НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

КОЛЮКА МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 342.9

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків – 2004

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, професор Битяк Юрій Прокопович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри адміністративного права, член-кореспондент Академiї правових наук України.

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, професор Голосніченко Іван Пантелійович, Національний транспортний університет, завідувач кафедри конституційного та адміністративного права, заслужений юрист України;

- кандидат юридичних наук, доцент Кузніченко Сергій Олександрович, Національний університет внутрішніх справ МВС України, доцент кафедри управління в органах внутрішніх справ.

Провідна установа – Національна академія внутрішніх справ МВС України, кафедра адміністративної діяльності, м. Київ.

Захист відбудеться 11 червня 2004 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70).

Автореферат розіслано 7 травня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Шепітько В. Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність теми дослідження. Органи внутрішніх справ України відіграють важливу роль у реалізації функцій демократичної, соціальної, правової держави. Особам, що перебувають на службі в цих органах, надаються владні повноваження, здійснюючи які, вони представляють державу, а тому тільки відповідальне їх ставлення до виконання наданих повноважень забезпечує нормальну реалізацію поставлених перед органами завдань.

Нині в Україні діє низка законів, приписи яких містять майже вичерпну інформацію стосовно повноважень працівників органів внутрішніх справ (далі – працівники ОВС). Це, наприклад, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони: “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про дорожній рух”, “Про боротьбу з корупцією” та ін.

Про заохочення, а також дисциплінарні стягнення, тобто про заходи дисциплінарного впливу, йдеться у Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ Української РСР, який був затверджений Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 р.

Аналіз положень згаданих нормативно-правових актів, а також вивчення практики їх застосування дозволяє констатувати, що забезпечити належне виконання працівниками ОВС наданих їм повноважень можна за допомогою, насамперед, тих заходів, які дозволяють швидко реагувати як на правомірну, так і на неправомірну поведінку зазначених осіб. Такими заходами, на наш погляд, є заохочення, дисциплінарні стягнення, а також адміністративні стягнення, що накладаються у разі вчинення проступків, так чи інакше пов?язаних зі службовою діяльністю цих працівників.

Проблеми забезпечення законності і дисципліни у державному управлінні шляхом застосування щодо державних службовців різноманітних заходів впливу, в тому числі заходів юридичної відповідальності досліджувались багатьма науковцями. Різні її аспекти знайшли відбиття в роботах теоретиків права С.С. Алексєєва, Б.Т. Базилєва, І.Л. Бачило, С.М. Братуся, Ю.О. Денісова, О.С. Іоффе, О.Е. Лейста, М.С. Малєіна, І.С. Самощенко, О.Ф. Скакун, О.В. Петришина, П.М. Рабіновича, М.Д. Шаргородського, Л.С. Явича та ін.

До проблем зміцнення законності і дисципліни за допомогою застосування до представників влади заходів відповідальності зверталися і науковці, які досліджували загальні питання державного управління і трудового права. В науці адміністративного права проблема відповідальності в управлінні в тій чи іншій мірі привертала увагу В.Б. Авер?янова, Ю.С. Адушкіна, О.П. Альохіна, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, К.С. Бельського, Ю.П. Битяка, Д.О. Гавриленка, Л.В. Коваля, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, В.Д. Сорокіна, Ю.М. Старілова, Ю.О. Тихомирова та ін.

У той же час, поруч з загальнотеоретичними проблемами відповідальності в управлінні, науковцями досліджувалися в основному питання застосування примусових заходів щодо представників влади, які вчинили протиправні діяння. Стимулюванню відповідального ставлення державних службовців до виконання наданих їм повноважень шляхом заохочення таких осіб приділялось, на наш погляд, недостатньо уваги.

Крім того, при дослідженні проблем відповідальності в управлінні необхідно враховувати особливості правового положення службовців, що представляють різні органи державної влади.

Працівники ОВС, як правило, наділяються владними повноваженнями, у зв?язку із здійсненням яких вони можуть приймати рішення або вчиняти дії, характерні тільки для службовців, що перебувають на мілітаризованій державній службі. Отже, специфічність повноважень таких осіб обумовлює наявність особливих вимог, що ставляться до них і стосуються як їх поведінки на службі, так і поза неї. Необхідність розв?язання питань, що виникають у зв?язку із застосуванням до працівників ОВС заходів впливу, які сприятимуть належному виконанню повноважень, наданих їм по службі, дотриманню інших нормативно закріплених вимог, і стала підставою для обрання автором цієї теми дослідження.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до цільової комплексної програми “Права людини та проблеми становлення, організації і функціонування органів державної влади й місцевого самоврядування” № 0186.0.070865, яка розробляється в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підґрунті досягнень юридичної науки, аналізу вітчизняного законодавства, практики його реалізації розробити і надати науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на забезпечення та зміцнення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ України.

Для досягнення поставленої мети в дисертації основна увага була приділена вирішенню слідуючих завдань:

- характеристиці юридичної відповідальності працівників ОВС, окресленню її рис і принципів;

- аналізу чинних нормативно-правових актів, які складають законодавчі основи юридичної відповідальності зазначених осіб;

- характеристиці працівників ОВС як суб?єктів юридичної відповідальності, яким поряд з загальними рисами державних службовців притаманні додаткові ознаки, обумовлені специфікою наданих їм повноважень;

- визначенню ролі адміністративної і дисциплінарної відповідальності зазначених суб?єктів у забезпеченні та зміцненні законності і дисципліни в органах внутрішніх справ;

- загальній характеристиці і окресленню особливостей адміністративної відповідальності працівників ОВС;

- опрацюванню дефініції дисциплінарної відповідальності зазначених суб?єктів, визначенню підстав такої відповідальності і характеристиці заходів дисциплінарного впливу, які застосовуються щодо працівників ОВС;

- розгляду дисциплінарного провадження в органах внутрішніх справ, його принципів і стадій та визначенню шляхів законодавчого забезпечення цього виду провадження;

- окресленню напрямів розвитку законодавства про адміністративну і дисциплінарну відповідальність працівників ОВС.

Об?єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі застосування до працівників ОВС з метою забезпечення законності і дисципліни в цих органах заходів впливу (заохочень, дисциплінарних та адміністративних стягнень), які дозволяють швидко реагувати як на правомірну, так і на неправомірну поведінку зазначених осіб.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання забезпечення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ України.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Дослідження змісту юридичної відповідальності працівників ОВС, поглиблення понятійного апарату здійснювалося за допомогою логіко-сематичного методу. Формально-логічний та соціологічний методи дозволили визначити роль адміністративної і дисциплінарної відповідальності зазначених суб’єктів у справі забезпечення та зміцнення законності і дисципліни в органах. Статистичний і порівняльно-правовий методи використовувалися для окреслення напрямків удосконалення правових засад відповідальності працівників ОВС. За допомогою спеціальних юридичних методів граматичного розгляду та тлумачення правових норм вдалося виявити прогалини й інші недоліки в актах, норми яких регулюють відносини, що виникають у зв’язку із застосуванням до згаданих суб’єктів заохочень, дисциплінарних та адміністративних стягнень.

Положення та висновки дисертації ґрунтуються на розробках загальної теорії держави та права, теорії державного управління, адміністративного права та процесу, приписах Конституції України, чинних законодавчих та інших нормативних актів, які визначають повноваження працівників ОВС, підстави юридичної відповідальності цих осіб, заходи впливу, що застосовуються до них з метою забезпечення і зміцнення законності і дисципліни в органах, порядок їх накладення. Емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практики застосування до вказаних суб’єктів заохочень, дисциплінарних та адміністративних стягнень, статистичні матеріали, довідкові видання, політико-правова публіцистика. Використано також особистий досвід служби дисертанта в органах внутрішніх справ.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація присвячена комплексному дослідженню теоретико-правових проблем юридичної відповідальності працівників ОВС. В роботі з використанням сучасних методів пізнання, з урахуванням новітніх досягнень правової науки, на якісно новому рівні досліджено роль та значущість юридичної відповідальності згаданих осіб у забезпеченні й зміцненні законності і дисципліни в органах, здійснено аналіз нормативно-правових актів, що діють в цій сфері. Ряд пропозицій по удосконаленню правових приписів та практики їх застосування у досліджуваній сфері надано вперше.

В результаті проведеного дослідження сформульовані положення та висновки, які мають певну наукову новизну. Елементи новизни проявляються в наступних положеннях:

1. Запропоновано авторське визначення юридичної відповідальності працівників ОВС через її двохаспектне розуміння як особливого правового стану суб?єктів правовідносин, що передбачає наявність прав та обов?язків, закріплених в нормативно-правових актах, розуміння необхідності дотримання відповідних приписів, а також можливість у випадку порушення цих приписів настання несприятливих наслідків на підставі та у порядку, встановлених в законі.

2. Обґрунтовано висновок про те, що специфіка відповідальності працівників ОВС обумовлена перебуванням цих осіб на мілітаризованій державній службі в органах, які здійснюють функції за допомогою форм та методів, характерних тільки для їх діяльності.

3. Подальшого обґрунтування дістали позиції відносно того, що більшість працівників ОВС наділені владними повноваженнями, однак не всі з них за характером здійснюваних функцій можуть бути віднесені до посадових осіб. У зв?язку з цим висловлюється пропозиція законодавчого закріплення понять посадової і службової особи органів внутрішніх справ та відокремлюються суттєві ознаки, які підлягають включенню в основу визначення цих понять.

4. Доведена наявність додаткових ознак, що характеризують працівників ОВС як суб?єктів адміністративних проступків, та необхідність вирізнення серед цих ознак таких, що є спеціальними й особливими.

5. Зроблені пропозиції про доцільність оновлення чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення, доповнення його окремою главою, яка буде присвячена визначенню складів корупційних діянь та інших порушень, пов?язаних з корупцією, та обґрунтування цієї точки зору.

6. Наведене авторське поняття дисциплінарної відповідальності працівників ОВС, окреслено риси такої відповідальності та обґрунтовано висновок про необхідність закріплення в єдиному нормативно-правовому акті (а) обов?язків зазначених осіб щодо дотримання службової дисципліни, (б) видів заохочень за сумлінне і бездоганне виконання ними службових повноважень, (в) видів дисциплінарних стягнень за порушення цими суб?єктами нормативно визначених обов?язків, (г) механізму застосування стягнень.

7. Дістали авторського обґрунтування пропозиції щодо розширення переліку видів заохочень працівників ОВС за бездоганне виконання службових повноважень, визначення дисциплінарного проступку та включення цього визначення до тексту оновленого Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

8. Визначені критерії класифікації проступків, у зв?язку із скоєнням яких щодо працівників ОВС можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення, та висновок про доцільність (з метою уніфікації дисциплінарної практики) утворення відповідного класифікатора.

9. Наведене авторське поняття дисциплінарного провадження в органах внутрішніх справ як врегульованої нормами права діяльності уповноважених суб?єктів, спрямованої на розгляд і вирішення індивідуально-конкретних справ, які виникають у зв?язку з наявністю підстав для застосування щодо працівників цих органів заходів дисциплінарного впливу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:

- у науково-дослідницькій діяльності при подальшому дослідженні проблем забезпечення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ;

- у сфері правотворчості при вдосконаленні чинного законодавства, підготовці проекту оновленого Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а також Кодексу України про адміністративні проступки;

- у навчальному процесі при підготовці розділів підручників і навчальних посібників “Адміністративне право України”, “Адміністративна діяльність”, “Основи управління в органах внутрішніх справ”, під час викладання цих дисциплін, а також при підготовці відповідних методичних матеріалів;

- у правозастосовчій діяльності при застосуванні з метою забезпечення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ до працівників цих органів певних заходів впливу.

Апробація результатів дисертації. Робота виконана і обговорена на кафедрі адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Окремі положення дисертації доповідались автором на Міжнародній науково-практичній конференції “Захист прав дитини: гарантії, реальність, проблеми” (м. Сімферополь, 1999 р.) та на ІV звітній науково-практичній конференції професорсько-викладацького та курсантського (студентського) складу Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ України (м. Сімферополь, 2002 р.).

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано чотири статті у фахових наукових виданнях. Окремі висновки та пропозиції дослідження викладені в тезах доповідей за матеріалами конференцій.

Структура дисертації складається з вступу, двох розділів, поділених на шість підрозділів, висновків та списку використаної літератури. Повний обсяг роботи становить 174 сторінки. Список використаних джерел складається з 192 найменувань.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв?язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об?єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержанні, апробація результатів дисертації та публікації, структура й обсяг роботи.

Перший розділ “Загальна характеристика юридичної відповідальності працівників органів внутрішніх справ” присвячений визначенню поняття юридичної відповідальності працівників ОВС, окресленню її рис і принципів, аналізу чинних нормативно-правових актів, які складають законодавчі основи відповідальності зазначених осіб, характеристиці працівників ОВС як суб?єктів відповідальності.

У першому підрозділі “Поняття, риси і принципи юридичної відповідальності працівників органів внутрішніх справ” розглядаються різні наукові підходи щодо з?ясування юридичної сутності відповідальності.

Відповідальності працівників ОВС притаманні всі ознаки, які традиційно вирізняють, характеризуючи юридичну відповідальність. Зокрема, вона може існувати тільки в умовах регулювання поведінки зазначених суб’єктів за допомогою правових норм. Відповідальність працівників ОВС є однією з форм державного примусу, а тому завжди пов’язана з державно-владною діяльністю. Вона встановлюється чи санкціонується державою, передбачається правовою нормою. Застосувати таку відповідальність уповноважений лише орган (особа), якому таке право надане законом.

Однак механічний перенос теорії юридичної відповідальності з акцентом на покарання на сферу відповідальності представників держави не дозволяє, на думку дисертанта, врахувати характер останньої, окреслити механізм і способи її реалізації.

Висловлюється думка, що юридичну відповідальність працівників ОВС необхідно досліджувати з використанням моделі правовідносин, оскільки це дозволить краще розкрити механізм її реалізації. Така відповідальність проявляється в тому, що на її суб’єктів як на учасників правовідносин покладається обов’язок виконувати умови діяльності по досягненню певних результатів, а у випадку порушення цих умов зазнавати конкретних правових наслідків негативного характеру.

Отже, підсумовуючи викладене, автор визначає юридичну відповідальність працівників ОВС як особливий правовий стан суб?єктів правовідносин, що передбачає наявність прав та обов?язків, закріплених в нормативно-правових актах, дотримання відповідних приписів, а також можливість у випадку порушення цих приписів настання несприятливих наслідків на підставі та у порядку, встановлених в законі.

В роботі окреслені принципи, на яких базується юридична відповідальність працівників ОВС. За формою нормативного вираження принципи юридичної відповідальності працівників ОВС автор пропонує поділити на такі, що закріплені в документах міжнародних організацій, в тексті Основного Закону нашої держави і в поточному законодавстві.

На основі аналізу положень міжнародних документів, приписів Конституції України, а також норм поточного законодавства, якими врегульовані відносини, що виникають у зв?язку з вирішенням питань про відповідальність працівників ОВС, в дисертації розкривається зміст відповідних принципів.

Підрозділ другий “Законодавчі засади юридичної відповідальності працівників органів внутрішніх справ” присвячений характеристиці нормативно-правових актів, які складають засади відповідальності зазначених суб?єктів.

Автор акцентує увагу на тому, що, виходячи з положень, закріплених в тексті Конституції України, повноваження працівників ОВС, повинні чітко визначатися в актах, що мають силу закону. Здійснення працівниками ОВС прав чи виконання ними обов’язків в межах і у спосіб, що не відповідають приписам цих документів, є протиправним. Крім того, тільки актами, що мають силу закону, встановлюються (а) конкретні ознаки діяння, яке може бути визнане правопорушенням, і (б) заходи примусового характеру, які підлягають застосуванню у випадку скоєння особою такого діяння.

Отже, дисертант, характеризуючи нормативно-правові акти, що складають законодавчі засади юридичної відповідальності працівників ОВС, поділяє їх на дві група. Перша об’єднує такі, в яких закріплені повноваження осіб, що перебувають на службі в ОВС. Друга представлена актами, якими визначені ознаки протиправних діянь і примусові заходи, що можуть бути застосовані до зазначених суб’єктів у разі скоєння ними правопорушень.

У третьому підрозділі “Працівники органів внутрішніх справ як суб?єкти юридичної відповідальності” підкреслюється, що працівники ОВС є суб?єктами юридичної відповідальності, яким притаманні додаткові ознаки. Адже вони, перебуваючи на службі в органах, представляють державу, практично виконують її завдання та функції. Тому незалежно від того, як сприймається відповідальність зазначених осіб - у якості двохаспектного явища чи тільки як наслідок порушення ними правових норм - при вирішенні питання про її обсяг і характер повинні обов?язково враховуватися факт їх перебування на мілітаризованій державній службі та специфічність наданих їм повноважень.

Автор вважає, що наявність владних повноважень обумовлює підвищену відповідальність наділених ними працівників ОВС. Тому в роботі акцентується увага на ознаках тих осіб, які обіймають в органах внутрішніх справ посади, пов’язані із здійсненням таких повноважень.

Аналіз норм чинного законодавства про відповідальність згаданих суб’єктів дозволяє стверджувати, що більшість працівників ОВС наділені владними повноваженнями, однак не всі з них за характером здійснюваних функцій можуть бути віднесені до посадових осіб. У зв?язку з цим висловлюється пропозиція законодавчого закріплення понять посадової і службової особи органів внутрішніх справ та відокремлюються суттєві ознаки, які підлягають включенню в основу визначення цих понять.

Другий розділ “Правові проблеми адміністративної та дисциплінарної відповідальності працівників органів внутрішніх справ” присвячений характеристиці адміністративної відповідальності працівників ОВС, визначенню поняття і підстав дисциплінарної відповідальності зазначених суб?єктів, заходів дисциплінарного впливу, що застосовуються до цих осіб, окресленню принципів і стадій дисциплінарного провадження в органах внутрішніх справ.

У першому підрозділі “Загальна характеристика та особливості адміністративної відповідальності працівників органів внутрішніх справ” пропонується серед додаткових ознак, що притаманні працівникам ОВС як суб?єктам адміністративних правопорушень, вирізнити спеціальні та особливі. Перші, у більшості випадків, фіксуються в статтях, якими встановлюється відповідальність, тобто такі ознаки впливають на кваліфікацію протиправних діянь, виступають конструктивними елементами їх складів.

Додаткові особливі ознаки навпаки не фіксуються в статтях, а тому не впливають на кваліфікацію діянь. Вони, як правило, відображаються у Загальній частині Розділу ІІ Кодексу України про адміністративні правопорушення та враховуються при накладенні стягнень, а також процедури їх застосування.

Про наявність додаткової спеціальної ознаки суб’єкта адміністративного правопорушення – працівника ОВС йдеться, на погляд здобувача, у двох випадках. По-перше, коли до адміністративної відповідальності притягується працівник ОВС, який є посадовою особою. По-друге, коли вирішується питання про відповідальність працівника ОВС за вчинення корупційного діяння чи іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Дослідження нормативно-правових актів, якими врегульовані питання адміністративної відповідальності працівників ОВС, дозволяє констатувати, що законодавець послідовно відстоює позицію, згідно з якою за скоєння адміністративного правопорушення до зазначених суб?єктів можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення. На погляд автора, така позиція виправдана, однак за деякими виключеннями.

Мета застосування примусових заходів може бути досягнута за допомогою накладення стягнень, визначених у Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ, якщо працівник ОВС вчинив адміністративне правопорушення, не пов’язане з виконанням функцій представника влади (наприклад, невиконання ним будь-якого з загальнообов’язкових правил, адресованих всім без винятку фізичним особам, що перебувають на території України).

Правопорушення, пов?язані з діяльністю працівників ОВС як осіб, уповноважених на виконання функцій держави (наприклад, корупційні діяння), потребують жорсткішої реакції, а тому у разі їх вчинення доцільно застосовувати не тільки дисциплінарні, а і адміністративні стягнення. Відповідно справи про адміністративні правопорушення повинні вирішуватися неупередженими компетентними органами, якими є суди.

У другому підрозділі “Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ: поняття, підстави та види заходів дисциплінарного впливу” наводяться різні дефініції поняття “дисциплінарна відповідальність державних службовців”. Автор звертає увагу на те, що в цих дефініціях відсутня вказівка на зв?язок дисциплінарної відповідальності державних службовців і юридичної відповідальності в цілому.

Дисертант пропонує визначити дисциплінарну відповідальність працівників ОВС як особливий правовий стан суб?єктів правовідносин, що передбачає наявність у них нормативно закріплених і пов?язаних з перебуванням на службі прав та обов?язків, розуміння доцільності й необхідності дотримання відповідних правових приписів, а також можливість настання несприятливих наслідків у випадку порушення таких приписів на підставі та у порядку, встановлених в законі.

Запропонований підхід стосовно визначення дисциплінарної відповідальності працівників ОВС дозволяє дійти висновку, що важливою умовою забезпечення і зміцнення дисципліни в органах є закріплення в оновленому Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ: 1) обов?язків зазначених осіб щодо дотримання службової дисципліни; 2) видів заохочень за сумлінне і бездоганне виконання ними службових повноважень; 3) видів дисциплінарних стягнень за порушення цими суб?єктами нормативно визначених обов?язків; 4) механізму застосування стягнень.

Автор, на основі аналізу практики, пропонує в новому Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ зафіксувати підстави застосування до зазначених суб’єктів дисциплінарних стягнень і дати визначення дисциплінарного проступку.

У третьому підрозділі “Дисциплінарне провадження в органах внутрішніх справ, його принципи і стадії” дисциплінарне провадження визначається як врегульована нормами адміністративного права діяльність уповноважених суб?єктів, спрямована на розгляд і вирішення індивідуально-конкретних справ, які виникають у зв?язку з наявністю підстав для застосування щодо певних осіб заходів дисциплінарного впливу.

В роботі підкреслюється, що процесуальна діяльність по розгляду справ про застосування заходів дисциплінарного впливу в органах внутрішніх справ є підвидом дисциплінарного провадження, а тому їй притаманні ознаки останнього. Крім того, така діяльність базується на принципах дисциплінарного провадження і включає всі стадії, притаманні такому провадженню. Втім автор звертає увагу на наявність специфічних ознак дисциплінарного провадження в органах внутрішніх справ, окреслює його спеціальні принципи і досліджує окремі етапи і дії, що мають місце у процесі вирішення питань про застосування до працівників ОВС заходів дисциплінарного впливу.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в наданні обґрунтованих пропозицій, спрямованих на забезпечення та зміцнення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ, удосконалення чинного в цій сфері законодавства. В результаті дисертаційного дослідження, пошукувачем сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій. Основні з них такі.

Юридична відповідальність працівників ОВС реалізується не стільки з метою покарання тих, хто порушив закон, скільки для того, щоб ці особи належно виконували свої службові обов?язки. У зв?язку з цим в роботі обґрунтовується визначення відповідальності працівників ОВС через її двохаспектне розуміння як особливого правового стану суб?єктів правовідносин, що передбачає наявність прав та обов?язків, закріплених в нормативно-правових актах, необхідність дотримання відповідних приписів, а також можливість у випадку порушення цих приписів настання несприятливих наслідків на підставі та у порядку, встановлених в законі.

2. Специфіка юридичної відповідальності працівників ОВС обумовлена перебуванням цих осіб на мілітаризованій державній службі в органах, які здійснюють функції за допомогою форм та методів, характерних тільки для їх діяльності.

Нормами чинного Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ визначаються обов?язки працівників ОВС щодо дотримання ними службової дисципліни, встановлюються основні правила їх заохочення, а також застосування стягнень як у випадку скоєння дисциплінарних проступків, так і у разі вчинення певних видів адміністративних правопорушень. Однак, як показує практика, статут не позбавлений недоліків, усунути які можна шляхом суттєвого оновлення його тексту.

3. Як суб?єкти адміністративних правопорушень працівники ОВС характеризуються додатковими ознаками, серед яких можна вирізнити спеціальні й особливі.

Правопорушення, пов?язані з діяльністю працівників ОВС як осіб, уповноважених на виконання функцій держави (наприклад, корупційні діяння), потребують жорсткішої реакції, а тому у разі їх вчинення доцільно застосовувати не тільки дисциплінарні, а і адміністративні стягнення. Відповідно справи про адміністративні правопорушення повинні вирішуватися неупередженими компетентними органами, якими є суди. В деяких випадках вбачається намагання керівників ОВС вивести своїх підлеглих від адміністративної відповідальності (за порушення правил дорожнього руху, корупційні діяння тощо).

4. В дисертації дисциплінарна відповідальність працівників ОВС визначається як особливий правовий стан суб?єктів правовідносин, що передбачає наявність у них нормативно закріплених і пов?язаних з перебуванням на службі прав та обов?язків, розуміння доцільності й необхідності дотримання відповідних правових приписів, а також можливість настання несприятливих наслідків у випадку порушення таких приписів на підставі та у порядку, встановлених в законі.

Слід також визнати за необхідне включення до тексту оновленого Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ поняття дисциплінарного проступку, в якому мають фіксуватися юридичні ознаки такого правопорушення.

5. Дисциплінарне провадження в органах внутрішніх справ можна визначити як врегульовану нормами адміністративного права діяльність уповноважених суб?єктів, спрямовану на розгляд і вирішення індивідуально-конкретних справ, які виникають у зв?язку з наявністю підстав для застосування щодо працівників цих органів заходів дисциплінарного впливу. Така діяльність є підвидом дисциплінарного провадження, базується на його загальних принципах і включає всі стадії, що притаманні такому провадженню.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Колюка М.М. Дисциплінарна відповідальність державних службовців// Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип. 37. – С. 105-109.

2. Колюка М.М. Сутність та особливості службової дисципліни в органах внутрішніх справ// Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип. 54. – С. 90-94.

3. Колюка М.М. Законодавчі засади регулювання дисциплінарної відповідальності працівників органів внутрішніх справ// Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. пр. – Харків: Право, 2003. – Вип. 5. – С. 94-99.

4. Колюка М.М. Виховні аспекти зміцнення службової дисципліни в органах внутрішніх справ// Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених: Наук.-прак. зб. (Додаток до журналу “Міліція України”). – 2003. – Вип. 15. – С. 13-16.

5. Колюка Н.Н. Ответственность государственных служащих за обеспечение прав ребенка// Защита прав ребенка: гарантии, реальность, проблемы: Материалы международной научно-практической конференции 17-19 ноября 1999 г. – Симферополь, 2000. – С. 27-30.

6. Колюка М.М. Виховні аспекти зміцнення службової дисципліни в органах внутрішніх справ// Матеріали ІV звітної науково-практичної конференції професорсько-викладацького та курсантського (студентського) складу Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ України 31 травня 2002 р. – Сімферополь: ДОЛЯ, 2002. – С. 19-22.

АНОТАЦІЇ

Колюка М.М. Адміністративно-правові проблеми відповідальності працівників органів внутрішніх справ. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Україна, Харків, 2003.

Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових проблем відповідальності працівників органів внутрішніх справ. В роботі характеризується юридична відповідальність працівників органів внутрішніх справ, визначаються її риси і принципи. Основну увагу приділено аналізу проблем, що виникають у зв?язку із застосуванням щодо працівників органів внутрішніх справ заходів дисциплінарного впливу та адміністративних стягнень. Сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на забезпечення і зміцнення законності та дисципліни в зазначених органах, удосконалення чинного законодавства в сфері, що розглядається.

Ключові слова: працівники органів внутрішніх справ, юридична відповідальність, суб?єкти юридичної відповідальності, адміністративна відповідальність, дисциплінарна відповідальність, дисциплінарне провадження.

Колюка Н.Н. Административно-правовые проблемы ответственности сотрудников органов внутренних дел. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Украина, Харьков, 2003.

Диссертация посвящена анализу административно-правовых проблем ответственности сотрудников органов внутренних дел. В работе дана характеристика юридической ответственности сотрудников органов внутренних дел, обозначены её черты и принципы. Особое внимание уделено анализу проблем, возникающих в связи с применением в отношении этих лиц мер дисциплинарного воздействия и административных взысканий. Сформулированы выводы, предложения и рекомендации, направленные на обеспечение и укрепление законности и дисциплины в указанных органах.

Предложено авторское определение дисциплинарной ответственности сотрудников органов внутренних дел.

Вносятся предложения по совершенствованию действующего законодательства о дисциплинарной и административной ответственности указанных субъектов, в том числе по внесению дополнений и изменений в Дисциплинарный устав органов внутренних дел и Кодекс Украины об административных правонарушениях.

Ряд предложений касается особенностей дисциплинарного производства в органах внутренних дел, закрепления механизма такой деятельности в законодательных и иных нормативно-правовых актах.

Ключевые слова: сотрудники органов внутренних дел, юридическая ответственность, субъекты юридической ответственности, административная ответственность, дисциплинарная ответственность, дисциплинарное производство.

Kolyuka M.M. Administrative-legal problems of responsibility of law enforcement bodies’ officers. – Manuscript.

Dissertation for Candidate of Legal Sciences Degree, speciality 12.00.07 – management theory; administrative law and procedure; financial law; informational law. Yaroslav the Wise National Law Academy of Ukraine, Ukraine, Kharkiv, 2003.

The dissertation is devoted to the analysis of administrative-legal problems of responsibility of law enforcement bodies’ officers. The author gives characteristics of legal responsibility of law enforcement bodies’ officers, defines its features and peculiarities. Main attention is paid to the analysis of problems, which arise in connection with application of disciplinary measures and administrative punishments to law enforcement bodies’ officers. A number of suggestions, proposals and recommendations concerning provision and strengthening of legality and discipline in the named bodies, improvement of the acting legislation in the studied field are given.

Key words: law enforcement bodies’ officers, legal responsibility, subjects of legal responsibility, administrative responsibility, disciplinary responsibility, disciplinary proceedings.