ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

АПН УКРАЇНИ

КУЗАВА ІРИНА БОРИСІВНА

УДК 371.036(021) : 376.4

ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИХ ІНТЕРЕСІВ

У ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

13.00.03 – корекційна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор, ДЕМ’ЯНЧУК Олександр Никанорович,
Інститут мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки,
завідувач кафедри музично-теоретичних дисциплін

Офіційні опоненти : доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

СИНЬОВ Віктор Миколайович,
Національний педагогічний університет
імені М.П.Драгоманова, Інститут корекційної
педагогіки та психології, директор

кандидат педагогічних наук, старший

науковий співробітник

МАСОЛ Людмила Михайлівна,

Інститут проблем виховання АПН України,

лабораторія естетичного виховання

Провідна установа – Слов’янський державний педагогічний

університет, кафедра корекційної педагогіки та

спеціальної психології, Міністерство освіти і

науки України.

Захист відбудеться “30” березня 2004 року о 1430 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки АПН України за адресою: 04060, м.Київ, вул.Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту спеціальної педагогіки АПН України за адресою: 04060, м.Київ, вул.Берлинського,9.

Автореферат розіслано 27 лютого 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Колупаєва А.А.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХІ ст., Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ ст.”) виняткового значення набуває забезпечення художньо-естетичної освіченості та вихованості особистості, залученні її до духовної культури. Чільне місце тут належить мистецтву. Його роль у формуванні особистості виняткова внаслідок найбільшої сили впливу на емоційний світ дитини. Тому на сучасному етапі розвитку освіти значна увага приділяється естетичному вихованню дітей, світогляд, інтереси, смаки, переконання, почуття яких хвилюють усіх, хто не байдужий до майбутньої долі нашого суспільства.

За останні роки в Україні значно розширився спектр досліджень з проблем естетичного виховання засобами різних видів мистецтва, визначається вплив різних форм, методів, засобів виховної роботи на естетичний розвиток особистості. Провідну роль у духовному, зокрема, в естетичному вихованні особистості відіграє формування художньо-естетичних інтересів. Ця проблема стосовно дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР) предметом спеціального дослідження не була. Наукові пошуки переважно спрямовувались на з’ясування етіології та особливостей розвитку їх пізнавальної діяльності (Т.В.Єгорова, Т.О.Власова, В.П.Жаренкова, І.Д.Карагьозов, І.С.Марченко, В.І.Менчинська, В.І.Лубовський, М.С.Певзнер, М.В.Рождественська, Н.М.Стадненко та ін.), пошук шляхів здійснення корекційно-розвивального впливу на таких дітей (Т.П.Вісковатова, Т.О.Власова, Т.Д.Ілляшенко, Т.М.Лазоренко, Н.І.Королько, Т.В.Сак, О.П.Хохліна та ін.). Всі зазначені автори підкреслюють, що діти із затримкою психічного розвитку відрізняються від вікової норми більш низьким рівнем та темпом розумового розвитку, що віддзеркалюється у різних видах пізнавальної діяльності. Це не може не ускладнювати процес формування у дітей цієї категорії художньо-естетичних інтересів та їх подальший особистісний розвиток.

Проблема інтересу досить широко висвітлена в науковій літературі (Б.Г.Ананьєв, Н.М.Бібік, Л.І.Божович, О.Н.Дем‘янчук, А.Г.Здравомислов, В.В.Зубарєв, Н.Г.Морозова, О.Н.Сохор, З.Є.Файчак, Ю.У.Фохт-Бабушкін, Г.І.Щукіна та ін.). Окремі аспекти даної проблеми відображено в працях з питань естетичного виховання школярів засобами мистецтва (В.Г.Бутенко, С.І.Жупанин, Л.Г.Коваль, І.В.Крицька, О.В.Лобова, О.П.Рудницька, Г.М.Падалка, О.В.Сорока, І.М.Таран, В.В.Тушева). У дефектологічних дослідженнях проблеми пізнавальних, зокрема, естетичних інтересів торкалися спеціалісти в галузі олігофренопедагогіки (І.В.Дмитрієва, В.М.Синьов, В.Б.Побрейн), тифлопедагогіки (Л.О.Куненко, Т.П.Свиридюк, Є.П.Синьова); відоме порівняльно-узагальнююче монографічне дослідження про психологічні особливості розвитку інтересу у різних категорій аномальних дітей (Н.Г.Морозова), але щодо учнів молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку питання про особливості їх художньо-естетичних інтересів та педагогічні умови формування цього особистісного феномену з метою посилення корекційного впливу на розвиток дитини не вивчалися. При цьому виходимо з таких міркувань: щоб сформувати в учнів із ЗПР певне естетичне ставлення до навколишнього, здатність сприймати та оцінювати прекрасне в мистецтві, потрібно розвинути інтерес до предметів художньо-естетичного циклу. Це позитивно вплине на їх емоційно-вольову сферу, сприятиме підвищенню їх самооцінки та активності. Ось чому виникла теоретично та практично значуща потреба у дослідженні проблеми “Формування художньо-естетичних інтересів у дітей із затримкою психічного розвитку”.

Зв’язок теми з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану науково-дослідницької роботи Інституту мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки “Проблеми художньо-естетичної освіти та виховання учнівської та студентської молоді в умовах національного відродження”, номер держреєстрації №0198у000406.

Об’єктом дослідження є художньо-естетичне виховання молодших школярів із затримкою психічного розвитку.

Предмет дослідження - процес формування художньо-естетичних інтересів учнів 1-4 класів із ЗПР в єдності його змістових і дидактично-методичних компонентів.

Метою дисертаційної роботи є створення та дослідна перевірка ефективної педагогічної системи формування художньо-естетичних інтересів учнів молодшого шкільного віку із ЗПР, спрямованої на корекцію їх пізнавальної та емоційно-вольової сфери.

Дослідження ґрунтується на гіпотезі, згідно з якою на формування художньо-естетичних інтересів дітей із затримкою психічного розвитку здійснюють детермінуючий вплив такі фактори, як порушення розуміння художніх творів різних видів мистецтва, послаблення активності та звуженість їх творчих можливостей, недорозвиток здатності до перенесення знань і вмінь з одних видів мистецтва на інші. Отже, забезпечивши у педагогічному процесі умови роботи, цілеспрямовані на корекцію зазначених недоліків гностичної та емоційно-вольової сфери, зокрема, шляхом застосування на уроках музики та в позакласній роботі комплексної взаємодії мистецтв (музики, живопису, літератури), можна суттєво позитивно вплинути на художньо-естетичні інтереси молодших школярів із ЗПР.

В ході дослідження передбачено розв’язання таких завдань:

- вивчити стан досліджуваної проблеми в теорії та практиці виховання і навчання молодших школярів;

- визначити структурні компоненти, критерії та рівні сформованості художньо-естетичних інтересів у молодших школярів;

- розробити, обґрунтувати та експериментально апробувати педагогічну систему формування художньо-естетичних інтересів з метою активізації пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери молодших школярів із затримкою психічного розвитку;

- перевірити можливість впровадження у практику теоретичних та експериментальних результатів дослідження, виявити їх ефективність.

У дисертаційній роботі використаний комплекс методів дослідження: теоретичних (вивчення філософської, психолого-педагогічної, соціологічної, музикознавчої літератури) - для визначення теоретико-методологічних основ дослідження та здійснення педагогічного аналізу проблеми; емпіричних (вивчення, узагальнення і систематизація педагогічного досвіду, ретроспективний аналіз власної педагогічної діяльності, аналіз навчальних планів, програм, анкетування, бесіди, інтерв’ю, тестування, тривале спостереження, констатуючий та формуючий експерименти) – для з’ясування особливостей художньо-естетичних інтересів у дітей із ЗПР, педагогічних умов їх формування і корекції; методи математичної статистики – для кількісного аналізу емпіричних даних і доведення достовірності результатів експериментальної роботи.

База та етапи дослідження: спеціальні школи (класи) інтенсивної педагогічної корекції мм. Луцька, Нововолинська, Володимира-Волинського; загальноосвітні школи с.Топільно Волинської області та №23 м.Луцька. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 120 учнів перших-четвертих класів інтенсивної педагогічної корекції, 90 учнів відповідних класів масової школи. Дослідження здійснювалось в теоретичному та дослідно-експериментальному аспектах протягом трьох етапів у 1998-2002 рр.

Перший етап - вивчення та опрацювання літератури з загальної та корекційної педагогіки, спеціальної та педагогічної психології, філософії, естетики.

Другий етап дослідження - розробка програми та методики пошуково-експериментальної роботи, проведення констатуючого експерименту.

Третій етап - проведення формуючого експерименту, кількісний та якісний аналіз одержаних даних, їх теоретичне осмислення, розробка рекомендацій для вчителів, які викладають предмети естетичного циклу, з метою удосконалення процесу формування художньо-естетичних інтересів у дітей із затримкою психічного розвитку.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- виявлено та охарактеризовано специфічні особливості художньо-естетичних інтересів молодших школярів із затримкою психічного розвитку (зокрема, порушення розуміння творів мистецтва, невміння їх порівнювати, недостатній розвиток творчих здібностей до мистецтва, недорозвиток здатності до перенесення знань і умінь з одного виду мистецтва на інший);

- визначено структурні компоненти, критерії та рівні розвитку художньо-естетичних інтересів у дітей із ЗПР;

- розроблено та апробовано зміст і методику формування художньо-естетичних інтересів учнів молодшого шкільного віку із ЗПР, спрямовану на корекцію їх пізнавальної та емоційно-вольової сфери.

Дістало подальший розвиток:

- визначення поняття “художньо-естетичний інтерес”;

- експериментальне обґрунтування педагогічної системи формування художньо-естетичних інтересів у школярів із ЗПР, побудованої за принципом комплексної взаємодії мистецтв.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені у ході експериментального дослідження особливості художньо-естетичних інтересів у молодших школярів із ЗПР є значущими для диференційної діагностики психічного

розвитку дітей. Розроблена експериментальна програма з музики для учнів молодших класів із ЗПР та напрацьовані й апробовані в ході експерименту методичні рекомендації з художньо-естетичного виховання школярів із затримкою психічного розвитку для вчителів музики, вихователів, керівників гуртків дозволяють цілеспрямовано формувати та коригувати пізнавальну, емоційну сферу, художню діяльність школярів у процесі навчально-виховної роботи у спеціальних школах інтенсивної педагогічної корекції. Матеріали дослідження доцільно застосовувати для слухачів курсів післядипломної педагогічної освіти.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена теоретичним обґрунтуванням його вихідних позицій, використанням взаємодоповнюючих методів дослідження, що відповідають його меті та завданням, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом їх оприлюднення на педагогічних нарадах спеціальних шкіл інтенсивної педагогічної корекції, на курсах підвищення кваліфікації учителів при Волинському обласному інституті післядипломної освіти.

Матеріали дослідження висвітлювались на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Гуманізація національної освіти України: здобутки, проблеми, пошуки.” /Луцьк-1998/; “Психолого-педагогічні основи естетичного виховання студентської молоді” /Луцьк-1999/; “Проблеми художньо-естетичної освіти студентської молоді в умовах національного відродження” /Луцьк-2000/; засіданнях кафедри педагогіки Волинського державного університету імені Лесі Українки (2001-2002 рр.); засіданнях лабораторії проблем дітей із ЗПР Інституту спеціальної педагогіки АПН України (2002-2003рр.).

Публікації. Основний зміст роботи відображено у 5 фахових публікаціях з теми дисертаційного дослідження (одна у співавторстві).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (205 найменувань) та додатків. Загальний обсяг дисертації 204 сторінки. Дисертація ілюстрована 21 таблицею та 3 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт і предмет, мету і завдання дослідження, методи та експериментальну базу дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію.

У першому розділі - “Художньо-естетичний інтерес як психолого-педагогічна проблема” - висвітлено результати теоретичного аналізу філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої, дефектологічної літератури з проблеми дослідження; проаналізовано ключові поняття – “художньо-естетичний інтерес”, “комплексна взаємодія мистецтв”, “пізнавальний”, “художній”, “естетичний” інтереси; розкрито основні аспекти формування художньо-естетичного інтересу – його структура, стадії формування, динаміка розвитку, прояв та основні ознаки у дітей з нормальним розвитком та інтелектуальними порушеннями; розкрито особливості пізнавальної діяльності молодших школярів із ЗПР та корекційні можливості формування у них інтересів.

В науковій літературі інтерес трактується як складне особистісне утворення, основними ознаками якого є вибіркове ставлення, пізнавальна спрямованість, активність, емоційна забарвленість. Доведено позитивний вплив інтересу на загальний розвиток психіки дитини, її особистості (Л.А.Гордон, Л.В.Занков, Н.Г.Морозова, Г.І.Щукіна та ін.), його роль у засвоєнні знань (В.Б.Бондаревський, Л.С.Славіна та ін.); вивчалась природа інтересу, шляхи його формування у школярів з нормальним розвитком (Н.М.Бібік, В.Г.Бутенко, О.Н.Дем’янчук, В.В.Зубарєв, Л.І.Косяк, З.Є.Файчак та ін. ).

В даний час поняття “художньо-естетичний інтерес” ще не отримало чіткого наукового обґрунтування, оскільки недостатньо розроблений його теоретичний аспект. Тому в дослідженні виходимо з інтелектуально-емоційно-вольової характеристики інтересу, враховуючи при цьому висловлену С.Л.Рубінштейном і поглиблену його послідовниками (О.Г.Ковальов, П.І.Іванов) думку про те, що в структурі інтересу важливу роль відіграє усвідомлення життєвої важливості об’єкта чи діяльності, на які спрямований інтерес.

Інтелектуальний компонент інтересу звернений до акту естетичного пізнання і має виразну індивідуальну спрямованість. Під його впливом значно активізуються розумові процеси, а художня діяльність стає продуктивною і більш цілеспрямованою. Глибоке і свідоме проникнення в сутність художньо-естетичних явищ приносить особистості інтелектуальну радість і насолоду.

Сила і характер емоційних проявів визначається як естетичною цінністю творів мистецтва, так і рівнем художньої підготовки особи. Реалізація художньо-естетичних інтересів постійно зумовлюється емоційними переживаннями і почуттями, а тому завжди має оцінне забарвлення. Прилучення людини до мистецтва залежить від емоційної наснаги та схильності суб’єкта, від його особистісного ставлення до предмета художньо-творчої діяльності, бо саме в ній відбуваються інтенсивні емоційні процеси.

Вольовий компонент структури художньо-естетичних інтересів залежить від ступеня розвитку інтелектуального та емоційного, а також від їх зіставлення. Цей компонент зумовлює прагнення особистості включитися в активні форми творчої діяльності і суттєвим чином впливає на характер її перебігу. Саме діяльність розкриває широкі можливості духовного збагачення учнів, пізнання ними навколишнього світу за допомогою мистецьких образів і репрезентованих ними естетичних цінностей.

Специфіка художньо-естетичних інтересів полягає в тому, що вони несуть в собі певну програму бажаних переживань. До складу художньо-естетичного інтересу входять художній та естетичний інтереси. Їх основу складають емоційні процеси, що дають людині естетично неповторну насолоду, і обидва виступають як вибіркова спрямованість особистості на прекрасне. Естетичний інтерес пов’язаний з основною фундаментальною діяльністю - навчанням, пізнавальною діяльністю; він взаємодіє з такими особистісними властивостями людини, як активність, самостійність, під впливом яких він розвивається та сприяє розвитку цих якостей; відображає ставлення школяра до змісту обраної предметної галузі та діяльності.

Дослідженнями Г.І.Щукіної, В.О.Філіпової виявлені показники естетичного інтересу, які проявляються в учнів на різних рівнях: естетичний відгук на запропоновану естетичну цінність; цілісне сприйняття естетичного об’єкта, яке виявляється в умінні зіставляти загальне й одиничне; вибіркове ставлення до естетичних цінностей і естетичної діяльності, захопленість нею; прояв індивідуальності у виборі естетичних цінностей.

Складовою і водночас органічною частиною естетичного виступає художній інтерес, який спрямований на засвоєння прекрасного в мистецтві, формує естетичне ставлення до нього. Як вважає Є.В.Квятковський, при розгляді змісту художніх інтересів школярів важливо зрозуміти не лише ступінь розвитку інтересів (якість переваг), але й їхню спрямованість (характер переваг).

Художні інтереси сприяють всебічному розвитку людини, її творчої уяви, здатності співпереживати, розширенню художніх уявлень, розвитку естетичних почуттів та смаків (П.І.Буцаєв, Є.В.Квятковський, Б.М.Теплов та ін.).

Однак, художній та естетичний інтереси мають і ряд відмінностей. Так, естетичний інтерес спрямований на засвоєння прекрасного в мистецтві та навколишній дійсності, а художній - на художню діяльність у різних видах мистецтва. Естетичний інтерес формується в будь-якій діяльності людини. Художній - реалізується в чотирьох видах діяльності: сприймання художнього твору, набуття знань у галузі мистецтва, виконавська творчість та художня діяльність. Але разом з тим, формування одного з цих інтересів тягне за собою поглиблення та розширення іншого (Б.Г.Ананьєв, О.Н.Дем’янчук, М.С.Каган та ін).

Виходячи з аналізу стану розробленості проблеми та спираючись на відзначені теоретичні узагальнення, визначаємо х у д о ж н ь о – е с т е т и ч н и й і н т е р е с як вибіркову спрямованість особистості на пізнання мистецтва саме під впливом його емоційної привабливості, що виражається в емоційному прагненні до художньо-творчої діяльності та потребі естетичної насолоди.

Одним із шляхів формування художньо-естетичних інтересів, як вважають сучасні науковці, є використання прийомів комплексної взаємодії мистецтв. У педагогіці під комплексом мистецтв розуміється поєднання різних видів мистецтв, вибране для розв’язання певних навчально-виховних завдань (П.П.Блонський, О.Н.Дем’янчук,Д.Б.Кабалевський, Т.І.Крижанівська, М.Д.Леонтович, О.Я.Ростовський, Г.П.Шевченко та ін.).

Водночас з’ясовано, що проблема формування інтересу досліджувалась і в різних галузях дефектологічної науки: олігофренопедагогіці (Е.Г.Гульянц, І.В.Дмитрієва, В.Б.Побрейн), тифлопедагогіці (Л.О.Куненко, Т.П.Свиридюк), сурдопедагогіці (К.М.Рамонова та ін.). Однак, дослідження щодо вивчення особливостей художньо-естетичних інтересів учнів із затримкою психічного розвитку відсутні, хоча в літературі є вказівки на необхідність виявлення цих інтересів з метою використання їх в корекційно-виховній роботі. Зокрема, спираючись на результати досліджень Т.П.Вісковатової, Т.О.Власової, Т.Д.Ілляшенко, І.Д.Карагьозова, В.І.Лубовського, І.С.Марченко, В.І.Насонової, Т.В.Сак, О.П.Хохліної, з’ясовано, що в учнів із ЗПР спостерігається більш низький рівень розумового розвитку, ніж у норми, недостатня сформованість мовленевої діяльності та мислительних процесів, знижена працездатність та пізнавальна активність, порушення емоційно-вольової сфери, надання переваги ігровій діяльності. Спеціальні дослідження в галузі дефектології свідчать про недостатній рівень художнього виховання в початкових класах шкіл інтенсивної педагогічної корекції, зниження або повну відсутність інтересу до мистецтва і водночас вказують, що при правильно організованому педагогічному впливі вже в учнів молодшого шкільного віку із ЗПР можна розвинути певний рівень окремих проявів художнього інтересу.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що інтереси в молодших школярів зазначеної категорії інфантильні за змістом, не досягають вікового рівня, непостійні, носять ігровий характер (Т.О.Власова, В.І.Лубовський, М.С.Певзнер та ін.).

Таким чином, в методичній літературі питанням формування художньо-естетичних інтересів молодших школярів із ЗПР приділяється недостатня увага. Можна передбачити, що художньо-естетичний інтерес у дітей із затримкою психічного розвитку активізує у них інтелектуальні процеси, викликає прагнення до розкриття сутності явищ, сприяє удосконаленню способів засвоєння знань та залученню учнів до участі в різних видах художньої діяльності.

Другий розділ - “Сформованість художньо-естетичних інтересів у молодших школярів із затримкою психічного розвитку” – містить: методику та основні результати констатуючого експерименту, проведеного з метою з’ясування особливостей художньо-естетичних інтересів молодших школярів із ЗПР; основні структурні компоненти та критерії сформованості художньо-естетичних інтересів цих учнів; аналіз стану роботи з творами мистецтва у практиці спеціальних шкіл інтенсивної педагогічної корекції.

У процесі дослідження було визначено основні структурні компоненти художньо-естетичних інтересів учнів із затримкою психічного розвитку: ставлення до мистецтва, наявність знань у галузі мистецтва, розуміння його творів, вміння виявляти елементарні зв'язки між творами мистецтва, участь у художній діяльності. Кожний компонент входить у систему критеріїв сформованості художньо-естетичних інтересів, що утворюють багатоступеневу структуру, яка демонструє їх взаємозумовленість та взаємопротікання на кожному рівні системи (відсутність інтересу, зацікавленість, допитливість, стійкий інтерес).

Таким чином, розроблена система критеріїв дозволяє оцінити наявний рівень сформованості художньо-естетичних інтересів і впровадити її у практику роботи спеціальних шкіл інтенсивної педагогічної корекції.

У процесі констатуючого експерименту передбачалось вирішення наступних завдань: дослідити динаміку становлення художньо-естетичних інтересів у молодших школярів із ЗПР у порівнянні з нормою; з’ясувати особливості та встановити рівні розвитку цих інтересів; намітити основні напрямки корекційної роботи з формування художньо-естетичних інтересів дітей із ЗПР.

На констатуючому етапі використовувались такі індивідуальні та групові методи дослідження:

- спостереження за діяльністю школярів під час уроків та в позаурочний час, коли найбільш об’єктивно виявляються їх інтереси;

- бесіди з метою виявлення інтересів;

- індивідуальний експеримент за серіями завдань;

- опитування вчителів та керівників гуртків.

У констатуючому експерименті брали участь 120 школярів спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції та 90 учнів загальноосвітньої школи. Відповідно до висунутої гіпотези та завдань дослідження було розроблено експериментальну методику, в основу якої покладено розуміння суті явища, що досліджувалось – художньо-естетичного інтересу та його особливостей, вивчення яких проводилося за допомогою п’яти серій завдань.

У першій серії (три групи завдань) з’ясовувалась наявність в учнів інтересу до різних видів мистецтва та його динаміку. Вся робота підпорядковувалась розв'язанню таких завдань: перевага та динаміка художньо-естетичних інтересів; фактори, що спонукають до їх захоплення; ставлення до уроків естетичного циклу.

У другій серії вивчались знання учнів у галузі музики та розвиток їх творчих можливостей. Зокрема, завдання даної серії присвячувались: 1)з’ясуванню ставлення школярів до різних емоційних характеристик музики, умінні їх визначати, знань про композиторів та виконавців; 2)вивченню рівня музичного слуху та голосу в учнів.

Третя серія завдань була спрямована на розуміння учнями змісту художніх творів та їх уявлень про художній образ. Для цього школярам пропонувалось передати зміст творів з музики, літератури та живопису.

У четвертій серії учні повинні були показати вміння порівнювати твори мистецтва (музика, література, живопис). Завдання цієї серії полягали в тому, що школярам потрібно було порівняти зміст творів мистецтва за спільністю та відмінністю, встановити суттєві та несуттєві ознаки, висловити узагальнені судження.

Завдання п’ятої серії були спрямовані на вивчення досвіду участі учнів у художній діяльності (гуртки, концерти і т.д.) та виявлення ступеня впливу позакласної роботи на художньо-естетичні інтереси. З цією метою було проведено індивідуальні бесіди та анкетування керівників гуртків (для з’ясування стану позакласної роботи в школі).

У процесі дослідження передбачався й аналіз існуючої практики формування художньо-естетичних інтересів в учнів молодших класів, який виявив, що уроки музики, позакласна робота проводяться за принципами та на рівні загальноосвітніх шкіл для дітей з нормальним розвитком, без врахування специфіки пізнавальних особливостей школярів із ЗПР, а це різко обмежує корекційні можливості таких уроків. Пояснюючи матеріал, вчителі не спонукають учнів порівнювати, зіставляти різні художні засоби та враження від вивчених творів, майже не застосовують евристичний метод у навчанні музики.

Спостереження за роботою учнів та вчителів на уроках музики показали, що діюча нині в школах програма з музики для учнів із затримкою психічного розвитку не повністю підпорядкована сучасним вимогам. Зокрема, пісенний репертуар не відповідає духовним запитам учнів, не викликає ніяких емоцій. Діти майже нічого не знають про творчість українських композиторів, тому що їх твори не включені в програму з музики. Школярам важко назвати прізвища відомих українських виконавців. Все це негативно впливає на формування художньо-естетичних інтересів, перешкоджає розвитку творчих здібностей учнів.

Зібраний матеріал дав можливість певною мірою виявити інтереси молодших школярів із ЗПР, проаналізувати їх зміст та характер. Результати виконаних ними завдань виявили значні відмінності порівняно з учнями з нормальним розвитком. Зокрема, з’ясувалось невміння школярів із ЗПР самостійно виконувати завдання, формулювати узагальнені гіпотези про способи порівняння творів мистецтва, адекватно аналізувати їх. Разом з тим, у них спостерігається недорозвиток здатності до перенесення знань з одного виду мистецтва на інший, тобто невміння цих учнів використовувати минулий досвід при розв'язанні нових завдань, нездатність орієнтуватись у завданні, самостійно виділяти порівняльні ознаки між художніми творами. Крім того, у школярів із ЗПР, на відміну учнів із нормальним розвитком, спостерігалась бідність словникового запасу, недорозвиток мовлення, недостатня сформованість мислительних дій. Більшість з них не вміли елементарно аналізувати художні твори. Однак, виявились і позитивні риси дітей із затримкою психічного розвитку – зацікавленість окремими видами роботи та певна позитивна вікова динаміка розвитку художньо-естетичних інтересів, але вона виражена слабко.

Художньо-естетична оцінка виконаних учнями завдань проводилась з допомогою зіставлення рівнів сформованості навичок сприймання та інтересу до художньо-естетичної діяльності. Можна передбачити, що на високому рівні в учнів спостерігатиметься наявність стійкого інтересу до мистецтва. На середньому – досягатиме рівня допитливості. У школярів на низькому рівні проявлятиметься зацікавленість до художньо-естетичного мистецтва або ж до одного з його видів. Діти мають продемонструвати навички часткового усвідомлення та епізодичне охоплення увагою хоча б одного виду мистецтва. Нульовий рівень характеризуватиметься відсутністю навичок сприймання та інтересу до мистецтва в цілому.

Діагностуючи сформованість художньо-естетичних інтересів молодших школярів, ми з'ясували, що учням із нульовим рівнем характерна відсутність емоційно-почуттєвого досвіду. Це учні, які не змогли скласти зв’язної розповіді про зміст твору навіть при значній допомозі експериментатора. У ході педагогічного спостереження помічено, що у дітей з нульовим рівнем сформованості інтересів спостерігається негативне ставлення до мистецтва.

Інтереси молодших школярів із низьким рівнем сформованості спрямовані на різні види мистецтва теж нерівномірно. Однак, рівень естетичної інформації у школярів цієї групи набагато вищий, ніж у попередньої, про що свідчить задовільне розуміння ними творів мистецтва. В основному, в учнів із низьким рівнем сформованості інтересів спостерігається байдуже ставлення до мистецтва.

Знання молодших школярів із середнім рівнем сформованості художньо-естетичних інтересів, у порівнянні з попередніми групами, є найбільш ґрунтовними: вони орієнтуються у змісті художніх творів, частково вміють їх порівнювати. Ця група дітей бере активну участь у роботі гуртків. Але у таких школярів спостерігається нерозгорнутість викладу, відсутність самостійності у розкритті змісту твору та його зв’язків. Таким чином, дітям із середнім рівнем сформованості художньо-естетичних інтересів, властиве позитивне ставлення до мистецтва та бажання отримати більшу інформацію про нього.

Варто зазначити, що майже чверть учнів із нормальним розвитком має рівень, який порівняно з попередніми групами є найвищим. Якісним показником цього є повне розуміння змісту творів та наявність умінь їх порівнювати. При цьому учні свідомо та виразно надають перевагу одному з видів мистецтва, пізнанню якого вони приділяють найбільшу частину свого часу.

Порівняльний аналіз середніх показників рівнів сформованості художньо-естетичних інтересів у школярів із ЗПР та учнів із нормальним розвитком дав такі результати /Табл.1/

Таблиця 1

Порівняльні показники рівнів сформованості

художньо-естетичних інтересів в учнів із ЗПР та

у школярів із нормальним розвитком (%)

Рівні сформованості

художньо-естетичних інтересів | ЗПР | Нормальний рівень розвитку | 1 кл. | 2 кл. | 3 кл. | 4 кл. | 1 кл. | 2 кл. | 3 кл. | 4 кл. | Високий | - | - | - | - | 18,1 | 21,3 | 25,1 | 27,3 | Середній | 28,7 | 30,2 | 34,3 | 39,3 | 61,9 | 64,1 | 66,8 | 64,4

Низький | 46,2 | 46,4 | 44,6 | 40,1 | 20,0 | 14,6 | 9,1 | 8,3

Нульовий | 25,1 | 23,4 | 21,1 | 20,6 | - | - | - | - |

Отже, дослідження художньо-естетичних інтересів учнів із ЗПР виявило такі особливості: порушення розуміння творів мистецтва, невміння їх порівнювати, недостатній розвиток творчих здібностей до мистецтва, недорозвиток здатності перенесення знань і умінь з одного виду мистецтва на інший. Дані констатуючого експерименту свідчать про необхідність створення спеціальної системи експериментального дослідження щодо вивчення особливостей художньо-естетичних інтересів школярів молодшого шкільного віку із ЗПР та їх формування засобами мистецтва.

У третьому розділі - "Педагогічна система формування художньо-естетичних інтересів” – обґрунтувано педагогічну систему, побудовану за принципом комплексної взаємодії мистецтв з метою активізації пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери досліджуваної категорії учнів; теоретично обґрунтовано зміст, організацію та проведення формуючого експерименту; узагальнено результати експериментально-дослідницької роботи.

Теоретико-методологічною основою розробки запропонованої системи були теорія культурного розвитку особистості (Л.С.Виготський та ін.); положення про провідну роль вищих психічних функцій у корекції розвитку учнів з інтелектуальними порушеннями (Т.П.Вісковатова, Т.Д.Ілляшенко, Т.В.Сак, В.М.Синьов, О.П.Хохліна); концепції художньо-естетичного виховання особистості щодо застосування комплексної взаємодії мистецтв (П.П.Блонський, В.Г.Бутенко, О.Н.Дем’янчук, Д.Б.Кабалевський, Л.М.Масол, О.Я.Ростовський, О.П.Рудницька, Т.Б.Стратан, Н.О.Терентьєва, Г.П.Шевченко, Б.П.Юсов та ін.).

Вихідним положенням при створенні педагогічної системи було використання художньо-естетичного комплексу, мета якого – показати виражальні можливості різних видів мистецтва у втіленні художнього образу. Він об’єднував музику, живопис, літературу, що мають подібні риси, найголовнішою з яких є те, що всі вони відображають об’єктивну дійсність у формі художніх образів. Це спрямовує роботу з творами мистецтва на забезпечення у дітей із ЗПР здатності розуміти специфічний зміст художніх творів на відповідному для їх віку рівні, сприймати виражальні засоби мистецтва (колір, звук) і емоційно-забарвлено, адекватно реагувати на них.

Експериментальна робота проводилась у три етапи. На першому (діагностичному) – вивчались індивідуальні особливості школярів із ЗПР та їх реальні знання у галузі мистецтва. Результати початкового етапу експериментальної роботи дали змогу дійти висновку, що у створенні художньо-естетичних комплексів важливе значення мали: естетична спрямованість процесу ознайомлення учнів з мистецтвом; логічна побудова інформаційного матеріалу; використання міжпредметних зв’язків у процесі засвоєння творів мистецтва.

На другому етапі завдання полягало в тому, щоб апробувати умови, які б сприяли оволодінню учнями методом художньо-творчої активності. До їх числа віднесені: зв’язок художньо-творчої активності з удосконаленням особистості школяра, діяльнісний характер її організації; використання естетико-педагогічних ситуацій як засобів, що стимулюють емоційні, інтелектуальні, вольові та творчі зусилля школярів.

На третьому етапі експериментальної роботи увагу було зосереджено на розробці та апробації методичних рекомендацій та експериментальної програми з музики у процесі формування художньо-естетичних інтересів учнів. Дана програма об’єднує три види мистецтва: музику, літературу та образотворче мистецтво, твори яких ми відбирали на основі кращих зразків української народної та сучасної творчості з тим, щоб учні змогли знайти спільні риси при їх аналізі. Основними принципами відбору художніх творів стали: художність, доступність сприймання учнями із ЗПР.

Насичення програми художньо-естетичним комплексом, що ґрунтується на зіставленні творів різних видів мистецтв, об’єднаних тематичною єдністю, прискорить процес художнього розвитку школярів із ЗПР та дасть можливість сформувати інтерес на потребу в подальшому їх спілкуванні з мистецтвом.

Для досягнення сформованості художньо-естетичних інтересів, які б стали міцним фундаментом подальшого виховання особистості, необхідно дотримання певних педагогічних умов у навчально-виховному процесі з учнями. Головними з них виступають розвиток основних структурних компонентів естетичного інтересу (інтелектуального, емоційного, вольового); розширення сфери впливу естетично важливих об’єктів: єдність у розвиткові інтелектуальної та емоційної сфер особистості; доведення задоволення до естетичної насолоди як необхідної умови переходу художньо-естетичних інтересів на якісно новий ступінь у розвитку; розкриття естетичної сутності комплексної взаємодії мистецтв (розуміння творів, здатність встановлювати між ними асоціативні зв’язки і т.д.).

З метою визначення ефективності запропонованої педагогічної системи формування художньо-естетичних інтересів був організований формуючий експеримент. Він проводився з учнями 2-х класів спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції та школи-інтернату м.Луцька. Загальна кількість учнів експериментальних та контрольних класів складала 76 осіб. Характерною особливістю роботи в експериментальних класах стало цілеспрямоване поетапне формування художньо-естетичних інтересів та активізація естетичної діяльності школярів на основі застосування комплексної взаємодії мистецтв.

Головна мета формуючого експерименту полягала у перевірці ефективності розробленої нами педагогічної системи формування художньо-естетичних інтересів на основі комплексної взаємодії мистецтв, а завдання – у вихованні в школярів позитивного ставлення до мистецтва шляхом забезпечення їх пізнавальної та емоційної активності, виявленні динаміки рівнів сформованості художньо-естетичних інтересів.

Для досягнення мети та завдань дослідження було розроблено експериментальну методику формування художньо-естетичних інтересів у молодших школярів із затримкою психічного розвитку, яка передбачала такі напрямки:

1.Отримання учнями художніх знань на основі застосування комплексної взаємодії мистецтв.

2. Робота над забезпеченням розуміння творів мистецтва.

3. Робота над перенесенням знань і вмінь з одного виду мистецтва на інший.

4. Активізація емоційної діяльності учнів та розвиток їх творчих можливостей.

Основними умовами забезпечення ефективності експериментального навчання були: поетапне формування знань і ставлення до художніх творів; послідовне нарощування складності завдань в галузі музики на основі активізації емоційної сфери школярів із ЗПР; корекція їх пізнавальної діяльності.

В основі методики формуючого експерименту було положення про те, що художньо-естетичний комплекс сприяє розвитку у молодших школярів із ЗПР художньої уяви, образного мислення, здатності до перенесення асоціацій з одного твору мистецтва на інший для створення цілісного художнього образу, активізації художньо-творчої діяльності.

Методика роботи в експериментальних класах включала використання різноманітних форм, методів та прийомів педагогічного впливу на учнів, а саме:

- пропедевтична підготовка молодших школярів до естетичного сприймання творів мистецтва;

- забезпечення розуміння музичних творів на основі використання творів літератури та живопису;

- проведення різноманітних дидактичних ігор за темою творів мистецтв, що вивчаються;

- різноманітні творчі завдання: самостійний підбір художніх творів відомих композиторів, художників, письменників;

- залучення дітей до активної участі в елементарній художній творчості на уроках і в позаурочний час (у вокально-хоровому гуртку);

- створення відповідної емоційної атмосфери під час занять.

На початку навчального року в експериментальних класах проводилась пропедевтична підготовка школярів до виникнення в учнів усвідомленого інтересу до мистецтва. У дітей формувалось позитивне ставлення до мистецтва та вміння передавати це ставлення з допомогою емоційного відгуку на його твори; оволодіння прийомами розуміння творів мистецтва та перенесення знань з одного виду мистецтва на інший; розвивались їх творчі можливості. Учні знайомились з такими видами мистецтва, як музика, література та живопис, отримали ряд відомостей про них, поглиблювались їхні знання з жанрової специфіки на основі практичних вмінь (виконання творчих завдань). Крім того, через навколишній світ у школярів виховувалась низка наочно-дієвих уявлень.

Подальшу роботу було спрямовано на формування в учнів художнього образу, створеного засобами виразності. Формувалися навички сприймання зв'язків між видами мистецтва (музика-література, література-живопис тощо). Крім того, прагнули спрямувати школярів вникнути в такі, наприклад, питання, як роль музики в житті людини, її вплив на людські почуття для того, щоб зрозуміти всю значущість її вивчення. При цьому вчили їх розмірковувати про прослухану музику. З цією метою було розроблено та проведено серію уроків з музики за експериментальною програмою. Зокрема, на цьому етапі використовувались ілюстрації малюнків школярів та картин художників, а також літературні твори, які близькі за змістом розучуваних пісень. При цьому зверталась увага учнів на авторів. Бесіди за ілюстраціями допомогли повторно звернутись до змісту пісні, сприяли розвитку мовлення, порівнянню музичних, літературних та візуальних образів. Для посилення художнього інтересу застосувались різноманітні загадки, ігри, що сприяли розвитку та активізації пізнавальної діяльності учнів із ЗПР.

Формування художньо-естетичних інтересів неможливе без активізації емоційної сфери учнів, адже саме емоції сприяють міцності і глибині художньо-естетичних інтересів. Важливим у цьому процесі є систематичність художнього впливу, тобто систематичне прослуховування музичних творів. Тому на заняттях до програми слухання включались ті твори, які відповідають таким критеріям: доступність, емоційна привабливість. Невід’ємною частиною уроку музики було слухання, що сприяло розвитку школярів із ЗПР, корекції їх відтворювальної уяви, емоційно-вольової сфери, вихованню художньо-естетичних інтересів. Великого значення у формуванні вокально-хорових навичок дітей мали спеціальні вправи “Розспівки” на поспівках та легких піснях (“Кумо, що варила?” і т.ін.). Крім того, працюючи над формуванням вокально-хорових навичок, спрямовували слухову увагу дітей з однієї пісні на іншу, активізуючи кожен раз їхнє уявлення, голосовий апарат та емоційний настрій, оскільки їх розвиток сприяє художньому виконанню пісні та більш глибокому естетичному її впливу на учнів.

Вплив запропонованої педагогічної системи формування художньо-естетичних інтересів молодших школярів із ЗПР визначався шляхом порівняння результатів виконаних завдань учнів експериментальної та контрольної груп. Серії завдань формуючого експерименту були аналогічні змісту завдань констатуючого дослідження, які спрямовувались на розуміння учнями творів мистецтва, розвиток у них творчих можливостей, здатність перенесення знань про один вид мистецтва на інший і т.д.

Провідним показником, який виявляв ефективність експериментального навчання, був рівень сформованості художньо-естетичних інтересів школярів із ЗПР. В кінці дослідно-експериментальної роботи було проведено контрольний “зріз” з метою виявлення динаміки рівнів сформованості досліджуваного процесу у школярів контрольної та експериментальної груп. Порівняльний аналіз отриманих результатів дав змогу виявити значно вищий рівень розвитку художньо-естетичних інтересів молодших школярів із ЗПР експериментальних груп, ніж у молодших школярів із ЗПР контрольних груп. /Табл.2/

Таблиця 2

Динаміка рівнів сформованості

художньо-естетичних інтересів молодших школярів із ЗПР.

Рівні сформованості інтересу | Експериментальні групи (%) | Контрольні групи (%) | До експерименту | Після експерименту | До експерименту | Після експерименту | Високий | - | 10,1 | - | - | Середній | 33,1 | 53,2 | 33,1 | 35,8 | Низький | 44,3 | 36,7 | 44,3 | 45,6 | Нульовий | 22,6 | - | 22,6 | 18,6 |

Як свідчить таблиця, на початку експерименту ці дві групи були однакові за рівнем розвитку художньо-естетичних інтересів. Однак, в кінці – відбулась позитивна динаміка рівневої характеристики цих інтересів. Так, 10,1% учнів експериментальних груп досягли високого рівня сформованості. Середнього та низького рівня досягли 53,2% та 36,7% учнів експериментальних і 35,8% та 45,6% учнів контрольних груп. На нульовому рівні перебувало 18,6% досліджуваних лише контрольних груп.

Таким чином, отримані результати свідчать про ефективність запровадженої педагогічної системи формування художньо-естетичних інтересів у молодших школярів із ЗПР. Зокрема, помітно активізувалась емоційна діяльність учнів та їх творчі можливості. Молодші школярі навчились розуміти твори мистецтва, встановлювати адекватні зв’язки між ними на основі порівняння.

Отже, формуючий експеримент підтвердив гіпотезу про можливість позитивного впливу на художньо-естетичні інтереси молодших школярів із ЗПР педагогічної системи, цілеспрямованої на корекцію недоліків гностичної та емоційно-вольової сфери зазначеної категорії учнів, завдяки застосуванню на уроках музики комплексної взаємодії мистецтв.

Результати дослідження дають змогу зробити висновки:

1. Художньо-естетичний інтерес – це вибіркова спрямованість особистості на пізнання мистецтва саме під впливом його емоційної привабливості, що виражається в емоційному прагненні до художньо-творчої діяльності та потребі естетичної насолоди. Його специфіка полягає в тому, що він сприяє розвитку у молодших школярів із ЗПР естетичних почуттів, прагненню пізнати мистецтво не лише в рамках предметів естетичного циклу, а й в позакласній та позашкільній діяльності. Крім того, інтерес має важливе корекційне значення у вихованні таких учнів, адже він активізує їх пізнавальну діяльність, сприяє розвитку емоційно-вольової сфери.

2. Вивчення праць з філософії,