах, що розвиваються, елементи якої містять найбільш характерні ознаки, що властиві корпоративному управлінню в цих країнах;

уточнено:

сутність однієї із складових необхідного рівня прибутковості інвестицій в акції премії за ризик, розрахунок якої запропоновано виконувати з урахуванням рівня ризику корпоративного управління.

Практичне значення отриманих результатів дослідження. Отримані результати та розроблені рекомендації є методичною основою вдосконалення організації корпоративного управління. Вони дозволили розробити комплект методичних матеріалів щодо вдосконалення організації корпоративного управління у великому акціонерному товаристві.

До числа результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

принципів формування корпоративного регламенту акціонерного товариства;

рейтингової оцінки загального стану корпоративного управління та стану за окремими напрямами;

формування структури комітетів спостережної ради великого акціонерного товариства;

прийняття інвестиційних рішень на основі співвідношення рівнів очікуваної та потребуємої прибутковості підприємства з урахуванням ризику корпоративного управління.

Результати роботи використовуються у практичній діяльності великих акціонерних товариств, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатках до дисертації: ХК "Луганськтепловоз" (довідка щодо використання від 24.03.2003 р.), ЗАТ "Луганський завод колінчастих валків" (довідка щодо використання від 12.11.2003 р.), ЗАТ "Луганські акумулятори" (довідка щодо використання від 03.12.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертації є результатом самостійно проведеного автором дослідження в галузі вдосконалення організації корпоративного управління у великих акціонерних товариствах. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати дослідження, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися і схвалені на: VII та VIII Міжнародних науково-практичних конференціях "Університет і регіон" (м. Луганськ, 2001, 2002 рр.), Міжнародній конференції молодих учених-економістів "Проблемы обеспечения экономического роста" (м. Донецьк, 2001 р.), Всеросійській науково-практичній конференції "Россия на пути реформ: камо грядеши?" (м. Челябінськ, 2000 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти" (м. Полтава, 2000 р.) та щорічних наукових конференціях викладацького складу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ, 19982003 рр.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 14 наукових працях, серед яких 5 статей у наукових журналах, 3 статті у збірниках наукових праць, 5 публікацій у матеріалах наукових конференцій, 1 навчальний посібник у співавторстві. Загальний обсяг публікацій – 32 д.а., з яких автору належать 8,76 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 187 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 20 таблиць і 24 рисунки, які подано на 19 сторінках. Список використаних джерел із 179 найменувань вміщено на 15 сторінках, 7 додатків на 25 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Еволюція акціонерних товариств і становлення корпоративного управління. Великі акціонерні товариства відіграють провідну роль у сучасній світовій економіці. Зростаюча тенденція обсягів емісії акцій в Україні свідчить про те, що розвиток акціонерних товариств, який пов’язаний з процесом приватизації, триває та зумовлює актуальність дослідження методів організації управління в них. Сьогодні в Україні діє більше 35 тисяч акціонерних товариств, понад 17 мільйонів громадян України є акціонерами.

Виникнення корпоративного управління як соціально-економічного феномена є, у першу чергу, наслідком тенденції відокремлення функції безпосереднього управління від функції володіння підприємницьким капіталом. Така тенденція певною мірою властива всім формам підприємницьких об’єднань, але остаточно проявляється у великому акціонерному товаристві.

Виникнення великих акціонерних товариств пов’язане з об’єктивним прагненням індивідуальних інвесторів до збільшення економічного потенціалу, що розуміється як єдність фінансових, технологічних та інтелектуальних можливостей. У роботі встановлено такі сучасні тенденції розвитку акціонерної форми власності, як зростання ролі акціонерних товариств у світовій економіці за рахунок участі у процесах економічної глобалізації через механізми міжнародних фінансових ринків і транснаціональних корпорацій; зростання кількості корпорацій та обсягів акціонерного капіталу; зростання обсягу торгівлі акціями на світових фондових ринках.

Проте, окрім позитивних характеристик акціонерного товариства як організаційно-правової форми, до яких, у першу чергу, належить високий економічний потенціал, існують і негативні риси акціонерної форми власності інформаційна асиметрія між управлінцями та зовнішніми зацікавленими групами. Внаслідок інформаційної асиметрії, що неодмінно виникає при поділі функцій володіння й управління між акціонерами та менеджерами, в акціонерному товаристві створюється потенційна можливість для зловживань з боку управлінців. Реакцією на існування такої можливості стало виникнення специфічної системи управління, у якій безпосереднє розпорядження акціонерним капіталом найманими професіоналами-менеджерами здійснюється під контролем з боку акціонерів. Така система отримала назву “корпоративне управління”.

Сутність корпоративного управління сьогодні трактується в рамках двох основних підходів суспільно-корпоративного та приватно-корпоративного. Вони відрізняються за рівнем охоплення зацікавлених у діяльності акціонерного товариства груп та, як наслідок, мають специфічне розуміння його головної мети.

У першому випадку корпоративне управління розуміється як механізм підвищення добробуту акціонерів товариства, у другому – як механізм забезпечення розвитку та сприяння ефективності корпоративного сектора економіки. Проте в обох випадках визнається, що корпоративне управління покликане забезпечити баланс інтересів зацікавлених груп. До таких груп належать акціонери, управлінці, працівники підприємства, бізнес-партнери, кредитори, рейтингові агентства, держава та суспільство в цілому.

У світовій практиці корпоративного управління виділяються основні класичні моделі його організації, а саме: американська, німецька та японська. Проведене в роботі порівняння цих моделей з вітчизняними дозволило виокремити риси його організації, які наближають до них та відрізняють вітчизняні моделі від світових. У процесі дослідження особливостей корпоративного управління в економічно розвинених країнах установлено, що практиці корпоративного управління в таких країнах властиві високі стандарти розкриття інформації, захисту прав акціонерів та регламентації діяльності органів корпоративного управління.

З метою визначення стану корпоративного управління на підприємствах Луганської області здійснено аналіз показників за 17 великими промисловими підприємствами акціонерної форми власності, серед яких ЗАТ "Луганський завод колінчастих валків", ЗАТ "Луганські акумулятори", ВАТ "Юність". У процесі аналізу враховано загальні показники (динаміка обсягів реалізації та прибутку), здійснення модернізації організаційної структури та структури управління, а також питання організації корпоративного управління; структура акціонерного капіталу; процедури розкриття інформації; вплив міноритарних акціонерів на прийняття рішень; діяльність спостережної ради.

Зіставлення таких показників із стандартами корпоративного управлення в економічно розвинених країнах показало, що загальний рівень корпоративного управління залишається низьким. Зокрема, у внутрішніх нормативних документах досліджуваних акціонерних товариств недостатньо захищено права акціонерів, регламентовано діяльність спостережної ради, формалізовано стандарти звітності менеджменту та врегульовано політику розкриття інформації, що створює передумови для зловживань з боку управлінців. Таке становище є наслідком інформаційної асиметрії, що проявляється у відсутності реальних можливостей захисту прав міноритарних акціонерів (у першу чергу вкладниками приватизаційних сертифікатів та працівниками підприємств), та додаткової мотивації менеджерів, обумовленої, у першу чергу, особливостями існуючої корпоративної культури.

Таким чином, дослідження сутності корпоративного управління, його принципів і світових моделей, вивчення особливостей стану корпоративного управління у вітчизняних акціонерних товариствах дозволили окреслити коло задач щодо питань його організації у великих акціонерних товариствах. Основними питаннями є аналіз досвіду організації корпоративного управління у країнах, що розвиваються; подальше дослідження, поглиблення та структуризація поняття корпоративного управління з урахуванням його особливостей в Україні; вивчення чинників, що зумовлюють стан корпоративного управління у великому акціонерному товаристві.

Розділ 2. Дослідження організації корпоративного управління у великих акціонерних товариствах. Аналіз сутності поняття організації та його прикладання до сфери корпоративного управління дозволили визначити організацію корпоративного управління як систему узгодження дій органів корпоративного управління, що спрямована на найбільш ефективне використання ресурсів у процесі реалізації стратегії акціонерного товариства.

У межах аналізу досвіду організації корпоративного управління у країнах, що розвиваються, було виявлено найбільш характерні ознаки, що властиві такій організації у більшості країн. Установлені ознаки стали підґрунтям розробки індуктивно-дескриптивної моделі організації корпоративного управління у країнах, що розвиваються. В моделі відбито типові характеристики з таких питань, як структура управлінських органів, відбір членів спостережної ради, її місія, функції, кількісний та якісний склад, а також стандарти розкриття інформації. За результатами дослідження цих особливостей та їх зіставлення з вітчизняною практикою зроблено висновки щодо недоліків організації корпоративного управління в Україні.

У роботі показано, що сьогодні корпоративне управління розуміється як система взаємин між зацікавленими сторонами акціонерного товариства, яка закріплена нормативними документами різного рівня. Однак така система не повною мірою відбиває сутність поняття корпоративного управління. Таке твердження ґрунтується на існуванні вагомих розбіжностей між регламентованими нормами корпоративних відносин та фактично існуючими в Україні. Отже, корпоративне управління визначається не тільки регламентованими нормами, але й реальною практикою їх прикладання, яка обумовлена корпоративною культурою акціонерного товариства.

Таким чином, під корпоративним управлінням у роботі пропонується розуміти систему відношень між органами управління акціонерного товариства, власниками акцій, постачальниками фінансових ресурсів та іншими групами, зацікавленими в діяльності товариства щодо участі в управлінні та дотримання інтересів усіх учасників корпоративних відносин, що містить у собі як закріплені законодавчо і на рівні внутрішньої документації акціонерного товариства норми, так і практику їх прикладання.

При цьому сукупність закріплених на різних рівнях норм, що регламентують взаємини зацікавлених груп, утворює корпоративний регламент. Практика прикладання як формальних, так і неписаних норм прийняття рішень відбиває корпоративну культуру акціонерного товариства. Корпоративне управління, таким чином, постає як сукупність корпоративного регламенту та корпоративної культури.

Виділення такої складової корпоративного управління, як корпоративний регламент, стало підставою для побудови його функціональної моделі, представленої на рис. 2. У структурі корпоративного регламенту виділено сфери загальнокорпоративного та внутрішньокорпоративного регламенту, які об’єднують, відповідно, норми національного законодавства та норми внутрішніх нормативних документів акціонерного товариства. Тобто, під загальнокорпоративним регламентом у роботі розуміється система норм національного законодавства, загальних для всіх акціонерних товариств. Норми внутрішніх документів утворюють внутрішньокорпоративний регламент.

До сфери загальнокорпоративного регламенту належать відносини акціонерного товариства з державними органами щодо здійснення поточної діяльності та розкриття інформації, з фінансово-кредитними організаціями та рейтинговими агентствами. До сфери внутрішньокорпоративного регламенту належать норми, що регламентують функціонування та взаємини загальних зборів, спостережної ради й правління. Взаємини з працівниками підприємства розглядаються як у рамках загальнокорпоративного, так і в рамках внутрішньокорпоративного регламенту.

Дослідження поняття корпоративного управління та встановлення його складових стали підґрунтям для виділення загальних напрямів аналізу його стану в окремому акціонерному товаристві, тобто корпоративного регламенту та корпоративної культури. В роботі обґрунтовано, що ефективність управління в широкому розумінні також повинна бути врахована при визначенні рівня корпоративного управління. Отже, у дисертації виділено та докладно розглянуто такі напрями аналізу стану корпоративного управління, як корпоративний регламент, корпоративна культура та ефективність управління.

Напрям "Корпоративний регламент" представлено кількома блоками чинників, що пов'язані з установленням стандартних процедур, закріплених внутрішніми документами акціонерного товариства. Ці блоки чинників характеризують структуру акціонерного капіталу, процедури захисту корпоративних прав, стандарти розкриття інформації, що існують в компанії, і передбачений статутом порядок роботи спостережної ради. Наприклад, до таких чинників належить структура акціонерного капіталу, установлені процедури захисту корпоративних прав та стандарти розкриття інформації.

Напрям "Корпоративна культура" поєднує блоки чинників, що характеризують відношення власності, взаємини із зацікавленими групами, фінансову культуру акціонерного товариства, дієвість спостережної ради, а також ініціативи в області корпоративного управління. Прикладом окремих чинників, що формують дані блоки, є наявність неформальних механізмів обмеження прав акціонерів з боку менеджменту, установлення пріоритету прав держави як акціонера товариства на шкоду іншим акціонерам, наявність прозорої структури акціонерного капіталу, що унеможливлює трансфертне ціноутворення та вплив міноритарних акціонерів на прийняття рішень загальними зборами і спостережною радою.

Напрям "Ефективність управління" в широкому розумінні характеризується не тільки показниками зростанням прибутку, але й підвищенням інвестиційної привабливості, здійсненням перетворень, спрямованих на більшу відповідність виробничих та управлінських систем вимогам зовнішнього середовища. За даним напрямом виділено блоки чинників, що характеризують модернізацію структури управління, досягнення зростання економічної ефективності, інноваційний потенціал та інвестиційні можливості акціонерного товариства. Окремими чинниками даного напряму аналізу є, наприклад, досягнення зростання економічної ефективності, скасування нерентабельних виробництв, наявність спеціалізованих інноваційних підрозділів підприємства, створення підрозділів з організаційного розвитку корпорації.

Розділ 3. Розробка напрямів удосконалення організації корпоративного управління у великих акціонерних товариствах. Основою для вдосконалення корпоративного управління в акціонерному товаристві є попередня інтегральна оцінка його стану та стану за окремими напрямами. Метою такої оцінки є, по-перше, надання спостережній раді акціонерного товариства та правлінню інформації про поточний стан, позитивні та негативні сторони організації корпоративного управління з метою інформаційного забезпечення відповідного управлінського впливу, по-друге, надання зовнішнім зацікавленим групам інформації про стан корпоративного управління для прийняття інвестиційних рішень щодо цінних паперів акціонерного товариства.

Аналіз існуючих підходів до рейтингової оцінки стану корпоративного управління в акціонерних товариствах дозволив на основі їхнього порівняння зробити висновок, що існуючі методи не повною мірою враховують чинники, які цей стан зумовлюють, не беручи до уваги, зокрема, чинники ефективності управління, потенціалу організаційного розвитку та ін.

У роботі пропонується здійснювати оцінку стану корпоративного управління за напрямами корпоративного регламенту, корпоративної культури та ефективності управління на основі визначення інтенсивності прояву чинників, що визначають стан корпоративного управління, з урахуванням значущості кожного з них. Запропоновану в роботі загальну схему рейтингової оцінки стану корпоративного управління подано на рис. 3.

Визначення питомої ваги чинників здійснено з використанням методу експертних оцінок у три етапи. Експертами послідовно оцінено питому вагу напрямів оцінки, блоків чинників у межах напрямів та окремих чинників у межах блоків. Результати експертної оцінки стали основою для визначення значущості впливу кожного з чинників на загальний стан корпоративного управління.

Методика оцінки стану корпоративного управління, запропонована в роботі, передбачає здійснення узагальненої та поглибленої оцінки. В процесі узагальненої оцінки на основі експертного висновку щодо інтенсивності прояву кожного з чинників на конкретному підприємстві визначається інтегральний рейтинговий показник, який характеризує стан корпоративного управління. Цей показник визначається як сума приведених експертних оцінок за кожним з чинників з урахуванням їхньої питомої ваги. Значення інтегрального показника є основою для віднесення підприємства до тієї чи іншої рейтингової групи. В роботі виділено чотири рейтингові групи – А, Б, В та Г, які характеризуються, відповідно, високим, середнім, низьким та незадовільним станом корпоративного управління. Результати узагальненої рейтингової оцінки графічно інтерпретуються у формі профілю корпоративного управління в акціонерному товаристві. Така форма дає можливості наочно продемонструвати слабкі та сильні сторони в системі корпоративного управління.

Поглиблена оцінка здійснюється на основі розрахунку комплексу субрейтингових показників, які характеризують специфічні сторони корпоративного управління. Такі показники визначаються на основі формування груп чинників, що характеризують той чи інший аспект корпоративного управління. Комплекс субрейтингових показників складають субрейтинги корпоративного регламенту, корпоративної культури, ефективності управління, захисту прав акціонерів, розкриття інформації, спостережної ради, відносин із зацікавленими групами та фінансового менеджменту. Результати поглибленої оцінки за комплексом субрейтингових показників графічно інтерпретуються у формі діаграми стану корпоративного управління. Подібна форма графічної інтерпретації, по-перше, дає комплексне уявлення про стан корпоративного управління за окремими аспектами, що є основою для визначення напрямків подальшого розвитку, по-друге, така форма дозволяє здійснювати порівняльний аналіз показників окремих акціонерних товариств як між собою, так і з максимально можливими показниками.

У рамках дослідження за розробленою методикою було оцінено стан корпоративного управління на 17 промислових підприємствах Луганської області. За результатами оцінки, в 2001 р. 82% досліджуваних акціонерних товариств мали низький рівень стану корпоративного управління, 18% – середній. У 2002 р. 77% товариств мали низький, а 23% – середній рівень стану корпоративного управління (рис. 4). У цілому загальний стан корпоративного управління в досліджуваному періоді характеризується слабкою тенденцією до покращання в основному за рахунок зростання економічної ефективності підприємств, тоді як стан за напрямами корпоративного регламенту та корпоративної культури залишився на тому ж рівні.

Поглиблена оцінка стану корпоративного управління показала, що рівень організації діяльності спостережних рад акціонерних товариств залишається низьким. Таке становище є незадовільним з урахуванням провідної ролі спостережної ради в корпоративному управлінні й обумовлює необхідність удосконалення саме цього аспекту корпоративного управління.

Різним рейтинговим групам акціонерних товариств притаманне різне значення рівня ризику корпоративного управління, під яким в роботі розуміється ймовірність втрати вкладених в акції підприємства коштів внаслідок таких дій менеджменту, що порушують права акціонерів. В роботі обґрунтовано, що ризик корпоративного управління як елемент економічного ризику певною мірою обумовлює потребуємий рівень прибутковості інвестицій в акції товариства, оскільки розмір однієї з складових потребуємого рівня прибутковості – премії за ризик - безпосередньо залежить від розміру даного ризику.

На підставі аналізу місії спостережної ради акціонерного товариства в роботі наведено підхід до удосконалення організації її діяльності шляхом формування структури профільних комітетів. Запропонована структура охоплює всі напрямки діяльності спостережної ради в рамках двох функціональних підсистем: управління та захисту прав акціонерів.

Першу функціональну підсистему формують комітети: із стратегії і тактики, з планування і бюджетування. До другої підсистеми віднесено комітети спостережної ради: з винагород та наймання членів правління, з прав акціонерів і розкриття інформації, з аудиту та дотримання законодавства.

Запропонований підхід до вдосконалення організації діяльності спостережної ради акціонерного товариства дозволяє структурувати обов’язки та персоніфікувати відповідальність її членів, що є основою для підвищення ступеня контрольованості їхніх дій і сприяє підвищенню функціонування ради, а отже, загальної ефективності корпоративного управління в товаристві.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення актуального науково-практичного завдання з удосконалення організації корпоративного управління у великих акціонерних товариствах. Вирішення завдання полягає у формуванні принципів корпоративного регламенту акціонерного товариства; розробці процедури рейтингової оцінки стану корпоративного управління, яка є основою для визначення актуальних напрямів його вдосконалення; формуванні структури профільних комітетів спостережної ради великого акціонерного товариства. Основні висновки та результати, які отримано в ході проведеного дослідження, зводяться до такого.

1. Виникнення корпоративного управління як соціально-економічного феномена пов’язане з розвитком акціонерних товариств, яким властиве відокремлення функції володіння від функції безпосереднього управління, внаслідок чого виникає інформаційна асиметрія між власниками акціонерного капіталу та управлінцями. Це зумовило необхідність формування корпоративного управління як системи забезпечення балансу інтересів в акціонерному товаристві.

2. Процес становлення корпоративного управління в Україні протікає нерівномірно і має низку особливостей. Відсутність реальних можливостей захисту прав дрібних акціонерів промислових підприємств зумовлює їхню пасивну роль у корпоративному управлінні. Водночас, менеджмент великих промислових товариств набув додаткової матеріальної зацікавленості в умовах фактичної відсутності контролю.

3. Корпоративне управління пропонується розуміти як систему відносин між органами управління акціонерного товариства, власниками акцій, постачальниками фінансових ресурсів та іншими зацікавленими групами з приводу участі в управлінні. Ця система охоплює закріплені на рівні національного законодавства та на рівні внутрішньої документації акціонерного товариства норми, а також практику їх прикладання. При цьому сукупність закріплених норм корпоративних відносин формує корпоративний регламент. Практика прикладання як закріплених, так і неписаних норм корпоративних відносин, що склалася в корпоративному секторі, відбиває корпоративну культуру акціонерного товариства. Корпоративне управління, таким чином, постає як єдність корпоративного регламенту та корпоративної культури.

4. Аналіз світових моделей організації корпоративного управління й узагальнення досвіду країн, що розвиваються, став підґрунтям для формування індуктивно-дескриптивної моделі організації корпоративного управління в таких країнах. Елементами моделі стали найбільш поширені ознаки організації корпоративного управління, що стосуються діяльності спостережної ради, загальних зборів акціонерів та питань розкриття інформації щодо діяльності акціонерного товариства.

5. Неодмінною умовою вдосконалення організації корпоративного управління в акціонерному товаристві є аналіз її поточного стану. З метою визначення напрямів удосконалення організації корпоративного управління досліджено та систематизовано чинники, які зумовлюють фактичний стан корпоративного управління на конкретному промисловому підприємстві.

6. Узагальнення досвіду здійснення рейтингової оцінки акціонерних товариств дозволило розробити комплексну процедуру рейтингової оцінки стану корпоративного управління. Метою такої оцінки є отримання кількісної інформації про стан корпоративного управління, яку може бути використано при прийнятті інвестиційних рішень і визначенні напрямів удосконалення стану корпоративного управління.

7. Оцінку фактичного стану корпоративного управління в акціонерному товаристві пропонується здійснювати за трьома напрямами: корпоративний регламент, корпоративна культуру та економічна ефективність підприємства. Для проведення узагальненої та поглибленої оцінки розроблено комплекс методичних матеріалів: спеціальні анкети для встановлення значущості елементів, що характеризують той чи інший аспект корпоративного управління; процедура оцінки фактичного стану цих елементів; побудова профілю та діаграм стану корпоративного управління.

8. Одним з напрямів удосконалення організації корпоративного управління на рівні окремого акціонерного товариства є реорганізація спостережної ради як ключового суб’єкта корпоративних відносин на основі побудови структури профільних комітетів у межах функціональних підсистем стратегічного управління та захисту прав акціонерів.

9. При розгляді співвідношення рівня очікуваної та необхідної прибутковості капіталу і встановленні розміру премії за ризик у процесі прийняття рішення щодо інвестицій в акції акціонерного товариства необхідним є врахування рівня ризику корпоративного управління, що встановлюється на основі рейтингової оцінки стану корпоративного управління.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Коренев Э.Н. Методы прогнозирования в принятии управленческих решений // Бизнес–информ. – 1999. – №5–16. – С. 158–160.

2. Коренєв Е.Н. Розвиток принципів корпоративного управління на українських підприємствах // Регіональні перспективи. – 2000. – №2–3 (9–10). – С. 163–164.

3. Коренев Э.Н. Совершенствование организационно-правовой базы деятельности акционерных обществ // Вісник Східноукраїнського державного університету. – 2000. – №4 (26). – С. 96–99.

4. Коренев Э.Н. Тенденции развития акционерных обществ как основной формы предпринимательства в Украине // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету. Вип. 3. – Луганськ: СНУ, 2000. – С. 173–184.

5. Коренев Э.Н. Анализ современного состояния системы корпоративного управления в Украине // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету. Вип. 4. – Луганськ: СНУ, 2000. – С. 180–191.

6. Коренев Э.Н. Типичные признаки корпоративного управления развивающихся стран // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету. Вип. 6. – Луганськ: СНУ, 2001. –
С. 200–209.

7. Коренев Э.Н. Модели организации системы управления акционерным обществом в Украине // Организатор производства. – 2001. – №1(12). – С. 22–25.

8. Коренев Э.Н. Вопросы терминологического отражения организации корпоративного управления // Организатор производства.– 2003. – №1(16). –
С. 21–22.

Друковані праці наукових конференцій, навчальні посібники

9. Коренєв Е.Н. Маркетинг як необхідна умова розвитку корпоративного управління в Україні // Матеріали IV Міжнародної науково–практичної конференції "Маркетинг: теорія і практика". – Луганськ – Ялта: КНЕУ, СУДУ, 2000. –
С. 123–124.

10. Коренев Э.Н. К вопросу русско- и украиноязычного наименования органов корпоративного управления // Матеріали VII Міжнародної науково–практичної конференції "Університет і регіон". – Луганськ: СНУ, 2001. – С. 163.

11. Гончаров В.Н., Коренев Э.Н. Проблемы и тенденции развития корпоративного сектора экономики // Материалы Всероссийской научно–практической конференции "Россия на пути реформ: камо грядеши?". – Челябинск: УССЭИАТиСо, 2000. – С. 138 – 143.

Особистий внесок здобувача: досліджено тенденції, що склалися в корпоративному секторі економіки, та передумови розвитку корпоративного управління на великих промислових підприємствах.

12. Мажура И.В., Коренев Э.Н. Корпоративная культура как фактор развития корпоративного менеджмента // Материалы Международной конференции молодых ученых-экономистов "Проблемы обеспечения экономического роста". – Донецк: ДонГТУ, 2001. – С. 130 – 131.

Особистий внесок здобувача: досліджено вплив елементів корпоративної культури на стан корпоративного управління в акціонерному товаристві.

13. Коренев Э.Н. Рейтинговая оценка состояния корпоративного управления в акционерном обществе // Матеріали VIIІ Міжнародної науково–практичної конференції "Університет і регіон". – Луганськ: СНУ, 2002. – С. 215.

14. Козаченко Г.В., Воронкова А.Е., Коренев Е.Н. Основи корпоративного управління: Навчальний посібник. – Луганськ: вид-во СНУ, 2001. – 480 с.

Особистий внесок здобувача: досліджено історичний аспект розвитку акціонерних товариств, існуючих підходів до поняття корпоративного управління, вивчення особливостей світових моделей корпоративного управління.

АНОТАЦІЯ

Коренєв Еміль Назарович. Удосконалення організації корпоративного управління у великих акціонерних товариствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2004.

Досліджено особливості та встановлено основні історичні і сучасні тенденції розвитку акціонерних товариств у світовій економіці й Україні. Розкрито сутність існуючих підходів до визначення поняття корпоративного управління. Розглянуто фактичний стан у сфері корпоративного управління великих акціонерних товариств Луганської області та проаналізовано їхню діяльність. Виділено найбільш поширені характеристики організації корпоративного управління в країнах, що розвиваються. Структуровано поняття корпоративного управління та виділено такі його складові, як корпоративний регламент та корпоративна культура. Визначено напрями аналізу стану корпоративного управління в акціонерному товаристві та сформовано комплекс чинників, що визначають його. Розроблено процедуру рейтингової оцінки стану корпоративного управління на основі визначення інтегрального та комплексу субрейтингових показників. Здійснено аналіз стану корпоративного управління на підприємствах Луганської області за розробленою методикою. Подано структуру профільних комітетів спостережної ради акціонерного товариства.

Ключові слова: організація, корпоративне управління, акціонерне товариство, регламент, корпоративна культура, рейтингова оцінка.

АННОТАЦИЯ

Коренев Эмиль Назарович. Совершенствование организации корпоративного управления в крупных акционерных обществах. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2004.

Исследованы тенденции развития акционерных обществ в мировой экономике. Показано, что акционерное общество как высшая форма предпринимательского объединения является полем пересечения интересов различных заинтересованных групп. Установлено, что акционерная форма собственности имеет недостатки, связанные с существованием потенциальной возможности злоупотреблений со стороны управляющих вследствие существования информационной асимметрии. Это обусловливает необходимость создания особой системы управления, обеспечивающей учет и соблюдение интересов всех заинтересованных групп, т.е. корпоративного управления. Рассмотрены существующие подходы к определению сущности корпоративного управления, на основе чего сделан вывод о том, что корпоративное управление понимается как система закрепленных в документах различного уровня норм, регламентирующих отношения между заинтересованными группами. Проанализированы принципы организации корпоративного управления в развивающихся странах и выделены ее типичные характеристики. Исследована ситуация в сфере корпоративного управления в Украине и проанализирована деятельность 17 крупных акционерных обществ Луганской области по различным направлениям, характеризующим экономическое развитие и состояние корпоративного управления.

Сделан вывод о недостаточном уровне защищенности прав акционеров и кредиторов, недостаточной степени открытости информации, низком уровне организации корпоративного управления и существовании различий между закрепленными и фактически существующими нормами корпоративных отношений в Украине. Такой вывод позволил сделать предположение, что корпоративное управление определяется не только формальными нормами, но и фактической практикой их применения. В соответствии с этим предложено понимать корпоративное управление как единство корпоративного регламента, под которым понимается система формальных норм корпоративных отношений, и корпоративной культуры, отражающей фактически действующие нормы. Построена функциональная модель корпоративного регламента, отражающая структуру и взаимодействие заинтересованных групп в рамках общекорпоративного и внутрикорпоративного регламента, под которыми понимается, соответственно, нормы законодательства и норма внутренних документов акционерного общества. Установлены направления анализа состояния корпоративного управления в акционерном обществе, к которым отнесены: внутрикорпоративный регламент, корпоративная культура и эффективность управления. Сформирована структура направлений анализа, объединяющая блоки факторов, характеризующих отдельные аспекты корпоративного управления. Определена совокупность факторов, обусловливающих состояние корпоративного управления в акционерном обществе.

Разработана методика рейтинговой оценки состояния корпоративного управления в акционерном обществе, предполагающая проведение обобщенной и углубленной оценки на основании определения интегрального и системы специфических рейтинговых показателей, характеризующих отдельные аспекты корпоративного управления. Методика базируется на осуществлении оценки фактической интенсивности проявления факторов, обусловливающих состояние корпоративного управления, по направлениям внутрикорпоративного регламента, корпоративной культуры и эффективности управления и позволяет выявить наиболее актуальные направления совершенствования. Представлена модель структуры профильных комитетов наблюдательного совета акционерного общества, которая позволяет структурировать функциональные обязанности и персонифицировать ответственность членов наблюдательного совета с целью повышения контролируемости и эффективности их деятельности.

Ключевые слова: организация, корпоративное управление, акционерное общество, корпоративная культура, рейтинговая оценка.

THE SUMMARY

Korenev Emil Nazarovich. The improvement of organization of corporate governance of joint stock companies. – Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by a specialty 08.06.01 – Economy, organization and enterprises management. – East-Ukrainian National University named by Vladimir Dal of Ministry of education and science of Ukraine, Lugansk, 2004.

In the work it is researched and determined the peculiarities of function and main historical and modern trends of Joint Stock Companies (JSC) in Ukraine and world’s economy. Existing approaches to detention of corporate governance meaning are represented. In the work it is presented modern conditions of JSC corporate governance and companies activity. There are marked widely used characteristics of corporate governance organization in developing countries. Corporate governance meaning is structured and its parts such as corporate regalement and corporate culture are defined. Directions of corporate governance condition analysis in JSC are marked. It is formed groups of factors that define corporate governance level. The procedure of corporate governance condition rating estimation is worked out on the basis of integral and subrating indexes definition. With the help of developed methodic it is made analysis of corporate governance condition on the