СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДОЛГІХ ЯНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 502. 335: 658. 152.5
УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ ШЛЯХОМ
ЕКОЛОГІЧНОЇ АМОРТИЗАЦІЇ
Спеціальність 08.08.01 — Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Суми — 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Сумському державному університеті, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Балацький Олег Федорович,
Сумський державний університет,
зав. кафедри управління.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Науменкова Світлана Валентинівна,
Українська академія банківської справи,
зав. кафедри фінансів;
кандидат економічних наук, доцент
Карпіщенко Олексій Іванович,
Сумський державний університет,
декан економічного факультету.
Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України,
відділ методології сталого розвитку та екологічної безпеки, м. Київ.
Захист дисертації відбудеться “30” червня 2000 р. о 14 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01
у Сумському державному університеті за адресою:
40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-412
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Сумського державного університету
за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2
Автореферат розісланий “ 30 ” травня 2000 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Кислий В.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження
Необхідною умовою удосконалення організаційно-економічного механізму управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища є розробка теоретичної і методичної бази для визначення розміру витрат на запобігання забрудненню навколишнього середовища і відновлення об'єктів, на які впливає забруднення.
Відрахування на відновлення навколишнього середовища у вигляді платежів за забруднення, що пропонуються різними науковими школами, мають ряд недоліків, обумовлених насамперед відсутністю кількісних оцінок впливу забруднень на об'єкти природи. Крім того, при визначенні економічних збитків, покладених в основу розрахунку розміру платежів, не враховується історія забруднення, тобто інтенсивність, тривалість і послідовність впливу забруднення, а також процеси можливого самовідновлення об'єктів живої природи в разі усунення шкідливого впливу. Таким чином, актуальною є розробка методу розрахунку витрат на відновлення об'єктів природи, що виключає зазначеним недолікам. За аналогією з амортизаційними відрахуваннями на відтворення основних фондів у роботах Гофмана К. Г., Рюміної О. В., Лацка Р., Марчука Г.І. пропонується концепція визначення витрат на відновлення об'єктів природи у вигляді екологічних амортизаційних відрахувань. Проблема полягає у визначенні норми екологічних амортизаційних відрахувань.
Економічні показники роботи підприємства повинні враховувати витрати на амортизацію об'єктів природи і відображати динаміку формування капітальних ресурсів на відтворення основних фондів, яка враховує вплив екологічних факторів на зміну вартості основних фондів унаслідок прискореного їх зносу. Знос об'єктів природи та основних фондів підприємства (у подальшому - об'єктів) пов'язаний з накопиченням пошкоджень, спричинених у тому числі й забрудненням навколишнього середовища. Зі збільшенням рівня пошкодженості об'єктів зростають витрати на їх відновлення (амортизаційні відрахування). Отже, розмір норми амортизаційних відрахувань повинен бути безпосередньо пов'язаним з рівнем пошкодженості об'єкта. Методи розрахунку ступеня пошкодженості об'єктів залежно від рівня та історії забруднення практично не опрацьовані. Крім того, для виключення ситуації недоамортизації або переамортизації розмір норми амортизаційних відрахувань повинен бути зв'язаним із нормативним строком служби об'єкта, визначення якого також необхідно проводити із врахуванням екологічної складової. Таким чином, об'єктивність норми амортизаційних відрахувань значною мірою залежить від рівня пошкодженості і нормативного строку служби об'єкта. Діючі в Україні норми амортизаційних відрахувань не враховують цих двох факторів. Урахування екологічного фактору при визначенні розміру амортизаційних відрахувань на відтворення основних фондів вимагає перегляду діючої системи амортизації.
Необхідною умовою вирішення екологічних проблем є розробка положень, спрямованих на запобігання забрудненню навколишнього середовища. Значною мірою рівень забруднення навколишнього середовища залежить від технічного стану природоохоронних, а також екологічно небезпечних основних фондів (тут і далі природоохоронні фонди виділені зі складу основних виробничих фондів для того, щоб підкреслити їх значимість при розгляді питань охорони навколишнього середовища). Ступінь зносу виробничих фондів залежить як від екологічної обстановки на підприємстві, так і від наявності фінансових коштів на їх відтворення, що визначається амортизаційною політикою. Діюча в Україні амортизаційна політика має ряд недоліків, тому актуальною є розробка теоретичних і методичних положень, що сприяють її удосконаленню.
Таким чином, актуальність дослідження обумовлена необхідністю вдосконалення теоретичної та методичної бази організаційно-економічного механізму амортизаційної політики у сфері природокористування і охорони навколишнього середовища.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Напрямок дисертаційного дослідження відповідає наступним державним програмам та темам науково-дослідних робіт, які розроблялися у СумДУ:
·
програмі Наукової ради НАН України “Розробка наукових основ сталого розвитку в Україні”;
· фундаментальній темі “Економіка сталого розвитку: макро- і мікроекономічні механізми забезпечення” (фінансується Державним фондом фундаментальних досліджень України (ДФФД), № 8.4/21);
· фундаментальній темі “Методологічні основи економічної оцінки стану та динаміки біоресурсного потенціалу України” (№ ДР 0197U016592, фінансувалася Міністерством освіти України), 1997-1999 рр.;
· фундаментальній темі “Економічна оцінка екологічного ризику з урахуванням впливу на довкілля комплексу різноспрямованих факторів” (№ ДР 0197U016594, фінансувалася Міністерством освіти України), 1997-1999 рр.
Мета та задачі дослідження
Метою дослідження є формування елементів економічного механізму управління природокористуванням, що включає розробку теоретичних і методичних підходів до визначення розміру витрат на відновлення об'єктів природи та основних фондів (екологічних амортизаційних відрахувань), які засновані на динамічних моделях оцінки наслідків дії на них забруднення навколишнього середовища, а також положень, що сприяють удосконаленню діючої в Україні системи амортизації.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні задачі:
·
дослідити відповідність витрат, що нараховуються, і необхідних на запобігання та компенсацію негативних наслідків забруднення навколишнього середовища в Україні, проаналізувати існуючі системи амортизації та відтворення об'єктів природи;
· виявити суть і основні функції екологічних амортизаційних відрахувань, розробити елементи економічного механізму їх реалізації;
· запропонувати теоретичний і методичний підхід до оцінки розміру екологічних амортизаційних відрахувань, що враховує вплив забрудненого навколишнього середовища на формування вартості відновлення об'єкта;
· вдосконалити теоретичні і методичні підходи до розрахунку розміру витрат на відновлення об'єктів природи та до зонування території відповідно до розміру цих витрат, побудувавши їх на базі кількісних оцінок впливу забруднень на об'єкти природи, які враховують історію забруднення та особливості поведінки об'єктів;
· розробити положення, що спрямовуються на вдосконалення діючої в Україні системи амортизації;
· вдосконалити методи оцінки нормативного строку служби та рівня пошкодженості складових елементів основних фондів, які підлягають впливу забрудненої атмосфери;
· розробити показники оцінки екологічної безпеки підприємства залежно від надійності та ефективності роботи природоохоронних фондів.
Наукова новизна дослідження:
·
виявлено сутність та основні функції екологічних амортизаційних відрахувань;
·
запропоновано загальний теоретичний і методичний підхід до розрахунку розміру екологічних амортизаційних відрахувань на відновлення об'єктів природи та відтворення основних виробничих фондів (у тому числі й природоохоронних), який враховує їх рівень пошкодження, спричинений забрудненням навколишнього середовища;
·
розроблені теоретичні та методичні підходи до визначення розміру витрат на відновлення пошкоджених атмосферним забрудненням об'єктів природи та до зонування території відповідно до розміру цих витрат. Підходи базуються на запропонованій у дисертації динамічній моделі оцінки наслідків впливу забруднення навколишнього середовища на об'єкти, яка враховує інтенсивність, тривалість і час дії забруднень, а також процеси можливого самовідновлення об'єктів живої природи при усуненні шкідливого впливу;
· запропоновано схему нарахування амортизаційних відрахувань на відтворення основних виробничих фондів (у тому числі й природоохоронних) залежно від рівня рентабельності підприємства та вдосконалено методи їх нарахування через побудування цих методів на узгодженні податкового та економічного строків служби основних фондів;
· вдосконалено методи розрахунку нормативного строку служби, а також рівня пошкодженості деяких складових елементів основних фондів, які підлягають впливу забрудненої атмосфери;
· одержано функціональні залежності показників еколого-економічного ризику від надійності та ефективності роботи природоохоронних фондів.
Практичне значення
Запропонований підхід до розрахунку екологічних амортизаційних відрахувань, які залежать від рівня пошкодженості об'єкта, дозволяє забезпечити накопичення фінансових коштів на відтворення об'єктів природи та на просте і розширене відтворення основних фондів (у тому числі й природоохоронних).
Результати дисертаційної роботи можуть бути використані для:
·
прогнозування наслідків впливу на об'єкти регулярних, а також аварійних викидів речовин, що забруднюють атмосферу;
· прогнозування витрат на екологічне відновлення навколишнього середовища;
· планування відновних робіт щодо збереження або поліпшення екологічного режиму регіонів;
· планування розміщення індустріальних об'єктів серед екологічних зон;
· оцінки екологічної безпеки промислового виробництва;
· визначення частки кожного джерела забруднення в сумарних витратах на компенсацію негативних наслідків забруднення навколишнього середовища, а також для виявлення координат невідомого джерела забруднення;
· визначення впливу забруднення атмосфери на інтенсивність зносу основних фондів з метою подальшої оцінки економічного збитку на підприємстві;
· оцінки вартості об'єктів, що знаходяться в екологічно несприятливих зонах, при їх купівлі-продажу, здаванні в оренду, заставу, страхуванні і т.д.
Матеріали дисертації впроваджено в навчальний процес Сумського державного університету (дисципліни: “Основи екології і економіка природокористування”, “Еколого-економічні проблеми сучасності”, “Економіка підприємства”).
Результати дисертаційної роботи були частково використані під час виконання на кафедрі управління СумДУ науково-дослідної теми “Розробка цільової комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області на період до 2000 року” (№ ДР 0196U001636).
Апробація результатів дослідження
Основні положення та висновки дисертації доповідалися на науково-технічній конференції викладачів, співробітників та студентів СумДУ (Суми, 1996); міжнародній конференції “Актуальні проблеми природокористування” (Суми, 1996); міжнародній конференції “Проблеми охорони навколишнього середовища при виробництві і використанні мінеральних добрив з північноафриканських фосфоритів” (Суми, 1997); міжнародній конференції “Математичний аналіз та економіка” (Суми, 1999).
Публікації
Основні положення дисертації викладені у 9 статтях загальним обсягом 2,68 друк. арк. (особисто автору належить 2,36 друк. арк.) і у тезах 2 доповідей.
Структура та зміст роботи
Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 134 найменувань і 5 додатків.
Матеріали дисертації викладені на 175 сторінках основного тексту, список використаних джерел займає 12 сторінок, додатки містяться на 42 сторінках.
У вступі обгрунтована актуальність теми, визначені мета, задачі, предмет і об'єкт дослідження, наукова новизна та практичне значення результатів роботи.
У першому розділі “Дослідження витрат, що підлягають екологічній амортизації” аналізуються витрати екологічної спрямованості в Україні. Визначаються зміст і роль в управлінні природокористуванням витрат на компенсацію та запобігання негативним наслідкам забруднення навколишнього середовища. Досліджується ступінь відповідності витрат на відновлення і запобігання забрудненню навколишнього середовища з необхідним обсягом витрат на компенсацію еколого-економічного збитку і забезпечення екологічної безпеки виробничої діяльності. Аналізуються системи амортизації та система відтворення об'єктів природи.
У другому розділі “Екологічні амортизаційні відрахування” обгрунтовано необхідність залежності розміру амортизаційних відрахувань від рівня пошкодження об'єкта. Вводиться поняття “екологічні амортизаційні відрахування”. Пропонується методичний підхід до розрахунку норми екологічних амортизаційних відрахувань для об'єктів, які підлягають впливу забрудненої атмосфери. Запропоновано процедуру впровадження методичного підходу до розрахунку норм екологічних амортизаційних відрахувань в існуючу систему розрахунку амортизації. Розробляються методичні рекомендації, що сприяють удосконаленню діючої в Україні амортизаційної політики.
У третьому розділі “Визначення вартості відновлення об'єктів природи, що знаходяться під впливом забрудненої атмосфери”, вводиться міра пошкодженості об'єкта, що є кількісною оцінкою наслідків дії на нього забруднень. Розглядаються характерні особливості зміни пошкодження об'єктів при періодичній і неперіодичній дії забруднень. Опрацьовується теоретичний і методичний підхід до визначення вартості відновлення об'єктів природи та до зонування території відповідно до рівня цієї вартості.
У четвертому розділі “Визначення нормативного строку служби та рівня пошкодженості основних фондів з урахуванням впливу забрудненої атмосфери” одержано формули для розрахунку нормативного строку служби та рівня пошкодженості деяких складових елементів основних фондів залежно від концентрації речовини, що забруднює, температури та вологості навколишнього середовища. Як приклад здійснено розрахунок нормативного строку служби та норм амортизаційних відрахувань для трубопроводу, що перекачує газоконденсатну суміш. Подається аналіз отриманих результатів. Одержуються функціональні залежності показників еколого-економічного ризику від надійності та ефективності роботи природоохоронних фондів.
У висновках сформульовані основні результати роботи і висновки.
У додатках містяться допоміжна інформація та результати розрахунків.
Особистий внесок здобувача
У роботі [1] здобувачем впроваджена функція пошкодженості об'єкта, що залежить від інтенсивності, тривалості та послідовності впливу забруднення. Проаналізовано окремі випадки цієї функції. У роботі [6] здобувачем запропоновані кількісні залежності, які дозволяють оцінити величину показників еколого-економічного ризику, що виникає під час погіршання стану, відмови деяких природоохоронних фондів. Розглянуті окремі випадки оцінки еколого-економічного ризику. У роботі [8] здобувачем пропонується методичний підхід до визначення розміру екологічних амортизаційних відрахувань на відновлення об'єктів природи і основних виробничих фондів (у тому числі й природоохоронних). Пропонується ряд методичних положень, що сприяють удосконаленню діючої в Україні амортизаційної політики. У роботі [9] здобувачем запропоновано динамічну модель оцінки наслідків впливу забруднення навколишнього середовища на об'єкти на основі якої визначається розмір економічного збитку від забруднення навколишнього середовища.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
·
Дослідження обсягу та структури екологічних витрат в Україні, а також витрат, від ефективності яких залежить природоохоронна діяльність, дозволяє виявити наступні недоліки їх створення та розподілення:
-
витрати у вигляді платежів за забруднення навколишнього середовища, які спрямовані на компенсацію збитків, завданих навколишньому середовищу, недостатні для відтворення його об’єктів;
- витрати у вигляді амортизаційних відрахувань на відтворення основних виробничих фондів, які спрямовані на зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище, не забезпечують їх простого відтворення.
Необхідно удосконалити теоретичну і методичну базу для визначення розміру витрат, спрямованих на зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище і на відновлення його об’єктів. Це завдання вирішується за допомогою розробки теоретичних і методичних підходів до визначення розміру екологічних амортизаційних відрахувань, а також положень, спрямованих на удосконалення амортизаційної політики. Під екологічними амортизаційними відрахуваннями розуміються додаткові витрати, які спрямовуються на відтворення об’єктів природи, а також основних виробничих фондів (у тому числі й природоохоронних), пошкоджених внаслідок впливу забрудненого навколишнього середовища.
·
Аналіз системи відтворення об'єктів природи, здійснюваної за рахунок реалізації системи платного природокористування, виявив наступні недоліки методів розрахунку збитку, покладених в основу розрахунку платежів:
1)
існуючі методи розрахунку збитку вимагають збирання і опрацювання значного масиву інформації;
1)
методи розрахунку збитку засновані на обліку сумарної маси викиду або середньорічної концентрації шкідливих речовин і не враховують історію забруднення (тобто інтенсивність, послідовність, тривалість впливу забруднення), а також процеси можливого самовідновлення об'єктів живої природи при усуненні шкідливого впливу. В даний час відсутні кількісні залежності рівня пошкодження об'єктів сприйняття від цих факторів, унаслідок чого неможливо відокремити наслідки впливу забруднюючих речовин від наслідків впливу на об'єкти інших чинників (нестачі живильних речовин, надмірного внесення добрив, неправильного застосування захисних засобів рослин, наявності шкідників та ін.), вплив яких може виявлятися через декілька років. Внаслідок цього змінюється справжня картина пошкодженості об'єктів, що ускладнює визначення розміру збитку.
У зв'язку з тим, що оцінка витрат на відновлення об’єктів навколишнього середовища за існуючими методами визначення економічного збитку, покладеними в основу визначення розміру платежів за забруднення, є неточною, необхідно розробити нові методи визначення розміру відрахувань на відновлення об’єктів навколишнього середовища, які будуть базуватися на кількісній залежності витрат на відновлення від рівня забруднення навколишнього середовища.
Виявлено ряд недоліків діючого в Україні порядку нарахування амортизації, основними з яких є:
1)
неможливість накопичення до кінця строку експлуатації основних фондів 2-ї та 3-ї груп суми амортизаційних відрахувань, яка дорівнює початковій (відтворювальній) вартості основних фондів унаслідок нарахування амортизаційних відрахувань із залишкової вартості до досягнення балансової вартості нульового значення. Таке нарахування амортизації приводить до необмеженості строку служби основних фондів зазначених груп;
1)
для основних фондів, які мають високий ступінь зносу (понад 50 відсотків), перехід від рівномірного методу нарахування амортизації до дегресивного занижує темпи накопичення амортизаційних відрахувань.
У дисертації здійснена спроба усунути недоліки діючих систем відтворення об'єктів природи, а також основних виробничих фондів.
·
Основними функціями екологічних амортизаційних відрахувань є:
1)
накопичення фінансових коштів для простого відтворення об'єктів природи, пошкоджених унаслідок забруднення підприємством навколишнього середовища;
1)
відшкодування частини вартості основних виробничих фондів, що втрачається в результаті їхнього прискореного зносу, викликаного впливом забрудненого навколишнього середовища;
1)
відображення розміру еколого-економічного збитку, що виникає внаслідок забруднення підприємством навколишнього середовища;
1)
відображення у фінансово-економічній звітності підприємства, яке забруднює навколишнє середовище, додаткових витрат, обумовлених прискореним зносом об'єктів природи й основних фондів унаслідок впливу на них забрудненого середовища;
1)
участь у накопиченні коштів для розширеного відтворення об'єктів природи й основних фондів;
1)
стимулювання поліпшення екологічної обстановки.
·
В основу розрахунку норм екологічних амортизаційних відрахувань, за якими визначаються витрати на відновлення пошкоджених об'єктів, покладено динамічну модель оцінки наслідків дії забруднення на об'єкти.
Розглянемо об'єкт, що складається з елементів. Нехай — початкова вартість елемента з номером ; — індекс цін на -й елемент (або споріднений з ним) у -му році, який дорівнює , де — вартість -го елемента в -му році; — нормативний коефіцієнт, що визначає ліквідаційну вартість елемента; — кількість елементів -го типу, що використовується під час строку служби об'єкта; — пошкодженість -го елемента в -му році, яка викликана впливом забруднюючих факторів, та змінюється від 0 до 1 протягом нормативного строку служби; — номер останнього року служби елемента. Схема формування розміру сумарної норми екологічної амортизації для такого об'єкта подана на рис. 1.
З формули (3) випливає, що норма екологічних амортизаційних відрахувань значною мірою залежить від рівня пошкодженості об'єкта.
·
Відновлення об'єктів природи, що вибувають внаслідок забруднення підприємством навколишнього середовища, відбувається за рахунок екологічних амортизаційних відрахувань, визначення розміру яких грунтується на запропонованій в роботі математичній моделі, що дозволяє розрахувати рівень пошкодження об'єкта залежно від інтенсивності, тривалості та часу дії забруднення. Рівень пошкодженості об'єкта
у момент часу
визначається за допомогою кінетичного рівняння пошкоджень в інтегральній формі, яке має вигляд:
, (5)
де — ядро спадковості, що визначається експериментально;
— відносна концентрація агресивного середовища;
Рис.1. Схема формування розміру норми екологічної амортизації об'єкта
, — відповідно концентрація агресивного середовища в момент часу та концентрація, що відповідає миттєвому руйнуванню об'єкта.
У праці запропоновано два способи експериментального визначення ядра. Для об'єктів рослинності за ядро пропонується взяти наступну функцію:
(6)
де — постійні параметри, які визначаються експериментально.
За результатами експериментів- Илькун Г.М. Загрязнители атмосферы и растения. — К.: Наукова думка, 1978. — 246 с. у дисертації одержані значення констант для лісових насаджень, що знаходяться в атмосфері, забрудненій . Наприклад, для ялини 0,487 , 0,289. У табл. 1 порівнюються результати розрахунків рівня пошкодження ялини за залежністю (5) із ядром виду (6) з експериментальними результатами, наведеними в різних джерелах.
Таблиця 1
Розрахункові та експериментальні значення рівня пошкодженості ялини
Джерело
інформації |
(відсотки)
експериментальні | розрахункові
[ Лесные экосистемы и атмосферное загрязнение /Под ред. В.А. Алексеева —Л.: Наука, 1990. —197 с.]-- | 10,5 | 30 хвилин | 25-40 | 29
2,5 дні | 64 | 54
[1] | 2 | 5 днів | 80 | 77,8
10 днів | 95 | 95
20 днів | 100 | 100
0,1 | 6 | 5
[ Влияние загрязнений воздуха на растительность / С.Бёртитц /Под ред. Х.-Г. Десслера: Пер с нем. — М.: Лесная промышленность, 1981. — 184 с.] | 0,15 | 10 років | 7 | 7,5
0,2 | 17 | 10
Співвідношення (5) враховує такі особливості поведінки об'єктів:
1) рівень пошкодження об'єкта визначається не тільки впливом забруднень в момент часу , а й усією попередньою історією впливу забруднень;
2) пошкодженість об'єктів неживої природи дорівнює сумі пошкоджень, що спричиняються окремими імпульсами забруднень, незалежно від того, у якому порядку вони діють;
1)
співвідношення (5) із ядром виду (6) описує властивості, притаманні об'єктам живої природи (пам'ять про вплив, зроблений у минулому, процеси відновлення та ін.). Пошкодженість об'єктів зростає на проміжку впливу забруднень і зменшується при усуненні впливу (об'єкт відновлюється).
Розглянуто характерні ознаки зміни рівня пошкодження об'єктів природи при періодичному і неперіодичному впливі забруднень. При періодичному впливі
середнє пошкодження залежить тільки від середнього рівня забруднення.
Для оцінки відповідних економічних втрат у роботі пропонуються також інші залежності, що описують поведінку об'єктів живої природи.
У дисертації розроблено математичну модель, що дозволяє зонувати територію за ступенем пошкодження об'єктів. Для цього у співвідношення (5) вводиться радіус-вектор об'єкта. Запропонована модель визначення зон із різним ступенем пошкодження об'єктів покладена в основу підходу до визначення вартості відновлення пошкоджених атмосферним забрудненням об'єктів. Так, середня за проміжок часу T вартість відновлення об'єктів , що знаходяться на території площею , визначається за формулою:
(7)
де n — кількість майданчиків на території площею ;
l — кількість інтервалів тривалістю на проміжку часу T;
— кількість об'єктів j-го типу на i-му майданчику;
— вартість відновлення об'єкта j-го типу з рівнем пошкодження
·
У роботі запропоновані різні підходи до визначення розміру екологічних амортизаційних відрахувань на відтворення частини вартості основних виробничих фондів, що втрачається в результаті прискореного зносу, викликаного впливом забрудненого навколишнього середовища. Різниця підходів до нарахування екологічних амортизаційних відрахувань обумовлена особливостями визначення нормативного строку служби для різних основних фондів. Так, для основних фондів, нормативний строк служби яких визначається й уточнюється в процесі експлуатації, розмір норми екологічних амортизаційних відрахувань необхідно визначати за формулами (3), (4). При цьому розмір вхідного у формулу (3) рівня пошкодження
визначається в процесі експлуатації відомими методами оцінки фізичного зносу (наприклад, за допомогою експертної оцінки зносу з використанням засобів технічної діагностики). Для основних фондів, нормативний строк служби яких в умовах забрудненого навколишнього середовища (
) і в умовах її відсутності (
) можна визначити заздалегідь, розмір екологічних амортизаційних відрахувань при рівномірному нарахуванні амортизації визначається за формулою:
, (8)
де — початкова балансова вартість основних фондів;
— закон зміни пошкодження.
У роботі виведено формули для визначення розміру екологічних амортизаційних відрахувань при різних методах нарахування амортизації.
Екологічні амортизаційні відрахування рекомендується відображати у фінансовій звітності підприємств, які забруднюють навколишнє середовище.
Необхідність відображення екологічних амортизаційних відрахувань в амортизаційних відрахуваннях на відтворення основних фондів вимагає удосконалення діючої системи амортизації. Крім того, необхідність зміни діючої амортизаційної політики обумовлена неможливістю накопичення (за допомогою передбачених чинним законодавством методів нарахування амортизації) коштів для простого відтворення природоохоронних фондів, а також інших видів фондів, від рівня технічного стану яких залежить ступінь забруднення навколишнього середовища.
У дисертації наводяться доведення дестимулюючої ролі діючої в Україні амортизаційної політики щодо відтворення природоохоронних та інших основ них фондів. Коротко викладемо одне з доведень. Позначимо через рівень фізичного зносу основних фондів на момент переходу від рівномірного методу нарахування амортизації до дегресивного, а через – відношення швидкостей накопичення сум амортизаційних відрахувань рівномірним і дегресивним методом. Результати розрахунків для деяких природоохоронних фондів наведені в табл. 2.
Таблиця 2
Розрахунки для природоохоронних фондів
Група
основних фондів | Норма
дегресивної амортизації [ Закон Украины “О налогообложении прибыли предприятий” от 22.05.97// Профессиональная бухгалтерская газета. — 1998.—№76 (258) (спецвыпуск 13).— 20 августа.]
відсотки | Шифр
природоохоронних фондів [ Постановление Совета Министров СССР от 22.10.90 г. № 1072.] | Норма
рівномірної
амортизації [5]
відсотки
Рівень фізичного зносу
, (відсотки)
0 | 10 | 40 | 50 | 60
1 | 5 | 20101 | 3,35 | 0,7 | 0,726 | 1,088 | 1,306 | 1,633
20302 | 6,7 | 1,3 | 1,450 | 2,177 | 2,612 | 3,266
20303 | 5,0 | 1,0 | 1,083 | 1,625 | 1,950 | 2,437
2 | 25 | 50401 | 14,3 | 0,5 | 0,552 | 0,829 | 0,994 | 1,243
50423 | 10,0 | 0,4 | 0,386 | 0,580 | 0,695 | 0,869
3 | 15 | 41600 | 10,0 | 0,6 | 0,684 | 1,026 | 1,231 | 1,538
41601 | 16,1 | 1 | 1,101 | 1,651 | 1,981 | 2,477
41605 | 8,7 | 0,5 | 0,595 | 2,769 | 1,071 | 1,338
43279 | 25,0 | 1,5 | 1,709 | 2,564 | 3,077 | 3,846
При (затемнені клітинки) рівномірний метод має перевагу перед дегресивним при накопиченні сум амортизаційних відрахувань протягом усього періоду строку служби фондів. При цьому варто відзначити, що чим більше перевищує одиницю, тим більших втрат (через недоамортизацію, зайвого оподатковування прибутку) зазнає підприємство, переходячи на метод дегресивної амортизації. Враховуючи, що знос виробничих фондів в Україні у 1998 р. складав понад 50 відсотків, можна зробити висновок, що у випадку використання передбаченого законодавством дегресивного методу, інвестиційна діяльність дестимулюється. У дисертації також наводяться інші докази дестимулюючої ролі діючої амортизаційної політики у процесі відтворення природоохоронних фондів. Наприклад, докази неможливості накопичення дегресивним методом до кінця строку експлуатації основних фондів 2-ї та 3-ї груп суми амортизаційних відрахувань, необхідної для їх простого відтворення, неможливість забезпечення пільгового оподатковування прибутку прискореним методом та інші.
·
У роботі запропоновано ряд положень, які можуть сприяти удосконаленню системи амортизації в Україні, основними з яких є:
1)
необхідна диференціація норм амортизаційних відрахувань за видами основних фондів і умовами їх експлуатації;
1)
для підприємств із різним рівнем рентабельності необхідний різний підхід до нарахування амортизації. Для високорентабельних підприємств рекомендується поступовий перехід до роздільних стандартів бухгалтерської звітності з метою оподаткування і фінансово-економічної звітності. Для підприємств, які мають невелику рентабельність, рекомендується використовувати метод рівномірного нарахування амортизації.
Для високорентабельних підприємств у роботі запропоновані методичні підходи щодо нарахування амортизації в різних системах звітності (податкової, фінансової). Так, у фінансової звітності рекомендовано протягом нормативного строку служби основних фондів використовувати метод рівномірного нарахування амортизації, або метод, який враховує реальний знос основних виробничих фондів. У податковій звітності для основних виробничих фондів, що вводяться, можна використовувати методи прискореної амортизації, а саме: дегресивний або комбінований, які побудовані на узгодженні податкового й економічного строків служби.
Узгодження податкового та економічного строків служби при переході від рівномірного нарахування амортизації до дегресивного забезпечується через припинення нарахування амортизації при досягненні до кінця нормативного строку служби балансовою вартістю розміру, що дорівнює ліквідаційній вартості основних виробничих фондів. Норми амортизаційних відрахувань, що забезпечують таке узгодження, розраховуються за формулою:
, (9)
де — нормативний строк служби основних фондів;
— рівень пошкодження (знос) устаткування на момент переходу від рівномірного методу нарахування амортизації до дегресивного;
— нормативний коефіцієнт, що визначає ліквідаційну вартість фондів.
У дисертації зроблено розрахунки для природоохоронного обладнання з різним рівнем пошкодження на момент переходу від рівномірного методу нарахування амортизації до дегресивного.
У роботі також розроблена процедура нарахування амортизації комбінованим методом, яка забезпечує узгодження податкового та економічного строків служби основних фондів. Запропоновано критерій для вибору комбінацій, який забезпечує виключення ситуації завищення амортизаційних відрахувань у другій половині строку служби основних фондів.
·
У дисертаційній роботі обгрунтована необхідність врахування впливу забруднення навколишнього середовища на нормативний строк служби основних фондів. Пропонуються рекомендації щодо удосконалення методичних основ розрахунку нормативного строку служби та рівня пошкодженості деяких складових елементів основних фондів, що враховують вплив на швидкість корозії: напруженого стану елемента, концентрації шкідливих речовин, температури і вологості навколишнього середовища. Отримано розрахункові формули для визначення нормативного строку служби деяких елементів основних фондів, що знаходяться під впливом агресивних середовищ. Ретельне врахування факторів, що визначають нормативний строк служби, особливо важливо для основних фондів, які значною мірою визначають рівень екологічної безпеки виробництва.
У дисертації запропоновано підходи, що дозволяють розрахувати ступінь пошкодженості складових елементів основних фондів, що працюють в агресивній промисловій атмосфері. Запропонований для фінансової звітності методичний підхід до нарахування амортизації з урахуванням реального зносу дозволяє забезпечити:
а) накопичення до моменту фізичного зносу обладнання суми амортизаційних відрахувань, яка дорівнює 100 відсоткам початкової (або відновної) балансової вартості, у той час як сума амортизаційних відрахувань, яка нарахована дегресивним методом на момент фізичного зносу активної частини основних фондів (при середньому строкові служби 10 -14 років), дорівнює 80-90 відсоткам початкової балансової вартості;
б) розрахунок фінансово-економічних показників роботи підприємства з урахуванням істинного фізичного зносу обладнання;
в) оцінку реальної вартості обладнання у будь-який період його експлуатації.
·
У роботі запропоновані функціональні залежності, які дозволяють оцінити розмір ризику виникнення еколого-економічного збитку у випадку погіршення стану або відмови очисних споруд. Розмір еколого-економічного ризику можна визначати за розміром сподіваного значення збитку за формулою:
, (10)
де — потужність викидів (скидів);—
розмір еколого-економічного збитку за проміжок часу (0,t) при роботі очисних споруд з ефективністю ;
R(t) — імовірність безвідмовної роботи очисних споруд.
ВИСНОВКИ
1.
Відновлення об'єктів природи, які вибувають внаслідок забруднення підприємством навколишнього середовища, повинно відбуватися за рахунок екологічних амортизаційних відрахувань, що належать до витрат підприємства. Запропонований у роботі теоретичний і методичний підхід до розрахунку норм екологічних амортизаційних відрахувань на відновлення об'єктів природи базується на динамічній моделі оцінки впливу забруднень на об'єкти, що дозволяє, на відміну від існуючих методичних підходів до розрахунку обсягу витрат на відновлення об'єктів природи, враховувати історію забруднення, особливості поведінки різних об'єктів природи під впливом забруднень, а також відокремлювати вплив екологічних факторів із загальної кількості факторів, що впливають на оцінку економічних втрат. Запровадження цього підходу підвищує ступінь обгрунтованості розміру компенсаційних платежів на відновлення об'єктів природи.
1.
Запропонований теоретичний і методичний підхід до зонування території відповідно до оцінки економічних витрат на екологічне відновлення об'єктів природи, розроблений на базі динамічної моделі оцінки впливу забруднень на об'єкти, дозволяє раціонально планувати витрати на проведення відтворювальних робіт, оптимально розміщувати індустріальні об'єкти в екологічно значимих зонах та об'єкти (наприклад, житлові будинки) навколо промислових підприємств, визначати координати невідомого джерела забруднень для подання позову щодо відшкодування збитку, а також коректно розв'язувати інші задачі, пов'язані з визначенням розміру еколого-економічних втрат.
1.
Науково доведено, що існуюча в Україні амортизаційна політика дестимулює відтворення основних фондів (у тому числі й природоохоронних).
1.
Необхідна диференціація норм амортизаційних відрахувань за видами основних фондів та умовами їх експлуатації, яка забезпечить виключення ситуації переамортизації або недоамортизації.
1.
Для підприємств із високим рівнем рентабельності потрібен поступовий перехід до роздільних стандартів бухгалтерського обліку: з метою оподаткування потрібно застосувати запропоновані в роботі методи прискореної амортизації, які побудовані на узгодженні економічного та податкового строків служби фондів; для фінансової звітності перед інвесторами, кредиторами та іншими користувачами інформації про фінансовий стан підприємств — метод рівномірного нарахування амортизації протягом нормативного строку служби основних фондів або запропонований у дисертації метод амортизації, який враховує реальний фізичний та моральний знос об'єкта. Підприємства з невеликою рентабельністю повинні використовувати методику рівномірного нарахування амортизації протягом нормативного строку служби основних виробничих фондів. Запропоновані теоретичні і методичні рекомендації дозволяють зробити існуючу систему амортизації ефективною з точки зору забезпечення екологічної безпеки підприємства, а також придатною для використання підприємствами з різними темпами розвитку, умовами експлуатації обладнання.
1.
У фінансово-економічній звітності підприємств, що забруднюють навколишнє середовище, амортизаційні відрахування на відтворення основних фондів повинні відображати екологічні амортизаційні відрахування на відтворення частини вартості основних фондів, що втрачається в результаті їх прискореного зносу, викликаного забрудненням навколишнього середовища. Врахування екологічних амортизаційних відрахувань у загальній сумі амортизаційних відрахувань дозволяє уникнути недоамортизації. Визначення їх розміру необхідне для оцінки розміру еколого-економічного збитку на підприємстві.
1.
Оцінку інвестиційної привабливості підприємства, прогнозування ступеня його екологічної безпеки можна проводити, використовуючи запропоновані в роботі залежності величини ризику виникнення збитку у випадку погіршення стану і відмови очисних споруд. Існуючі методи оцінки ризику забруднення навколишнього середовища лише побічно враховують рівень ефективності та надійності роботи природоохоронних фондів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
За темою дисертації опубліковані такі праці:
1. Долгих В.Н., Долгих Я.В. Применение некоторых идей механики разрушения в экологии // Вісник СумДУ. – 1995. – №4. – С.121-124 (особисто автора 0,25 друк. арк.).
2. Долгих Я.В. Расчёт норм амортизационных отчислений для нагруженных элементов конструкций, находящихся в агрессивной промышленной атмосфере // Экологическая экономика и управление. Том 3. Проблемы охраны окружающей среды при производстве и применении минеральных удобрений из североафриканских фосфоритов. – Сумы: ИПП "Мрія -1" ЛТД, 1997. – С.55-61.
3. Долгих Я.В. Оценка экологических амортизационных отчислений в зависимости от уровня повреждённости природных объектов // Вісник Української академії банківської справи. – 1998. – №4. – С. 72-75.
4. Долгіх Я.В. Еколого-економічні аспекти відтворення основних фондів // Вісник СумДАУ. – 1998. – №1. – С.150-152.
5. Долгих Я.В. Амортизация: эколого-экономические аспекты начисления и использования // Вісник СумДУ. – 1998. – №3. – С.95-98.
6. Долгіх В.Н., Долгіх Я.В. Прогноз еколого-економічного ризику в залежності від стану природоохоронного обладнання //Фондовый рынок. – 1999. – №26. – С.17-18 (особисто автора 0,25 друк. арк.).
7. Долгих Я.В. Прикладные аспекты использования амортизационных отчислений (с учётом экологических факторов) //Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Вип. 2. – Суми: Вид-во СумДУ. – 1999. – С. 124-127.
8. Балацкий О.Ф., Долгих Я.В. Экологическая амортизация как инструмент управления природопользованием //Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Вип. 3. – Суми: Вид-во СумДУ. – 1999. – С. 7-15 (особисто автора 0,65 друк. арк.).
9. Долгих В.Н., Долгих Я.В. Применение методов математического моделирования для оценки экономического ущерба от загрязнения окружающей среды // Вісник Української академії банківської справи. – 2000. – №1(8). – С. 92-94 (особисто автора 0,16 друк. арк.).
АНОТАЦІЯ
Долгіх Я.В. Удосконалення управління природокористуванням шляхом екологічної амортизації. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Сумський державний університет, Суми, 2000 р.
На захист подається дисертація, що містить дослідження процесу формування витрат, що підлягають амортизації у разі порушення екологічного режиму в результаті забруднення навколишнього середовища. Пропонується загальний підхід до нарахування екологічних амортизаційних відрахувань на відтворення об'єктів природи, основних виробничих фондів (у тому числі й природоохоронних). Визначені основні функції екологічних амортизаційних відрахувань та елементи економічного механізму їх реалізації. Розроблено динамічну модель оцінки наслідків дії забруднення навколишнього середовища на об'єкти, на основі якої визначаються витрати на відновлення пошкоджених об'єктів (екологічні амортизаційні відрахування). Запропоновано заходи, що сприяють удосконаленню амортизаційної політики, методичні рекомендації щодо розрахунку нормативного строку служби, що враховує вплив екологічних умов на прискорений знос основних фондів. Одержані функціональні залежності показників еколого-економічного ризику від рівня ефективності та надійності роботи очисних споруд.
Ключові слова: екологічні амортизаційні відрахування, об'єкти природи, природоохоронні фонди, основні виробничі фонди, пошкодженість об'єкта, еколого-економічний ризик.
АННОТАЦИЯ
Долгих Я.В. Совершенствование управления природопользованием путём экологической амортизации. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Сумский государственный университет, Сумы, 2000 г.
К защите представляется диссертация, целью которой является совершенствование экономического механизма управления природопользованием посредством разработки теоретических и методических подходов к определению размера затрат на воспроизводство объектов природы, а также основных производственных фондов (в том числе и природоохранных) на основе оценки последствий воздействия на них загрязнённой окружающей среды, а также подходов, способствующих формированию эффективной амортизационной политики.
В работе предлагается общий подход к начислению экологических амортизационных отчислений на воспроизводство объектов природы, а также основных производственных фондов (в том числе и природоохранных). Определены основные функции экологических амортизационных отчислений и элементы экономического механизма их реализации.
Разработаны теоретические и методические подходы к определению размера затрат на восстановление объектов природы и к зонированию территории в соответствии с размером этих затрат. Подходы базируются на динамической модели оценки последствий воздействия загрязнённой окружающей среды на объекты, учитывающей интенсивность, последовательность и длительность воздействия загрязнения, а также процессы возможного самовосстановления объектов природы при снятии вредного воздействия.
Предложены подходы к определению размера экологических амортизационных отчислений на воспроизводство части стоимости основных фондов, теряющейся в результате их ускоренного износа, вызванного загрязнением окружающей среды. Предлагаются варианты практического использования различных подходов к определению размера экологических амортизационных отчислений.
Приводятся доказательства дестимулирующей роли действующей в Украине амортизационной политики в процессе воспроизводства основных фондов. Предложен ряд методических рекомендаций, способствующих совершенствованию амортизационной политики. Предложено усовершенствование методов начисления амортизации посредством согласования налогового и экономического сроков службы основных фондов. Усовершенствован метод расчёта нормативного срока службы некоторых элементов основных фондов с целью учёта влияния экологических условий на их ускоренный износ.
Получены зависимости показателей эколого-экономического риска от надёж ности и
