???????? ?????????????? ??????
ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
КОЛОСОВСЬКА Ірина Ігорівна
УДК 35:172.12:352(477)
ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ В УКРАЇНІ
25.00.02 – механізми державного управління
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Львів-2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
ЛЕСЕЧКО Мирон Дмитрович,
Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,
декан факультету державного управління і
місцевого самоврядування
Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор
ЧУКУТ Світлана Анатоліївна,
Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри інформаційної політики;
кандидат економічних наук, доцент
РУДНІЦЬКА Руслана Михайлівна,
Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри управління персоналом та економіки праці
Провідна установа: Інститут політичних та етнонаціональних досліджень Національної академії наук України, м. Київ.
Захист відбудеться 4 жовтня 2004 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.860.01 у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 79491, м.Львів, смт. Брюховичі, вул. Сухомлинського, 16, к.220.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (79491, м.Львів, смт. Брюховичі, вул. Сухомлинського, 16).
Автореферат розісланий 3 вересня 2004 року
Учений секретар Каляєв А.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Невід’ємною рисою громадянського суспільства є забезпечення відкритості, прозорості та ефективності діяльності владних інституцій. Таке суспільство прямує до децентралізації державної влади, передаючи частину своїх повноважень органам самоуправління, до налагодження взаємодії органів влади з громадськістю на основі узгодження їх позицій, взаємної співпраці та користі. Дієвим інструментом досягнення такого взаєморозуміння у суспільстві є зростання його поінформованості та побудова позитивного іміджу владних інституцій.
Сучасний розвиток українського суспільства, прагнення України досягти стандартів європейської спільноти заохочують вивчати світовий досвід формування позитивного іміджу інституцій державного управління, а також розробляти власні моделі. Якщо у політиці, бізнесі проблеми іміджу, репутації, перспективи їх формування вже почали досліджуватись, то у державному управлінні ця проблема ще маловивчена.
Державне управління на сьогодні в Україні є складним, суперечливим процесом з багатьма бюрократичними деформаціями. Невисокий рівень ефективності системи державного управління, недосконалість політичної системи викликає занепокоєння за реалізацію владними інституціями політичних, соціальних та економічних реформ, за їх конкретні, практичні результати. Позитивний імідж органів державного управління у демократичному суспільстві є одним із елементів довіри населення. Формування позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій повинно сприяти, з одного боку, підтримці населенням демократичних перетворень у суспільстві та налагодженню ефективного зворотного зв’язку, а з іншого – підвищенню рівня ефективності та результативності діяльності органів влади.
Здебільшого державна адміністрація розглядається лише як апарат, машина, що здійснює певні функції за допомогою інтелектуальних чи матеріальних ресурсів. Проте адміністрація – це, насамперед, організована спільнота людей, яка забезпечує її діяльність. Ці люди, з притаманними їм цінностями та інтересами, віддзеркалюють настрої суспільства і складають основу формування внутрішнього іміджу місцевої державної адміністрації.
Однак неможливо зрозуміти суть діяльності місцевої державної адміністрації, якщо розглядати її поза середовищем громадськості, для задоволення потреб якої вона призначена. Думка широкої громадськості стосовно владних інституцій, як свідчать матеріали засобів масової інформації, результати проведених досліджень, здебільшого не є позитивною. Основне, на що нарікають споживачі адміністративних послуг, – це ставлення до них чиновників, які утримуються платниками податків; невисока якість послуг, що надаються; неефективність ухвалених управлінських рішень; непрозорість діяльності органів державної влади тощо. Загалом це свідчить про незадовільний зовнішній імідж владних інституцій, який потребує реальної оцінки та розробки комплексу заходів із його вдосконалення.
Актуальність теми обумовлюється також необхідністю реалізації Державної програми забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 2003–2006 рр., законів України та указів Президента України, що стосуються забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади, та завдань, поставлених Президентом України у щорічних посланнях до Верховної Ради України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (далі – ЛРІДУ НАДУ), зокрема планової теми “Механізми підвищення ефективності державного управління в регіоні” (номер державної реєстрації 0100V002070), в якій дисертант брала безпосередню участь (довідка № 32/01 від 20.07.2004 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретико-методологічних та прикладних засад формування іміджу, підходів, моделей і механізмів управління ним у місцевих державних адміністраціях.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
- з’ясувати сутність , структуру і природу поняття “імідж”;
- обґрунтувати теоретичну модель іміджу владної інституції (на прикладі місцевої державної адміністрації) і на цій основі дослідити взаємодію суб’єкта, об’єкта і засобів його формування;
- охарактеризувати відносини місцевої державної адміністрації з об’єктами формування іміджу;
- розробити методику оцінювання іміджу місцевої державної адміністрації і проаналізувати основні тенденції його формування;
- оцінити ефективність діяльності інформаційних служб місцевих державних адміністрацій щодо формування іміджу;
- з’ясувати роль і здійснити оцінку організаційної культури у формуванні іміджу місцевої державної адміністрації;
- розробити механізм управління іміджем місцевої державної адміністрації на основі цільових комплексних програм.
Об’єктом дослідження є діяльність місцевих державних адміністрацій в умовах становлення ринкових відносин і проведення адміністративної та політичної реформ.
Предметом дослідження є процес формування іміджу місцевих державних адміністрацій як чинника ефективності їх діяльності.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є фундаментальні положення теорії державного управління, менеджменту, результати наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з проблем ефективності державного управління і формування іміджу.
У процесі дисертаційного дослідження використано методи системного аналізу, індукції та дедукції, моделювання, аналізу і синтезу. Для з’ясування ролі організаційної культури у формуванні іміджу та оцінки останнього об’єктами управління застосовано методи опитування, експертної оцінки, статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
- обґрунтовано багаторівневу модель іміджу місцевої державної адміністрації; доведено, що взаємозумовленість різних складових іміджу формує цілісне уявлення про природу іміджу;
- запропоновано методику оцінювання іміджу місцевої державної адміністрації на основі методу експертної оцінки за такими складовими: імідж керівника, імідж персоналу, імідж послуг, соціальний імідж, візуальний імідж; проаналізовано отримані показники, що характеризують імідж Львівської, Івано-Франківської та Рівненської обласних державних адміністрацій;
удосконалено:
- модель формування іміджу державного службовця, яка базується на оцінці його ділових якостей, що включає 18 позицій, встановлено, що реально імідж державних службовців є досить низьким (Кі = 0.51);
- методику експертної оцінки ефективності діяльності інформаційних служб в контексті формування позитивного іміджу владної інституції;
- механізм управління процесом формування іміджу місцевої державної адміністрації, який передбачає взаємодію суб’єкта, об’єктів та засобів формування іміджу, класифікацію яких запропоновано автором;
одержали подальший розвиток:
- обґрунтування ролі організаційної культури у формуванні іміджу органу влади; аналітичних оцінок рівня культури районних державних адміністрацій, які свідчать про переважання в їх діяльності культури влади і культури ролей; розподілу типів організаційних культур щодо переорієнтації діяльності владних інституцій на культуру досягнень і культуру співпраці;
- концептуальні засади розробки програми формування та підтримки позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій, яка базується на принципах цілісності, об’єктивності, науковості, гласності, самостійності, рівності, ресурсозабезпеченості та дотримання загальнодержавних інтересів.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у тому, що сформульовані наукові положення і висновки, методичні підходи та практичні рекомендації можуть бути використані у діяльності місцевих державних адміністрацій для формування власного позитивного іміджу, що сприятиме підвищенню рівня ефективності державного управління, вдосконаленню управлінських процесів, забезпеченню відкритості та прозорості діяльності владних інституцій.
Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі у ЛРІДУ НАДУ при підготовці магістрів державного управління, зокрема при викладанні курсів “Політична іміджеологія”, “Етика державного управлінця”, “Психологія та конфліктологія в управлінні” (довідка № 31/01 від 13 липня 2004 р.), Львівською обласною державною адміністрацією (довідка № 5/13-3152/5-10 від 21.07.2004 р.), Радехівською районною державною адміністрацією Львівської області (довідка № 1.16-1092-1 від 19.07.2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та методологічні розробки в межах дисертаційного дослідження, зокрема ті, які характеризують його наукову новизну, одержані дисертантом особисто. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, виконаною протягом 2001–2004 рр. у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертації оприлюднено на таких наукових конференціях: “Ефективність державного управління (регіональний аспект)” (Львів, січень 2001р.); “Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (Київ, травень 2003р.); “Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції” (Львів, січень 2004р.); “Менеджмент у ХХI столітті: розвиток організацій та управління персоналом” (Львів, квітень 2004р.). Дисертація обговорювалась на засіданні кафедри політичних наук і філософії Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, де рекомендована до захисту.
Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 7 наукових праць, з яких 4 – у фахових виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 195 cторінок, з яких основний зміст – 160 сторінок, додатки – 20 сторінок. Список використаних джерел нараховує 170 позицій (зокрема 11 - іноземною мовою).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача та ступінь апробації результатів дослідження, подано структуру дисертації та її обсяг.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування іміджу місцевих державних адміністрацій” проаналізовано стан дослідження проблеми, нормативно-правову основу формування іміджу місцевих державних адміністрацій, охарактеризовано методологію дослідження, а також обґрунтовано модель іміджу владної інституції.
Аналіз наукових досліджень з питань формування іміджу дав змогу зробити висновок про існування різноманітних підходів до розуміння категорії “імідж”, зокрема наголошується на економічних, політичних, соціальних аспектах.
Серед праць вітчизняних фахівців, які займаються дослідженням теоретико-методологічних засад іміджу, заслуговують уваги роботи В. Бебика, В. Королька, В. Мойсеєва, А. Москаленка, О. Панасюка, Г. Почепцова, С. Серьогіна, І. Слісаренка та інших. Значний вплив на формування сучасних теоретичних розробок та концепцій іміджу здійснюють дослідження зарубіжних вчених, зокрема Р.Барта, Е. Бернейса, Д. Брустіна, Е. Вуд, Л. Гозмана, Б. Джи та інших.
Досліджуючи феномен іміджу, доведено, що процес його формування тісно пов’язаний із процесом розвитку зв’язків із громадськістю (паблік рілейшнз). Саме паблік рілейшнз як складова частина політичних та загальнокомунікативних процесів вважається “чутливим барометром” настроїв, сподівань громадськості стосовно дій органів державного управління.
Проблеми формування іміджу місцевих органів виконавчої влади розглядаються автором у контексті підвищення рівня ефективності їх діяльності. Методологічною основою для теоретичного розгляду проблеми є фундаментальні положення теорії державного управління, розроблені вітчизняними та зарубіжними авторами. Окремі теоретичні аспекти та підходи до формування ефективності державного управління висвітлено у працях таких науковців як В. Баштанник, В. Годованець, О. Красівський, Б. Кухта, М. Лесечко, А. Ліпенцев, Д. Наріжний, А. Решетніченко, Р. Рудніцька, Ю. Сурмін, А. Чемерис, С. Чукут та інших.
Аналіз нормативно-правової бази засвідчив, що на сучасному етапі в Україні загалом сформовано систему законодавства з питань, які регулюють інформаційні відносини між органами державного управління та громадянами. Здійснюється впровадження системи електронного уряду, що сприятиме підвищенню рівня ефективності адміністративного управління як у внутрішньому (апаратному) середовищі, так і в регулюванні суспільних процесів.
Дисертантом встановлено, що у державному управлінні імідж забезпечує, з одного боку, позитивне ставлення громадськості до діяльності органів влади, а з іншого – створює умови для підвищення рівня ефективності управління та забезпечення прозорості і відкритості діяльності владних інституцій.
Застосування у дослідженні системного підходу дало змогу розглянути імідж органу управління, по-перше, як невід’ємну частину управлінської діяльності, як об’єктивну реальність; по-друге, як елемент системи управління і як систему нижчого рівня ієрархії водночас; по-третє, поняття іміджу охарактеризовано через зв’язки, що є специфічною ознакою лише для певної системи; по-четверте, як цілеспрямовану систему; по-п’яте, як джерело перетворення системи, функціонування якої знаходиться у самій системі (органі державного управління ).
Автором імідж місцевої державної адміністрації визначено як узагальнене уявлення (розуміння і оцінку) громадянами та різними групами громадськості на основі інформації, яка зберігається в їх пам’яті, про різні аспекти діяльності владної інституції. Встановлено, що основою іміджу є соціальний стереотип, який формує суспільну свідомість.
У роботі доведено, що імідж владних інституцій формують такі складові: імідж послуг (наскільки вчасно та якісно органи влади надають послуги і наскільки вони потрібні); управлінський імідж (чи ефективна система управління та чи ухвалюються оптимальні управлінські рішення); громадський імідж (чи прозора діяльність органів влади і чи активні вони у громадському житті); імідж державної служби (чи престижна посада державного службовця та як мікроклімат у владних структурах впливає на працівників).
З огляду на складність категорії „імідж”, багатогранність діяльності органу влади, дисертантом обґрунтовано теоретичну багаторівневу модель формування іміджу владної інституції, яка передбачає структурування іміджу і включає: соціальний імідж, внутрішній імідж, імідж керівника, імідж персоналу, візуальний імідж і бізнес-імідж (рис.1.).
Рис.1. Модель іміджу місцевої державної адміністрації
Модель іміджу владної інституції є ієрархічною, водночас кожен рівень ієрархії впливає на попередній шляхом сукупного внеску. Отже, запропонована модель системно описує різні аспекти формування іміджу і може слугувати основою для подальшого процесу формування іміджу та управління ним.
У другому розділі “Аналіз та оцінка іміджу місцевих державних адміністрацій” запропоновано методику оцінювання іміджу владних інституцій, проаналізовано діяльність інформаційних служб у контексті формування іміджу органів влади, обґрунтовано вплив організаційної культури на формування іміджу місцевих державних адміністрацій.
Через призму складових моделі іміджу владної інституції оцінено імідж Львівської, Рівненської та Івано-Франківської обласних державних адміністрацій. Оцінювання здійснювалось шляхом експертного опитування. Всього опитано 82 експерти, серед яких: підприємці, представники освітянських установ, політичних партій і громадських організацій, засобів масової інформації, вчені. Аналіз отриманих результатів свідчить, що 75% експертів оцінили імідж обласних державних адміністрацій в очах громадськості „радше негативно” і лише 25% - „радше позитивно”. Дисертантом з’ясовано, що із 12 запропонованих складових іміджу адміністрації найбільш позитивно експертами оцінено такі: імідж облдержадміністрації в очах її працівників; мікроклімат, який існує в адміністрації і досить високою є оцінка внутрішнього дизайну приміщення. При оцінюванні іміджу обласних державних адміністрацій експертами визначено ступінь важливості зазначених складових для формування іміджу органу влади загалом. Результати ранжування виявилися такими: найважливішими чинниками, які формують імідж облдержадміністрації, визнано: якість послуг, що надаються; рівень компетентності працівників адміністрації; діяльність облдержадміністрації у вирішенні соціальних проблем; імідж голови обласної державної адміністрації; дотримання державними службовцями етичних норм. Водночас встановлено, що саме ці складові іміджу найнижче оцінені експертами.
За допомогою методу експертного опитування здійснено оцінку базових складових існуючого та бажаного іміджу сучасних державних службовців. Одержано такі результати: середній бал оцінки існуючих характеристик державного службовця складає 4,4 бала проти 8,6 бажаних бала. Встановлено, що найбільші відхилення у фактичній та бажаній оцінках спостерігаються за такими показниками: знання іноземних мов (-4,1 бала або 46,1%), патріотизм (-4,1 бала або 56,4%), ставлення до громадян (-4,2 бали або 52,7%), добросовісність (-3,9 бала або 53,9%), відкритість, доступність (-3,7.бала або 62,2%). Використовуючи методику оцінки ділових якостей управлінських кадрів, оцінено відповідність існуючого іміджу державних службовців бажаному іміджу: коефіцієнт відповідності Кі становить 0,51, що свідчить про необхідність покращення існуючого іміджу державних службовців.
У контексті формування іміджу владних інституцій дисертантом проаналізовано діяльність інформаційних служб місцевих державних адміністрацій. Відзначено, що ефективність роботи інформаційних служб місцевих органів влади за сучасних умов практично не досліджується й активізується лише у період виборчих кампаній. При цьому під ефективністю PR–діяльності органів влади розуміють їх здатність до поінформування громадськості щодо діяльності владної інституції, її керівника і формування позитивного іміджу цих органів серед громадськості. Зокрема, автором визначено рівень ефективності різноманітних форм роботи з громадськістю голови адміністрації та владної інституції загалом, оцінено їх реальне використання та роль у формуванні іміджу, з’ясовано рівень ефективності різноманітних форм “зворотного зв’язку” при роботі з громадськістю. Встановлено, що недостатнє врахування громадської думки у практиці роботи інформаційних служб органів державного управління не лише унеможливлює налагодження дієвого „зворотного зв’язку” з населенням, а й перешкоджає оперативному коригуванню діяльності цих служб. Експертна оцінка діяльності інформаційних служб щодо формування позитивного іміджу владних інституцій коливається від 3,5 бала (за 5-ти бальною шкалою) до 2,58 бала. Водночас найнижче оцінено діяльність щодо формування іміджу структурних підрозділів як районних, так і обласних державних адміністрацій (відповідно 2,58 та 2,86 бала).
Обґрунтовано роль організаційної культури як важливого чинника формування іміджу органу влади. Визначено, що організаційна культура – це система формальних і неформальних правил та норм діяльності, звичаїв і традицій, індивідуальних та групових інтересів, особливостей поведінки персоналу певної організаційної структури, стилю керівництва, показників задоволеності працівників умовами праці, рівня взаємного співробітництва і сумісності працівників між собою та організацією. На основі концепції організаційної культури Р. Харрісона, яка передбачає домінування чотирьох типів культур: культури влади, культури ролей, культури досягнень і культури співпраці, здійснено оцінку організаційної культури у Буській та Бродівській районних державних адміністраціях. Результати діагностики організаційної культури Буської районної державної адміністрації наведено на рис.2.
Культура Культура Культура Культура
влади ролей досягнень співпраці
КВ КР КД КС
60
55
50 | 45 | 47
45 |
40 | 39 | 36
35 | 34 | 32
30 | | 26
25 | 25
20
15
10
5
Існуюча Бажана Існуюча Бажана Існуюча Бажана Існуюча Бажана
Рис 2.1. Оцінка організаційної культури
Буської районної державної адміністрації Львівської області
На підставі отриманих результатів встановлено, що домінуючими типами культури в досліджуваних адміністраціях є культура влади та культура ролей. Це свідчить про жорстку ієрархічну структуру владних інституцій, їх забюрократизованість, що характеризується суворим розподілом ролей, функціонуванням на основі правил і процедур. Такі організації негнучкі, статичні, у них відсутній творчий підхід до управління, а, отже, і малоефективні. Таким чином, для формування позитивного іміджу райдержадміністрацій і підвищення рівня ефективності їх діяльності потрібна суттєва зміна організаційної культури: від існуючої культури влади і культури ролей до культури досягнень і культури співпраці. Автором доведено важливість формування у державних службовців потреб саморозвитку та самореалізації, розуміння та усвідомлення кожним службовцем цілей та завдань райдержадміністрації, що підвищить рівень ефективності роботи владних структур. Для покращення внутрішнього іміджу місцевих органів влади доцільно періодично здійснювати оцінку їх організаційної культури та відслідковувати симптоми, що свідчать про погіршення наявного в колективі морально-психологічного клімату.
Проведений аналіз існуючої практики формування іміджу свідчить про неефективність роботи місцевих державних адміністрацій в цьому напрямку, наслідком чого є досить низький існуючий імідж органів влади, відсутність науково- обгрунтованих методик оцінки іміджу.
У третьому розділі “Шляхи формування позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій” обґрунтовано механізм управління процесом формування іміджу місцевих органів виконавчої влади; запропоновано концептуальні засади розробки програми формування та підтримки позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій, а також систему моніторингу її реалізації.
У роботі визначено характерні особливості управління процесом формування іміджу місцевих державних адміністрацій; встановлено, що суб’єкт управління є слабоструктурованою системою; з’ясовано, що керуюча та керована підсистеми не є рівноправними; рекомендовано використання демократичного і ліберального стилів управління.
Доведено важливість ефективного механізму управління процесом формування і підтримки іміджу. Встановлено, що місцеві державні адміністрації, формуючи імідж, впливають як на зовнішні об’єкти (громадяни, суб’єкти підприємництва, засоби масової інформації, освітні установи, політичні партії і громадські організації), так і на внутрішні (керівники, службовці). Для реалізації впливу використовуються засоби комунікаційного, організаційного, психологічного та мотиваційного спрямування. Обов’язковим елементом процесу є наявність зворотного зв’язку між об’єктом та суб’єктом. Надсистемою у цьому процесі є система управління, ефективність якої, значною мірою, залежить від зазначених складових.
Формування позитивного іміджу є одним із ключових завдань, які ставить перед собою кожна місцева державна адміністрація. Здебільшого оцінка ефективності діяльності органів влади є невисокою. Це робить суперечливим процес сприйняття населенням об’єктивних процесів, що в них відбуваються, політики, яка ними впроваджується. У роботі доведено, що до формування іміджу місцевих державних адміністрацій необхідно підходити комплексно, шляхом розробки спеціальної програми, спрямованої на забезпечення позитивного іміджу діяльності владних структур, концепцію якої запропоновано дисертантом. Програма базується на принципах цілісності, об’єктивності, науковості, гласності, самостійності, рівності, ресурсозабезпеченості та дотримання загальнодержавних інтересів.
Мета програми полягає у формуванні та підтримці позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій шляхом системного підходу. Для реалізації поставленої мети у програмі визначено відповідні цілі і засоби їх досягнення, що дозволить отримати такі результати: вищу якість управлінських послуг, підвищення іміджу державних службовців, підвищення соціального іміджу місцевих державних адміністрацій, підвищення іміджу керівників адміністрацій, підвищення рівня організаційної культури, підвищення бізнес-іміджу державних службовців, стабільний візуальний імідж місцевих державних адміністрацій.
Існуючі програми не реалізуються через відсутність чітких цілей та вимірюваних результатів, а також оцінки їх ефективності. Ця складна теоретико-методологічна проблема знайшла своє розв’язання через реалізацію цільових програм формування іміджу. Механізмом відслідковування реалізації цілей та результатів пропонується моніторинг. У роботі запропоновано шість етапів процесу моніторингу: розробка системи показників; збір та обробка даних; аналіз інформації; аналіз відхилень від програми; розробка корегуючих заходів; ухвалення рішень щодо реалізації програми. Дисертантом визначено основні принципи моніторингу, серед яких: повнота, системність та достовірність інформації, оперативність отриманих даних та їх співставимість, поєднання узагальнених і диференційованих оцінок, науковість, право-відповідальність, професіоналізм.
Отже, формування позитивного іміджу діяльності органів влади є суттєвим чинником підвищення рівня ефективності державного управління. Для місцевих державних адміністрацій імідж має соціально-економічний і політичний вимір і є опосередкованим індикатором ефективності їх діяльності. Досягнення зрушень у формуванні позитивного іміджу можливе лише за умови докорінної зміни існуючої практики діяльності місцевих державних адміністрацій в цьому напрямку і переходу на науково-обгрунтовані методи управління іміджем.
ВИСНОВКИ
Проведене дисертаційне дослідження теоретико-методологічних засад та оцінки формування іміджу місцевих державних адміністрацій дало змогу сформулювати низку узагальнених висновків, що мають теоретичне та практичне значення:
1. Імідж місцевої державної адміністрації є складним і суперечливим феноменом, який відображає економічні, політичні, соціальні, організаційні та інші аспекти функціонування владної інституції. З огляду на складність категорії „імідж”, багатогранність діяльності органу влади, обґрунтовано багаторівневу модель іміджу місцевої державної адміністрації, яка передбачає структурування іміджу і включає: соціальний імідж, внутрішній імідж, імідж керівника, імідж персоналу, візуальний імідж і бізнес-імідж. Запропонована модель системно описує різні аспекти формування іміджу та може слугувати основою для процесу формування позитивного іміджу владної структури та управління ним.
2. Суб’єктом формування іміджу є місцеві державні адміністрації, об’єктом – громадяни, соціальні групи і суспільні інститути, на які впливає орган управління. Засоби впливу на формування іміджу запропоновано класифікувати так: комунікаційні, організаційні, психологічні, мотиваційні. Формування позитивного іміджу залежить від ефективності використання засобів впливу, а також чітко визначеної мети і критеріїв.
3. Найважливішими чинниками, які формують імідж місцевих державних адміністрацій, за оцінками експертів, є: якість послуг, що надаються; рівень компетентності працівників; діяльність місцевої державної адміністрації у вирішенні соціальних проблем; імідж голови адміністрації; дотримання державними службовцями етичних норм. Саме ці складові моделі іміджу місцевої державної адміністрації найнижче оцінені експертами.
4. Результати аналізу різноманітних форм і напрямів роботи владних структур із громадськістю свідчать, що реально практика діяльності інформаційних служб не співпадає з найефективнішими формами роботи з формування іміджу. Недостатнє врахування громадської думки у практиці роботи інформаційних служб органів виконавчої влади не лише унеможливлює налагодження дієвого “зворотного зв’язку” з населенням, а й перешкоджає оперативному коригуванню діяльності цих служб. Державні інституції здебільшого використовують найменш ефективні форми роботи з громадянами: зустрічі з журналістами і громадськістю на прес-конференціях та публікації інтерв’ю та доповідей у пресі. Запропоновано змінити їх використання у спосіб проведення “гарячих ліній” у пресі й на радіо, організації зустрічей із громадянами на підприємствах та за місцем проживання. Необхідно забезпечити більшу відкритість та вільний доступ громадян до інформації щодо діяльності органів державної влади шляхом створення спеціальних структур з надання населенню інформаційних та консультаційних послуг; визначення більш чітких правил та процедур взаємодії владних структур усіх рівнів із засобами масової інформації; створення державної системи зв’язків із громадськістю.
5. Важливим чинником формування іміджу місцевої державної адміністрації є організаційна культура. Результати дослідження показують, що панівною культурою у владних інституціях на сьогодні є культура влади та культура ролей. Це свідчить про те, що організація з таким типом культури, як правило, має жорстку ієрархічну структуру, є забюрократизованою, характеризується суворим розподілом ролей, функціонує на основі правил і процедур. Для формування позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій і підвищення рівня їх ефективності запропоновано суттєву зміну організаційної культури: від існуючої культури влади і культури ролей до культури досягнень і культури співпраці.
6. Процес формування позитивного іміджу органів влади вимагає забезпечення ефективного механізму управління ним. Керований імідж – це результат складної, психологічно грамотної і зваженої діяльності, спрямованої на підтримку та підсилення позитивного ставлення до інституції. Загальними принципами, які доцільно враховувати при управлінні процесом формування іміджу є: цілеспрямованість управління, повнота інформації про об’єкт управління, наявність управлінського ресурсу, ефективність зворотного зв’язку, надійність системи критеріїв та показників для здійснення оцінки ефективності діяльності.
7. Комплексна програма формування та підтримки позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій спрямована на отримання таких результатів: вища якість управлінських послуг, підвищення іміджу державних службовців, підвищення соціального іміджу місцевих державних адміністрацій, підвищення іміджу керівників місцевих державних адміністрацій, підвищення рівня організаційної культури, підвищення бізнес-іміджу, стабільний візуальний імідж місцевих державних адміністрацій. Практична реалізація запропонованої програми зумовила необхідність визначення передумов ефективного управління процесом впровадження програми та розробки системи моніторингу.
8. Формування позитивного іміджу владної інституції та ефективне управління цим процесом підвищує рівень довіри до органу влади, його престиж, авторитетність, а також сприяє мобілізації невикористаного потенціалу і ресурсних можливостей, створюючи основу для підвищення рівня ефективності та результативності роботи місцевих державних адміністрацій.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
1. Колосовська І.І. Чинники формування іміджу держави // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Української академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. А.О. Чемериса. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. – Вип. 3. – С. 75 79.
2. Колосовська І.І. Управління процесом формування іміджу владних інституцій // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. А.О. Чемериса. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2003. – Вип. 4. – С. 237 241.
3. Колосовська І.І. Оцінювання іміджу місцевих державних адміністрацій // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. А.О. Чемериса. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004. – Вип. 5. – С. 215 221.
4. Колосовська І.І. Оцінка організаційної культури та її роль у формуванні іміджу районних державних адміністрацій // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. – Вип. 2(18) – С.206-218.
Статті в інших виданнях, тези доповідей
5. Колосовська І.І. Культура підприємницької діяльності як предмет соціологічного аналізу // Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи: Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна. Харків, 2001. № 511. С. 84 91.
6. Колосовська І.І Засоби впливу на формування іміджу місцевих державних адміністрацій // Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції: Матеріали науково-практичної конференції 23 січня 2004 р./ За заг. ред. А.О. Чемериса. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004. – Ч.2.– С. 194 197.
7. Колосовська І.І., Лесечко М.Д. Основні підходи до класифікації іміджу владних інституцій // Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції: Матеріали науково-практичної конференції 23 січня 2004 р. / За заг. ред. А.О. Чемериса. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004. Ч.1. – С. 6 9.
АНОТАЦІЯ
Колосовська І.І. Формування іміджу місцевих державних адміністрацій в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. - Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Львів, 2004.
У дисертації узагальнено теоретико-методологічні та прикладні засади формування іміджу, моделі і механізми управління ним у місцевих державних адміністраціях. Проаналізовано нормативно-правову основу формування іміджу місцевих органів виконавчої влади, обґрунтовано теоретичну модель іміджу владної інституції. Запропоновано методику оцінювання іміджу місцевих державних адміністрацій; проаналізовано діяльність інформаційних служб органів влади у контексті формування іміджу; обґрунтовано вплив організаційної культури на формування іміджу владних інституцій. Удосконалено механізм управління процесом формування іміджу; запропоновано концептуальні засади програми формування та підтримки позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій.
Ключові слова: державне управління, імідж, місцева державна адміністрація, модель іміджу, оцінка іміджу, зв’язки з громадськістю, організаційна культура.
АННОТАЦИЯ
Колосовская И.И. Формирование имиджа местных государственных администраций в Украине. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. Львовский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. – Львов, 2004.
В диссертации обобщено теоретико-методологические и прикладные основы формирования имиджа, моделей и механизмов управления им в местных государственных администрациях. Проблемы формирования позитивного имиджа органов власти рассматриваются в контексте повышения уровня эффективности их деятельности. Проанализировано нормативно-правовую основу формирования имиджа местных органов исполнительной власти. Обосновано теоретическую модель имиджа местной государственной администрации, которая включает социальный имидж, внутренний имидж, имидж руководителя, имидж персонала, визуальный имидж, бизнес-имидж и системно описывает разные аспекты формирования имиджа.
На основании метода экспертной оценки разработано методику и проведено оценивание имиджа Львовской, Ивано-Франковской и Ровенской областных государственных администраций. Определено, что наиболее важными факторами, которые формируют имидж местных органов исполнительной власти, являются: качество управленческих услуг, уровень компетентности сотрудников администрации, деятельность института власти в решении социальных проблем, имидж руководителя областной государственной администрации, соблюдение государственными служащими этических норм. Установлено, что именно эти составные имиджа наиболее низко оценены экспертами.
В контексте формирования имиджа органов власти проанализировано деятельность информационных служб местных государственных администраций. Определено уровень эффективности различных форм работы с общественностью руководителя администрации и органа власти в целом, оценено их реальное использование и роль в формировании имиджа, определено уровень эффективности разных форм “обратной связи” при работе с общественностью.
Обосновано влияние организационной культуры на формирование имиджа органа власти. Осуществлено оценку организационной культуры районных государственных администраций. Для формирования позитивного имиджа и повышения уровня эффективности деятельности местных органов власти предложено существенное изменение организационной культуры: от культуры власти и культуры ролей к культуре достижения и культуре сотрудничества.
Усовершенствовано механизм управления процессом формирования имиджа. Обосновано общие принципы системного подхода, которые целесообразно учитывать при управлении этим процессом. Предложено концептуальные основы комплексной программы формирования и поддержки позитивного имиджа местных государственных администраций. Разработано систему мониторинга реализации программы.
На основании результатов исследования разработаны предложения и практические рекомендации для обеспечения позитивного имиджа местных органов исполнительной власти и повышения уровня эффективности их работы.
Ключевые слова: государственное управление, имидж, местная государственная администрация, модель имиджа, оценка имиджа, связи с общественностью, организационная культура.
SUMMARY
Kolosovska I.I. Image Making of the Local Public Administrations in Ukraine. – Manuscript.
The Thesis for the Candidate of Science Degree in Public Administration. Speciality 25.00.02 – Mechanisms of Public Administration. Lviv Regional Institute of Public Administration, National Academy of Public Administration under President of Ukraine. – Lviv, 2004.
The objective of the present dissertation consists in the analysis of the theoretical and methodological principles of image making processes. The dissertation aims at the analysis of the different models and ways of controlling the image of the local public administration. Normative legal foundations for the image making of the local executive powers are being studied and some theoretical model of image making activities is developed. Evaluating method of the local public administration is introduced. The image making activities of the information departments of the local governments is analyzed. The relation between the institutional culture of a given local government and its image is confirmed. The method of controlling the image making process is improved. Theoretical foundations is elaborated of the multifaceted image making and positive image preservation programs for the local public administrations.
Key words: public administration, image, local public administration, image model, image evaluation, public relations, organizational culture.
